CC BY
20
ДО ОБГОВОРЕННЯ TO DISCUSSION
УДК 504+332.122
ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМ1В IМПЛЕМЕНТАЦIÏ МIЖНАРОДНОÏ ПРАКТИКИ В СФЕР1 ЕКОЛОГОБЕЗПЕЧНОГО ПОВОДЖЕННЯ З ПЕСТИЦИДАМИ
М.О. Муравшна
1нститут проблем ринку та економ1ко-еколог1чних дослгджень НАН Украти, Одеса, Украта
Муравкта М.О. Визначення напрямiв iмплементацiï мiжнародноï практики в сферi екологобезпечного поводження з пестицидами.
У данш статп встановлено сутшсть политики поводження з пестицидами як в Украш, так i в мiжнародному вимiрi та висвiтленнi прiоритетнi напрямки i iнструменти ïï реалiзацiï.
Ключовi слова: поводження з пестицидами, мiжнароднi аспекти, екологобезпечне застосу-вання пестицидiв, пестицид не навантаження
Муравкина М.О. Определение направлений имплементации международной практики в сфере экологобезопасного обращения с пестицидами.
В данной статье рассмотрена сущность политики обращения с пестицидами, как в Украине, так и на международном уровне, а также выделены приоритетные направления и инструменты ее реализации.
Ключевые слова: обращения с пестицидами, международные аспекты, экологобезопасное применение пестицидов, пестицидная нагрузка
Muravkina M.O. Defining areas of implementation of international practices in the field of ecologically treated with pesticides.
This article established the essence of policy handling pesticides in Ukraine and on the international level and highlight priorities and instruments of its implementation.
Keywords: treatment with pesticides, international aspects, ecologically safe use of pesticides, pesticide not load
Пестициди i arpoxiMiKa™ e новими, штучно створеними об'ектами - потенцшно небезпечними факторами впливу на здоров'я людини. Внаслщок !х бюлопч-но! активносп, надзвичайного поширення, усвщомленого цшеспрямованого застосування в рiзниx галузях господарства та побуп, можливого забруднення практично уах об'екпв оточуючого середовища, постшного прямого або опосередко-ваного контакту з рiзними прошарками населения.
Анaлiз останшх дослiджень i публiкацiй
Саме проблемам з вивчення екoлoro-екoнoмiч-них ризишв в результaтi процесу поводження з пестицидами присвячено прaцi провщних вчених, таких як Амоша А.1., Бистряков 1.К., Буркинсь-кий Б.В., Веклич О.О., Герасимчук З.В., Данили-шин Б.М., Крaвцiв В.С., Мельник Л.Г., Мше-нiн е.В., Мщенко В.С., Туниця Ю.Ю., Хве-сик М.А., Хижнякова Н.О. та in.
Постановка завдання
Iнтенсифiкaцiя землеробства, збшьшення техногенного навантаження на земельш ресурси, без-контрольне застосування зaсoбiв xiмiзaцii в умо-вах низько! теxнoлoriчнoi культури та iншi впливи призводять до пoriршения якoстi тдземних вод, фунпв, зниження !х родючостг Головна причина - те, що iнтенсивнi теxнoлorii сiльськoro господарства увшшли в суперечнiсть iз функцюнуван-ням екосистем, порушили природний кругооб^ речовин в них. Саме тому на сьогодш актуальним питанням постае aнaлiз особливих комплексних нaукoвo-метoдoлoriчниx пiдxoдiв до oцiнки небез-печнoстi пестицидiв та oрraнiзaцiйнo-метoдичнoro забезпечення екологобезпечного поводження з ними.
Виклад основного мaтерiaлу дослiдження
Вплив вищезазначено! еколопчно! проблеми окремих держав i техногенно перевантажених реrioнiв не обмежений нацюнальним кордоном i мае транскордонний, репональний чи нaвiть
глобальний характер. У мiжнародному сшвроби'-нищга з охорони навколишнього середовища наша держава поадае одне з вагомих мкць. Як член ООН, Укра!на е суверенною стороною 26 багатостороншх мiжнародних договорiв та 3 протоколiв у галузi охорони довк1лля. Готуеться тдписання, ратифiкацiя та приеднання ще до 20 мiжнародних конвенцiй, протоколiв i угод.
