CC BY
23
УкраТни, програма дисциплЫи структурована як 1 модуль, засвоення якого закiнчуeться складанням пщсу-мкового модульного контролю рiвня теоретично!' та практичноТ пiдготовки студенев. При вiдсутностi сесiй складання пщсумкових модульних контролiв з усiх ди-сциплiн вiдбуваеться впродовж останнього тижня семестру, що призводить до значного психолопчного i фiзичного перенавантаження студенев.
Слiд зазначити, що реструктуризация учбово-виробничоТ практики згiдно вимог кредитно-модульноТ системи, яка передбачала ТТ проходження на рiзних клiнiчних базах у виглядi окремих занять по 4 години, була вщмшена. Студенти проходять практику пюля весняноТ сесп у виглядi циклу на однш клiнiчнiй базi, що е особливо ефективним. Це можна пояснити тим, що студент, приходячи у вщдтення, мае час для зна-йомства з персоналом, ознайомлення зi специфкою i режимом роботи клiнiки. "Робочий" день студента по-чинаеться о 8 годиы; вiн мае бути присутым на ранко-вiй оперативна нарадi у вiддiленнi, розподiлi роботи молодшого i середнього медичного персоналу, мож-ливiсть брати участь в клмшчних оглядах хворих. При-ступаючи до практики з ранку, студенти беруть участь у робот вщдтення в найбтьш напружений перiод ро-бочого дня (транспортування хворих на дослщження, манiпуляцiТ, перев'язки i т.п.).
Реферат
ПРОБЛЕМНЫЕ ВОПРОСЫ ПРЕПОДАВАНИЯ ОБЩЕЙ ХИРУРГИИ ПО КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЕ Кришень В.П., Задорожный В.В., Баранник С.И., Трофимов Н.В., Лященко П.В. Ключевые слова: кредитно-модульная система, общая хирургия, методика преподавания.
В работе изложены результаты анализа опыта организации учебного процесса по кредитно-модульной системе в преподавании дисциплины "Общая хирургия с уходом за больными". Обсуждены причины, которые усложняют внедрение новой программы. Приведены примеры решения основных проблемных вопросов.
Summary
SOME COMPLICATED QUESTIONS ON INSTRUCTION OF GENERAL SURGERY ACCORDING Krishen V.P., Zadorozhny V. V., Barannik S. I. Trofimov N. V., Lyashchenko P. V. Key words: credit-modular system, general surgery, teaching technique.
This article presents the results obtained by analyzing the experience in instruction arrangement on medical discipline "General surgery with care of patients" according to ECTS. The culprits complicating the implementation of the new program are discussed. The possible ways to solve the basic problems are also discussed.
Висновки
1. Необхщно продовжити роботу по переробц та оновленню учбово-методичного та матерiально-техшчного забезпечення навчального процесу в умо-вах кредитно-модульноТ системи.
2. Враховуючи те, що викладання рiзних дисциплЫ вщбуваеться iнодi на рiзних ктлычних базах, а також за умов специфки роботи ктмшчних кафедр, доцтьно для викладання практичних навичок з наступних тем видтяти окремий час наприюнц практичних занять.
3. Доцтьно проводити розподт модульного контролю рiвня засвоення практичних i теоретичних знань на 2 останшх заняття замють 1.
4. Загальний аудиторний час практичних занять доцтьно збтьшити в 1,5 рази.
5. З метою покращення рiвня отримання медсест-ринських навичок учбово-виробничу практику доцтьно продовжити проводити як цикл на однш ктлычнш базi в окремий вщ учбового семестру час.
Лтература
1. Пщаев А.В. Болонський процес в бврош / Пщаев А.В., Переде-рш В.1. - Одеса : ОДМУ, 2004 - 190 с.
2. Указ Президента УкраТни вщ 17.02.2004 №199/2004 "Про заходи щодо вдосконалення системи вищоТ осв1ти УкраТни".
