CC BY
12
методiв та моделей. Важливим е пошук нових методiв оброблення даних про мшращю та досконалiших, ранiше не використаних, математичних моделей мшрацшних потокiв.
Лггература
1. Л1согор Л. Соц1огеограф1чн1 детермшанти формування пропозицп робочо'1 сили на ринку пращ // Демограф1я та сощальна економка. - К., 2007. - С. 69-79.
2. Населения УкраТни. Соц1ально-демограф1чн1 проблеми украшського села. - К. : 1н-т демографп та сощальних дослщжень НАН Украши, 2007. - 468 с.
3. Human development report 2007/2008. Fighting climate change and human solidarity in the devided world -by the UNDP, 2007. - 384 p.
Кушнирчук-Ставныча О.М. Структурная и пространственная характеристика миграции трудовых ресурсов Львовской области.
Выполнен пространственный и структурный анализ современных миграционных потоков Украины и Львовской области в частности. Обнаружены основные векторные преференции трудовых мигрантов на региональном, государственном и международном уровнях. Выполнена обстоятельная проверка действенности законов миграции Е. Равенстейна относительно украинских трудоресурсних миграций. Построена гравитационная модель межрегиональной и внутрирегиональной миграции.
Ключевые слова: гравитационная модель, трудовая миграция, миграционный поток, международная миграция, закон миграции.
Kushnirchuck-Stavnycha O.M. Structural and spatial characteristic of labor migration in Lviv region
The structural and spatial analysis of the modern migration flows in Ukraine and Lviv region is carried out. The main vectors of labor migrant's preferences on the regional, national and international levels are identified. The examination of E. Ravenstein's laws of migration actuality on the territory of Ukraine is done.
Keywords: gravitation model, labor migration, migration flow, international migration, law of migration. _
УДК338.984:330.46 Доц. Т.Я. Лагоцький, канд. екон. наук;
доц. Л.М. Зомчак, канд. екон. наук - Львiвський НУ м. 1вана Франка
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ВЕЛИЧИНИ ОБ1ГОВОГО КАП1ТАЛУ
Б1ЗНЕС-ОДИНИЩ
Запропоновано методику максимiзацii прибутку бiзнес-одиницi шляхом опти-мiзацii руху об^ового катталу на основi безбуферно'1' та буферно'1' технологш. Завдя-ки узгодженню бюджетсв господарсько'1' дiяльностi бiзнес-одиницi та використання буферiв затримки для кожного елемента об^ового катталу можна збшьшити обсяг об^ового катталу, який проходить через бiзнес-одиницю за один цикл, що приведе до збшьшення маржинального прибутку бiзнес-одиницi.
Постановка проблеми. Для економши Украши на сучасному еташ и розвитку характеры тенденци скорочення виробництва, попршення плат1ж-ноi дисциплши, зниження ефективност д1яльност1 та зростання частки збит-кових тдприемств. У таких умовах питання ефективного використання обшових засоб1в шдприемства стають надзвичайно актуальними. Оптим1защя руху обшовими коштами шдприемства дасть змогу отримати додатковий прибуток шляхом збшьшення обсягу обшового катталу, який проходить через б1знес-одиницю за один цикл.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Проблеми управлшня фь нансовими ресурсами шдприемств розглянуто у працях I.A. Бланка, О.Д. Ва-силика, O.I. Дранко, A.A. Душила, I.M. Карасева, Т. Коупленда, Е. Хелферта, I.B. Фесюка, G.I. Шохша; економiко-математичне моделювання управлiння обновим капiталом висвiтлено у працях В.В. Вгглшського, С.В. Кузнецова, Д.Г. Соколов та ш.
Мета дослiдження - дослщити та узагальнити наявнi шдходи щодо оптимiзацiï величини обiгового кашталу пiдприемства.
