CC BY
72
341.3:343.21 (477)
М. М. Орант
Навчально-науковий iнституг права та психологii Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук,
доц. кафедри конституцiйного та мiжнародного права
ДОСВ1Д 1МПЛЕМЕНТАЦ11 НОРМ ПРО ВОСНН1 ЗЛОЧИНИ В КРИМ1НАЛЬНОМУ ЗАКОНАДАВСТВ1 КРА1Н ее
© Cipanm М. М ,2016
Порушено теоретичш аспекти iMnieMeHTa^i' норм про военш злочини у законодавство Украши на прикладi зарахування i'x до кримшального законодавства кра'н европейського Союзу. Проаналiзованi норми входять до складу Кримшальних кодексiв кра'н Балти, Грузи, Молдови вщповщно до вимог Римському статуту М1жнародного кримiнального суду.
Ключовi слова: военш злочини, iмплементацiя норм права, Римський статут, М1ж-народний кримшальний суд.
М. М. Сирант
ОПЫТ ИМПЛЕМЕНТАЦИИ НОРМ О ВОЕННЫХ ПРЕСТУПЛЕНИЯХ В УГОЛОВНОМ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВЕ СТРАН ЕС
В статье поднимаются теоретические аспекты имплементации норм о военных преступлениях в законодательство Украины на примере включения их в уголовное законодательство стран Европейского Союза. Анализируются нормы включенные в Уголовные кодексы стран Балтии, Грузии, Молдовы в соответствии с требованиями Римскому статута Международного уголовного суда.
Ключевые слова: военные преступления, имплементация норм права, Римский статут, Международный уголовный суд.
М. М. Sirant
EXPERIENCE IMPLEMENTING RULES OF WAR CRIMES IN THE CRIMINAL LAW EU COUNTRIES
The article raised the theoretical aspects of the implementation of the legislation Ukraine rules on war crimes case Mr. inclusion in criminal legislation of the European Union. Analyzed the norms included in the Criminal Code of the Baltic States, Georgia, Moldova accordance with the Rome Statute of the International Criminal Court.
Key words: war crimes, implementation of the law, the Rome Statute of the International Criminal Court.
Постановка проблеми. Приеднання Украши до Мiжнародного кримшального суду зумовлюе гётотт наслвдки для правовоi' системи, що передбачае забезпечення ввдповвдносп Конс-титуцй Украши, Статуту та шшим нормативно-правовим актам. Водночас у доктрин мiжнародного права для Украши невиршеними залишаеться низка теоретичних i практичних проблем, пов'язаних з дмльшстю Мiжнародного кримшального суду, зокрема вибiр найефектившших форм iмпле-ментацй положень Статуту у внутршне законодавство; визначення найкращих правових форм забезпечення ствпращ. Ратифшацм Римського Статуту диктуе необхвдшсть детального вивчення проблемних питань, з якими законодавцю неминуче доведеться зггкнутися. Це потребуе комплексного теоретичного дослщження зобов'язань, що випливають зi Статуту Мiжнародного
кримшального суду, а також правового регулювання взаемодй мiжнародних i нацiональних оргашв щодо здiйснення правосуддя.
Ступiнь науково! розробленостi теми дослiдження характеризуеться, перш за все, тим, що багато дослвджень присвяченi або безпосереднiй дмльносп Мiжнародного кримiнального суду, питанням його юрисдикцй, або питанням судоустрою чи судочинства мiжнародних судових установ, як не заторкують питань реалiзацii положень Статуту Мiжнародного кримiнального суду у внутршньодержавному законодавствi. Значний внесок у дослвдження цiеi проблематики внесли украшсью та закордоннi вченi, а саме: П. Бiрюков, I. Блiщенко, I. Бондарев, О. Волеводз, С. Грщаев Н. Дрьомша, О. Касинюк, М. Костенко, I. Марусш, В. Пилипенко, М. Михайлов, I. Фюенко, М. Арсанджаш, М. Бензiнг, М. Бергсмо, Б. Бертрам, Н. Браун, Ф. Бюньон, Х. Ван дер Вшьтен, Е. Давид, Х. Дафф^ Н. Джейн, С. Заппала, А. Кассезе, Х. Кауш, Дж. Клеффнера, Р. Крайер, М. Летпмер, А. Майер, Ф. Манн, Р. Мюллерсон, Д. Робшсон, Б. Сварт, Ф. Сендс, Дж. Стшг, С. Вшьямс, А. Ушацький, Р. Фiфе, П. Фшер, Д. Флек, Х. Фрiман, Дж. Холмс, У. Шабас, М. Шериф Басшуш, Д. Шеффер, М. Шоу та
Метою статтi е вивчення досввду iмплементацii норм про военш злочини у кримiнальному законодавстш краiн Свропейського Союзу.
