CC BY
24
УДК 619:615.5
Колодш Г. В. ([email protected])1 ©
Державный науково-дослгдний контрольный тститут ветеринарных npenapamie та
кормових добавок, м. Mbeie
ВИЗНАЧЕННЯ КУМУЛЯТИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЗАСОБУ ДЛЯ ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ, ВИГОТОВЛЕНОГО НА ОСНОВ1 ПОЛ1ГЕКСАМЕТИЛЕНГУАН1ДИНУ
У сmammi наведет результати вивчення кумулятивних властивостей засобу для знезараження води, виготовленого на основi полiгeксaмemилeнгуaнiдину. Визначено коефщент кумуляцп за метод—тестом «субхротчног mоксичносmi» К. С. Лiмa. Виявлено, що до^джуваний зааб проявляе слабо виражеш кумулятивн влaсmивосmi, коефщент кумуляцп становить 3,69 одинищ. При aнaлiзi динамжи маси тта до^дних тварин було встановлено, що зааб для знезараження води впродовж 20 дiб не впливав на змту маси тта тварин, а при визначенш коeфiцiенmiв маси внутрштх оргатв встановлено збтьшення коефщенту маси печтки на 17 %, у порiвняннi до контролю.
Ключов1 слова: зааб для знезараження води, пол^ексаметиленгуатдин, бШ щури, коефщент кумуляцп, доза, питна вода.
УДК 619:615.5
Колодий Г. В.
Государственный научно-исследовательский контрольный институт ветеринарных препаратов и кормовых добавок, Львов, Украина
ОПРЕДЕЛЕНИЕ КУМУЛЯТИВНЫХ СВОЙСТВ СРЕДСТВА ДЛЯ ОБЕЗЗАРАЖИВАНИЯ ВОДЫ, ИЗГОТОВЛЕННОГО НА ОСНОВЕ СОЛЕЙ ПОЛИГЕКСАМЕТИЛЕНГУАНИДИНА
В статье приведены результаты изучения кумулятивных свойств средства для обеззараживания воды, изготовленного на основе полигексаметиленгуанидина. Определен коэффициент кумуляции за метод—тестом «субхроническая токсичность» по К. С. Лиму. Выявлено, что исследуемое средство проявляет слабо выраженные кумулятивные свойства, коэффициент кумуляции составляет 3,69 единицы. При анализе динамики массы тела подопытных животных было установлено, что средство для обеззараживания воды в течение 20 дней не влияло на изменение массы тела животных, а при определении коэффициентов массы внутренних органов установлено увеличение коэффициента массы печени на 17 % по сравнению с контролем.
Ключевые слова: средство для обеззараживания воды, полигексаметиленгуанидин, белые крысы, коэффициент кумуляции, доза, питьевая вода.
UDC 619:615.5
Kolodii H. V.
State Scientific—Research Control Institute of Veterenary Preparations and Feed Additives, Lviv,Ukraine
THE DETERMINATION OF CUMULATIVE PECULIARITIES OF PRODUCT INTENDED FOR WATER DECONTAMINATION CONTAINING POLYHEXAMETHYLENE GUANIDINE
The article presents the test results of cumulative peculiarities ofproduct intended for water decontamination containing polyhexamethylene guanidine. The cumulation coefficient
'Науковий кершник — д. вет. н., с. н. с., I. М. Кушшр © Колодш Г. В., 2016
57
was determined by means of test-method «subchronic toxicity» by K. S. Lima. This product intended for water expressed cumulative peculiarities, cumulation coefficient is equal to 3,69 units. The analysis of body weight dynamics demonstrated that tested product did not influence body weight change during 20 days the determination of weight coefficient of internal organs influenced by tested product showed the increase of liver weight coefficient by 17 % in comparison with control one.
Key words: product intended for water, polyhexamethylene guanidine, white rats, cumulation coefficient, dose, water.
