ВИПУСК 5(194)
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 5(194): 6-13
УДК 336.13:378(477)
JEL classification: H52
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/194-5/1
З. Варналш, д-р екон. наук, проф.
КиТвський нацiональний унiверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв, УкраТна,
О. Красiльник, канд. екон. наук КиТвський ужверситет ринкових вiдносин, КиТв, УкраТна
ОПТИМ1ЗАЦ1Я Ф1НАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В УКРА1НИ
У статт/' розглянуто способи оптим/'зацй' фшансування державних вищих навчальних 3a^adie УкраУни. Описано диверсифкацю джерел надходжень фiнансових ресурсе державних ВНЗ. Запропоновано систему фшансування за результатами дiяльностi з досягненням окремих показникв функцонування ВНЗ. Узагальнено напрями розширення фшансово'У автономй' державних ВНЗ УкраУни.
Ключовi слова: фшансування, державн вищi навчальн заклади, оптимiзацiя фiнансування, диверсифшаця, фiнан-сування за результатами дiяльностi, фiнансова автономiя.
Постановка проблеми. В^ навчальн заклади ви-конують рiзноманiтнi функцп в економщ^ серед них осв^ня, науково-дослщна, социальна, культурно-вихов-на та шшк Ефективнють та результати полiтики у сферi вищоТ освiти повиннi бути наслщками тих цiлей i за-вдань, як визначають напрями розвитку держави та ТТ нацiональнi iнтереси. Вщтак, на нашу думку, фшансу-вання державних вищих навчальних закг^в (ВНЗ) повинно бути тим прюритетом, завдяки якому буде здшснюватися розвиток системи вищоТ освiти.
ОсобливоТ актуальностi вищезазначен питання на-бувають через: низьк показники вiтчизняноТ економiки; можливостi бтьш доступного отримання вищоТ освiти за кордоном в умовах глобалiзацiйних процеав; необ-хiднiсть пiдвищення якостi освiти, що зумовлено потребую реформування дючоТ системи пiдготовки фахiвцiв в цтому; незначну фiнансову автономiю державних ВНЗ та появи економк знань. До того ж, сучасн тен-денцiТ у галузi освiти засвщчують, що вiдбуваeться пе-реорieнтацiя у пщготовц майбутнiх фахiвцiв, де вони повинн не лише засвоювати та застосувати здобут знання, але й вмiти шукати, формувати i використову-вати нову iнформацiю в сучасних умовах.
Таким чином, одн з головних шститупв, державнi ВНЗ, як покликанi забезпечувати подолання наведених проблем без вщповщного та належного фшансування не зможуть достойно i по-справжньому реагувати на вказан виклики.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй/Огляд лiтератури. Значний внесок у дослiдження теорп та практики людського розвитку, фшансування осв^и i науки внесли шоземш вченi: Н. Барр, Г. Беккер, М. Блауг, Д.Б. Джонстоун, П. Самуельсон, Т. Шульц та шшк
Проблеми соцiальноТ iнфраструктури, суспiльного катталу, функцiонування систем та механiзмiв фшансування вищоТ освiти i науки, розглядаються у працях вiтчизняних науков^в, таких як: В. Базилевич, Т. Боп^б, О. Василик, В. Геець, Т. Сфименко, I. Каленюк, Е. Лiбанова, I. Лютий, В. Федосов, А. Чухно, С. Юрiй та шших.
В економiчнiй науковiй лiтературi поняття "фшансування" та "фшансування освп"и" е актуальними в умовах сучасного розвитку держави та все частше та активнее використовуеться.
Вища осв^а дае можливють пiдготувати конкурен-тоспроможний людський каттал для високотехнолопч-ного та шновацшного розвитку краТни, самореалiзува-тись особистост1, забезпечити потреби суспiльства, ринку прац та держави у квалiфiкованих фахiвцях [1].
Так, Т.М. Боголiб пщ фiнансовим забезпеченням вищих закладiв освiти розумiе забезпечення фiнансо-
вими ресурсами витрат на проведення науково-дослiдних робп" та навчально-методичного процесу [2].
Вп"чизняний економiст О. Василик вважае, що фь нансове забезпечення здiйснюеться шляхом викорис-тання методiв бюджетного фшансування, самофшансу-вання, кредитування. Кожний iз цих методiв мае свою особливють практичного застосування. При бюджетному фшансуванш повиннi врахувати умови визначення обсяпв фiнансування, перiодичнiсть передачi кош^в, норми певних видiв витрат тощо. Кредитування визна-чае умови надання креди^в, гарантiТ i термiни Тх повер-нення, окупнiсть i ефективнють креди^в. При самофь нансуваннi проводяться розрахунки доцтьносп й ефе-ктивност витрачання власних коштiв, форми Тх мобть зацiТ тощо [3, с 102-103].
Уряд, при цьому, може фшансувати державы ВНЗ як у прямий, так i не прямий споаб. Надання кош^в безпо-середньо вищому навчальному закладу чи студенту. Проте, в сучасних умовах змшюеться роль держави в освггшй дiяльностi, що, в свою чергу, веде до трансфор-мацiТ державного фшансування. Все частше, у бiльшостi краТн свiт формуеться твердження, що фшансову пщт-римку також краще адресувати не ттьки навчальному закладу, а й безпосередньо студентам. Однак, заклади не позбавлен можливост отримувати пряме державне фшансування [4,5]. На наш погляд, тага способи державного фшансування ВНЗ будуть стимулювати конкуренцю за студентв, студентв за ВНЗ, що в кнцевому рахунку повинно призвести до полшшення якостi освпшього процесу та результатiв навчання.
Однак, вщдаючи належне науковим дослщженням та практичнiй цiнностi значного доробку вчених, варто детальнее розглянути оптимальн способи фшансу-вання державних вищих навчальних закладiв, з ураху-ванням рiзних джерел формування Тх фшансових ресу-рсiв й орiентацiТ вНз на змiни в сучасних св^ових про-цесах та украТнському сусптьствк
Метою дослiдження е удосконалення та розробка нових способiв розвитку фшансування державних вищих навчальних закладiв в Укра'Тш.
Для реалiзацiТ зазначеноТ мети необхiдно:
- встановити напрями оптимiзацiТ фiнансування;
- запропонувати напрями вдосконалення фшансування державних ВНЗ УкраТни.