Виклад основного матерiалу. У ринкових умовах для забезпечення ефективноï дiяльностi пiдприемства необхiдно видiлити найбшьш перспек-тивнi напрями бiзнесу, вкласти кошти в ïхнiй розвиток та отримати макси-мальний результат вщ цих вкладень. У процесi бюджетування основними складниками фiнансовоï структури шдприемства е центри фiнансовоï вщпо-вщальност (бiзнес-одиниця). Центр фiнансовоï вiдповiдальностi - структур-ний пiдроздiл, який здшснюе певний набiр господарських операцiй, здатний безпосередньо впливати на видатки i прибутки вщ цих операцш, вщповща-ючи за величину цих видатюв i прибуткiв [1].
Згiдно з шдходом [2], структуру пiдприемства можна подати у виглядi трирiвневоï модель На першому найвищому рiвнi розглядають пiдприемство загалом, на другому рiвнi - будь-який напрям дiяльностi шдприемства, а на третьому рiвнi видшяють так званi бiзнес-одиницi, у яких проходить повний цикл обшу грошей.
На першому рiвнi активи шдприемства подшяють на необiговi й об^овь Обiговий капiтал визначае можливостi шдприемства щодо забезпечення технолопчного процесу сировиною, матерiалами, напiвфабрикатами, грошовими засобами тощо. На величину обiгового кашталу впливае багато рiзних чинникiв, серед яких можна виокремити масштаб виробництва продукций галузеву специфiку функцюнування пiдприемства, характер та сезон-шсть виробництва тощо. Обiговий капiтал, як вартюний вираз обiгових засо-бiв, перебувае у постiйному кругообiгу i за один об^ вiдбуваеться декшька стадiй його формування:
грошовi кошти ^ виробничi запаси ^ незавершене виробництво ^ ^ готова продукщя ^ виторг вiд реалiзацiï (грошовi кошти).
Стратегiя управлiння обiговим кашталом полягае у його рацюнально-му використанш, прискореннi його обiговостi, оптимiзацiï джерел його формування [3]. Об^овий капiтал пiдприемства характеризуеться високою лш-вiднiстю, тобто його можна за вщносно короткий термiн перевести у бшьш дохiднi напрями дiяльностi. Тому, внаслiдок застосування оптимальних меха-нiзмiв управлiння обiговим капiталом, можна отримати значний додатковий економiчний ефект у коротко- або середньотермшовому перюдах.
Для дослiдження руху обiгового катталу бiзнес-одиницi скорис-таемось моделлю, представленш у [3] (рис. 1).
Через К1, ..., К5 позначимо величину основних компонентiв обiгового капiталу, а потоки кашталу мiж зазначеними компонентами - через V1, ..., V5. При цьому пiд V1 розумшть величину оплати постачальникам вартостi сиро-
вини; V - обсяг поставки сировини постачальниками; У3 - обсяг поставки готово! продукцп з виробництва; У4 - величину вщвантажено! продукцп покуп-цям; У5 - величину оплати покупцями за товар.
Рис. 1. Загальна модель руху обиового капталу бЬнес-одинищ
Враховуючи наведет позначення, величина o6iroBoro катталу W центру фшансово!" вщповщальносл дорiвнюе:
W = к + K2 + K3 + K4 + K5. (1)
При цьому рух катталу в цш моделi можна умовно подшити на двi частини:
• рух катталу, пов'язаний i3 поточною д1яльтстто 61знес-одиниц1 (потоки Уь
■■■, V5); .
• рух капiталу мiж центром фiнансовоi вiдповiдальностi та тдроздшом, до якого вiн належить (потоки V+ i У).
Економжо-математичну модель руху о61гового катталу в динамщ можна представити у такому виглядг
K t = KXt t-i + Vt+ + Vs; t - Vf- V, t; K2,t = K2,t-1 + V1,t - V2,t,
Ks, t = K3, t-i + V2, t - V3, t; (2)
K4,t = K4,t-1 + V3,t - V4,t,
Ct
K5,
: K5,t-1 + V4,t---V5,t,
St
t = 0, T,
де: t - шдекс перюду часу (t=0, T); T - тривалють циклу планування; st - пря-м1 змшт витрати на виробництво одинищ продукцii; ct - цша одинищ про-дукцii.
