CC BY
34
л
)
УДК 616.2-002.1:615.235-053.2
КРАМАРЬОВ С.О., ЕВТУШЕНКО В.В., МАРКОВ А.1.
Нацюнальний медичний унверситет¡мен/ О.О. Богомольца, м. Ки!в
ДОСВ|Д ЗАСТОСУВАННЯ КОМБНОВАНОГО ПРЕПАРАТУ АСКОР1Л ПРИ ГОСТРИХ РЕСПРАТОРНИХ ¡НФЕКЩЯХ
У Д1ТЕЙ
Резюме. Захворювання оргатв дихання обов'язково супроводжуються змтами мукоцилiарного кл1ренсу. Уроботi наведет можливостi використання комбнованого препарату зрiзними точками прикладання в лкуванш порушень трахеобронхiального дренажу при захворюваннях оргатв дихання в дтей. Ключовi слова: гострiрестраторш шфекци, кашель, дти, лкування.
Вступ
Гострi рестраторш шфекци (ГР1) — найбшьш поширеш шфекцшш хвороби, що вражають ус вiковi групи населення. В Укра!ш щорiчно на ГР1 хворiють 10—14 млн оиб, що становить 25—30 % ввд уае! захворюваностi [20]. У дитячому ввд го-стрi рестраторш захворювання е найчастiшою причиною звернення по лжарську допомогу.
ГР1 включають гострi iнфекцiйнi захворювання верхнiх або нижшх дихальних шляхiв, переважно вiрусноI етюлогп, клiнiчна картина яких представлена рестраторним синдромом та загальношток-сикацiйними проявами рiзного ступеня тяжкость До iнфекцiй верхнiх дихальних шляхiв вiдносять гострий ринiт/ринофарингiт, гострий риносину-сит, гострий середнiй отит, фаринггг, тонзилiт i ларингiт. 1нфекцп нижшх дихальних шляхiв включають трахе!т, гострий бронхiт, бронхiолiт та пнев-монiю [8, 14, 20].
У зош iнфекцiйного ураження слизово! обо-лонки дихальних шляхiв вiдбуваеться вившьнення медiаторiв запалення, що супроводжуеться збшь-шенням проникностi судин, мiграцiею лiмфоlдних елементiв, гiперсекрецiею та набряком. Виражена мюцева реакцiя в нижнiх вщдшах дихальних шля-хiв може ютотно порушувати 1х прохiднiсть, ви-кликаючи синдром бронхообструкцп. Основними механiзмами розвитку цього синдрому виступають спазм бронхiальноi мускулатури, набряк слизово! оболонки дихальних шляхiв та накопичення секрету в просвт дихальних шляхiв. Синдром бронхь ально! обструкцп обтяжуе перебп бiльше половини випадкiв гострого бронхггу в дiтей раннього вiку й
часто е причиною госпи^зацп та проведення тд-тримувально! оксигенотерапп [2, 5, 12, 16, 19].
Провщним клжчним симптомом ГР1 е кашель. Кашель е захисною реакшею оргашзму, спрямова-ною на вiдновлення прохвдносп дихальних шля-хiв. Цей мехашзм допомагае евакуювати секрет iз повггроносних шляхiв, коли неефективним стае мукоцилiарний клiренс. Проте частий непродук-тивний кашель викликае дискомфорт у пашенпв, фiзично виснажуе, порушуе сон та може спричи-нити больовi ввдчуття. Тому при лiкуваннi ГР1 зна-чна увага придiляеться полегшенню кашлю.
Для симптоматичного лжування кашлю при гострих рестраторних iнфекцiях традицiйно використовують рiзноманiтнi засоби, зокре-ма: експекторанти (рослинного та синтетичного походження), бронхолггики (бета-2-агонiсти, хо-лiнолiтики), протикашльовi, фiзiотерапевтичнi методи [13, 17, 18].
Ураховуючи рiзноманiтнiсть патофiзiологiч-них механiзмiв, яю можуть обумовлювати появу кашлю, доцшьним виглядае використання комп-лексних засобiв, якi можуть впливати на декшька ланок патогенезу. Це також дозволяе уникнути не-обхiдностi призначення декшькох медикаментоз-них засобiв, що зменшуе собiвартiсть лiкування та збiльшуе прихильшсть пацiентiв до терапп.
