CC BY
9
УДК 339.5-048.34(477)
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ЗОВН1ШНЬО-ТОРГ1ВЕЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ В В1ЙСЬКОВО-ПОЛ1ТИЧНИХ УМОВАХ
Шимченко Л.А.
Предметом досл'дження е зовн1шньо-торг1вельн1 в1дносини УкраУни в в/'йськово-пол/'тичних умовах, тому проанал1зували та визначили особливостi зм/'н експортночмпортних в1дносин, просл1дкували ор1ентири зовншнх в1дносин прифронтових областей.
Метою написання статтi стало прагнення досл1дити експортночмпорт!' змни в УкраУн при наявному вшськовому конфл1кт1.
Теоретичною основою досл1дження послужили статистичн данi ДержавноУ служби статистики УкраУни та 1нтернет ¡нформаця.
Результати роботи. Акцентуеться увага на можливостi зростання торгових в'дносин з краУнами СхдноУ Свропи, Китаем, ¡ншими краУнами Азп.
Галузь використання результат'^. Орган1зац1я проведення занять з курсу «М1жнародна економка».
Висновки. Зовн1'шньо-торг1вельн1' вдносини УкраУни потребують пол1пшення. Держава i ¡нш1 суб'екти зовн'шньоеконом'чних вдносин покликанi забезпечити УкраУнi прибутки в!д такоУ д'яльностi. Через низьку конкурентоспроможнсть частини украУнськоУ продукцп та послуг варто не лише модернзувати виробництво, але й знайти можливого покупця серед р1зних краУн свту на ниншню продукцю. Варто звернути увагу на краУни СхдноУ Свропи, Азп; досконало вивчивши Ух запити -запропонувати наявну продукцю i послуги. Але - менше сировини, бльше готовоУ продукцУ А тому: модерн зац я украУнського виробництва понад усе.
Ключов'1 слова: зовн1шньо-торг1вельн1 в!дносини, експорт, ¡мпорт, кон'юнктура м1жнародних ринк в, модерн зац я виробництва.
ОПТИМИЗАЦИЯ ВНЕШНЕТОРГОВОГО РАЗВИТИЯ УКРАИНЫ В ВОЕННО-ПОЛИТИЧЕСКИХ УСЛОВИЯХ
Шимченко Л.А.
Предметом исследования являются внешнеторговые отношения Украины в военно-политических условиях, поэтому проанализировали и определили особенности изменений экспортно-импортных отношений, проследили ориентиры внешних отношений прифронтовых областей.
Целью написания статьи стало стремление исследовать экспортно-импортные изменения в Украине при наличии военного конфликта.
Теоретической основой исследования стали статистический данные Государственной службы статистики Украины и Интернет информация.
Результаты работы. Акцентируется внимание на возможности роста торговых отношений со странами Восточной Европы, Китаем, другими странами Азии.
Отрасль исследования результатов. Организация проведения занятий по курсу «Международная экономика».
Выводы. Внешнеторговые отношения Украины нуждаются в улучшении. Государство и другие субъекты внешнеэкономических отношений призваны обеспечить Украине прибыль от такой деятельности. Через низкую конкурентоспособность части украинской продукции и услуг стоит не только модернизировать производство, но и найти возможного покупателя среди разных стран мира на нынешнюю продукцию. Стоит обратить внимание на страны Восточной Европы, Азии; в совершенстве изучив их потребности - предложить имеющуюся продукцию и услуги. Но - меньше сырья, больше готовой продукции. А потому: модернизация украинского производства более всего.
Ключевые слова: внешнеторговые отношения, экспорт, импорт, конъюнктура международных рынков, модернизация производства.
OPTIMIZATION AND DEVELOPMENT OF UKRAINE'S FOREIGN TRADE IN MILITARY AND POLITICAL CONDITIONS
Shimchenko L.A.
The subject of research is the foreign trade relations of Ukraine in military and political conditions. In this regard, we have been analyzed and determined the features of export-import relations and studied the external relations of regions situated near the front.
The purpose of research is to study the export-import changes in Ukraine at the time of the existing military conflict.
The theoretical basis of research was the statistics data of the State Statistics Service of Ukraine and Internet resources.
The results of scientific research. The study is focused on growth opportunities of trade relations with Eastern European countries, China and Asia.
Practical implications. The results of this research can be applied in the study of issues of international economy.
212
EKOHOMi4H^ вюник ушверситету | Випуск № 33/1
© Шимченко Л.А., 2017
Conclusions. In this regard, Ukraine should be improved the foreign trade relations. Power and other subjects of foreign economic relations are obliged to ensure profits for Ukraine in this kind of activity. Due to the low competitiveness of some Ukrainian goods and services should not only modernize production, but also to find possible buyers of various countries for current outputs. It should take notice of Eastern Europe and Asia experience; studying their needs perfectly may be to offer existing products and services. But, it is possible to have more outputs using less raw materials. Therefore, modernization of Ukrainian production is a key issue in the national economy.
