СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Портер М. Конкуренция [Текст] / М. Портер: Пер. с англ. - М.: ИД«Вильямс», 2000. -495 с.
2. Лаврикова Ю.Г. Кластеры: стратегия формирования и развития в экономическом пространстве региона [Текст]. / Ю.Г. Лаврикова -Екатеринбург: Институт экономики УрО РАН, 2008. - 232 с.
3. Марков Л. Кластеры: Формализация взаимосвязей в неформализованных производственных структурах [Текст]. / Л.Марков, М. Ягольницер - Новосибирск: ИЭОПП СО РАН, 2006. - 196 с.
4. Рибчинська Л.А. Оцшка кластероутворюючого потенщалу репону [Текст] / Л.А. Рибчинська // Вюник Хмельниц. нац. ун-у. Зб. наук. праць. - Хмельницький: Хмельниц. нац. ун-т, 2009. - № 6, T. 1. - С. 50-55.
5. Изучение методик идентификации кластеров: количественные методы [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://tomashevskayy. livej oumal .com/1455. html
6. Исследование методов по идентификации кластеров: количественные методы (Метод Фезера и Бергмана) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //tomashevskayy. livej oumal .com/1966. html
7. Исследование методов по идентификации кластеров: качественные методы (метод опроса экспертов) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://tomashevskayy.livejournal.com/2245.html
8. Исследование методов по идентификации кластеров: качественные методы (составление генеалогического древа) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://tomashevskayy.livejournal.com/2389.html
9. Исследование методов по идентификации кластеров: количественные методы (методология Портера) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //tomashevskayy. livej ournal .com/1722. html
10. Сщенко П.С. Сучасна економжа [Текст] : Навч. поаб. / П.С. £щенко, Ю.1. Палшн - К.: Вища шк., 2005. - 327 с.
11. Поабник з кластерного розвитку [Текст]. - К.: GFA, 2006. - 37 с.
Аннотация. Проанализированы инструментарий, методы и подходы по идентификации кластеров.
Ключевые слова: кластер, инструментарий, методы, подходы к идентификации кластеров.
Summary. Analyzed by the tools, methods and approaches for identifying and mapping clusters. Keywords: cluster, tools, methods, approaches to the identification of clusters.
Рецензент д.е.н., професор КДАВТ iм.П.Конашевича-Сагайдачного Коба В.Г. ЕкспертредакцшноХ колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.
УДК 330.341.1
ОРГАН1ЗАЦ1Я ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ШНОВАЦШНО1 МОДЕЛ1 ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Крдша О.Г., д.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
Розкрито особливостI виробничих систем нового поколгння, як дЮть в умовах тновацшно'1 економгки. Розглянуто характерш риси системи управлгння виробничими системами, яка в1дпов1дае сучасним ринковим умовам.
Ключовi слова: шновацшна економша, виробнича система, економжа знань, шновацшна культура.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Розвиток Украши за поспндусг^альним c^rapieM
сьогодш e едино можливим шляхом. Це шлях розвитку передових кра1н свггу, ix економж та сощальних полггик. Розумшня цих процеав, ix
© Юрдша О.Г.
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост1 № 37, 2012
аналiз та втiлення в життя в сучаснiй Укра1'ш можуть i мають перетворити нашу державу на високотехнолопчну державу, а l'i економiку на конкурентоспроможну.
Без сумшву, в укра1'нському суспiльствi е розумшня того, що свiтова економiка початку ХХ1 столiтгя характеризуеться кардинальними змшами у визначеннi напрямiв економiчного прогресу. Основнi акценти сьогоднi перемiщуються на завдання прискореного iнновацiйного розвитку, переходу до стратеги економжи, що базуеться на знаниях. В l'i основi лежать iнтелектуальнi ресурси, iнтелектуальний каттал, наука, процеси трансферу результатiв творчо! дiяльностi у виробництво матерiальних та духовних благ. В розвинених кра!нах частка секторiв економiки з штенсивним використанням iнтелектуального капiталу сьогоднi складае понад 50% i ця цифра постшно зростае. Як свiдчить свиовий досвiд, iнновацiйнi зрушення в нацюнальних економiках (Фiнляндiя, Швецiя, Японiя, Швденна Корея, iншi кра!ни) визначалися не лише науковими та техшчними досягненнями, але й загальним iнтелектуальним проривом в цих кра!нах за рахунок створення вщповвдних iнституцiй соцiального, освинього, науково-технологiчного та маркетингового спрямування, як1 поеднали iнтелект, виробництво, бiзнес. Дуже важливо також об'еднати людей единою нацюнальною iдеею - стати високорозвиненою кра!ною з високою духовшстю та гiдним талановитого народу Укра!ни рiвнем життя.
