CC BY
13
УДК 336 Доц. Л.Г. Кваснш, канд. екон. наук -
Дрогобицький ДПУ м. 1вана Франка
ОПТИМВАЦ1Я СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ МАТЕР1АЛЬНИМИ ПОТОКАМИ НАФТОГАЗОВО1 ПРОМИСЛОВОСТ1
Дослщжено механiзм управлiння матерiальними потоками: вггчизняний i зару-бiжний досвiд. Обгрунтовано зростання попиту i вимог споживача до продукцп наф-тогазово" галузi в умовах ринку. Проаналiзовано шляхи оптим1зацп системи управ-лiння матерiальними потоками.
Ключов1 слова: матерiальнi потоки, нафтогазова промисловють, виробничо-збутова пол1тика, система управлiння.
Постановка проблеми. Виробничо-збутова пол1тика шдприемств наф-тогазовоi галуз1 характеризуемся сукупшстю взаемопов'язаних 1 взаемозумов-лених дш вщносно таких ознак, характерних при продажу продукпв: стутнь задоволення продукту р1вню вимог покупця (техтчт характеристики продукту); масштаби розповсюдження продукту (попит на продукт); стабшьшсть по-ширення продукту на ринку (стабшьшсть ринку вiдповiдноi продукцп).
Зростання попиту на продукцш нафтогазовоi промисловостi пiд впли-вом НТП i конкуренцii неминуче пов'язано з перемiщенням величезних обся-гiв товарно-матерiальних цiнностей, порушенням тiеi специфiки, що склалася i формуванням ново!" системи взаемозв'язюв мiж рiзними функцiональними ланками, переорiентацiею виробничих, збутових i постачальницьких тдроз-дiлiв, що потребуе оперативного виршення велико" кiлькостi складних, кон-флiктних проблем, якi виникають на уЫх рiвнях управлiння.
Виклад основного матерiалу. На вiтчизняному ринку продукцп наф-тогазово1' галузi важливе значення мають постачальники сировини. Нафтовi та газовi ресурси продовжують мати великий попит на св^овому ринку як основне джерело поповнення бюджету держави. Проте, виробничi потужнос-тi багатьох украшських нафтопереробних i нафтогазовидобувних шд-приемств залишаються завантаженими менше шж на 50 %. В останш роки ця тенденцiя зумовила об'еднання нафтогазовидобувних пiдприемств з пiд-приемствами нафтопереробно1' галузi у вертикально штегроваш компанii "ЛУКОЙЛ", "Нафтогаз Укра1ни".
Найважлившим завданням управлiнського апарату в нишшшх умовах стае забезпечення реорганiзацii в найкоротшi термiни i з мшмальними втра-тами. Практика американських фiрм показуе, що об'еднання зусиль спещаль зованого апарату управлiння велико1' компанп в умовах постiйних змiн в зов-нiшньому середовищi неможливо забезпечити без створення на рiзних рiвнях спецiальних управлiнських механiзмiв, основним завданням яких ставали б об'еднання на тимчасовш або постшнш основi функцюнальних ланок i коор-динацiя "х дiй для досягнення поставлено:' мети.
У зарубiжнiй практицi досить широко використовують рiзнi методи координацii за допомогою спецiально розроблених процедур i моделей, що регламентують дii менеджерiв в областi управлiння матерiальними потоками. Це посадовi iнструкцii, загальнi i спецiальнi нормативнi документи, що виз-начають завдання, повноваження i послщовшсть дiй рiзних функцiональних
служб i !х пiдлеглих щодо управлiння матерiальними ресурсами i запасами на pi3Hrn етапах !х руху.