Key words: foreign trade relations, export, import, international markets conditions, modernization of production.
Актуальшсть теми. 30BH^Hb0eK0H0Mi4Hi вщносини e вагомою складовою загального eK0H0Mi4H0r0 розвитку краТни. Залежать ц вщносини як вщ кон'юнктури мiжнародних ринмв, так i вщ внутршнього економiчно-полiтичного становища в краТш. Вшськово-пол^ичний чинник та негативна оргашза^я в^чизняноТ зовшшньоТ торгiвлi стали одними з найбтьш вiдчутних проблем УкраТни. Подолання економiчних проблем через мехашзм i зовнiшньоекономiчний e нагальним завданням украТнськоТ влади та суспiльства. Тому вибрана тема для дослщження e актуальною i потребуе науковоТ дискуси щодо вибору механiзмiв оптимiзацiТ зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi.
Постановка проблеми. Погiршення стану зовнiшньоекономiчних вiдносин в умовах вмни стало одним iз ключових чиннимв розгортання кризових процесiв. Ситуацiя ускладнюеться вiдсутнiстю консенсусу в вищих ешелонах влади щодо перспектив i механiзмiв забезпечення безпеки держави, зокрема i за рахунок зовнiшньоекономiчноТ складовоТ. УкраТна потребуе нацiональноТ експортноТ стратегiТ, так як в останнм час стала втрачати спецiалiзацiю у мiжнароднiй виробничо-кооперацмнм дiяльностi. Тому метою написання статт стало прагнення дослiдити експортно-iмпортi зв'язки УкраТни в умовах наявного вмськового конфлiкту та запропонувати погляд простого громадянина на вибiр оптимального напрямку у зовншньо-торпвельних вiдносинах УкраТни.
Стушнь дослiдження теми. Над розробкою основоположних документiв, пов'язаних iз зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю, працюють науковi iнститути, мiнiстерства i вiдомства УкраТни. Теоретичним проблемам розвитку зовышньоторговельноТ полiтики, як основноТ складовоТ зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi держави, i ТТ впливу на iнтеграцiйний розвиток краТн з перех1дною економiкою присвяченi числены роботи як украТнських, так i зарубiжних вчених-економiстiв. Серед них слщ вiдзначити дослiдження М.Аль-Аграа, Дж.Брандера, Дж. Вiнера, Г.Грубеля, Р.Д.Джонса, Р.Кейвса, Ч.Киндлбергера, Д.Кюшга, В. Леонтьева,С. Лiндера, Х.ЛЫнеманна, Дж. Мiда, К. Мiлнера, Б.Олша, М.Познера, Д.Рiкардо, П.Самуельсона, А.Смiта, Б. Спенсера, Р.ФЫстра, Г.Хаберлера, Е.Хекшера, М.Чаколiадеса.У працях цих вчених закладено теоретичн основи зовнШньоторговельноТ полiтики та визначення ТТ економiчного ефекту, аналiзуються особливостi торговельноТ полiтики краТн на рiзних етапах розвитку свiтовоТ торгiвлi.
Тема даного дослщження зумовила певний Ытерес до наукових праць таких вчених, як Р. Абрамов, ПД^рал, М.Дабровський, П.Кук, е^мер, П.Марер та ш., в яких узагальненi особливостi Ытеграци постсоцiалiстичних краТн у свiтове господарство, визначен проблеми переходу вiд адмшютративно-командноТ до ринковоТ економiчноТ системи i роль зовнiшньоекономiчних факторiв у трансформаци економiки краТн.
Багато наукових праць i украТнських економiстiв присвячено Ытеграци УкраТни в сучасне свiтове господарство, адаптаци нацiонального виробництва до вимог сучасного рiвня розвитку мiжнародного подту працi, а також проблемам розробки та впровадження зовнiшньоекономiчноТ стратеги УкраТни. Серед них чтьне мiсце посщають дослiдження В.П.Горбулiна, А.Гальчинського, О.С.Власюка, В.М.Гейця, А.В. ермолаева, Я.А. Жалiла, В.С.Огризко, А.С.Фттенка, В.О. Чалого, Б.О. ПарахонськогоД.Богиы, В.Будкiна, 1.Бураковського, Г.Волинського, О.Дерев'янка, М.Дудченка, О.Живицького, О.Кириченка, Л.Кiстерського, Г.Климка, В.Клочка, А.Кредюова, I.Лукiнова, Ю.Макогона, С.Мочерного, В.Новицького, В.Онищенка, А.Поручника, К.Радченка, О.Рогача, А.Рум'янцева, Г.Сащенка, Ю.Сафiулiна, В.Сiденка, В.Сиренка, С.Соколенка, М.Суркова, М.Тараканова, А.Фттенка, О. Шниркова та iнших вчених. У цих роботах дослщжуються проблеми вдосконалення зовнiшньоекономiчного механiзму Ытеграцп УкраТни в сучасн свiтогосподарськi зв'язки, аналiзуються реальнi та потенции можливостi торговельно-економiчного спiвробiтництва УкраТни з краТнами свiту, загальнi проблеми вироблення i реалiзацiТ зовнiшньоекономiчноТ полп"ики УкраТни.
