CC BY
43
УДК 336.711
онтолопя природи ТА СУТЖСТЬ СИСТЕМНО ВАЖЛИВИХ БАИК1В
© 2014
ЛАВРЕНЮК В. В.
УДК 336.711
Лавренюк В. В. Онтологiя природи та сутнкть системно важливих банмв
Мета статт/ полягае у визначент фактор'в становлення та формування сутност/ системно важливих баншв. Проведено ретроспективний анал'в еволюци системно важливих бант. Визначено посл'довний, лог/чний процес генезису банк/в в/д приватних до р'вня национально та глобально системно важливих баншв, що дозволило з'ясувати економ1чну природу системно важливих баншв, як на сьогодшшн'ш день е високозначу-щими не т'шьки для свое'кра'ни, але I в межах глобальноI ф'шансовоI системи. Розглянуто тдходи ноземних науковц/в I м/жнародних орган/зац/й з регулювання баншвськоI ЫяльностI до трактування сутностI системно важливих баншв. Результатом проведеного досл'дження е визначення основних етап'в генезису системно важливих баншв: зародження, становлення, розвиток. ВиЫлено основнI особливост/ та домнанту стосов-но кожного етапу еволюци системно важливих баншв. Як напрям, альтернативний еволюцйному тдходу, розглянуто трактування сутностI системно важливих баншв з позицПсистемного ризику, I на основI рекомендацй регуляторних оргатв, таких як Базельський комтет I Рада з ф1-нансовоI стаб'шьност'!, виявлено неузгоджетсть у втчизняномузаконодавствI щодо теми досл'дження. Зазначено, що найкраще, в'дпов'дно до м/жнародних стандарт'в, сутнкть нацональних системно важливих баншв в'дображае поняття «системний банк». У подальшому досл'дження е перспективним, з огляду на те, що його проблематика е новою. Зокрема, це: закрплення единого визначення системно важливих баншв на р/вн: законодавства; розробка методологи ¡дентифшаци нацональних системно важливих баншв; створення спецшл'вованого департаменту на р'вт центрального банку для регулювання ЫяльностI системно важливих баншв.
Кпючов'1 слова: банк, системно важлив'> ф'тансовI ¡нститути, системно важливий банк, системний банк, Базельський комтет, Радаз ф'тансовоI
стаб'шьности
Рис.: 2. Табл.: 1. Вбл.: 21.
Лавренюк Владислав Володимирович
03068, УкраНа) E-mail: [email protected]
■ асп:рант, Ки/вський нацональний економ/чний ун/верситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки!в,
УДК 336.711
Лавренюк В. В. Онтология природы и сущность системно важных банков
Целью статьи является определение факторов становления и формирования сущности системно важных банков. Проведен ретроспективный анализ эволюции системно важных банков. Определен последовательный, логический процесс генезиса банков от частных до уровня национально и глобально системно важных банков, что позволило выяснить экономическую природу системно важных банков, которые на сегодняшний день являются высокозначимыми не только для своей страны, но и в рамках глобальной финансовой системы. Рассмотрены подходы зарубежных ученых и международных организаций по регулированию банковской деятельности к трактовке сущности системно важных банков. Результатом проведенного исследования является определение основных этапов генезиса системно важных банков: зарождение, становление, развитие. Выделены основные особенности и доминанты по каждому этапу эволюции системно важных банков. Как направление, альтернативное эволюционному подходу, рассмотрено трактование сущности системно важных банков с позиции системного риска, и на основе рекомендаций регулятор-ных органов, таких как Базельский комитет и Совет по финансовой стабильности, выявлена несогласованность в отечественном законодательстве по теме исследования. Отмечено, что лучше всего, в соответствии с международными стандартами, сущность национальных системно важных банков отражает понятие «системный банк». В дальнейшем исследование представляется перспективным, учитывая то, что его проблематика является новой. В частности, это: закрепление единого определения системно важных банков на уровне законодательства, разработка методологии идентификации национальных системно важных банков, создание специализированного департамента на уровне центрального банка для регулирования деятельности системно важных банков.
Ключевые слова: банк, системно важные финансовые институты, системно важный банк, системный банк, Базельский комитет, Совет по финансовой стабильности. Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 21.
Лавренюк Владислав Владимирович - аспирант, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 336.711
Lavreniuk Vladyslav V. Ontology of the Nature and Essence of the Systemically Important Banks
The goal of the article is identification of factors of establishment and formation of the essence of the systemically important banks. The article conducts a retrospective analysis of evolution of the systemically important banks. It identifies the consecutive and logical process of genesis of banks from private to national and systemically important banks, which allows determination of the economic nature of systemically important banks, which are highly important today not only for their countries but for the whole global financial system. The article considers approaches of foreign scientists and international organisations on regulation of banking activity in the context of the essence of systemically important banks. The result of the study is identification of main stages of genesis of systemically important banks: origination, establishment and development. The article marks out main features and dominants by each stage of evolution of systemically important banks. The article interprets the essence of systemically important banks from positions of the system risk as a direction, which is alternative to the evolution approach, and shows discordance in the domestic legislation by the topic of the study on the basis of recommendations of such regulatory bodies as the Basel Committee and Financial Stability Board. The article shows that the "system bank" notion reflects national systemically important banks best of all in accordance with international standards. The study is prospective since its problems are new. Namely: securing a single definition of systemically important banks at the legislation level, development of methodology of identification of national systemically important banks, establishment of a specialised department at the level of the central bank for regulating activity of systemically important banks.