Особливiсть мехашзму координаци полягае в тому, що вш дiе надiйно тiльки в умовах досить високо! стабiльностi, оскшьки правила й шструкци вка-зують виконавцям не лише, що потрiбно робити, але i яким чином. Цей меха-нiзм, як показуе практика американських корпорацш, найбiльш ефективний в умовах, коли ситуацй i виконавцiв регулярно повторюються, передбачуваш i не потребують нових ршень. Саме так умови формуються у тому випадку, коли корпорацiя випускае постшний асортимент продукцп, закуповуе обмеже-ну номенклатуру ресурсiв, мае стшю зв'язки i3 споживачами. Вказаний меха-нiзм координаци найбiльш вiдповiдае функцiонально-розрiзненiй схемi розпо-дiлу вiдповiдальностi в област управлiння матерiальними потоками.
Як св^ить практика, в американських корпоращях значну увагу при-дiляють вдосконаленню управлiння матерiальними ресурсами за допомогою ЕОМ i спецiалiзованих iнформацiйних систем. Сукупшсть процедур такого типу, об'еднаних в систему, мае в управлшськш лiтературi назву системи "Пла-нування потреби в матерiалах" (Materials Requirement Planning) або системи "Планування i управлiння матерiальним потоком" (Logistics Planning System).
У 1980-т роки системи такого типу набули значного поширення. З !х допомогою забезпечуються узгодження i оперативне регулювання плашв i дiй збутових, виробничих i постачальницьких ланок в масштабах фiрми з урахуванням постiйних змiн. Щоправда, само по собi забезпечення коригу-вання збутових i постачальницьких плашв на основi постiйного облiку змш, що вiдбуваються в роботi корпорацй, не е чимось новим i досить широко зас-тосовуеться на практищ. Вiдмiннiсть ново! системи в тому, що на основi ЕОМ формуеться гнучкий мехатзм, що дае змогу забезпечити динамiчне уп-равлшня матерiальним потоком велико! фiрми чи окремого комплексу в реальному чаЫ.
Впровадження ще! системи дае змогу не лише оперативно погоджува-ти плани постачання, виробництва i збуту в довго- i середньотермшовш пер-спективi, але i забезпечувати збалансоване поточне регулювання i контроль використання матерiальних ресурсiв, запасiв з урахуванням постшних змiн. Структура системи, тобто набiр планiв i процедур i характер !х взаемодi!, а також тип ЕОМ та iншi техтчш характеристики системи залежать вщ кон-кретних особливостей роботи корпорацй. Водночас, набiр основних елемен-™ системи i !! логiстична схема в бшьшосл випадкiв е загальними. Використання таких систем забезпечуе покращення роботи рiзних фiрм незалежно вiд !х величини i виробничо! спецiалiзацi!\ Зокрема, своечаснiсть забезпечення матерiалами у разi використання тако! системи шдвишуеться до 95-97 % про-ти 85-90 %, рiвень запаЫв готово! продукцi! на складах скорочуеться на 1012 %, обсяг незавершеного виробництва - на 20-30 %, число порушень термь тв постачань - в середньому на 30-35 %.
