CC BY
48
®
ребенка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.36-008.5-053.31-092-02
DOI: 10.22141/2224-0551.8.76.2016.90828
ТЯЖКА О.В, ЗАГОРОДНЯ Я.М.
Нацюнальний медичний унверситет¡м. О.О. Богомольца, м. Ки!в, Укра'/на
особливост анамнезу, антропометричних даних
■ W __■ ■ V
та окремих функц1и печ1нки у д1теи ¡3 пролонгованою кон'югацмною жовтяницею
Резюме. Актуальтсть. Неонатальна жовтяниця е одтею з актуальних проблем у неонатологи. У наш час спостергаеться тенденция до зростання частоти ще'( патологи та бльш тривалого перебщ захво-рювання з високим pie^M непрямого бшрубту в сироватщ кровi. Мета цього до^дження — доЫдити особливостi анамнезу, антропометричних даних та окремих функцш печнки у дтей i3 пролонгованою кон'югацтною жовтяницею. Матерiали та методи. Шд час до^дження обстежено 111 дтей з пролонгованою жовтяницею вком вгд 3 тижшв до 3 мшящв. Проведена оцнка клжчних i лабораторних даних у спостережуваних дтей. Дтям з пролонгованою жовтяницею зроблено загальний аналiз кровi, загальний аналiз сечi, бiохiмiчний аналiз кpовi (визначенняpiвня загального бiлipубiну та фракцш, загаль-ного быка, альбумту, глюкози) й проведет тструментальш методи обстеження: ультразвукове дослi-дження оргатв черевноi порожнини, нейpосоногpафiя головного мозку, електрокардюграма. Быьшкть дтей iз пролонгованою жовтяницею перебували на винятково грудному вигодовуванш та були доноше-ними. Результати. Шоказники фiзичного розвитку при наpодженнi (маса тыа, довжина тла, окруж-тсть голови, окружтсть гpудно'i клтки) у дтей з пролонгованою жовтяницею та у здорових дтей не мали статистично вipогiдних вiдмiнностей. У дтей (n = 60; 54,1 %), ят народились вiд I вагтностi, найчастше спостеркався затяжний перебг жовтянищ. Вищий piвень загального та непрямого бiлipубi-ну у дтей з пролонгованою жовтяницею супроводжувався нижчимpiвнем альбумту в сироватщ кpовi, що свiдчить про зниження бтково-синтезуючо'1'функцп печнки при пролонгованому перебзу жовтянищ. Ключовi слова: дти; пролонгована жовтяниця
Вступ
Неонатальна жовтяниця е одшею з актуальних проблем у неонатологи. У наш час спостерпаеть-ся тенденцiя до зростання частоти ще! патологи та бшьш тривалого перебпу захворювання з високим рiвнем непрямого бшрубшу в сироватщ кровь У свгговш медицин важливим також е питання щодо чинниюв розвитку пролонговано! кон'югацшно! жовтянищ, уточнення ризиюв i ускладнень для здоров'я дггей [1—3]. Залишаеться дискусшним питання щодо критичного рiвня бшрубшу, що токсично впливае на рiзнi органи та системи ор-гашзму. На сьогодт недостатньо вивчене питання впливу як високих, так i середшх концентрацш сироваткового бшрубшу на нервову систему но-
вонародженого, особливо при затяжному перебпу даного стану.