Key words: bank, systemically important financial institutions, systemically important bank, system bank, Basel Committee, Financial Stability Board. Pic.: 2. Tabl.: 1. Bibl.: 21.
Lavreniuk Vladyslav V.- Postgraduate Student, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: [email protected]
Уперюд загострення cbîtoboï фiнансовоï кризи стало очевидним, що погiршення показниив дiяльно-ст системно важливих банив (СВБ) розповсюди-ло кризовi явища через «ефект зараження» (contagion) на всю глобальну банкшську систему, порушило ïï стабкь-нiсть та завдало руйншного удару по сектору реально'1 економiки. Тим самим свiтова фшансова криза показала взаемопов'язаний характер фшансових установ з поширен-ням фшансових i економiчних криз. Криза також шдкрес-лила необхiднiсть для органш державно'1 влади швидких i активних дш щодо iдентифiкацiï фiнансових установ, яи е системно важливими, i вжиття заходш щодо пом'якшення к впливу i зниження морального ризику, пов'язаного iз заходами громадського сектора, i банкрутств таких установ. Усвiдомлення важливост СВБ мiжнародними регулятор-ними органами актуалiзувало питання дослiдження еко-номiчного змiсту системно важливих банкiв та 1х мiсця у свiтовiй та нащональнш банкiвських системах. Поняття «системно важливий банк» сьогодш вже використовуеть-ся у рядi нормативних докуменпв свiтових регуляторних органiв i центральних банкiв деяких краш. Але неузгодже-нiсть понятiйно-категорiального апарату сприяе появi рiз-них пiдходiв до визначення сутност системно важливих банкш i тдкреслюе гостру актуальнiсть даного питання в дковому та науковому свт.
В економiчнiй лiтературi дослiдження питання сут-ностi СВБ майже в^сутш. Деяким фундаментальним i тео-ретичним аспектам сутност СВБ присвячено пращ таких шоземних авторiв, як Роуз П., Сши Д., Адрiан Т., Бруннер-маер М., Кауфман Д.. ^м того, питання сутностi та регу-лювання дiяльностi СВБ постшно знаходиться в центрi ува-ги Базельського комитету та Ради з фшансово'1 стабiльностi. Вважаемо, що розробка ефективних, практичних заходш регулювання дiяльностi СВБ потребуе глибших дослiджень генезису СВБ та економiчного змiсту 1х сутностi.
Метою статтi е визначення факторш становлення та формування сутност системно важливих банив.
Фiнансова криза 2008 - 2009 рр. показала значну залежшсть стабкьност свiтовоï банкшсько'1 системи вiд показникiв дiяльностi системно важливих фшансових ш-ститутiв, зокрема банив. Будь-якi проблеми пов'язанi з дь яльнiстю системно важливих банив здатш спровокувати ланцюгову реакцiю розповсюдження ризикiв i пiдiрвати стабiльнiсть банивсько'1 системи, не тiльки нацiональноï, але i мiжнародноï. Яскравим прикладом е «Merrill Lynch» i «Lehman Brothers», банкрутство яких у 2008 р. порушили стабкьшсть глобально'1 фшансово'1 системи. Однiею з причин стала недооцшка регуляторами проблеми «занад-то важливих, щоб збанкрутувати» (too big to fait) у перюд до фшансово'1 кризи. Дана проблема обумовлена ризиком недобросовiсноï поведiнки системно важливих фшансових шститутгв (moral hazard risk) [1], яи брали необгрунтовано високий рiвень ризикiв, покладаючись на непряму/пряму тдтримку держави, що, у тдсумку, вiдбивалося на знижен-нi вартост 1х запозичень, при вiдсутностi володшня при цьому адекватною системою ризик-менеджменту. 1ншими словами, вирiшення проблеми морального ризику, у першу чергу, покладаеться на регуляторш органи. Вони, аби не допустити розвитку негативного сценарш та зберегти стабкьшсть банивсько'1 системи, будуть вимушеш надати допомогу СВБ. Як насл^ок - витрата грошей платникгв податив на порятунок цих шститутгв. Системно важливий банк, який в^чувае, що його банкрутство не буде допущене
регуляторними органами, може i надал збГльшувати обся-ги ризикованих операцiй, генерувати значш обсяги фжтив-ного капiталу, i взагалi брати на себе надмiрнi ризики.
Фундаментом вирiшення практичних питань, пов'я-заних i3 дiяльнiстю системно важливих банив, е чiтке розу-мiння '1х зародження та походження. Еволюцiю СВБ дореч-но дослГдити в контекстi становлення банивсько'1 дгяль-ностi, що дозволить сформувати основний категоршний апарат, закономiрностi й ознаки таких банив. Проведення теоретичного дослГдження антологГ' формування СВБ дозволило виокремити, у цГлому, такi етапи: зародження, становлення, розвиток (табл. 1).
