Педагогика, психология. 2013. № 3 (14). С. 115-119.
14. Алексеев, В.С., Мурадова, Е.О., Давыдова, И.С. Безопасность жизнедеятельности в вопросах и ответах: учеб. пособие. - М.: ТК Велби, Проспект, 2006. 208 с.
15. Данченко, С.П. Практикум в курсе «Основы безопасности жизнедеятельности» как условие адаптации учащихся к экстремальным ситуациям. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата педагогических наук. Санкт-Петербург, 2004. 18 с.
16. Онищенко Н.В. Чрезвычайная ситуация как экзистенциальная угроза: психологический аспект // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология. 2013. № 3 (14). С. 206-
209.
17. Соколова И.А. Факторы возникновения риска конфликтных ситуаций на предприятиях сферы услуг // Вестник Поволжского государственного университета сервиса. Серия: Экономика. 2013.№ 2 (28). С. 65-71.
18. Жуйкова М.В. Влияние индивидуально-психологических и личностных качеств на выбор стилей со-владающего поведения // Карельский научный журнал. 2013. № 4. С. 71-74.
19. Сагалакова О.А., Труевцев Д.В. Патопсихология социального тревожного расстройства // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология. 2012. № 4 (11). С. 260-264.
ADAPTATION TO EXTREME SITUATIONS IN PRIMARY SCHOOL AS A SOCIO-PEDAGOGICAL PROBLEM
© 2014
E.V. Lizunova, candidate of pedagogical sciences, associate professor, of the department of zoology and anatomy, physiology, health and safety of the person
Samara State Academy of Social Sciences and Humanities, Samara (Russia)
Annotation: This article is devoted to the formation of adaptation to extreme situations in primary school. Adaptation to extreme situations is a necessary condition for the formation of health and healthy lifestyle of children in primary school and determined, first of all, the practical knowledge and skills.
Keywords: adaptation, extreme situation, Principles of Personal and Social Safety, health, healthy lifestyle, younger schoolchildren, dangerous situations, extreme conditions.
УДК 371.212
ОСНОВНЫЕ СРЕДСТВА ОБЕСПЕЧЕНИЯ РАЗВИТИЯ КОММУНИКАТИВНЫХ УМЕНИЙ УЧЕНИКОВ НА УРОКЕ РОДНОГО ЯЗЫКА
© 2014
Л.И. Мамчур, доктор педагогических наук, профессор кафедры «Практического языкознания»
Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины, Умань (Украина)
Аннотация: В статье рассмотрено классификацию средств обучения, обосновано производительность и эффективность разнотипных традиционных и новейших дидактических средств, дающих положительный результат и усиливающих действие дидактических методов в процессе обучения украинскому языку учащихся основной школы с целью формирования их коммуникативной компетентности.
Ключевые слова: классификация средств обучения, традиционные и новейшие средства обучения, формирования коммуникативной компетентности учащихся, урок украинского языка.
Постановка науковог проблеми та ïï значення. ОсновН завдання сучасно' мовно'' освгга, 3opiœTOBa-Hi на штелектуальний i творчий розвиток особистосп, формування ïï комушкативно'' компетентности здатнос-п до шновацшно'' дгяльносл та мобшьного сприймання сучасного свпу, повинш визначатися не тшьки отрима-ними знаннями, вмшнями i навичками, а й спроможшс-тю ïx творчого використання, самостшно'' дгяльносп, навчання та самовдосконалення упродовж життя.
У державних вимогах до навчальних досягнень учшв основно' школи робиться акцент на застосуванш загаль-нонавчальних знань, у нашому рaзi - мовних, мовлен-невих i сощокультурних, вироблення вмшь та навичок у мовленневш практищ з метою розв'язання комушка-тивних завдань, адаптацп школярiв до сощального се-редовища. Головним у навчально-виховному процеа на урощ рщно'' (украшсько') мови стае переорiентaцiя з пасивних форм навчально'' дгяльносп на активну творчу працю з використанням ефективних зaсобiв навчання.
