Науковий вкчшк', 2003, вип. 13.5
УДК 712.4 Acnip. Н.М. Романик - УкрДЛТУ
ОПТИМВАЦ1Я ДЕВАСТОВАНИХ ЛАНДШАФТ1В ЯВОР1ВСЬКОГО Г1РНОЧО-Х1М1ЧНОГО КОМБ1НАТУ ШЛЯХОМ ФIТОМЕЛIОРАЦIÏ
Розкриваеться структура i 3mïct фггомелюраци рекультивованих вiдвалiв.
Doctorate N.M. Romanyk - USUFWT Optimization of devasted landseopes of Yavoriv Mining-Chemical Factory
by phytomelioration
Structure and content of the phytomelioration of recultivated dumps have been considered.
Проблема onraMi3a^ï техногенних систем найбшьш актуальна для промислових регютв. На теритoрiï антропогенних впливiв значна частина Грунтового покриву мае змшену структуру.
На поверхню винесенi прсью породи, у яких техногенна стрaтигрaфiя суттево вiдрiзняеться вiд прирoднoï. Нанесення на щ породи лесового субстрату дозволяе прискорити регенеращю Грунтового покриву, оскшьки дaнi субстрати являють собою первинш едафотопи i мають в певнш мiрi ви-соку потенцшну рoдючiсть мaйбутнiх рекультивованих екосистем.
Разом з тим проблеми ф^омелюрацп в таких техногенних ландшафтах, особливо на раншх етапах ïx формування, ще недостатньо вивченi. В зв'язку з цим виникла неoбxiднiсть в розробщ кoнцепцiï oптимiзaцiï едaфiч-них умов породних вiдвaлiв. В даному випадку шд oптимiзaцiею ми розу-мiемo створення ще в процес формування вiдвaлу сприятливих умов для ви-рощування рослин на oснoвi глибоких Грунтoвo-aгрoxiмiчниx дoслiджень.
З щею метою проводились дoслiдження на вiдвaлi № 3 ЯДГХП "Ор-ка", якi включали Грунтoвo-aгрoxiмiчнi aнaлiзи зразюв насипного Грунту, проведення лабораторних дослав, вивчення видового складу трав'яного покриву та проведення швентаризаци насаджень.
Шд фггомелюращею вiдвaлiв вважають комплекс зaxoдiв, спрямова-ний на полшшення i створення родючого шару на рекультивованих землях за допомогою вирощування трав'яних, чагарникових та деревних мелюративних культур.
Таким чином, пoрoднi вщвали нaйбiльш небезпечнi з екoлoгiчнoï точки зору, належать до "рекультивованих земель". Фггомелюращя таких вщва-лiв е актуальною ще в перюд формування. Проте теоретично ця проблема для вiдвaлiв до цього часу не виршена.
Кожний ярус породного вщвалу можна розглядати як вщкриту еко-систему не тiльки для потоку сонячно1' енергiï, але i для спор, насшня рослин, як природно заселяють вiдвaл, всi бюти сусiдськиx екосистем. Рiзнi Грунтoвi умови, яю формуються на гoризoнтaльнiй частиш та в рiзниx мiсцяx схилу, е фактором вщбору для природного заселення рослин.
При ф^омелюраци породних вiдвaлiв головним завданням е викорис-тання мелioрaтивниx функцiй рослинного покриву для охорони навколишнь-ого природного середовища i пiдвищення рoдючoстi рекультивованих земель.
1. Теоретичш засади урбоекологи та фiтомелiорацГí
63
Згiдно з завданнями фггомелюрацп повинна носити системний характер (рис. 1).
Перший етап фггомелюрацп складаеться з добору рослин. Добiр здшснюеться кiлькома шляхами:
• виб1р рослин, яю вщповщають еколопчним вимогам та природно поселяються;
• виб1р рослин з числа вирощених на ввдвалт
Другий етап носить загально технологiчний характер:
• вирощування рослин в природних умовах (проводиться тшьки пос1в або посадка)
• вирощування рослин 1з застосуванням добрив, мульчування та ш. агрозасо-б1в (розробляються технологИ вирощування).
Третш етап - завершальний - складаеться з вирощування за вщповщни-ми технолопями рослин, як забезпечують вирiшення завдань фггомелюрацп:
• вирощування рослин, як покращують родючшть земель;
• вирощування рослин, яю зменшують ероз1йт процеси (на схиловш частит вщвалу).
Запропонована концепцiя е основою для практичних розробок озеле-нення вщвашв i буде сприяти прискореному та направленому проведенню фь томелюративних робiт.
Рис. 1. Блок-схема системное рекультиваци породних вiдвалiв
Прничо-видобувна промисловють приводить до вилучення з природного кругооб^у i порушенню значно! частини земно! поверхнi. Антропогенна дiя на навколишне природне середовище починаеться з геологорозвщкових робiт, в результат яких виникае забруднення повiтря, води та грунту, почат-ковi змши елементiв ландшафту.
Науковий ¡¡¡сник, 2GG3, вип. 13.5
Пiдзeмнe дoбyвання ciрки, наcтyпний eтап антрoпoгeннoï дiï, oбyмoв-люе гeoмexанiчнi, гiдрoлoгiчнi, xiмiчнi, фiзикo-мexанiчнi та тeрмiчнi шру-шeння навкoлишньoгo ceрeдoвища. Пoрyшeння eлeмeнтiв прирoдниx лан-дшафтiв вiдoбражeнi на риа 2. Для ycпiшнoï фiтooптимiзацiï cтвoрюваниx нeoрeльeфiв нeoбxiднo пoпeрeдньo здшшити oцiнкy eкoлoгiчниx yмoв дo прoмиcлoвoï дй", щoб мoжна бyлo прoгнoзyвати йoгo динамiкy в прoцeci тex-нoгeнeзy.