Виклад основного матерiалу. В 2015-2016 роках УкраТна так i не зумта скористатися можливостями мiжнародного спiвробiтництва та не забезпечила в правовому i фактичному вiдношеннi можливостей розвитку вiтчизняного бiзнесу. В результату на основi нового звiту Св^ового банку за рейтингом Ведення бiзнесу-17, УкраТна займае 80 мiсце серед 190 краТн св^у, - це на три позици вище у порiвняннi iз рейтингом Ведення бiзнесу-16.У порiвняннi iз 2016 роком, УкраТна покращила своТ позицiТ за показниками:реестра^я пiдприeмства - з 30-го до 20-го мюця; пiдключення до електромереж - iз 137-го до 130-го мюця; оподаткування - iз 107-го до 84-го мюця. ^м того, у представництвi назвали сфери, в яких показники попршилися або залишилися на тому самому рiвнi: виршення проблем iз неплатоспроможнiстю - iз 141-го до 150-го мюця; мiжнародна торгiвля - iз 109-го до 115-го мюця; реестра^я власност - iз 61-го до 63-го мюця; доступ до отримання креди^в - iз 19-го до 20-го мюця; отримання дозволiв на будiвництво - без змiн. УкраТна значно поступаеться сусщшм краТнам: Румушя знаходиться на 36 мiсцi, Бторусь на 37, Молдова на 44, РФ на 40, Туреччина на 69.
Згщно з Планом прюритетних дш уряду на 2016 рк, Кабiнет мiнiстрiв до кiнця поточного року мав намiр здiйснити необхщш законодавчi iнiцiативи, якi дозволять УкраТн полiпшити позицiТ в Doing Business i
увiйти в першi 50 кращих краТн рейтингу в 2017 роцу i 20 - в 2018 роцк За середшм пiдрахунком експертiв Свiтового банку, один пункт в рейтингу Doing Business, приносить державi близько 500-600 млн.дол. швестицш [1]. Отже, УкраТна втратила i можливють стабiлiзувати власну економку, i отримати iноземнi iнвестицiТ, i пiдвищити життевий рiвень та кушвельну спроможнiсть населення, i не ттьки.
Для УкраТни 2016 р. характерним був найменший обсяг експорту у порiвняннi з попереднiми рокам: втрата найосновышого в минулому росiйського ринку, скорочення продаж1в металiв (на $1,134 млрд.), машинобу^вноТ (на $429 млн.) i хiмiчноТ продукци (на $579 млн.), скорочення об'ему експорту залiзноТ руди (на $371 млн.), що привело до зниження обсяпв валютноТ виручки та до девальваци гривы. Втримати баланс допом^ експорт аграрноТ продукци та продовольства. Його обсяги в 2016 роц зросли на $721 млн. до $15,3 млрд.
Протягом 2012-2016рр. украТнський експорт знизився на $32,4 млрд. (з $68,8 до 36,4 млрд.). Цей шок поки ще шхто не оцшив [2].
Два роки поспть зовышньоторговельний оборот украТнськоТ економш стрiмко скорочуеться i досяг у 2015 р. 74,7 млрд. дол. США (33,9 млрд. дол. США за пщсумками I пiврiччя 2016 р.). Його падЫня становило 23,9 % у
2014 р., 29,9 % у 2015 р. та 6,2 % у I пiврiччi 2016 р., що вщкинуло зовышньоторговельы показники економки УкраТни до рiвня 2005 р. При цьому зниження вартюного вимiру товарного експорту у 2015 р. на 29,4 % (-10,5 % у I пiврiччi 2016 р.) супроводжувалося небезпечною тенден^ею до скорочення на 8,1 % (-6,5 % у I пiврiччi 2016 р.; обсяг експорту в сiчнi-листопадi 2016 року становив 32734,4 млн. дол. США) фiзичних обсяпв поставок товарiв, що суттево попршуе стан зовнiшньоекономiчноТ безпеки. Водночас платiжний баланс УкраТни був урiвноважений декiлькома чинниками, один з яких стосуеться випереджаючого скорочення обсяпв товарного iмпорту. Так, пюля падiння на 31,7 % у 2014 р. скорочення iмпорту у 2015 р. становило 30,4 % (-1,8 % у I пiврiччi 2016 р.; обсяг iмпорту в сiчнi-листопадi 2016 року становив 35058,7 млн. дол. США), що забезпечило вирiвнювання негативного сальдо зовышньоторговельного балансу (позитивне сальдо товарноТ торгiвлi у 2015 р. сягнуло 1,6 млрд. дол. США, у I пiврiччi 2016 р. накопичилось вщ'емне сальдо у 0,7 млрд. дол. США, але вже за ачень-листопад 2016 року - у 2324,3 млн. дол. США)[3]. Тобто, регулюючi процеси в зовншньо-торпвельних вщносинах вщбуваються не в результат економiчних реформ, а в ручному режимк
Причинами цьому е:
1. Пбридна вiйна 2014 - 2016 рр. Роси проти УкраТни i пряма вшськова агресiя Роси в Криму i на Донбасi,одностороннi обмеження з боку Роси на iмпорт украТнських товарiв, взаeмнi обмеження у сферi украТнсько-росшського вiйськово-технiчного спiвробiтництва - все це спонукало украТнськ пiдприeмства до пошуку ринкiв збуту, альтернативних росшському, до пошуку джерел постачання цтого ряду товарiв.
