CC BY
45
УДК 347.463
О. Д. Неамко
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащональний ушверситет "ЛьвГвська полггехшка", доцент кафедри цившьного права та процесу
ОСОБЛИВОСТ1 ДОГОВОРУ ЧАРТЕРУ ПОВ1ТРЯНОГО СУДНА
© Нес1мко О. Д., 2015
Найбшьшого поширення договори чартеру набули у сфер1 морських та повiтряних перевезень. Проте, незважаючи на те, що договори морського та повiтряного чартеру мають однакову правову природу, вони мають низку вщмшностей. Це пояснюеться зокрема тим, що технiчнi та економiчнi характеристики повiтряних перевезень ктотно вiдрiзняються вщ характеристик морських. Розглянуто юридичну характеристику договору чартеру повлря-ного судна, його особливосп та його мкце в системi договiрного права.
Ключовi слова: фрахтувальник, чартер, перевезення, блок-чартер, тайм-чартер, субфрахтувальник, фрахт тощо.
О. Д. Несимко
ОСОБЕННОСТИ ДОГОВОРА ЧАРТЕРА ВОЗДУШНОГО СУДНА
Наибольшее распространение договоры чартера приобрели в сфере морских и воздушных перевозок. Однако, несмотря на то, что договоры морского и воздушного чартера имеют одинаковую правовую природу, они имеют ряд отличий. Это объясняется, в частности тем, что технические и экономические характеристики воздушных перевозок существенно отличаются от характеристик морских. Рассмотрены юридическая характеристика договора чартера воздушного судна, его особенности и его место в системе договорного права.
Ключевые слова: фрахтователь, чартер, перевозки, блок-чартер, тайм-чартер, субфрахтувальник, фрахт и т.д.
О. D. Nesimko
FEATURES CONTRACT OF CHARTER AIRCRAFT
The most widely charter contracts acquired in the maritime and air transport. However, despite the fact that the contracts sea and air charter have the same legal nature, they have several differences. This is in particular the fact that the technical and economic characteristics of the air traffic characteristics differ significantly from the sea. The article examines the legal characteristics contract of charter aircraft, its features, and its place in the system of contract law.
Key words: freighter, charter, transportation, block-charter, time charter, subfrahtuvalnyk, freight, and so on.
Постановка проблеми. Повпряш чартери здебшьшого використовуються для перевезення пасажирiв та !х багажу, тодi як морсью чартерш договори переважно стосуються перевезень. Рiзними також е джерела регулювання договорiв повпряного i морського чартеру. Адже час, що витрачасться для виконання повггряного перевезення, набагато коротший за той, який необхiдно використати, щоб здшснити морське перевезення. КшькГсть товарГв, яка може бути перевезена
лпаком, менша за ту, яку може перевезти морське судно. Мета повпряного чартеру може бути шшою тощо.
Все це зумовлюе необхiднiсть окремого вивчення договорiв морського чартеру та повп-ряного чартеру.
Мета дослiдження: визначення основш пiдходи до особливостей чартеру повпряного судна, як елементу зобов'язального права яке входить в правову систему Украши.
Стан дослщження. Особливий правовий статус повпряного судна неодноразово зазначали науковщ i практики, зокрема, М. М. Агарков, С. С. Алексеев, Д. В. Боброва, М. М. Богуславський, М. I. Брагшський, С. М. Братусь, С. В. Васьковський, В. В. Впрянський, Д. М. Генкш, С. Годеме, В. С. Грязнов, О. В. Дзера, А. С. Довгерт, I. С. Зикш, О. С. 1оффе, А. Калтн, Н. С. Кузнецова, В. I. Кисшь, А. С. Комаров, Л. А. Лунц, В. В. Луця, В. С. Позднякова, Р. Саватье, О. Н. Садков, В. Т. Смирнов, Халфша, Я. М. Шевченко, Г. Ф. Шершеневич.та iншi .
Викладення основних положень. Вщповщно до ст. 61 Повпряного кодексу Украши за договором повпряного чартеру (фрахтування повпряного судна) одна сторона (фрахтаник) зобов'язуеться надати шшш сторош (фрахтувальнику) за плату всю мютюсть одного чи кшькох повпряних суден на один або кшька рейшв для повпряного перевезення пасажирiв, багажу, вантажу i пошти або з шшою метою, якщо це не суперечить чинному законодавству Украши [1].