Вдосконалення планових i контрольних процедур в процесi управлш-ня матерiальними потоками, що вщбуваеться на основi широкого використання ЕОМ, часто здшснюеться одночасно з оргашзацшною перебудовою служб, залучених в управлшня матерiалами, з метою консолщаци управ-
лшських зусиль на пошук найбiльш оптимального виршення проблем, що виникають в цш областi. Це приводить до утворення нових оргашзацшних механiзмiв координацп i контролю, iнтегруючих зусилля функцiональних ланок, як ранiше виконували сво! функцп iзольовано один вiд одного. Найбшь-шого поширення набули три рiзновиди органiзацiйних механiзмiв:
1) коли формуються спещальт функцiональнi ланки, в яких контролюють-ся усi або велика частина планових, адмiнiстративних i контрольних функцiй, що регламентують рух матерiального потоку через корпорацiю i потребують координацп. Цей шлях набув найширшого визнання на практицi;
2) коли призначаеться спецiальний керiвник або група координацп, основ-ним завданням яких е координащя процесу ухвалення рiшень з управлш-ня матерiальним потоком в основних функцiональних блоках;
3) коли створюються матричт мехатзми, заснованi на подвiйному тдпоряд-кувант ланок, вiд яких залежить ефективне управлiння матерiальним потоком. Використання програмно-щльових механiзмiв мае за мету не лише за-безпечити високий рiвень внутрiшньофункцiональноl координацп, як це е щд час формування спецiалiзованого органу у рамках лшшно-функцюналь-но! структури, але i вирiшити проблему мiжфункцiональноl взаемодп. Успiшне вирiшення питання про мiжфункцiональну i внутршньофун-
кцюнальну координацiю в областi управлiння матерiальними потоками багато в чому залежить вщ рацюнально1 побудови оргашзацшно1 структури шдсистеми. Нинi пiд час формування внутршньо1 структури пiдсистеми управлiння матерь альним потоком розподiл працi мiж й елементами найчастiше грунтуеться на функцюнальнш спецiалiзацil. Це вiдбуваеться внаслщок того, що лшшно-фун-кцiональнi структури набули найбшьшого поширення i в бшьшосп випадкiв виступають як базовi для створення ефективнiших органiзацiйних форм.
Ниш розроблення спецiалiзованих структур для управлшня матерiаль-ними ресурсами здшснюеться переважно з урахуванням проблем, яю постали в цiй областi перед кожною фiрмою. Вiдповiдно до функцюнально1 спецiалiза-цд1 в пiдсистемi управлшня матерiальним потоком можна видiлити три основш структурнi блоки - планування i координацiя, регулювання, контроль (рис.).
Управлшня матер1альним потоком
I
Планування
Регулювання
Складання i узгодження плашв i граф1К1в руху та використання матер¡ального потоку у ecix ланках виробничо-збутово! системи
Розроблення цшей i формування критернв оцшки IX досягнення
I
1
Контроль
Регулювання руху матер1ального потоку в ход] постачання виробництва i збуту
Узгодження дш окремих ланок системи, пов'язаних з рухом i використанням матер[альних pecypciB
Оцшка р1вня забезпеченосп матер1альними ресурсами, сфективносп ix використання. витрат. пов'язаних з i'x рухом у Bcix ланках систем и
Розроблення заход)вдля шдвищення ефективност! управлшня матер1альним потоком в оргашзацн
Рис. Структурна модель управлшня матерiальними потоками
У кожен структурний блок може входити рiзний Ha6ip управлiнських ланок. Кiлькiсть цих ланок i особливост ïx взаемоди залежать вiд обсягу i складност робiт, пов'язаних з управлiнням матерiальним потоком на кожному еташ його руху через виробничо-збутову систему.
Деталiзацiя функцiй i розроблення внутрiшньоï структури органiв уп-равлiння матерiальним потоком е складним багатоступiнчастим процесом i складаються зазвичай з таких еташв:
1) виявлення i чгтке визначення питань, для вирiшення яких формуеться орган управлiння матерiальним потоком;
2) визначення основних виддв дiяльностi, необxiдниx для досягнення пос-тавлених цiлей, ïx класифiкацiя i групування за функцiями;
3) об'еднання однотипних функцiй у групи i формування на ïx основi струк-турних ланок, спецiалiзованиx на виконант цих функцiй;
4) розроблення прав i обов'язюв керiвника кожноï' структурноï' ланки;
5) поеднання ланок в единий структурний тдроздш або ïx сукупнiсть вщ-повiдно до встановленого набору цiлей i завдань;
6) штегращя цього пiдроздiлу з шшими ланками структури управлiння.