Причинами зростання частоти пролонговано! неонатально! жовтянищ можуть бути: попршен-ня стану екологи та, як наслщок, попршення стану здоров'я матерiв; збшьшення частоти супутньо! екстрагеттально! патологи; патолопчного перебпу ваптносп та полопв i призначення цим через це ль кувальних препарапв (антибютиюв, гормональних, противiрусних, протизапальних препарапв) як матерям, так i новонародженим. Важливими факторами ризику розвитку затяжно! кон'югацшно! жовтянищ у новонароджених е наявнють соматично! й шфекцш-но! патологи матерi пщ час вагiтностi, тобто анем!! рiзного ступеня тяжкостi, цукровий дiабет, носш-
© «Здоров'я дитини», 2016 © «Child's Health», 2016
© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденци: Загородня Яна Михайл1вна, асистент кафедри пед1атри № 1, Нацюнальний медичний ушверситет iMeHi О.О. Богомольця, бульв. Т. Шевченка, 13, м. Кшв, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Yana Zagorodnya, Assistant of Department of pediatrics № 1, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, Ukraine; e-mail: [email protected]
КлШчна пед1атр1я / С!1п1са! Pediаtrics
ство TORCH-iнфекцiI, гiпертонiчна хвороба, авто-iмунний тиреощит, вегетативна дисфункцiя й iншi захворювання серцево-судинно! системи, хронiчнi захворювання органiв травлення. Встановлено, що бшьш затяжному перебiгу кон'югацшно! жовтяницi сприяе акушерська патолопя (стрiмкi пологи, кеса-рiв розтин, обвиття пуповиною, слабость полого-во! дiяльностi, передчасне вилиття навколоплiдних вод) [4—6]. За даними багатьох дослщжень вiдомо, що жовтяниця частiше виникае в новонароджених, яю народилися вiд матерiв з обтяженою генетичною спадковiстю, якi хворши на тещ респiраторнi ш-фекци пщ час вагiтностi, отримували лiкування пщ час вагiтностi, а також яким призначались препарати для стимуляцп пологово! д1яльносп [5—7].
На сьогоднг вщомо, що суттевими факторами ризику розвитку пролонгованого перебiгу неона-тально! жовтяницГ е патологiчна втрата маси тГла понад 10 % пгсля народження, частi зригування та блювання, дисбюз кишечника. Сприяе розвитку гшербшрубшемп у новонароджених вщходжен-ня меконiю шзшше 8—12 годин пгсля народження, затримка перетискання пуповини. ДГти, народже-ш з рГзноманГтною перинатальною патологГею, такою як асфжсш в пологах, крововиливи в голо-вний мозок, кефалогематоми, внутрГшньоутробш шфекцп, недоношенГсть, затримка внутршньо-утробного розвитку, схильнГ до розвитку пролонго-вано! кон'югацшно! жовтяницГ внаслщок зниження функцюнально! активностГ гепатоцитГв Г гепатоток-сично! дГ! штенсивно! терапГ!. Значний вплив на пе-ребГг жовтяницГ у новонароджених мае гшоксш та асфжс1я, пГд впливом яких затримуеться дозрГвання глюкурошлтрансферазно! системи, спостерГгаеться дисощац1я комплексу «бшрубш — альбумш», пщ-вищуеться проникнГсть судин Г гематоенцефалГч-ного бар'ера [8, 9]. Хрошчна внутрГшньоутробна гшокс1я викликае посилення еритропоезу, що при-зводить до полщитеми, пщвищеного згортання кро-вГ, порушення мжроциркуляци в судинах, розвитку сладж-синдрому. Через погГршення мжроциркуляци в тканинах знижуеться ГнтенсивнГсть глжолГзу, зростають процеси перекисного окислення та на-копичення вГльних радикалГв, посилюеться ацидоз, що, в свою чергу, руйнуе мембрану еритроцитГв. ПГд впливом хрошчно! гшокси на плГд включаеться компенсаторний мехашзм, спрямований на забез-печення повнощнно! оксигенацГ! життево важливих оргашв — головного мозку, серця та наднирникових залоз. У той же час знижуеться кровонаповнення та необхщна оксигенац1я печГнки, нирок Г кишечника плода, що супроводжуеться затримкою дозрГвання ферментативних систем, зниженням функцГонально! активностГ цих оргашв у неонатальному перюдь Хротчна гшокс1я плода викликае розвиток мета-болГчного ацидозу, накопичення молочно! кислоти, внаслГдок чого порушуються бглковий, лГпГдний об-мГн, електролггний баланс. ТакГ змГни метаболГзму пщсилюють гГпоксГю в тканинах Г сприяють виник-ненню органно! патологи. ВнаслГдок дГ! хрошчно!
