CC BY
58
Орипнальна стаття
УДК 616.24-002:616.831-005-06
Цимбалюк В.1.1, Маковецький П.П.2, Комарницький С.В.3
1 1нститут нейрохiрургiï iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни, КиТв, УкраТна
2 Вщдшення нейрохiрургiï №2, Кжвська мiська кл^чна лiкарня швидкоТ медичноТ допомоги, КиТв, УкраТна
3 Вiддiлення нейрохiрургiï №1, КиТвська мiська клiнiчна лiкарня швидкоТ медичноТ допомоги, КиТв, УкраТна
Особливост антибактерiальноï Tepaniï нозокомiальноï nHeBMOHiï у потерпших у ранньому nеpiодi черепно-мозковоУ травми
Вступ. Нозокомiальна пневмонiя (НП) значно ускладнюе перебiг пiсляоперацiйного i посттравматичного перiоду у потерпiлих у ранньому перiодi черепно-мозковоТ травми (ЧМТ). Метою дослiдження було вивчення особливостей переб^у НП та антибактерiальноï терапи (АТБ) у потерпiлих з ЧМТ, яких л^ували у вiддiленнi нейрохiрургiï (реанiмацiï) КМК ЛШМД.
Матер1али i методи. Проведене проспективне клшко-мкробюлопчне дослщження шфекцшно-запальних процесiв — НП у потерпших у ранньому перiодi ЧМТ на базi вiддiлення нейрохiрургiï (реанiмацiï) КМК ЛШМД.
Результати. У 76 потерпших за iзольованоï тяжкоТ та середньоТ тяжкостi ЧМТ ïï перебiг у ранньому перiодi ускладнився НП. Визначеш структура респiраторних збудниюв, особливостi перебiгу НП, вплив факторiв ризику, оцiнено ефективнiсть емпiричноï та етютропноТ АБТ у потерпiлих у ранньому перiодi ЧМТ.
Висновки. Встановлено бшьш високу ефективнiсть етiотропного застосування антибютиюв у порiвняннi з емтричною АБТ. Виявленi чинники, що негативно впливають на перебiг НП. Ключовi слова: ранн/й пер/од ЧМТ, нозоком/альна пневмон/я, антибактериальна терап/я, фактори ризику.
Укр. нейpохipуpг. журн. — 2013. — №2. — С.23-27.
Над1йшла до редакцп 26.02.13. Прийнята до публ1кацП 23.04.13.
Адреса для листування: Маковецький Павло Петрович, вддлення нейрох1рурп/ №2, Ки/вська мська кл1н1чна л1карня швидко/ медично)'допомоги, вул. Братиславська, 3, Ки/в, УкраУна, 02166, e-mail: [email protected]
Вступ. Лкування черепно-мозковоТ травми (ЧМТ) е актуальною проблемою сучасноТ медицини i мае важливе соцiально-економiчне значення. У рiзних репонах УкраТни частота ЧМТ становить вщ 2,3 до 6 (у середньому 4-4,2) на 1000 населення [1, 2]. За р^ в УкраТш внаслщок ЧМТ вмирають понад 11 000 потерпших, тобто, смертшсть внаслщок ЧМТ становить 2,4 на 10 000 населення за рк [2]. За даними ВООЗ, щороку частота ЧМТ збшьшуеться на 2%, при цьому вщзначають збшьшення частоти бшьш тяжких видiв пошкодження головного мозку [3].
ЧМТ е одшею з основних причин смертност та швалщизаци населення. Стiйка нездатнiсть внаслЬ док перенесеноТ ЧМТ виникае у 25-30% потерпших. В структурi летальностi вщ всiх видiв травм 30-50% поадае ЧМТ. Загальна летальнiсть при ЧМТ, в тому чи^ легкоТ та середньоТ тяжкостi, становить 5-10%. За тяжкоТ ЧМТ з утворенням внутршньочерепних гематом, вогнищ забою головного мозку леталь-нiсть збiльшуеться до 41-85%. З огляду на високу частоту швалщизаци та летальност внаслiдок ЧМТ працездатного населення, ЧМТ поадае перше м^це за сумарними медико-соцiальними та економiчними втратами серед усiх видiв травм [4-6].