Сiльське господарство Укра!ни сьогодш харак-теризуеться високим ступенем вщкритосп до мiжнародних ринков сшьськогосподарсько! про-дукцп та засобiв виробництва. Якщо аграрний сектор в цiлому вважаеться експортноорiенто-ваним, то багато виробничих ресурсiв, у тому числi засобiв захисту рослин, здебiльшого заво-зяться з-за кордону. Обсяги iмпорту пестицидiв та агрохiмiкатiв протягом останнiх 5 рошв зросли з близько 200 млн. дол. США 2006 року до понад 450 млн. дол. США 2010 року. Не дивно, що перелiки дозволених до використання речовин мютять щлий ряд шоземних виробiв та щороку поповнюються сотнями нових препарапв на !х основа Токсичнi за сво!м визначенням, бшьшють препаратiв, зареестрованих у 2010 рощ, вщнесено до 3-го класу небезпеки для здоров'я людини, тобто навиъ новiтнi засоби захисту рослин е «помiрно небезпечними», що природно викликае питання про надiйнiсть наукових тдтверджень ефективностi та безпечностi цих препарапв.
У багатьох кра!нах дiють системи контролю за використанням хiмiчних речовин у сшьському господарствi та створено вшповшну наукову базу для проведення комплексних дослiджень. Най-простiшим методом удосконалення цих систем для фахiвцiв та звичайних господарств i спожи-вачiв е мiжнароднi зiставлення [1].
Зазначимо, що в Укра!ш використання пести-цидiв у сiльському господарсга регулюеться низкою Законiв Укра!ни, Постанов Верховно! Ради Укра!ни та Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни, а також окремими наказами Мшстерства екологп та природних ресурсiв, Мiнiстерства аграрно! полии-ки та продовольства, i Мшстерства охорони здоров'я Укра!ни. Поводження з пестицидними препаратами i питання заборони використання деяких пестицидiв регулюеться в мiжнародному масштабi низкою конвенцiй, угод та договорiв.
Участь у мiжнародних договорах дае значнi переваги i загалом, через об'еднання зусиль, е шляхом отримання значних коштiв у видi еколо-гiчних iнвестицiй ввд окремих фондiв (Фонд оточуючого середовища), мiжнародних оргашза-цiй чи окремих кра!н. Однак цi переваги реaлiзу-ються за умов клоттко! зовшшньо- та внутрш-ньополиично! дiяльностi i певно! фшансово! учас-п [2].
Нащональна екологiчна полiтика являе собою принципи та iнструменти, що використовуються наднацiональними й регiональними владними органами для вшстоювання iнтересiв свггово! спшьноти або окремих груп населення у сферi вiдтворення, використання та збереження природних ресурав i довкшля [3]. Вони спрямованi на
забезпечення еколопчно! безпеки держави та задоволення екологiчних потреб населення [4]. Метою реалiзацil еколопчно! полiтики, на думку експерпв, е поступове зниження антропогенного тиску на довшлля завдяки активному державно-громадському впливу та змш стереотипiв управ-лiння природоохоронною дiяльнiстю. В останнi роки в Укра!ш було практично завершене форму-вання основ сучасно! еколопчно! полiтики, яка вшповшае внутрiшнiм потребам i перебувае у межах загальноевропейського природоохоронного процесу [5].
Полiтику екологобезпечного поводження з пестицидами доцшьно розглядати як складову еколопчно! полiтики в цшому, що поеднуе принципи та шструменти пiдтримання даного процесу. Зазначена политика тiсно пов'язана з галузевими екополiтиками, що стосуються охорони й ращо-нального використання природних ресурав, передуам земельних ресурсiв сшьськогосподарсь-кого призначення та водних ресурав, оскшьки нерaцiонaльне використання пестицидiв призво-дить до !х забруднення [6].
Проблема поводження з непридатними до використання пестицидами також залишаеться актуальною. З метою тдвищення ефективносп реaлiзaцil державно! полiтики у сферi поводження з вiдходaми Президент Укра!ни 30 травня 2011 року доручив Кaбiнету Мiнiстрiв Укра!ни забез-печити розроблення та розгляд у встановленому порядку нaцiонaльного плану виконання Сток-гольмсько! конвенцi! про стiйкi оргaнiчнi забруд-нювaчi.
