CC BY
27
52. Shvedchykov, O. A. (2011). Konceptual'ni zasady stalogo rozvytku promyslovogo pidpryjemstva [Conceptual bases of the sustainable development of an industrial enterprise]. Retrieved from http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vsunu/2011_7_2/Schvedchikov.pdf
53. Demydenko, L. M. (2013). Konceptual'ni pidhody do zabezpechennja stijkogo rozvytku pidpryjemstva [Conceptual approaches to implementation of sustainable development of enterprise]. Research papers of Poltava State Agrarian Academy. Economic sciences, 2(7), 1, 92-96. Retrieved from http://www.pdaa.edu.ua/sites/default/files/nppdaa/7.1/92.pdf
54. Morkovyna, S. S. (2008) Obespechenye ustoichyvoho razvytyia maloho predprynymatelstva v sfere promyshlennoho proyzvodstva [Ensuring sustainable development of small business in the sphere of industrial production]. Extended abstract of Doctor's thesis. Tambov. - 44p.
55. Kuzmenko, V. V. (2008) Ekonomichna bezpeka ta stalyi rozvytok: rehionalnyi aspekt: monohrafiia [Economic Security and Sustainable Development: Regional Aspect: monograph]. Donetsk: DonNUET. - pp. 17-19.
56. Zakharchenko, V. I. & Balakhonova, O. V. (2012) Stalyi rozvytok ekonomiky rehionu: diahnostyka, metodychne zabezpechennia, polityka: Monohrafiia [Sustainable development of the region's economy: diagnostics, methodological support, policy: Monograph]. -Vinnytsia: Vinnytska hazeta. - pp. 58-59.
57. Barbashova, N. V. (2007) Problemy devoliutsii v ekolohichnomu pravi Ukrainy [Problems of Devotion in the Environmental Law of Ukraine]. - Donetsk: APEKS. - p.64.
58. Light A. & Katz, E. (1996) Environmental Pragmatism / A. Light, E. Katz - London: Routledge, 1996. - 352 p. DOI: 10.1017/ S0012217300010040
59. Dolishnii, M. & Moshenets, O. Rynkovi mekhanizmy rehionalnoho upravlinnia [Market mechanisms of regional governance]. Rehionalna ekonomika, vol. 1, pp. 7-17.
60. Soderbaum, P. (2000) Ecological Economics. A Political Economics Approach to Environment and Development / P. Soderbaum // Earthscan, London. - 152 p. DOI: https://doi.org/10.1086/378011
61. Soros, D. (2011) Lektsii v Tsentralno-Ievropeiskomu Universyteti [Lectures at the Central European University]. Kyiv: DUKh I LITERA. - 136 p.
62. Buchanan J. M. & Musgrave R. A. (2004). Public Finance and Public Choice: Two Opposite Visions of State. Kyiv: Academy. - 178 p.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2019; 2(203): 46-53
УДК 378.4:001.89
JEL classification: I 23
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2019/203-2/6
Т. Корольова, канд. екон. наук, сарш. наук. сшвроб.
ORCID iD 0000-0002-0262-690X Одеський нацюнальний економiчний ушверситет, Одеса, УкраТна
ОРГАН1ЗАЦ1Я НАУКОВИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ В УН1ВЕРСИТЕТАХ: СТАН I РОЗВИТОК
Досл/'джено сучасний стан розвитку науковоi сфери економ/'ки УкраУни. Основну увагу придлено аналiзу змн науковоi дiяльностi у сферi вищоУ освти. Розкрито причини негативних явищ у науц - недостатне фнансування, скорочення обсягiв наукових робт, науково-технчного потенцалу. На цй т'дстав/' сформульовано основн напрями подолання кризових явищ у науковй сферi Украни.
Ключовi слова: наука, фiнансування, науковi кадри, органзаця наукових до^джень, конкурентоспроможнсть.
Постановка проблеми. 1нновацшний розвиток еко-номки краТни, пщвищення и конкурентоспроможносД стабоза^я та послщовне подолання кризових явищ, з якими УкраТна стикаеться протягом останшх рогав, обу-мовлюють, що держава в ршенш цих питань у першу чергу буде спиратися на досягнення науки.
Свтэвий досвщ свщчить, що уыверситети е не ттьки джерелом створення, генераци та передачi наукових знань, а й центрами наукових дослщжень i формування ЫновацмноТ полiтики держави.
Система вищоТ освп"и поряд iз забезпеченням основ-ноТ складовоТ ЫновацмноТ економки - кадровоТ, служить тею сполучною ланкою, яка поеднуе освггу, науку i виро-бництво в едине цте. Поряд з пщвищенням рiвня освiти та професмноТ квалiфiкацiТ, необхщнютю посшного нав-чання протягом усього профеайного життя, яга стали об'-ективними вимогами часу, забезпечення в ушверситетах краТни високого рiвня наукових дослщжень виступае най-важлившою умовою включення вп"чизняноТ системи вищоТ освiти до европейського освтанського простору.
Адже тiльки за допомогою науки, як безпосередньоТ продуктивноТ сили сусптьства, можливi корiннi перет-ворення в економiчному базисi держави i вiдповiднi адекватнi прогресивнi змiни й в надбудовi суспiльства. Це визначило актуальнють поставленого завдання -дослщити роль i розвиток науки в УкраТш на сучасному етапi, придтивши основну увагу стану органiзацiТ науки в ушверситетах.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Еконо-мiка УкраТни сьогоднi як нiколи потребуе збтьшення
об'емiв, розширення тематики та пщвищення якост наукових дослiджень, адже ттьки за умови розвитку науки та впровадження сучасних наукових досягнень у практи-чну дiяльнiсть можливий прогрес сусптьства, розвиток економки, пщвищення добробуту населення i його духо-вне та iнтелектуальне зростання. Про визначальну роль науки для розвитку сусптьства у своТх працях говорили вчен ще починаючи з класичноТ школи. Загальновiдомi висловлювання В. Петп, А. Смiтта, Д. Рiкардо про зна-чення науки для пщготовки квалiфiкованоТ робочоТ сили.