2. Значне св^ове зниження цiн на нафту, газ та iншi енергетичнi та сировинн товари: руду (-50% за 12 мес.), метали (-40%), соняшникову олш (-37,8%), зерновi (-9%).
3. На св^овому фiнансовому ринку вiдбувалася поступова змша обмiнних курсiв двох провщних мiжнародних валют - долара США та евро.
4. Вщбувалися зрушення в географiТ зовшшньоТ торгiвлi Роси, Туреччини, Китаю, стосунки з якими УкраТни були досить вагомими.
5. Занепокоенють багатьох краТн св^у, пов'язану з потрясшнями на китайському фондовому ринку та подальшим розвитком китайськоТ економки, що вiдiграe суттеве значення у торгiвлi УкраТни.
Особливого значення,в умовах вшськового протистояння, набула система зовшшньо-торпвельних вiдносин прифронтових областей. За даними ДержавноТ служби статистики УкраТни за ачень-листопад 2016 року експорт товарiв iз ДонецькоТ област (без урахування частини зони проведення антитерористичноТ операци) склав 3149,9 млн. дол. США, що менше ачня-листопада 2015 року на 8,8 %. Пiдприeмства регiону вивозили продукцiю до 105 краТн св^у. На першому мiсцi Iталiя, куди у сiчнi-листопадi 2016 року експортовано товарiв на 631,5 млн. дол., що на 17,4 % менше ачня-листопада попереднього року i склало 20,0 % загального обсягу. Експорт уах товарiв на европейський ринок скоротився порiвняно з ачнем-листопадом 2015 року на 5,2%. При цьому зросли на 22,3% експортн поставки товарiв до Польщу склавши у сiчнi-листопадi 2016 року 215,3 млн. дол., або 6,8% загального обсягу. На 8,8% збтьшився експорт товарiв до Болгари (174,4 млн. дол., або 5,5%).
Друге мюце зайняла Росшська Федера^я, поставки до ^еТ краТни у сiчнi-листопадi 2016 року порiвняно з аналогiчним перiодом 2015 року зменшилися на 5,3% i становили 542,6 млн. дол., або 17,2% загального обсягу. На 26,8% зменшився у сiчнi-листопадi 2016 року порiвняно з ачнем-листопадом 2015 року експорт до Туреччини, склавши 325,4 млн. дол., або 10,3% загального обсягу (трете мюце). Ус валюты надходження вщ експортних поставок товарiв до краТн Ази скоротилися порiвняно з ачнем-листопадом
2015 року на 15,3%. Валютна виручка вщ експорту товарiв до краТн Америки у сiчнi-листопадi 2016 року порiвняно з ачнем-листопадом 2015 року збтьшилася на 26,3%. У тому чи^ експорт до США зрю на 30,1% i склав 164,8 млн. дол., або 5,2% загального обсягу.
Експорт товарiв на африканський континент у сiчнi-листопадi 2016 року зменшився порiвняно з аналопчним перюдом 2015 року на 22,5%. Валюты надходження вщ експортних поставок чорних металiв становили у сiчнi-листопадi 2016 року 2387,6 млн. дол., або 75,8% експорту вах товaрiв, i зменшилися порiвняно з ачнем-листопадом 2015 року на 6,8%. Скоротився у сiчнi-листопaдi 2016 року порiвняно з ачнем-листопадом 2015 року також експорт продукци машинобудування - на 18,2%, продукци хiмiчноТ промисловосп - на 32,4%, готових харчових продук^в - на 36,7%, виробiв з чорних метaлiв - на 44,9% [4].