Методолопя дослiдження. Фiнансування державних вищих навчальних закладiв являе собою такий стан Тх фшансових ресурав, за якого здмснюеться постiйне та стабтьне надходження коштiв, рацiональне та ефектив-не Тх використання, а також умшня залучати державними ВНЗ фiнансовi ресурси самостiйно вiдповiдно до чинного законодавства. Для забезпечення конкурентоспромож-
© Варналш З., Красiльник О., 2017
HOCTi та виживання ниж вищi навчальнi заклади, як пе-ребувають у державшй власностi, повиннi перебудувати стратегiю i тактику свое! економiчноí дiяльностi.
На основi свiтових тенденцiй та дослщження вл"чиз-няних пiдходiв до фжансування державних ВНЗ, на нашу думку, доречно визначити тага напрями оптимiза-ци фiнансування:
• Диверсифiкацiя джерел надходжень фжансових ресурсiв;
• Фжансування за результатами дiяльностi (Performance based funding);
• Фжансова автономiя ВНЗ (формування фондiв фiнансових ресурсiв, створення керуючих компанiй та/або наглядових рад, що займаються питаннями формування та використання фжанав ВНЗ).
В процес опрацювання фактологiчного матерiалу по фжансуванню державних ВНЗ використанi методи синтезу, групувань, порiвняльного аналiзу; методи аналiзу iнформацií - при розробц напрямiв удосконалення фь нансування державних ВНЗ; графiчний метод - для наочного i схематичного представлення результат дослiдження.
Джерела даних та базу дослщження становлять законодавчi та нормативно-правовi акти Укра'Жи та iнших краж, статистична iнформацiя Свiтового банку, Оргашзаци економiчного спiвробiтництва та розвитку
(ОЕСР), матерiали Асоцiацií европейських ушверсите-^в (АСУ), офiцiйна iнформацiя центральних оргашв законодавчоí та виконавчоí влади, Мжютерства фь нансiв Украíни, Мiнiстерства осв^и i науки Украíни, Державноí служби статистики Укражи, фiнансова зв^-нють провiдних ВНЗ держави тощо.
Основы результати. Видатки на вищу освпу в нашм краíнi завжди фжансувались в основному за рахунок бюджетних коштiв. В умовах розвитку ринкових вщносин зберiгаеться провiдна роль такого фжансування, осгаль-ки основу системи вищо'1 освiти складають державнi нав-чальнi заклади. Однак нинi практично немае тако1 установи, яка б не займалась платною освлжьою дiяльнiстю. Доказом цього е сучасна бюджетна полiтика, згiдно з якою освiта фiнансуеться за залишковим принципом.
Аналiз бюджетного фiнансування освiти за останн роки свiдчить про те, що з 2000 по 2010 рк спостер^а-лось зростання витрат на осв^у й на вищу осв^у вщпо-вщно (з 4,2 % до 7,4 % та 1,3% до 2,3% ВВП). Але з 2011 по 2016 роки видатки на вищу осв^у знизились до 1,9% вщ ВВП, тобто до рiвня 2005 року, (що пов'язане насамперед зi значним зниженням й самого ВВП) i ско-рш за все, варто очкувати i подальшого íх зниження в наступних роках (рис. 1).
3,0 7,0 6,0 5,0 4,0 3,0 2,0 1,0 0,0
>- —^
1 ТА 7,3 ~~
6,4 5,8
4,2
1,8 Ш- 1,8 1,6 19
1,3 - 1-- -■-
2000 2005 2010 < освгга 2013 Ш внща 2014 осв1та 2015 2016
Рис. 1. Видатки зведеного бюджету УкраТни на ocBiTy та вищу освггу до ВВП у 2000-2016 pp., %
Джерело: складено авторами за даними статистичних бюлетнлв Державно!' служби статистики УкраТни [6].
Враховуючи результати та порiвнюючи видатки бюджету на осв^у вщносно ВВП в УкраТы (в середньому на рiвнi 6-7%) iз аналопчним показником у зарубiжних кражах, спочатку може скластися враження про досить високий рiвень фжансування освiтньоí галузi. Напри-клад, видатки на освпу у вiдсотках до ВВП становлять у Дани - 8,5%, Новм Зеландп -7,3%, Фжляндп - 7,2%, 1сланди - 7,1%, Швеци - 6,5%, Норвегií - 6,5%, Бельгп -6,3%, Бразилп - 6,1%, Великобритани - 5,7%, Авст-рií,Францií - 5,6%, 1зра1л - 5,5%, США - 5,3%, Канадi, Швейцарií, Литвi, Латви, Естонп, Польщi - 5,1%, 1спанп, Ымеччиы - 4,8%, Пд. Кореí - 4,6%, Чилi - 4,5%, 1талп -4,3%, Чехи - 4,0%, Япони - 3,8% [7,8].
Але зважаючи на обсяги ВВП, обсяги державних ви-даткiв, чисельнiсть населення та величину ВВП на душу населення, необхщно ставитися до таких показнигав досить виважено та обережно. Адже наведен данi не дають можливостi адекватно оцжити ефективнiсть держави в освлжм галузi, та потребу у бюджетних ко-
штах. KpiM того, випереджаючи тага розвинут краТни, ми не можемо говорити про належну ягасть вищоТ освiти, адже не завжди гальгасть означае якiсть.
Аналiз дiяльностi та фiнансування державних ви-щих навчальних закладiв дозволить визначити основы тенденци розвитку вищоТ освiти, тому варто здмснити огляд сучасного стану державних вищих навчальних закладiв III -IV piвнiв акредитаци, провести поpiвняль-ну характеристику окремих показникiв функцюнування державних ВНЗ.
На початок 2016/17 навчального року в УкраТш фун-кцiонувало всього 657 вищих навчальних закладiв (далi - ВНЗ), з яких 370 - I-II piвнiв акредитаци та 287 - III-IV piвнiв акредитаци. Слiд вiдзначити, що загальна гальгасть ВНЗ УкраТни Ill - IV piвнiв акредитаци з 2012/13 н.р. по 2016/2017 н.р. зменшилася на 47 уста-нов, що зображено на рис. 2.
Рис. 2. Кiлькiсть ВНЗ УкраУни III-IV piBHH акредитаци за формами власностi станом на початок вщповщного навчального року, од.
