CC BY
37ОПТИМВАЦІЯ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ СТУДЕНТІВ НА ОСНОВІ ПРИНЦИПІВ ДИДАКТИКИ
Репневська М.С.
Донецький Національний технічний університет
Анотація. Робота присвячена проблемам реалізації на практиці системі дидактичних та специфічних принципів процесу фізичної реабілітації студентів медичної групи, які апробовані автором та дозволяють досягти значно більшої ефективності фізичного виховання. Розглянуто загальнопедагогічні та специфічні принципи у системі фізичної реабілітації студентів спеціальної медичної групи. Встановлено важливість кожного з принципів фізичного виховання. Це пояснюється тим, що фізична реабілітація - комплексний багатогранний процес. Він потребує вміння, знання та навичок, а також і творчої реалізації принципів дидактики фізичного виховання. Ключові слова: фізичне виховання, реабілітація, вправи, принципи, правила, прийоми.
Аннотация. Репневская М.С. Оптимизация физической реабилитации студентов на основе принципов дидактики. Работа посвящена проблемам реализации на практике требований дидактических и специфических принципов в системе физической реабилитации студентов специальной медицинской группы, позволяющих достичь наибольшей эффективности в физическом воспитании. Рассмотрены общепедагогические и специфические принципы в системе физической реабилитации студентов специальной медицинской группы. Установлена важность каждого из принципов физического воспитания. Это объясняется тем, что физическая реабилитация - комплексный многогранный процесс. Он нуждается в умении, знании и навыках, а также и творческой реализации принципов дидактики физического воспитания.
Ключевые слова: физическое воспитание, реабилитация, упражнения, принципы, правила, приемы.
Annotation. Repnevskaya M.S .Optimization of physical rehabilitation of students on the basis of principles of didactics. Development of requirements of didactic and specific principles in the system of physical rehabilitation of students of institute of higher education. In the work the approved in practice didactic and specific principles in the process of physical rehabilitation of students of medical group, which allow to attain most efficiency of educational process on physical education, are presented. Common pedagogical and specific principles in system of a physical aftertreatment of students of special medical bunch surveyed. Importance of each of principles of physical training is established. It speaks that a physical aftertreatment - complex multiface process. It requires skill, knowledge and skills, together with creative implementation of principles of didactics of physical training. Keywords: physical education, rehabilitation, exercises, principles, governed, receptions.
Вступ.
Оптимізація фізичної реабілітації студентів неможлива без оптимального змісту і методики фізичного виховання, які у вузі є центральним місцем у системі підготовки сучасного фахівця та гармонійного формування його особистості. Істотно відрізняючи по своєму специфічному змісту, формам і методам від інших навчальних предметів у вузі, названа навчальна дисципліна покликана забезпечувати фізичну готовність фахівців до професійної діяльності та активно сприяти їх всебічному розвитку [1].
Завдяки ринковим соціально-економічним відносинам, автоматизації, комп’ютерному прогресу в суспільстві відбулися корінні зміни характеру виробничої праці, виникло безліч нових сучасних професій. Цей аналіз показав, що в результаті науко-
во-технічного прогресу значно змінилися і суттєво зросли вимоги до фахівців різних рівнів, а також до їхньої фізичної підготовки, до рівня розвитку психічних і фізичних якостей, включаючи професійні.
З іншого боку, ми виявили, що безпосередньо процес навчання і підготовки фахівця у вузі протягом останніх чотирьох-п’яти років ще предметніше, сполучений з великими розумовими і психофізіологічними навантаженнями, впливає на організм студентів. Більше того, є явно вираженою тенденцією в подальшому до їх збільшення.
Поряд з цим за останні десятиріччя відбулося стрімке зростання наукової інформації, що включається в зміст навчальних предметів вузів. У зв’язку з цим, зросла інтенсифікація розумової праці студентів на тлі зниження їхньої рухової активності, що привело до ослаблення організму і погіршенню фізичного статусу студентів, збільшенню серед них кількості захворювань. Для підтвердження цього приведемо дані експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, що зафіксувала факти про збільшення числа захворювань серцево-судинної системи і функціональних порушень у студентів, як наслідок зростаючої інтенсифікації розумової праці і нервово-емоційних перевантажень (А.И. Кіколов, 1996).
Тому неминучим є факт, що найважливішим фактором усунення і попередження негативних явищ, збереження і зміцнення здоров ’я є включення у навчальний тиждень студентів протягом усього навчання у вузі занять фізичними вправами. Саме наявність такої гострої потреби стало підставою для прийняття на державному рівні рішення про введення у ВУЗах обов’язкових навчальних занять по фізичному вихованню [1].