Значний внесок у вивчення впливу науки на розвиток економки зробили тага вiдомi вчеш, як Д. Белл, М. Портер, Р. Солоу, Л. Балабанова, Б. Гриньов, В. Геец, Б. Малщький, Т. Петрушина [1-8]. У своТх наукових працях вони розкрили суть впливу науки на еко-номiчне зростання, розробили алгоритм його оцшки, визначили умови та чинники цього впливу, серед яких найважлившими е необхщнють реформування сфери науки, вивчення шновацмних процеав, використання кращого зарубiжного досвщу, створення на державному рiвнi необхщних умов для впровадження економь чних i науково-технiчних iнновацiй.
Так, Т. О. Петрушина вважае, що "модершза^я су-часного суспiльства без розвитку науки просто немож-лива, осгальки саме наука та освiта формують сусптьс-тво, забезпечують його змши зi знаком "плюс". Саме наука, виробляючи та поширюючи наугад знання, дае сус-пiльству новi технологiТ, новi джерела енергiТ, новi мож-ливостi для пiдвищення рiвня життя i переходу на ягасно новий рiвень iснування" [7, с. 73].
© Корольова Т., 2019
Вiдомий украТнський вчений Б. А. Малщький визна-чае, що "ниш найбтьш потрiбно Украíнi i украТнському народовi економiчний розвиток i пiднесення соцiального благополуччя краíни, змщнення íí обороноздатностi шляхом iнтенсивного розвитку науки, технолопй та жно-вацж" [8, с. 17].
Проте про роль i мiсце науки в суспшьст^ можна су-дити за обсягами кош^в, що видiляються державою на наугад дослiдження, за ступенем розвитку наукового по-тенцiалу та за якютю пiдготовки наукових кадрiв.
Метою дослiдження е визначення стану, форм ор-ганiзацií й напрямiв розвитку науки унiверситетiв як зна-чно!' складовоí науковоí сфери кражи.
Виклад основного матерiалу. За останн роки в на-уковiй сферi Укражи вiдбулися змiни, якi торкнулися вах аспектiв и функцiонування: галькост та структури наукових оргашзацм, чисельностi та складу наукових пра^в-никiв, обсягiв НДР i джерел 1хнього фiнансування, стану матерiально-технiчноí бази, результативностi жновацм-ноí дiяльностi.
Але в основному фак1гр функцiонування науковоТ сфери, а саме в його обсяз^ практично нiчого не змжи-лося. УкраТна, як i ранше, посiдаe одне з останнiх мюць серед европейських краТн за розмiрами коштiв, що видь ляються державою на науковi дослiдження i пщтримку наукових органiзацiй.
Щодо динамiки частки видатгав у ВВП на виконання наукових i науково-технiчних робiт у 2005-2016рр., пред-ставленiй на рис. 1, видно, що збер^аеться стшка тенде-нцiя скорочення витрат на науку.
Так, у 2016 роц частка витрат на науку у ВВП стано-вила 0,48 % або в абсолютному виразi 11531 млнгрн, з яких на бюджеты кошти припадае лише третина (0,16 %), незважаючи на те, що Законом УкраТни "Про наукову i на-уково-технiчну дiяльнiсть" установлено розмiр держбю-джетних витрат на науку не нижче 1,7% ВВП [9, с. 56].
1з загального обсягу видатгав на науку 19,3 % було спрямовано на виконання фундаментальних досль джень, яга на 92 % профжансоваы коштами бюджету.
Рис. 1. Динам1ка видатк1в ВВП на науков1 досл1дження I розробки, %
Джерело: складено авторами за даними статистичного зб1рника "Наукова та Ыновацмна д1яльн1сть УкраТни" [9, с. 56].
За даними Свростату УкраТна посщае 29 мiсце серед 30 европейських краТн за часткою витрат на наугад дос-лiдження у ВВП. На рис. 2 наведено порiвняння цього
показника в Украíнi з деякими европейськими кражами. В УкраТш вж у 2-3 рази менший, нiж у таких кражах, як Польща, lталiя, Францiя [9, с. 77].
Рис. 2. Частка витрат на HayKOBi дослiдження i розробки у ВВП в деяких кранах Свропи, %
Джерело: складено авторами за даними статистичного збiрника "Наукова та Ыновацмна дiяльнiсть УкраТни" [9, с.77].
Ми порахували абсолютнi значення витрат на науку в цих краТнах i отримали ще бтьш разючi результати. Резуль-тати наведено на рис. 3.
Рис. 3. Витрати на науков1 дослщження I розробки в УкраТн1 та в заруб1жних краТнах, млн дол
Джерело: розраховано авторами за даними статистичного зб1рника "Наукова та Ыновацмна дiяльнiстьУкраТни" [9, с. 56-79].
Показники розраховаш в доларах за паритетом купь вельноí спроможностi. Частка витрат на наугад досль дження в УкраМ порiвняно, наприклад, iз Польщею менше в 4,5 рази, з Ймеччиною - у 50 разiв [3, с. 79]. Також значущим для визначення рiвня фiнансування науки е показник витрат у розрахунку на одного науковця. В УкраМ тага витрати становлять близько 7 тис. дол, що
втричi менше, нiж у Польщi, в 11 разiв, нiж в 1спанп, у 34 рази менше, шж в Австрií [10, с. 191; 11].
Проблема низького рiвня фшансування е основною i визначальною. Саме це стало причиною негативних змш в основних показниках функцiонування науково! сфери краíни, про що свщчать данi табл. 1.