Анализ остантх досл1джень з проблеми. У тео-ри i практищ навчання мови питанню вщбору опти-мальних зaсобiв навчання придшяли увагу О. Бмев, I. Бiм, М. Вашуленко, О. Горошина, I. Кочан, Ю. Пасов, М. Пентилюк, О. Текучов, Т. Симоненко, В. Сухомлинський та iH. Вченими бшьшою мiрою характеризуются мaтерiaльнi засоби навчання: шдручники, поабники, збiрники вправ, текспв, словники, техшчш засоби навчання, за допомогою яких реaлiзуються цш навчання, i яш визначаемо як головш у формувaннi ко-мунiкaтивноï компетентносп учнiв. Ми виходимо з того, що засоби навчання мови - це сукупшсть необхiдних
матерiальних, предметних, звукових, образних i словес-них реальностей та уособлень, щей та певних дш, що е обов'язковою умовою реалiзацп поставлено! особиспс-но орiентовоноi' мети у навчально-виховному процесг
Формулювання мети та завдань статтi - розгляну-ти класифiкацii засобiв навчання, обгрунтувати продук-тивнiсть та ефектившсть рiзнотипних засобiв навчання як допомiжних функцiй для активiзацii тзнавально-творчо! дiяльностi учнiв на урощ рщно! (укра!нсько!) мови в основнш школi, формування !хньо! комушкатив-но! компетентностi.
Виклад основного матерiалу й обтрунтування одер-жаних результатiв досл1дження. Огляд педагопчно! i методично! лгтератури з дослiджуваноi проблеми дае тдстави стверджувати, що в дидактицi i в методицi навчання укра!нсько! мови чiткого визначення термiна засоби навчання немае, вчеш подають !х згрупований по-д1л, певну класифiкацiю, перелiк, в окремих джерелах пропонують методику !х використання.
Так, педагопчний словник визначае, що «засоби навчання - це предмети, що викликають сенсомоторнi сти-мули (впливають на зiр, слух, дотик тощо) i полегшують учням тзнання дiйсностi. Це можуть бути як предмети реально! дшсносл, так i !х модельнi, образнi, словеснi чи символiчнi замiнники» [1, с. 124]. Енциклопед1я освь ти трактуе засоби навчання як «будь-яш засоби, прила-ди, обладнання та устаткування, що використовуються для передачi iнформацii у процеа навчання» [2, с. 313]. В. Чайка розумiе засоби навчання як «матерiально-тех-шчш засоби, що виконують специфiчнi допомiжнi функ-цп в навчальному процесi, що активiзують тзнавальну
дшльшсть учшв [3, с. 133]. У словнику-довщнику з методики викладання укра!нсько! мови Н. Захлюпана та I. Кочан визначення поняттю не дають, а лише вказують, що до них зараховують: «1) навчальний дидактичний матер1ал; 2) методи 1 прийоми навчання; 3) оргашзацш навчально-виховно! роботи з укра!нсько! мови (уроки 1 позакласш заходи)» [4, с. 93]. При цьому особливу увагу звертають на матер1альш засоби навчання: шдручники, навчальш поабники, зб1рники вправ, словники, карточки, таблиц!, картини, звукозаписи, техшчш засоби навчання. Словник-довщник з укра!нсько! лшгводидакти-ки подае також класифжацш компоненпв засоб1в навчання украшсько! мови. Це: «1) навчальний матер1ал, що складае змют навчання: мовш поняття, 1 термши, що входять до школьно! програми, !х визначення, правила, приклади мовних одиниць, ужитих у текстах вправ 1 завдань, тексти для анал1зу; 2) метод1в 1 прийом1в навчання, спрямованих на засвоення мовно! теори 1 фор-мування комушкативних умшь 1 навичок; 3) оргашзац1я навчально-виховно! роботи, а також зроблено акцент на матер1альш засоби навчання: шдручники, поабники, таблиц!, зб!рники вправ, текст!в, словники, звукозаписи, техшчш записи навчання» [5, с. 56]. Викладене вище дозволяе стверджувати, що в науш немае загальноприй-нято! класиф!кац!! дидактичних засоб!в. У методиш навчання укра!нсько! мови варто послуговуватися класи-ф!кац!ею в!тчизняного лшгводидакта М. Пентилюк, яка засоби навчання розташовуе в!дпов!дно до визначених трьох компоненпв (мовного, мовленневого, соцюкуль-турного), що мають специф!чн! дидактичн! функци.
Для формування комун!кативно! компетентност! учшв 5-9 клас!в на уроках укра!нсько! мови особливого значення набувають п засоби навчання, що дають по-зитивний результат ! п!дсилюють д!ю дидактичних ме-тод!в.