Перший етап, тдготовчий, розпочався, ще у XVII ст. у АнглГ', Францп, Нiмеччинi, 1талГ1. Протягом цього перiоду було закладено тдГрунтя для комерцГйно! дГяльностГ, яка супроводжуеться ризиком. Для цього етапу характерним е активний розвиток приватного банкГвського бГзнесу та виникнення перших банкГв з акцгонерним капгта-лом, в основу якого покладено ймовгрну природу комерцш-но'1 (тдприемницько'1) дгяльностг. Здгйснення комерцшно! дГяльностГ сприяе подальшому перетворенню банкГв на на-щональш важливг банки (Н-ВБ). Отже, особливгстю першо-го етапу е зародження бантв саме з приватним акщонерним капталом, метою дiяльностi яких е отримання прибутку.
Домгнантою другого етапу е практична (ендогенна) складова дiяльностi бантв, що е в цей пергод визначаль-ною у формуваннГ системно важливих банкГв, переважно в нащональних межах. Зокрема вгдбуваеться штенсивний розвиток банивських установ вгд малих до великих. Дг-яльнГсть окремих банкГв характеризуеться нарощенням масштабгв i складностг банивських операцгй, посиленням схильностГ до ризикГв, виходом банкГв за нацГональнГ кор-дони. Другий етап ознаменувався переходом вгд сприй-няття банив як локальних, спецгалгзованих до системного 1х розумшня, що дало поштовх до набуття банками ознак системно важливих банкГв. Серед таких ознак видглимо: великг розмгри банку; контроль над значною часткою акти-вГв i залучених коштГв вкладникГв; взаемопов'язангсть з ш-шими банками; розгалужена мережа фшй; уид цих банкГв з ринку може завдати значш збитки економщГ мГжнародна дГяльшсть. ПерелГчеш ознаки е характерними для нащо-нальних системно важливих банкГв.
Банивський бГзнес почав стрГмко розвиватися тд впливом транснащонамзацп та глобамзацп, що стало тд-Грунтям для набуття банками нових рис, характерних системно важливим банкам, зокрема це тдвищення транснащ-онально'1 дГяльностГ банкГв. Розвиток мГжнародного подГлу працГ та вихГд банкГв за нацГональнГ кордони став каталГ-затором процесу розвитку системно важливих банкГв Г зу-мовив '1х перехГд на рГвень глобальних системно важливих банкГв (Г-СВБ).
Третш етап ознаменувався суспГльним визнанням i розвитком теоретичного осмислення мГсця та ролГ банкГв, що працюють не тГльки на нацГональному ринку, але й активно присутнГ на мГжнароднГй аренГ, що дае пГдстави Гден-тифшацп 1х як системно важливих. Домшантою третього етапу е теоретична складова дГяльностГ СВБ. Питання системно'' важливост почало активГзовуватися з 80-х роив ХХ ст. Вперше 19 вересня 1984 р. американським конгресменом Стюартом Б. МакЮнш був Гмплементований розмовний термш «занадто великий, щоб збанкрутувати» («too big to fail») стосовно спасшня банку «Continental Illinois» [8].
Таблиця 1
Етапи генезису системно важливих банмв*
Етап Перiод КраТни Особливостi етапу
XVII ст. - XVIII ст. Англы, Францт, Ымеччина, 1тал1я 1) створення перших акцюнерних банк1в; 2) розвиток приватного банювського б1знесу; 3) розвиток малих комерцшних банк1в до великих нацюнальних
Зародження XVIII ст. - XIX ст. Англы, Францт, Н1меччина, 1тал1я, Н1дерланди, США 1) розвиток м1жнародного подту прац|; 2) актив1зац1я процесу репоналвацп, транснац1онал1зацй'; 3) розвиток м1жнародноТ торпвл1 i сп1вроб1тництва у банк1вському бвнеа; 4) зб1льшення р1вня конкуренцГТ; 5) вих1д банк1в за меж1 нацюнальних кордон1в
XIX ст. - XX ст. КраТни ёвропи, США 1) розвиток м1жнародного фшансування; 2) виникнення мереж1 колон1альних банк1в; 3) розширення спектру банк1вських послуг на нацюнальному i м1жнародному р1вш; 4) п1двищення рол1 банк1в та Тх сп1впраця безпосередньо ¡з урядами краТн; 5) виникнення великих м1жнародних банк1в (майбутн1 ТНБ)
Становлення XX ст. -80 рр. XX ст. КраТни ёвропи, США, Япон1я 1) виникнення великих ТНК i ТНБ; 2) стр1мкий розвиток процесу глобал1зацй' та м1жнародного ф1нансування; 3) п1двищення рол1 м1жнародних банк1в як джерела фшансування для рвних краТн (особливо п1сля ДругоТ свтовоТ в1йни); 4) розвиток фондового ринку та розширення дтльносп б1рж; 5) Велика депрес1я (1929 - 1933 рр.)