Це визначення дае тдстави для висновку, що цей договiр е двостороншм, оплатним та консенсуальним.
Нежважаючи на те, що на пiдставi договору чартеру можуть здшснюватися як вантажш, так i пасажирськi повiтрянi перевезення, слщ пiдкреслити, що частка пасажирських чартерних переве-зень на повпряному транспортi е значно вищою порiвняно iз часткою вантажних перевезень.
Вантажш чартери використовуються у тих випадках, коли попит на перевезення не може бути задоволений за допомогою регулярних рейшв (перевезення овочiв, фрукпв, квiтiв, хiмiкатiв тощо).
Розвиток пасажирських чартерiв зумовлений розвитком туризму i появою користувачiв повiтряного транспорту, для яких важливою е вартiсть перевезення.
За договором повпряного чартеру судно може фрахтуватися як для власних потреб фрахтувальника (договiр шдивщуального чартеру), так i для перевезення шших осiб (договiр групового чартеру).
Для чартерного перевезення фрахтувальник може зафрахтувати мютюсть лпака повнiстю або частково. В останньому випадку договiр iменуеться "блок-чартером", оскшьки за ним фрахтуеться лише блок мюць [2].
Так само як i у договорi морського чартеру, сторонами договору повпряного чартеру е фрах^вник та фрахтувальник.
У ролi фрах^вника виступають повiтрянi перевiзники, тобто будь-яю юридичнi чи фiзичнi особи, як виконують повiтрянi перевезення, мають права експлуатанта авiацiйноl технiки (ч. 1 ст. 59 Повпряного кодексу Украши).
Фрахтувальниками, за цим договором, найчаспше виступають юридичш особи, що не мають власного парку лпаюв, 1х основна дiяльнiсть не спрямована безпосередньо на надання транспортних послуг, але пов'язана з необхщшстю використання транспортних засобiв. Йдеться про туристичш агентства, спортивнi, професiйнi товариства i т. iн.
Вiд сторiн договору повпряного чартеру необхщно вiдрiзняти учасниюв чартерного перевезення, адже коло останшх е ширшим i не обмежуеться фрах^вником та фрахтувальником.
Учасниками пасажирського чартерного перевезення е фрах^вник, фрахтувальник та паса-жири (якщо за договором пасажирського чартеру фрах^вник перевозить не фрахтувальника, а шших ошб), 1х можна визначити як ошб, на користь яких виконуеться договiр повiтряного чартеру, адже фрахтувальник укладае договiр з фрахтiвником саме з метою 1х перевезення, а фрах^вник, своею чергою, виконуе перевезення лише внаслщок свого зобов'язання перед фрахтувальником [3].
Слщ зауважити, що юридична природа повпряних чартерних пасажирських вiдносин е доволi складною. У своему розвитку вони проходять кшька стадiй [4].
A. Попередня стадш. Характеризуеться тим, що договору повпряного чартеру як такого ще немае. Учасники правовiдносин - особи, яю у майбутньому стануть фрахтувальником та пасажиром. Пiдстава виникнення правовщносин - договiр мiж майбутшм фрахтувальником та майбутнiм пасажиром, який вщзначаеться тим, що майбутнiй фрахтувальник серед шшого бере на себе обов'язок оргашзувати чартерне перевезення, а майбутнш пасажир оплачуе пакет послуг, складовою якого е оплата чартерного перевезення. Вони оформляються договором, вщмшним вiд договору повiтряного чартеру.
Б. Основна стадш. На цiй стадп фрахтувальник з метою виконання зобов'язань, взятих на себе на попереднш стади, укладае договiр повiтряного чартеру з фрахтаником (авiакомпанiею). Учасники правовщносин - фрах^вник та фрахтувальник. Правовщносини, що виникають на цiй стадп, базуються на договорi повiтряного чартеру.
B. Заключна стадiя. Стадiя, тд час яко1 безпосередньо виконуеться повпряне чартерне перевезення i яка лопчно випливае з двох попереднiх. Учасники правовщносин - авiакомпанiя (фрахтiвник) та пасажири.