Таблиця 1. Динам1ка основних показник1в функц1онування науковоТсфери в УкраТ'н1
Показники 2010 2015 2016
Оргаызацп, якi виконують науковi та науково-технiчнi роботи 1302 978 972
Кiлькiсть пра^вниив, задiяних у виконаннi наукових дослщжень - усього, тис. осiб 182,5 122,5 97,9
Ктькють науков^в, тис. осiб 133,8 90,2 63,7
iз них мають науковий ступЫь:
доктора наук 12,0 9,6 7,1
доктора фтософп (кандидата наук) 46,7 32,8 20,2
Джерело: розраховано авторами за даними статистичного збiрника "Наукова та шновацмна дiяльнiстьУкраТни"[9, с.13-55].
Як видно, за останнi роки на 25 % скоротилася галь-гасть наукових органiзацiй i майже у два рази гальгасть на-уковцiв. Особливо це торкнулося пщприемницького сектора, тобто тих наукових оргашзацш, якi проводили приклады дослiдження для реального сектора економки. Що стосуеться сектора вищоí освiти, то тут бiльш нiж на 10%
скоротилася ктькють наукових оргашзацм (вона стано-вить 15,7 % загально1 кiлькостi), незважаючи на те, що за-гальна кiлькiсть закг^в вищоí освiти (ЗВО) зросла.
Структура оргашзацш, яга виконували науковi та нау-ково-технiчнi роботи в УкраМ в 2016 р., представлена на рис. 4 [3, с. 15].
Рис. 4. Структура оргажзацш, як виконували науков1 та науково-техн1чн1 роботи в УкраТж в 2016 р.
Джерело: складено авторами за даними статистичного збiрника "Наукова та Ыновацмна дiяльнiсть УкраТни"[9, с.15].
Звертае на себе увагу скорочення галькосп кандида-тiв наук серед науков^в, що свiдчить про непрестиж-нють для сучасноí молодi працювати у сферi науки.
Саме циму першу чергу пояснюеться таке негати-вне явище в науцi, як старшня наукових кадрiв. У пен-сшному вiцi - 57 % докторiв наук i майже 23 % канди-датiв наук (рис. 5).
За показником насиченостi краТни науковими кадрами УкраТна також вщстае вщ багатьох европейських краТн. Так, частка виконавцiв наукових дослщжень i роз-робок у загальшй кiлькостi зайнятого населення у 2016 роц становила 0,6 %. Рiвень - 0,5 %, за мiжнародними нормами е граничним. КраТна з показником нижче цього рiвня не належить до категори науково розвинених. За даними Свростату, найвищою ця частка була в Дани i Фшляндп - 3,7 % i 2,95 % вiдповiдно, ШвецiТ та Австри -2,9 %, Словени - 2,12 %. За цим показником нас випере-джають нав^ь такi краТни, як Туреччина - 0,76 %, Кiпр -0,69 % i Болгарiя - 0,77 %, якi не належать до високоро-звинених [9, с. 33].
В УкраТн в 2016 роц у закладах вищоТ освiти рiвнiв акредитацiТ працювали 159,7 тис. педагопчних i науково-педагогiчних працiвникiв, серед яких 13,2 тис. докт^в наук i 63,6 тис. кандидатiв наук, 11,6 тис. професорiв та 43,1 тис. доцен^в.
В унiверситетах УкраТни зосереджено основний поту-жний штелектуальний i науковий потенцiал держави -тут зайнят понад 80 % кандида^в i близько 75 % докто-рiв наук, навчаеться 86% астран^в та 80 % докторан^в,
ефективнiсть роботи аспiрантури в закладах вищоТ осв^и становить 30% [9, с. 17-55].
Водночас на науковий сектор вищоТ осв^и припадае лише близько 6 % загального обсягу фшансування наукових дослщжень, з яких 34 % становлять фундаментальна 50 % - прикладн дослщження та 16 % - науково-техшчш розробки. У секторi вищоТ осв^и розробляються i створюються 37 % новоТ продукцiТ й технолопй, 38 % методiв i теорiй та близько 80 % наукових публкацй
Проблеми органiзацiТ наукових дослщжень у вищш школi в сучасних умовах багато в чому визначаються загальнонацюнальними проблемами науковоТ сфери [6, 8, 11, 12].
Сучасн ушверситети являють собою складний на-вчально-методичний та науково-дослiдний комплекс з розвиненою Ыфраструктурою, в межах якого ведеться пщготовка кадрiв рiзного рiвня, починаючи вiд бакалавра i до мапстра, доктора фiлософiТ й доктора наук. Пщготовка кадрiв оргашчно пов'язана з науково-дослiдною дiя-льнютю викладачiв, студентiв, аспiрантiв i докторан^в. На унiверситети покладена як мiсiя навчання, так i мiсiя виховання молодi [13].
Рис. 5. В1кова структура доктор1в I кандидат1в наук, як1 працюють в наукових оргажзац1ях УкраТни
Джерело: розраховано авторами за даними статистичного зб1рника "Наукова та шновацмна д1яльн1сть УкраТни" [9].
Оргашза^я науковоТ роботи в уыверситетах в^зня-еться вiд академiчних i галузевих науково-дослщних ор-ганiзацiй тим, що використання та впровадження результат наукових дослiджень в yнiверситетах вщбуваеться не тiльки в економiцi краТни, а й безпосередньо у процес навчання i вдосконалення пщготовки кадрiв. Це визна-чае специфiчнi проблеми управлЫня та органiзацiï нау-ково-дослщноТ роботи в закладах вищо'т' освiти.
Перш за все методи та форми оргашзацп науковоТ дь яльност в унiверситетi залежать вiд профтю ушверси-тету (технiчний, гуманiтарний), його структури, наявност та якостi матерiально-технiчноТ бази, органiзацiйноТ структури управлiння наукою.