80 рр. XX ст. -2009 р. КраТни ёвропи, США, Япон1я, Китай 1) Б1ржовий крах 1987 р.; 2) збтьшення кшькосп ТНБ, розширення Тх д1яльносп та впливу на економ1ки краТн св1ту; 3) активний процес глобал1зацГТ; 4) перш1 спроби вид1лення системно важливих банк1в («too big to fail»); 5) стр1мкий розвиток мiжнародного банкiвського б1знесу та банкiвських послуг; 6) пщвищення ролi банкiвських установ на нацюнальному та глобальному р1вн1; 7) криза 2008 - 2009 рр.
Розвиток З 2009 р. Ус краТни 1) визначення системно важливих банюв як окре-мих (специфiчних) банювських установ другого р1вня банювськоТ системи; 2) визначення важливостi та необхщносп регулювання системно важливих банш; 3) розробка регулятивними органами нацюнального та мiжнародного р1вня рекомендацш щодо регулювання та оцiнки системно важливих банюв; 4) введення санкцш до системно важливих банкiв за про-вокування виникнення морального ризику (виступ сенатора США Елiзабет Уоррен (2013 р.) щодо недопущення переходу «занадто великих щоб збанкрутувати» до «занадто великих для судового процесу» («too big to fail has become too big for trial»))
*Розроблено автором на 0CH0Bi джерел [2 - 7].
СтрГмкий розвиток мГжнародного банкГвського 6гз-несу та банивських послуг, протягом 90-х та початку 2000-х рокГв, стимулював впровадження ГнновацГйних технологГй у банивськш дГяльностГ. З розвитком комп'ютерних тех-нологГй та рГзних фГнансових ГнструментГв свГтовГ банки змогли ще бГльше розширити спектр сво'1х послуг, збГльши-ти обсяги операцГй Г тим самим пГдвищити свою системну
важливiсть. Шсля кризи 2008 - 2009 рр. регуляторними органами було визнано системно важливi банки як специфiч-ш банкiвськi установи другого ршня банкшсько'1 системи, що потребують окремого досл^ження та регулювання.
Отже, видкимо декiлька екзогенних факторш, що сприяли змш сприйняття великих банкш як системно важливих, а саме:
О ш
+ бурхливий розвиток ринку похiдних фшансових iнструментiв та ускладнення !х структури, що сприяе формуванню фiктивного катталу та поши-ренню ризикш без в^пов^них заходш !х своечас-ного попередження; + розширення глобалiзацiйних процесш, за яких на-цiональнi економжи стають менш захищеними вiд впливу економiчних криз в iнших крашах; + посилення дерегулювання фiнансових ринкш, до якого поступово залучаються краши з перехiдною економiкою;
+ стрiмкий розвиток мережi 1нтернет, засобш теле-комунiкацГ¿ та систем прямого доступу до шфор-мац11, поява нових шформацшних технологiй та електронних торгових мереж.
Виокремлення основних етапiв генезису системно важливих банив дае можливють побудувати логiчну схему еволюцп системно важливих банкш у юторич-нш ретроспективi (рис. 1). Виникнення системно важливих банкш мало поступовий характер, перш за все це обумов-лено часовими рамками, в^пов^ними умовами дiяльностi банкш, iснуючими кредитними в^носинами, ршнем розвит-ку економiки та суспкьства в цкому.
Початком теоретичного осмислення великих банкш (системно важливих) в економщ можна вважати фунда-ментальш працi з банивського менеджменту. С. Штер Роуз говорить про важливкть врахування розмiру банку, що за його визначенням вираховуеться обсягом сукупних акти-вiв або депозитш. Значний розмiр банку збкьшуе вплив на ринок, таким чином зменшуючи ймовiрнiсть втрати при-бутку та частки ринку без тдвищення ефективностi дiяль-ностi [9, с. 147]. Дж. Ф. Сши-молодший виокремлював, що велии банки володiють рядом переваг поршняно з малими та середнiми: обслуговують рiзнi ринки, пропонують ши-
рокий спектр послуг, тому ix дiяльнiсть бiльш диверсифь кована як географiчно, так i вiдносно набору продукпв, що знижуе загальний piBeHb ризику в нестабкьнш економiцi [10, с. 28]. Проте Т. Адрiан та М. Бруннерметр зазначають, що малi банки також можуть бути системно важливими, якщо вони е значною частиною «натовпу» (з англ. «systemic as part of a herd») [11, с. 1]. 1ншими словами, якщо велика ильисть малих банкш мають однаковi моделi бiзнесу i в результатi цього схильш до загальних факторш ризику, то коливання в цих факторах ризику можуть призвести до збою вйе'1 фшансово'1 системи. Тому було введено ще один розмовний термш «занадто багато, щоб збанкрутувати» («too many to fail») [12].