Виокремлення стадiй розвитку чартерних правовщносин дае можливють визначити суб'екта вщповщальносп при виконаннi чартерних пасажирських перевезень. Так, якщо невиконання чи неналежне виконання повггряного чартерного перевезення сталося внаслщок порушення зобов'язань, узятих майбутшм фрахтувальником перед майбутшм пасажиром на попереднш стади, вщповщальнють несе фрахтувальник. Якщо ж невиконання чи неналежне виконання перевезення сталося внаслщок порушення зобов'язань фрахтГвника (авГакомпанп) перед фрахтувальником, то вщповщальнють несе авГакомпашя [5].
Учасниками вантажного чартерного перевезення е фрахтГвник, фрахтувальник та вантажо-одержувач. Якщо фрахтувальником е авГакомпашя, учасниками вантажного чартерного перевезення е вантажовщправник, фрахтГвник, фрахтувальник та вантажоодержувач. В усГх шших випадках фрахтувальник е вантажовщправником.
Предметом договору повпряного чартеру е послуги з надання мюткосп повпряного судна та з виконання перевезення.
Змют договору повпряного чартеру становлять права та обов'язки його сторш. Правила виконання чартерних рейсГв закршлеш Наказом Мшютерства транспорту Украши № 297 вщ 18.05.2001.
Оскшьки договГр повпряного чартеру е сплатним договором, то, безумовно, головним обов'язком фрахтувальника е сплата чартерно1 щни. Як правило, вона мютить таю складовк вартГсть палива, вартють мастильних матерГалГв та обслуговування лпака, плату за посадку, вартГсть зберГгання лГтака в ангарГ, наземного обслуговування i щни вщправки лГтака, вартють заробпно1 плати, льотно1 плати члешв екiпажу за день, вартiсть обслуговування пасажирiв у польотГ та на землi пГд час промГжних зупинок, яке здшснюе авiакомпанiя.
При укладенш договору може оплачуватися завдаток у вщсотковому вiдношеннi до чартерно1 щни, який не повертаеться фрахтувальнику при розiрваннi договору чартеру з шщативи останнього, виконуючи, таким чином, забезпечувальну функщю.
1ншим важливим обов'язком фрахтувальника е обов'язок з пщготовки документа щодо перевезення осГ6 та вантажiв. Суть цього зобов'язання полягае у можливосп покладення на фрахтувальника ризику передавання виконання неналежнш особг ЗвГдси випливае, що при виникненш спору з даного питання обов'язок доказування вщповщного факту покладаеться на фрахтувальника.
Так, фрахтувальник зобов'язуеться забезпечити наявнють вшх необхiдних документiв у пасажирiв, спГвро6ГтникГв фрахтувальника. Якщо перевезення е мГж^родним, у договорГ на фрахтувальника може покладатися обов'язок ¡з забезпечення наявносп закордонних паспортiв та вГз для пасажирiв - учасниюв чартерного перевезення, а також забезпечення виконання ними вшх вимог прикордонних, митних служб, полщп, санiтарних установ, служб безпеки [6].
KpiM того, на фрахтувальника покладасться обов'язок забезпечити доставку пасажирiв та ïx багажу в аеропорт вiдправлення за певний час до моменту вщправлення вщповщно до погодженого сторонами розкладу.
Фрахтувальник зобов'язаний вручити пасажирам квитки i, якщо необxiдно, багажнi квитанцп, а також довести до вщома пасажирiв умови повiтряного перевезення.
Фрахтувальник зобов'язусться сплачувати демередж, компенсацiю за додатковi льотнi години за певною ставкою, що встановлюеться, як правило, за кожну льотну годину, якщо чартерний перюд чи кшькють льотних годин, визначених у льотному розкладг перевищено внаслiдок вiдмови чи несвоечасного надання вiз чи iншиx документа, яю вимагаються для подорожi, посадки, висадки пасажирiв, завантаження чи вщвантаження вантажу. Демередж сплачуеться також у тому випадку, коли пасажири, багаж чи вантаж не були готовi до посадки чи завантаження у термш, визначений у договора а також коли причиною перевищення льотних годин стали iншi дiï чи бездiяльнiсть фрахтувальника, пасажирiв, вiдправникiв вантажу.