Одним iз таких комбiнованих засобiв е препарат Аскорш Експекторант (компанiя Glenmark),
© Крамарьов С.О., бвтушенко В.В., Марков А.1., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
до складу якого входять сальбутамолу сульфат, бромгексину пдрохлорид, гвайфенезин i ментол. Сальбутамолу сульфат справляе бронхорозширю-вальну та спазмолгтичну дiю, знижуе бронхiальний опiр. Гвайфенезин та бромгексин стимулюють активнiсть вшок миготливого епiтелiю, збшьшу-ють продукщю серозного компонента бронхiаль-ного секрету, зменшують в'язкiсть мокротиння. Ментол справляе заспокшливу, протизапальну та спазмолiтичну дш [13, 16, 21]. Отже, компоненти Аскоршу Експекторанту впливають на вс основнi патогенетичнi ланки кашлю, що обумовлюе мож-ливiсть його використання при рiзних варiантах гостро! рестраторно! патологи.
Метою клiнiчного спостереження було порiв-няння ефективностi препарату Аскорш Експекто-рант з монокомпонентним препаратом амброксо-лу при лiкуваннi гострих рестраторних iнфекцiй у дiтей.
Матер\али та методи досл\дження
Дане клшчне спостереження проводилося за програмою як вщкрите порiвняльне рандомiзоване постреестрацiйне. До спостереження залучались дгти вiд 2 до 13 роюв, якi проходили стащонарне лiкування з приводу гострих рестраторних шфек-цiй. Усiм хворим призначали стандартну тератю, яка регламентувалась чинними локальними протоколами, затвердженими в клiнiцi. За методом випадкових чисел пащенти були розподiленi на двi групи: основну та групу порiвняння. Дiти основно! групи (група А) як заиб симптоматичного л^-вання кашлю отримували препарат Аскорш Екс-пекторант сироп, хворi групи порiвняння (група В) — монокомпонентний препарат амброксолу у виглядi сиропу вщповщно до вiкових доз.
У хворих проводили ощнку загальних симпто-мiв (млявiсть, зниження апетиту, гарячка) та про-явiв респiраторного синдрому (частота та характер кашлю, аускультативш змши в легенях). Клiнiчнi симптоми ощнювали за 4-бальною вербальною шкалою. Симптоми штоксикацп (млявiсть, зниження апетиту): 0 — симптом вщсутнш, 1 — симптом проявляеться незначно, 2 — помiрно, 3 — зна-чно виражений. Температура тша: 0 — < 37,0 °С;
1 — 37,1-38,0 °С; 2 — 38,1-39,0 °С; 3 — > 39,0 °С. Кашель: 0 — вщсутнш; 1 — зрщка, позицiйний;
2 — нечастий, протягом доби; 3 — частий, пору-шуе повсякденну активнiсть, сон. Характер кашлю: 0 — вщсутнш; 1 — продуктивний у вих ет-зодах; 2 — переважно продуктивний з етзодами непродуктивного кашлю; 3 — переважно непро-
дуктивний. Аускультативнi змiни: 0 — дихання ве-зикулярне; 1 — жорстке дихання без хритв; 2 — е поодиною вологi непостiйнi хрипи; 3 — численш вологi/сухi хрипи.
Для лабораторно! оцiнки вираженостi запаль-но! реакщ! всiм пацiентам проводили на 1-шу та 6-ту — 7-му добу визначення рiвнiв штерлейюшв (1Л-1, 1Л-6, 1Л-10), фактора некрозу пухлини альфа (ФНП-альфа), С-реактивного проте!ну (СРП). Активнiсть iмунолоriчно! вщповщ оцiнювали за показником секреторного iмуноглобулiну А (с1ГА) у сироватцi кровь Ощнку показниюв проводили з урахуванням дiапазону нормальних значень, який був зазначений виробником тест-систем.
Результати спостереження \ Тх обговорення
До спостереження було залучено 60 дггей вiком вiд 2 до 13 роюв: 30 пацiентiв увiйшли до групи А (Аскорш) та 30 хворих — до групи В (амброксол). Вжова та гендерна структура груп пащенпв наведена в табл. 1.
Серед обстежених пащенпв в обох групах пере-важали хлопчики. Вж хворих був вщ 2 роюв 1 мь сяця до 13 рокiв. За вжом та статтю рiзниця м1ж групами А та В недостовiрна (р > 0,05 за критерiем хi-квадрат Пiрсона).
