CC BY
11
ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА
Ольга ГЕРАСИМЧУК
ОРГАН13АЦ1Я НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВУ31 НА ОСНОВ1 ТЕХНОАОГ1Й ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ
У кшщ XX ст. з'явився 1 набирае сили процес, який знаменуе розумшня 1 становления дистанщйного навчання, побудову в1ртуальних осв1тшх структур, розумшня вщкритого, неперервного, доступного, масового профса иного навчання. Ця технолопя передбачае оргашзащю навчального процесу поза навчальним закладом. На даному еташ найбшып поширеш два види отримання знань: за посередництвом регюнальних навчальних центр1в 1 з використанням атки 1нтернет.
При використанш атково!' технологи користувач взаемод1е безпосередньо з викладачами того навчального закладу, де вш навчаеться, внкорнстовуючи вел види стсових можливостей 1нтернету.
У даний час дистанцшш оевтп технологи. шд якими розу\пють методи навчання з використанням засоб1в шформатизацн 1 тслс ко му н \ кацп. що швидко вдосконалюються, отримали у всьому евт визнання 1 ефективно запроваджуються.
Популярнють дистанцшних вид ¿в навчання, на думку В. Кухаренка [2], зумовлена цшою низкою основних причин:
- боротьба вуз1в за оевтпй ринок;
- намагання отримати оевпу в навчальних закладах, вщдалених вщ мюця проживания;
- неможливють вщрватися вщ виробництва або шшого процесу;
- намагання \пш\пзувати матер1альш витрати на отримання осв1ти.
Проблем! оргашзацн навчального процесу на основ1 дистанщйного навчання присвятили сво1 дослщження таю вчеш, як I. Прокопенко, В. Свдоюмов, О. Рибалко, В. Мойсеев, В. Кухаренко, Н. Сиротенко, А. Дабагян, А. Михайличенко та ш.
Необхщнють переходу на дистанцшш технологи ще не повшетю визнаеться системою осв1ти, хоча практично у вах вузах Украши зараз оргашзоваш структури (вщдшення, факультета, вщдши) дистанцшно! осв1ти, яка мае змогу в майбутньому закршити ушверсальну форму навчання на видал г Це дозволяе використати широкий спектр традицшних 1 нових тслскомушкацшних 1 шформацшних засоб1в.
Сукупшсть екстернатно! форми осв1ти з дистанцшними методами 1 технолопями дозволяе оргашзувати навчання в д1алоговому режим 1 з викладачами. Користувач мае можливють використовувати слсктронш б1блютеки. Вщдаль перестае бути бар'ером.
Метою ститпи е висв1тлення проблеми оргашзацн навчального процесу на основ1 технологш дистанщйного навчання.
Система дистанщйного навчання мае ряд властивостей [3]:
1. Формування знань.
2. Формування знань про те, як добувати знания.
3. Можливють штсрактивного навчання з викладачем.
4. Формування знань про те, як будувати \ плану вата свою кар'еру з вибрано! спещальносп.
5. Наявшсть системи зворотного зв'язку и студентами в реальному част
6. Формування профса иного мислення.
7. Наявшсть автоматизовано! системи чтеого облшу устшност1 студента 1 виконання ним ¿ндивщуальних плашв.
8. Наявшсть системи ¡дентифпчацп студента.
9. Наявшсть потужно! системи мотивацп навчально! д1яльносп студента, яка спонукають його до активно! шзнавально! д1яльност1.
Дистанцшне навчання сприяе виршенню таких завдань:
- шдвищення загальноосв1тнього р1вня молодого населения та якосп осв1ти;
- розширення доступу до вищих р1вшв освгги;
- бшып повне задоволення сощальних 1 шдивщуальних потреб на вах р1внях освгги;
- шдвищення кватфшацн 1 шдготовки спещатспв у зв'язку з переходом на нов1 технологи виробництва;
- шдвищення самосвщомосп та розширення св1тогляду;
- задоволення потреб краши в яюсно шдготовлених фах1вцях.
Багатограншсть процесу осв1ти передбачае постшний творчий пошук. 1снують р1зш форми, методи 1 технологи навчання, уешшшеть застосування яких залежить вщ викладача, групи, 1х шдивщуальних можливостей 1 штсрсслв.