Доцшьно також зазначати у договорах, що фрахтувальник мае право уникати такого збшьшення чартерного перiоду чи числа льотних годин шляхом змши льотного розкладу, з урахуванням штерешв фраxтiвника. У такому разi з чартерноï цiни буде вирахувана вартють палива, мастил, рiзноманiтниx плат, заощаджених фраxтiвником (наприклад, за наземне обслуговування, за зберiгання в ангарi i т. ш.), за цiеï умови фрахтувальник оплатить фраxтiвниковi додатковi до чартерноï цiни витрати, якщо ïx зазнав фраxтiвник внаслщок змiни чартерного розкладу.
Слщ зауважити, що як пасажирсью, так i вантажш чартерш договори деяких авiакомпанiй забороняють фраxтувальниковi переуступати права за договором чартеру та перепродавати частину мюткосп лпака третiм особам [7]. Iншi стандартш форми дозволяють це робити, але лише за наявносп письмово1' згоди фрахтаника, причому, якщо у документу що пiдтверджуе згоду фраxтiвника, не зазначено шшого, такий дозвiл авiакомпанiя надае за умови, що субфрахтувальник додержуватиметься вах зобов'язань, покладених на фрахтувальника, а фрахтувальник бере на себе всю вщповщальнють за дп субфрахтувальника та його агента.
За договором вантажного чартеру фрахтувальник бере на себе обов'язок завантажити та розвантажити вантаж на свш ризик та за свш рахунок, однак розмщення вантажу у лпаку здшснюеться на розсуд каштана судна.
Фрахтувальник е вщповщальним за додержання всГх формальностей та правил щодо вантажу та оплату всГх витрат, яю з ними пов'язаш.
За договором вантажного чартеру обов'язок пщготувати авiанакладнi та вс документи, що супроводжують вантаж, покладаеться на фрахтувальника. Вш також зобов'язуеться вiдшкодувати фраxтiвниковi вш збитки, заподiянi неточною, неповною чи недостовiрною iнформацiею у цих документах.
За договором вантажного чартеру, фрахтувальник зобов'язуеться не завантажувати лггак вантажем, природа якого небезпечна, а також вантажем, iмпорт, експорт чи перевезення якого заборонено законодавством будь-яко1' з краш, яка буде перетнута або куди прибуде лггак.
Фрахтувальник мае право використовувати надану мюткють лггака протягом чартерного польоту. При цьому фрахтаник виршуе, яка кшькють мюць може бути надана, i його ршення е остаточним. Деяю чартернi проформи зазначають, що мюце, не використане фрахтувальником, може бути використане фрахтаником для перевезення персоналу авiакомпанiï, речей та для шшого безплатного перевезення.
Якщо фрахтувальник вщмовляеться вщ чартерного рейсу чи мае юмгр перенести його, вш зобов'язаний сплатити фраxтiвниковi компенсацiю. При затримщ вильоту з вини фрахтаника останнiй зобов'язуеться сплатити фраxтувальниковi вартють вшх з6иткгв та витрат, пов'язаних з обслуговуванням i розмщенням пасажирiв та вантажу, яких вгн зазнав.
Головний обов'язок фрахтаника за договором повпряного чартеру, який зумовлений предметом цього договору, - надання у користування фрахтаниковГ усГе1' мюткосп повпряного судна або ïï частини та виконання чартерного перевезення.
Останнш обов'язок фрахтГвника зумовлюе те, що у договГрнш практищ вш доволГ часто Гменуеться перевГзником. У договорах повпряного чартеру завжди зумовлюеться тип лпака, а також кшькють крюел та максимальне комерцшне завантаження лпака, мюткють якого фрахтГвник зобов'язуеться надати [4].
На перший погляд таке детальне визначення характеристик судна у договорГ повпряного чартеру зближуе договГр повпряного чартеру Гз договором тайм-чартеру, який за своею природою е договором майнового найму.
Проте, за грунтовшшого дослщження умов договору повпряного чартеру, можна помпити, що призначення i суть вщповщних положень договору повпряного чартеру та договору тайм-чартеру рГзнг У договорГ повпряного чартеру щ положення мають певну спрямованють: вони слугують головнш мет договору - виконанню перевезення. Тому закршлення у договорГ повпря-ного чартеру детальних характеристик повпряного судна не перетворюе це судно на об'ект найму, оскшьки у цьому разГ повпряне судно е лише засобом виконання перевезення.