До спостереження залучались пащенти, трива-лiсть захворювання яких на момент госmталiзащi не перевищувала 3 дiб. Переважна бiльшiсть хворих була госпiталiзована протягом перших двох дiб захворювання (75,0 %). Дгги, госпiталiзованi протягом третьо! доби, становили 25,0 %. Суттево! рiзницi мiж групами з рiзними методами терапп за днем госпiталiзацli не вщзначено (р > 0,05 за кри-терiем хi-квадрат Пiрсона). У вах хворих (100 %), яю були залученi до спостереження, тяжюсть захворювання оцiнена як середня.
На момент госпiталiзацi! у вах хворих був установлений дiагноз гостро! респiраторно! iнфекцli. Етiологiчна розшифровка в подальшому проведена у 8 (13,3 %) пащенпв. Серед них у 4 (6,7 %) було визначено парагрип, у 2 (3,3 %) — аденовiрусну ш-фекщю, у 2 (3,3 %) — рестраторний синдром БВУ-етюлогп. У 86,7 % хворих етюлопчний чинник не визначений. Синдроми ураження дихальних шля-хiв включали: ринофаринготрахе!т, трахеобронхiт, ларинготрахе!т. Розподiл хворих за синдромами ураження дихальних шляхiв наведений у табл. 2. У груш А у бшьшосп хворих було дiагностовано трахеобронхи" (53,3 %), у половини (50,0 %) дггей групи В — ринофаринготрахе!т. Суттево! рiзницi
Таблиця 1. В1ковий склад та гендерна структура na^eHTiB
Група Стать, n (%) BiK, роки (медiана/мiнiмум-максимум)
Чоловiча Жшоча
А 20 (66,7) 10 (36,7) 4,06 (2,03-13,0)
В 22 (73,3) 8 (26,7) 4,00 (2,01-11,0)
Разом 42 (70,0) 18 (40,0) 3,06 (2,01-13,0)
за нозологiчною структурою мгж групами А та В не ввдзначено (р > 0,05 за критерiем хi-квадрат Ыр-сона).
У хворих на момент госпиитащ! спостерта-лись симптоми штоксикацп (млявють, зниження апетиту, гарячка) та прояви рестраторного захво-рювання (табл. 3).
Кашель та тдвищення температури тгла вщзна-чались у всiх (100 %) пащенпв. Суттево! рiзницi за частотою основних клжчних симптомiв мгж: групами А та В не ввдзначено (р > 0,05 за критерiем хi-квадрат Пiрсона).
Порушення поведшки (млявiсть, сонливiсть, дратiвливiсть) тд час госппиизащ! спостерiгались у переважно! бiльшостi пацiентiв обох груп (96,7 % у груш А та 90 % у груш В). У бгльшосл хворих щ змши були виражеш незначно чи помiрно (по 70 % в обох групах). У бшьшосп пацiентiв на момент госпiталiзацll вiдмiчали незначне чи помiрне зниження апетиту (100 та 83,3 % вщповщно). Пд-вищення температури тiла спостерiгалось у вах пацiентiв, при цьому шдйоми до 39 °С та бгльше вiдмiчали майже в половини хворих (ввдповщно 43,3 та 50 %).
Симптоми кашлю були виражеш в уах паць ентiв обох груп. У бгльшосп хворих пiд час гос-пiталiзацll спостерiгався частий непродуктивний кашель. У 96,7 % дггей групи А та 100 % групи В кашель був упродовж доби як у денний, так i в шчний час. При цьому в 56,7 % хворих групи А та 63,3 % групи В висока штенсившсть кашлю спричиняла порушення режиму годування та сну, що посилю-вало розлади поведшки (млявють, драпвливють). Спочатку кашель переважно мав непродуктивний характер (80 та 83,3 % вщповщно у групах А та В). У 20 % хворих групи А та 16,7 % групи В на момент госпiталiзацll кашель був продуктивним, проте етзоди вiдмiчались часто впродовж вае! доби при руховш активност та тд час шчного сну.