Проблема нозокомiальноТ пневмонп (НП) штен-сивно вивчаеться як у нас в краТш, так i за рубежем. Проте, в основному роботи присвячеш профшакти-Ш, дiагностицi й тактицi лiкування НП у пащен^в
вiддiлень реанiмацiТ та штенсивноТ терапiТ (ВР1Т), якi перебувають на штучнiй вентиляцiТ легень (ШВЛ), так звана НП ШВЛ, а також НП у хiрургiчних хворих [3]. Екстраполящя даних, отриманих у цих категорш пацiентiв, на потерпших з ЧМТ не завжди коректна. В той же час, дослщжень, присвячених вивченню особливостей переб^у НП у потерпших з ЧМТ (зокрема, як не потребують ШВЛ i перебувають поза ВР1Т) недостатньо, а Тх результати нерiдко суперечливi.
Вщповщно до чинноТ нормативноТ документацiТ МОЗ УкраТни — Ключного протоколу [7], «нозо-комiальна» (внутрiшньолiкарняна, госпiтальна) пневмошя — захворювання, що характеризуеться вогнищевим ураженням легень, наявнiстю внутрш-ньоальвеолярноТ ексудацiТ та появою за даними рен-тгенографiТ нових вогнищево-iнфiльтративних змш в легенях через 48 год i бiльше пiсля госпiталiзацiТ, в поеднанш з клiнiчними симптомами, що тдтверджу-ють Тх iнфекцiйну природу (нова хвиля лихоманки, гншне мокротиння або гншш видiлення з трахеоб-ронхiального дерева, лейкоцитоз тощо), за винятком шфекцш, що перебували в шкубацшному перiодi на момент госпiталiзацiТ хворого.
За вiдсутностi або неможливост шструменталь-ного (рентгенологiчного) пiдтвердження НП прюри-тетне значення мають кл^чш дiагностичнi критерiТ за наявностi «малих» або «великих» критерiТв тяжкого
© Цимбалюк В.1., Маковецький П.П., Комарницький С.В., 2013
nepe6iry пневмонп [7]. Встановлення дiагнозу НП е показанням до призначення основних фармпрепа-paTiB — антибiотикiв — залежно вщ виду НП, особливо у пащен^в за тяжкого пеpебiгу.
За класиф^а^ею видiляють 2 види НП:
- рання НП — виникае протягом перших 5 дiб тс-ля госпiтaлiзaцií, нaйчaстiше зумовлена звичайними збудниками рестраторних iнфекцiй — S. pneumoniae, H. influenzae, метицилшчутливим S. aureus (MSSA), рщше — грамнегативними кишковими мкрооргашз-мами: E. coli, K. pneumoniae, Enterobacter, Proteus. Ц збудники мають, як правило, прогнозовано значну чутлив^ть до aнтибiотикiв, що забезпечуе високу ефектившсть aнтибaктеpiaльноí теpaпií (АБТ) за емтричними схемами i бтьш сприятливий прогноз для хворих;
- тзня НП — виникае не рашше 6-i доби пiсля госпiтaлiзaцií, як правило, спричинена piзномaнiтними госттальними збудниками з непрогнозованим piвнем резистентносп, нaйчaстiше — полipезистентними P. aeruginosa, Acinetobacter, Enterobacteriaceae, мети-цилiнpезистентним S. aureus (MRSA), що зумовлюють несприятливий тяжкий переб^ i досить часто — негативы наслщки л^ування. Незважаючи на необхiднiсть невiдклaдного призначення антибютиюв за емпipичними схемами (коригованими на пщстэд pезультaтiв локального м^робюлопчного монiтоpингу), тяжкiсть стану хворих за тзньо!' НП потребуе проведення динaмiчного, в тому числi м^робюлопчного, контролю ефективностi АБТ.
У пащен^в вiддiлень нейpоpеaнiмaцií видтя-ють вентилятор-асоцшовану пневмонiю (ВАП), яка виникае через 48 год вщ початку проведення ШВЛ за вiдсутностi ознак легенево^ iнфекцií на момент iнтубaцií.