Вступ. На сьогодшшнш день актуальною проблемою у птах1внищга залишаетъся надiйне знезараження води, оскшьки вона е одним i3 найрозповсюджешших джерел бактерiалъноï небезпеки на ттОвничих комплексах [1]. Основними критерiями якост питно1 води е безпека в етзоотичному ввдношенш, нешквдливють за хiмiчним складом та належн органолептичш властивосп. Важливим показником мiкробного забруднення води е наявнiстъ у нш патогенних та умовно-патогенних мiкроорганiзмiв, що створюе умови для розвитку та поширення шлунково-кишкових захворюванъ [2, 3]. У таких випадках для запоб^ання та л^вдацн захворюванъ, виникае необхвдшсть проведения ветеринарно-санiтарних заходiв iз використанням екологiчно безпечних дезiнфiкуючих препаратов, ям б вiдповiдали сучасним вимогам щодо унiверсальностi, активности до широкого спектру мiкрооргаиiзмiв, безпеки для людей та тварин [4, 5].
Однак, багаторазове застосування препаратов може призвести до 1'х накопичення у тканинах оргашзму та виникнення гострих чи хрошчних отруень. Тому при розробцi нового препарату важливим етапом е проведення токсиколопчних дослiджень, зокрема встановлення кумулятивних властивостей. Важливе мiсце, за цих умов, належить проведенню бiохiмiчних, морфолопчних, гiстологiчиих дослiджеиъ та виявленню кумулюючоï дiï дослiджуваного засобу [6, 7].
Одшею з перспективних груп дезiнфiкуючих засобiв, що найповшше вiдповiдають вимогам щодо безпеки та ефективност е полiмериi сполуки, створен на основi поздних гуанiдииу, зокрема полiгексаметилеигуанiдииу (ПГМГ), що володтоть бактерицидними, фунгiцидиими, вiроцидними властивостями та проявляють широкий спектр фармакологiчноï дiï [8-10].
Завдання дослвдження: метою наших дослiджеиъ було вивчення кумулятивних властивостей засобу для знезараження води, виготовленого на основi ПГМГ.
MaTepia™ i методи. Властивост дослiджуваного засобу щодо кумуляцiï вивчали на бших щурах двох мiсячного вiку, масою тiла 180-205 г. Для визначення ступеня кумуляцiï дослiджуваного засобу використали тест-метод «субхрошчно1' токсичносп» за К. С. Лiмом зi ствавторами у модифiкацiï К. К. Сидорова [7]. У дослш було використано 24 щури, з яких сформували двi групи: I - контрольна, II — дослвдна, по 12 тварин у кожнш. Засiб для знезараження води дослвдшй групi тварин вводили внутршньошлунково в дозi 372 мг/кг, що становило 1/10 DL50, через кожн 4 доби дозу послвдовно збiльшували в 1,5 рази.
Шд час проведення дослiджень враховували загальний стан та загибель лабораторних тварин. Залежно вiд дози засобу, вираховували коефiцiент кумуляци за формулою, запропонованою Ю. С. Каганом i В. В. Станкевичем [11, 12] :
Ккум = DL50 n : DL50 Ь
де: Ккум — коефiцiеит кумуляци, DL50 n та DL50 j — середш смертельн дози за багаторазового та одноразового введення.
Сумарну середню дозу на одну дослiдиу тварину визначали за методом К. К. Сидорова [7].
Для вивчення впливу дослвджуваного засобу у зростаючих дозах на щурiв, нами на початку до^ду та в шнщ, було вшбрано по п'ять щурiв, яких декаттували, за умов легкого ефiрного наркозу, (у вiдповiдностi до норм бюетики) [6, 13]. Пiсля проведеного патологоанатомiчного розтину вiдбирали виутрiшиi органи (печiнку, легеш, нирки,
58
серце, селезшку), зважували та визначали коефщети маси. Отримаш показники порiвнювали з даними контролю.
Результати дослiдження.