гшокси вГдбуваеться активацш процесГв перекисно-го окислення лшщв з утворенням пром1жних кис-лих метаболтв, кетонових тгл, що призводить до посилення ацидозу [7—9, 11, 12].
У дггей, яю перенесли хрошчну внутрГшньо-утробну гГпоксГю, спостерГгаеться зниження бгл-ково-синтезуючо! функцГ! печшки, що призводить до зниження рГвня альбумГну в сироватцГ кровГ. Як вщомо, альбумГн синтезуеться гепатоцитами печГнки, тому визначення його рГвня в сироватцГ кровГ е тестом функцюнального стану печГнки. Зв'язуюча здатнють альбумГну залежить не лише вщ його кгль-костГ, але й вщ якостГ та ефективно! концентрацГ! альбумГну в сироватцГ кровГ. Фетальний альбумГн вщрГзняеться вГд альбумГну дорослого яюсними та кГлькГсними показниками. При зниженш рГвня альбумГну в сироватцГ кровГ збгльшуеться токсич-нГсть бшрубшу, отже, токсичну властивГсть мае не зв'язаний з альбумшом непрямий бшрубш, змшю-еться стан мембран гепатоцитГв, через що порушу-еться адгез1я бГлГрубГн-альбумГнових комплексГв. На концентрацГю бГлка та його фракцГй у кровГ новонароджених дГтей суттево впливае стан здоров'я матерГ пщ час ваптносп. Доведено, що у дГтей, якГ народилися вщ матерГв, яю мали пГзнГ гестози, спостерГгаеться гшопроте!нем1я та диспроте!нем1я — гшоальбумшемш та гшерглобулшем1я (пГдвищена кГлькГсть а1-, а2-, р-глобулшГв) [8, 9].
Мета роботи — дослГдити особливостГ анамнезу, антропометричних даних та окремих функцГй печГнки у дГтей Гз пролонгованою кон'югацГйною жовтяницею.
Матер1али та методи
ПГд час дослщження обстежеш 111 дГтей з пролонгованою жовтяницею вжом вщ 3 тижшв до 3 мГсяцГв. Умовою вщбору дГтей до групи спостере-ження була наявнГсть непрямо! гГпербГлГрубГнемГ!, що виникла з 3-4-го дня вГд народження. Виклю-чалися з групи дослГдження дГти з аномалГями роз-витку, хворобою Дауна, аномалГею жовчовивГдних шлях1в, гемолГтичною хворобою, гшотиреозом, пГлоростенозом, рГзними ГнфекцГйними захворю-ваннями. У дослГдження не включали також дГтей, у матерГв яких пГд час вагГтностГ були виявленГ но-сГйство TORCH-iнфекцi! та НЪ8Л§. У вск дГтей гру-пи спостереження був ретельно зГбраний анамнез життя, захворювання, акушерсько-гГнекологГчний анамнез матерГ, проведет лабораторш (загальний аналГз кровГ, загальний аналГз сечГ, бГохГмГчний ана-лГз кровГ: визначення рГвня загального бшрубшу та фракцГй, загального бГлка, альбумГну, глюкози) й шструментальш обстеження (ультразвукове досль дження органГв черевно! порожнини, нейросоно-граф1я головного мозку, електрокардГограма).