Джерело: складено авторами за даними статистичних бюлетнлв Державно!' служби статистики Украши [6]
Станом на початок 2016/17 навчального року в Ук-раТш функцюнувало 287 ВНЗ III - IV р1вн1в акредитаци, з яких 196 - державних, 13 - комунальних та 78 заклад1в приватно!' форми власностк Бтьшють комунальних та приватних ВНЗ мають в середньому 1,5-2 тис. студен-т1в, кр1м того, на заочн1й форм1 у приватних закладах навчаеться бтьше студент1в н1ж на денн1й форм1 нав-чання. Деяк1 з цих закпад1в п1дпорядкован1 не МОН УкраУни, а шшим в1домствам та мшютерствам i переведе-н1 з окупованих територй Такi ВНЗ здебтьшого невелик та Тх лквща^я, об'еднання з iншими закладами не спричинить ютотного впливу на структуру та розподт студентiв i торкнеться переважно незначноТ Тх кiлькостi. 1снуе також громадське бачення, що менша кiлькiсть закладiв вищоТ освiти сприяе зростанню рiвня ïï якостi. Однак, вщсутнють фунтовних дослiджень такий зв'язок не пщтверджуе [9].
Збiльшення витрат на людськ ресурси, розповсю-дження та доступ до вищоТ' освiти, новi бiльш жорсткi умови здшснення викладацькоТ' та науково-дослiдноï дiяльностi призводять до збтьшення витрат навчальних закпадiв. Система державного фiнансування в умовах кризи та економiчного спаду доводить, що державы видатки не е достатшми i призводять до недофшансу-вання викладання та наукових дослщжень. Саме тому, для збереження свое' фшансово'Т стiйкостi ушверситети повиннi вживати певнi заходи для пошуку додаткових джерел фiнансування.
Спроможнють ВНЗ шукати та формувати додатю^ джерела надходжень певним чином залежить вщ ступе-ня автономiТ ВНЗ на фшансовому, кадровому, оргаыза-цшному та академiчному рiвнях. Тому, рiвень автономiï визначае можливостi для диверсифкацп надходжень з додаткових джерел та сприяе до використання потенциалу ВНЗ та розвитку нових джерел фшансування.
Диверсифка^ю надходжень розумiемо як споаб формування додаткових джерел надходжень ВНЗ при використаннi нових чи дючих напрямкiв фiнансування для досягнення фiнансовоï стiйкостi. Тодi як фiнансова спйкють орiентована на забезпечення ефективноï дiя-льностi ВНЗ та реалiзуеться при необхщних обсягах надходжень фiнансових ресурав, що дае можливостi для подальшого розвитку.
На рiвнi державноï пщтримки диверсифiкацiя про-являеться у створенн певних умов, за яких надаеться фшансування. Це може бути: визначення конкретних показнигав у формулах фшансування, широке впрова-дження фiнансування на конкурснш основi, iнструменти
застосування впливу ствфшансування (надання державних субсидш та iн.), фiнансування роботи та акаде-мiчних обмiнiв викладачiв i студенев для досягнення високих показнигав дiяльностi [10].
Диверсифiкацiя джерел передбачае розробку стра-тегiчного аналiзу, розгляду шституцшних переваг, особливостей та можливостей навчального закладу до пошуку напрямiв додаткових надходжень. Такий процес, на наш погляд, повинен супроводжуватися певними змшами, а саме створенням спе^альних структур або оргашв, якi ефективно будуть приймати рiшення про впровадження вщповщних механiзмiв та iнструментiв диверсифкацп.
Iснуючi пiдходи до диверсифiкацiï надходжень акце-нтують увагу на необхщност розробки заходiв, якi будуть сприяти виконанню академiчноï мiсiï закладу освь ти. В той же час, е думка, що спроби вщшукати додат-ковi надходження призведуть до обмеження академiч-ноï автономй та будуть вщволкати вiд основних за-вдань викладацькоï та дослiдницькоï роботи. Вiдтак, важливо впевнитися, що стратепчний план диверсифь кацiï надходжень та функцюнування закладiв вщповща-тимуть завданням та специфiцi дiяльностi [11].
Гпобалiзацiя та iнтернацiоналiзацiя, якi е наслщками тривалого зростання потреби у вищш освт по всьому св^у, також е чинниками диверсифiкацiï, а саме вщнос-но поширення мобтьност як персоналу, так i студенев по краïнам. Це, водночас, створюе новi можливостi та розширюе поле для конкуренцп унiверситетiв, яким по-трiбнi фiнансовi ресурси для вдосконалення своеï при-вабливостi. Деякi ВНЗ традицiйно отримують вiдповiдну частку надходжень вщ iноземних студентiв, та все бь льше установ бачать це як зааб покращення репутацiï та якост освiти, але i як зростаюче джерело надходжень. lнтернацiоналiзацiя також забезпечуе можливо-стi для розширення видiв дiяльностi, наприклад, спри-яння транскордонному дослiдницькому спiвробiтництву, що останшми роками стае все бтьш важливоï формою зростаючих надходжень [12].
Генерування та диверсифка^я надходжень можуть бути частиною стратегiï унiверситету, спрямованоï на те, щоб зробити доступними фiнансовi ресурси на ака-демiчний розвиток (навчання або дослiдницька дiяль-нiсть). На цьому етапi диверсифкаця надходжень до-помагае пiдтримувати розширення мiсiй освiтнiх установ, запроваджуючи новi ресурси для сприяння досяг-ненню нових та iснуючих завдань.
Додатковi надходження часто з'являються при учас-тi ВНЗ в конкурентних схемах, яга оргаызоваы державною владою не напряму i якi високо цiнуються, а через доп^рш дослiдження з приватними партнерами. Останш, в свою чергу, можуть створити базу для схем ширшого ствроб^ництва, таких як стратегiчнi альянси з бiзнесом та iндустрiею, що роблять внески у змщнення позицш ВНЗ не тiльки у фжансовм сферi.
Для бiльшостi ВНЗ, що працюють над диверсифка-цiею та генеруванням надходжень, вщповщальнють зазвичай лягае на декашв та адмiнiстрацiю факульте^в та iнколи може бути ждивщуальним завданням викла-дачiв. У випадку останшх, вони працюють iзольовано. Вщсутнють допомоги пояснюе певний опiр виконанню таких видiв дiяльностi. Тому, на нашу думку, наявнють команди керiвникiв у виглядi ректора, проректорiв, декашв, вщдов дозволило б члжо реалiзовувати страте-гiю диверсифiкацií надходжень.