Виклад основного матерiалу. Пункт 1 Закону Украши "Про ратифiкацiю Угоди про асо-цiацiю мiж Украiною, з однiеi сторони, та Свропейським Союзом, Свропейським спiвтовариством з атомноi енергii i iхнiми державами-членами, з шшо!' сторони" передбачае, що зобов'язання Украши, як випливають iз статтi 8 Угоди, щодо ратифшацй Римського статуту Мiжнародного кримiнального суду 1998 року будуть виконанi пiсля внесення вiдповiдних змш до Конституцii Украши [1]. Ратифшуючи Римський статут Мiжнародного кримiнального суду (далi - МКС), багатьом крашам необхiдно було переглянути сво!' нащональш закони, ввести в дiю новi законодавчi акти або внести змши чи доповнення до чинних закотв [2]. Цi змiни були зумовлеш бажанням краш-учасниць Римського статуту МКС шкорпорувати склади злочинiв, передбаченi цим документом. Необхвдно зазначити, що, згвдно з положеннями п. 4. ст. 70 Римського статуту МКС "кожна держава-учасник поширюе кримiнальне законодавство, що встановлюе мiри покарання за злочини, спрямоваш проти проведення розслiдувань i здiйснення судочинства щодо злочинiв проти правосуддя, зазначених у цш статп, вчинених й громадянином або на його територй" [3].
Римський статут МКС заохочуе внесення змш до нащонального законодавства держав-учасникiв, але не зобов'язуе державу вводити в дто нащональш положення, ввдповвдш приписам Римського статуту МКС. Внесення змш до нащонального законодавства необхвдно для того, щоб держави могли здшснювати самостшне ефективне розслiдування i кримшальне переслiдування за вчинення мiжнародних злочишв (военних злочинiв, злочинiв проти людяносл, геноциду тощо). Багато держав-учасниць Римського статуту МКС прийняли низку законодавчих акпв для здшснення можливостi переслвдування осiб, якi вчинили мiжнароднi злочини.
Найпослвдовшше iмплементацiя положень Римського статуту МКС ввдбувалася у Федера-тивнш Республiцi Нiмеччина (далi - ФРН). Уряд ФРН активно сприяе розслвдуванню военних злочишв. З 1996 р. понад 600 запипв про правову допомогу, що надшшли ввд Мiжнародного кримiнального трибуналу по Югославii, 100 розслвдувань були iнiцiйованi ФРН [4].
Шмеччина пiдписала i ратифiкувала Римський статут МКС 9 грудня 1998 р. Пвд час ратифшацй Римського статуту МКС внесено поправку в ст. 16 (2) Основного закону ФРН, яка створила можливють видачi Шмеччиною сво'х громадян Мiжнародному кримiнальному суду [4]. Шсля внесення поправок до Основного закону Шмеччина пiшла по шляху прийняття законiв i пвдзаконних актiв, якi мiстили положення, необхвдш для регулювання спiвпрацi мiж Шмеччиною та МКС для здiйснення переслвдування ошб, якi вчинили злочини з мiжнародного кримiнального права [5; 6]. 1 липня 2002 р. прийнято Закон про iмплементацiю Статуту Мiжнародного кримшального суду, а 30 червня 2002 р. вступив у силу Мiжнародний кримшальний кодекс (далi -Шмецький Кодекс) [7].
У пояснювальному меморандумi Нiмецького Кодексу зазначено, що Кодекс ввдповвдае чотирьом цшям: по-перше, визначае суть протиправностi злочишв з мiжнародного права та заповнюе прогалини, що iснують мiж кримшальним правом ФРН i мiжнародним кримшальним правом; по-друге, сприяе юридичнiй зрозумшосл та практичному застосуванню завдяки об'ед-нанню норм в одному кодекс^ по-трете, забезпечуе здатнiсть здiйснювати кримшальне пере-слiдування, за вчинення злочишв, як пiдпадають пiд юрисдикцiю МКС; по-четверте, сприяе визнанню та поширенню знань про мiжнародне кримiнальне право [8, с. 182].