Незважаючи на знaчнi обсяги непридатних до використання пестицидiв та aгрохiмiкaтiв (понад 20 тис. тонн) та шших СОЗ, Укра!на залишаеться чи не единою кра!ною, яка до цього часу практично не використовуе можливосп ратифжовано! нею Стокгольмсько! конвенцi! про СОЗ. Йдеться про реальну можливiсть доступу до значних фшансових ресурсiв Глобального еколопчного фонду, як1 можна отримати для здшснення зaходiв з утилiзaцi! непридатних пестицидiв. Пiдстaвою для тако! фшансово! допомоги мае стати Нащо-нальний план впровадження Стокгольмсько! кон-венцп про СОЗ, розробка якого розпочалася в Укра!ш ще у 2006 рощ, а процес переузгодження з вшповшними мiнiстерствaми i досi тривае.
Для залучення додаткових коштiв з Глобального еколопчного фонду для фшансування захо-дiв з утилiзaцi! непридатних пестицидiв i бiльш ефективно здшснювати заходи iз поводження з ними вшповшно до свiтових тенденцш упрaвлiння хiмiчною безпекою доцiльно доручити Кaбiнету Мiнiстрiв Укра!ни прискорити погодження i затвердження Нaцiонaльного плану впровадження Стокгольмсько! конвенцп про СОЗ, а також роз-глянути можливостi для нарощування власних виробничих потужностей зi знищення непридатних пестицидiв [7].
Але за останш роки особливо! актуальносп набула проблема саме застосування пестицидiв та aгрохiмiкaтiв у сшьському господарсга i дослш-
ження наслiдкiв !х впливу на навколишне середо-вище та здоров'я людини. Окрiм безпосереднього цшьового призначення, пестициди чинять багато-стороннiй негативний вплив на бюсферу, масштаб якого порiвнюють з глобальними еколопчними чинниками. Головна небезпека пестицидiв полягае у входженнi 1х у бюлопчний колообiг, у процесi якого вони надходять в органiзми людини i тварин. Токсичнiсть пестицидiв визначена для вах живих органiзмiв, що пояснюють подiбнiстю 1хшх головних бiохiмiчних процесiв i молеку-лярно-бiологiчною оргашзащею живого [4].
Згiдно з Законом Украши «Про пестициди i агpохiмiкати» вiд 2 березня 1995 року пестициди -це отруйш речовини, 1х сполуки або сумiшi речо-вин хiмiчного чи бiологiчного походження, при-значенi для знищення, регуляцп та припинення розвитку шк1дливих органiзмiв, внаслiдок дiяль-ностi яких вражаються рослини, тварини, люди i завдаеться шкоди матерiальним цiнностям, а також гризушв, бур'янiв, деревно!, чагарниково! рослинносп, засмiчуючих видiв риб [8]. Агро-хiмiкати ж визначаються Законом як оргашчш, мiнеральнi i бактерiальнi добрива, хiмiчнi мелю-ранти, регулятори росту рослин та iншi речовини, що застосовуються для тдвищення родючостi грунпв, урожайностi сiльськогосподарських культур i полiпшення якостi рослинницько! продукцп. За даними Всесвггньо! оргашзацп охорони здоров'я у свт щорiчно рееструеться понад 1,5 млн. випадк1в отруень людей пестицидами.
Бшьшють мiжнародних спiлок, таких як Програма ООН з навколишнього природного середовища (ЮНЕП), Органiзацiя з економiчноl спiвпрацi i розвитку (ОЕСР) i £вропейський союз (£С) дивляться у перед, а саме здшснюють про-грами з рацiонального використання пестицидiв, направленi на запобiгання можливим екологiчним ризикам для здоров'я людини i довк1лля, !х керу-вання та зниження. Екологобезпечне застосування пестицидiв - одне iз завдань Стратепчного тдхо-ду ЮНЕП до мiжнародного регулювання хiмiчних речовин, що означае злагоджений пiдхiд до оптимального поводження з пестицидами на репональ-ному, нацiональному i глобальному рiвнях [9].
Встановлення екологiчного ризику застосуван-ня пестицидiв та його оцшка сприяе попереджен-ню забруднення ще на етапi планування чи використання заходiв хiмiзацil. Цей процес роз-глядають як один iз засобiв управлiння як1стю агроекосистеми на основi порiвняння пестицид-ного навантаження iз властивiстю територп до самоочищення, тобто включення пестицидiв у бiотичний кругооб^ речовин.