Матрицю джерел диверсифкацп надходжень наведено в табл. 1.
^м того, якщо ВНЗ бажають розвивати додатга^ джерела фiнансування, то вони повинн вирiшити пи-
тання HepiBHOMipHOCTi можливостей генерування надходжень на факультетах. Загальним е сприйняття, що факультети, якi оpiентованi на технологи, зможуть кра-ще пщвищити piвeнь доходiв i3 зовнiшнiх джерел фь нансування, нiж факультети со^альних наук, особливо через договipнi дослщження. Але досвщ роботи певних ВНЗ доводить, що класичн комплeкснi ушверситети можуть мати високу частку надходжень i3 додаткових джерел фiнансування i мати високу частку контракпв з приватними партнерами.
Одним i3 ключових фактоpiв успiху ВНЗ е впрова-дження, фiксацiя стратеги дивepсифiкацiï в загальну акадeмiчну стpатeгiю та мiсiю установи. Тому що, такi установи, яга включають дивepсифiкацiю надходжень у сво'1' плани стpатeгiчного розвитку, пов'язан з конкрет-ними планами дм i вони бiльш обiзнанi у питаны диве-pсифiкацiï надходжень i генерують бiльшe надходжень вiд додаткових джерел. Разом з тим, диверсифка^я надходжень не е самоцшлю, адже основна цшь - це завжди пщтримувати головну мiсiю та дiяльнiсть навча-льного закладу i сприяти фжансовм стiйкостi [10].
Таблиця 1. Матриця джерел та cnoco6iB фiнансування державних ВНЗ
Способи i механiзми Джерела
1. Студенти 2. Бiзнeс 3. Держава 4. 1ншл
а) самостмно б) батьки (спонсори, меценати i т.п.)
I. Фжансування ВНЗ
1. Трансферти
а) Перюдичнл одноpазовi субсидiï; •
б) iнвeстицiйнi субсиди; • •
в) податковi пiльги та знижки; • •
2. Поточн доходи
а) плата за навчання; • • • • •
б) науково-дослщницык контракти; • • •
в) комерцмна дiяльнiсть; • •
г) шше • • •
3. Кредити
а) комepцiйнi; • •
б) державы; • • •
в) студентськ • •
II. Фжансування студенлв
4. Трансферти
а) голвковк • • •
- грант;
- стипeндiя;
- податковi знижки
б) субсидiï: •
- для оплати за навчання;
- проживання;
- харчування
5. Поточн доходи
а) вщ ВНЗ; • •
б) з Ыших джерел • • • • •
6. Кредити
а) комерцмнк - з фксованими виплатами; • •
- з виплатами залежно вщ доходу
б) державы: - з фксованими виплатами; •
- з виплатами залежно вщ доходу
Джерело: складено та побудовано авторами.
Система фжансування за результатами дiяльностi (Performance based funding, PBF) була запроваджена американськими навчальними закладами i набула рiзних форм, але залишився незмжний принцип фжансування навчальних закладiв за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок досягнення окремих показнигав дiяльностi ВНЗ. Саме за такими ждикаторами дiяльностi визнача-
ються pозмipи фiнансування. Такi показники подшяються на двi групи: 1) показники витратност (input) - це чисе-льнiсть студeнтiв, якi навчаються за piзними програмами та piвнями, чисельнють професорсько-викладацького складу та спiввiдношeння студенев та викладачiв); 2) показники результату (output) - чисельнють випускнигав ВНЗ, pозмipи позабюджетних коштiв, число укладених
угод та договорiв, дат цитувань праць науковцiв закладу, гальгасть зареестрованих патентiв, вiдомостi про пра-цевлаштування студентiв тощо [9, 12-14].
Змша кон'юнктури вiтчизняноí економки, обсягiв державного фiнансування вищо''' освiти, демографiчна ситу-ацiя, трансформацп на ринку працi, доходи населення та дючий механiзм визначення обсяпв державних коштiв у виглядi державного замовлення призводять до розумш-ня необхщност перегляду системи фiнансування державних ВНЗ за результатами дiяльностi.
Вважаемо, що така система фшансування повинна сприяти розподту витрат бтьш прозоро та вщповщно-го рiвня необхiдних витрат, а також безпосередньо тим ВНЗ, яга мають вищi результати роботи. Разом з тим, розрахунок обсягу бюджетних асигнувань повинен вь дображати вiдносний, а не абсолютний розмiр фшансу-вання закладiв вищо''' освiти.
Вибiр показникiв, що закладаються у формулу визначення обсяпв фшансування, можна подiлити на тага рiз-новиди: 1) дан фiнансування попереднього року; 2) дат результативности 3) данi витратностi. Тага дан повиннi бути адекватними, члжими, зрозумiлими та вимiрювани-ми. Також необхщна чiтка система збору та обробки ш-формацп про вищу освгту, дiяльностi ВНЗ, адже вл"чиз-няна структура iнформацiйного забезпечення галузi е надзвичайно роздiленою та вщокремленою [13].
Застосування показника фiнансування на рiвнi попереднього перiоду необхщно для зниження ризикiв
при переходi на впровадження ново! системи фшансу-вання. Це буде слугувати своерщним пщ^рунтям та "фшансовою подушкою безпеки" у разi щорiчного зниження показника фшансування та неочiкуваних чи pi3-ких змiн у обсягах бюджетних кошшпв. Це дасть можли-вiсть для бiльш збалансованого та плавного переходу до застосування ново! моделк
Показники результативности роботи ВНЗ повинн з одного боку вщдзеркалювати якiсну дiяльнiсть ВНЗ, а з другого - як найменшу безпосередню роль закладiв у зборi та формуванн таких даних за для уникнення не-правдивих та недостг^рних показникiв. Такими показ-никами можуть бути: результати ЗНО абiтурieнтiв, галь-кiсть працевлаштованих випускникiв, обсяг позабюдже-тних надходжень, мiжнародна активнiсть, науково-дослiдна дiяльнiсть.