Так, вщправляючи певний вантаж, для розмщення якого надано все судно або його частину, фрахтувальник зазвичай защкавлений у найкращому розмщенш вантажу (особливо це стосуеться "живого" вантажу: тварин, квтв, свГжих овочГв та фрукпв), в усшшному здшсненш перевезення, у доставщ вантажу до аеропорту призначення. У кшцевому пщсумку для фрахтувальника важливим е лише результат перевезення.
Зазначене також повною мГрою стосуеться перевезень пасажирГв, оскшьки останшм не байдуже, у яких умовах здшснюватиметься поли. Але досягнення такого результату стае для фрахтувальника реальним лише за умови, що повпряне судно, яке зафрахтоване ним, вщповщатиме певним вимогам. Цим визначаеться штерес фрахтувальника до повпряного судна, на якому мае бути перевезений вантаж, до його техшчно-експлуатацшних даних. Звщси випливае вимога фрахтувальника до фрахтГвника - брати на себе обов'язок з надання мюткосп саме такого типу лпака, а не шшого.
1нодГ у договори повпряного чартеру включаеться положення про те, що фрахтГвник у разГ потреби мае право на замшу типу чи варГанта повпряного судна за умови, що вш виконае перевезення за встановленим договором маршрутом та розкладом.
Однак, на мш погляд, це положення може ютотно порушувати штереси фрахтувальника, тому що для останнього важливо, щоб перевезення було виконано на судш, шдивщуальш характеристики якого йому вщомГ та ним схвалеш, а також щоб вказаш характеристики були оптималь-ними для перевезення певного вантажу чи пасажирГв. Адже, якщо зазначених вимог не буде додержано, це може ютотно порушити штереси фрахтувальника.
Тому у договорах повпряного чартеру недостатньо зазначити, що фрахтГвник у разГ потреби мае право на замшу типу чи варГанта повпряного судна за умови, що вш виконае перевезення за встановленим договором маршрутом та розкладом. Необхщно також зазначати, що перевезення здшснюватиметься таким повпряним судном, характеристики якого не впливатимуть на якють перевезення. КрГм того, обов'язковим е повщомлення фрахтувальника про те, що така замша вщбувалася. Замша повпряного судна без повщомлення фрахтувальника може мати мюце лише у випадку крайньо1' необхщносп.
Обов'язок фрахтувальника надати мюткють повпряного судна полягае не лише у тому, щоб судно було певного типу, а й щоб воно могло виконати чартерний поли. З щею метою на фрахтГвника покладаеться обов'язок з шдготовки повпряного судна до здшснення польоту.
Зазначення у договорГ повпряного чартеру про те, що фрахтГвник мае обов'язки з техшчно1' шдготовки судна, також пояснюеться заштересованютю фрахтувальника у виконанш перевезення чи в отриманш гарантп вщшкодування шкоди, що виникла внаслщок незадовшьного стану повпряного судна.
КрГм обов'язку привести повпряне судно у стан, належний для польоту, на фрахтГвника покладаеться обов'язок отримання всГх лщензш та дозволГв, яю необхщш для здшснення чартерного рейсу. Вш також забезпечуе оформлення вГз для всГх члешв екшажу, що виконуватимуть чартерне перевезення.
За договором чартеру повноваження володшня повпряним судном не переходить до фрахтувальника, отже, лггак перебувае у володшш фрахтаника. Капiтан судна та вс шшГ члени екiпажу протягом усього перевезення шдпорядковаш фрахтiвниковi. Через них вш i здiйснюе право володшня судном, не роздшяючи цього повноваження з фрахтувальником (володшня - це "фактичне панування над рГччю"1, "факт володшня рГччю"2). Надаючи всю мюткють лiтака чи його частину для перевезення вантажу або пасажирiв, фрахтаник не втрачае права володшня цими примщеннями.
Для здiйснення функцш з перевезення фрахтiвник зобов'язуеться забезпечити координащю та контроль за виконанням рейсу. Виконання цього обов'язку зумовлюе право фрахтаника змшювати чи вщмшяти вили лiтака через технiчнi причини чи метеоролопчш умови, зменшувати допустиме комерцшне завантаження, здiйснювати протягом польоту зупинки, необхщний ремонт, а також змшювати маршрут чи взагалi припинити поли з мiркувань безпеки.