Велии банки з метою отримання надприбутку вихо-дили за межi нащональних кордонш, що вело до активiза-цц процесш транснацiоналiзацil (див. рис. 1). У результат виникали транснацiональнi банки (ТНБ), яи працювали на мiжнародному рiвнi не тiльки з окремими банками, але i безпосередньо з урядами краш. ТНБ, розширюючи та на-рощуючи свою дiяльнiсть, тдвищували ршень свого впливу та взаемопов'язаност з iншим кредитними оргашзащ-ями та кра'1нами в цкому, поступово набуваючи статусу системно важливих банив. Це зумовило виникнення нових видiв ризику, а саме: морального ризику та системного ризику. Одним iз основних джерел системного ризику можна вважати саме системно важливi банки, осккьки попршен-ня показниив дiяльностi СВБ може призвести до тдриву стабiльностi банивсько'1 системи в щлому. Тому iснуе тд-хiд, згiдно з яким сутшсть системно важливих банкiв роз-глядаеться через поняття системного ризику.
Дiяльнiсть будь-яко'1 системно важливо'1 установи може приводити до певно'1 «системно'' поди» (systemic event) або «системного ризику», що i може потягнути нега-тивш наслiдки. МВФ пропонуе широке визначення системного ризику (systemic risk): «це ризик порушення процесу
Нацюнальний р1вень
Глобальний р1вень
Зародження (XVII ст. - XIX ст.)
Становлення
(XIX ст. - 80-Ti pp. XX ст.)
Рис. 1. Еволющя системно важливих 6aHKiB Джерело: розроблено автором на 0CH0Bi [2, 7, 9, 10, 13].
Розвиток
(з 80-х pp. XX ст.)
надання фшансових послуг, який (I) викликав порушення частини чи вйё фшансово'1 системи, а також (II) несе в собi загрозу негативних насл^кш для реального сектора еко-номши» [14, с. 31]. Тому банк, який генеруе даний ризик, може вважатися системно важливим.
У свок працях Дж. Кауфман i К. Скотт визначають системний ризик як «ризик чи ймовiрнiсть порушення вйё системи, у зв'язку з недiездатнiстю ïï окремих частин чи компонентов; е наслiдком паралельно'1 динамiки (кореляцп) мгж бiльшiстю чи вйма елементами системи» [15, с. 371]. Вище-зазначене трактування дае можливють визначити системно важливi банки як елементи банкшсько'1 системи, що взаемодь ють з iншими банками на ринку i через к взаемопов'язашсть впливають на стан банкшсько'1 системи в цкому.
Варто зазначити, що термш «системно важливий банк» був уведений лише пiсля кризи 2008 - 2009 рр. З irn-щативи G20 (Велика двадцятка) у квiтнi 2009 р. було створено Раду з фшансово'1 стабкьносп, потiм спiльно iз Базельським комитетом було введено поняття «системно важливий банк» (systemically important bank) i новi вимоги до катталу за системну значимють (Редакцiя документа в^ липня 2013 р.) [13]. Тим самим було закладено методолопч-не тдГрунтя до вивчення явища системно важливих банкш.
У широкому розумшш системно важливi фшан-совi шститути (systemically important financial institution (SIFI)) - це «банк, страхова компашя або iнша фiнансова установа, банкрутство яко'1 чи ÏÏ проблемний стан може ви-кликати фiнансову кризу при прямш дц або слугувати спус-ковим механiзмом для поширення шоив» [16]. Як видно iз визначення, поняття «системно важливий фшансовий ш-ститут» включае не ткьки банки.
Мiсце системно важливих банкш серед iнших системно важливих фшансових шститупв представлено на рис. 2.
Базельський комиет визначае системно важливi банки як фiнансовi шститути, банкрутство або можливi проблеми яких призвели б до значних збиткш для вйе! фь нансово'1 системи та для економши в щлому через 1х роз-мiр, складшсть та системну взаемопов'язанiсть. [13, 17, 19]. Системно важливi банки подкяються Базельським комие-том на глобальш системно важливi банки (С-81Б) ^яль-нiсть яких значною мiрою впливае на свиову банкiвську систему) i нацiональнi системно важливi банки (Б-81Б) (дь яльнiсть яких значною мiрою впливае на банкiвську систему окремо'1 кра'1ни). Враховуючи, що середовище до-повнюе С-81Б, Базельський комггет вважае, що якщо банк визначений нащональним наглядовим органом як Б-81Б, то наглядовi органи повинш вимагати вiд нього дотриму-ватися принцитв для середовища С-81Б, з йчня 2016 р. [18, с. 2]. Тобто, нацiональнi системно важливi банки визнача-ються вiдповiдними державними органами кожно'1 кра'1ни окремо, i саме вона повинна здiйснювати '1х регулювання та контроль, дотримуючись рекомендацш Базельського комiтету. Глобальнi системно важливi банки також можуть бути одночасно нащональними системно важливими банками у певних кра'нах i тдпадати пiд контроль нащональ-них регулятивних органш.