Частина 1 Шмецького Кодексу мютить кшька загальних принцитв. Частина 2 мiстить перелш злочинiв за мiжнародним правом: злочини проти людяносл, геноцид, военнi злочини. З прийняттям Нiмецького Кодексу з'явилася можливють застосування кримiнального права ФРН до злочишв з мiжнародного права незалежно ввд того, де, ким i щодо кого такi протиправш дмння були вчиненi. Сдиною умовою, необхiдною для застосування кримiнального права ФРН, е сам злочин, що заторкуе штереси всього мiжнародного ствтовариства загалом [8, с. 182].
Шмецький Мiжнародний кримiнальний кодекс не мютить спецiальних норм щодо бiльшостi загальних принцитв, ввдображених у ст. 22-33 Римського статуту МКС, але ввдображае низку спещальних положень Римського статуту МКС щодо ввдповвдальносп командирiв i iнших на-чальникiв (ст. 4, 13, 14), ввдсутшсть строкiв давносп кримiнального переслiдування стосовно мiжнародних злочишв (ст. 5) i дш за наказом (ст. 3) [8, с. 177]. Ст. 6 Шмецького Кодексу шкорпоруе злочин геноциду з Римського Статуту МКС, уточнюючи, що для визнання злочину геноцидом досить злочинного посягання на одного члена групи.
Ст. 7 Шмецького Кодексу мктить визначення злочишв проти людяносл, практично повшстю повторюючи формулювання, що мiститься в ст. 7 Римського статуту. Статп 8-12 стосуються военних злочинiв i злочинiв, яю можна здiйснити пiд час мiжнародних i не мiжнародних збройних конфлжпв. Цi статтi передбачають не тшьки злочини, перелiченi в ст. 8 (2) Римського статуту, а й зобов'язання щодо кримiналiзацii значних порушень Додаткового протоколу I до Женевсько1 конвенцй 1949 року, яку ФРН прийняла в 1991 р. тсля його ратифшаци. Нiмецький Кодекс передбачае кримшашзащю дмнь не залежно ввд того, чи е збройний конфлшт мiжнародним або не мiжнародним [8, с. 177].
Водночас Шмецький Мiжнародний кримiнальний кодекс е прикладом iмплементацii норм мiжнародного кримiнального права, особливо норм про злочини проти людяносп та военних злочинах.
1ншим методом здшснювали iмплементацiю Мiжнародного права про военш злочини та злочини проти людяносп краши Балтii та претенденти на вступ до Свропейського Союзу Груз]я та Молдова.
Чинна редакцм Кримшального кодексу Грузи складаеться зi Загальноi (1-6 роздши 1-глави XVIII) i Особливоi частин (роздши 7-15, глави Х1Х-ХЫХ) [9]. У Загальнiй частит розглянуто основнi поняття кримiнального законодавства, встановлено пвдстави кримiнальноi вiдповiдальностi та звшьнення вiд не!', загальнi положення про кримшальну вiдповiдальнiсть i звшьнення вiд не!', примусовi заходи лшування, а також особливостi кримiнальноi ввдповвдальносл неповнолiтнiх.
Структура осо6ливо!' частини ввдображае iерархiю цiнностей, що охороняються кримь нальним законом: на першому мгёщ стоять злочини проти людини, поим економiчнi злочини та злочини проти громадських i державних iнтересiв. Кодекс враховуе положення мiжнародного права, встановлюючи ввдповвдальшсть, зокрема, за злочини, передбачет мiжнародними договорами та конвенцмми, як легалiзацiя (вiдмивання) незаконних доходiв i тероризм.
Глава XLVII КК Грузи "Злочини проти миру, безпеки людства та мiжнародного гумаштар-ного права" передбачае кримшальну ввдповвдальшсть за таю види злочишв: пвдготовка чи ведення агресивноi вшни (ст. 404), заклики до розв'язування агресивноi вшни (ст. 405), виготовлення, придбання або збут з6ро!' масового ураження, хiмiчноi, 6юлопчно!' чи шшо!' з6ро!' масового ураження, забороненоi мiжнародним договором (ст. 406) геноцид (ст. 407), злочини проти лю-дяносл (ст. 408), екоцид (ст. 409), участь найманщв у збройному конфлжп або военних дмх (ст. 410), умисне порушення норм мiжнародного гуманiтарного права пвд час мiждержавного або
внутршньодержавного збройного конфлшту, поеднане 3i створенням загрози здоров'ю або фiзичним калщтвом (ст. 412).