У сiчнi-листопадi 2016 р. експорт TOBapiB з Лугансько''' областi становив 403,3 млн.дол. США, iMnopT - 328,4 млн.дол. Порiвняно i3 сiчнем-листопадом 2015р. в експорт TOBapiB вiдбулось збiльшення поставок майже у 2,0 рази, в iмпоpтi - на 18,2%. Позитивне сальдо становило 75,0 млн.дол. (у сiчнi-листопaдi 2015р. негативне - 71,0 млн.дол.). Обсяг експорту товapiв до кра'''н бвропейського Союзу становив 237,0 млн.дол., або 58,8% вщ загального обсягу експорту та збтьшився поpiвняно з ачнем-листопадом 2015р. на 146,3 млн.дол., або у 2,6 рази.
Найвагомш експортн поставки товapiв серед краш-члешв GC здiйснювaлися до Угорщини, Польщу Чехiï, Фpaнцiï, Болгapiï та Словаччини. Серед шших кра'ш св^у нaйбiльше експортувалися товари до РосшськоТ Федеpaцiï, Бiлоpусiï, Туреччини, Сaудiвськоï Аравп, 1раку та США. 1мпорт товapiв iз кра'ш бвропейського Союзу становив 47,0 млн. дол., або 14,3% вщ загального обсягу та збтьшився проти ачня-листопада 2015р. на 8,5 млн. дол., або на 22,2% (у сiчнi-листопaдi 2015р. обсяг iмпоpту становив, вщповщно, 38,4 млн. дол. та 13,8%). Серед кра'ш 6С нaйвaгомiшi iмпоpтнi надходження товapiв здiйснювaлися з Нiмеччини, Польщi, Франци, Чехiï, lспaнiï та lтaлiï. Серед шших кра'ш свiту нaйбiльшi iмпоpтнi поставки товapiв надходили з РосшськоТ Федеpaцiï, Канади, Китаю, США, Бшорусп та Австpaлiï.
Валютна виручка вщ експортних поставок чорних метaлiв становила у сiчнi-листопaдi 2016р. 283,9 млн. дол., або 70,4% експорту вах товapiв, паперу та картону - 45,4 млн. дол. (11,3%), палива морального; нафти i продук^в ïï перегонки - 12,3 млн. дол. (3,0%), оргаычних хiмiчних сполук - 11,1 млн. дол. (2,8%), одягу та додаткових речей до одягу, текстильних - 9,0 млн. дол. (2,2%). 1мпортн надходження палива морального, нафти i продук^в ïï перегонки становили у сiчнi-листопaдi 2016р. 158,3 млн. дол., або 48,2% iмпоpту вах товapiв, руди, шламв i золи - 43,1 млн. дол. (13,1%), пластмаси, полiмеpних мaтеpiaлiв - 27,7 млн. дол. (8,4%), маси з деревини - 22,3 млн. дол. (6,8%), продук^в неоргашчноТ жми' - 21,7 млн. дол. (6,6%) [5].
Анaлiзуючи вище наведет дат, можемо акцентували увагу на значному впливi вшськово-пол^ичного чинника на загально-торпвельну систему Укра'ши, а також на тому, що суттевих змiн в оргашзацп зовнiшньоï тоpгiвлi в прифронтових областях не вщбулось. Збеpiгся росшський фактор пpисутностi (ембарго, проблеми транзиту, пpомисловi зв'язки, нелегальна тоpгiвля та ш.); експорт переважно сировинний; неврегульованють питання вiдшкодувaння ПДВ, проблеми з митною службою, з валютним кредитуванням, з системою оподаткування - i за вама цими та шшими справами - корупцшна складова. Складаеться враження, що основы суб'екти зовшшньо-торпвельно''' дiяльностi не pозумiють необхiдностi змш i очiкують простого повернення до звичного Тм режиму, а частина - використовуе ситуaцiю для збагачення i вама силами намагаеться вшськову ситуацш зберегти (це ж не Т'х дiти гинуть на схщному фpонтi).
Позитивом для пеpесiчного громадянина, що пробуе aнaлiзувaти стaтистичнi дат, е уже те, що на свтовому ринку пожвавився попит на деяк украшськ товари АПК та харчово'' пpомисловостi(40,8%), метaлуpгiï (23,2%) та машинобудування (12,3%), хоча за пщсумками 6 мiсяцiв 2016 року експорт товapiв у поpiвняннi з аналопчним пеpiодом 2015 року скоротився на 10,7% i склав 16,6 млрд. долapiв. Проте, у поpiвняннi з ачнем поточного року вiдбулося суттеве уповiльнення темпiв пaдiння експорту (у ачш цей показник становив 31,9%) [6].
Основним торговельним партнером Укра'ши в експорт товapiв за 2016 рк залишався бвропейський Союз, частка Роси зменшувалась, але актуальним залишаеться пошук нових торгових пapтнеpiв. Дуже цкавим е ринок Китаю, який забезпечуе третину загальносв^ового економiчного зростання i е найбтьшим споживачем сировини i промислових метaлiв - а в стpуктуpi украшського експорту важливе мiсце якраз i посiдaе сировина та продук^я металурги'.