Принципова схема управлЫня науковою роботою, в основному характерна для бтьшост закладiв вищоТ освiти, представлена на рис. 6.
1нху6атори
Рада молодик вчених
НДЧ
Факультет ¡нституги
Кафедри
Рис. 6. Принципова схема уnравлiння науковою роботою в унiверситетi
Джерело: складено та побудовано автором.
Проведений нами аналiз оргашзацшноТ структури уп-равлiння науковою роботою в закладах вищоТ осв^и Одеського регiону показав певну залежнють ТТ вiд про-фiлю закг^в. Так, у ЗВО технiчного профтю основною ланкою у пiдсистемi "Науково-дослщна робота" виступа-ють проблемнi лабораторп. Координацiю цих робiт здш-снюе безпосередньо проректор з науковоТ роботи через свого заступника. У такому ж порядку вщбуваеться керь вництво науково-дослiдною роботою кафедр, де НДР виконуються за рахунок другоТ половини дня.
У закладах вищоТ освiти гумаштарного профiлю структура пщсистеми "Науково-дослiдна робота" дещо iнша. Там керiвництво науково-дослiдною дiяльнiстю здшсню-еться через науково-дослiднi частини. Водночас слщ за-значити, що в деяких ЗВО як у першш, так i в другiй групi е певнi вiдхилення вiд зазначених структур управлшня.
На нашу думку,усi проблеми, що виникають при ор-гашзацп та виконаннi наукових дослiджень у закладах вищоТ освiти, можна роздтити на три блоки:
1. Проблеми фнансування науковоТ дiяльностi;
2. Проблеми збереження i розвитку кадрового по-тен^алу науки;
3. Проблеми формування ново!' науково-комерцйноТ нфраструктури наукових пiдроздiлiв закладiв вищоТ освти.
Розглянемо як заклади вищоТ освiти можуть розв'язу-вати ц проблеми. Сьогодш, як загалому сферi науки, так i в науковому сеюг^ вищоТ освiти, основна проблема по-лягае в обмеженому фшансуванш наукових дослщжень.
У бiльшостi унiверситетiв основним джерелом фшан-сування останнiм часом е фшансування дослiджень за рахунок бюджету Мшютерства освiти i науки УкраТни та профiльних Мiнiстерств iнших вщомств. Причому при на-даннi бюджетного фшансування за результатами конкурсу МОНУ сьогодш вщдае перевагу не фундаменталь-ним, а прикладним дослщженням.
Так, за кошти загального фонду бюджету в 2016 роц виконувались 1497 наукових роб^, iз них 704 фун-даментальнi та 793 прикладш дослiдження, виконано 6267 госпрозрахункових договорiв, зареестровано в Укр1НТЕ1 4414 кафедральних тем. 132 заклади вищоТ освiти направили на конкурс 834 проекти, з яких 511 про-фшансовано на 2017 рт. Для участ в конкурсах НДР на отримання фшансування ушверситетам необхiдно так формувати тематику проекпв, щоб вона вщповщала прiоритетним напрямам розвитку науки i технiки, а також прюритетним тематичним напрямам кожного закладу
вищоТ освiти та щороку поширювати перелт поданих на конкурс проектiв з максимальним використанням наяв-ного наукового потен^алу унiверситетiв.
Пошук додаткових джерел фшансування - одне з основних завдань колективiв ушверсите^в. Для залу-чення до наукового сектора вищоТ осв^и коштiв з боку недержавних об'екпв господарювання повинна здшс-нюватися державна пщтримка в наданнi певних подат-кових пiльг, спрямованих на стимулювання збтьшення фiнансових iнвестицiй. Одшею iз форм такоТ пiдтримки може бути виключення при розрахунку величини пода-тку з оподатковуваноТ бази суми кош^в, якi швесту-ються на науково-дослщш роботи, що виконувати-муться в унiверситетах. Це дозволить пщприемствам i компанiям бiльше вкладати грошей в модершза^ю ви-робництва. У свiтовiй практицi такi суми, яга пщлягають повному або частковому виключенню з оподатковуваноТ бази при розрахунку податгав, фактично перевищу-ють безпосередш витрати на НДР.
Одним iз напрямiв збiльшення фшансування наукових дослщжень в унверситетах е участь науковцв у конкурсах на отримання мiжнародних грантiв. Останшм часом така форма одержання додаткових кош^в на науковi дос-лщження набувае позитивноТ динамiки. Однак е стриму-ючi фактори, пов'язанi зi знанням нашими науковцями шо-земних мов, рiзницею в наукових прюритетах. Тому до цього процесу треба активно залучати молодих докторiв i кандидатiв наук вiдповiдно до напрямiв наукових шкiл, у яких накопичено великий науковий матерiал, методологiя його використання для практичних цтей, та яга можуть бути затребуваними зарубiжними партнерами.
Проте форми управлшня госпдоп^рними i держбю-джетними роботами в закладах вищоТ освiти на сучас-ному етапi не завжди вщповщають вимогам ринкових вь дносин, яга визначають не ттьки тематику роб^, але й джерела та обсяги фшансування, взаемини iз замовни-ками науковоТ продукци. У багатьох ЗВО вщсутш, напри-клад, працiвники, яга забезпечували б аналiз ефективно-сл завершених робiт i контроль за впровадженням результат НДР.
Також до проблем оргашзацп науки у сеюг^ вищоТ освiти можна вщнести:
- вiдсутнiсть нацiональноТ системи бiблiометрiки вчених;
- вiдсутнiсть прозоростi мехашзму депонування ре-зультатiв наукових дослщження через систему Укр1НТЕ1.