У науково-методичних працях учених останн!х де-сятилиъ виникла зац!кавлен!сть до можливостей засто-сування як усталених, так ! нових осв!тн!х технолог!й навчання. Серед сфери гумаштарно! осв!ти, зокрема мовно!, вчеш (М. Вашуленко, О. Глазова, О. Горошкша, Т. Донченко, С. Караман, М. Пентилюк, Л. Подлевська, А. Квасоля, Л. Шевцова, Г. Шелехова та ш.) вид!ляють р!зш засоби, серед яких т!, що викликають сенсомоторн! стимули ! п, що використовуються для передач! шфор-мац!! у процес! навчання. Ус! засоби, що спрямоваш на формування комушкативно! компетентност! школяр!в, под!ляемо на так! види: вербальнц в!зуальн!; вербаль-но-в!зуальн!; ауд!ювальн!; ауд!ов!зуальн!; електронн! засоби; паралшгвютичш засоби; комун!кативн! ситуа-ци. До основних, важливо необх!дних засоб!в навчання мови, формування комун!кативно! компетентност! учня в!дносимо р!знотипн! традиц!йн! та новггш дидактичн! засоби, а саме: текст, дидактичний матер!ал, вправи на-ростально! складност!, ситуативн! завдання комушка-тивного спрямування, наочн!сть, техн!чн! засоби, паралшгвютичш засоби, електронн! засоби.
До вербальних засоб!в належать: усш та писемш тексти; комушкативш ор!ентован! вправи ! завдання; теми комушкативних монолопчних ! д!алог!чних висловлю-вань тощо.
В основ! формування комун!кативно! компетентност! учшв основно! школи центральне мюце, безперечно, займае текст в уснш ! писемн!й форм!, який у бшьшосп е не лише способом презентаци навчального матер!алу з виучувано! теми, а й !люстрац!ею функцюнування мовних одиниць у висловлюванш Текст, як уважають сучасн! лшгводидакти (М. Вашуленко, I. Гудзик, Т. Донченко, I. Зимня, О. Казарцева, В. Мельничайко, М. Пентилюк, О. Хорошковська та ш), вкрай необхвдний в орган!зац!! навчання мови, осшльки в!н е ун!версальним матер!алом для розвитку вс!х вид!в мовленнево! д!яльносп.
Вважаемо, що формування комун!кативно! компетентност! учшв основно! школи, зокрема вмшня сприймати й розум!ти думки шших та планувати ! ство-
рювати власш висловлювання, потр!бно зд!йснювати на основ! р!зностильових текст!в. Саме текст як дидактичний матер!ал репрезентуе зв'язне мовлен-ня, м!жособиспсне сшлкування, сприяе опануванню нац!ональних ! загальнолюдських культурних та духов-них цшностей, норм, що регулюють стосунки м!ж людьми, покол!ннями, статями, нац!ями.
Текст як зас!б навчання повинен ввдповщати чин-ним вимогам: загальнодидактичним (доступн!сть, п!знавальний ! виховний характер) ! методичним (вз!рцев!сть, стил!стична ! жанрова р!зноман!тн!сть) та в!дпов!дати при вщбор! таким критер!ям: в!дпов!дн!сть обсягу тексту до в!ку школяр!в; лексична, синтаксична ! стильова доступн!сть; зрозумша композиц!йна будова; комун!кативна спрямован!сть; соцюкультурна ! предметна значущ!сть.
Дидактичний текстовий матер!ал мае бути шформативним та доц!льно п!д!браний учителем ! в!дпов!дати принципу культуров!дпов!дност!, грунтуватися на засадах нац!онально! художньо!, мистецько! ц!нност!, соц!ально! значущост!, в!дпов!дати потребам сьогодення, мати виховний потенц!ал, мютити кра!нознавч! в!домост!. Текст, що застосовуеться на урош, мае в!дображати ! реал!зовувати загальн! ц!л! навчання та конкретну триедину мету уроку, а саме: представляти вз!рцев! висловлювання, показу-вати комун!кативн! ситуац!! та презентувати мовн! й мовленнев! одиниц! для !! вир!шення, моделювати р!зн! сфери сшлкування, вщтворювати реальну картину суспшьного життя; виховувати почуття нац!онально! пдносп, патр!отизму, шляхетност!, толерантност!; роз-вивати уяву, мислення, пам'ять, образн!сть.