Бiльше року в Укра'ш працюе Китайська торгова асо^а^я, що сприяла aктивiзaцiï' торгових вщносин: китайська нaцiонaльнa компaнiя CNBM International Corporation стала найбтьшим швестором в украшськш гaлузi сонячно'' енергетики(бтьше 1 млрд. дол.); китайська державна корпора^я COFCO вiдкpилa в 2016 роц в Миколaевi новий комплекс по перевантаженню зернових та маслинних культур (2 млн. т в рк) загальною вартютю $75 млн.
З 2010 року Китай - найбтьший iмпоpтеp продуктв харчування в свт. УкраМ, з ï'ï можливостями, лише 0,6 % представлена на ринку Китаю - це 7,5 % експортно'' можливост нашо' держави. Укра'на експортуе соняшникову олiю, кукурудзу, ячмшь, сою, черешню, лохину (голубику), вишню, м'ясо птищ телятину i баранину; 18 укра'нських пiдпpиемств експортують сухе молоко, сироватку, сир. Загальна доля украшського бiзнесу в торговому оборов Китаю в 2015 роц становила лише 0,18 %, а для Укра'ши - це економка по об'ему тоpгiвлi в 6,17 млрд. дол., де украшський експорт становить 2,4 млрд. дол. [7].
Вщомо, що Китай е лщером високотехнолопчного експорту, тому Укра'на iмпоpтуе в них мехaнiчне обладнання, машини, мехашзми i устаткування (30,3 %) та вироби текстильно'' пpомисловостi (16,1 %). Укpaïнськiй стоpонi е теж що запропонувати. Безумовно, перспективними можуть бути вщносини Укра'ши i КНР у проведены наукових фундаментальних дослщжень та науково-техшчного спiвpобiтництвa у сферах космонавтики, стьського господарства i вшськово-промислового комплексу. Вiтчизняний ВПК може запропонувати розробки броньовано' технiки (БТР i танш), виpобничi потужностi в гaлузi ракетобудування: у першу чергу ракетних двигушв, як для малих систем (ПТУРС), так i для ракетних комплешв стратепчного призначення; веpтолiтнi двигуни «Мотор-^ч» теж цiкaвi КНР, повщомляе INSIDER [8].
Надзвичайно цiкaвим для УкраУни повинен стати проект, запропонований в 2013 роц Головою КНР С Цзшьпш - створення економiчного поясу Шовкового шляху й морського Шовкового шляху XXI столiття.
Пропонований проект - це активы пошуки новоТ моделi мiжнaродного спiвробiтництвa i зaгaльносвiтового менеджменту. Прюритетами спiвробiтництвa е полiтичнa координа^я, взаемозв'язок iнфрaструктури, безперебiйнa торгiвля, втьне перемiщення кaпiтaлу i змiцнення близькост мiж народами.
Основнi маршрути економiчного поясу Шовкового шляху ведуть з Китаю через Центральну Азш до европи (до Бaлтiйського моря); з Китаю через Центральну Азю i Зaхiдну Азiю до ПерськоТ затоки i Середземного моря; з Китаю в ^вденно-Схщну Азiю, у Пвденну Азiю до Iндiйського океану. Основы напрямки морського Шовкового шляху XXI столггтя: з морських пор^в Китаю через Пвденно-Китайське море до Ыдмського океану i дaлi до европи, а також з китайських пор^в через Пвденно-Китайське море в твденну aквaторiю Тихого океану. Згiдно з картою стратеги «Одного поясу й одного шляху», вони проходять материками Ази, европи та Африки, де з одного боку - активы економш СхщноТ Ази, з шшого - розвинен економки европи, а мiж ними пролягають велик землi держав з величезним потенцiaлом економiчного розвитку [9].
УкраТна отримуе шанс стати часткою надзвичайно амб^ного проекту, розрахованого на перюд з 2016 по 2020 р. УкраТнськ порти, зaлiзницi, aвiaтрaнспорт, сiльське господарство та iншi гaлузi матимуть шанс на розвиток, експорт i прибутки. Мабуть в розрiзi цього проекту Китай швестував в модернiзaцiю енергосистеми й буфвництво заводу з гaзифiкaцiТ вуплля в Одесi; спiвпрaцюe з ВПК УкраТни. Дана сывпраця простежуеться по шформацшних джерелах i стосуеться ГП «Антонов», ПАТ «Мотор Фч», який продае китайцям aвiaдвигуни АИ-222-25, а в майбутньому також плануе розпочати у КитаТ виробництво вертол^них двигушв ТВ3-117. ПАТ «Турбоатом» плануе здшснювати експорт турбiн для китайських ГЕС та АЕС [8].