У потерптих за тяжкоí ЧМТ вipогiдно прогнозува-ти виникнення aспipaцiйноí пневмони при виникненнi aспipaцií або за одночасно: нaявностi 2 чинникiв ризику и виникнення — глибокого пpигнiчення або порушення свiдомостi —8 бaлiв i менше за шкалою коми Глазго (ШКГ) та дисфаги, спpичиненоí мехашч-ною обстpукцiею дихальних шляхiв або значним невpологiчним дефiцитом [8, 9]. Ймовipнiсть аспЬ paцií можна припустити при порушены функци кар-дiaльного сфiнктеpa стравоходу (ентеральний зонд), наявност судорог, документованого алкогольного сп'яншня. Етiологiчними чинниками aспipaцiйноí пневмонп вважають aсоцiaцií aнaеpобiв травного каналу — Bacteroides spp., Fusobacterium spp., Prevotella malanogenica, Peptostreptococcus, Veilonella та 1'х поеднання з аеробними кишковими бaктеpiями — E. coli, K. pneumoniae, Enterobacter, Proteus i збудниками рестраторних шфекцш — Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, Haemophilus influenzae, Streptococcus viridans [10-12].
Антибaктеpiaльнa тератя НП. Патентам за ран-ньо; НП доцтьно призначати, вiдповiдно до чинного ключного протоколу, aктивнi щодо нaйбiльш ймовip-них збудникiв цефалоспорини III поколшня (ЦФ III) — цефтpiaксон, «захищеш» iнгiбiтоpaми бета-лактамаз амшопенщилши — aмпiцилiн/сульбaктaм, «рестра-торш» фторхшолони — левофлоксацин (активний щодо синьогнiйноí палички), моксифлоксацин.
За високого ризику шфкування полipeзистeн-тними нозокомiальними збудниками P.aeruginosa, Acinetobacter, Enterobacteriaceae, S. aureus (MRSA), насамперед, у вщдтенш штенсивноТ терапи та нeйpоpeaнiмaцií, призначають антисиньогншш ЦФ III-IV (цефтазидим, цeфeпiм), карбапенем ^мтенем, меропенем), а також анти-MRSA (лiнeзолiд, ванко-мiцин) [7].
При астрацшнш пнeвмонiТ (за нaявностi фaктоpiв ризику aспipaцiТ) у пaцieнтiв за тяжкоТ ЧМТ викорис-товують антианаеробш препарати — мeтpонiдaзол у поеднанш з цeфтpiaксоном, левофлоксацином. Проте, бтьш доцтьно проводити монотepaпiю з ви-користанням «захищених» iнгiбiтоpiв бета-лактамаз — бeтa-лaктaмiв (aмiнопeнiцилiни), «рестраторного» фтоpхiнолону з антианаеробною aктивнiстю — мок-сифлоксацину або клшдамщину, за peкомeндaцiями високого piвня докaзовостi [12]. З шпб^ор-«захи-щених» бeтa-лaктaмiв для лiкувaння анаеробних i анаеробно-аеробних запальних пpоцeсiв у дихальнш систeмi eфeктивнi aмоксицилiн/клaвулaнaт (по 1,2 г через кожш 8 год внутршньовенно), ампщилш/суль-бактам (по 3 г через кожш 6 год внутршньовенно), птерацилш/тазобактам (по 4,5 г через кожш 8 год внутршньовенно). Кл^чна eфeктивнiсть амокси-цилшу/клавуланату становить 91% [13]. Тpивaлiсть лкування у ВР1Т пaцiентiв з тяжкою ЧМТ створюе умови для шфкування нозокомiaльними збудниками, а тд час aнтимiкpобного лiкувaння — загрозу виникнення супершфекцп як полipeзистeнтними мкрооргашзмами, так i грибами роду Candida. Пщ час контролю eфeктивностi АБТ важливу роль в^грае мiкpобiологiчний мошторинг, на пiдстaвi peзультaтiв якого коригують лiкувaльну тактику або (при усуненш НП) — вiдмiняють aнтибiотики.
Метою дослщження було вивчення особливостей переб^у та eфeктивностi АБТ НП у потерптих у ранньому пepiодi ЧМТ.
Матерiали i методи дослiдження. ПроаналЬ зовaнi 1535 iстоpiй хвороби потepпiлих, госпiтaлiзо-ваних з приводу середньоТ тяжкостi та тяжкоТ ЧМТ. Проведене проспективне клЫко-м^робюлопчне дослiджeння у 76 потерптих з iзольовaною тяжкою та середньоТ тяжкост ЧМТ, пepeбiг якоТ у ранньому пepiодi ускладнився НП (69) та НП i посттравматичним / тсляоперацшним мeнiнгiтом (7), яких л^ували у ВР1Т у 2009-2011 pp. М^робюлопчне дослiджeння (мiкpобiологiчний мошторинг) проведений у бактерю-логiчнiй лаборатори КМК ЛШМД у 30 потерптих.