Ст. 408 КК Грузи вводить i закрiплюе поняття кримiнальноï вiдповiдальностi за злочини проти людяносп, а саме "будь-яке дiяння, вчинене в рамках систематичних або широкомасштабних нападiв на цившьне населення або цившьних осiб, що виразилося у вбивстш, масовому знищеннi, депортаци людей i iнших антигуманних дмннях, що заподiюе серйозно!' шкоди фiзичному або психiчному стану людини" [9].
Кримшальний кодекс Республiки Молдова мютить правовi норми, що встановлюють загальш та спецiальнi принципи, положення кримшального права, визначае д1яння, що становлять злочини, i передбачае покарання, що застосовуються до злочинщв [10].
Ст. 60 КК Республши Молдова передбачае незастосування термiну давностi притягнення до кримшально!' вiдповiдальностi осiб, якi вчинили военш злочини, злочини проти миру та безпеки людства, пов'язаш з тортурами, нелюдським поводженням, iншi злочини передбачет мiжнародними договорами.
Особлива частина КК Республiки Молдова починаеться з закршлення кримiнальноï ввдпо-вiдальностi за вчинення злочишв проти миру i безпеки людства, военних злочишв, геноцид (ст. 135) злочини проти людяносп (ст. 135.1), екоцид (ст. 136); военш злочини ввдносно осiб (ст. 137); военш злочини проти права власносп та шших прав (ст. 137.1); застосування заборонених засобiв ведення вшни (ст. 137.2); застосування заборонених методiв ведення вшни (ст. 137.3); незаконне викорис-тання емблем мiжнародного гуманiтарного права (ст. 137.4); ввддача i виконання явно незаконного наказу, нездшснення або неналежне здiйснення належного контролю (ст. 138); планування, пвдготовка, розв'язання або ведення вiйни (ст. 139); пропаганда вшни (ст. 140); використання, розроблення, виробництво, придбання шшим чином, оброблення, володшня, накопичення або збереження, передача, пряма або непряма, збершання, перевезення зброï масового знищення (ст. 140.1); найманство (ст. 141); напад на особу, яка користуеться мiжнародним захистом (ст. 142); клонування (ст. 144) [10].
Кримшальний кодекс Литовсь^' Республши е основним джерелом кримшального права Литви, що встановлюе злочиншсть i карашсть дмнь на територи Литви [11]. Кодекс складаеться зi Загальноï (глави I-XIV) та Особливоï частин (глави XV-XLVI). Структура Особливоï частини передбачае кримiнальну ввдповвдальшсть за военнi злочини, забороненi Римським статутом МКС, зокрема щодо тих, "хто пвд час вшни, збройного мiжнародного конфлшту або в умовах окупаци або анекси, порушуючи норми мiжнародного гуманiтарного права, насильно вигнав з мюця проживання або переселив цившьних осiб або змусив 1'х перейти в iншу вiру; застосовував засоби залякування або терору; встановив необгрунтовано великi контрибуци i ре^зици [11].
Структура Особливо!' частини Кримшального кодексу Латвшсько!' Республiки передбачае статп, що описують конкретнi злочини та ввдображае iерархiю цiнностей, що охороняються кримшальним законом. На першому мгсщ стоять злочини проти людяностi i военш злочини, поим державш та еколопчш злочини, i лише поим злочини проти особистосл, економiки та суспшьних iнтересiв.
Важливою новелою КК Латви е введення в кримшальний кодекс таких понять, як "злочини проти миру" i "военш злочини". Ст. 73 КК Латви встановлюе кримшальну ввдповвдальшсть за злочини проти миру, пвд якими розушеться планування, пвдготовка збройноï агреси, розв'язання ïï, участь у нш, ведення агресивноï вiйни з порушенням обов'язкових для Латвiйськоï Республiки мiжнародних договорiв, участь у змовi з метою скоення злочишв проти миру, а ст. 74 КК Латви передбачае кримшальну ввдповвдальшсть за военш злочини, пвд якими розушеться порушення правил i звича1в ведення вшни, що виявляеться на окупованих територ1ях у вбивствах, тортурах, пограбуваннях, вивозять або напрямку на примусовi роботи цивильного населення, заручниюв i вшськовополонених, невиправданому розорення мют i iнших об'ектiв [12].
Аналiз законодавства, що передбачае кримiнальну ввдповвдальшсть за вчинення военних злочишв i злочишв проти людяносп, краш €С показуе, що незважаючи на рiзнi iсторичнi, економiчнi, полiтичнi та iншi обставини прийняття i введення в дто зазначених вище норм, бшьша
частина чинних кримшальних коде^в ввдображае iepapxro цiнностей, що охороняються кримшальним законом.