В. Кухаренко визначае поняття дистанщйного навчання так: "...Це технолопя, що грунтуеться на принципах вщкритого навчання, широко використовуе комп'ютерш навчальш програми ргзного призначення та створюе за допомогою сучасних тс л с ко му н \ каш й шформацшне оевтге середовище для доставки навчального матер1алу та сшлкування" [2, 60].
Те, що дистанцшне навчання - педагопчна технолопя, походить ¡з стислого огляду, наведеного у пращ А. Дабагяна 1 А. Михайличенка "Совершенствование профессиональной подготовки и переподготовка специалистов в современных условиях" [1]. Ид педагопчною технологию [4] розумдать вивчення, розробку 1 системне використання принцишв орган ¡зацп навчального процесу на основ! нов!тшх досягнень науки 1 техшки. Педагопчна технолопя е педагопчною системою, в якш використання засоб1в навчання шдвищуе ефектившеть навчального процесу, формуе особистють студента.
Слщ зважити на ¡ише визначення дистанщйного навчання [6]. Дистанцшне навчання - не електронний вар1ант очного або заочного навчання, що адаптуе традицшш форми занять та паперов1 засоби навчання у телекомушкацшш. Дистанцшне навчання покликане виршувати специф1чш завдання стосовно розвитку творчо! складово! осв1ти, яю е складниками для досягнення у звичайному навчанш:
• шдсилення активно! рол! студента у власшй оевт: у постановщ оевппьо! мети, вибор1 домшантних напрям1в, форм 1 темшв навчання у р1зномаштних оевтпх областях;
• р1зке збшыпення обсягу доступних осв1тшх масив1в, культурно-юторичних досягнень людства, доступ до свшэвих культурних та наукових скарб ¡в для людей з будь-якого населеного пункту, де е телезв'язок;
• отримання можливост1 сшлкування студента з педагогами-професюналами, з ровесниками-однодумцями, консультування у фах1вщв високого р1вня незалежно вщ !х тер итор \ ал ь но го розташування;
• збшыпення евристично! складово! навчального процесу за рахунок застосування штерактивних форм занять, мультимедшних навчальних програм;
• бшып комфортш, пор1вняно з традищйними, умови для творчого самовиразу студента, можливють демонстращ! ним продукт!в свое! творчо! д1яльносп для уах. широкл експертш можливосп оцшки творчих досягнень;
• можливють змагання з великою клльклетю ровссниклв у рпномаштних мютах та кра!нах за допомогою учасп у дистанщйних проектах, конкурсах, ол1мшадах.
Ситуащя епшьного творчого шдходу до навчання, коли студента об'еднуються в едину структуру, яка волод1е властивостями особист1сно-ор1ентованого навчального середовища, дозволяе рсалпувати оптимальш навчальш траекторн для кожного користувача.
Ефектившеть будь-яко! осв1тньо! технолог!! залежить вщ критерпв навчання, в яких в1дображсш вимоги до студенев та !хшх умшь [2]. Можна сформулювати критерп ефективност! навчально! д!яльносп студент ¡в як и суб'екпв у дистанщйному навчанш:
1) оволодшня метазнаниям (заходи та засоби засвоення навчального матер1алу, переробка шформацн у р1зних формах и подач1);
2) умшня самостшно розробляти способи навчально! д1яльносп (представляються засвоеш в процса навчання заходи роботи з матер1алом 1 результата накопичення студентами особистюного досвщу);
3) умшня створювати цшсний образ об'екта, що вивчаеться;
4) особистюно-змютовне ставлення студенпв [5] до навчального матер1алу 1 процесу свое! шзнавально! д1яльносп у дистанш иному навчанш.
Упродовж останшх роюв Тернопшьський державний педагопчний ушверситет розвивае концепщю вщкрито! осв1ти, створивши для и реатзацн вщповщну шфраструктуру 1 оргашзацшно-методичне забезпечення.
При оргашзацп навчального процесу з дисциплши можна видшити таю види навчальних занять 1 атестацш:
- вступну 1 заключну консультаций
- процес безпосереднього самоспиного вивчення дисциплши, виконання домашшх роб1т з використанням нових шформацшних технологш;
- наочну консультащю з роздшу дисциплши;
- консультащю щодо виконаних практичних завдань;
- курсову роботу;
- поточне 1 заключне тестування;
- шдсумкову атестащю (¿спит, зал ¡к [ захист курсових роб1т).