Показники витратностi, повинн вiдображати основнi витрати та !х розмiри для забезпечення викладацько! та науково-дослщно! роботи. Найбiльш вагомим показником е кiлькiсть студентiв, що навчаються. Особливiстю втиз-няних ВНЗ е практика розрахунку та залежнють виклада-цьких ставок вiд кiлькостi студенлв. Тому, до такого показника необхщно застосувати певн ваговi рамки та межi чи визначити його ймовiрнiсть його використання за умов його законодавчо-нормативного закршлення.
Досвiд закордонних держав засвщчуе, що для розрахунку обсяпв фшансування за результатами дiяльно-стi використовують такi показники (табл. 2).
Таблиця 2. Ключовi iндикатори розрахунку обсягу фiнансування за результатами дiяльностi ВНЗ
Показник Вага
1 Обсяг бюджетних кошглв на пщготовку фах1вц1в у попередньому перюд1 В1
2 Чисельнють студенев, як1 здобувають осв1ту: - формами навчання - ступенями - напрямами В2
3 Середнм конкурсний бал аб1тур1ент1в, зарахованих за державы кошти Вз
4 Частка власних надходжень в1д студент1в, яка фшансуе витрати на науково-дослщну роботу В4
5 Частка власних надходжень в1д м1жнародних грант1в, яка ф1нансуе витрати на науково-дослщну роботу В5
6 Частка студент1в, яка засвщчуе !х участь у програмах м1жнародного академ1чного обм1ну Вб
7 К1льк1сть малстерських програм, як1 викладаються 1ноземною мовою В7
8 Частка власних надходжень вщ пщприемницьких структур В8
9 Частка випускник1в, як1 влаштувались на роботу В9
10 К1льк1сть доктор1в наук В10
11 Розм1р м1жнародного ф1нансування (гранти) В11
12 Оцшка науково! д1яльност1 (посилання, цитування) В12
13 Кшькють асп1рант1в (докторант1в) В13
14 Чисельн1сть персоналу В14
15 Кшькють укладених науково-досл1дних договор1в В15
16 Чисельн1сть шоземних студент1в В16
17 К1льк1сть захищених дисертац1й В17
18 Кшькють зареестрованих патент1в та авторських прав В18
19 Кшькють заруб1жних викладач1в В19
20 Розм1р аудиторного фонду В20
21 Нацюнальы та м1жнародн1 рейтинги В21
Джерело: складено авторами за даними [9,11-14].
Отже, конкурсний бал, який отримуе окремий ВНЗ для розрахунку обсягу фшансування буде визначатись за формулою (1):
КБи * В, (1)
де: КБи - конкурсний бал конкретного ВНЗ; Пи - пока-зник конкретного ВНЗ для розрахунку; В1 - вага вщпо-вщного показника; и - конкретний ВНЗ.
Тодi обсяг фшансування за результатами дiяльностi окремого ВНЗ, визначаемо за формулою (2):
ОФи = (КБи /СБ) х ЗФ (2)
де: ОФи - обсяг фшансування конкретного ВНЗ; КБи -
конкурсний бал вщповщного ВНЗ; СБ - сума балiв усiх ВНЗ, яга отримують державне фiнансування за результатами дiяльностi; ЗФ - загальний обсяг фшансування уах ВНЗ за результатами дiяльностi.
Необхiдно зазначити, що для запровадження функ-цюнування системи фiнансування за результатами дiя-льностi необхiдно дати можливiсть учасникам освлшьо-го процесу здiйснити попередн пiдрахунки та прогнози, що дозволить розрахувати частку фшансування кожного окремого ВНЗ. На нашу думку, необхщно зняти певн обмеження бюджетного законодавства стосовно спец-
фондiв ВНЗ в частит розподiлу цих кош^в (наприклад, на наукову дiяльнiсть), що дозволить ВНЗ бтьш рацю-нально витрачати кошти.
Отже, фiнансування за результатами дiяльностi бу-де сприяти бтьшш конкурентоспроможностi ВНЗ, орiе-нтацп установ на важливi показники дiяльностi, пщси-лення слабких iндикаторiв, впливати на навчальну, наукову, дослщницьку роботу ВНЗ, на керiвництво закла-дiв, в деякiй мiрi формувати та розширювати автономiю установ, впливати на розподт фiнансування та фшан-сове управлiння. Все це дае змогу стверджувати, що реалiзацiя вказаних заходiв буде сприяти пiдвищенню якост вищоТ освiти.
Сучаснi ВНЗ приймають виклики функцiонування в конкурентному середовищi в серединi краТни, Свропи та свпу, але для цього вони потребують необхщноТ оргаш-зацiйноТ свободи, не дуже жорстких допомiжних програм i достатнього фiнансування; в шшому випадку ВНЗ бу-дуть поставлен у невигiдне становище вiдносно потен-цiйних партнерiв i конкурентiв. Динамка, необхщна для завершення формування Свропейського простору вищоТ освiти, не буде реалiзована або призведе до нечесноТ конкуренцп, якщо збережеться надмiрне регулювання та суворий адмiнiстративний i фшансовий контроль вищоТ
Для фiнансовоТ автономп ВНЗ важливе значення мае благодмне фiнансування, яке ставатиме ще важлившим у майбутньому. Пiд ним розумють широкий спектр типiв фiнансування: фшанси наданi приватними особами; на-дходження отриман вiд благодiйних органiзацiй (фон-дiв), зазвичай спрямованих на досягнення визначених ц^ей i, нарештi, надходження, отриман вiд благодiйних фондiв, що фшансують науковi дослiдження.
Такi фонди в^фграють важливу роль у пщтримц на-вчальноТ та науково-дослiдноТ дiяльностi ВНЗ. Вони е ключовими джерелами фшансування, що здатнi розро-бляти шновацшш пiдходи та партнерства i що не обме-женi звичайними каналами фшансування. Це набувае все бтьшого значення, оскiльки вирiшення проблеми все бтьше i бiльше вимагае вщ викладача приймати мiждисциплiнарнi пщходи для яких може бути важче
освпи Тому уряди повиннi розширити повноваження установ i змiцнити необхщну Тм автономiю, забезпечуючи стабiльне правове та фшансове середовище. Уыверси-тети беруть на себе вiдповiдальнiсть за звлшють i реаль зацiю реформи у тюнш спiвпрацi зi студентами та зацка-вленими сторонами, пщвищуючи якiсть дiяльностi установи та стратепчний управлiнський потенцiал.