У 66 дiaгностовaно тяжку ЧМТ, у 10 — середньоТ тяжкост ЧМТ. У 48 (63%) хворих дiaгностовaно закриту ЧМТ, у 28 (37%) — вщкриту. Тяжюсть ЧМТ визначали за результатами клш^о-лабораторних та шструментальних мeтодiв: нeвpологiчний огляд, рент-гeногpaфiя черепа, комп'ютерна та магшторезонансна томогpaфiя, за летального юнця — дaнi судово-медич-ного дослщження. Стpaтифiкaцiя пaцiентiв проведена вiдповiдно до клЫчноТ клaсифiкaцiТ ЧМТ [2].
Вк хворих вiд 18 до 86 роюв, чоловiкiв було 66 (86,9%), жшок — 10 (13,1%). На момент госпiтaлiзaцiТ 28 (36,5%) хворих перебували у сташ алкогольного сп'яншня. Госпiтaлiзовaнi у строки до 24 год тсля
ЧМТ 55 (72%) потерпших, через 24 год i тзшше — 21 (28%). Трахеостомiя виконана у 16 (21%) хворих у середньому через (4±1) добу.
Вам потерпшим з ЧМТ надано спецiалiзовану ней-рохiрургiчну допомогу у повному обсязi вiдповiдно до чинних клЫчних протоколiв МОЗ УкраТни [14], в тому чи^ у 50 (65,8%) — виконано одно- або двобiчну кранютомю декомпресивну або юстково-пластичну трепанацiю черепа з видаленням субдуральноТ гема-томи — у 22 (28,8%), внутршньомозковоТ гематоми
— в 11 (14,4%), етдуральноТ гематоми — у 4 (5,24%), багатошаровоТ гематоми — у 4 (5,24%), хрошчноТ субдуральноТ гематоми — в 1 (1,31%), тдгостроТ субдуральноТ гематоми — у 2 (2,62%), втиснутого перелому
— у 3 (3,93%), субдуральноТ пдроми — у 2 (2,62%), вентрикулодренування — в 1 (1,31%). У 3 (3,93%) па-шен^в здмснено двобiчну кранютомю Консервативне лкування проведене 26 (34,2%) потерпшим.
Результати та |'х обговорення. У 76 хворих з iзольованою тяжкою та середньоТ тяжкост ЧМТ у ранньому перiодi за чинними дiагностичними кри-терiями дiагностовано НП, в тому чи^ за наявност вiрогiдних чинникiв аспiрацiТ (у 54 хворих) — спри-чинену поеднанням збудниюв респiраторноТ iнфекцiТ та ймовiрними анаеробними збудниками аспiрацiйноТ пневмонiТ [7, 12]. Пщ час аналiзу тривалост ШВЛ вщ-значене достовiрне збшьшення частоти виникнення НП у мiру збiльшення тривалостi здiйснення ШВЛ. За даними багатоцентрового дослщження, проведеного в Канада частота ВАП становила 14,8 на 1000 дiб ШВЛ [15]. Такий тдхщ дозволив оцiнити i власнi результати, проте, неоднорщшсть хворих у наведеному дослiдженнi не дозволила екстраполювати данi на наше дослщження, у зв'язку з чим ми не визначали стввщношення ВАП та тривалосп ШВЛ.
Рання НП дiагностована у 34 хворих (ефективно пролковаш 22, в тому чи^ 5 — з приводу астрацш-ного синдрому за модифiкованою схемою АБТ); тзня
— у 42 (позитивы результати АБТ вщзначеш у 30).
Пщ час вивчення особливостей переб^у НП оцiнювали вплив факторiв ризику несприятливого перебiгу у потерпших з ЧМТ — порушення свщо-мостi (8 балiв i менше за ШКГ) — у 45, в^ старше 60 рокiв ^зюлопчний iмунодефiцит) — у 17, наявшсть соматичних або/i ендокринних захворювань — у 14,
астрацшного синдрому — у 9, госпiталiзацiя через 24 год тсля ЧМТ — у 22, алкогольне сп'яншня в момент ЧМТ — у 26.