Саме тому на сьогодш постае необхiднiсть дослiдження методичних пiдходiв вивчення еко-логiчних ризик1в внаслщок використання пести-цидiв, що являе собою комплекс технолопчних операцiй з управлшня продукцiйними процесами в агроценозах з метою досягнення оптимально1 врожайносп i високо1 якостi продукцп за дотри-мання еколопчно1 безпеки. Використання пести-цидiв е одним iз засобiв управлiння як1стю агро-
екосистеми на 0CH0Bi nopiBH^HHa пестицидного навантаження з властивютю територп до самоочищення [10].
Зростання екологiчних ризишв в агроекосис-темах безпосередньо пов'язаш з обробкою грунту, а саме внесенням пестицидiв. Тому важливо завчасно оцшити рiвень потенцшно1 небезпеки заплановано! системи заходiв боротьби з шшдли-вими органiзмами для людини та довшлля. Досяг-ти зниження еколопчного ризику можливо за рахунок використання пестицидiв, як1 характери-зуються малим перюдом напiврозпаду.
У крашах £С питання екологiчних ризик1в роз-глядаються, наприклад, у Директивах Комюп £С, технiчних регламентах тощо [11, 12]. Крiм того, бiльшiсть нормативних акпв присвячено ризикам, пов'язаним зi здоров'ям населення i продукцieю. Перелiк мiжнародних стандартiв ISO висвiтлюe оцiнку i управлшня ризиками. Проте питання еколопчних ризишв, зумовлених використанням пестицидiв в агротехнолопях, висвiтлено не-достатньо. Стльна комiсiя Всесвггньо1 оргашзацп охорони здоров'я та Продовольчо! i сшьсько-господарсько! оргашзацп ООН у рамках Codex Alimentarius рекомендують використовувати для досягнення продовольчо1 безпеки пiдхiд, заснова-ний на ризиках, i розвивати оргашзований аналiз ризику.
В нашiй кра1ш проблема оцшки екологiчних ризик1в розглядаеться в контекст еколопчно1 безпеки. Слiд тдкреслити, що нинi в цьому напрямi важливим науковим завданням е розвиток методичних пiдходiв у дослiдженнях еколопчно1 небезпеки i екологiчних ризик1в. Однак в Укрш'ш недостатньо придiляеться уваги вивченню еколо-гiчних ризик1в у разi використання пестицидiв в агротехнолопях вирощування сiльськогосподарсь-ких культур.
Бiльшiсть визначень еколопчного ризику для здоров'я населення за впливу шшдливих речовин, що забруднюють довшлля, зводяться до того, що ризик - це ймовiрнiсть реалiзацil потенцшно1 небезпеки, спричинено1 впливом зовшшшх чин-ник1в i дiяльнiстю людини, що прискорюе виник-нення негативних наслщшв. Згiдно з Директивами £С [11], ризик - це стушнь можливо1 небезпеки пестицидiв для здоров'я людей i навколишнього природного середовища в конкретних умовах !х використання.
Тобто, можна зробити висновок, що еколопч-ний ризик - це шльшсна або як1сна оцiнка еколо-пчно1 небезпеки несприятливих впливiв на довшлля. Тобто еколопчний ризик е важливою озна-кою екологiчно небезпечно1 дiяльностi, оск1льки вiдображае стан навколишнього природного середовища, за якого забезпечуеться запобпання по-гiршенню еколопчного становища та виникненню небезпеки для здоров'я людей.
Еколопчна небезпека пестициду - його здат-нiсть забруднювати навколишне природне середо-вище i завдавати шкоди нецiльовим (корисним) оргашзмам дико1 природи. Мiрою еколопчно1
небезпеки пестициду е класи ïx стiйкостi, рухли-восп i екотоксичнiсть.
Визначення екологiчноï небезпеки i ризику застосування становить в цшому еколопчну оцш-ку пестициду. Даш щодо впливу пестициду на довкшля даться на двi групи показник1в: екоток-сичнiсть i поведшка в навколишньому природному середовищг Здатнiсть пестициду зберiгатися i розподмтися в навколишньому природному сере-довищi описуеться показниками його поведшки в об'ектах довк1лля. Вони характеризують еколопч-ну небезпеку пестициду (дiючоï речовини) [13]. Але для оцшки ризику застосування конкретного пестицидного препарату, о^м даних про екоток-сичшсть пестициду, потрiбнi також вiдомостi про його концентрацп у мiсцяx юнування тестових органiзмiв. Ця iнформацiя може бути отримана експериментально в xодi випробувань пестициду в конкретних умовах рекомендованого регламенту його застосування та природних умовах або роз-рахунковим шляхом за допомогою математичних моделей [14].