Для структури апарату управлшня матерiальними потоками за функщ-ональною ознакою для шдприемств нафтогазовоï галузi найбiльш оптималь-ним може бути варiант, орiентований на шдвищення ефективностi використання сировини i матерiалiв на стадiï постачання i в процес переробляння. Основними проблемами тут е: необхщшсть постшно узгодженоï роботи постачальницьких i виробничих шдроздшв, забезпечення оперативного регулювання руху матерiального потоку через виробничi ланки, органiзацiя збершан-ня i контролю за використанням матерiальниx ресуршв на усix етапах ïx руху.
За такого шдходу основну увагу придшяють забезпеченню тiсноï взаемоди мiж виробничими i збутовими ланками, що е головним завданням керiвника спецiалiзованого пiдроздiлу. Орiентацiя на скорочення уЫх видiв витрат з перемщення потоку готовоï продукцiï через систему збуту i необ-xiднiсть постшного узгодження дiй виробничих i збутових шдроздшв тд час виконання велико!" кiлькостi замовлень зумовлюють необxiднiсть видшення спецiальноï ланки, яка органiзовуе процес управлшня в цш областi. Варто зазначити, що вщдш управлiння розподшом може знаходитися у складi служ-би збуту, або дiяти самостшно, пiдпорядковуючись безпосередньо керiвнико-вi фiрми. Проте, враховуючи проблеми, що виникають в цiй областi i потре-бують для свого вирiшення постшно1' координаци i узгодженостi дiй уЫх шд-роздiлiв, через якi проходить матерiальний потiк, низка пiдприемств шшли на створення iнтегрованиx органiзацiйниx меxанiзмiв.
Необxiдно зазначити, що розвиток лшшно-функцюнального апарату управлiння матерiальними ресурсами е ниш основним напрямом вдоскона-лення оргашзацшно1' структури в цiй область Цей процес охоплюе не лише об'еднання в спецiалiзованиx вiддiлаx уЫх функцiй з управлiння матерiальни-ми потоками в корпорацй', але i ïx орiентацiю на виконання функцш, що ви-ходять за рамки постачання, залучаючи керiвника вiдповiдного вщдшу до роботи з шдвищення загальноï ефективностi використання товарно-матерiаль-них цшностей в органiзацiï.
Перспективним напрямом розвитку оргашзацшних форм управлшня товарно-матерiальними цшностями, особливо в корпорацiяx, як дiють в умовах пiдвищеноï невизначеностi, виступае використання програмно-цiльовиx меxанiзмiв. Формування програмно-цiльовиx структур для управлшня мате-рiальними потоками вiдбуваеться на основi загальних методичних рекомен-дацш i принципiв органiзацiйного проектування.
Варто наголосити на наявност великих можливостей вдосконалення лiнiйно-функцiональниx структур за рахунок створення координуючих меха-нiзмiв. У област управлiння матерiалами це насамперед удосконалення системи планування, розподшу i контролю засобiв, вкладених в матерiальнi ре-сурси, використання рiзниx економiчниx меxанiзмiв. Важливе мiсце мае на-лежати спецiальним штабним органам, а також спещально призначеним ке-рiвникам-координаторам.
Американськi фаxiвцi вважають, що створення координуючих меха-нiзмiв такого типу дае змогу у багатьох випадках забезпечити збалансоване функцюнування апарату управлiння. Проте такi мехашзми можуть дiяти досить ефективно на малих i середнix фiрмаx з серiйним i великосерiйним ви-робництвом. Управлiння матерiальними потоками на шдприемствах доцiльно реалiзувати на основi формування i забезпечення функцiонування спещаль-них органiзацiйниx структур.
У робот з реалiзацiï функцiй логiстики на шдприемствах можуть бути залучеш ряд шдроздшв тдприемства:
• служба маркетингу - здшснюе досл1дження ринку i формуе шформацш про товари, що мають попит на ринку;
• служба материально-техничного постачання - здшснюе закутвл1 матер1аль-них ресуршв i забезпечуе доведения ïx до сиоживач1в усередин1 тд-приемства;
• планово-економ1чна служба тдприемства - формуе плани виробництва про-дукцiï;
• виробничi тдроздыи - здшснюють функци виготовлення иродукцiï;
• транспортна служба тдприемства - оргатзовуе перем1щення вантаж1в на иiдириемствi, усередин1 п1дприемства i тд час постачання споживачам;
• складське господарство - забезпечуе збер1гання i видачу у виробництво ма-терiальииx ресурс1в;
• служба збуту i фтансовий вiддiл - оргатзовують реал1защю иродукцiï зов-н1шн1м споживачам.