Анал1з останнгх до^джень та видтення невиршених частин загальног проблеми. Теоретичш засади формування в Укра!ш шновацшно! моделi економiки розкриваються в працях багатьох вчених. Можна вщзначити працi Белякова В., Бубенко П., Вишневського В., Данилишина Б., Куценко В. та ш. [1-4]. Трансформацш в управлiннi виробничими системами в умовах ринково! економiки розглядають 1озайтис В.С., Метеленко Н.Г., Петрович Й.М., Фатхутдинов Р.А. [5-8]. Враховуючи вагомий внесок зазначених науковщв в розробку питань удосконалення виробничих процеав пiдприемств, все ще потребують уваги аспекти !х трансформацп з урахуванням актуалiзацil iнновацiйного розвитку нацюнально! економiки. Таким чином, метою статтi визначено розкриття особливостей виробничих систем нового поколшня, як1 дiють в умовах шновацшно! економiки, та формулювання характерних рис системи управлiння виробничими системами, яка вщповвдае сучасним ринковим умовам.
Виклад основного матерiалу
до^дження.
Економжа шновацш характеризуеться прискореними темпами технiчного прогресу,
зростаючо! iнтелектуалiзацieю всiх факторiв виробництва та перетворенням знань у нову продуктивну силу, готовнiстю до сприйняття нових знань i до постшних змiн.
Свiтовий досвiд показуе, що в шновацшно-орieнтованiй економiцi структурно-перспективш високотехнологiчнi галузi одержують
прiоритетний розвиток за рахунок скорочення фшансування структурно-збиткових виробництв, що дозволяе досягти посилення ефекту при попередшх фiнансових витратах. Згортаеться виробництво капiталомiстких галузей, i одержують розвиток менш капiталомiсткi, наукомютш виробництва, а також експортоорiентованi виробництва, що здатш залучити додатковi фiнансовi ресурси iз сектора споживання шоземних держав; формуеться необхiдне пiдгрунтя розвитку
знаневоорiентовано! економiки, яка базуеться на генеруванш та використаннi знань.
Основш заходи щодо створення конкурентоспроможно! системи генерування знань:
- стабшзащя державних витрат на фундаментальнi дослiдження та перегляд вщповщносп напрямк1в !х фшансування обраним прюритетам;
- перехiд до фшансування науково-технiчних розробок переважно за результатами проведення вiдкритих конкурав iнновацiйних проектiв, орiентованих на виробництво конкурентоспроможних продуктiв;
- формування та тдтримка в актуальному станi електронно! бази даних про вiтчизняну науково-техшчну продукцiю за усiма напрямами розвитку науки i технiки;
- проведення науково-технолопчно! атестацп державних наукових i науково-дослiдних установ та оргашзацш з метою комплексно! оцiнки !х iнтелектуального капiталу та перспектив його реалiзацi!;
- створення Державного фонду тдтримки впровадження результатiв науково-технiчних розробок;
- розширення залучення недержавних кошпв на фiнансування наукових дослiджень та науково-техшчних розробок шляхом використання механiзмiв державно-приватного партнерства тощо.
Розвиток шновацшно! економiки обумовлюе необхвдшсть створення виробничих систем нового поколшня, основною рисою яких повинна стати здатшсть в постiйному режимi вести активну iнновацiйну дiяльнiсть i забезпечувати на цiй основi високу конкурентоспроможшсть i ефективну роботу тдприемств.
Аналiз розвитку виробничих систем
Вкник економ1ки транспорту i промисловост1 № 37, 2012
сучасного типу вказуе на характерш риси шновацшно! економiки, що визначають особливостi виробничих систем нового поколшня:
1) формування розвинено! шновацшно! структури, що забезпечуе створення нацюнальних iнновацiйних ресурсiв i вiльний доступ до них;
2) зростання щнносп знань, шформаци та iнтелекту в вах сферах виробничо! та управлшсько! дiяльностi; формування уявлення про знання як продуктивну силу;
3) прискорення змiни об'eктiв виробництва i поширення iнновацiй; цiльова установка на безперервне вдосконалення технологи, процесiв, продуктiв i самих знань; здатнiсть до адаптацп i швидких змiн;
4) високий стушнь децентралiзацi! i максимальна наближешсть до реального ринку, побудованому на основi управлiння мережами зовнiшнiх виробничих структур;
5) високий рiвень шформатизацп та автоматизацп всiх сфер i галузей виробництва, поширення комп'ютерних технологш бiзнес-планування в поeднаннi з прикладними програмними продуктами, що в шнцевому рахунку, веде до трансформацп виробничих систем;
6) розвиток спецiальних знань в галузi шновацшно! дiяльностi, проектного управлшня, iнвестицiй.