Пiд фшансовою автономiею розумiемо бiльш широкi можливосп отримання та розподiлу фiнансування, мо-жливостей позичати кошти, а також залишати у розпо-рядженнi невикористан бюджетнi кошти [11].
УкраТнськi ушверситети отримують державне фшан-сування у формi однорiчного постатейного бюджету, тому Тх фiнансова автономiя е обмеженою. Тм не до-зволяеться збер^ати надлишок та вiдсутня можливiсть позичати грошi на фiнансовому ринку. Майбутн зако-нодавчi реформи повиннi надати ВНЗ можливють залу-чати додатковi надходження на фiнансових ринках. Таким чином, i держава, i влада, i унiверситети можуть визначити шновацшы шляхи диверсифiкацiТ та збть-шення фшансових потокiв ВНЗ.
Разом з тим, пропонуються ключовi заходи по вдос-коналенню та запровадженню фшансовоТ автономп ВНЗ (табл. 3).
знайти адекватне фшансування. Фонди працюють у бтьш довгостроковш перспективi нiж уряди.
Партнерство ВНЗ та бiзнесу фунтуеться на довго-тривалих структурованих моделях фшансування. Унь верситети можуть залучити великого швестора, що вiн взяв на себе зобов'язання по фшансуванню середньос-трокового або довготривалого проекту, який становить сптьний iнтерес. Устх такого фiнансування буде част-ково зумовлений формулюванням того, що може за-пропонувати ВНЗ, а також його власними сильними сторонами [15].
Така ствпраця дае змогу ВНЗ забезпечувати бiзнес ширшим колом квалiфiкацiй, роблячи Тх бтьш подходящими партнерами для бiзнесу, який все бтьше i бтьше зацкавлений в швестуваны в навчання високоспе^аль зованого майбутнього персоналу. Вибiр моделi ств-
Таблиця 3. Персnективнi заходи фшансовоТ автономп ВНЗ
Проблема Запропоноване рiшення
Системний piBeHb | lнституцiйний piBeHb
Фшансова aBTOHOMiH
1) Нев1дпов1дн1 способи фшансування Зам1нити постатейний бюджет на блоков! гранти Розробляти стратеги фшансового плануван-ня та складання бюджету з урахуванням додатковоТ автономп, а також принцитв, формул i коштiв, доступних для внутршньо-го розподiлу
Враховувати невелику ктькють критерпв д1я-льност1 при обчисленн блокових грант1в задля стимулювання д1яльност1
2) Встановлення плати за навчання Надати ВНЗ б1льше автоном1Т у встановленн плати за навчання, в тому числ1, для 1ноземних студенев Забезпечити необхiдне фшансове плану-вання
3) Незбалансованють джерел доход1в ВНЗ 1 низький р1вень доходу з 1нших джерел Запровадити податков1 стимули для залучення комерцшних 1нвестиц1й Розробити рекомендацп щодо диверсифка-ц^ джерел фiнансування ВНЗ
Створити стимули для залучення ВНЗ доход1в з ¡нших джерел (гранти) Забезпечити набiр чи пiдготовку кадрiв для розвитку фiнансового потенцiалу
Сприяти п1двищенню квал1ф1кацГТ персоналу для б1льш ефективного залучення кошглв
4) Вщсутнють у ВНЗ служб комплексного фшансового уп-равл1ння Вид1лити ц1льове ф1нансування для вдоскона-лення функц1й ф1нансового управлЫня Розробити план заходiв для забезпечення фшансування функцiй даного управлiння
5) Обмежена можливють ВНЗ управляти власними активами та вир1шувати ф1нансов1 питання Передати право власност1 на майно Забезпечити набiр чи пiдготовку кадрiв для розвитку необхщноТ фiнансовоТ автономп
Надати ВНЗ цтковитий контроль над питання-ми оренди та продажу власност1 та право залишати доходи, отриман в1д оренди
Забезпечити фшансування для пщвищення квал1ф1кацГТ персоналу в адмшютративно-господарському управл1нн1
Джерело: складено авторами на основi [7,11].
прац повинен бути результатом аналiзу активiв ушвер-ситету, а також можливостей запропонованих йому 6i3-нес-середовищем, включаючи соцiально-економiчнi характеристики, демографiчнi тренди тощо.
Слiд вiдзначити, що можпивють залишати невико-ристанi бюджеты кошти в кiнцi бюджетного перюду дасть можпивiсть ВНЗ сформувати за рахунок них пев-ний фонд i спрямовувати кошти фонду на навчальний процес, на рiзноманiтнi проекти i розробки, наyковi дос-лщження, на розвиток iнфрастрyктyри та виршення iнших завдань закладу. Впровадження такого ршення було б реальним показником фшансово''' автономи.
Такий фонд використовують для акумулювання та створення додаткових фшансових ресyрсiв. Вiн також генеруе додатковi надходження вiд операцiй на фшан-совому та iнших ринках. А управлшня такими фондами здшснюють вiдповiднi керyючi компанп, до складу керь вництва яких входять представники ВНЗ та бiзнесy. Але така практика використовуеться переважно у найрозви-ненших кра'нах свiтy з вщповщними ринковими умова-ми та можливостями.
При розподiлi державного фiнансyвання зростае гальгасть краш, якi укладають довготермiновi угоди мiж мiнiстерствами освiти i yнiверситетами, за якими права i обов'язки навчальних закладiв, зокрема щодо ресурав i кiлькостi студенев - визначаються з можливими щорь чними коригуваннями. 1снуе помiтна тенден^я, особливо у кра'нах Захщно' Свропи, до видiлення державного фшансування у виглядi блокових грантiв, а не у формi постатейного бюджету. Блога^ гранти - це такий вид фшансування, який покривае дегалька категорш витрат, зокрема, витрати на навчальний процес, поточн витрати, та/або витрати на науково-дослщну дiяльнiсть. За таких умов ушверситети можуть втьно розподiляти кошти в середин закладу вiдповiдно до власних потреб, однак можливi деякi обмеження [7, 11].
Висновки та дискуая. Класичн yнiверситети в на-цiональнiй системi освiти мають займати особливе мю-це. Адже класична yнiверситетська освiта мае стратеп-чне значення для будь-якоТ кра'ни. Протягом ydei свое''' iсторiï yнiверситети доводили, що прагматичний, тим-часовий устх неможливий без фундаментальних нау-кових досягнень, без уыверсально розвинено''' особи.