- наявнiсть жорсткого державного контролю та пла-нування витрат коштИв, зароблених науковими пщроздь лами ушверситетИв за госпдоговорами (закyпiвля облад-нання i матерiалiв, необхiднiсть в якй може виникнути протягом виконання НДР). Ниш закyпiвля вiдбyваеться через заявку до МОНУ i регламентуеться безлiччю об-межень - нормативними пщзаконними документами МОНУ, Мiнфiнy i фЫансово' iнспекцiï. А кошти перед усИммають витрачатися за рiшенням основного розпоря-дника коштiв yнiверситетy - ректора, що значно приско-рить i полегшить процедуру забезпечення ефективного ведення наукових дослщжень.
Тому, на нашу думку, виршення питань рацiоналiзацiï структури управлИння науковою дiяльнiстю закладу вищо'Т освiти з урахуванням 'хньо' складностi й впливу на ефек-тивнiсть роботи творчого колективу ЗВО загалом як ш-коли набуло особливо' актуальности [13, с. 43, 46].
В Одеському репош функцюнують рiзнi за профiлем заклади вищоТ освiти, серед яких такi ушкальш, як: НацИ-ональний yнiверситет iм. I. I. Мечникова, Нацiональнi морський, медичний, економiчний, полiтехнiчний ушвер-ситети, Национальна академiя зв'язку iм.О. С.Попова, Нацюнальш yнiверситети "Одеська морська академiя" та "Одеська юридична академiя", Державы аграрний, еколо-пчний yнiверситети та ¡н. У кожному з них форми оргашзацп науковоТ' роботи рiзнi. Це i науково-дослщш ¡нститути, i проблемнi наyково-дослiднi лабораторп, досвщчеш й племiннi господарства, i науково-дослщш центри.
Для стимулювання наyково-дослiдноï дiяльностi та здiйснення комерцiалiзацiï наyково-технiчних розробок в ушверситетах також створюються Центри ¡нновацшного розвитку та Бiзнес-iнкyбатори [14, с. 8]. 1хньою основною метою передуам е найефективнiша консолiдацiя науко-вого потенцiалy i забезпечення аудиторського, консалтингового, финансового та юридичного супроводу науко-воï та Ыновацмно! дiяльностi ЗВО.
На базi ушверситетИв для виконання нацiональних i мiжнародних наyково-дослiдних проектiв на бiльш висо-кому рiвнi можуть створюватися технопарки, до основ-них напрямiв дiяльностi яких належать:
- "вирощування"малих i середшх iнновацiйних фiрм;
- комерцiалiзацiя i технологiчний трансфер конкурен-тоспроможно! продyкцiï та технологiï в промислове ви-робництво;
- самостiйне виробництво i реалiзацiя iнновацiйноï продyкцiï.
У техшчних ЗВО вiдбyваеться також процес створення наукових паркИв, що забезпечують сприятливi умови для наукоемного виробництва, ¡нновацИйного бИзнесу, стають мiсцем, де максимально зближуеться, у тому числИ й територiально, наука, виробництво i бiзнес. Основна мiсiя наукових паркiв досягаеться через коор-динацiю виконання iнновацiйних проектiв, комерцИалИза-цiю наукових iдей i здИйснення наукового i кадрового су-проводу промислового випуску високоЫтелектуально1 продyкцiï на конкретних виробництвах.
Наприклад, в Одеському национальному полИтехшч-ному yнiверситетi створено науковий парк спИльно з бла-годiйним фондом "Наука i освИта 21 столiття" i пщприем-ством з ¡ноземними iнвестицiями "Аверс", а також центр Трасферу технологий, а в Одеському нацюнальному ме-дичному университет створено науковий парк "Бюметри-чний iнновацiйно-технологiчний кластер "Б1ТеК".
Реалiями якiсноï роботи сучасних yнiверситетiв сього-днi е iнтеграцiя науки i освiти. Ще на початку ХХ столггтя С. I. Гессен сформулював концептуальне положення про ушверситети: "Университет забезпечуе викладання через дослiдження, що проводяться на очах студента ... ¿днють дослщження i викладання означае, перш за все, що наука
в ушверситетсьш освт завжди розглядаеться як ще не до кИнця вирiшена проблема..." [15, с. 24].
Вщповщно до сучасних вимог, удосконалення оргаш-зацiï наyково-дослiдницькоï дiяльностi ушверситетИв ба-гато в чому передбачае, що навчальний процес буде за-снований на використанш досвiдy проведення i впровадження результат власних наукових дослщжень.
Основним завданням розвитку системи "наука -освгга - ¡нновацп" е поглиблення рiвню навчання шляхом значного збИльшення ктькост викладачiв, як займа-ються наукою. Перехщ до 100 % охоплення викладачИв науковою дИяльнютю - необхщна умова пщвищення ефективност й науки i освИти в университетах.
Висновки та перспективи подальших досли джень. На пщставИ проведеного аналИзу визначимо не-обхщнють подальших дослщжень у сферИ модернiзацiï форм проведення НДР университетами та видИлимо так напрями, реалИзацИя яких сприятиме ефектившшИй оргашзацп наукових дослщжень в университетах [16, 17]:
1. Забезпечення державно1 пщтримки прикладних та особливо фундаментальних дослщжень i наукових коле-ктивИв, як виршують комплексш завдання стабшИзаци нацiональноï економИки за головними, визнаними державою приоритетами.
2. Розвиток спИвробИтництва в проведенш комплекс-них наукових дослщжень спИльно з науковими колекти-вами та Институтами НАН Украши.
3. Формування конкурентоспроможних колективИв для участИ в грантових проектах ¿вропейського Союзу, США, зокрема таких як, "Горизонт 2020", "МарИя Скло-довська-КюрИ" та ¡н.
4. ОрганИзацИя в университетах нових науково-дослщ-них структур - проектних офИсИв, стартапИв, пИлотних цен-трИв ¡нновацшних стратегий i т.Ин.