Відомо, що недостатня увага до фізичного виховання в родині, середніх загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах веде до зниження рухової активності дітей, підлітків та студентської молоді. Унаслідок цього 80% дітей і підлітків має відхилення у фізичному розвитку. Більше того, значна частина юнаків по стану здоров’я не прикликаються на військову службу [2,3].
Заслуговують уваги і результати дослідження, проведеного співробітниками Українського НДІ охорони здоров’я дітей і підлітків, згідно з яким здоровими можна вважати не більш 10-15% дітей від 7 до 18 років.
Результати дослідження здоров’я студентів показали, що число студентів, які займаються в спеціальних медичних групах росте щорічно, а саме склало: у 1995р. - 6,1 %, у 2000 р. - 12,2%, у 2005 р. -20,8%. При цьому 12 - 18% студентів спрямовані для занять у спеціальні медичні групи з застосуванням комплексів лікувальної фізичної культури [4].
Результати інших досліджень та літературні дані свідчать, що сучасних в умовах у процесі фізичного виховання не повною мірою вирішуються задачі по оптимізації фізичного розвитку дітей і молоді, зміцненню і збереженню їхнього здоров’я.
При цьому слід зазначити, що всебічний розвиток фізичних якостей і працездатності має першорядне значення для людини, так як визначає її про-
фесійну діяльність. Потенційна можливість їхнього переносу на будь-яку іншу рухову діяльність дозволяє використовувати їх ефективніше у багатьох сферах людської діяльності.
Відьмо, що здоров’я населення країни, розглядається як найбільша цінність, відправна умова для повноцінної діяльності і щасливого життя людей. На базі міцного здоров’я і гармонійного розвитку фізіологічних систем організму може бути досягнутий високий рівень розвитку як фізичних якостей, так і розумової та фізичної працездатності [3].
Проведені нами багаторічні експериментальні дослідження цієї актуальної проблеми показали, що найбільша ефективність фізичного виховання, в тому числі фізичної реабілітації студентів спеціальної медичної групи інституту, досягається творчою реалізацією вимог дидактичних та специфічних принципів науки.
Наше дослідження проводилось у першу чергу на основі загальнопедагогічних (дидактичних) принципів, якими керуються у своїй роботі більшість вчених. Ці принципи:
- наявності (наочності); свідомості і активності;
- доступності та індивідуалізації.
У систему специфічних принципів фізичної реабілітації ми відносимо такі принципи:
- безперервності процесу фізичного виховання і реабілітації;
- поступовості;
- систематичності;
- адаптованості;
- циклічності;
- вікової адекватності [5,6,7].
Робота виконана за планом НДР Донецького національного технічного університету.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження. Гіпотеза даного дослідження полягала у тому, що творчо використовуючи в поєднання дидактичних та специфічних принципів у процесі фізичної реабілітації студентів спеціальної медичної групи можливо значно скоротити період їх адаптації та досягти значно більшої результативності всього багатогранного педагогічного процесу.
Матеріал і методи дослідження. Основою наукового дослідження були групи спеціальної медичної спрямованості Донецького Національного технічного університету - 120 осіб у віці від 17 до 21 та і більше років з захворюванням опорно-рухового апарату, кишково-шлункового тракту, серцево-судинної та дихальної системи. Студенти розподілялися в залежності від захворювання на контрольні та експериментальні групи по 10-12 осіб у кожній. У зв’язку з цим нами були розроблені різні програми фізичної реабілітації для контрольних та експериментальних груп [8,9,10].
Контрольна група займалася згідно плану дослідження по традиційній науковій методиці реабілітації. Сама оцінка ефективності реабілітаційних програм у контрольній та експериментальній групах здійснювалася по загальноприйнятій методиці. Нами проводилось тестування як на початку першого семестру навчання, так і в кінці другого. Результати
дослідження були оброблені з використанням технічних засобів, а саме на ЕОМ.
Результати дослідження.
Поряд з цим результати нашого дослідження підтвердили гіпотезу, що окрім загально відомих педагогічних принципів у практиці фізичного виховання та реабілітації студентів значне місце займають і специфічні принципи, які відображують закономірності фізичного виховання і реабілітації.
Дослідженням установлено, що фізична реабілітація студентів буде малоефективною, якщо не дотримуватись найбільш важливих її основних правил [2], а саме:
■ ранній початок реабілітаційних заходів;
■ індивідуальність реабілітаційних умов;
■ безперервність заходів фізичної реабілітації;
■ комплексність реабілітаційного впливу (лікар, педагог, психолог тощо).