За даними статистичного аналiзу визначеш вiро-гiднi фактори ризику несприятливого переб^у НП (див. таблицю). За фiзiологiчного iмунодефiциту (у 17 пацieнтiв вком старше 60 рокiв) ефективно пролЬ кованi лише 7, негативнi результати АБТ вщзначеш у 10 (Р<0,01), вiдносний ризик становив 2,48 — ймовiр-нiсть летального наслiдку у хворих похилого в^у у 2,48 разу бшьша, нiж у хворих до 60 роюв.
При дослщженш впливу порушення свiдомостi на переб^ НП вiдзначено, що з 45 хворих, стан свщомосп яких становив 8 балiв i менше (за ШКГ), ефективно пролковаш 23, у 22 результати АБТ несприятливi (Р<0,001). Ймовiрнiсть летального наслiдку у потерпших за значного порушення свщомосп у 7,58 разу бшьша, шж за ÏÏ стану понад 8 балiв.
При дослiдженнi особливостей переб^у НП проаналiзовано структуру збудникiв рестратор-них iнфекцiй та оцiнено ефектившсть емпiричноï та етiотропноÏ АБТ НП у потерпших у ранньому перiодi ЧМТ.
Вам патентам своечасно проведена АБТ за ем-пiричними схемами. В подальшому в 11 потерпших з групи ранньо''' НП коригували лкування — призначали етiотропнi антибютики за результатами мкробюлопч-ного мошторингу — позитивнi результати досягнутi у 10. З 19 хворих з групи тзньо''' НП, яким проведене м^робюлопчне дослщження, АБТ виявилася ефектив-ною у 13. Встановлено, що замша емтрично''' АБТ на етютропну за даними динамiчного мiкробiологiчного мошторингу позитивно впливае на переб^ ранньо' НП i досягнення позитивних результа^в лiкування (Р<0,01).
Пiд час детального аналiзу етiологiчноï струк-тури НП встановлене переважання грамнегативних збудниюв з високою антибiотикорезистентнiстю — P. aeruginosa, Enterobacteriaceae - Klebsiella pneumonia, Proteus mirabilis (як в монокультур^ так i в асо^ашях), E.aerogenes; досить рщко видшяли грампозитивнi
— S. aureus (MRSA) та Streptococcus pneumoniae
— як первинш збудники з подальшим розмноженням грамнегативно' нозокомiальноï мiкрофлори — P. aeruginosa, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis.
Оцшка впливу факторiв ризику несприятливого переб^у НП у потерпших з ЧМТ.
Фактор ризику Кшьшсть хворих Негативн результати лiкування (n=24) Ефективна АБТ НП (n=52) Fisher exact test(P) Вщносний ризик (довiрчий штервал) Р
Вк старше 60 рокiв 17 10 7 <0,016 2,48 (1,11-4,54) <0,01
Соматичш та ендокриннi захворювання 24 2 12 <0,203 0,40 (0,11-1,51) ns
Алкогольне сп'яншня в момент ЧМТ 26 9 17 <0,796 1,15 (0,58-2,27) ns
ШКГ менше 8 балiв 45 22 23 <0,001 7,58 (1,24-46,2 <0,01
Госпiталiзацiя пiзнiше шж через 24 год 22 9 13 <0,2872 1,47 (0,76-2,85) ns
Аспiрацiйний синдром 9 3 6 <0,061 1,06 (0,39-2,86) ns
Примтка. ns — рiзниця показникiв недостовiрна.
За даними аналiзу доцшьност призначення анти-бютиюв i ефективносп АБТ вiдзначено, що стартовi препарати призначали своечасно з огляду на ймовiр-нiсть додаткового анаеробного компоненту за наяв-ностi вiрогiдних факторiв ризику аспiрацiï у хворих за тяжко!' ЧМТ — ЦФ III поколшня (цефтрiаксон/цефотак-сим) + метрошдазол або «захищеш амшопенщилши», в подальшому — етiотропнi антисиньогнiйнi препарати (карбапенеми, гмперацилш/тазобактам, полiмiксин (коломщин), амiкацин,сульперазон, левофлоксацин; анти-MRSA препарати — ванкомщин, гатифлоксацин, моксифлоксацин.
З 12 потерпших з групи ранньоТ НП та 14 — з групи гмзньоТ НП за несприятливих результат лiкування у бiльшостi вщзначали тяжку ЧМТ з значними порушен-нями свiдомостi (за ШКГ менше 8 балiв), фiзiологiчний iмунодефiцит (вк старше 60 рокiв).