Координацш роботи усix вказаних шдроздшв можуть здшснити уп-равлiнськi структури двох тишв. Структура першого типу - лшшно-штабна. Вона покликана координувати, об'еднувати i контролювати усi роботи з орга-нiзацiï руху товару, яю виконують пiдроздiли пiдприемства. Структура другого типу - лшшно-оргашзацшна. У цш структурi керiвник рухом товару безпосередньо керуе реалiзацiею ушх функцiй логiстичноï системи, зокрема роботою зi закупiвлi i придбання матерiалiв, а також контролюе рух матерь альних потокiв у виробництвi.
G й iншi варiанти структури апарату управлшня шдприемством, зу-мовленi конкретними обставинами. За кордоном все бшьше фiрм засновують у себе постшш комiтети, до складу яких входять тi, що управляють, вiдповi-
дальнi за pi3Hi аспекти дiяльностi з оргашзацп руху товару. Комiтети викону-ють координацiйнi функцiï. Деякi фiрми вводять посаду вще-президента з руху товару, iншi створюють матричнi мехашзми, заснованi на подвiйному шд-порядкуванш пiдроздiлiв, вiд яких залежить ефективне управлшня матерiаль-ними потоками. У сучасних умовах за кордоном на шдприемствi створюеться вiддiл логiстики, завданням якого е оргашзащя, оптимiзацiя i контроль мате-рiальних потокiв з використанням сучасних техшчних засобiв. Цей вщдш ви-конуе такi функци:
1. Формування i розвиток системи лопстики - проектування i здшснення на практицi (побудова) системи лопстики на щдприемств^ перiодичний перегляд iснуючоï системи i реорганiзацiя ïï в процес змiни зовнiшнiх i внутрштх умов;
2. Розвиток стратегiï лопстики вщповщно до ринковоï полiтики фiрми в об-ластi продажiв, швестицш, кадрiв;
3. Системне адмiнiстрування - пращвники вiддiлу здiйснюють керiвництво уйма лопстичними процесами, що вiдбуваються на щдприемств^ коор-динують дiяльнiсть тдроздтв тдприемств, як беруть участь в реалiза-цiï логiстичних процесiв.
У структурi вiддiлу логiстики мае бути виокремлено ланки (бюро, гру-пи), що вщповщають за тi або iншi функцiï управлiння: складання прогнозiв i планiв, регулювання i контроль, проектування i розвиток системи лопстики, оперативне управлшня i координащя.
На украшських шдприемствах ще не збалансоваш функци i межi дь яльност пiдроздiлiв, зайнятих реалiзацiею логiстичних функцш.
Висновки. У сучасних умовах можна виокремити три напрями удос-коналення дiючоï системи управлiння матерiальними потоками.
Перше - посилення взаемодп рiзних функцiональних ланок за рахунок по-лiпшення використання економiчних механiзмiв.
Друге - досягнення необхiдного рiвня координацп через оргатзацшт пе-ретворення в структурi управлiння тдприемством.
Трете - вдосконалення управлiння матерiальними потоками на основi використання ЕОМ i спецiалiзованих iнформацiйних систем, таких, як система планування потреби в матерiалах або система планування i управлшня матерiалами.
Лггература
1. 1щук С. Пщвищення ефективносп управлшня товарно-матер1альними запасами тд-приемств / С. 1щук // Региональна економша, 2000. - № 3. - С. 193-199.