ПГсля встановлення дГагнозу «кон'югацшна жовтяниця з пролонгованим перебГгом» усГ дГти отримували терапГю згГдно з протоколом лГкування жовтяницГ новонароджених МОЗ Укра!ни [10]. УсГ дГти отримували фототерапГю, сорбенти, гепатопро-
74
Здоровье ребенка, р-^БЫ 2224-0551, е-^БЫ 2307-1168
№ 8(76) • 2016
тектори. Частинi дiтей (n = 65) додатково до фото-терапИ був доданий препарат левокарштин у дозi по 100 мг 2 рази на день, курсом лГкування 3 тижш Ефективнiсть терапИ оцiнювали на пщставГ динамь ки змiн основних клтчних симптомiв жовтяницi: зменшення жовтяничного забарвлення шкiри та склер дитини шляхом ощнки за шкалою Крамера, покращення апетиту та загального стану дитини, дослщження в динамiцi бiохiмiчного аналiзу кро-вi — рiвень загального бiлiрубiну та його фракцш, загального бiлка, альбумiну, аспартатамшотранс-ферази й аланшамшотрансферази.
Результати та обговорення
Усього було обстежено Ill дггей iз пролонгова-ною неонатальною жовтяницею, серед них 70 хлоп-чиюв (63,1 %) та 41 дiвчинка (36,9 %), i 20 здорових дггей без жовтяницi, серед яких 9 хлопчикiв (45 %) та 11 дГвчаток (55 %). Даш наведет на рис. 1.
Новонароджеш, залучеш до дослщження, народилися в матерГв у термш гестацИ вщ 35-го до 41-го тижня. Доношених новонароджених було 102 (91,9 %) дитини, недоношених — 9 (8,1 %). Отже в групах спостереження переважна бшьшють дггей були доношеними, мгж групами не було вГрогщних вщмшностей за цими ознаками (рис. 2).
Дослщження строку появи жовтяницГ у новонароджених показало, що жовтяниця з'явилась на третю добу тсля народження у 82 (73,9 %) дггей, на четверту добу — у 29 (26,1 %) дггей. Переважна бГль-шють дГтей з пролонгованою жовтяницею (n = 90; 81,08 %) були на винятково грудному вигодовуванш, на змшаному — 16 (14,41 %) дГтей, на штучному — 5 (4,5 %) дГтей. У груш здорових дГтей без жовтяницГ 17 (85 %) були на виключно грудному вигодовуванш та 3 (15 %) дитини — на змшаному вигодовуванш Отже, за типом харчування група дГтей з пролонго-ваною жовтяницею статистично вГрогГдно не вГдрГз-нялась вГд групи здорових дГтей.
АналГз фГзичного розвитку дГтей на момент на-родження показав, що дГти з пролонгованою жов-
тяницю статистично вГрогГдно не вГдрГзнялись за показниками маси тГла, довжини пла, окружню-тю голови та окружшстю грудноï клики вГд групи здорових дГтей. Серед дГтей з пролонгованою жовтяницею у 50 % дГтей маса пла при народженш становила: Ме = 3440 г (Q1 = 3195; Q3 = 3680), се-редне значення маси пла — 3397,69 г (min = 1980, max = 4500). Серед здорових дГтей у 50 % дГтей маса тГла при народженнГ становила: Ме = 3485 г (Q1 = 3225; Q3 = 3610), середне значення — 3450,75 г (min = 2750, max = 4140). Зрют при народженш серед дГтей Гз затяжною жовтяницею у 50 % випадкГв був у межах: Ме = 52 см (Q1 = 51; Q3 = 54), середне значення зросту — 52,26 см (min = 43, max = 57), серед здорових дГтей зрют у 50 % дГтей був 52,50 см (Q1 = 51,25; Q3 = 53,75), середне значення — 52,45 см (min = 50, max = 56). ОкружнГсть голови при наро-дженнГ у 50 % дГтей Гз пролонгованою жовтяницею становила: Ме = 36 см (Q1 = 35; Q3 = 36), середне значення — 35,45 см (min = 32, max = 37), серед здо-рових дГтей: у 50 % Ме = 36 см (Q1 = 35; Q3 = 36), середне значення — 35,55 см (min = 32, max = 37). Окружнють грудноï клики при народження у 50 % дГтей з пролонгованою жовтяницею знаходилась в межах: Ме = 35 см (Q1 = 34; Q3 = 35), середне значення становило 34,42 см (min = 29, max = 37), а в груш здорових дГтей: Ме = 35 см (Q1 = 34; Q3 = 35), середне значення — 34,4 см (min = 30, max = 36). Отже, це дае можливГсть порГвняти групу дГтей Гз пролонгованою неонатально ю жовтяницею та гру-пу здорових дГтей Г зробити висновок, що цГ групи за основними показниками фГзичного розвитку при народженнГ не мають статистично вГрогГдних вГд-мшностей (р > 0,05).