■ повернення студента до занять у короткий адаптаційний період.
Опираючись на зміст різноманітних наукових видань, особисту практику роботи зі студентами спеціальних медичних груп, вивчаючи практику цієї діяльності в інших поріднених вищих навчальних закладах, можна стверджувати, що фізична реабілітація як самостійний процес займає ведуче місце в системі навчання і виховання студентської молоді. Науково-об-грунтовані засоби, методи і форми фізичної реабілітації служать не тільки лікуванню і відновленню здоров’я студентів, а також підвищенню їх фізичної працездатності та попередженню захворювань.
Відомо і те, що фізична реабілітація - це комплексне поняття, до якого належить лікування за допомогою: фізіотерапії, лікувальної фізичної культури, масажу, водолікування, медикаментозної терапії, курортотерапії, бальнеотерапії, гідрокінезотерапії. Але при цьому названому головному змісту реабілітації та лікувальної фізичної культури значне місце посідають фізичні вправи.
Дослідження підтвердило, що основними механізмами лікувальної дії фізичних вправ на організм студентів спеціальної медичної групи являються: тонізуюча і трофічна дія, формування компенсацій і нормалізація функцій. Аналогічні висновки мають місце і в дослідженнях відомих вчених [8,9,10].
Тонізуюча дія фізичних вправ. Реалізовані згідно з дидактичними і специфічними принципами у органічній єдності фізичні вправи здатні посилювати процеси гальмування чи збудження у (центральній нервовій системі) і тим самим сприяють відновленню рухливості та врівноваженості нервових процесів. Це покращує регулюючі властивості організму, активізує діяльність ендокринних залоз, стимулює вегетативні функції та обмін речовин за механізмом моторно-вісцеральних рефлексів. Виявлено, що тонізуючий вплив фізичних вправ тим більший, чим більше м’язів залучається у рухову діяльність, і чим вище м’язове зусилля. У осіб, які постійно займаються ЛФК, завжди виникають позитивні емоції, створюється піднесений настрій і з’являється впевненість у швидкому одужанні.
Трофічна дія фізичних вправ. Установлено дослідженнями, що у процесі руху виникають про-пріоцептивні імпульси, що йдуть у вищі відділи нервової системи та вегетативні центри, і перебудовують їх функціональний стан. Це сприяє покращанню трофіки внутрішніх органів та тканин за механізмом моторно-вісцеральних рефлексів. М’язова діяльність стимулює обмінні, окислювально-відновні та регенеративні процеси в організмі. У працюючому м’язі відбувається розширення та збільшення кількості функціонуючих капілярів, посилюється приплив насиченої киснем артеріальної та відтік венозної крові, підвищується швидкість кровотоку, покращується лімфообіг. За рахунок цього швидше розсмоктуються продукти запалення, попереджуються утворення спайок та розвиток атрофій.
Формування компенсацій. Фізичні вправи значно сприяють якнайшвидшому відновленню або заміщенню порушеної хворобою функції органу або системи. Формування компенсації зумовлене рефлекторними механізмами. Фізичні вправи збільшують розмір сегмента тіла або парного органа, підвищуючи їх функції, а також ураженої системи в цілому. Вони залучають до роботи м’ язи, які раніше не брали участі у виконанні не властивих для них рухів.
Залежно від характеру захворювання компенсації можуть бути тимчасовими або постійними. Перші виникають під час хвороби та зникають після одужання, а другі - у разі безповоротної втрати або обмеження функцій.
Нормалізація функцій. Відновлення анатомічної цілісності органу або тканин, відсутність після лікування ознак захворювання ще не є свідченням функціонального одужання хворого. Нормалізація функцій виникає під впливом постійно зростаючого фізичного навантаження, внаслідок чого поступово вдосконалюються регуляторні процеси в організмі, усуваються тимчасові компенсації, відновлюються моторно-вісцеральні зв’язки та рухові якості людини [8,10].
Розглядаючи фізичні вправи, як головний засіб ЛФК у вищому учбовому закладі, потрібно відмітити згідно науковій класифікації ведучі групи [8,10]. Це у першу чергу такі:
1). Гімнастичні вправи, які різняться за анатомічною ознакою (для м’ язів голови, шиї, рук, ніг, тулуба); активністю виконання (активні, активні з допомогою і з зусиллям, пасивні, активно-пасивні); характером вправ (дихальні, коригуючі, на координацію рухів, підготовчі та ін.); використанням предметів і приладів (без, з ними, на них).