Отже зазначимо, що юнуе два шдходи оцiнки екологiчного ризику пестицидiв: iмовiрнiсний, який повнiстю вiдповiдае класичному визначенню поняття ризику i дае змогу врахувати варiабель-нiсть розпод^ пестициду в навколишньому природному середовищi i невизначеностi. та детермь нований. Результатом оцiнки такого ризику е роз-рахована ймовiрнiсть настання несприятливих наслiдкiв за перiод застосування пестициду. Ваго-мим недолiком оцшки ймовiрнiсного ризику е завеликий обсяг необхшних експериментальних даних, що обмежуе застосування такого пiдxоду у практищ регулювання обiгу пестицидiв. У £С роз-почато розроблення системи оцшки ймовiрнiсного ризику пестицидiв. Ймовiрнiснi методи не е единим шструментом для оцшки ризику i мають бути використаш разом з шшими. Система оцiнки детермiнованого екологiчного ризику пестицидiв значно простiша, оск1льки вона використовуе фшсоваш значения токсичностi i концентрацш пестицидiв у природних об'ектах. Показником детермшованого ризику е сшввшношення токсин-ностi та концентрацiï [14].
Пестициди за класифiкацiею Всесвiтньоï орга-нiзацiï охорони здоров'я подiляються на 4 класи небезпеки. Особливо небезпечш пестициди за ïx класифiкацiею належать до 1 класу токсичностi. Ця класифшащя бере свiй початок у 1973 р., коли Всесвпня оргашзащя охорони здоров'я прийняла рiшення про розробку системи класифшацп пести-цидiв за рiвнем представлено1' ними небезпеки. У цьому ршенш «небезпечний пестицид» визнача-еться як пестицид, що зумовлюе ризик гострого впливу на здоров'я людини. Всесвпня органiзацiя охорони здоров'я у свош публiкацiï «Рекомендована класифшащя ВООЗ для пестицидiв за ступе-нем небезпеки» пiдтримуе оновлений список пестицидiв, яким властива гостра токсичшсть.
Всесвiтня органiзацiя охорони здоров'я для визначення ступеня небезпеки пестицидiв основ-ним методом вважае гостроту токсично!' дп на
здоров'я людини, що визначаеться за тестом на лабораторних щурах, яш отримують пестицид iз 1жею або ж пщдаються його впливу через шшру. За результатами такого тесту розраховують величину летальноï дози для 50% - LD50, яка е статистичною оцшкою i виражаеться в мшграмах токсичноï речовини на 1 кг маси тша, за якоï гине 50% великоï популяцiï лабораторних тварин. Вшповшно до цiеï системи, ВООЗ вшносить до виключно небезпечних (клас 1а) або особливо небезпечних (клас lb) пестициди з низькою величиною LD50 [8].
1нтенсивне виробництво та застосування пестицидiв перетворило ïx на постiйнодiючий фактор виробничого та навколишнього середови-ща, що обумовлюе особливi екогiгiенiчнi вимоги до них та необхшшсть обгрунтування ппешчних нормативiв ïx використання. До "Перелшу пести-цидiв i агроxiмiкатiв" дозволених до використання в Украш включено значну к1льк1сть препаратiв -зокрема група синтетичних пiретроïдiв, хоча вони i не е ушверсальними, але достатньо ефективш та мають широкий спектр дп. ïx застосовують у сшьському та люовому господарствi як шретрош-нi iнсектициди. Серед них - препарат Карате-Зеон 050 CS, мк.с. (д.р. - лямбда-цигалотрин, 50 г/л), ф. Сингента, Швейцарiя, який е шретрошним iнсек-тицидом широкого спектру дп [15].
Отже, стутнь забруднення об'ектiв довк1лля залежить вш рiвнiв застосування в сiльському господарсга пестицидiв, мiнеральниx i органiчниx добрив вш дотримання умов ïx використання. При ïx комплексному застосуванш стутнь забруднення довкшля бшьш виражений за рахунок надход-ження в нього значноï кiлькостi речовин xiмiчноï та бiологiчноï природи.