Висновки
1. Визначеш вiрогiднi фактори ризику несприят-ливого перебiгу НП у потерпших з ЧМТ — порушення свщомост 8 балiв i менше за ШКГ (Р<0,001), стан фiзiологiчного iмунодефiциту — вiк пацiента старше 60 роюв (Р<0,01).
2. Коригування АБТ за даними динамiчного мiкробiологiчного мошторингу — замiна емпiричноï на етютропну — позитивно впливае на результати лкування пацiентiв у ранньому перiодi ЧМТ (Р<0,01) i бiльш ефективне й доцшьне, нiж емпiрична АБТ за стандартними схемами.
3. Модифковано стартову АБТ за умови анаероб-ноТ контамiнацiï у хворих при астрацм або ризику ÏÏ виникнення у режимi монотерапiï з використанням захищених амiнопенiцилiнiв з ступiнчастим Тх застосу-ванням: спочатку — внутршньовенно, у подальшому — перехiд на таблетоваш форми.
Список лiтератури
1. Педаченко €.Г. Сучаснi стандарти i оргашзафя лку-вально-дiагностичного процесу при черепно-мозковш травмi / €.Г. Педаченко, А.М. Морозов // Вкн. соц. ппени та оргашзацп охорони здоров'я УкраТни. — 1999. — № 1.
— С.115—120.
2. Черепно-мозкова травма: сучаснi принципи невщкладноТ допомоги: навч. поабник / €.Г. Педаченко, 1.П. Шлапак,
A.П. Гук, М.М. Пилипенко. — К.: ВАРТА, 2007. — 310 с.
3. Пурас Ю.В. Факторы риска развития неблагоприятного результата в хирургическом лечении острой ЧМТ / Ю.В. Пурас, А.Е. Талипов, В.В. Крылов // Неотлож. мед. помощь.
— 2012. — №2. — С.26-33.
4. Лекции по черепно-мозговой травме: уч. пособие; под ред.
B.В. Крылова. — М.: Медицина, 2010. — 320 с.
5. Head injury. Pathophysiology and managment; eds. P.L.Reilly, M.R. Bullock. — London: Hodder Arnold, 2005. — 2nd ed.
— 501 p.
6. Neurotrauma and critical care of the brain; eds. J. Jallo, C.M. Loftus. — New York; Stuttgart: Thieme, 2009. — 496 р.
7. Наказ МОЗ УкраТни №128 вщ 19 березня 2007 р. «Протокол
надання медично!' допомоги хворим на негосттальну та нозокомiальну (госттальну) пневмошю у дорослих оаб: етюлопя, патогенез, класифкащя, дiагностика, антибак-терiальна тератя».
8. Pilot study of 12-month outcomes of nursing home patients with aspiration on videofluoroscopy / J.E. Croghan, E.M. Burke, S. Caplan, S. Denman // Dysphagia. — 1994. — V.9.
— P.141-146.
9. Health-care-associated pneumonia is primarily due to aspiration pneumonia / S. Teramoto, M. Kawashima, K. Komiya, S. Shoji // Chest. — 2009. — V.136, N6. — P.1702-1703.
10. Finegold S.M. Aspiration pneumonia / S.M. Finegold // Rev. Infect. Dis. — 1991. — V.13, suppl.9. — P.737-742.
11. Nosocomial pneumonia with isolation of anaerobic bacteria in ICU patients: Therapeutic considerations and outcome / R. Robert, G. Grollier, P. Dore, M. Hira, E. Ferrand, J.L. Fauchere // J. Crit. Care. — 1999. — V.14. — P.114-119.
12. Guidelines for the management of adult lower respiratory tract infections / M. Woodhead, F. Blasi, S. Ewig, J. Garau, G. Huchon, M. Ieven, A. Ortqvist // Clin. Microbiol. Infect.
— 2011. — V.17, suppl.6. — E1-59.
13. Monotherapie par amoxicilline/acide clavulanique (AM-AC) en traitement de premiere intention dans les abces pulmonaires communautaires A propos de 57 cas / P. Germaud, J. Poirier, P. Jacqueme, J.C. Guerin, Y. Benard, C. Boutin, C. Brambilla, R. Escamilla, P. Zuck // Rev. Pneumol. Clin. — 1993. — V.49.
— P.137-141.