При вивченш взаемозв'язку мгж розвитком за-тяжноï кон'югацiйноï жовтяницГ та послщовшстю ваптносп вщзначено, що часпше жовтяниця мала затяжний переби у дГтей, яю народились вГд I ваптносп — 60 (54,1 %); вГд II ваптносп народились 27 (24,3 %) дГтей; вГд III — 12 (10,8 %) дГтей; вГд IV ва-гиносп та бГльше — 12 (10,8 %) дГтей.
%
70,00 60,00 50,00 40,00 30,00 20,00 10,00 0,00
Дiти з пролонгованою жовтяницею (n = 111)
Здоровi дiти (n = 20)
□ Хлопчики ^iB4aTKa
Рисунок 1. Розподл обстежених дтей за статтю
100,00 90,00 80,00 70,00 60,00 50,00 40,00 30,00 20,00 10,00 0,00
Дiти з пролонгованою жовтяницею (n = 111)
91,9 95,0
8,1 5,0
Здоровi дiти (n = 20)
□ Доношеш
I Недоношен
%
Рисунок 2. Розподл д 'ией залежно вщ строку гестацп
За даними багатьох дослiджень, супутня патоло-пя MaTepi та обтяжений акушерсько-пнеколопчний анамнез впливають на виникнення та nepe6ir жов-тяницi новонароджених. Щоб дослщити цей вплив, у вс1х мaтepiв дiтeй з груп дослщження був ретельно зiбpaний анамнез. Дослщження стану здоров'я ма-тepiв дггей обох груп спостереження показало, що здоровими були 43 (38,7 %) матер^ з екстрагешталь-ною патолопею було 68 (61,3 %) мaтepiв.
При вивчeннi стану соматичного здоров'я ма-тepiв пiд час ваптносп виявлено такий pозподiл частоти та piзномaнiтностi супутньо! патологИ матерь загроза переривання вaгiтностi вщзначена у 36 (32,4 %) мaтepiв, aнeмiя I—II ступеня — 33 (29,7 %), пiелонeфpит i сечосольовий дiaтeз — 20 (18 %), гес-този — 9 (8,1 %); гостру peспipaтоpну вipусну шфек-цiю пiд час ваптносп мали 8 (7,2 %) мaтepiв, пре-eклaмпсiю — 2 (1,8 %).
Анaлiз пepeбiгу пологiв мaтepiв дiтeй iз пролонгованою жовтяницею показав, що фiзiологiчнi пологи спостерпались у 68 (61,3 %) мaтepiв, пологи шляхом кесаревого розтину — у 25 (22,5 %), перед-чaснi пологи були у 9 (8,1 %), слaбкiсть пологово! д1-яльностi — у 5 (4,5 %), обвиття пуповиною пщ час пологiв — у 7 (6,3 %) мaтepiв.
За piвнeм загального бiлipубiну в сиpовaтцi кpовi до початку лiкувaння дiти з пролонгованою жовтяницею були розподглеш так: I група — до 100 мкмоль/л, II група — вщ 101 до 150 мкмоль/л, III група — вщ 151 до 200 мкмоль/л, IV група — вщ 201 до 250 мкмоль/л та V група — понад 251 мкмоль/л. Анaлiз даного показника свщчив про те, що у дггей з пролонгованою неонатальною жовтяницею до початку л^вання статистично в1рогщно частше piвeнь бшрубшу знаходився в межах 101—150 мкмоль/л у 54 (48,6 %) дггей; piвeнь загального бшрубшу — 151—200 мкмоль/л мали 26 (23,4 %) дггей; piвeнь загального бшрубшу в сироватщ кров1 до 100 мкмоль/л та 201—250 мкмоль/л мали однакова кшьюсть дггей — 14 (12,6 %). Рiвeнь загального бшрубшу вище 251 мкмоль/л спостерь гався лише у 3 (2,7 %) дггей.