Кримiнальнi кодекси Грузи, Латви, Литви, Молдови на перше мюце в iерархiï цiнностей, якi захищаються кримiнальним законом, виводять мир i безпеку людства. Особливi частини Кримшальних кодекшв цих краïн починаються з глав про злочини проти миру та безпеку людства, военш злочини, що сввдчить про пвдвищену небезпеку та виключну тяжюсть даних злочишв. Частина 2 Шмецького Кодексу мктить перелiк мiжнародних злочинiв, а саме: злочини проти людяносп, геноцид, военш злочини. Щ злочини законодавець практично повшстю шкорпоруе з Римського Статуту МКС. Детальний опис умисних порушень норм гуманiтарного права пiд час мюцевих i мiжнародних конфлiктiв мктиться в ст. 411 Кримiнального кодексу Грузiï.
Висновки. Аналiз законодавства зарубiжних краïн показуе, що в разi iмплементацiï мiж-народно-правових норм у КК Украши, законодавцю доцшьно звернути увагу на досввд iнших держав, чи!' правовi системи схожi. У багатьох кримшальних кодексах Балти видшено окремi статп про злочини проти людяностi, у вшх кодексах даеться поняття "злочини проти людства".
Застосування такого способу iмплементацiï, як трансформацм не стане уншальним для Украши. У нащональне законодавство частково включено перелiк военних злочишв i злочишв проти людяносл, передбачених Женевською конвенщею 1949 року i Римським статутом МКС [13]. Так само зробили в Грузи, Латви, Литви, Молдова. Кримшальш кодекси зазначених краш мютять загальне поняття военних злочишв i злочишв проти людяносп, як це передбачено в роздш ст. Х Римського статуту МКС.
Цей спошб iмплементацiï норм мiжнародного права про военш злочини i злочини проти людяносп сприятиме поступовому увiдповiдненню законодавства. Така систематизацм складiв злочинiв у КК Украши ввдобразить iерархiю щнностей, що охороняються кримiнальним законом, видшяючи в нiй особливе мiсце злочишв проти миру, безпеки людства та военш злочини. Водночас створення за прикладом ФРН окремого нормативного документа про мiжнароднi кримшальш злочини, зокрема военш злочини i злочини проти людяносп, призведе до необхвдност подальших змш законодавства. Необхвдно буде розробити процесуальш норми, шдзаконш акти, методичш рекомендацiï з впровадженню цього документа [14].
1. Про ратификацию Угоди про асощащю мгж Укратою, з одтеХ сторони, та Свропейським Союзом, Свропейським ствтовариством з атомноХ енерги i Ххтми державами-членами, з тшо'Х сторони: Закон УкраХни eid 16.09.2014р. № 1678-VII//Вiдомостi Верховно'! Ради. - 2014. - № 40. -Ст. 2021. 2. Про приеднання Укрспни до Угоди про привте'Х та iмунiтети Мiжнародного кримшального суду: Закон Украти вiд 18.10.2006 № 254-V// Вiдомостi Верховно'! Ради. - 2006. -№ 50. - Ст. 499. 3. Римский статут международного уголовного суда. Мiжнародний документ вiд 17.07.1998. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/995_588. 4. Bundesgesetzblatt Online Login Abonnentenversion (Bundesgesetzblatt), 2000. II. P. 1393. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bgbl.de 5. Bundesgesetzblatt Online Login Abonnentenversion (Bundesgesetzblatt), 2000. I. P. 1693. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bgbl.de 6. Gesetz zur Ausführung des Römischen Statuts des. Internationalen Strafgerichtshofes vom 17. Juli 1998. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gesetze-iminternet.de/bundesrecht/istghg/gesamt.pdf 7. Werle G., Jesberger F. The new German Code of Crimes against international Law/ G. Werle, F. Jesberger // Criminal Law Forum. -2002. - № 13 - P. 191-223 8. Верле Герхард. Принципы международного уголовного права: учебник. Пер. с англ. С.В. Саяпина. -М. : ТрансЛит, 2011. С. 184. 9. Уголовный кодекс Грузии. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://matsne.gov.ge/ka/document/download/16426/143/ru/pdf 10. Уголовный кодекс Республики Молдова. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lex.justice.md/ru/331268/ 11. Уголовный кодекс Литовской Республики / науч. ред. В. Павилонис, предисл. Н. И. Мацнев,
вступ. ст. В. Павилонис, А. Абрамавичюс, А. Дракшене ; пер. с лит. В. П. Казанскене. - СПб. : Юридический центр пресс, 2003. - 470 с. 12. Уголовый кодекс Латвийской республики. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.law.edu.ru/norm/norm.asp?normID= 1243424&subID =100106935,100106942#text 13. Укрална та Мгжнародний кримшальний суд: конституцшний аспект. Грудень 2015. Аналтичний звт 60. // Democracy reporting international. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://democracy-reporting.org/files/briefing_paper_ ukraine_and_the_international_criminal_court_a_ constitutional_matter_ukr.pdf 14. Доклад Венецианской комиссии по конституционным вопросам, возникшим в связи с ратификацией Римского статута Международного уголовного суда. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: icrc.org.