Як зазначалося, право користування повпряним судном за договором повпряного чартеру також не переходить до фрахтувальника, а, отже, належить фрахтаниковг
КрГм того, фрахтаник зобов'язаний забезпечити борт харчуванням для пасажирiв чартерного рейсу. Вш зобов'язаний забезпечувати замовника необхiдною шформащею, що стосуеться виконання рейсу.
Деякi чартернi проформи закршлюють за фрахтiвником право обирати маршрут чартерного польоту за умови, що найкоротший, на думку перевiзника, маршрут до пункту призначення буде безпечним та можливим для виконання.
Надшення фрахтаника таким правом е цшком справедливим, оскшьки воно випливае з того, що лнак перебувае у його володшш та користуванш. КрГм того, обрання фрахтiвником найко-ротшого маршруту при перевезеннi дае можливють певною мГрою заощадити час як фрахту-вальниковi, так i фрахтаниковг
Особливосп вiдповiдальностi. Характеризуючи вщповщальнють сторш договору повпряного чартеру, слщ зазначити, що залежно вщ виду порушення, вона може мати обмежений чи необ-межений характер.
Як зазначалося, за сво1м правовим становищем фрахтаник е перевiзником. За чинним законодавством Украши обмежена вiдповiдальнiсть перевiзника настае у разi втрати, ^CT^i або пошкодження вантажу i багажу, а також речей, що е у пасажира.
Так, вщповщно до ст. 93 Повпряного кодексу за втрату, нестачу або пошкодження вантажу, багажу або речей, яю е у пасажира, перевiзник несе вщповщальнють у такому розмГрг
1) за втрату або нестачу вантажу або багажу, прийнятого до перевезення з оголошеною щннютю, - в розмГрГ оголошено1 щнносп, а у випадках, коли перевiзник доведе, що оголошена щннють перевищуе дшсну вартiсть, - у розмГрГ дГйсно1 вартостi;
2) за втрату, пошкодження або нестачу вантажу або багажу, прийнятого до перевезення без оголошено1 цГнностГ, а також речей, яю е у пасажира, - у розмГрГ вартостi, що не перевищуе меж^ встановлено1 вГдповГдним органом державно1 виконавчо1 влади за погодженням з Мшютерством фiнансiв Укра1ни вГдповГдно до меж, встановлених мГж^родними угодами про вщповщальнють при повпряних перевезеннях, учасником яких е Украша [1].
Межi вiдповiдальностi при повГтряних перевезеннях встановлено Конвенщею для унiфiкацiï деяких правил, що стосуються мГж^родних повГтряних перевезень, яка пщписана у Варшавi 12 жовтня 1929 р. (далi - Варшавська конвенщя).
Варшавська конвенцiя дiе для Украïни ¡з змiнами, внесеними Гаазьким протоколом вГд 28 вересня 1955 p., пщписаним Украïною 15 ачня 1960 p., який ратифшований 11 квГтня 1960 р. Чинним для Украши протокол став 19 жовтня 1960 р.
Так, вщповщно до ст. 22 назважл Конвенци вщповщальнють перевiзника при перевезенш зареестрованого багажу i вантажу обмежуеться сумою 250 франюв з к1лограма (20 доларiв США) [8].
При м1жнародних повГтряних перевезеннях коло випадк1в обмеженоï вiдповiдальностi повГтря-ного перевiзника (фрахлвника) е ширшим, н1ж за нацюнальним законодавством Украïни. Адже обмежена вщповщальнють повпряного перевiзника настае не лише за втрату або нестачу вантажу чи
багажу, прийнятого до перевезення, а й у випадках заподГяння шкоди в результат смертГ, поранення чи будь-якого шшого тшесного ушкодження пасажира (ст. 17 Варшавсько1' конвенцп), а також у разГ заподГяння шкоди затримкою при виконанш повпряного чартерного перевезення (ст. 19 Конвенцп).
В усГх шших випадках вгцповГдальнГсть сторш мае необмежений характер. Зокрема, необмежена вщповщальшсть мае мюце у разГ невиконання договГрних зобов'язань, а також ненадежного виконання зобов'язань фрахтувальником. Умови настання тако1' в^цповдальносп, а також ïï розмГр визначаються вщповщно до загальних положень цивГльно-правово1' в^цповдальносп.