2. Козловский В. А. Логистический менеджмент / В. А. Козловський, Э.А. Козловская, Н.Т. Савруков. - СПб. : Изд-во "Политехника", 1999. - 275 с.
Квасний Л.Г. Оптимизация системы управления материальными потоками нефтегазовой промышленности
Исследован механизм управления материальными потоками: отечественный и зарубежный опыт. Обоснован рост спроса и требований потребителя к продукции нефтегазовой отрасли в условиях рынка. Проанализированы пути оптимизации системы управления материальными потоками.
Ключевые слова : материальные потоки, нефтегазовая промышленность, производственно-сбытовая политика, система управления.
Kvasnij L.G. Optimization of system management by financial streams of oil & gas industry
Investigational mechanism of management financial streams: domestic and foreign experience. Grounded growth of demand and requirements of user to the products of oil & gas industry in the conditions of market. The ways of optimization of control the system by financial streams are analysed .
Keywords: financial streams, oil & gas industry, production-sale policy, control the system. _
УДК 65.012.3 Асист С. О. Комаринець - НУ "RbeiecbKa полтехмка "
АНАЛ1З ГАЛУЗ1 МАШИНОБУДУВАННЯ В НАЦЮНАЛЬНШ ЕКОНОМ1Ц1
Машинобудiвний комплекс е основою економши будь-яко1 держави. Саме тому виявлення основних його проблем i знаходження оптимальних способiв ïx подолан-ня е особливо важливим для держави та сустльства. Встановлено, що у зв'язку iз рiзним рiвнем розвитку машинобудiвниx тдприемств юнують рiзиi меxаиiзми спри-яння змiии структури галузi в напрямку iииовацiйииx виробництв i шдвищення кон-куреитосироможиостi продукци машинобудування на мiжнародному ринку.
Постановка проблеми у загальному виглядi та ïï зв'язок i3 важли-вими науковими i практичними завданнями. Серед проблем машинобу-дiвного комплексу Украши - зношешсть основних виробничих фондiв приб-лизно на 70 % та вщсутшсть реальних iнвестицiйниx ресурсiв для ïx техноло-гiчного оновлення; неспроможнiсть самостшно розробляти, створювати та запускати у сершне виробництво нову продукцiю; низька ефектившсть виробництва; застарiла, неконкурентоспроможна продукщя низькоï якостi. Не-обхщним е всебiчне вивчення реального стану машинобудiвноï галузi Укра-ïни з метою пошуку нових шляxiв для подолання ïï базових проблем.
Аналiз останшх доcлiджень i публiкацiй, в яких започатковано вирь шення цiеï проблеми. Для подолання негативних тенденцш у розвитку галузi необxiдним е оновлення теxнологiчноï бази, що зазначають провiднi теоретики та практики машинобудування - О. Смирнов, В. Большаков, В. Гикавий, Н. Скудар. Саме тому уряд Украши повинен докласти вшх зусиль для стиму-лювання iнвестицiйноï дiяльностi машинобудiвниx тдприемств - надати ви-робникам максимальш пiльги на проведення перспективних проеклв iз мо-дернiзацiï виробничих потужностей, виршити питання iз поверненням ПДВ, забезпечити вгтчизняних виробникiв державними замовленнями, зокрема i на шновацшну продукцш, а також iстотно збiльшити фшансування науки, без якоï неможливий шновацшний прорив.
Мета доcлiдження. Проаналiзувати сучасш проблеми машинобудiв-ноï галузi Украши для виявлення нових перспектив ïï розвитку.
Основний матерiал дослщження з повним обгрунтуванням науко-вих результа^в. Залежно вiд ринку, на який орiентована продукцiя машино-будiвниx тдприемств, ïx можна об'еднати у п'ять груп:
• швестицшне (тяжке) машинобудування, розвиток якого залежить ввд швес-тицiйноï активност! металург1йного, буд1вельного, енергетичного та транспортного комплекс1в;