REFERENCES
1. Pro ratyfikatsiyu Uhody pro asotsiatsiyu mizh Ukrayinoyu, z odniyeyi storony, ta Yevropeys'kym Soyuzom, Yevropeys'kym spivtovarystvom z atomnoyi enerhiyi iyikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoyi storony: Zakon Ukrayiny vid 16.09.2014 № 1678-VII [ProratyfikatsiyuUhodyproasotsiatsiyu mizh Ukrayinoyu,zodniyeyistorony, taYevropeys 'kymSoyuzom, Yevropeys 'kymspivtovarystvomzatomnoyiener hiiiyikhnimyderzhavamy-chlenamy,zinshoyistorony:ZakonUkrayinyvid16.09.2014№1678- VII]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady, 2014. №40. St. 2021. 2. Pro pryyednannya Ukrayiny do Uhody pro pryvileyi ta imunitety Mizhnarodnoho kryminal'noho sudu: Zakon Ukrayiny vid 18.10.2006 № 254-V [Propryyednannya UkrayinydoUhodypropryvileyitaimunitetyMizhnarodnohokrymina'nohosudu:
ZakonUkrayinyvid18.10.2006№254- V]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady, 2006. № 50. St.499. 3. [Rimskiistatutmezhdunarodnogougolovn ogosuda.Mizhnarodniidokument vid 17.07.1998]. Availableat: http://zakon3. rada.gov. ua/laws/show/ 995_588. 4. [BundesgesetzblattOnlineLoginAbonnentenversion (Bundesgesetzblatt), 2000. II. P. 1393]. Availableat: http://www.bgbl.de. 5. [BundesgesetzblattOnline LoginAbonnentenversion(Bundesgesetzblatt), 2000. I. P. 1693]. Availableat: http://www.bgbl.de. 6. [GesetzzurAusfuhrungdesRomischenStatutsdes. InternationalenStrafgerichtshofesvom17.Juli1998]. Availableat:http://www.gesetze-iminternet.de/ bundesrecht/istghg/gesamt.pdf. 7. Werle G., Jesberger F. The new German Code of Crimes against international Law [ThenewGermanCodeof CrimesagainstinternationalLaw]. Criminal Law Forum, 2002. №13. pp. 191-223. 8. Verle Gerkhard. Printsipy mezhdunarodnogo ugolovnogo prava: uchebnik [Printsipymezhdunarodnogougolovnogoprava: uchebnik]. Moscow: TransLitPubl,2011.p184 .9. [UgolovnyikodeksGruzii]. Availableat: https://matsne .gov.ge/ka/document/download/16426/143/ru/pdf 10. [UgolovnyikodeksRespublikiMoldova]. Availableat: http://lex.justice.md/ru/331268/. 11. Ugolovnyi kodeks Litovskoi Respubliki [Ugolovnyikodeks LitovskoiRespubliki]. SPb. : Yuridicheskii tsentr pressPubl, 2003. 470 p. 12. [Ugolovyikodeks Latviiskoirespubliki]. Availableat: http://www. law. edu.ru/norm/norm. asp?normID=1243424&subID =100106935,100106942#text. 13. UkrayinataMizhnarodnyy kryminal'nyysud:konstytutsiynyyaspekt. Hrudn2015.Analitychnyyzvit60 [Democracyrepo rtinginternational]. Availableat: http://democracy-reporting. org/files/briefing_paper_ukraine_and_the_ international_criminal_court_a_ constitutional_ matter_ukr.pdf 14. [DokladVenetsianskoikomissii pokonstitutsionnymvoprosam, voznikshimvsvya zisratifikatsieiRimskogostatutaMezhdunarodnogougolovnogosuda]. Availableat: icrc. org.