Актуальним, на наш погляд, е визначення методич-них функцш навчального тексту. А. Ярмолюк пропонуе «презентувати мовний матер!ал, що вивчаеться на урош, навчати уах вид!в мовленнево! д!яльност!, стимулю-вати обговорення прочитаного, пропонувати модел! виршення комун!кативних завдань, тобто в!дображати змют навчання» [6, с. 35].
Добираючи дидактичний матер!ал, учитель повинен усввдомлювати значущ!сть його використання на урош, важливють у досягненн! поставлено! мети - формува-ти комун!кативну компетентшсть, що включае мовну, мовленневу, соцюкультурну, д!яльн!сну. Заслуговуе схвалення думка Л. Варзацько! про те, що словесник, шукаючи дидактичний матер!ал, «мае вар!ювати спосо-би шзнання мовних знань з тим, щоб створити кожному учнев! можлив!сть:
- зютавляти р!зн! погляди, р!зн! позици;
- включатися у виконання вщкритих завдань, як! не мають однозначних ввдповщей та розв'язк!в ! спонука-ють до !нтенсивно! навчально! д!яльност!, напруженого, зосередженого розм!рковування;
- розв'язувати самостшно обран! завдання за допо-могою слова, образу, схеми, моделювання, табличного способу» [67, с. 15]. Кр!м того, необх!дно, щоб у робот! над текстом виявлялася здатшсть учня будувати власн! висловлювання р!зно! тематики, структури та жанру; створювати висловлювання монолопчного й д!алог!ч-ного характеру вщповвдно до задуму, використовуючи ключов! слова, усв!домлюючи причини та особливосп добору мовних одиниць, парал!нгв!стичних засоб!в для р!зних ситуац!й мовленневого сшлкування.
Вивчення мови (найб!льшою м!рою граматики) в основнш школ! мае набувати рис функцшно-комуш-кативност! ! здшснюватися на основ! тексту. Це сприяе розвитков! мовних, мовленневих ! комун!кативних ум!нь та навичок учшв, в основ! яких лежить побудова текспв р!зних тип!в (розпов!дь, опис, роздум) залежно в!д мети, обставин ситуац!! сшлкування, учаснишв ко-мушкативно! взаемод!!.
Для формування комун!кативно! компетентност! важ-ливе значення мають р!знотипш вправи - мовн!, умовно-мовленнев!, мовленнев! ! комун!кативн!. Вчитель перед
виконанням таких вправ мае словесно зобразити умови й особливосп комушкативно! ситуацп для того, щоб в учшв збудити уяву, штерес, бажання, мотив до комуш кування.
Отже, щоб комушкативна компетентшсть формува-лася, вправи 1 завдання повинш мютити систематизова-ний комушкативно ор1ентований мовний 1 мовленневий матер1ал, а також ситуативш завдання, як1 передбачають розвиток уах вид1в мовленнево! д!яльносп (аудшвання, говоршня, читання 1 письма) вщповвдно до комушкативно! ситуаци [8-16].
Серед засоб1в навчання можна окремо видшити теми для продукування власних висловлювань. Тематика монолопчних 1 д!алопчних текспв повинна наскр1зно пронизувати вс роки навчання, розпочинаючи з першо-го класу з поступовим поглибленням шформацшного кола, яке ввдображае змют майбутнього висловлювання. Теми усних 1 писемних твор1в необхвдно об'еднувати у тематично згруповаш блоки, як1 ввдповщають сучасним вимогам соцюкультурного принципу навчання 1 розши-рюють предметш знання учшв.
До в1зуальних засоб1в навчання належать: таблиц!, схеми, д1апозитиви, !люстрацп, слайди, штерактивна дошка, життев1 предмети, природш матер1али тощо. Новине комушкативне спрямування можуть мати р1з-ш види в1зуального унаочнення: конкретного змюту (текстово-шюстративного 1 текстово-д!яльшсного) й абстрактного змюту (словесно-граф1чного, граф1чного, малюнкового). За умови поеднання р1зних вид1в нао-чносл досягаеться формування визначених знань, умшь 1 навичок, а також оптимальне узгодження емоцшно-об-разного та лопко-понятшного компоненпв навчально-виховного процесу, а все це в результат! розвивае кому-шкативну компетентшсть учшв.