В Укра'ш, згiдно з чинним законодавством, видкя-ють два термши, якi е аналогами поняття «нащональний системно важливий банк», а саме:
1) «системоутворюючий банк» зпдно iз Законом Укра'1ни «Про банки i банкiвську дiяльнiсть»;
2) «системний банк» в^пов^но до Постанови Прав-лiння НБУ «Про затвердження Положення про забезпечен-
А
Системно важлив! фшансов! ¡нститути
(Systemically important financial institution (SIFI))
Системно важлив! страхов! ¡нститути
(Systemically important insurers (SII))
Глобальш системно важлив! страхов! ¡нститути
(Global systemically important insurers (G - SII))
Системно важлив! банки
(Systemically important banks (SIB))
IHWÎ cwcTeMHO BawnMBi ^¡HaHCOBi iHCTMTyTM
(Other systemically important financial institutions)
I
CwcTeMHO BawnMBi flonoMi^Hi ycTaHOBM ^iHaHeoBoro pMHKy
(Systemically important financial market utilities (SIFMU))
X
Системно важлив! плалжж системи
(Systemically important payment systems (SIPS))
Нацюнальш системно важлив! банки
(Domestic systemically important banks (D - SIB))
Системы Системоутворююч1
банки банки
4 „ _
Рис. 2. Схема структури системно важливих фшансових шститулв Джерело: розроблено автором на ochobî [13, 17, 18]
CL
LQ
О
CQ О
о о_
о
=п <
<
о
ш
ня безперервного функщонування шформащйних систем Нащонального банку Укра'ни та банкш Укра!ни».
Пiд системоутворюючим банком прийнято розушти банк, зобов'язання якого становлять не менше 10 вiдсоткiв вiд загальних зобов'язань банкшсько! системи [20]. Шд системним банком розумiють банк (або шшу установу), не-можливiсть функщонування якого (яко'1) спричиняе знач-ний вплив на функщонування банивсько! системи Украши в щлому внаслiдок великого обсягу його (ll) операцiй, роз-галужено'1 мережi фiлiй та шших факторiв [21].
Н
айбiльш наближеним до мiжнародного визначен-ня СВБ е визначення «системний банк». Осккьки
-воно в ц1лому вiдображае його природу, вплив на банкшську систему та економжу кра'1ни. Дане визначення е близьким до визначення, яке запропоноване Базельським комитетом, але загальним недолiком е !х узагальненiсть. Для бкьш конкретного розумiння необхiдно ввести у визначення ильисш параметри. Визначення поняття «систе-моутворюючий банк» е занадто вузьким i зводиться лише до аналiзу частки забов'язань у банивськш системi, але системна важливють конкретного банку визначаеться не ткьки через забов'язання, беруться до уваги й iншi показ-ники та шдикатори, видiленi Базельським комитетом. Сама етимологiя слова «системоутворюючий» показуе, що воно складаеться зi смв «система» та «утворювати», тобто системоутворюючий банк «утворюе систему» що е не коректним вираженням iз практично! точки зору. Розушеться, що без даного банку система в принцип не може юнувати, тому регулятивш органи забов'язанi пiдтримувати його у будь-якому випадку. Такий шдхк прямо суперечить принципам заохочення конкуренцп та неприпустимостi монополп на банкшських ринках i не узгоджуеться з принципом рiвно-стi комерцшних банкiв як суб'ектш одного i того ж ршня банкшсько! системи. Можна дшти висновку, що системоут-ворюючим е такий елемент системи, без якого принципово неможливо 11 iснування i подальший розвиток. Виходячи з такого розумшня в сучасних банкiвських системах е ткь-ки один вид системоутворюючих кредитних органiзацiй -центральнi (емкшш) банки. 1нших банкiв, що забезпечують iснування та розвиток банивсько! системи, бути не може. Тому вважаемо терш «системоутворючий банк» не зовйм вiрним, коректнiше вживати поняття «системний банк» до комерцшних банив на ршш Украши. Також в Укра'1ш нащо-нальнi системно важливi банки в розмовнш термшологп можуть називати просто «великими банками», виходячи з '1х розмiру та обсягiв операцiй на ринку.
Системна важливкть банку накладае на установу низку специфiчних характеристик, яи можуть мати як негативна так i позитивнi наслiдки з економiчно! точки зору. Завдяки значним обсягам дiяльностi системно важливi банки пропонують найширший асортимент продуктов, пра-цюють на рiзних сегментах ринку. Вони володшть розгалу-женими мережами територiальних вiддiлень, що зумовлюе «ефект лавини» при залученнi клiентiв.
Таи банки користуються бкьшою довiрою з боку ииентш. Крiм того, системно важливi банки мають конку-рентш переваги внаслiдок дй «ефекту масштабу». Системно важливi банки здатш демонструвати вищий рiвень ди-версифжаци ризиив, осккьки кредитують рiзнi галузi та у рiзних географiчних напрямках бiзнесу. З огляду на високу конкурентоспроможшсть та впевненiсть топ-менеджерш банку щодо тдтримки регулятивними органами в разi
кризи, системно важливi банки мають кращi можливостi доступу до мiжнародних ринкiв капiталу.