Аускультативш змши в легенях у бшьшосп па-цiентiв характеризувались жорстким характером
Таблиця 2. Респ1раторн1 синдроми,
дихання (60 та 63,3 % у груш та В вщповвдно). Хрипи вислуховувались у 33,3 % дггей в груш А та 26,7 % в груш В. Серед них у 16,7 % хворих в груш А та В вислуховувались поодиною розс1яш волоп середньо- та дрiбнопухирчастi хрипи, яю зникали тсля кашлю. У 16,7 % дггей в груш А та 10 % в груш В на момент госппиизащ! спостертались числен-ш розсшш сухi (свист, дзижчання) та вологi серед-ньо- та дрiбнопухирчастi хрипи. Аускультативна картина змшювалась пiсля кашлю, проте хрипи повшстю не зникали. Серед них у 3 хворих групи А та 2 пащенлв групи В, у яких вислуховувались свистячi хрипи на видиху та подовжений видих, ми розцшювали аускультативну картину як прояв бронхiальноI обструкцп.
За проявами основних клжчних симптомiв на момент госmталiзацп достовiрноI рiзницi м1ж групами з рiзними методами терапiI не виявлено (р > 0,05 за критерiем хi-квадрат Пiрсона).
У всiх (100 %) пашенпв, якi були залучеш до спостереження, на тлi лжування спостерiгалась позитивна динамiка захворювання, i всi були ви-писанi зi стацiонару в задовiльному станi. У табл. 4 подаш показники вираженосп окремих симптомiв у балах протягом перюду спостереження.
Динамiка загальних симптомiв (млявiсть, зниження апетиту, пщвищення температури) та аус-культативних змш за середнiми показниками iн-тенсивносп симптомiв в обох групах була схожою й суттево не вiдрiзнялась (р > 0,05 за критерiем Манна — Угтш).
Кашель в обох групах спостереження за частотою та характером мав тенденцш до позитивно! динамжи (табл. 4, рис. 1, 2). У пашенпв на ™ лi-кування Аскорiлом змiни кашлю були бгльш ви-раженими. Так, уже на 3-й день спостереження у бгльшосп пащенлв (63,3 %), яю приймали Ас-корiл, кашель був продуктивний, у той же час на ™ прийому монокомпонентного препарату амб-роксолу в половини хворих (50,0 %) зберкились етзоди непродуктивного кашлю, а в 16,7 % вш
що супроводжували захворювання
Синдром Група А Група В Разом
п (%) п (%) п (%)
Ринофаринготрахеп" 12 (40,0) 16 (53,3) 27 (45,0)
Трахеобронх^ 16 (53,3) 10 (33,3) 26 (43,3)
Ларинготрахеп" 2(6,7) 4 (13,3) 5 (8,3)
Разом 30 (100) 30 (100) 60 (100)
Таблиця 3. Частота основних клiнiчних симптом1в на момент госпiталiзацil в групах з р1зною терап1ею
Група Млявють Зниження апетиту Гарячка Кашель Аускультативш змши в легенях
п (%) п (%) п (%) п (%) п (%)
А 29 (96,7) 30 (100,0) 30 (100) 30 (100) 28 (93,3)
В 27 (90,0) 25 (83,3) 30 (100) 30 (100) 27 (90,0)
Разом (п = 60) 56 (93,3) 55 (91,7) 60 (100) 60 (100) 55 (91,7)
мав переважно непродуктивний характер. За баль-ною шкалою показник характеру кашлю у груш А дорiвнював 1,37 ± 0,49, у груш В — 1,83 ± 0,70 (р < 0,05 за критерieм Манна — У!тш). Протягом наступних днiв показник характеру кашлю також мав кращу динамжу в групi А (табл. 4, рис. 2).
За частотою кашлю ютотш ввдмшност проявились iз 4-го дня спостереження (табл. 4, рис. 1). На четвертий день л^вання у 26,7 % пащенпв гру-пи А кашель був вщсутнш, а у 73,3 % вiдмiчались нечастi епiзоди переважно при переходi в гори-зонтальне положення перед сном та вранщ тсля пробудження (позицiйний); середнiй показник частоти кашлю у балах дорiвнював 0,73 ± 0,45. У
той же час у груш В кашель був ввдсутнш у 3,3 % дь тей, у 63,3 % був переважно позицшний, а у 33,3 % хворих залишався впродовж дня з поодинокими шчними етзодами; показник частоти кашлю до-рiвнював 1,30 ± 0,53 (р < 0,05 за критерieм Манна — У!тш). Така ж тенденцiя збериалась i на 5-й день спостереження: майже в половини хворих групи А (46,7 %) кашель не вщзначений, у 53,3 % — незначно! штенсивносп, переважно при переходi в горизонтальне положення та вранщ тсля пробудження. У грут В кашель був вщсутнш у 20 % дггей, незначний позицшний — у 60 %, у 20 % — помiрний упродовж дня з поодинокими шчними етзодами.