Бшыпа частина навчального часу выводиться самостшнш робот1 студенев, яка базуеться на вивченш навчально-методичних матер1ал1в з дисциплши. До складу навчально-методичних матер ¡ал ¡в входять:
1) методичш матер1али, що забезпечують дощльну оргашзащю дистанщйного навчання, складовими яких е: робоча програма; рекомендацн з вивчення дисциплши; тестов1 завдання; список тем для вивчення; список рекомендовано! л1тератури; перелш практичних завдань, тем, курсових робщ питания до екзамену (затку); форма шдсумково! атестацн, вимоги, критерп оцшки;
2) навчально-методичний пособник, який являе собою зб1рник навчальних матер1ал1в для освоения дисциплши у рамках вимог державного оевтгього стандарту и спещальносп.
3 доевщу роботи викладач1в ТДПУ наочна консультащя з роздшу дисциплши проводиться з метою з'ясування питань, що виникають у студент ¡в у процса самоспиного вивчення роздшв пособника. необхщних 1 достатшх для допуску до екзамену (затку), а також питань щодо домашшх завдань.
Практичш заняття проводяться у вщповщних аудитор ¡ях у вигляд1 семшар1в, конференщй, дшових ¿гор, розбору завдань та ш.
Пром1жш тестування з роздшв навчально! дисциплши проводяться з метою формування 1 шдтримки оберненого зв'язку з користувачами; оцшки 1 систсматизацп контролю знань студентами навчального матер1алу; прийняття викладачами адекватних ршень про необхщнють змши форм 1 метод ¡в навчання.
Щдсумкове тестування проводиться з метою:
- отримання необхщно! шформацн про р1вень 1 яюсть засвоення студентами навчального матер1алу;
- отримання викладачем шформацн про р1вень досягнення мети навчання;
- прийняття необхвдних 1 адекватних заход ¡в щодо вдосконалення викладання дано! дисциплши;
- визначення готовносп студента до складання ¡спиту (затку).
Иого проводять перед шдсумковою атестащ ею (¿спитом, залп<ом). А сама атестащя проходить у вигляд1 захисту курсово! роботи, екзамену або затку.
3 метою вивчення пошформованосп студент ¡в про дистанцшну оевпу було проведено соцюлопчне опитування студент ¡в стацюнарно! форми навчання. В опитуванш брали участь
понад 150 чоловш: студента ф i з и к о - м атс м ат и ч н о го. географ1чного, психолого-педагопчного та ¡нжснсрно-псдагопчного факультет! в.
Запитання анкета стосувалися загально! обпнаносп студент ¡в з питань дистанцшно! ocbIth, piвня totobhocti до здобуття ocbIth шляхом дистанщйного навчання, здшенення контролю знань за допомогою електронних засоб1в.
У результат! опитування було виявлено наступне:
1. Дистанцтне навчання - це:
- форма отримання осв1ти, поряд з очною та заочною, при яклй у осв1тньому процеа використовуються крапц традицшш та шновацшш засоби, засоби та форми навчання, що базуються на комп'ютерних \ телекомушкацшних технолопях. Основу осв1тнього процесу при ДН складае цшеспрямована \ контрольована штенсивна самостшна робота студента, що може навчатися у зручному для себе мющ, за ¿ндивщуальним розкладом, маючи при соб1 комплект спещальних засоб1в навчання \ погоджену можливють контакту з викладачем через телефон, електронну та звичайну пошту, а також очно;
- нова оргашзащя осв1тнього процесу, що базуеться на принцип! самостшного навчання студента. Середовище навчання характеризуемся там, що учш, переважно е у вщдаленому вщ викладача у простор! ! (або) у час!, у той же час вони мають можливють у будь-який момент шдтримувати д!алог через засоби телекомушкац!!;
- сукупшсть !нформац!йних технолог!й, що забезпечують доставку студентов! основного обсягу матер!алу; штерактивну взаемод!ю студенев та викладач!в у процес! навчання; надання студентам можливосп самост1йно засвоювати матер!ал; а також оцшку !хшх знань та навичок у процес! навчання;
- придбання знань ! ум!нь шляхом шформацн та навчання, що включають у себе вс! техно лог!! та шип форми навчання на вщеташ;
- це система, у яклй реал!зуеться процес дистанщйного навчання для досягнення ! шдтвердження студентами певного осв!тнього р!вня, що стае основою !х подальшо! творчо! та (або) трудово! д!яльност!;
- навчання на всликлй в!дстан!;
- навчання через самоосв!ту;
- зас!б для контролю усшшност! студенев.