Одшею iз основних характеристик ефективностi роботи тдприемства в коротко- та середньотермшовому перiодах е показник рента6ельностi об^ового капiталу, який визначаеться як вщношення прибутку пiдприемства до величини його об^ового капiталу. Для оцiнки ефективност дiяльностi 6iз-нес-одиницi введемо поняття маржинальноi рента6ельностi 6iзнес-одиницi:
rt
ct - St St
t = 0, T .
(3)
Якщо маржинальна рентабельшсть б1знес-одинищ не змшюеться в ча-с1, то ii маржинальний прибуток можна визначити як добуток маржинально! рентабельност на величину об1гового катталу, який здшснив повний цикл обороту через центр фшансово! вщповщальность Пщсумовуючи вс рекурен-тш залежност модел1 (2), прибуток б1знес-одинищ за один часовий перюд дор1внюе добутку маржинально! рентабельност на обсяг вщвантажено! продукций тобто
Ж< - Ж1Л = ъ • Ум.
Для модел1 (2) характерно те, що значення компонент1в об1гового катталу К21 К5 можуть бути як вщ'емш, так { додатт. У цьому випадку на значення компонент об1гового катталу накладають так обмеження:
К t > 0;
К2,t > а;
Кз,t > 0; (4)
К4, t > 0;
К 5, t > аъ г = 0Т;
де а] { а2 - деяк константи (а^<0, а2<0). Зм1ст цих констант полягае в тому, що заборговатсть шдроздшу перед постачальниками та покупцями не може перевищувати деяко! меж1, оскшьки з ростом заборгованост р1зко зростае ризик неможливост розплатитися за власними зобов'язаннями, а, отже, е ймов1ртсть банкрутства.
Пщ час розроблення бюджету б1знес-одинищ для кожного центру фь нансово! вщповщальност розраховують суму постшних накладних витрат ¥г за перюд часу t. Вщомо, що дослщжувану систему вважають стшкою, якщо при заданих значеннях потоюв У]г ..., У5та умов1 Уг + У+ >¥г система продов-жуе юнувати необмежено довго [2]. Для ефективного функцюнування б1знес-одинищ необхщно, щоб дослщжувана б1знес-одиниця залишалась стшкою протягом заданого перюду часу (горизонту планування).
Припустимо, що дослщжувана б1знес-одиниця е 1зольованою, тобто такою, в яко! сальдо потоку м1ж нею та шдроздшом дор1внюе величин 11 постшних витрат [4]:
У~ + У+ = ^. (5)
У цьому випадку весь отриманий прибуток залишаеться в б1знес-оди-нищ. Тод1 можна оцшити параметри залежност прибутку Рг б1знес-одинищ вщ величини обшового катталу зробивши припущення про лшшний характер ще! залежност1:
Рг = а + (6)
де: а - прибуток при нульовш величиш обшового катталу (переважно а < 0); в - середня маржинальна рентабельшсть обшового катталу, який характери-зуе прирют прибутку в раз1 збшьшення обшового катталу на одиницю.
Перевагою розгляду лшшного характеру дослщжувано! залежност е наявшсть достатньо розробленого математичного шструментарда знаходжен-ня оцшок параметр1в а {в, а також ч1тка економ1чна штерпретащя параметр1в.
Параметри залежност a i ß можна оцшити на основ1 ретроспективних статистичних даних про дiяльнiсть бiзнес-одиницi за допомогою методiв ко-реляцiйно-регресiйного аналiзу. Критичною щодо отримання прибутку е область поблизу точки Wt = -а / ß, що вщповщае тiй величинi обiгового кашта-лу, при якш прибуток пiдроздiлу дорiвнюе нулю (т. з. точка беззбитковост1). У деяких випадках можна розглядати нелшшт залежностi величини прибутку бiзнес-одиницi вiд величини обiгового кашталу, враховуючи при цьому можливiсть економ1чно! штерпретаци оцiнених параметрiв залежностi.