Рис. 2. Порушення природних ландшафmiв при eid^umoMy ma мдземному
eudo6ymuy ырки
Ствoрeний в рeзyльтатi антрoпoгeннoï дй' нeoрeльeф, мoжливo, точш-шe бyлo б назвати " прирoднo-тexнoгeнним ландшафтoмм, ocкiльки даний тeрмiн пiдкрecлюe гeнeзиc тexнoгeннoгo yтвoрювання. Ц ландшафти cтвoрe-нi людинoю, ате рoзвиваютьcя вiдпoвiднo з прирoдними закoнoмiрнocтями.
Нанeceння заxиcнoгo шарy грунту oбyмoвлюe виcoкy швидкicть при-рoднoï eвoлюцiï прирoднo-тexнoгeннoгo ландшафту, бiльш швидку шго фь тooптимiзацiю.
Вiд блoкy "фoрмyвання вiдвалy" дo блoкy "фiтooптимiзацiя" у бюге-oцeнoзаx мають прoйти як кшькюш, так i якicнi змши eкoтoпy i бioти, для чo-гo нeoбxiдний дocить вeликий прoмiжoк чаcy. Оcтаннiй eтап прeдcтавлeнiй блoкoм "фiтooптимiзацiя". Пoняття "фiтooптимiзацiя тexнoгeнниx cиcтeм" щe нeдocтатньo рoзрoблeнe. Вoнo oзначаe привeдeння рocлиннocтi в тexнoгeн-нж eкoтoпаx у cтан, який би найбiльшe вiдпoвiдав як матeрiальним, так i ду-xoвним пoтрeбам людини. Фiтooптимiзoваними eкocиcтeмами e такi, в якж вci втрати киcню, шв'язаш з прoцecами життeдiяльнocтi живиx oрганiзмiв i прoцecами вирoбництва, кoмпeнcyeтьcя фiтocинтeзyючими рocлинами.
Фiтooптимiзацiю мoжна рoзглядати як ш^^вну змiнy чoтирьox eта-шв (антрoпoгeнна дiя, фoрмyвання вiдвалy, oптимiзацiя грyнтoвиx yмoв, фь тooптимiзацiя). Фiтooптимiзацiя - цe крoк дo "рoзyмнoï бiocфeри" - нoocфe-ри B.I. Вeрнадcькoгo, eлeмeнтарними cтрyктyрними oдиницями якoï, за B.I. Вeрнадcьким будуть фiтooптимiзoванi тexнoгeннi eкocиcтeми.
1. Тeорeтичнi засади урбоeкологiï та фiтомeлюращï
65
Л1тература
Кучерявий В.П. Фггомелюращя. - Львiв: Свгг, 2003. - 530 с.
Раймерс Н.Ф. Экология (теория, законы, правила, принципы и гипотезы). - М., 1994. - 367 с.
УДК 712.253 Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук; тж. Т.М. Левусь -
УкрДЛТУ, м. Львiв
ЕКОЛОГО-БЮЛОГ1ЧШ ПРОБЛЕМИ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ
СКЕЛЬНИХ Г1РОК
Подано основш еколого-бюлопчш аспекти створення альтнарпв з врахуван-ням особливостей рельефу, грунтового покриву, забезпечення поживними речовина-ми та використання рiзних деревно-чагарникових та трав'янистих рослин.
Prof. Dr. V.P. Kucheryavyj; T.M. Levus' - Lviv Ecological and biological problems of planting grounds of arboreal-shrub
The basic ecological and biological aspects of creation of Alpine bump taking into account the features of relief, soil cover and using of fertilizers, different arboreal-shrub and grassy plants have been presented.
Перша альпшська прка з'явилася у кшщ XVIII ст. в Англп. Роком по-яви першого альшнарш можна було б вважати 1772 рш (Хессайон, 2000), коли в оранжере! Ф1з1к Гарден у Челс для колекцп рослин, завезених 1з Швейцарсь-ких Альп, були використаш юландський гравш i базальтова лава. Шзшше, у 1867 р., було побудовано альшнарш в садах К'ю шд Лондоном, а у 1871 р. - у Единбурзь Впродовж ХХ ст. альпшсью прки, або просто скельш гiрки (рока-рп) стали невщ'емним елементом садово-паркового будiвництва. В зв'язку з цим актуальною постае питання диференщацп цих скельних влаштувань за еколого-бюлопчними аспектами !х створення та функцюнування.
Досвiд створення скельних прок дае можливють згрупувати !х за ос-новними особливостями.
За характером рельефу видшяемо рокарil на рiвниннiй дiлянцi та на схилах з позитивними та негативними вщм^ками. Створення скельних прок на рiвниннiй мюцевос^ вимагае проведення велико! кiлькостi земляних ро-бiт, оскiльки пов'язаних iз створенням штучного рельефу мистецтвом геопластики (насипання грунту). Однак не виключаеться можливють створення скельно! прки i на рiвному мiсцi, на фош зеленого газону, на якому переваж-но розташовують два-три великих камеш з участю декiлькох характерних де-ревно-чагарникових, а також високих трав'янистих рослин (наприклад, Ere-murus, Cortaderia, Verbascum i т.п.).
За властивостями скельного матерiалу. Найбiльш важливим будiвель-ним матерiалом при будiвництвi альпiнарiю е камiнь. При створенш скельних гiрок найчастiше використовують такi породи: магматичнi, передусiм ба-зальти i гранiти, осадовi (шщаники, вапняки) та метаморфiчнi породи, серед яких найважлившими представниками е кристалiчнi сланцi (гнейси та квар-цити). 1х можна об'еднати за твердютю на двi групи: твердi i м'якi. До твер-