УДК: 61:378.14
Кушта Ю.Ф., Лисюк Ю.С.
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ОРГАН1ЗАЦП САМОСТ1ЙНО1 РОБОТИ СТУДЕНТ1В-МЕДИК1В У КОНТЕКСТ НАВЧАННЯ НА ЗАСАДАХ БОЛОНСЬКО1 ДЕКЛАРАЦП
Льв1вський нац1ональний медичний ун1верситет 1мен1 Данила Галицького
На сьогоднi практично у ecix кранах Свропи п/'дготовка студент/'в-медик/'в у вищих навчальних закладах в/'д-буваеться на засадах Болонсько¡' деклараций Велике значення надаеться самостйнй роботi студент/'в (СРС). Ми пропонуемо при СРС застосовувати iнтерактивнi форми навчання - метод „мозкового штурму", метод проект1в, кейс-метод. Вони дають можливсть студентам - медикам швидше оволодiти знаннями, набути професйних вмнь та навичок.
Kлючовi слова: самостмна робота студенлв, штерактивне навчання.
„Справжнi знання - це самостйно здобутi" (Сократ)
ВСТуП навчального закладу мають бути готовими до пода-
,_, льшого самостiйного здобуття знань. Однак на сього-
Починаючи з 2005 року навчання у вищих навча- w ,„„, ■ ■ ■
у ( па°10ппл j днi в Укра'нi тiльки 10% штершв, клiнiчних ординато-
льних медичних закладах Укра1ни шдбуваеться на за- рiв, мапсл^в, аспiрантiв здатн! правильно опрацювати
садах БолонськоТ деклараци. За цей перiод прояви- наукову шформац!ю. Значною м!рою це можн^ пояс-
лися пе^ переваги кредитно-модульноТ системи, нити недостатшми навиками са^ос^йного навчання
водночас вiдмiчено деяю трудно^ при ^вадаенж внаслiдок недосконалостi iснуючих традицшних форм
II принципiв у ытчизняну модель медичноТ освiти [6,7]. самостшноТ роботи студенев (СРС) [3, 5]. Зокрема, однiею з основних вимог мiжнародних стан- г 1 х 'L '
дартiв освiти е те, що випускники вищого медичного
Том 13, Випуск 1(41) 307
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологЫна академЫ»
Мета дослщження
Метою роботи е оптимизация СРС шляхом 4iTKoro окреслення та акцептування iнтерактивних форм на-вчання.
Об'ект i методи дослщження
Аналiтичним вивченням вибiрково охоплено час-тину студенев Ill курсу медичного факультету Львiв-ського нацiонального медичного уыверситету iм. Данила Галицького при вивченн дисциплiни "Загальна хiрургiя".
Результати дослiджень та 'х обговорення
Важливою ланкою медичноТ освiти за принципами БолонськоТ декларацiТ е самостшна робота студентiв як одна i3 основних форм оволодiння навчальним ма-терiалом [2, 3]. Девiзом самостшноТ роботи студентiв мае бути „Я навчуся" замiсть „Мене навчать". Для ре-алiзацiТ цього принципу необхщна допомога виклада-чiв - навчити студенев навчатися та привити Тм по-чуття вiдповiдальностi за оргашзацю свого навчання. Формування цiлiсноТ системи самостшного здобуття знань передбачае реалiзацiю наступних завдань : 1) студенти мають навчитися планувати свою дiяльнiсть;
2) студентам потрiбно покращувати техшку читання;
3) вони повиннi фксувати основнi моменти шформа-ц1Т; 4) вони мають набути навички скорочення ыфор-маци без втрати сут та змiсту.
Для досягнення цих цтьових завдань доцiльною може бути оптимiзацiя СРС шляхом застосування рiз-них видiв iнтерактивного навчання - методу „мозково-го штурму", методу проегапв, кейс-методу [1, 2, 4, 7].