Традицiйне уявлення про виробничу системi як безлiчi елеменпв, пов'язаних для реалiзацil цiлей виготовлення продукци повинно бути наповнене новим змштом. Саме тому виробничу систему необхвдно розглядати як сукупнiсть взаемоузгоджених i взаемозалежних механiзмiв (елементiв i пiдсистем), що вiдповiдають за процеси саморозвитку, оргашзацп, виготовлення (виробництва), що функцюнують вiдповiдно до загальних закошв бiзнесу на основi об'еднання спецiалiзованих знань в окремих галузях в едине цшсне знання, що забезпечуе можлившть iнновацiйного розвитку.
Можна говорити про еволюцш виробничих систем на макро-, мезорiвнi i рiвнi окремих тдприемств. На макрорiвнi розвиток виробничих систем пов'язаний зi створенням iнновацiйних цен^в. На мезорiвнi основною тенденцiею розвитку виробничих систем е формування виробничих i пiдприемницьких мереж, орiентованих на мета ринки, або створення штегрованих виробництв шляхом об'еднання окремих тдприемств або !х пiдроздiлiв у едину виробничу систему з метою реалiзацil проекпв, як1 неможливо здiйснити на базi окремо взятого пiдприемства. На мiкрорiвнi вiдбуваеться перемiщення акцентiв з виробничо1 на збутову дiяльнiсть, на виршення задач, як1 пов'язанi з
просуванням продукцп та задоволенням вимог певно1 групи споживачiв, що реалiзуеться в межах виробничо збутових систем.
Економiчна стабiльнiсть оргашзацп, !! ефективнiсть дiяльностi в умовах ринкових вiдносин пов'язанi з !! безперервним удосконаленням i розвитком. При цьому вдосконалення оргашзацп мае здшснюватися за принципом адаптацп до зовшшнього середовища.
Система управлiння повинна вщповщати сучасним ринковим умовам:
- володiти високою гнучк1стю виробництва, що дозволяе швидко змiнювати асортимент продукцп;
- бути адекватною складнiй технологи виробництва, що вимагае абсолютно нового виду контролю, оргашзацп та под^ працi;
- враховувати серйозну конкуренцш на ринку товарiв i послуг, що докорiнно змiнила вимоги до якосп продукцп, до оргашзацп тсляпродажного обслуговування i додаткових фiрмових послуг;
- враховувати вимоги до рiвня якосп обслуговування споживачiв i часу виконання угод;
- враховувати змiну структури витрат виробництва;
- брати до уваги необхщшсть облiку невизначеностi зовнiшнього середовища.
Розширюеться i конкретизуеться склад основних функцш органiзацil виробництва. Поряд з об'еднанням i рацiональним поеднанням основних факторiв виробництва, органiзацiя виробництва покликана виршувати завдання iнтеграцil знань i виробництва, включення знань в реальний процес створення i виробництва товарiв i послуг. 1ншою функцiею оргашзацп виробництва е створення необхвдних оргашзацшних умов, як1 забезпечують реалiзацiю нових знань i безперервнiсть iнновацiй, включаючи узагальнення та поширення досвiду, постшне вдосконалення i розвиток, пошук i пiдтримку ключових компетенцiй. При цьому слад зазначити, що управлшня змшами при впровадженш iнновацiй, створення
оргашзацшних умов для ефективного виробництва вимагають ктотно1 трансформацil основоположних цiнностей виробничо1 дiяльностi, як1 складають основу культури виробництва. Це означае, що одшею з ключових функцш оргашзацп виробництва повинна стати розробка програми заходiв щодо формування сильно! шновацшно! культури виробництва, що дозволяе вирiшувати проблеми внутршньо! штеграцп та адаптацi! в умовах шновацшного розвитку виробничо! системи.
1нновацшна культура спонукае
пiдприемства до вибору зрозумших i чiтких цшей,
Ысник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 37, 2012
вона розвивае прагнення всього персоналу до шновацшносп та здатносп ïx здiйснювати. Завдяки iнновацiйнiй культурi пiдприемства отримують можливiсть пiдвищувати шновацшну активнiсть, перетворюючi знання, iнновацiйнi вде1 в прибуток.