При дослвдженш кумулятивних властивостей дезiнфiкуючого засобу для знезараження води упродовж 15 дiб загибелi тварин не спостерiгали, щурi були активними, охоче по!дали корми. Лише на 16-у добу ввд початку введения розчину у дозi 1255 мг/кг зареестрували загибель одного щура, а на 19-у та 20-у доби — двох щурiв, що отримували засiб у дозi 1882 мг/кг (табл. 1).
Таблиця 1
Кумулятивт властивостi дослiджуваного засобу (п = ^ 12)
Доби дослвду Кшьшсть тварин
Вижило Загинуло
1 12 0
2 12 0
3 12 0
4 12 0
5 12 0
6 12 0
7 12 0
8 12 0
9 12 0
10 12 0
11 12 0
12 12 0
13 12 0
14 12 0
15 12 0
16 11 1
17 11 0
18 11 0
19 10 1
20 9 1
Сумарна середня доза засобу, виготовленого на основi ПГМГ на одного щура за введення впродовж 20 дiб постль становила 13759 мг/кг.
Ккум = 13759 : 3726 = 3,69 одиниць.
Отже, при визначенш кумулятивних властивостей дослiджуваного засобу за тест-методом «субхрошчно! токсичности» встановлено, що коефщент кумуляцн становив 3,69 одинищ, що вказувало на його слабо виражеш кумулятивнi властивост
[7].
При патологоанатомiчному розтин щурiв спостерiгали, що серце, легеш, нирки та селезiнка не змiненi, печiнка дещо збшьшена, на розрiзi видно поодинош крапковi крововиливи. При оглядi шлунково-кишкового тракту виявляли незначне геморагiчне запалення кишечнику.
Нами проведено визначення коефiцiентiв маси внутрiшнiх оргашв тварин, що отримували дослiджуваний зааб. Результати наведено у таблицi 2.
Як видно з даних, наведених у таблицi 2, дослiджуваний зааб упродовж 20 дiб не впливав на змiну маси тiла, порiвняно з контролем. Проте, виявлено вiрогiдне збiльшення коефiцiенту маси печiнки, що складало 17 %, у га^внянш з контролем (Р<0,01). Крiм того, спостер^али незначне збiльшения коефiцiенту маси нирок на 8 %.
59
Таблиця 2
Коефвденти маси внутршшх оргатв бших щуpiв (M±m, n=5)_
Органи Групи тварин
I (контроль) II (дослад)
Серце 5,5±0,40 5,96±0,52
Печшка 32,9±0,73 38,78±2,13 *
Легеш 7,8±0,22 8,36±0,18
Нирки 5,6±0,08 6,01±0,1
Селезшка 3,77±0,15 4,08±0,08
Примтка: *р<0,01, пор1вняно до контрольног групи.
Висновок. До^джуваний зааб для знезараження води вiдноситься до речовин iз слабо вираженими кумулятивними властивостями. Коефщент кумуляцiï за метод-тестом <<субхрошчно1' токсичностЬ» становить 3,69 одинищ.
Перспективи подальших дослiджeнь. Визначення хротчно1' токсичности засобу для знезараження води.
Лггература
1.Нацiоиальиа доповiдь про як1сть питно1 води та стан водопостачання в Украпп у 2005 р. К. — 2006.— 311с.
2.Соколюк В. М. Показатели биологической безоапасности питьевой воды на заболеваемость животных/ В. М. Соколюк // Международный вестник ветеринарии. — 2014. — № 2. — С. 41-44.
3.3асешн Д. А. Вплив наночастинок срiбла на мшробне забруднення води / Д. А. Засешн, В. В. Соломон, М. Д. Кучерук та ш. // Здоровя тварин i лши. — 2009. — № 21. — С.15.
4.Дезшфекщя, дезшсек^, дератиза^: доввдник лiкаря ветерииариоï медицини. Кшв: Урожай. — 2004. — С. 1072-116.