5. АктивИзацИя участИ викладачИв i аспИрантИв у вико-нанш держбюджетних i госпдоговИрних науково-дослщ-них робИт з подальшою публИкацИею результатИв наукових дослщжень у наукометричних базах Scopus, Web of Sdence та ¡н.
6. Поширення участИ найбИльш пщготовлених студен-тИв i аспИрантИв у наукових конкурсах i олИмпИадах, наукових стажуваннях в европейських университетах.
7. Проведення мИжнародних наукових конференций, вебИнарИв, круглих столИв i семИнарИв, дискусш в електрон-ному форматИ, режимах "он-лайн" i вщео-конференцй
Бтьше уваги необхщно також акцентувати на актуа-лiзацiï дослщжень i на результативности науково1 дальности, таких, як цитування в мИжнародних наукометричних базах i затребуванють реальним сектором економИки результата науково-дослщних робИт.
Забезпечення реального полИпшення стану справ в органiзацiï наукових дослщжень та якИсно нового рИвня наукових дослщжень у секторИ вищо1 освИти е посильним завданням за умови активИзацп наyковоï дИяльносл вусИх университетах i надання науцИ статусу приоритету розвитку вищо1 школи на рИвш держави.
Список використаних джерел:
1. Bell D. The coming of post-industrial society: A venture of social forecasting.- N.Y : Basic Books,1973, ISBN 0-465-01281-7
2. Porter M. E. Competitive Advantage: Creating and Sustaining Superior Performance. - New York: The Free Press, 1985 (2nd ed. - New York: Free Press, 1998. - 592 p. - ISBN 978-0-684-84146-5);
3. Solow R. M. A Contribution to the Theory of Economic Growth // The Quarterly Journal of Economics.- Vol.70, No.1. (Feb., 1956), pp. 65-94.
4. Балабанова Л. В. Управлпння персоналом :пщручник / Л. В. Балабанова, О. В. Сардак.- К.: Центр навчальноУ лггератури, 2011. - 468 с.
5. Гриньов А. Б. Организация та управлпння науково-дослпдними i до-слпдно-конструкторськими розробками на шдприемствп: монография / Гриньов А.Б. - Х. : ВД "1нжек", 2004. - 156 с.
6. Геець В. М. Нестабтьнють та економпчне зростання: монография / В. М. Геець. - К.: 1н-т екон. прогнозування НАН Украши, 2000. - 300 с. ISBN 966-02-1586-Х.
7. Петрушина Т. О. Стан науки в УкраТш (за оцiнками вгтчизняних та 3apy6i«HMX експер™) / Т. О. Петрушина // BicH. НАН Украши. - 2017. -№ 11.- С. 66-80.
8. МалЩький Б. А. Аналiз розвитку науки УкраТни в контекст змш державно!' науковоТ полiтики / Б. А. МалЩький // Наука та наукознавство.
- 2016. - № 3.- С. 3-17.
9. Наукова та шновацшна дiяльнicть УкраТни: зб. стат. за 2017 рш. -К. : Державна служба статистики УкраТни. - 141 с.
10. Пггерська В. М. Проектно<^ентований пщхщ в управлшш науковою дiяльнicтю в УкраТш / В. М. Пггерська // Вюн. Одес. нац. морського ун-ту. - 2015. - № 2 (44).- С. 186-195.
11. Харламова Г. Британська модель фшансування вищоТ осв1ти: уроки для УкраТни / Г. Харламова // Вюн. Кив. ун-ту ¡м. Тараса Шевченка. Сер. Економка. - № 5(194). - 2017. - С. 6-13. DOI: https:dol.org/ 10.17721/1728-2667.2017/194-5/9
12. Семенова Е.Д. Становление нового цифрового мира и проблемы менеджмента кибер-рисков / Е. Д. Семенова, К. И. Тарасова // Маркетинг i менеджмент шновацй - 2017. - № 3. - С. 236-244. DOI: 10.21272/ mmi.2017.3-22
13. Корольова Т. С. Дослщження чинниюв шновацшноТ дГяльност у cферi науки i осв1ти / Т. С. Корольова, А. З. Пщгорний // Наук. проблеми господарювання на макро-, мезо- та мТкроекономТчному р1внях : МТжна-родна науково-практична конферен^я, 24-25 квгтня 2014.: матер. конф.
- Одеса: ОНЕУ, 2014. - С. 43-46. Режим доступу: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2267
Т. Королёва, канд.экон.наук, ст. науч. сотр.
Одесский национальный экономический университет, Одесса, Украина
14. Варналм З. ОптимТза^я фшансування державних вищих навча-льних закладiв УкраТни / З. Варналш, О. Красшьник // Вюн. Кив. ун-ту ¡мт Тараса Шевченка. Сер. Економка. - 2017. - № 5(194).- С. 6-13. DOI: https:dol.org/10.17721/1728-2667.2017/194-5/1
15. Гессен С. I. Навчальний поЫбник для вищих закпадiв осв1ти. -М.:"Школа-прес",1995 - 448 с. - ISSN 5-88527-0S2-1.