Вщомо, що тpaнсфepaзнi ферменти печшки — aлaнiнaмiнотpaнсфepaзa (АлАТ) та аспартатамшо-трансфераза (АсАТ) — е показниками ушкодження клгтин пeчiнки, !х piвeнь збшьшуеться при цито-л1з1 та внутршньопечшковому холeстaзi. При ви-вчeннi цих показниюв виявлено, що piвeнь АлАТ у 50 % дггей був у межах: Ме = 35 Од/л (Qt = 28 Од/л; Q3 = 42 Од/л). Рiвeнь АсАТ у 50 % дггей був у межах: Ме = 28 Од/л (Qj = 23,2 Од/л; Q3 = 32 Од/л). Отже, трансферазш ферменти пeчiнки у дггей з пролонгованою жовтяницею знаходились на р1вш верхньо! меж вжово! норми.
Пeчiнкa виконуе бшково-синтетичну функщю, зокрема, в нш утворюються фг6риногсн, aльбумiни, протромбш Ця функц1я пeчiнки оцiнюеться завдя-ки визначенню илькоси р1зних бглюв та гх фpaкцiй у сиpовaтцi кров1, р1вня загального бiлкa, ф16рино-гену та альбумшу. При дифузних ушкодженнях пе-
чшки спостерпаеться гiпопpотelнeмiя переважно внаслщок зниження концентраций aльбумiнiв у сироватщ кровь Нaшi дaнi показали, що мед!ана р1вня загального быка у дiтeй з пролонгованою жовтяницею до початку лжування становила: Ме = 52,3 г/л (Qj = 51 г/л; Q3 = 55 г/л); р!вень aльбумiну в сироватщ кров! у дггей з жовтяницею до початку л1-кування був у межах: Ме = 37,9 г/л (Qt = 36,8 г/л; Q3 = 40,2 г/л). Отже, в обстежуваних нами дггей з пролонгованою жовтяницею до початку лiкувaння спостepiгaли статистично в1рогщну гшопроте'ше-м1ю та гiпоaльбумiнeмiю. Рiвeнь aльбумiну до лжу-вання мав сильний зворотний коpeляцiйний зв'язок 1з piвнeм загального 61л1ру61ну до початку лiкувaння (р < 0,01) та кореляцшний зв'язок середньо! сили виявлено м1ж piвнeм непрямого 61л1ру61ну до лжування та aльбумiном у сироватщ кров1 до лiкувaння (р < 0,05). Вщзначено, що чим вищим був piвeнь загального бшрубшу та непрямого бшрубшу, тим нижчим був piвeнь aльбумiну кров1, що свщчить про зниження бглково-синтезуючо! функцИ пе-ч1нки при пролонгованому переб^ неонатально! жовтяниц1. Вивчення р1вня глюкози в кров1 обстежуваних дггей показало, що piвeнь глюкози знаходився в межах: Ме = 3,8 ммоль/л (Qt = 3,4 ммоль/л; Q3 = 4,1 ммоль/л) та вщповщав вжовш норм1.
Висновки
Переважна 61льш1сть дiтeй 1з пролонгованою жовтяницею народилися доношеними та були на винятково грудному вигодовувaннi.
Показники ф1зичного розвитку при нapоджeннi (маса тгла, довжина тша, окружн1сть голови, окруж-н1сть грудно! кл1тки) у дггей 1з пролонгованою жовтяницею та у здорових дiтeй не мали статистично в1рогщних вiдмiнностeй.