Важливим напрямом у модернiзацiï вищо!' осв^и е вiдновлення мережi науково-дослщних установ в у скпадi державних ВНЗ, розвиток !'х в корпоративних структурах, венчурному бiзнесi. Вагому роль у розвитку системи генерацп знань потрiбно надавати державним i недержавним шститутам. За сучасних умов держава мае сприяти узгоджешй роботi трьох важливих складо-вих "суспльства знань": науки - освiти -бiзнесy. Така робота може бути оргаызована шляхом створення кла-стерiв, технопаркiв, сптьних конкурсних комiсiй з пошу-ку i вщбору прiоритетних напрямiв науково-техно-логiчного розвитку, спецiалiзованих фондiв iз пайовою участю держави i бiзнесy тощо.
Сyчаснi тенденцп засвiдчyють, що вища освп"а е не лише ганцевим благом - джерелом задоволення духов-них, культурних, iнформацiйних потреб людини, а й швестицшним благом - засобом зростання доходiв, забезпечення конкурентних переваг на ринку прац та одержання шших благ. Наявнсть значних позитивних зовнiшнiх ефектiв освiти пояснюе, чому в розвинених кра'нах переважае iдея вищо!' освiти як сусптьного блага та и державного фшансування.
Отже, проведене дослщження дозволяе зробити ви-сновок про те, що обмежене фшансування державних ВНЗ негативно впливае на ягасть осв^ых послуг. Брак бюджетних асигнувань вимагае вщ вищоТ школи пошуку додаткових джерел фшансування, i тут варто звернути увагу на такi можливi шляхи розв'язання даноТ пробле-ми: вивчення передового св^ового досвiду та його ада-птацiя до дiяльностi державних ВНЗ; спiвфiнансування освiти державою та бiзнесом; вдосконалення правового поля з метою стимулювання розвитку меценатства, спонсорства; розробка мехашзму кредитування вищоТ освiти; активiзацiя науково-дослiдноТ та шновацшноТ дiяльностi; трансфер наукових розробок у реальний сектор економки.
Однак зауважимо, що вивчення рiзноманiтних аспектов фiнансування державних ВНЗ вимагають подаль-шого розвитку, а саме у площин дослiдження основних показникiв, яга визначають сучасний стан установ вищоТ освiти, а також ключових тенденцш Тх дiяльностi.
Список використаних джерел
1. Закон УкраТни "Про вищу освггу" в1д 1 липня 2014 року № 1556-VII // В1домост1 Верховно!' Ради УкраТни (ВВР). - 2014. - № 37-38. -ст.2004 [is зм1нами та доповненнями] [Електронний ресурс] // Верховна Рада УкраТни: [сайт]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/1556-18. - Назва з екрана.
2. Боголiб Т.М. Фшансування розвитку вищоТ освiти i науки в тра-нсформацiйний перюд: [монографiя] / Т.М. Боголiб - К.: Мтешум, 2006. - 506 с.
3. Василик О.Д. Теорiя фiнансiв: [пiдручник]/ Василик О.Д. -К.: Н1ОС. - 2000. - 416 с.
4. Barr N. Financing higher education: lessons from economic theory and reform in England. // Higher Education in Europe, 2009, vol. 34 (2), p. 201. DOI: http://dx.doi.org/10.1080/03797720902867419
5. Bruce Johnstone D. The Politics of Higher Education: Common Misunderstandings about the Financing of Higher Education // Peking University Education Review, 2013, Issue 2, p. 36-45.
6. Даш статистичних бюлетешв ДержавноТ служби статистики УкраТни [Електронний ресурс] // Державна служба статистики УкраТни: [сайт]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua - Назва з екрана.
7. Education at a Glance 2016: OECD Indicators [Електронний ресурс] // Оргашза^я економiчного сшвробп"ництва та розвитку (OECD): [сайт]. - Режим доступу: http://www.oecd-ilibrary.org/education/education-at-a-glance-2016_eag-2016-en - Назва з екрана.
8. World Bank Open Data [Електронний ресурс] // Група Свггового банку: [сайт]. - Режим доступу: http://data.worldbank.org/ - Назва з екрана.
9. Концептуальна модель державного фшансування ВНЗ за результатами дiяльностi / 6. Стадний [Електронний ресурс] // Аналiтичний центр CEDOS, 2016 - Режим доступу: https://cedos.org.ua/uk/ osvita/kontseptualna-model-derzhavnoho-finansuvannia-vnz-za-rezultatamy-diialnosti - Назва з екрана.
10. Варналш З.С. Фшансування державних вищих навчальних за-кладiв УкраТни / З.С. Варналй О.В. Крастьник, Л.П. Хмелевська. -КиТв: Знання УкраТни, 2017. - 231 с.
11. Звiти Асо^ацп европейських ушверситет [Електронний ресурс] // Асо^а^я европейських ушверситет: [сайт]. - Режим доступу: http://www.eua.be/activities-services/publications.aspx - Назва з екрана.
12. Hillman, Nicholas W., David A. Tandberg, Alisa H. Fryar. Evaluating the Impacts of 'New' Performance Funding in Higher Education // Educational Evaluation and Policy Analysis, 2015, vol. 37 (4), pp. 501-519. DOI: https://doi.org/10.3102/0162373714560224
13. Performance-based Funding for Public Research in Tertiary Education Institutions: Workshop Proceedings [Електронний ресурс] // Оргашза^я економiчного сшвробп"ництва та розвитку (OECD): [сайт]. -Режим доступу: http://www.oecd-ilibrary.org/education/performance-based-funding-for-public-research-in-tertiary-education-institutions_9789264094611-en - Назва з екрана.
14. Hicks D. Performance-based university research funding systems // Research Policy, 2012, vol. 41 (2), pp. 251-261. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.respol.2011.09.007
15. Каленюк 1.С. Проблеми удосконалення фЫансово-економiчного управлЫня системою освiти // Вюник КиТвського Нацюна-льного ушверситету технологш та дизайну. - №5. - 2013.- c.172-178.