Доступним на практик та цкавим варiантом орга-нiзацiТ СРС i водночас ТТ контролю е адаптований для студенев метод „мозкового штурму" [1, 4]. Суть методу полягае у постановц проблеми та негайному ТТ ви-ршенш. Метод „мозкового штурму" доцiльно застосу-вати пiд час заняття для розв'язання ситуацшних задач, що активiзуе навчальний процес та дозволяе до-датково оцiнити знання студента. Такий вид СРС мо-жна проводити бтя лiжка хворого, щоб визначити стосовно нього дiагностично-лiкувальну тактику. Акцептування наведеного способу навчання та контролю за його ягастю зменшуе недолги тестовоТ системи оцЫки знань, яка малопридатна для подготовки май-бутнього медика.
1ншим варiантом iнтерактивного навчання е метод проегапв, який доцiльно застосовувати у випадках, коли студентам задаеться самостшна робота, що охоп-люе тематику навчального семестру чи дегалькох кре-дитiв [2,4,8]. В перекладi з французькоТ мови слово проект означае „стрибок вперед". Принцип методу полягае в тому, що викладач як координатор процесу чь тко окреслюе суть та етапи завдання, а також вказуе на джерела шформацп, яга треба опрацювати. На по-чатковому етапi роботи над проектом вс отримують завдання та вимоги до Тх виконання. В подальшому учасники за допомогою викладача самi визначають промiжнi завдання, здшснюють пошук шляхiв для Тх виршення. Внаслiдок доопрацювання студентський колектив (група) представляе сптьний проект на роз-гляд керiвника. Вiдбуваеться захист проекту, на якому учасники обговорюють актуальнють проблеми, висвь тлюють отриман результати та аргументують виснов-ки. Наслщком виконаноТ роботи е отримання кожним учасником проекту певноТ оцЫки, яка в подальшому переводиться у бали за шдивщуальну самостiйну роботу. Перед виставленням оцшки метод проегапв передбачае здiйснення самооцЫки та колективне оцшю-
вання дiяльностi кожного учасника. Подiбне завер-шення проекту сприяе формуванню толерантностi та самокритичности вмiння вести дискусiю, пщводити пiдсумки роботи. В iснуючiй традицшнш вiтчизнянiй системi медичного навчання такий пщхщ застосову-еться в робот студентiв у наукових гуртках i реалiзу-еться на студентських наукових конферен^ях, i в планi вдосконалення СРС доцтьним буде ширше застосування його на практик i3 залученням бiльшоT га-лькостi студенев.
Цiкавим i перспективним способом оргаызацп СРС е кейс-метод [4,8]. ВЫ був запропонований у Гарва-рдськш школi бiзнесу на початку ХХ столбя. Суть його в тому, що викладач надае студентам пакет документ (кейс), з допомогою якого студенти знаходять вихщ з певноТ проблеми. Кейс-метод може бути за-стосованим для самостшноТ роботи, що охоплюе де-галька занять в межах одного кредиту чи одые'Т зага-льноТ теми (наприклад .^рурпчна шфек^я", „Онколо-пя"). В процесi виконання самостiйноT роботи студент, при потребу звертаеться до викладача, щоб отримати консультацю чи необхщну допомогу. Його аналогом у медичних вузах е написання студентами навчальноТ ютори хвороби.
Наведен штерактивш форми варiанти СРС дають можливють студентам засвоТти принципи самоосвiти [4, 6], яка е вищим ступенем навчання, шж просто самостшна робота, тому що кожен студент сам ставить собi цть, в той час як при СРС завдання дае викла-дач.
Висновки
1. 1нтерактивн форми СРС створюють умови для оптимального оволодшня студентами-медиками знаннями та професшними навичками з навчальноТ дисциплши „Загальна хiрургiя".
2. Представлена оргаыза^я СРС вимагае вiд студенев високоТ активностi та позитивно впливае на формування ключного мислення.
3. Робота в командi iмiтуе професiйне середовище лiкаря i формуе культуру спткування та взаемодп.