Рисунок 1.Частота кашлю
Таблиця 4. Динамка кл1н1чних симптом'в захворюва
(М ± *
Рисунок 2. Характер кашлю
Група День
1 2 3 4 5
Млявiсть
А 1,97 ± 0,81 1,40 ± 0,67 0,63 ± 0,56 0,40 ± 0,50 0,03 ± 0,18
В 1,63 ± 0,93 1,20 ± 0,71 0,60 ± 0,62 0,30 ± 0,47 0,07 ± 0,25
Зниження апетиту
А 1,67 ± 0,48 1,10 ± 0,55 0,40 ± 0,50 0,13 ± 0,35 0
В 1,27 ± 0,74 0,93 ± 0,64 0,60 ± 0,50 0,17 ± 0,38 0
Гарячка
А 2,07 ± 0,91 1,03 ± 0,81 0,53 ± 0,68 0,17 ± 0,38 0
В 2,30 ± 0,79 1,43 ± 0,82 0,90 ± 0,84 0,20 ± 0,41 0
Частота кашлю
А 2,53 ± 0,57 2,37 ± 0,81 1,53 ± 0,51 0,73 ± 0,45* 0,53 ± 0,51*
В 2,63 ± 0,49 2,47 ± 0,51 1,77 ± 0,43 1,30 ± 0,53* 1,00 ± 0,64*
Характер кашлю
А 2,50 ± 0,82 2,30 ± 0,92 1,37 ± 0,49* 0,67 ± 0,48* 0,37 ± 0,49*
В 2,43 ± 0,77 2,33 ± 0,76 1,83 ± 0,70* 1,27 ± 0,58* 0,90 ± 0,61*
Аускультативн зм1ни в легенях
А 1,43 ± 0,86 1,60 ± 0,77 1,00 ± 0,83 0,90 ± 0,84 0,50 ± 0,51
В 1,27 ± 0,78 1,23 ± 0,63 0,93 ± 0,45 0,77 ± 0,43 0,57 ± 0,50
Примтка: * — р1зниця в1рогщна м'жгрупами A та B (p < 0,05 за критер1ем Манна — У/THi).
Серед пацiентiв iз проявами бронхообструкцп у всiх трьох хворих групи А вже з друго! доби л^-вання з'явились етзоди вологого продуктивного кашлю, а в аускультативнш картинi легень зникли експiраторнi свистячi хрипи. З четверто! доби кашель був переважно позицiйний, а в аускультатив-нш картинi вiдмiчалось тiльки жорстке дихання. У груш В в обох д^ей також продуктивний компонент з'явився на 2-гу добу лжування. Екстраторш хрипи зникли на 3-й та 4-й день, з 5-! доби — кашель переважно у денний час, у легенях вислухо-вувалось жорстке дихання.
Отже, у хворих на ™ прийому Аскоршу Експек-торанту вiдмiчалась краща динамiка за показником штенсивносп кашлю порiвняно з групою, яка при-ймала монокомпонентний препарат амброксолу. Отримаш результати корелюють iз даними досль дження Н.А. Геппе та ствавт. (2011), в якому було продемонстроване швидше зникнення симптомiв кашлю у хворих на ГРЗ на ™ терапп комплексним препаратом Аскорш порiвняно з монокомпонент-ним муколiтиком. Iмовiрно, прискорення появи продуктивного кашлю та зменшення його частоти пов'язаш саме з дiею Аскоршу на рiзнi патогене-тичнi ланки рестраторного захворювання.
У табл. 5 подаш результати лабораторного до-слщження хворих. На момент госmталiзацri в бшь-шостi пацiентiв був пщвищений рiвень СРП (70,0 та 73,3 % вщповщно в групi А та В). При повторному дослщженш в уах хворих цей показник знижу-вався й у 86,7 % пащенпв групи А та 83,3 % дггей групи В був у межах норми. ДостовiрноI рiзницi за значеннями СРП мж групами з рiзними методами терапп не виявлено (р > 0,05 за критерiем Манна — Улга).