^м цього, Китай вкладае кошти в створення технопармв - украТнсько-китайський Центр зварювання i спорiднених технологiй у м. Харбш, Угоду про створення якого було пщписано мiж Iнститутом електрозварювання iм. е. Патона НАН УкраТни й Харбшським iнститутом зварювання. Китайський шститут оптики та фiзики у м. Чанчунь, провш^я Цзiлiнь, закуповував монокристали в харшському iнститутi монокристaлiв. У листопaдi 2012 р. у м. Чженьцзян (провш^я Цзяньсу) вщкрито украТнсько-китайський Центр з трансферу технологш суднобудування та океaнiчного проектування створеного на бaзi Унiверситету науки i технологiй провiнцiТ Цзяньсу спiльно з Нацюнальним унiверситетом кораблебудування iм. Адмiрaлa Макарова (м. МиколаТв) [10]. Цкавим для УкраТни е IТ ринок Китаю, який щорiчно збiльшуeться на 8%, а у 2013 роц спожив IT послуг на $182,74 млрд., поавши друге мюце пюля США.
Висновки. Зовшшньо-торпвельш вщносини УкраТни потребують полтшення. Держава i ^i суб'екти зовнiшньоекономiчних вiдносин покликaнi забезпечити УкраТш прибутки вiд такоТ дiяльностi. Через низьку конкурентоспроможнiсть частини украТнськоТ продукци та послуг варто не лише модершзувати виробництво, але й знайти можливого покупця серед рiзних краТн св^у на нинiшню продукцю Варто звернути увагу на краТни СхщноТ европи, Ази; досконало вивчивши Тх запити - запропонувати наявну продукцш i послуги. Але - менше сировини, бтьше готовоТ продукци. А тому: модершза^я украТнського виробництва понад усе.
Перспективна торпвля з Китаем. УкраТна для Китаю не е стратепчним партнером, в той час як для УкраТни вщносини iз Китаем дуже важливу адже саме вш задовольнив той попит, який зник пюля попршення вщносин iз РФ, та дуже пожвавшав в вiйськово-технiчному спiвробiтництвi. Але УкраТш потрiбно використати цей момент аби: 1) закртитися на китайському ринку та зайняти новi нiшi; 2) пщвищити полiтичну зaцiкaвленiсть Китаю в стабтьност та розвитку УкраТни, зробити кроки щодо приваблення китайських швестицш, при чому не ттьки в стьське господарство, a i в шновацшну сферу також.
Основним же девiзом украТнськоТ зовнiшньоекономiчноТ полiтики повинен бути вщомий вислiв лорда Пальмерстона «...немае aнi вiчних союзникiв, аш постiйних ворогiв, але постiйнi i вiчнi нaшi iнтереси».
Список використаних джерел
1. УкраУна пднялася на три пункти у рейтингу Doing Business-2017. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/news/2016/10/25/608951/. - Дата звернення: 22.02.17. - Назва з екрану.
2.В'1нн'1чук Ю., Головньов С. Б'знес Цензор посплкувався з директором ДП «Укрпромзовншекспертиза» Володимиром Власюком про результати роботи укра)'нсько{ економки в 2016 роц та про тренди 2017 року [Електронний ресурс] / Ю. Вiннiчук, С. Головньов. - Режим доступу: http://biz.censor.net.ua/resonance/3019966. - Дата звернення: 22.02.17. - Назва з екрану.
3. Макроекономiчнi показники Украни за 2016 р. [Електронний ресурс] // Державна служба статистики УкраГни. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua. - Дата звернення: 17.02.17. - Назва з екрану.
4. Соцально-економ'чне становище ДонецькоУ областi у сiчнi-листопадi 2016 року [Електронний ресурс] //Повiдомлення Головного управлння статистики у Донецькй областi. - Режим доступу: http://www.donetskstat.gov.ua/region/ek.php?dn=1216. - Дата звернення:15.02.17. - Назва з екрану.
5. Соцально-економ'чне становище ЛуганськоУ областi у сiчнi-груднi 2016 року [Електронний ресурс] // Пов!домлення Головного управл'1ння статистики у Луганськй област'!. - Режим доступу:https://sd.ua/news/6358/. - Дата звернення:15.02.17. - Назва з екрану.
6. УкраУнський експорт: пдсумки I п/вр/ччя 2016 року [Електронний ресурс] // Мiнiстерство економ1чного розвитку i торг1вл1 УкраУни. - Режим доступу: http://www.me.gov.ua/News/Detail?id=3f40646d-edc8-412a-9db2-cc06ae4335d9. - Дата звернення:16.02.17. - Назва з екрану.
7. УкраУна i Китай готов нарощувати спльний товарооборот [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vnews.agency/exclusive/4271. - Дата звернення: 20.02.17. - Назва з екрану.