16. Корольова Т. С. Фшансове забезпечення шновацшних процеciв у науковм cферi: проблеми i тенденцп' / Т. С. Корольова, Т. В. Павлова // Умови економТчного росту в краТнах з ринковою економкою: Матер. VI Мiжнародноï науково-практичноТ конф., Переяслав-Хмельницький, 25-26 квп"ня 2013 р.. - Переяслав-Хмельницький: ДВНЗ Переяслав-Хме-льницький дер.педагог.ун-т ¡м.ГригорГя Сковороди, 2013. - С. 25-29. -ISSN 2306-546Х. Режим доcтупу:http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle /123456789/2203
17. Пщгорний А. З. До питання про оптимТзацю мережi вищих нав-чальних закпадiв в УкраТш / А. З. Пщгорний, Т. С. Корольова // Економка УкраТни. - 2017. - № 8. - С. 60-72. Режим доступу: http://library.nakkkim.edu.ua:8080/libr/DocDescription?doc_id=33228
Received: 13/11/18 1st Revision: 03/01/19 Accepted: 24/02/19
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
ОРГАНИЗАЦИЯ НАУЧНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ В УНИВЕРСИТЕТАХ: СОСТОЯНИЕ И РАЗВИТИЕ
Исследовано современное состояние развития научной сферы экономики Украины. Основное внимание уделено анализу изменений в научной сфере высшего образования. Раскрыты причины негативных явлений в науке - недостаточное финансирование, сокращение объемов научно-исследовательских работ и научно-технического потенциала. На основе этого предложены основные пути преодоления кризисных явлений в научной сфере вузов Украины.
Ключевые слова: наука, финансирование, научные кадры, организация научных исследований, конкурентоспособность.
T. Korolova, PhD in Economics, Senior Research Fellow Odessa National Economic University, Odessa, Ukraine
ORGANIZATION OF SCIENTIFIC RESEARCH AT THE UNIVERSITIES: STATE AND DEVELOPMENT
The article is devoted to the analysis of one of the main factors of the modern development of Ukraine - the scientific provision of the innovative character of the socio-economic development of Ukraine. The main attention is paid to the analysis of scientific activity in the field of higher education.
The system of higher education, along with the provision of a staffing component of the innovative economy, serves as a connecting link that combines education, science and production into a single whole.
Organization of scientific work at the universities differs from the one at the academic and industry research organizations because the use and implementation of research results at universities takes place directly in the process of education and improvement of personnel training. This determines the specific problems of management and organization of research work in the higher education institutions.
The article reveals the negative changes that have taken place in the scientific sector over the past 20 years. Analysis of development of the scientific sphere data, their comparison with the data of developed countries indicate that the main reason for reducing the amount of scientific research, the number of scientific institutions, the number of scientists was a decrease in the funding of science. The main attention is paid to the analysis of scientific activity in the field of higher education, which concentrates most of the country's scientific potential. The organization of scientific work in institutions of higher education and the effectiveness of its management structures are researched. The main modern problems of the university science development are formulated, their content is disclosed and ways of overcoming the crisis phenomena in the scientific sector of higher education are formulated.
Key words: science, financing, scientific personnel, organization of scientific research, competitiveness.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. Bell D. The coming of post-industrial society: A venture of social forecasting.- N.Y.: Basic Books,1973, ISBN 0-465-01281-7
2. Porter M. E. Competitive Advantage: Creating and Sustaining Superior Performance. - New York: The Free Press, 1985 (2nd ed. -New York: Free Press, 1998. - 592 p. - ISBN 978-0-684-84146-5)
3. Solow R. M. A Contribution to the Theory of Economic Growth // The Quarterly Journal of Economics, Vol.70, No.1. (Feb., 1956), pp. 65-94.
4. Balabanova L. V., Sardak O. V., 2011. Managing staff. K.: Center for Literature Study, p. 468.
5. Grinev A. B., 2004. Organizational and managerial management by scientific and further and rational development and development of projects: monographs. Kharkiv: VD "Inzhek", p.156.
6. Heyets V., 2000. Unstable and economical: monograph. - K.: Institute for Economics and Forecast of the NAS of Ukraine, 300 p. ISBN 966-02-1586-X
7. Petrushina T., 2017. The state of science in Ukraine (according to domestic and foreign experts). Bulletin of the NationalAcademy of Sciences of Ukraine, vol. 11, pp. 66-80.
8. Malitsky B., 2016. Analysis of the development of Ukrainian science in the context of changes in state scientific policy. Science and science of science, vol. 3, pp. 3-17.
9. Scientific and innovative activity of Ukraine: state. save for 2017, K.: State Statistics Service of Ukraine, 141 p.
10. Piterskaya V., 2015. Project-oriented approach in the management of scientific activity in Ukraine. Bulletin of the Odessa National Maritime University, vol. 2 (44), pp. 186-195.
11. Kharlamova G., 2017. British model of higher education financing: lessons for Ukraine.Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economy. vol. 5 (194). pp. 58-66. DOI: https:dol.org/10.17721/1728-2667.2017/194-5/9
12.Semenova E. D., Tarasova K.I., 2017.Establishment of the new digital world and issues of cyber-risks management.Marketing and Innovation Management, № 3, pp. 236-244. DOI: 10.21272/mmi.2017.3-22
13. Korolova T., Podgorny A., 2014. Investigation of the factors of innovative activity in the field of science and education. Odessa: ONEU, pp. 43-46. Available at:http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2267
14. Varnaliy Z., Krasilnyk O., 2017. Optimization of financing of state higher educational institutions of Ukraine. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economy. vol. 5 (194). pp. 6-13. DOI: https:dol.org/10.17721/1728-2667.2017/194-5/1
15. Hesse S., 1995. A manual for higher education institutions. M.: "School Press", 448 pp.
16. Korolova, T., Pavlova T., 2013. Financial support of innovative processes in the scientific sphere: problems and tendencies. Pereyaslav-Khmelnytsky: Higher educational institutions of Pereyaslav-Khmelnytsky State Pedagogical University named after Hryhoriy Skovoroda, pp. 25-29.
17. Podhorny A., Korolova T., 2017. On the optimization of the network of higher educational institutions in Ukraine. Economy of Ukraine, vol. 8, pp. 60-72. Available at: http://library.nakkkim.edu.ua:8080/libr/DocDescription?doc_id=33228
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2019; 2(203): 53-59
УДК 339.972
JEL classification: C33, F15
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2019/203-2/7
А. Ставицький, канд. екон. наук, доц.