Прозапальний цитокiн 1Л-1 в усiх пацiентiв при першому й другому дослщженш був у межах
референтних значень. В обох групах ми спостерь гали вщносне зниження цього показника при другому дослщженш. ДостовiрноI рiзницi за цим показником мiж групами з рiзними методами терапп не виявлено (р > 0,05 за критерiем Манна — У!тш).
Рiвень 1Л-6 на момент госпиитацп був тдви-щений у 50 % пащенпв групи А та в 40 % групи В (р > 0,05 за критерiем хьквадрат). При повторному дослщженш ми спостерпали рiзноспрямованi змiни цього показника. Вщзначено тенденцiю до зниження середнього значення в обох групах. До-стовiрноI рiзницi за цим показником мж групами з рiзними методами терапп не виявлено (р > 0,05 за критерiем Манна — У!тш).
Рiвень прозапального цитокiну ФНП-альфа у вах хворих не виходив за меж норми як при першому, так i при другому дослiдженнi. В обох групах спостерпалось незначне зростання ФНП в динамiцi щодо першого дослщження. При цьо-му в груш В це зростання було бшьш ютотним, i рiзниця мж показниками груп А та В при другому дослщженш виявилась достовiрною (р < 0,05 за критерiем Манна — У!тш).
Як правило, рiвень прозапальних цитокiнiв (1Л-1, 1Л-6) корелюе з iнтенсивнiстю запального процесу [6, 10, 11]. 1х рiвень звичайно зростае в гострому перiодi захворювання, а нормалiзацiя свiдчить про згасання запального процесу. Мак-симальне пiдвищення 1Л-1, 1Л-6 при ГР1 звичайно рееструеться в 1—2-й день хвороби з подальшим зниженням iз 3-4-го дня [4, 7]. Це погоджуеться з результатами нашого спостереження: зниження 1Л-1 та 1Л-6 асоцiювалось iз покращенням клшч-но! симптоматики та нормалiзацiею показника СРП. Динамжа показника ФНП-альфа при вiрус-них ГР1, на вщмшу вiд 1Л-1 та 1Л-6, характеризуемся поступовим зростанням iз максимумом на
Таблиця 5. Результати лабораторних дослджень у групах з р1зними методами терапп (М ± SD)
Показник(норма) 1-ше дослщження 2-ге дослiдження
Група А
1Л-1, пг/мл (0-11) 1,85 ± 0,60 1,38 ± 0,97
1Л-6, пг/мл (1-10) 49,66 ± 50,37 12,17 ± 11,83
1Л-10, пг/мл (0-31) 15,29 ± 8,18 16,37 ± 22,87*
ФНП-альфа, пг/мл (0-6) 0,75 ± 0,63 1,20 ± 1,29*
СРП, мг/л (< 5) 35,77 ± 45,12 3,39 ± 4,49
с1ГА, г/л (0,15-1,10) 1,18 ± 0,64 1,29 ± 0,67*
Група В
1Л-1, пг/мл (0-11) 2,77 ± 3,17 1,31 ± 0,77
1Л-6, пг/мл (1-10) 23,65 ± 40,22 11,31 ± 11,16
1Л-10, пг/мл (0-31) 14,69 ± 13,54 20,11 ± 14,09*
ФНП-альфа, пг/мл (0-6) 0,90 ± 0,77 1,84 ± 0,99*
СРП, мг/л (< 5) 26,47 ± 41,92 2,58 ± 2,28
с1ГА, г/л (0,15-1,10) 0,80 ± 0,27 0,95 ± 0,35*
Примтка: * — р1зниця в1рогщна мж групами А та В (р < 0,05 за критерieм Манна — Уíтнi).
3-4-й день хвороби та повшьною зворотною дина-мжою [10, 11]. Це може пояснити отримаш нами показники повторного обстеження, вищi за почат-ковий рiвень.