У дггей, як1 народились вщ I ваптносп (n = 60; 54,1 %), жовтяниця найчастше мала затяжний пе-peбiг.
Серед мaтepiв дiтeй 1з пролонгованою жовтяницею загроза переривання ваптносп спостерпа-лась у 36 (32,4 %) мaтepiв, aнeмiя I—II ступеня — 33 (29,7 %), у той час як у мaтepiв дггей, як1 не мали пролонговано! жовтяниц1, загроза переривання ва-г1тност1 спостepiгaлaсь у 5 (25 %), aнeмiя — у 6 (30 %) мaтepiв.
Рiвeнь загального 61л1ру61ну серед дггей 1з про-лонгованою неонатальною жовтяницею до початку лiкувaння доpiвнювaв 101—150 мкмоль/л у 54 (48,6 %) дггей.
Вищий piвeнь загального та непрямого бшрубшу у дггей 1з пролонгованою жовтяницею супро-воджувався нижчим piвнeм aльбумiну в сироватщ кров1, що свщчить про зниження бглково-синтезу-ючо'1 функцп печшки при пролонгованому переб^ жовтяниц1.
Конфлжт ÏHTepecÏB. Автори заявляють про вщ-сутн1сть конфл1кту iнтepeсiв при пщготовщ дано! стaттi.
76 Здоровье ребенка, p-ISSN 2224-0551, e-ISSN 2307-1168 № 8(76) • 2016
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
Список л1тератури
1. Глуховская О.А. Влияние гипоксии на пролонгированное течение желтухи новорожденных / О.А. Глуховская // Питан-ня експериментальног та клтчног медицини: Зб. статей. — 2008. — Вип. 12, т. 8. — С. 264-267.
2. Глуховская О.А. Клинико-диагностические аспекты нео-натальных желтух с пролонгированным течением/ О.А. Глуховская // Укр. мед. альманах. — 2008. — № 2. — С. 50-51.
3. Горленко О.М. Кон'югацШт жовтяниц новонароджених: клтко-анамнестичний аналiз / О.М. Горленко, А. О. Ян-ковська // Современная педиатрия. — 2009. — № 3 (25). — С. 70-73.
4. Keren B. Predischarge risk assessment for severe neonatal hyperbilirubinemia /R. Keren, V.K. Brutani//NeoReviews. — 2007. — Vol. 8, № 2. — Р. 68-76.
5. Biological risks for neurological abnormalities associated with hyperbilirubinemia / D. Brites, A. Fernandes, A. Falcao [et al.] // J. Perinatol. — 2009. — Vol. 29, suppl. 1. — S8-S11.
6. A comprasion of alternative risk-assessment strategies for predicting significant neonatal hyperbilirubinemia in term and near-term infants / R. Keren, X. Luan, S. Friedman [et al.] // Pediatrics. — 2008. — Vol. 121, № 1. — Р. 170-179.
7. Шадрт О.Г. Особливостi функцюнального стану гепа-тобiлiарног системи у дтей i3 пролонгованою кон'югацШною жовтяницею / О.Г. Шадрш, А.В. Ленченко, Н.Ф. Черне-га, Б.А.. Тарасюк // Здоровье ребенка. — 2013. — № 5(48) — С. 35-38.
8. Каганова Т.И., Логинова А.А. Особенности альбуминсвязы-вающей способности плазмы у детей с гипербилирубинемией в не-онатальном периоде/ Т.И. Каганова, А.А. Логинова//Российский вестник перинатологии и педиатрии. — 2011. — № 4. — С. 10-14.
9. Логинова А.А. Билирубинсвязывающая функция альбумина при пролонгированной желтухе/А.А. Логинова//Педиатрия. — 2011. — Т. 90, № 1. — С. 13-19.
10. Наказ № 255 вiд 27.04.2006р. Про затвердження клЫч-ного протоколу надання неонатальног допомоги дтям «Жовтя-нищ новонароджених». — К., 2006. — 38с.