14. КлЫчш протоколи надання медично!' допомоги хворим за спе^альностями «Нейрохiрургiя» та «Дитяча ней-рохiрургiя» // Укр. нейрохiрург. журн. — 2008. — №3.
— С.6-225.
15. Cook D. Ventilator-associated pneumonia: Perspectives on the burden illness / D. Cook // Intens. Care Med. — 2000.
— V.26, suppl.1. — P.31-37.
Цымбалюк В.И.1, Маковецкий П.П.2, Комарницкий С.В.3
1 Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
2 Отделение нейрохирургии №2, Киевская городская клиническая больница скорой медицинской помощи, Киев, Украина
3 Отделение нейрохирургии №1, Киевская городская клиническая больница скорой медицинской помощи, Киев, Украина
Особенности антибактериальной терапии нозокомиальной пневмонии у пострадавших в раннем периоде черепно-мозговой травмы
Вступление. Нозокомиальная пневмония (НП) значительно осложняет течение послеоперационного и посттравматического периода у пострадавших в раннем периоде черепно-мозговой травмы (ЧМТ). Цель исследования — изучить особенности течения НП и антибактериальной терапии (АБТ) у пострадавших с ЧМТ, которых лечили в отделении нейрохирургии (реанимации) КГК БСМП.
Материалы и методы. Проведено проспективное клинико-микробилогическое исследование инфекционно-воспалительных процессов (НП) у пациентов в раннем периоде ЧМТ на базе отделения нейрохирургии (реанимации) КГК БСМП.
Результаты. НП диагностирована у 76 пострадавших с изолированной тяжелой и средней тяжести ЧМТ в раннем периоде. Определена структура респираторных возбудителей, изучены особенности течения НП и влияние факторов риска, оценена эффективность эмпирической и этиотропной АБТ у пострадавших в раннем периоде ЧМТ.
Выводы. Установлена более высокая эффективность этиотропного применения антибиотиков по сравнению с эмпирической АБТ. Определены факторы риска, осложняющие течение ЧМТ. Ключевые слова: ранний период ЧМТ, нозокомиальная пневмония, антибактериальная терапия, факторы риска.
Укр. нейрохирург. журн. — 2013. — №2. — С.23-27.
Поступила в редакцию 26.02.13. Принята к публикации 23.04.13.
Адрес для переписки: Маковецкий Павел Петрович, отделение нейрохирургии №2, Киевская городская клиническая больница скорой медицинской помощи, ул. Братиславская, 3, Киев, Украина, 02166, e-mail: [email protected]
Tsymbalyuk V.I.1, Makovetsky P.P.2, Komarnytsky S.V.3
1 Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov NAMS Ukraine, Kiev, Ukraine
2 2nd Neurosurgery Department, Kiev City Emergency Hospital, Kiev, Ukraine
3 1st Neurosurgery Department, Kiev City Emergency Hospital, Kiev, Ukraine
Features of antibacterial therapy of nosocomial pneumonia in injures persons in the early period of traumatic brain injury
Introduction. Hospital-acquired pneumonia (HAP) significantly complicates post-operative and posttraumatic period in patients in early period of traumatic brain injury (TBI). The purpose of the study was to study features of HAP course and antibacterial therapy (ABT) in patients with TBI been treated in neurosurgical (intensive care) unit of Kyiv City Emergency Hospital.
Materials and methods. A prospective clinical and microbiological study of infectious and inflammatory processes (HAP) in injured persons in the early period of TBI was provide on the base of neurosurgical (intensive care) unit of Kyiv City Emergency Hospital.
Results. HAP was diagnosed in 76 patients with isolated severe and moderate-severe TBI in the early period. Respiratory pathogens structure was identified, features of HAP course and impact of risk factors were studied, effectiveness of empirical etiotropic ABT was estimated in patients in the early period of TBI. Conclusions. High efficiency of etiotropic application of antibiotics in comparison with empirical ABT was established. The risk factors complicating TBI clinical course were defined.
Key words: early period of TBI, hospital-acquired pneumonia, antibacterial therapy, risk factors. Ukr Neyrokhir Zh. 2013; 2: 23-7.
Received, February 26, 2013. Accepted, April 23, 2013.
Address for correspondence: Pavlo Makovetsky, 2nd Neurosurgery Department, Kiev City Emergency Hospital, ul. Bratislavskaya, 3, Kiev, Ukraine, 02166, e-mail: [email protected]