1Л-10 вiдноситься до регуляторних цитоюшв. Вважаеться, що його роль полягае в гальмуваннi надлишково! активностi ТЫ-опосередковано! вщ-повiдi, зокрема, при гшерпродукцп iнтерферону гамма та ФНП-альфа [3]. Його рiвень мае певним чином корелювати з активнiстю ФНП-альфа. У нашш роботi протизапальний показник 1Л-10 при першому дослiдженнi був шдвищений у 56,7 % дь тей групи А та у 33,3 % групи В (р > 0,05 за крите-рiем хьквадрат). Середнi показники також суттево не вiдрiзнялись при першому дослiдженнi (р > 0,05 за критерiем Манна — У1тш). При повторному до-слiдженнi ми спостерiгали рiзноспрямованi змши показника у хворих. Пiдвищений рiвень при другому дослiдженнi виявлявся достовiрно частiше в пацiентiв групи В, шж у групi А (26,7 % пащенпв групи А, 56,7 % дггей групи В). Середнш показник у груш А був достовiрно нижчим, шж у групi В (р < 0,05 за критерiем Манна — У1тш). Цi змiни збiгаються з тенденцiями в показниках ФНП i також можуть свiдчити про вищий ступiнь активнос-тi запального процесу в груш В порiвняно з групою А на 5-6-й день спостереження.
Рiвень с1ГА в уих дослiдженнях був у межах норми. У вах пацiентiв спостерпалась тенденцiя до зростання цього показника. У пащенлв групи А середнш рiвень с1ГА при повторному дослщжен-нi був вiдносно бiльший, нгж у пацiентiв групи В (р < 0,05). Ураховуючи, що рiвень продукцп с1ГА вiдображае гуморальну iмунологiчну вiдповiдь, можливо припустити вiдносно бгльшу 11 активнiсть у групi А.
При застосуванш дослiджуваного препарату та препарату порiвняння в комплекснiй терапп побiчних явищ виявлено не було. Переносимють препарату Аскорiл Експекторант сироп та монокомпонентного препарату амброксолу у формi сиропу в нашому спостереженш була високою.
Висновки
1. Призначення препарату Аскорiл дозволяе припинити кашель в першi 4 дш вiд початку ль кування у достовiрно бiльшого числа дггей порiв-няно з контрольною групою. Припинення кашлю можна пояснити за рахунок полшшення мукоци-лiарного ^ренсу та забезпечення достатньо! ева-куацп трахеобронхiального секрету.
2. Призначення препарату Аскоргл дозволяе полегшити характер кашлю в першi 3 днi вщ початку лiкування у достовiрно бiльшого числа дiтей порiвняно з контрольною групою, як за рахунок зменшення частоти епiзодiв кашлю, так i збгль-шення його продуктивность
3. На ™ прийому препарату Аскоргл за показ-никами цитоюшв ФНП-альфа та 1Л-10 активнiсть запального процесу на 5-6-й день була меншою
порГвняно з контрольною групою, що може бути обумовлене протизапальною дieю компонента Аскopiлу та мае значення для запобтання хрошза-цп запального процесу.
4. Препарат Аскоргл Експекторант сироп добре переносився хворими, по6Гчних явищ при його застосуванш не було зареестровано.
Список л1тератури
1. Albrecht H., Vernon M., Solomon G. Patient-reported outcomes to assess the efficacy of extended-release guaifenesin for the treatment of acute respiratory tract infection symptoms // Respir. Res. — 2012. — 13 (1). — 118.
2. Antypkin I.H., Velychko M.I., Arabs'ka L.P., Barte-niev S.H., Pavlovskyi V.S., Dardyns'ka I.V. Diagnostics of broncho-obstructive states in children with wheezing syndrome and who live in ecologically non-friendly regions//Lik. Sprava. — 2008. — 7-8. — Р. 51-6.
3. Couper K.N., Blount D.G., Riley E.M. IL-10: The Master Regulator of Immunity to Infection // J. Immunol. — 2008. — 180 (9). — Р. 5771-5777.
4. Guerrero-Plata A., Casola A., Garofalo R.P. Human meta-pneumovirus induces a profile of lung cytokines distinct from that of respiratory syncytial virus // J. Virol. — 2005. — 79 (23). — Р. 14992-7.
5. Hadzic D., Mladina N., Praso M., Brkic S., Colic B. Characteristics of broncho-obstruction in childhood // Med. Arh. — 2008. — 62 (5-6). — Р. 275-8.
6. Holub M., Lawrence D., Andersen N. et al. Cytokines and chemokines as biomarkers of community-acquired bacterial infection //Mediators Inflamm. — 2013. — Р. 1-7.
7. Kimura H., Yoshizumi M., Ishii H., Oishi K., Ryo A. Cytokine production and signaling pathways in respiratory virus infection // Front. Microbiol. — 2013. — 4. — 276.