5.Бирман Б. Я. Фармако-токсикологические свойство нового дезинфицирующего средства «Ветоксид» / Я. Б. Бирман, А. А. Богуш, Т. Н. Каменская, В. Е. Ивапнов, И. В. Насонов, Н. И. Падарева, М. И. Черник // Ветеринарная наука-производству:научные труды/ Национальная академия наук Беларуси, РНИУП «Институт экспериментальной ветеринарии им. С.Н. Вышелосского НАН Беларуси». — Минск. — 2005. — Вып. 38. — С. 83-90.
6.Коцюмбас I. Я. Доклшчш дослвдження ветеринарних лшарських засобiв / I. Я. Коцюмбас, О. Г. Малик, I. П. Патерега та ш. // Львiв: Трiада плюс. — 2006. — 360 с.
7.Сидоров К. К. О некоторых методах количественной оценки кумулятивного эффекта / К. К. Сидоров // Токсикология новых промышленных химических веществ. — 1967. —. Вып. 9. — Л.: Медицина. — С. 19-27.
8.Мандигра М. С. Використання пол^ексаметиленгуашдину для дезшфекцп / М. С. Мандигра, I. В. Степаняк, А. В. Лисиця, Ю. М. Мандигра // Аграрний вкник Причорноморя. Збiриик наукових праць. — Вип.42. — Одеса:СМИЛ. — 2008. — Ч. 2. — С.69-73.
9. Воинцева И. И. Полигуанидины - дезинфекционные средства и полифункциональные добавки в композиционные материалы / И. И. Воинцева, П. А. Гембицкий. - М.: ЛКМ-пресс, 2009. - 304 с.
10. Saczewski F. Biological activités of guanidine compounds / F. Saczewski, L. Balewski // Expert opinion on therapeutic patents. - 2009. - Vol. 19, № 10. - P. 1417-1448.
11. Коцюмбас I. Я. Бактерюлопчш властивосп дезшф^ючого засобу Аеросан / I. Я. Коцюмбас, О. Л. Тшин, Р. В. Хом'як // Наук.-техн. бюл. ДНДК! ветпрепарапв та кормових добавок. — Львiв, 2012. — Вип. 13. — № 3, 4. — С. 211-214.
12. Пери- Ж. М. Визначення токсичносп нового дезшфшуючого засобу "Аеросан" // Ж. М. Пери; Т. В. Юринець, С. Я. Мартиник // Наук.-техн. бюл. i-ту бюл. т-н i ДНДЮ ветпрепарапв та кормових добавок. — Вип. 15. № 1. — Львiв, 2014. — С. 170-174.
13. Методи лабораторноï клшчно1 дiагностики хвороб тварин / В. I. Левченко, В. I. Головаха, I. П. Кондрахш та ш. / за ред. В. I. Левченка. — К: Аграрна освта, 2010. — 437 с.
References
Natsionalna dopovid pro yakist pytnoi vody ta stan vodopostachannia v Ukraini u 2005 r. K. —
2006. - 311s. (in Ukrainian).
60
Sokolyuk, V. M. (2014). Pokazateli biologicheskoy bezoapasnosti pitevoy vodyi na zabolevaemost
zhivotnyih. Mezhdunarodnyiy vestnik veterinarii. 2, 41-44. (In Russian). Zasiekin, D. A. Solomon, V. V., Kucheruk, M. D. (2009). Vplyv nanochastynok sribla na mikrobne
zabrudnennia vody. Zdorovia tvaryn i liky. 21, 15. (in Ukrainian) Dezinfektsiia, dezinsektsiia, deratyzatsiia: dovidnyk likaria veterynarnoi medytsyny. Kyiv:
Urozhai. - 2004. - S. 1072-116. Birman, B. Ya., Bogush, A. A., Kamenskaya, T. N., Ivapnov, V. E., Nasonov, I. V., Padareva, N. I., Chernik, M. I. (2005). Farmako-toksikologicheskie svoystvo novogo dezinfitsiruyuschego sredstva «Vetoksid». Veterinarnaya nauka-proizvodstvu: nauchnyie trudyi / Natsionalnaya akademiya nauk Belarusi, RNIUP «Institut eksperimentalnoy veterinarii im. S. N. Vyishelosskogo NAN Belarusi». Minsk. 38, 83-90. (In Russian). Kotsiumbas I. Ya. (2006). Doklinichni doslidzhennia veterynarnykh likarskykh zasobiv / I. Ya. Kotsiumbas, O. H. Malyk, I. P. Patereha ta in. // Lviv: Triada plius. 360 s. (in Ukrainian).