У зв'язку з вищевикладеним, однiею з необхшних мiр, щодо мiнiмiзацiï' негативного впливу пестицидiв на довк1лля та здоров'я населення е розробка комплексу ппешчних заxодiв щодо попередження такого антропогенного впливу, а саме:
— розроблення критерiальниx територiальниx на-вантажень для рiзниx грунтово-клiматичниx зон Украши;
— розроблення номограмм визначення техногенного навантаження рiзниx складових пестици-дiв, мiнеральниx i органiчниx добрив;
— складання перелiку обов'язкових та допомiж-них фiзико-xiмiчниx та бюлопчних показник1в, за якими визначаеться саштарний стан грунту;
— проведення мониторингу довк1лля в районах застосування пестицидiв;
— проведення стовiдсотковоï паспортизацiï вах об'ектiв xiмiзацiï;
— будiвництво нових склащв для зберiгання пестицидiв, що використовуеться та вже е непридатними;
— впровадження в практику новi науково обгрун-товаш пропозицiï щодо збалансованого, дифе-ренцiйованого регламентування пестицидiв з урахуванням особливостей грунтово-клiматич-
них зон краши, що попередять !х негативний вплив на довшлля та здоров'я населения. Також невиршеним питаниям залишаеться знешкодження рослин, як1 пiддалися забрудненню пестицидами i в результатi цього в !х складi спостерiгаеться понаднормова шльшсть забрудню-ючих речовин. Утилiзацiя ж рослин, що мютять у сво1х тканинах хлорорганiчнi сполуки - стшш органiчнi забруднювачi, вимагае надвисокого температурного режиму, досягти якого доволi складно.
Мшстерством охорони здоров'я Укра1ни та головним саштарно-ешдемюлопчним управлш-иям розроблено «Методику вилучения, утилiзацil та знищення сшьськогосподарсько1 сировини i харчових продуктiв, що зазнали впливу пестици-дiв та агрохiмiкатiв i непридатнi до використан-ия». У вказаному нормативному документ тд-креслено, що найдоцiльнiшим та найбезпечшшим методом знищення продукцп, що зазнала пести-цидного забруднения е компостування [15]. Ком-постування — це бiохiмiчний процес, що протшае за контрольованих умов та призначений для перетворения твердих органiчних вiдходiв у стабшьний, гумусоподiбний продукт, i може бути використаний для покращення складу грунту [14]. За забезпечешстю процесу киснем розрiзияють аеробне (окислювальний характер процесу) та анаеробне (вщновлювальний характер процесу) компостування.
Компостування е одним з найбшьш ефектив-них економiко-екологiчних методiв утилiзацil рослин. Висновки
Результати проведеного дослщження свiдчать, що розумне, обгрунтоване внесення пестицидiв
дозволяе передбачити та уникнути складних екологiчних i економiчних проблем хiмiчного захисту рослин, зокрема, зменшити навантаження токсичних речовин на природш агроландшафти. Зважаючи на те, що в Укра1ш людина вважаеться найвищою сощальною цiннiстю, слiд вжити ефек-тивних заходiв щодо вiдвернения негативного впливу пестицидiв на И здоров'я. Не можна вiдкидати можливiсть застосування у сiльському господарствi пестицидiв, але слщ якомога скоро-тити !х застосування i таким чином зменшити негативний вплив на органiзм людини.
У всьому свiтi ведуться штенсивш розробки нових препаратiв з метою зменшення шк1дливо1 ди пестицидiв на навколишне природне середо-вище i людину. В останнi роки розроблеш новi, екологiчно нешкiдливi препарати, як повнiстю розкладаються в грунтi на вуглекислий газ i воду. Тому в цьому питанш Укра1ш слад переймати позитивний досвiд Японп, США, Францп та iнших передових кра1н у напрямку використания пести-цидiв нового поколiния, як1 розробленi на основi молочнокислих бактерiй.
З урахуванням аналiзу вiтчизияного та зарубiжиого досвщу та узагальнения пiдходiв до еколопчного ризику впливу пестицидiв.
Узагальнюючи досвщ м1жнародно1 практики визначено, що основою методичних пiдходiв до оцiнювания еколопчного ризику е щентифжащя i визначення рiвия небезпеки пестицидiв.