При слабкому банкшському регулюваннi iснуе ризик, що довiра вкладникш, матерiалiзована у нижчу вартють залучення ресурсш, буде створювати iлюзiю фшансово! стiйкостi. I якщо менеджмент банку надасть перевагу на-рощенню ризикових операцiй, а не адекватному регулю-ванню свое! дiяльностi, то такi дй можуть викликати крах банкшсько! системи, що, без сумшву, вплине на стан реально! економши кр^'ни. Саме в умовах кризи проявляються негативнi сторони системно важливих банив, яи шкодять не тiльки самiй установi, а й банивськш системi в щлому.
Украшський досвiд показуе, що системшсть банку не е гарантiею швидко! державно! пiдтримки. У свою чергу шоземний досвiд показав, що державницький шдид поля-гае не лише у «зливанш» бюджетних коштiв на порятунок проблемних системно важливих банив, а й у встановлен-ш нових правил, здатних усунути причини деструктивно! системность Перспективним е вивчення питання розши-реного до^дження методологи ощнки системно! важли-востi банкш, що дасть змогу забезпечити стабкьшсть бан-к1всько! системи у довгостроковш перспективi.
ВИСНОВКИ
Розумiння сутностi та особливостей генезису системно важливих банив е важливим етапом у процей регу-лювання та ощнки впливу СВБ на фшансову стабкьшсть банкшсько! системи. Системно важливi банки мають низку специфiчних ознак, яи й формують !х системну важли-вiсть. Це: нiшова частка операцш на ринку, значнi обсяги мiжбанкiвських операцiй, як на нащональному, так i мiж-народному рiвнях, наявнiсть специфiчних послуг (замiн-шсть). В укра'нському законодавствi найкраще в^ображае економiчний змiст СВБ, вiдповiдно до мiжнародних реко-мендацiй, термiн «системний банк». Але рiзнi пiдходи до трактування СВБ вимагають введення у банкшську термь нологiю Укра'ни единого вiрного визначення СВБ та уза-конення його на нацiональному рiвнi. Пропонуемо пiд системно важливими банками розумiти такi фiнансовi установи, банкрутство або можливi проблеми в дiяльностi яких призвели б до значних збиткш для вйе! фiнансово! системи та для економжи в ц1лому - через !х розмiр, складнiсть та системну взаемопов'язашсть.
Iдентифiкацiя системно важливих банкiв i впрова-дження особливих регуляторних заходш дозволить пiдтри-мувати фiнансову стабкьшсть як банкшсько! системи, так i економши в щлому. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Summers L. Beware Moral Hazard Fundamentalists / L. Summers // Financial Times. - 2007 (23 September) [Електронний ресурс].-Режимдоступу:http://www.ft.com/intl/cms/s/0/5ffd2606-69e8-11dc-a571-0000779fd2ac.html#axzz2RB0b7UHN
2. History of the Federal Reserve // Federal reserve education [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. federalreserveeducation.org/about-the-fed/history/
3. Knufken D. 25 Biggest Bank Failures in History / D. Knuf-ken // Businesspundit. 2009 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.businesspundit.com/25-biggest-bank-failures-in-history/
4. Lagarde: «Too big to fail» banks «dangerous». 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.upi.com/
Business_News/2013/04/1 1/Lagarde-Too-big-to-fail-banks-dangerous/UPI-20951365663600/
5. Mckenna F. What I Learned Working at the Original Too Big to Fail Bank / Francine Mckenna. - 2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.americanbanker.com/ bankthink/Continental-Illinois-Too-Big-to-Fail-1045154-1.html
6. Yglesias M. What Problem Does Breaking Up The Banks Fix? / Matthew Yglesias. - 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.slate.com/blogs/moneybox/2013/03/21/ brown_vitter_form_left_right_coalition_to_break_up_banks_ but_why.html
7. Кравець В. М. Захщносвропейський банювський 6i3-нес: становлення i сучасшсть : навч. поабник / В. М. Кравець, О. В. Кравець. - К. : Знання-Прес, 2003. - 470 c.
8. Chapter 7. Continental Illinois and «Too Big to Fail» // Сайт Федерально!' корпорацп страхування депози^в [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.fdic.gov/bank/historical/ history/235_258.pdf
9. Роуз Питер С. Банковский менеджмент / С. Питер Роуз. - М. : Дело, 1997. - 768 с.
10. Синки Джозеф Ф.-мл. Управление финансами в коммерческом банке / Джозеф Ф. Синки, младший. - М. : Catallaxy, 1994. - 820 с.
11. Adrian T. CoVaR / Т. Adrian, М. Brunnermeier // Federal Reserve Bank of New York Staff Reports. - 2010. - 348 c.
12. Acharya V. Too Many to Fail - An Analysis of Time-inconsistency in Bank Closure Policies / V. Acharya, Т. Yorulmazer // Bank of England Working Paper Series. - 2007. - 319 с.
13. Globally systemically important banks: updated аssessment methodology and the additional loss absorbency requirement // Сайт Банку мiжнародних розрахунш [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bis.org/publ/bcbs255.pdf
14. Guidance to assess the systemic importance of financial institutions, markets and instruments: initial considerations -background paper. Report to the G-20 Finance Ministers and Central Bank Governors / IMF, BIS, FSB. - October 2009.