4. У проведены штерактивних форм СРС вдоско-налюеться педагогiчна майстернiсть викладачiв сту-дентських груп.
Перспективи подальших дослiджень
Ширше застосування на практик iнтерактивних форм СРС забезпечить реалiзацiю основних завдань вищоТ освiти - навчити студенев навчатися самостш-но, аналiзувати i вирiшувати проблеми, пiдвищить Тх вщповщальнють за органiзацiю свого навчання. Тага моделi органiзацiT навчального процесу е перспективним шляхом покращення професшноТ орiентованостi навчання студентiв-медикiв i дiевим способом формування у них системи самостшного здобуття знань як необхщноТ основи самоосвiти у подальшш практи-чнiй роботi.
Лiтература
1. Гин А.А. Мозговой штурм / А. А. Гин // Педагогическая техника. - 2005. - № 5. - С.3-5.
2. Карбованець О. Метод проект1в - сучасна педагопчна техноло-пя навчання осв1тшх закпад1в р1зних р1вн1в / О. Карбованець, Н. Куруц, Н. Голуб, А. Майораш // Науковий Вюник УжНУ. Сер1я: Педагог1ка. Соц1альна робота. - 2008. - №15. - С. 80- 83.
3. Науково-дослщницька робота /Вшницький нацюнальний меди-чний ушверситет 1м. М.1. Пирогова [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://medvisnyk.org.ua/content/view/359/38/
4. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: учеб. пособие./ [Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров] ; Под. ред. Е.С. Полат. - М. : Академия, 2003. - 125 с.
5. Про заходи МОЗ УкраТни на виконання Постанови Верховно!' 7. „Про оргашзацто ВсеукраТнського конкурсу науково - дослщних Ради УкраТни „Про Рекомендацп парламентських слухань „Про роб^ студентiв вищих медичних (фармацевтичних) навчальних стан i перспективи розвитку вищоТ' освiти в УкраТш": наказ МОЗ закпадiв Ill - IV рiвнiв акредитацп - Мшютерство охорони здо-УкраТни 31.08.2004 № 439. ров"я УкраТни": наказ МОЗ УкраТни 23.09. 2003 № 443.
6. „Про Нацюнальну доктрину розвитку освiти": указ Президента 8. Разieвська Ж.В. Метод проекпв як заЫб формування кпючових УкраТни № 347/2002 вщ 17.04.02 року. компетенцш на заняттях з предмет природничого циклу / Ж.В.
Разieвська. // Бiопогiя. - ВГ "Основа". - 2008. - №13. - С.8-10.
Реферат
ОПТИМИЗАЦИЯ ОРГАНИЗАЦИИ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РОБОТЫ СТУДЕНТОВ-МЕДИКОВ В КОНТЕКСТЕ ОБУЧЕНИЯ СОГЛАСНО БОЛОНСКОЙ ДЕКЛАРАЦИИ Кушта Ю.Ф., Лысюк Ю.С.
Ключевые слова: самостоятельная работа студентов, интерактивное образование.
На сегодня практически во всех европейских странах подготовка студентов-медиков происходит согласно Болонской декларации. Большое значение имеет выполнение самостоятельной работы студентов (СРС). Мы предлагаем при СРС использовать интерактивные формы образования - метод «мозгового штурма». метод проектов, кейс-метод. Они дают возможность студентам-медикам быстрее овладеть знаниями, получить профессиональные опыт и навыки.
Summary
HOW TO IMPROVE STUDENTS' INDEPENDENT WORK ACCORDING TO BOLOGNA DECLARATION Kushta Yu.F. Lysyuk Yu.S.
Key words: students' independent work, interactive learning.
Nowadays the medical student training in all European countries is adjusted with Bologna education declaration. Therefore much attention should be paid to students' independent work. We propose to more widely introduce into the practice such interactive learning techniques as "brain-storming", project method, case-method which gives students an opportunity to get deep knowledge, professional skills.