Ефективним е впровадження у практику навчання украшсько! мови, що мае комушкативне спрямування, таблиць за типовою змшною структурою. Основна час-тина таблиц! залишаеться незм!нною (наприклад, складов! частини комушкативно! ситуац!!, вербальш ! невер-бальн! засоби), це слугуе виробленню типового способу розумових дш - що саме необх!дно знати у процес на-вчально! ! життево! комун!кац!!.
Важливе значення для формування мовно! компетентност! учшв, як складово! комушкативно! компетентност!, мають також таблицьопори. Вони дають можли-вють мовцев! розкрити послщовно свою думку, почува-ти себе вшьно, проявити творч!сть у висловлюванш У навчальному процес! мае бути залучена не лише шфор-мац!я з п!дручника, в!д учителя, а й та, яку вш одержуе, працюючи в парах або в невеликих групах. Таблиця-опора - це навчальний матер!ал к!лькох параграф!в, як правило одн!е! теми. Це допомагае учням сформувати повне уявлення про тему, побачити и цшсно, е зразком стисло! передач! матер!алу, сприяе розвитку мовлення ! мислення, пам'ят!, забезпечуе вищу як!сть знань, !х сис-темн!сть. Допом!жну роль виконують також схеми як зааб навчання, оск!льки вони е опорою у процес! учш-ня, допом!жним алгоритмом м!ркування, доведення, а увага при застосуванш такого засобу зосереджуеться на усв!домленн! сутност! вм!щеного в нш комун!кативного матер!алу.
Беззаперечним е ефективне використання !люстрац!й на уроках рщно! мови, як! допомагають зануритися в ко-мун!кативну ситуац!ю, глибше шзнати умови !! прот!-кання, уявити Г! особливост!, ! на основ! цього вщбрати ! спроектувати мовн!, мовленнев! одиниц! для продуку-вання власного висловлювання. До !люстрацш зарахову-емо вс! види зображувального мистецтва: картини та ма-люнки, !х сер!!; репродукц!!, учн!вськ! аплжаци ! малюн-ки тощо. 1люстраци актив!зують д!яльн!сть учн!в у процес! учшня, служать матер!алом для створення власних висловлювань у р!знотипних комун!кативних ситуац!ях.
Життев! ! природш предмети, що застосовуються в процес! навчально! комушкаци, допоможуть учням ввд-
творити комун1кативн1 умови мовленневого сшлкування, дадуть змогу розвинути вмшня використовувати !х у життевих ситуац!я тощо. В. Сухомлинський, даючи вчителям поради щодо використання наочност!, писав про те, що необхщно «поступово переходити в!д нату-ральних засоб!в до образотворчих, а пот!м до таких, що дають символ!чне зображення предмепв» [17, с. 487]. Щлком погоджуемося !з думкою вченого-методиста, оскшьки в процес! комун!кативно! взаемод!! виникае потреба не лише бачити ! пояснити, але й образно ви-словити думку, уявивши ситуац!ю сшлкування чи певну особу, предмет та явище, про яке йдеться.
Вербально-в!зуальн! засоби навчання дають змогу передати точшше процес комушкаци, що теж мютить звуковий ! зображувальний фон. До них належать модел! дискурс!в ! монолопчних текст!в !з нав!дними за-вданнями, комун!кативн! акти з нав!дними завданнями, !люстрац!! та вербально описан! ситуац!! тощо.
Модел! дискурав - це макети д!алопчних або пол!лог!чних текспв у конкретн!й комун!кативн!й ситуац!!, що мають у своему склад! кшька комушкативних акпв р!зного комун!кативного призначення (в!тання, прощання, згода, незгода, вибачення, вдячн!сть, про-хання, пропозиц!я, повщомлення, заперечення, захо-плення тощо), як! необхвдно розм!стити в певному порядку, перебудувати, продовжити, доповнити тощо. Систематизоваш модел! монолог!чних текст!в повинш включати нав!дн! питання комун!кативно-проблемно! спрямованост!, зм!стову ц!нн!сть, виховний та культур-ний характер, ! можуть бути творчо використаш вчи-телями з метою розвитку рецептивно! та продуктивно! мовленнево! д!яльност!, що забезпечить формування комун!кативно! компетентност! та вах !! складових: мовно!, мовленнево!, комушкативно!, соцюкультурно! ! д!яльшсно! (стратег!чно!).