ORCID ID 0000-0002-5645-6758 КиТвський нацюнальний ужверситет iменi Тараса Шевченка, КиТв, УкраТна
РОЛЬ еВРОПЕЙСЬКО'1 ШТЕГРАЦП в ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ
Розглядаеться питання забезпечення рiвня економ/'чно/ безпеки кранами Свропи. На основi гравтацйноi моделi створена панельна регре^я для 49 европейських кран за 1991-2017 роки. Результати дали змогу визначити фактори, що впливають на розповсюдження високого рiвня економ/'чно/ безпеки на сусдн крани. Зокрема, проаналiзовано силу впливу таких факторiв, як: ндекс економ/'чно/' безпеки крани-сусда, рiзниця в ндексах економ/'чно/ безпеки м iж кранами, в/'дстань м/'ж кранами, наявнсть спльних кордонв, участь крани в Свропейському Союзi, введення евро в крань
Ключовi слова: економiчна безпека, гравШацшна модель, панельна регреся, Свропейський союз, евро.
Постановка проблеми. Довгий час людство намага-еться побудувати модель, що стимулюватиме стабИль-ний розвиток. Очевидно, що це буде неможливо, якщо ¡снують рИзш за економИчними або соцИальними показни-ками кражи. Процеси глобалИзаци були покликан в першу чергу унфИкувати свИтовий ринок, що, на думку еко-номютИв, мало сприяти вирИвнюванню принаймн еконо-мИчного розвитку держав. Водночас слИд вщмИтити, що зазначенИ процеси вирИвнювання вИдбуваються вкрай не-рИвномИрно. Зокрема, навИть не зважаючи на створення ¿вропейського Союзу, проведення однаково1 политики, активного перемИщення робочо1 сили, рИзниця в доходах громадян рИзних краж рИзниться у декИлька разИв. Виникае питання, як швидко може вИдбуватися процес вирИвню-вання мИж краïнами, як наявнИсть сусИдИв може сприяти економИчному або социальному розвитку.
У цИй робот буде здИйснена спроба вщповюти на це питання за допомогою використання гравПтацПйно1 модели для визначення взаемовпливу мИж державами ¿в-ропи. Так модели часто застосовуються на практицг На-приклад, у робот [1] була проаналИзована подИбна модель лише для потреб прогнозування торговельних по-токИв. В ¡ншИй робот [2] гравИтацИйна модель використана для оцжки можливого виходу Великоï Британп з ¿С та аналИзу практичних наслщгав для торпвлИ мИж кражами. Так модели навИть застосовуються для аналИзу експорт-них потокИв вина [3]. Таким чином, гравИтацИйнИ модели можуть широко застосовуватися для проведення мИж-кражного аналИзу. Зазвичай вони застосовуються для аналИзу рИвня торпвлИ мИж кражами, але ¡снуе можливють модифИкувати ïï таким чином, щоб розглянути, як вИдбу-ваеться вплив бИльш заможних суспИльств на менш ба-гатг ОскИльки рИвень розвитку економИки, який зазвичай характеризуеться показниками ВВП, ВВП на душу насе-лення, рИвня заробiтноï плати тощо не завжди точно вИ-дображае якИсть життя населення, то для аналИзу вико-ристаемо показник економмно1 безпеки, що дозволяе врахувати не ттьки економнш, а й соцИальнИ, виробничИ, ресурсы фактори [4].
ОднИею з особливостей розрахунку ¡ндексу економн-ноï безпеки е мИжкражна диференцИацИя. Очевидно, що це пов'язано з дуже багатьма чинниками: початковими умовами, економнною моделлю в кражИ, роллю сусщИв. Водноас фактори лiбералiзацiï цИн, збИльшення руху капиталу, усунення торгових бар'ерИв i технолопчш розро-бки прискорили процес i наслИдки глобалИзаци. У свою чергу це призвело до суттевого зростання торпвлИ мИж кражами. Уряди держав намагаються створити рИзнИ сти-мули для полИпшення торгового балансу. Це сприяе по-ширенню унИфИкованих правил гри, моделей господарю-вання, технолопчних розробок, що в принцип мае сприяти конвергенци економИчного розвитку краж.
Метою роботи е визначення важливих факторИв, що впливають на поширення ¡ндексу економмно1 безпеки мИж кражами ¿вропи.
Аналiз останнiх дослiджень i публкацш. Поширення лiберальноï ринковоï економiчноï системи в останнИ десятирмчя змусило унИфИкувати економИчну систему як розвинених краж, так i тих, що розвиваються i е вже розвинен [5]. На думку Кохонена [6], економнш ре-форми виконувалися швидше i всебмшше в кражах Бал-тп та ПольщИ. Це було пов'язано з вибором шоково1 те-рапiï для швидкого здИйснення реформ i завершення переходу, проведення масово1 приватизацiï, стабшИзацп макроекономИки. ЗовсИм ¡нша ситуация спостерИгаеться в Украïнi, де вже майже чверть столггтя реформи бИльше ¡мИтуються, нИж здИйснюються.
На жаль, доводиться констатувати що за останню чверть столггтя Укража не змогла здИйснити кроки, необ-хщш для впровадження реального ринкового механизму. УнаслИдок цього Укража за сво1м розвитком залиша-еться майже на рИвнИ 1990-х рокИв, тодИ як ¡ншИ сусщш крайни збИльшили свИй добробут у декИлька разИв. На рис. 1 представлено ¡ндекс вВп краж-сусщю Укражи. НайбИль-шого прогресу досягла Румушя, яка збИльшила свИй ВВП у 7,3 рази, трохи вИдстае вИд неï ЧехИя, яка продемонстру-вала зростання у 7,26 рази. Однак у Укражи зростання всього в 1,45 рази, що очевидно свИдчить про суттеве вИдставання в розвитку вИд навИть найближчих держав.
© Ставицький А., 2019