Надшшла до редколегп 31.07.17 Date of editorial approval 20.08.17
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
З. Варналий, д-р экон. наук, проф.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина, А. Красильник, канд. экон. наук
Киевский университет рыночных отношений, Киев, Украина
ОПТИМИЗАЦИЯ ФИНАНСИРОВАНИЯ ГОСУДАРСТВЕННЫХ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ УКРАИНЫ
В статье рассмотрены способы оптимизации финансирования государственных высших учебных заведений Украины. Описана диверсификация источников поступлений финансовых ресурсов государственных вузов. Предложена система финансирования по результатам деятельности с достижением отдельных показателей функционирования вузов. Обобщены направления расширения финансовой автономии государственных вузов Украины.
Ключевые слова: финансирование, государственные высшие учебные заведения, оптимизация финансирования, диверсификация, финансирование по результатам деятельности, финансовая автономия.
Z. Varnaliy, Doctor of Sciences (Economics), Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine, O. Krasilnyk, PhD in Economics Kyiv University of Market Relations, Kyiv, Ukraine
OPTIMIZATION OF FINANCING PUBLIC HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS IN UKRAINE
The paper considers the ways to optimize financing public higher education institutions of Ukraine. Public higher education institutions acutely feel the lack of financial resources. The study describes that it is necessary to reform the models, methods and forms of financing higher education institutions. The paper explains the impact of autonomy of higher education institutions on their development. The autonomy level of university determines the possibilities for diversification from additional sources. The results found that more autonomy of higher education institutions will allow them effectively generate and use financial resources. The review outlines the diversification of financial resources public universities. One of the key factors of the university success is to implement the diversification strategy into the overall academic strategy and mission of the higher education institution. The analysis recommends the performance-based funding system and public higher education institutions achieve certain performance indicators. The performance-based funding system will promote higher competitiveness of education institutions and improve the quality of higher education in general. The conclusions suggest the development trends of financing public higher education institutions of Ukraine.
Key words: financing, public higher education institutions, optimization of financing, diversification, performance-based funding, financial autonomy.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. Law of Ukraine 1556-VII of 1 July 2014 [online] Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18
2. Boholib, T., 2006. Financing the development of higher education and science in the transformational period. Kyiv: Millennium, 506 pp.
3. Vasylyk, O., 2000. Theory of Finance. Kyiv: NIOS, 416 pp.
4. Barr, N., 2009. Financing higher education: lessons from economic theory and reform in England. Higher Education in Europe, 34 (2), p. 201. DOI: http://dx.doi.org/10.1080/03797720902867419
5. Johnstone, D. Bruce, 2013. The Politics of Higher Education: Common Misunderstandings about the Financing of Higher Education. Peking University Education Review, 2, pp. 36-45.
6. Data of statistical bulletins of the State Statistics Service of Ukraine [online] State Statistics Service of Ukraine. Available at: http://www.ukrstat.gov.ua
7. Education at a Glance 2016: OECD Indicators [online] Organization for Economic Co-operation and Development (OECD). Available at: http://www.oecd-ilibrary.org/education/education-at-a-glance-2016_eag-2016-en
8. World Bank Open Data [online] World Bank Group. Available at: http://data.worldbank.org
9. Stadnyi, E., 2016. Conceptual model of public performance-based funding [online] Analytical Center CEDOS. Available at: https://cedos.org.ua/uk/osvita/kontseptualna-model-derzhavnoho-finansuvannia-vnz-za-rezultatamy-diialnosti
10. Varnaliy, Z., Krasilnyk, O., Khmelevska, L., 2017. Financing Public Higher Education Institutions of Ukraine. Kyiv: Knowledge of Ukraine, 231 pp.
11. Reports of the Association of European Universities [online] Association of European Universities. Available at: http://www.eua.be/activities-services/publications.aspx
12. Hillman, Nicholas W., David A. Tandberg, Alisa H. Fryar., 2015. Evaluating the Impacts of 'New' Performance Funding in Higher Education. Educational Evaluation and Policy Analysis, vol. 37 (4), pp. 501-519. DOI: https://doi.org/10.3102/0162373714560224
13. Organization for Economic Co-operation and Development (OECD), 2010. Performance-based Funding for Public Research in Tertiary Education Institutions: Workshop Proceedings. [online] Organization for Economic Co-operation and Development (OECD). Available at: http://www.oecd-ilibrary.org/education/performance-based-funding-for-public-research-in-tertiary-education-institutions_9789264094611-en
14. Hicks, D., 2012. Performance-based university research funding systems. Research Policy, vol. 41 (2), pp. 251-261. DOI: https://doi.org/10.1016/j.respol.2011.09.007
15. Kalenyuk, I., 2013. Problems of improvement financial and economic management of education system. Herald of Kyiv National University of Technology and Design, vol. 5, pp. 172-178.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 5(194): 13-21
УДК 657.6
JEL classification: M40, M42, М420
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/194-5Z2
Н. Дорош, д-р екон. наук, проф.
КиТвський нацюнальний ужверситет iменi Тараса Шевченка, КиТв, УкраТна
ОЦ1НЮВАННЯ УПРАВЛ1ННЯ РИЗИКАМИ ЯК ФУНКЦ1Я ВНУТР1ШНЬОГО РИЗИК - ОР1СНТОВАНОГО АУДИТУ
У статт/' розкрито сутн/'сть та функци внутр'шнього ризик-орюнтованого аудиту, процесний пiдхiд у створены структуры ризик/'в, а також методику Ух оц'нювання. Висвтлено залежн'сть м'ж рiвнем зр'лоani ризику на пдприем-ствi та методикою проведення внутр'шнього ризик-орюнтованого аудиту. Пдкреслено, що внутршнш аудит забез-печуе кер'вництво пдприемства незалежною й об'ективною оцнкою системи управл'ння ризиками на п'дприемствi що-до Ух виявлення та зведення до прийнятного р вня.
Ключовi слова: ризик, внутр'шнш ризик - ор/'ентований аудит, управлння ризиками, власники ризик/'в, ймов/рн/сть та насл'дки (сила впливу) ризик/'в, "ризик апетит", р'вень зр тостi ризик'в.
Вступ. Актуальнють теми обумовлюеться зростан-ням ролi внутршнього аудиту в ^CTeMi корпоративного управлшня щодо сприяння в досягненш цтей тдп-
риемства. Сучасна украТнська економка характеризуемся збтьшенням чинниюв невизначеност1, зростан-ням ризиюв при здшсненш господарськоТ дiяльностi
© Дорош Н., 2017