2. Зяких джерел Ви д1зналися про дистанцтне навчання?
- телебачення;
- преса;
- худ. клнофпьми про заруб!жн!
навчальн! заклади;
- з 1нтернету;
3,2% 8,7%
22,5%
- з розповщеи викладача;
- вщ друз!в;
- шчого не знаю про таку форму навчання;
- шший вар!ант.
3. Для яких категорт людей дистанцтне навчання е найбыъш доступным?
вчитель-практик (мюький); вчитель-практик (сшьський);
студент стацюнарного вщдшення; студент заочного вщд!лення;
20,6% 7,8%
- школяр;
- людина, яка займаеться самоосв!тою;
- швалщи (як! не мають змоги навчатись у вищих навчальних закладах).
- викладач;
4. Чи хот1ли б Ви одержувати oceimy шляхом дистанцтного навчання?
так; ш;
- не знаю. 15,1%
5. Яю труднощ1 еикликаеу Вас робота з комп 'ютером?
- комп'ютер внклнкае у мене страх; - почуваю себе не зовам впевнено у робот! з комп'ютером \ намагаюся обходитися без нього; - виконую елементарш опсрацп. але для 1х внконання затрачаю багато часу; 7,8% 12,3% - здшенюю пошуков1 опсрацп в комп'ютернш мережг але не завжди досягаю мети; - в1льно виходжу в 1нтернет \ виконую необх1дн1 операщ!; - виконую елементарш операщ!, але виконати певне завдання не завжди можу самостшно: - власний вар!ант. 30,7% 26,2% 23,0%
6. Яка /з наведених характеристик найбшъш точно шдпошдас Вашому р1еню готоеност1 до профестног тдготоеки шляхом дистанцтного наечання?
- можу самостшно увшти в 1нтернет, але пошук шформацп у мене внклнкае труд но ни: - виконую елементарш опсрацп при робот! з комп'ютером; - навички вщсутш; 13,4% 6,4% - самостшно знаходжу необхщну шформащю, але не маю навичок сшлкування в комп'ютернш мереж!; - вшьно володда комп'ютер-ними технолопями, але психолопчно не готовий до в!ртуального навчання; - готовий навчатись дистанцшно. 51,1% 23,3% 7,8%
7. Як/ можлиеост1 дистанцтного наечання, на Ваш погляд, можна реал1зуеати е загальноосегтнгй школг?
- шяи; - учень повинен оволод1ти елементарними знаниями для роботи в коми'ютернш мерою: - учень повинен оволод1ти елементарними знаниями для роботи в коми'ютернш мерою з перспективою дистанцшно навчатись; - шший вар ¡ант. 13,1% 53,8% 23,1% 10,0%
8. Чи може, на вашу думку, результат дистанцтного наечання бути об 'ектиеним в1дображенням р1вня профестног тдготоеки майбутнъого специалиста?
- так; -ш; - не знаю. 30,8% 7,7% 6,5%
9. У якому еипадку еища осета може бути одержана шляхом дистанцтного наечання?
— шд час засвоення теоретичних дисциилш; 74,6% - при вивченш окремих навчальних дисциплш; 15,3%
- при формуванш знань, умшь \ навичок майбутшх сиещалют1в; — - при шдготовц! спец!ал!ста у вищш школ! в ц!лому. 10,1%
10. ПродоежШъ речення: "Найбшъш об'ектиений контроль р1вня тдготоеки специалиста може бути забезпечений еумоеах... "
- безперервного сшлкування з викладачем; - шляхом самоосв1ти; - шляхом заочного навчання у традищйшй формк - шляхом дистанц1йного навчання; 20,8% 7,8% 6,4% - на основ! поеднання вище названих елеменпв; - традицшним шляхом иерев!рки знань; - екстернатне навчання; - шший вар!ант. 38,5% 15,4% 11,1%
16 Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. -2005. -№1.
Висновки. Бшышсть студент! в виявили защкавленють дистанцшною формою навчання. Бшыпе половини студентш розумшть значения поняття "дистанщйне навчання". Це випливае з того, що серед запропонованих означень були неправильш, але жоден студент ix не вибрав.