Удосконаления методологи аналiзу екологiч-них ризик1в може бути здшснено на основi роз-витку та подальшо1 гармонiзацil нормативно-пра-вово! та методично1 бази, з урахуванням накопи-ченого в свт досвiду.
Список лiтерaтури:
1. AgroTimes.net [Електронний ресурс]: - Режим доступу: http://www.agrotimes.net/chornuy-spusok-v-evropi.html
2. Оцiнкa ступеня iмплементaцii у нaцioнaльнoму зaкoнoдaвствi i використання можливостей рaтифiкoвaниx Укра!ною мiжнaрoдниx природоохоронних дoкументiв. Анaлiтичнa записка: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/569/ (Дата звернення 06.11.2012 р.)
3. Синякевич 1.М. 1нструменти екoпoлiтики: теoрiя i практика / 1.М. Синякевич. - Львiв: ЗУКЦ, 2003. - 188 с.
4. Кравщв В.С. Еколопчна безпека як об'ект репонально! пoлiтики // Реrioнaльнa екoнoмiкa. -1999. - № 1. - С. 124-134.
5. Галушкина Т.П. Экономические инструменты экологического менеджмента (теория и практика) / Т.П. Галушкина. — Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2000. - 280 с.
6. Хижнякова Н.О. Политика щодо поводження з xiмiчними засобами захисту рослин як складова еколопчно! полпики репону [Текст] / Н.О. Хижнякова // Екoнoмiчнi науки: зб. наук. праць. - Луцьк: Луцький нaцioнaльний техшчний унiверситет. - 2010. - Вип. 7 (27). -Ч. 5. - С. 241-249. - (Серiя «Репональна економжа»).
7. Закон Укра!ни «Про рaтифiкaцiю Стокгольмсько! кoнвекцii про стшш оргашчш зaбруднювaчi» - Верxoвнoi Ради Укра1ни (ВВР) вiд 18.04.2007 № 949-V
8. Емнова Е.Е. Механизм антимикробного действия пестицидов / Е.Е. Емнова, В.А. Кодрян // Взаимодействие пестицидов с микроорганизмами. - Кишинев, 1984. - С. 31-48.
9. Моклячук Л.1. Arani3 мiжнародноi практики та методичних mдходiв щодо вивчення екологiчних ризик1в пестицидiв [Текст] / Л.1. Моклячук, А.М. Лiщук, Г.Д. Матусевич // Збалансоване природокористування. - 2012. - № 1. - С. 46-50.
10. Закон Укра!ни «Про пестициди i агpохiмiкати». - Вiдомостi Верховно! Ради Укра!ни (ВВР), 1995, № 14, ст.91 1з змiнами, внесеними зпдно i3 Законом № 2608-VI ( 2608-17 ) ввд 19.10.2010
11. Директива 2004/35/GC £вропейського Парламенту та Ради «Про еколопчну вщповщальшсть за попередження та лiквiдацiю наслiдкiв завдано! навколишньому середовищу шкоди» вiд 21 квггня 2004 року.
12. Директива ЕС Council Directive 2001/688/EC (Решение Комиссии от 28 августа 2001 г., определяющее экологические критерии присвоения в Сообществе экологической маркировки на улучшители почвы и среды для выращивания).
13. Горбатов В.С. Экологическая оценка пестицидов: источники и формы информации / В.С. Горбатов, Ю.М. Матвеев, Т.В. Кононова // Агро-ХХ1. - 2008. - № 1-3. - С. 7-9.
14. Кавецький В.М. Екотоксична властивють пестицидiв як функщя фiзико-хiмiчноi будови !х молекул / В.М. Кавецький, Л.С. Крук, Л.1. Бублик // Агроеколопя i бютехнолопя. - 1998. -Вип. 2. - С. 85-91.
15. Галиулин Р.В. Фитоэкстракция тяжелых металлов из загрязненных почв [Текст] / Р.В. Галиулин, Р.А. Галиулин // Агрохимия. - 2003. - № 3. - С. 77-85.
Надано до редакцп 17.11.2012
Муравшна Марина Олепвна / Marina O. Muravkina
muurkaa@yandex. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Визначення наnрямiв iMmeMeHma^i мiжнaродноi практики в сферi екологобезпечного поводження з пестицидами [Електронний ресурс] /М.О. Муравюна //Економжа: реалп часу. Науковий журнал. — 2012. — № 3-4 (4-5). — С. 207212. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2012/n4-5.html