Розглядаючи особливосп цивГльно-правово1' вщповщальносп при виконанш повпряних чартерних перевезень, слщ окремо зупинитися на тих випадках, коли у перевезенш наявш два перевГзники: перевГзник за договором та фактичний перевГзник.
При чартерних перевезеннях подш перевГзниюв на договГрного та фактичного можливий тодГ, коли у ролГ фрахтувальника виступае авГакомпашя. Це мае мюце тодг коли договГр повпряного чартеру укладаеться саме з метою виконання зобов'язання з повпряного перевезення перед третГми особами. Так, наприклад, можлива така ситуащя, коли при великому попил на перевезення, авГакомпанп не вистачае власного парку лпаюв. Для задоволення цього попиту вона укладае договГр повпряного чартеру з шшою авГакомпашею. У цьому випадку виникае питання: хто несе в^цповдальшсть за виконання зобов'язань з перевезення? Повпряний кодекс Украши не дае вщповщ на це запитання. Вщтак, вщповщь на це запитання можна одержати, якщо виходити з загальних засад виконання цившьно-правових зобов'язань. Зокрема, вщповщальшсть за невиконання або неналежне виконання несе сторона за договором, з якого воно виникло, якщо законодавством не передбачено, що вщповщальшсть несе безпосереднш виконавець (ст. 620 ЦК Украши).
Отже, можна зробити висновок, що у тому випадку, коли у ролГ фрахтувальника виступае авГакомпашя, вщповщальшсть перед пасажирами чи вантажовщправниками несе не фрахтГвник, а фрахтувальник, оскшьки вш залишаеться при цьому перевГзником за договором, тобто несе вщповщальшсть за виконання всГх зобов'язань, що покладеш на нього договором перевезення, хоч зобов'язання виконуе третя особа - шша авГакомпашя.
При мГжнародних чартерних перевезеннях визначення суб'екта вщповщальносп за наявносп перевГзника за договором та фактичного перевГзника здшснюеться на пщставГ Конвенцп, додатково1' до Варшавсько1' конвенцп, для ушфшаци деяких правил, що стосуються мГжнародних повпряних перевезень, що здшснюються особами, яю не е перевГзниками за договором, прийнято1' у ГвадалахарГ конвенцп у 1961 р. Украша пщписала ïï 18 вересня 1961 p., ратифкувала 5 вересня 1983 p., а чинносп в Украш вона набрала з 15 сГчня 1984 р.
Гвадалахарська конвенцГя встановлюе, що дп чи бездГяльнють фактичного перевГзника, вважаються дГею чи бездГяльнютю перевГзника за договором. Встановлено також, що розпорядження та претензiï, пред'явлеш перевГзнику на пщставГ Варшавськоï' конвенцп мають однакову силу незалежно вщ того, звернеш вони до перевГзника за договором чи до фактичного перевГзника. Однак з цього правила е виняток: вимоги вантажовщправника стосовно розпорядження вантажем можуть бути заявлеш лише до перевГзника за договором, що цшком лопчно.
Стаття 3 зазначеноï Конвенцiï закршлюе правило, згщно з яким перевГзник за договором е вщповщальним за дiï чи бездГяльнють фактичного перевГзника. Те саме стосуеться i фактичного перевГзника. Проте, якщо перевГзник за договором може нести повну вщповщальшсть (наприклад, у випадках, передбачених ст. 25 Варшавськоï конвенцп), то вщповщальшсть фактичного перевГзника завжди обмежена ст. 22 Варшавсь^ конвенцп. [9]
1. http://zakon. rada.gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi ?nreg=3167-12. 2. http: //www. aviacharter. com/620/.
3. Цивыьне право Украгни: тдручник. - у 2-х кн. / за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнецовог. - К., 2010., ст. 303.
4. Дтовська I. А. Догов1р повтряного чартеру у м1жнародному приватному прав1: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 /Кшвський нац^ональний ун-т ¡м. Тараса Шевченка. - К., 2002. - 203 арк. - Б1бл1огр.: арк. 18 7-203.5. http://zakon. rada.gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg=z0461-01. 6.http://zakon. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg=995_181. 7. http://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:Vtqx6xMedK4J: www.kiyavia. com/files. 8. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_594. 9. http://search. ligazakon.ua/l_doc2. nsf/link1/MU61K05U.html