П!д час навчання вважаемо за необхвдне використовувати модел! комушкативних акпв !з нав!дними запитаннями, як! в!дображають мовленневу д!ю або и частину в межах прагматично! комун!кативно! ситуац!!. Р!знотипне поеднання вербально-в!зуальних засоб!в (наприклад, модель дискурсу - !люстрац!я - комун!кативне завдання) шдвищуе ефективн!сть формування комун!кативно! компетентност! учшв.
Особливе м!сце серед ефективних засоб!в навчання в!дводимо аудшвальним - магн!тофон, плат!вка, ауд!одиски, компакт-диски, аудюкасети, звуков! записи життевих ! вз!рцевих комун!кативних ситуац!й, фонетичш записи висловлювань (монолог!чних, д!алог!чних, полшопчних) тощо. Визначен! засо-би слугують зразком культури мовлення, основою для сприймання тексту на слух, предметом усунення комун!кативних дев!ацш, опорою для розвитку вимови, штонування, наголошення мовних ! мовленневих одиниць тощо.
Електронн! засоби навчання (комп'ютер, 1нтернет, мультимед!а тощо) дають змогу забезпечити обов'язковий р!вень комушкативно! компетентност! учшв ! розвивати потенцшш творч! можливост! ! мисленнев! зд!бносп учн!в. Теоретичний матер!ал, що е основою формування комушкативно! компетентност! учшв, можна представити в електронному вар!анп у вигляд! презентац!й, слайд-шоу тощо й ефективно використовувати шд час вивчення нового матер!алу, у процес! повторения й узагальнення вивченого.
Процес комушкаци здшснюеться за допомогою вербального ! невербального сп!лкування. За твер-дженням досл!дник!в, приблизно 60-80% !нформац!! передаеться невербальними засобами, як! сприймають р!зними органами чуття людини: зором, слухом, дотиком тощо. На нашу думку, у процес! формування комушкативно! компетентност! учшв необхвдно вклю-чити паралшгвютичш засоби, як! можуть бути як засобами навчання, так ! засобом сшлкування: ознайо-мити !з !х значенням, особливостями, правильн!стю !х
використання тощо. Знання, розумiння i доречне використання мiмiки, жестiв, постави, вiдстaнi м1ж учас-никами допомагае уникнути непорозумшь у життевiй комунiкaтивнiй взаемодй, що безпосередньо позитивно вплине на розвиток комушкативно' здатносп i поведiнки учшв.
Ефективним засобом навчання вважаемо комушкативну ситуащю, яка може бути життевою, на-вчальною, спроектованою, штучною, вГдтвореною, вiдредaговaною тощо. Цi ситуацй' е тдгрунтям для роз-витку мовних, мовленневих i комушкативних умiнь та навичок, вих1дною позицiею у створенш власних вислов-лювань тощо. Комушкативш ситуацй', що використовуе вчитель, повинш вщображати життя суспiльствa, бути корисними для розвитку мовно' особистостi учня i щкавими для нього.
Уа складники комушкативно' ситуацй' е опорним мaтерiaлом для використання мовно-мовленневого мaтерiaлу i невербальних зaсобiв у процеа навчального i життевого комунiкувaння.
Висновки i перспективи подальших досл1джень. Упровадження в процес вивчення укрансько' мови рiзних сучасних зaсобiв навчання забезпечить розвиток умшь учнiв орiентувaтися в комушкативнш ситуацй', змiнювaти стратегш, комушкативну поведшку за-лежно вГд ситуацй' спшкування, будувати i проду-кувати мовленневi акти, використовувати устaленi нацюнально-культурш форми мовленневого етикету, використовувати та штерпретувати невербaльнi засоби, встановлювати контакт iз спiврозмовником, що безпосередньо пГдвищить рiвень сформовaностi комушкативно' компетентностГ учнiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гончаренко С. Укра'нський педaгогiчний словник / С. Гончаренко. К. : ЛибГдь, 1997. 376 с.
2. Енциклопедiя освгга / Акад. пед. наук Укра'ни [головний ред. В. Г. Кремень.]. К. : Юршком 1нтер, 2008. 1040 с.
3. Чайка В. М. Основи дидактики / В. М. Чайка. К. : Академвидав, 2011. 240 с.