Sidorov, K. K. (1967). O nekotoryih metodah kolichestvennoy otsenki kumulyativnogo effekta / Toksikologiya novyih promyishlennyih himicheskih veschestv. L.: Meditsina. 9, 19-27. (In Russian).
Mandyhra, M. S., Stepaniak, I. V., Lysytsia, A. V., Mandyhra, Yu. M. (2008). Vykorystannia poliheksametylenhuanidynu dlia dezinfektsii / M. S. Mandyhra, // Ahrarnyi visnyk Prychornomoria. Zbirnyk naukovykh prats. - Vyp.42. - Odesa:SMYL. - 2008. - Ch. 2. — S.69-73. (in Ukrainian).
Vointseva, I. I., Gembitskiy, P. A. (2009). Poliguanidinyi - dezinfektsionnyie sredstva i polifunktsionalnyie dobavki v kompozitsionnyie materialyi. - M.: LKM-press, 304 s. (In Russian).
Saczewski, F., Balewski, L. (2009). Biological activites of guanidine compounds / Expert opinion
on therapeutic patents. - Vol. 19, № 10.- P. 1417-1448. Kotsiumbas I. Ya., Tishyn, O. L., Khomiak, R. V. (2012). Bakteriolohichni vlastyvosti dezinfikuiuchoho zasobu Aerosan / Nauk.-tekhn. biul. DNDKI vetpreparativ ta kormovykh dobavok. — Lviv, 2012. — Vyp. 13. — № 3, 4. — S. 211-214. (in Ukrainian) Perih, Zh. M., Yurynets, T. V., Martynyk, S. Ya. (2014). Vyznachennia toksychnosti novoho dezinfikuiuchoho zasobu «Aerosan» / Nauk.-tekhn. biul. i-tu biol. t-n i DNDKI vetpreparativ ta kormovykh dobavok. - 15. 1, 170-174. (in Ukrainian). Levchenko, V. I., Holovakha, V. I., Kondrakhin, I. P. (2010). Metody laboratornoi klinichnoi diahnostyky khvorob tvaryn / za red. V. I. Levchenka. — K: Ahrarna osvita, 437. (in Ukrainian).
Стаття надшшла до редакцй 23.03.2016
УДК 636.09:612.014.43:598.2 с
Колтун G. М., д. с.-г. н., професор, Русин В. I., к. вет. н., доцент ®
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмет С. З. Гжицького, м. Льв1в, Украта
ДЕЯК1 АСПЕКТИ ТЕРМОРЕГУЛЯЦП У ПТАХ1В ЗА ВПЛИВУ ПIДВИЩЕНОÏ ТА ЗНИЖЕНОÏ ТЕМПЕРАТУРИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Представлено огляд науковог лтератури, в якому вiдображено деят аспекти терморегулящХ у птахiв за впливу тдвищеноХ та зниженоХ температури навколишнього середовища.
ЛШературш джерела свiдчать, що при короткочаснш дп температури повтря в межах 25-28 °С, у курей знижуеться споживання корму, тдвищуеться споживання води i рiвень газообмту. За температури навколишнього середовища в межах 35-40 °С встановлено тдвищення температури тта птахiв на 0,5-1 °С, зниження активностi травних ферментiв та споживання корму, а також зростання газообмту. При тривалш дп високоХ температури розвиваеться адаптащя оргатзму до цього чинника навколишнього середовища, яка супроводжуеться зниженням швидкостi споживання кисню та корму.
® Колтун е. М., Русин В. I., 2016
61