Цжавим виявилося те, що багатьом студентам вщомо про дистанщйне навчання з ргзних джерел (найбшьше - з розповщей викладач1в). Значна частина студенев (але не бшышсть) хотши б навчатись дистанщйно, але вважають, що ця форма оевгги е не дуже доступною. KpiM того, велика гальюсть опитуваних не мае достатшх навичок роботи з компьютером. 3 цього приводу студента вважають, що формування таких вмшь та навичок повинно здшснюватись ще у школт
Контроль знань за допомогою рпних комп'ютерних програм у переважно! бшыносп студент! в викликае недовфу. Студента ввддають пере вагу бшьш традищйшй фор Mi псрсв1рки знань. Але студента, яю працюють з компьютерами впродовж усього навчання у ВНЗ, ставляться до контролю знань засобами компьютерно! техшки з бшыпою дов!рою.
Отже, застосування дистанщйно! технологи оевгги дозволяе досягти певних дидактичних результатов: зростае продуктившеть як викладача, так i студента. Викладач повинен ретельшше готувати та структурувати матер!ал, оптимально його викладати. А штенсивний контроль засвоення знань студентами мотивуе п!знавальну д!яльтсть студент!в, суттево п!двищуе як!сть засвоеного матер!алу.
Л1ТЕРАТУРА
1. ДабагянА.В, Михайличенко A.M. Совершенствование профессиональной подготовки и переподготовка специалистов в современных условиях. - Харьков: 1996. - 296 с.
2. Кухаренко В.М., Рибалко О.В., Сиротенко Н.Г., Дистанщйне навчання: Умови застосування. Дистанцшний курс / За ред. В.М.Кухаренка. - Харив: НТУ "ХПГ', "Торсшг", 2001. - 320 с.
3. Моисеев В. Б. Организация учебного процесса при использовании технологий дистанционного обучения // Информатика и образование. - 2002. - №12. - С. 64-68.
4. Прокопенко 1.Ф., Свдоимов B.I. Теоретичш основи педагопчно! технологи, - Харюв: Основа. 1995.- 105 с.
5. Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности. - М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОСЛ998.-512 с.
6. http J/www .eado.ru
Aiaih МАНЧУЛЕНКО
СТАН СФОРМОВАНОСТ1 ТВОРЧОГО СТИЛЮ ПЕДАГ0Г1ЧН01 Д1ЯЛЬНОСТ1 СТУДЕНТ1В - МАЙБУТН1Х ПЕДАГОПВ
Розвиток системи неперервно! осв!ти, масовий перех!д до п о шу ко в о -т в о р ч о го й ocoDHCTicHO-opieHTOBaHoro навчання у загальноосв!тн!й школ! висуваг ниш пщвищен! вимоги до майбутнього педагога, стилю його педагопчно! д!яльностт Актуальшсть дано! проблеми шдсилюегься особливостями формуванням творчо! особистосп майбутнього педагога у сучасних умовах, виступаючи як важлива педагог!чна проблема, що вимагае особливого виршення у систем! професшно! п1дготовки педагога оновлено! нац!онально! школи. Вир1шення uiti проблеми ми бачимо в обов язковш сформованост! творчого стилю педагог!чно! д!яльност! майбутнього педагога (одного з основних сучасних якостей його професшно! д!яльносп) ще у npoueci навчання у вищому навчальному заклад!.
Проблема формування творчого стилю педагопчно! д!яльносп знайшла свое вщображення у працях видатних педагопв як минулого (Ф. Д!стервег, Я. Коменський, И. Песталоцц!, К. Ушинський), так i сучасност! (Н. Дудшченко, I. Зязюна, Л. М!льто, Н. Посталюк, М. Поташника). Нгмсцький педагог Ф. Дютервег писав, що поганий учитель шдносить ¡стану, хороший вчить !! знаходити. Тому bih вважав, що професшна осв!та педагога полягае не у кллькост! знань, а у повному розум!нн! й умшому застосуванн! всього того, що знаеш [1]. Науковець Казанського ушверситету Н. Посталюк вважае, що творчу особистють педагога визначае не сильки його високий творчий потенщал, екчльки р!вень активност! у напрямку реал1зацй свого творчого потенщалу. П1д творчим стилем педагог!чно! д!яльност! вона розум!е особливу, швар1антну технолог!ю, що проявляеться незалежно в!д вид}' д!яльност!