2). Ідеомоторні вправи, які виконуються тільки в уяві, та вправи у надсиланні імпульсів до скорочення м’язів. Вони застосовуються, в основному, у період реабілітації при паралічах і парезах, під час іммобілізації, коли хворий не здатний активно виконувати рухи. У цей час такі вправи підтримують стереотип рухів, рефлекторно підсилюють діяльність серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, зменшують наслідки тривалої гіподинамії.
3). Спортивно-прикладні вправи. До них відносять: ходьбу, біг, лазіння, повзання, метання, елементи і цілісні побутові та трудові дії; плавання, їзда на велосипеді, прогулянки, та ін. Призначаються спортивно-прикладні вправи, переважно, у реабілітаційний період на ІІ та ІІІ етапах для тренування організму, відновлення складних рухових навичок, фізичних якостей та психоемоційного стану пацієнтів; удосконалення і закріплення постійних компенсацій, загальної тренованості організму Вони можуть бути своєрідним та необхідним етапом подальших регулярних занять спортом, у тому числі й інвалідного характеру.
4). Ігри. Їх поділяють: на місці і малорухливі, рухливі і спортивні. Вони всі спрямовані на вдосконалення координації рухів, швидкості рухової реакції, розвиток уваги, відволікання хворого від думок про хворобу, підвищення емоційного тонусу. Ігри на місці і малорухливі застосовують у вступній або заключній частині занять лікувальною гімнастикою, у вільному руховому режимі, під час періоду реабілітації. Рухливі і спортивні ігри можуть бути частиною групового заняття лікувальною гімнастикою або самостійною формою реабілітаційного етапу.
У системі фізичної реабілітації розрізняють вправи по характеру загальної дії на організм - а) загальнорозвиваючі вправи; б) спеціальні, ті що діють локально на хворий чи травмований орган [4]. Співвідношення цих двох видів вправ у комплексах лікувальної гімнастики змінюється залежно від:
а) характеру та важкості захворювання;
б) клінічного перебігу;
в) статі;
г) віку хворого;
д) рухового режиму і періоду застосування ЛФК;
е) етапу фізичної реабілітації та ін.
Такий основний зміст фізичної реабілітації студентів спеціальної медичної групи, який має багатогранний арсенал різноманітних видів у системі фізичної культури та передбачає творче їх застосування. Найбільша ефективність досягається тільки тоді, коли вправи виконуються у строгій відповідності до загальнопедагогічних (дидактичних) і спеціальних принципів фізичної реабілітації.
Висновки.
Розглядаючи загальнопедагогічні та специфічні принципи у системі фізичної реабілітації студентів спеціальної медичної групи, ми в ході дослідження дійшли до висновку про важливість кожного з принципів фізичного виховання. Це пояснюється тим, що фізична реабілітація - комплексний багатогранний процес. Він потребує вміння, знання та навичок, а також і творчої реалізації принципів дидактики фізичного виховання.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем оптимізації фізичної реабілітації студентів на основі принципів дидактики.
Література
1. Фізичне виховання. Навчальна програма для вищих навчальних закладів України ІІІ - IV рівнів акредитації. МОН
України, наказ № 757 від 14.11.2003.
2. Державна програма розвитку фізичної культури і спорту в Україні. Указ президента України №334/94 від 01.09.1994.
3. “Фізичне виховання - здоров’я нації”. Цільова комплексна програма. Указ президента України № 963/98 від 01.09.1998.
4. Кореневская Е.Н., Богомолова Т.А. Здоровье и физическое развитие студентов специального медицинского отделения ДонНТУ.- Молодая спортивная наука Донбасса. Науч.-прак. конф. - Донецк, 2002.- С.270-272.
5. Волкова Н.П. Педагогіка. - К.: Академія, 2001. - 240 с.
6. Харламов І.Ф. Педагогіка. - М.: Юрист, 1997. - 200с.
7. Фіцула М.М. Педагогіка - К.: Академія, 2001. - 224 с.
8. Мухін В.М. Фізична реабілітація. - К.: Олімпійська література, 2000. - 424 с.
9. Учебник инструктора по лечебной физической культуре //под ред. В.К.Добровоського. - М.: ФиС, 1974. - 480 с.
10.Физическая реабилитация //Под ред. С.Н.Попова - Ростов н/Дону: Феникс, 1999. - 608 с.
Надійшла до редакції 05.11.2007р.
АКТУАЛЬНОСТЬ ПРОБЛЕМЫ СОХРАНЕНИЯ ЗДОРОВЬЯ ШКОЛЬНИКОВ
Строкань В. В.