11. Almeida M.F. Neonatal jaundice and breastfeeding/M.F. Almeida, C.M. Draque // NeoReviews. — 2007. — Vol. 8, № 7. — P. 282.
12. Extreme hyperbilirubinemia in newborn infant / F. Tiker, H. Gulkan, H. Kilicdag [et al.]// Clin. Pediatr. — 2006. — Vol. 45, № 3. — P. 257-261.
Отримано 29.11.2016 ■
Тяжкая A.B., Загородняя Я.М.
Национальный медицинский университет им. A.A. Богомольца, г. Киев, Украина
ОСОБЕННОСТИ АНАМНЕЗА, АНТРОПОМЕТРИЧЕСКИХ ДАННЫХ И ОТДЕЛЬНЫХ ФУНКЦИЙ ПЕЧЕНИ У ДЕТЕЙ С ПРОЛОНГИРОВАННОЙ КОНЪЮГАЦИОННОЙ ЖЕЛТУХОЙ
Резюме. Актуальность. Неонатальная желтуха является одной из актуальных проблем в неонатологии. Наблюдается тенденция к увеличению частоты данной патологии и более длительному течению заболевания с высоким уровнем непрямого билирубина в сыворотке крови. Цель нашего исследования — изучить особенности анамнеза, антропометрических данных, некоторые функции печени у детей с пролонгированной желтухой. Материалы и методы. Обследованы 111 детей с пролонгированной желтухой в возрасте от 3 недель до 3 месяцев. Оценены клинические и лабораторные данные у детей групп исследования. Детям с пролонгированной желтухой проведены общий анализ крови, общий анализ мочи, биохимический анализ крови (определение уровня общего билирубина и фракций, общего белка, альбумина, глюкозы) и инструментальные методы исследования: уль-
тразвуковое исследование органов брюшной полости, нейросонография головного мозга, электрокардиография. Большинство детей с пролонгированной желтухой находились на исключительно грудном вскармливании и были доношенными. Результаты. Показатели физического развития при рождении (масса тела, длина тела, окружность головы, окружность грудной клетки) у детей с пролонгированной желтухой и у здоровых детей не имели статистически достоверных отличий. Течение желтухи было затяжным чаще у детей, которые родились от I беременности (п = 60; 54,1 %). Высокий уровень общего и непрямого билирубина сопровождался низким уровнем альбумина в сыворотке крови, что свидетельствует о снижении белково-синтетической функции печени у детей с пролонгированной желтухой. Ключевые слова: дети; пролонгированная желтуха
O.V. Tyajka, Ya.M. Zagorodnya
National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv, Ukraine
FEATURES OF HISTORY, ANTHROPOMETRIC DATA AND INDIVIDUAL FUNCTIONS OF THE LIVER IN CHILDREN WITH PROLONGED JAUNDICE
Abstract. Background. Neonatal jaundice is one of the urgent problems in neonatology. There is a tendency to increase the incidence of prolonged jaundice. The aim of our study was to explore the features of history, anthropometric data and some liver functions in children with prolonged jaundice. Materials and methods. The study involved 111 children with prolonged jaundice aged from 3 weeks to 3 months. In all children with prolonged jaundice, we have examined complete blood count, urinalysis, blood chemistry (determination of total bilirubin and fractions, total protein, albumin, glucose) and used instrumental methods of examination — ultrasound of the abdominal cavity and cranial ultrasonography, electrocardiography. Most
children with prolonged jaundice were breastfed and were term infants. Results. Indicators of physical development at birth (body weight, body length, head circumference, chest circumference) in children with prolonged jaundice and in healthy children had not statistically significant differences. Neonatal jaundice was prolonged in children, who were born from the first pregnancy, — 60 children (54.1 %). A high level of total and indirect bilirubin was accompanied by a low level of albumin in the blood serum of children with prolonged jaundice. Protein-synthesis function of the liver was reduced in children with prolonged jaundice. Keywords: children; prolonged jaundice