Викладенi положения дозволяють говорити про нову модель оргашзацп виробництва, що характеризуе меxанiзм виршення органiзацiйниx проблем господарюючих суб'ектiв в умовах шновацшного розвитку.
Модель шновацшного розвитку оргашзаци виробництва базуеться на пропозицп про те, що основними критерiями успiшностi
господарюючих суб'ектiв е:
- виживання в конкурентному середовищц
- висока гнучк1сть i адаптащя виробництва до змiн середовища;
- результатившсть та ефективнiсть дiяльностi;
- позитивна динамжа продуктивностi як вiдносноï ефективностi;
- практична реалiзацiя управлшських рiшень.
Такий пiдxiд дозволяе вважати, що ефективна оргашзащя та управлшня виробництвом можливi при наявностi дiевого меxанiзму адаптацiï та iнновацiйного розвитку виробничоï системи. Як елементи мехашзму адаптацiï видiляються:
- система щлей i програм, що визначають стратепю iнновацiйного розвитку органiзацiï виробництва;
- система щнностей, орiентована на пiдтримку активно1' iнновацiйноï дiяльностi;
- система методiв, що забезпечуе гармонiйне функцiонування i безперервне вдосконалення виробничо1' системи на основi органiзацiйно-управлiнськиx i продуктових шновацш.
Видшеш елементи становлять основу або ядро моделi iнновацiйного розвитку.
Висновки. Таким чином, розвиток в Украш шновацшно1' моделi економiки зумовлюе новi вимоги до органiзацiï та управлшня виробничими
системами. Основним критерiем ефективносп 1'х дiяльностi мае стати висока адаптившсть до змiн зовнiшнього середовища, що досягаеться за рахунок генерування та активного використання знань в межах виробничо-збутових мереж та шших мережевих оргашзацшних структур.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Беляков В. Н. К обсуждению проекта стратеги инновационного развития Украины на 2010-2020 года / В. Н. Беляков // 1нвестицп та шновацшний розвиток: науково-практичний бюлетень Державного агентства Украши з швестицш та шновацш. -2009. - № 1. - С. 29-34.
2. Бубенко П. Почему тормозятся инновационные процессы в Украине / П. Бубенко, В. Гусев // Экономика Украины. - 2009. - № 6 (563). - С. 30-38.
3. Вишневский В. Деньги нас не спасут. Почему Украина - не инновационная держава / В. Вишневский, В. Дементьев // Еженедельник 2000. - 2009. - № 33 (472). - С. В1-В3.
4. Даншшин Б. 1нновацшна модель Економiчного розвитку: роль вищо! освии / Б. Даншшин, В. Куценко // Вюник НАН Укра!ни .2005.- № 9. - С. 26-35.
5. Фатхутдинов Р.А. Организация производства / Фатхутдинов Р.А. - Учебник.М.: ИНФРА-М, 2000. - 672 с.
6. Петрович Й.М. Оргашзащя виробництва / Петрович Й.М, Захарчин Г.М. - Львiв: „Магнолiя плюс", 2004. - 400 с.
7. Иозайтис В.С. Экономико-математическое моделирование производственных систем [Учеб. пособие для инженерно-экономич. спец. вузов] / Иозайтис В.С., Львов Ю.А. - М.: Высш. шк., 1991. - 192 с.
8. Метеленко Н.Г. Систематизащя внутршшх факторiв економiчного зростання та розвитку промислових тдприемств/ Метеленко Н.Г (Економша: проблеми теорп та практики: Зб. наук. праць.)- Дншропетровськ, ДНУ, 2009. -Випуск 256. Том 1. - С.100-110.
Аннотация. Раскрыты особенности производственных систем нового поколения, которые действуют в условиях инновационной экономики. Рассмотрены характерные особенности системы управления производственными системами, которая отвечает современным рыночным условиям.
Ключевые слова: инновационная экономика, производственная система, экономика знаний, инновационная культура.
Summary. The features of production systems of new generation, which operate in the innovation economy. The characteristic features of management of production systems that meet current market conditions.
Keywords: innovative economy, manufacturing system, knowledge economy, innovation culture.
Експерт редакцшног колегм к.е.н., доцент УкрДАЗТНазаренко 1.Л.
Bíciiiik' економжи транспорту i промисловост № 37, 2012