в.Закров М. УкраУнсько-китайськ1 в1дносини: стан i перспективи [Електронний ресурс]/М. Закров // УкраУна: под/У, факти, коментар'г - 2016. - № 4. - С. 17-22. - Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2016/ukr4.pdf. - Дата звернення: 19.02.17. - Назва з екрану.
9. Чжан Сюнь Один пояс - один шлях [Електронний ресурс] / Чжан Сюнь //Дзеркало тижня. - №15, 24 квтня 2015 р. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/international/odin-poyas-odin-shlyah-_.html. - Дата звернення: 18.02.17.- Назва з екрану.
10. Науково-технчне спiвробiтництво м'ж УкраУною та Китаем [Електронний ресурс] / Посольство УкраУни в КНР та в МонголУ (за сумсництвом). - Режим доступу: http:china.mfa.gov.ua/ua/ukraine-cn/science. - Дата звернення: 16.02.17. - Назва з екрану.
References
1. Ukrayina pidnyalasya na try punkty u reitynhu 'Doing Business - 2017' [Ukraine has risen by three points in the ranking of 'Doing Business-2017']. http://www.epravda.com.ua/news/2016/10/25/608951.
2. Vinnichuk Yu., Holovniov S. Biznes Tsenzor pospilkuvavsya z dyrektorom DP «Ukrpromzovnishekspertyza» Volodymyrom Vlasiukom pro rezultaty roboty ukrayinskoi ekonomiky v 2016 hodu ta pro trendy 2017 roku [Business Tsenzor spoke with the director of «Ukrpromzovnishexpertyza» Vladimir Vlasiuk on the results of the Ukrainian economy in 2016 and the trends of 2017]. http://biz.censor.net.ua/resonance/3019966.
3. Makroekonomichni pokaznyky Ukrainy za 2016 rik.[Macroeconomic indices of Ukraine for 2016].Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. http://www.ukrstat.gov.ua.
4. Sotsialno-ekonomichne stanovyshche Donetskoi oblasti u sichni-lystopadi 2016 roku [Socio-economic situation in the Donetsk region in January-November 2016]. Povidomlennia holovnoho upravlinnya statystyky u Donetskii oblasti [News of Central Department of Statistics in Donetsk region]. http://www.donetskstat.gov.ua/region/ek. php?dn=1216.
5. Sotsialno-ekonomichne stanovyshche Luhanskoi oblasti u sichni-hrudni 2016 roku [Socio-economic situation of the Lugansk region in January-December 2016]. Povidomlennia holovnoho upravlinnya statystyky u Luhanskii oblasti [News of Central Department of Statistics in the Luhansk region]. https://sd.ua/news/6358/.
6. Ukrayinskyi eksport: Pidsumky I pivrichchia 2016 roku [Ukrainian export: results of the first half of 2016]. Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku u torhivli Ukrainy [Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine]. http://www.me.gov.ua/News/Detail?id=3f40646d-edc8-412a-9db2-cc06ae4335d9.
7. Ukraina i Kytai hotovi naroshchuvaty spilnyi tovaroobih [Ukraine are ready to cooperate and to expanse trade turnover with China]. http://vnews.agency/exclusive/4271.
8. Zakirov M. Ukrayinsko-kytayski vidnosyny: stan i perspektyvy [Ukrainian-Chinese relations: state and prospects]. Ukraina: podii, fakty, komentari [Ukraine: events, facts, comments]. no. 4. (2016). 17-22. http://nbuviap. gov.ua/tmages/ukraine/2016/ukr4.pdf.
9. Chzhan Siiun Odynpoias - odyn shliakh [One zone - it is one way]. Dzerkalo tyzhnIa [Mirror of the week].no. 15 (24). (2015). http://gazeta.dt.ua/international/odin-poyas-odin-shlyah-_html.
10. Naukovo-tekhnichne Spivrobitnytstvo mizh Ukrainoiu ta Kytaiem [Scientific and technical cooperation between Ukraine and China]. Posolstvo Ukrainy v KNR ta v Monholii [Embassy of Ukraine in China and Mongolia].http: china.mfa.gov.ua/ua/ukraine-cn/science.
ДАНI ПРО АВТОРА
Шимченко Людмила Анатолпвна, кандидат фтософських наук, доцент, доцент кафедри пол^ичноТ економи
Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григорiя Сковороди
вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08400, УкраТна
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Шимченко Людмила Анатольевна, кандидат философских наук, доцент, доцент кафедры политической экономии
Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды
ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08400, Украина
DATA ABOUT THE AUTHOR
Shimchenko Ljudmila Anatol'evna, candidate of philosophical sciences, associate professor, associate professor of department of Political Economy
Pereyaslav-khmel'nickiy GPU to the name of Grigory Skovorody street Sukhomlinskogo, 30, Pereyaslav-khmel'nickiy, 08400, Ukraine