Деталiзуемо попередню модель руху обiгового кашталу б1знес-одини-цi, зокрема:
• кожний елемент обiгового капiталу подiляють на робочу область (величину обiгового катталу в робочiй област /-го компонента у момент часу t позна-чимо KWit) i буфер (вщповвдно KBit), тобто Kit = KWUt + KBU;
• робоча область кожного елемента характеризуеться новим параметром - часом затримки (позначимо як tzj, ..., tz5). Час затримки е екзогенним параметром, який визначаеться природою процешв, що вiдбуваються у тому або ш-шому елементу обiгового катталу, i дорiвнюе часу проходження робочо! об-ласт цього елемента [2]. Наприклад, час затримки tz3 характеризуе трива-лiсть виробничого процесу, тобто час на перетворення отримано! вщ поста-чальнишв сировини у готову продукцию пiдприемства.
Розглянуту модель руху обшового кашталу б1знес-одинищ представлено на рис. 2.
f
1 V г
KW, tz. KB,
\
KW,
tz5
KBs
Додана , вартчсть
KW2
tz,
КВт
<-
KW4 KB4 V3 KW, KB3
tZ4 tZj
Рис. 2. Детальна модель руху об^ового катталу
Буфер мютить ту частину величини кожного компонента об^ового кашталу бiзнес-одиницi, яка вже пройшла робочу область, але не може перейти в стадда наступного елементу обшового капiталу внаслiдок обмеження за величиною вихщного потоку. Обмеження за величиною потоюв можуть змшю-ватися в часi через мшливий характер попиту, завантаження виробничих по-тужностей, можливостей постачальникiв, платоспроможност покупцiв тощо.
З урахуванням введених доповнень економшо-математична модель ошгашзацп величини обшового капiталу полягае у максимiзаци прибутку бiз-нес-одиницi
P = ]г (Wt - Wt-1) max (7)
t=0
за обмежень:
1) величина o6iroBoro кашталу бiзнес-одиницi дорiвнюе cyMi його складових компоненпв:
5
Wt = X(KW,t + KBit), t = 0, T; (8)
i =1
2) величина обшового кашталу в робочш област (буфер^ дорiвнюе cyMi величини обшового капiталу в робочiй областi (буфер^ за попереднiй перiод часу та приросту величини обшового капiталу в робочш област (бу-ферi) за поточний перюд часу:
KWit = KWit-1 + AKWUU i = 1,5 ;
КВХ^ t = 0;
KBUt = KBit-1 +AKBit, i = 25
3) прирости величини об^ового капiталу в робочiй областi та буферi кожного компонента бiзнес-одиницi:
AKW1,t = V+ + V5,t - Vf- Vt;
AKW2, t = V t - V2, t-tz2;
AKW3, t = V2, t - V3, t-tz3;
AKW4, t = V3, t - V4,t-tz4; (9)
AKW5,t = V4,t • - - v5,t-tz5;
St
AKBi t = Vi-it-tZl - Vit, i = 2,5;
3) величина кожного компонента обiгового капiталу обмежена знизу:
Kit > Чи i = Ü (10)
4) величина потоюв мiж компонентами обiгового капiталу обмежена
зверху:
Vit < Vit, i = 15. (11)
При цьому K°t - мiнiмально допустима величина /-го елемента об^ового капiталу в момент часу t, а V0t - максимально допустима пропускна здатшсть i-го потоку мiж елементами обшового капiталу в момент часу t.