Донецкий институт здоровья, физического воспитания и спорта
Аннотация. В статье рассмотрены факторы, неблагоприятно воздействующие на здоровье школьников, а также предложены мероприятие по борьбе с такими заболеваниями как искривление осанки и плоскостопие. Состояние здоровья современных школьников внушает серьезное опасение и требует всестороннего изучения и внимания со стороны как педагогов школ, так и родителей. Предложенный в работе комплекс для коррекции опорно-двигательного аппарата может быть использован на уроках физкультуры в школе и для внеклассных оздоровительных мероприятий.
Ключевые слова: здоровье, школьники, мероприятия, заболевания, осанка, плоскостопие.
Анотація. Строкань В.В. Актуальність проблеми збереження здоров’я школярів. У статті розглянуті чинники, що несприятливо впливають на здоров’ї школярів, а також запропоновані заходи щодо боротьби з такими захворюваннями, як викривлення постави і плоскостопість. Стан здоров’я сучасних школярів вселяє серйозне побоювання й вимагає всебічного вивчення й уваги з боку як педагогів шкіл, так і батьків. Запропонований у роботі комплекс для корекції опорно-рухового апарату може бути використаний на уроках фізкультури в школі й для позакласних оздоровчих заходів. Ключові слова: здоров’я, школярі, заходи, захворювання, постава, плоскостопість.
Annotation. Strokan V.V. Actual problems of saving of health schoolboys. Factors, unfavorably influencing on a health schoolboys, are considered in the article, and also offered measure on a fight against such diseases as curvature of carriage and ploskostopie. The state of health of modern schoolboys inspires serious fear and demands all-round studying and attention from the party as teachers of schools, and parents. The complex offered in work for correction of a locomotorium can be used at lessons of physical culture at school and for out-of-class improving actions. Keywords: health, schoolboys, measures, diseases, carriage, ploskostopie.
Введение.
Всем известен афоризм «Дети - наше будущее». Действительно, тот потенциал, который заложен в детях реализуется через 10 -15 лет в разных сферах жизни: в семье, профессиональной деятельности,
социальных отношениях.
Здоровье детей и подростков в любом обществе и при любых социально-экономических условиях является актуальной проблемой и предметом первоочередной важности, поскольку оно определяет будущее страны, генофонд нации и экономический потенциал общества, и наряду с другими демографическими показателями является чутким барометром социально-экономического развития страны [2].
Утверждение общечеловеческих ценностей, сохранения здоровья граждан Украины является исключительно актуальной проблемой настоящего. Важность этой проблемы очерчена Конституцией Украины, которая декларирует наивысшей социальной ценностью в государстве человека, ее жизни и здоровья.
В последние годы отмечается стойкая тенденция к ухудшению уровня здоровья детей школьного возраста. Преобладают нарушения со стороны осанки (65%), а также плоскостопие.
По приходу учащихся в общеобразовательные учреждения, показатели здоровья прогрессивно снижаются, из-за влияния неблагоприятных факторов, а также школьных факторов риска.
Ведущие пути решения этих проблем в образовании определены Национальной доктриной развития образования, Законами Украины: «Про дошкольное образование», «Про общее среднее образование», «Про внешкольное образование», «Про охрану детства», Целевой комплексной программой «Физическое воспитание - здоровье нации на 2002-2011 г.г», Концепцией формирования позитивной мотивации на здоровый образ жизни детей и молодежи, которые беспрекословно утверждают приоритет сохранения физического и психического здоровья учеников, воспитания сознательного отношения к своему здоровью и здоровью граждан как наивысшей социальной ценности, формированию здоровьесохранной компетентности [ 3 ].
Формулирование целей работы.
Цель исследований: разработать мероприятия, направленные на сохранение здоровья детей.
Задачи исследований:
1. Проанализировать состояние здоровья детей, обучающихся в общеобразовательных школах.
2. Определить факторы, негативно влияющие на здоровье.
3. Разработать мероприятия, позволяющие улучшить состояние опорно-двигательного аппарата школьников.
Результаты исследований.
Здоровье - это состояние полного физического, душевного и социального благополучия и способность приспосабливаться к постоянно меняющимся условиям внешней и внутренней среды и естественному процессу старения, а также отсутствие болезней и физических дефектов [7]. Поэтому здоровье рассматривается, как цель жизни. Изучение состояния здоровья организованных детских кол -лективов находится во взаимосвязи с физическим воспитанием и является чрезвычайно важным для