УДК 617.0:378.146/.147
Ксенофонтов С.С., Борота О.В., Гюльмамедов Ф.И., Ликов В.О., Жадинський А.М. МОТИВАЦ1ЙН1 АСПЕКТИ ПРАКТИЧНО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ФАХ1ВЦЯ У НАВЧАЛЬНО-ПЕДАГОГ1ЧНОМУ ПРОЦЕС1
НА КАФЕДР1 ЗАГАЛЬНО1 Х1РУРГП
Донецький нацюнальний медичний уыверситет iм. М.Горького
У роботi представлений узагальнюючий погляд на складовi компоненти мотивацйних аспекте практично¡' пдготовки та професшного уч/'ння майбутнього фах1вця на кл1н1чн1й кафедрi у формуванн1 його фахово¡' ком-петенцУ. Визначення реального ставлення студента до практично¡' пдготовки навчання, як мотивованого шляху досягнення головно¡' мети - отримання якюноУ освти, яка гарантуе соцальнi перспективи i професшну здатнсть, можливо через призму особисто¡' роботи у Центр1 практично¡' пдготовки медичного ун/'верситету як за розкладом занять, так само й у вльний час. Наведенi в/'дпов/'днi висновки.
Ключовi слова: мотивацп, практична подготовка, навчально-педагопчний процес.
Постановка проблеми, аналiз останшх до^джень i публкацш
Процес ключного навчання е специфiчно органь зованим дшством, при якому вщбуваеться передача теоретичних знань та практичних навичок-умшь вщ викладача студенту з метою формування останнього як освiченоï людини, а також виникае оптимiзацiя ро-зумового напруження студенев з цтлю формування лкарського мислення, покращення умов для само-стшного прийняття ршень [3, 4]. Задля успшно'' пщго-товки висококвалiфiкованих спе^алюлв необхiдним е пщвищення рiвня навчально-методично'' роботи, удо-сконалення ступешв мотивацiйного та методолопчно-го викладання дисциплши. Однак навiть найдоскона-лiша система освiти не може дати спе^алюту впев-неностi у повнот власних знань i умшь, продуманiй послiдовностi дiй по вщношенню до пацiента. Остановлено, що у процес навчання у вищому навчальному закладi сила мотиву учшня iз засвоення обрано'' про-феси знижуеться, бiльшiсть студентiв не мають моти-вовано'' "звички" до постшно'' практично' й теоретично' професшно'' пiдготовки, що загалом вiдображае доволi низьку мотивацiю до якiсного навчання, недо-статне формування у них тяжшня до постiйного удо-
сконалення, до безперервно'' професiйноï освiти. Цей факт знайшов свое вiдображення у багатьох досль дженнях [1, 2, 5]. Причинами такого явища вчен нази-вають незадовiльнi перспективи роботи або вщсут-нiсть 'х бачення, а також недолги в оргашзацп навчального процесу. Тому мотива^я як створення умов у процес учiння для усвiдомлення майбутнiми фахiв-цями стiйкоï позитивно' професiйноï вмотивованост потребуе постiйного вивчення на пщставах загально'' й особистiсноï мотивацiï учшня та осв^ньо'' дiяльнос-тi.
Мета роботи
Узагальнюючий погляд на складовi компоненти мотивацшних аспектiв практично' пщготовки та про-фесiйного навчання майбутнього фахiвця на клiнiчнiй кафедрi у формуванн його фахово'' компетенцiï.
Виклад основного матерiалу та обговорення
З'ясувати мотиви оволодшня майбутньою профе-аею можна лише виявивши значущiсть для особисто-стi усiх компонентiв складно' мотивацшно'' структури. Це дае можливють вiдокремити поняття мотивацiйноï напруги як суми елемен^в професiйного саморозвит-ку, що зростае залежно вщ збтьшення кiлькостi таких
Том 13, Випуск 1(41)
309