У випадку, коли обмеження на розмiри потокiв (9) змiнюються в чаш, бшьш доцiльним е використання буферiв елементiв з метою максимального завантаження каналiв. В окремих випадках це дае змогу збшьшити величину об^ового капiталу, що проходить через бiзнес-одиницю, а, отже, збiльшити величину прибутку (при деякому зниженш рентабельност обiгового капiталу).
Висновки. Застосування методу економжо-математичного моделю-вання для розв'язування задач управлiння обiговим капiталом шдприемства дае змогу пiдвищити ефективнiсть його дiяльностi без виконання натурних
експериментiв. На завершальному eTani планування дiяльностi окремо! 6i3-нeс-одиницi або тдприемства загалом бюджет про рух грошових кош^в формують на основi даних бюдже^в про плани закупок, виробництва, реаль зацп, погашення дебггорсько! зaборговaностi. Завдяки узгодженню бюджeтiв господарсько! дiяльностi бiзнeс-одиницi та використання буфeрiв затримки для кожного елемента об^ового кaпiтaлу можна збшьшити обсяг обiгового кaпiтaлу, який проходить через бiзнeс-одиницю за один цикл, що приведе до збшьшення маржинального прибутку бiзнeс-одиницi.
Л1тература
1. Бюджетирование: шаг за шагом / Е. Добровольский, Б. Карабанов, П. Боровков и др.
- СПб. : Изд-во "Питер", 2005. - 448 с.
2. Кузнецов С.В. Математическое моделирование задач управления финансовыми потоками / С.В. Кузнецов, И.В. Приков // Электронный журнал "Исследовано в России". -2001. - № 126. - С. 1441-1464. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zhur-nal.ape.relarn.ru /articles/2001/126.pdf.
3. Карасева И.М. Финансовый менеджмент : учебн. пособие [по спец. "Менеджмент орг."] / И.М. Карасева, М.А. Ревякина / под ред. Ю.П. Анискина. - М. : Изд-во "Омега-Л", 2006. - 335 с.
4. Соколов Д.Г. Бизнес-единица в стохастическом окружении: задача оптимального реинвестирования / Д.Г. Соколов // Управление большими системами. - М. : ИПУ РАН, 2003.
- Вып. 4. - С. 110-117.
Лагоцкий Т.Я., Зомчак Л.Н. Оптимизация величины оборотного капитала бизнесовой единицы
Предложена методика максимизации прибыли бизнесовой единицы путем оптимизации движения оборотного капитала на основе безбуферной и буферной технологий. Благодаря согласованию бюджетов хозяйственной деятельности бизнес-единицы и использования буферов задержки для каждого элемента оборотного капитала можно увеличить объем оборотного капитала, который проходит через бизнес-единицу за один цикл, который приведет к увеличению маржинальной прибыли бизнес-единицы.
Lahotskyy T.Ya., Zomchak L.N. Optimization of floating capital of business-unit
In the article the method of maximization of income of business unit is offered by optimization of circulating capital flow on the basis of non-buffer and buffer technologies. Due to the concordance of budgets of economic activity of business-unit and use of buffers of delay for every element of floating capital it is possible to increase the volume of floating capital, which passes through business-unit for one cycle which will bring over to the increase of margin income of business-unit._
УДК 658.6/8:339.137.2 Cm. викл. Р.Л. Лупак, канд. екон. наук;
магктрант А.М. Дiдич - Львiвська КА
ЕКОНОМ1ЧН1 ОСНОВИ ЗАБЕЗШЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ШДПРИеМСТВА В УМОВАХ РИНКОВИХ В1ДНОСИН
Обгрунтовано систему фiнaнсово-eкономiчного забезпечення конкурентоспро-можносп тдприемства, визначено умови необхщного використання маркетингового тдходу до формування товарно! пропозицп тдприемства в умовах конкурентного середовища.
Ключов1 слова: конкурентоспроможтсть тдприемства, стратепчний маркетинг, ресурсне вщтворення, конкурент, споживач.