8. Mandell L., Woodhead M., Ewig S., Torres A. Respiratory Infections. — CRC Press, 2006.
9. Melendi G.A., Laham F.R., Monsalvo A.C. et al. Cytokine profiles in the respiratory tract during primary infection with human metapneumovirus, respiratory syncytial virus, or influenza virus in infants // Pediatrics. — 2007. — 120 (2). — e410-5.
10. Pak C.N., Lam C., Li A. et al. Inflammatory Cytokine Profile in Children With Severe Acute Respiratory Syndrome// Pediatrics. — 2003. — 113 (1). — e7-e14.
11. Patel J., Nair S., Revai K., Grady J., Chonmaitree T. Nasopharyngeal Acute Phase Cytokines in Viral Upper Respiratory Infection: Impact on Acute Otitis Media in Children // Pediatr. Infect. Dis. J. — 2011. — 28(11). — Р. 1002-1007.
12. Pattemore P. Wheeze in infants and young children // N. Z. Fam. Physician. — 2008. — 35(4). — Р. 264-269.
13. Rogers D.F. Mucoactive agents for airway mucus hypersecretory diseases // Respir. Care. — 2007. — 52 (9). — Р. 11761193; discussion 1193-1197.
14. Tregoning J.S., Schwarze J. Respiratory viral infections in infants: Causes, clinical symptoms, virology, and immunology // Clin. Microbiol. Rev. — 2010. — 23 (1). — Р. 74-98.
15. Бездетко Н.В. Клинико-экономический анализ симптоматической терапии больных острым бронхитом различными мукоактивными препаратами//Лжи Украти. — 2014. — 5-6 (181-182). — С. 1-3.
16. Геппе Н.А., Селиверстова Н.А., Малышев В.С., Машу-кова Н.Г., Колосова Н.Г. Причины бронхиальной обструкции у детей и направления терапии // Российский медицинский журнал. — 2011. — № 22. — С. 3-6.
17. Горленко О.М., Томей A.I., Недолуженко К.1., ШрШ В.Л., Бичко М.В., Дьоряй О.1. Симптоматична тератя кашлю у дтей // Проблеми клтчноt nедiатрu. — 2012. — № 1-2. — С. 15-16.
18. Жигунова А.К. Острые респираторные инфекции: основные проявления, механизмы развития, симптоматическая и патогенетическая терапия // Укратський медичний часо-пис. — 2014. — № 1 (99). — С. 61-66.
19. Охотникова Е.Н. Синдром бронхиальной обструкции инфекционного и аллергического генеза у детей раннего возраста и муколитическая терапия // Здоровье ребенка. — 2007. — № 3. — С. 7-9.
20. ПечткаА.М., Дземан М.1. Гострi рестраторт захворювання: питання клшчно1 дiагностики та лжування (лекщя) //
Укратський медичний часопис. — 2010. — № 5 (79). — С. 94103.
21. Уманец Т.Р., Лапшин В.Ф. Муколтична терашя в дтей з рецидивним бронхтом // Перинатология и педиатрия. — 2014. — № 3 (59). — С. 1-6.
Отримано 14.12.14 ■
Крамарев С.А., Евтушенко В.В., Марков А.И. Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев
ОПЫТ ПРИМЕНЕНИЯ КОМБИНИРОВАННОГО ПРЕПАРАТА АСКОРИЛ ПРИ ОСТРЫХ РЕСПИРАТОРНЫХ ИНФЕКЦИЯХ У ДЕТЕЙ
Резюме. Заболевания органов дыхания обязательно сопровождаются изменениями мукоцилиарного клиренса. В работе представлены возможности использования комбинированного препарата с различными точками приложения в лечении нарушений трахеобронхиального дренажа при заболеваниях органов дыхания у детей.
Ключевые слова: острые респираторные инфекции, кашель, дети, лечение.
Kramarev S.A., Yevtushenko V.V., Markov A.I.
National Medical University named after O.O. Bohomolets,
Kyiv, Ukraine
EXPERIENCE OF ACUTE RESPIRATORY INFECTIONS TREATMENT IN CHILDREN WITH COMBINATION DRUG ASKORIL
Summary. Respiratory diseases are mostly accompanied by changes of mucociliary clearance. The paper presents the possibility of using combination preparation with different points of application for the treatment of tracheobronchial drainage disturbances in respiratory diseases in children.
Key words: acute respiratory infection, tussis, children, treatment.