4. Захлюпана Н. М. Словник-довщник з методики викладання украшсько' мови / Н. М. Захлюпана, I. М. Кочан. львгв : Видавничий центр ЛНУ гм. 1вана Франка, 2002. 250 с.
5. Словник-довГдник з украшсько' лГнгводидактики :
навчальний посiбник / [За ред. М. Пентилюк]. К. : Ленвiт, 2003. 149 с.
6. Ярмолюк. А. Формування соцюкультурно! компетенцй старшокласникiв у процеа роботи над текстом / А. Ярмолюк // Укра!нська мова i лггература в школь 2008. № 7-8. С. 33-37.
7. Варзацька Л. Особистюно зорiентована модель мовленневого розвитку особистосп / Л. Варзацька // Укр. мова Г лггература в школЬ. 2007. № 2. С. 13-18.
8. Коновалова Е.Ю. Проблемы корреляции первичных и вторичных учебных текстов // Вектор науки ТГУ. Серия: Педагогика, психология. 2011. № 2. С. 108-111.
9. Акопов Г.В. Образование в условиях непрерывной реформации: психологические аспекты // Самарский научный вестник. 2013. № 1 (2). С. 5-8.
10. Мишина И.Н., Коростелева Е.Ю. Дидактические средства формирования умений и навыков по развитию речи младших школьников // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология. 2012. № 4 (11). С. 196-198.
11. Торчинская Н.Н. Терминосистема чужой речи: диалог, монолог, полилог // Балтийский гуманитарный журнал. 2013. № 4. С. 38-40.
12. Коновалова Е.Ю. Уровень речеведческой компетентности студентов как условие адекватности воспроизведения содержания учебных текстов // Вектор науки ТГУ. Серия: Педагогика, психология. 2011. № 1. С. 7478.
13. Галеева Е.В. Эмоциональные представления, их механизм и процесс отражения в речи // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология. 2012. № 2. С. 82-83.
14. Курбанлы В.Т. Методы повышения культуры речи в процессе преподавания родного языка // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология. 2012. № 4 (11). С. 169-171.
15. Коновалова Е.Ю. Учебные цели как критерии типологии вторичных текстов // Вектор науки ТГУ. Серия: Педагогика, психология. 2011. № 3. С. 146-149.
16. Осадченко И.И., Коновалова Е.Ю., Сыротюк С.Д. Классификация ситуационных заданий в контексте изучения курса «Основы педагогического мастерства» // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. 2013. № 3 (25). С. 446-450.
17. Сухомлинський В. О. Вибраш твори у 5 томах. / В. О. Сухомлинський. К. : Рад. шк., 1977. Т5. 670 с.
ОСНОВН1 ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ КОМУН1КАТИВНИХ УМ1НЬ УЧН1В НА УРОЦ1 РIДНОÏ МОВИ
© 2014
Л.1. Мамчур, доктор педагопчних наук, професор кафедри «Практичного мовознавства»
Уманський державний педагогiчний утверситет iменi Павла Тичини, Умань (Украгна)
Анотащя: У статп розглянуто класифшащю засобГв навчання, обгрунтовано продуктившсть та ефектившсть рГзнотипних традицшних та новгтшх дидактичних засобГв, що дають позитивний результат i тдсилюють дш ди-дактичних методГв у процеа навчання укрансько' мови учшв основно' школи з метою формування 'хньо' комуш-кативно' компетентностГ.
Ключовi слова: класифшащя засобГв навчання, традицГйнГ та новиш засоби навчання, формування комушкатив-hoï компетентностГ учнГв, урок украшсько' мови.
MAIN MEANS TO ENSURE THE DEVELOPMENT OF COMMUNICATIVE SKILLS ON THE LESSON OF THE NATIVE LANGUAGE
© 2014
L.I. Mamchur, doctor of pedagogical sciences, professor of department of «Practical linguistics»
Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna, Uman (Ukraine)
Annotation: The article deals with the classification of learning tools; productivity and effectiveness of different traditional and modern didactic means are grounded. It is stated that they give a positive result and strengthen the effect of didactic methods in the process of Ukrainian language learning by the students to develop their communicative competence.
Keywords: classification of learning tools, both traditional and modern learning tools, formation of communicative competence of students, the lesson of the Ukrainian language.