15. Kaufman G. George. What is systemic risk, and do bank regulators retard or contribute to it / George G. Kaufman and Kenneth E. Scott // The Independent Review. - 2003. - Vol. VII. n. 3. - Рp. 371 - 391.
16. Yaseen Anwar: Managing Systemically Important Financial Institutions (SIFIs) // Speech by Mr Yaseen Anwar, Governor of the State Bank of Pakistan, at the second meeting of the Financial Stability Board (FSB) Regional Consultative Group for Asia, Kuala Lumpur. - 2012 (14 May).
17. Global systemically important banks: assessment methodology and the additional loss absorbency requirement (Cover note) // Basel Committee on Banking Supervision. - 2011 (November) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bis. org/publ/bcbs207cn.pdf
18. A framework for dealing with domestic systemically important banks// Basel Committee on Banking Supervision. -2012 (October) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.bis.org/publ/bcbs233.pdf
19. Understanding Financial Linkages: A Common Data Template for Global Systemically Important Banks // Financial Stability Board (FSB). - 2011 (6 October) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.financialstabilityboard.org/ publications/r_111006.pdf
20. Закон Укра'ни «Про банки i баншську дiяльнiсть» 7 грудня 2000 року № 2121-111 // Вщомосп Верховно!' Ради Укра''-ни (ВВР) - 2001. - № 5-6. - 30 с.
21. Постанова Правлшня НБУ «Про затвердження По-ложення про забезпечення безперервного функцюнування шформацшних систем Нацюнального банку Укра'ни та банш Укра'ни» вщ 17.06.2004 р. № 265.
REFERENCES
Adrian, T., and Brunnermeier, M. "CoVaR" In Federal Reserve Bank of New York. Staff Reports, 2010.
Acharya, V., and Yorulmazer, T. "Too Many to Fail - An Analysis of Time-inconsistency in Bank Closure Policies". Bank of England Working Paper Series (2007).
"A framework for dealing with domestic systemically important banks// Basel Committee on Banking Supervision" http:// www.bis.org/publ/bcbs233.pdf
"Chapter 7. Continental Illinois and "Too Big to Fail"". http:// www.fdic.gov/bank/historical/history/235_258.pdf
"Globally systemically important banks: updated assessment methodology and the additional loss absorbency requirement". Sait Banku mizhnarodnykh rozrakhunkiv. http://www.bis. org/publ/bcbs255.pdf
"Guidance to assess the systemic importance of financial institutions, markets and instruments: initial considerations - background paper" Report to the G-20 Finance Ministers and Central Bank Governors, 2009.
"Global systemically important banks: assessment methodology and the additional loss absorbency requirement (Cover note)" Basel Committee on Banking Supervision. http://www.bis. org/publ/bcbs207cn.pdf
"History of the Federal Reserve" http://www.federalreserv-eeducation.org/about-the-fed/history/
Kaufman, G. G., and Scott, K. E. "What is systemic risk, and do bank regulators retard or contribute to it". The Independent Review, vol. 7, no. 3 (2003): 371-391.
Kravets, V.M., and Kravets, O. V. Zakhidnoievropeiskyi ban-kivskyi biznes: stanovlennia i suchasnist [Western European banking: the formation and presence]. Kyiv: Znannia-Pres, 2003.
Knufken, D. "25 Biggest Bank Failures in History" http://www. businesspundit.com/25-biggest-bank-failures-in-history/
"Lagarde: "Too big to fail" banks "dangerous"" http://www. upi.com/Business_News/2013/04/11/Lagarde-Too-big-to-fail-banks-dangerous/UPI-20951365663600/ [Legal Act of Ukraine] (2000). [Legal Act of Ukraine] (2004).
Mckenna, F. "What I Learned Working at the Original Too Big to Fail Bank" http://www.americanbanker.com/bankthink/Conti-nental-Illinois-Too-Big-to-Fail-1045154-1.html
Rouz, P. S. Bankovskiy menedzhment [Bank management]. Moscow: Delo, 1997.
Sinki, Dzh. F.-ml. Upravlenie finansami v kommercheskom banke [Financial management in commercial bank]. Moscow: Catallaxy, 1994.
Summers, L. "Beware Moral Hazard Fundamentalists" http:// www.ft.com/intl/cms/s/0/5ffd2606-69e8-11dc-a571-0000779-fd2ac.html#axzz2RBOb7UHN
"Understanding Financial Linkages: A Common Data Template for Global Systemically Important Banks" Financial Stability Board (FSB). http://www.financialstabilityboard.org/publications/ r_111006.pdf
Yaseen, A. "Managing Systemically Important Financial Institutions (SIFIs)" Speech by Mr Yaseen Anwar, Governor of the State Bank of Pakistan, at the second meeting of the Financial Stability Board (FSB) Regional Consultative Group for Asia, Kuala Lumpur, 2012.
Yglesias, M. "What Problem Does Breaking Up The Banks Fix?" http://www.slate.com/blogs/moneybox/2013/03/21/brown_vit-ter_form_left_right_coalition_to_break_up_banks_but_why.html
Науковий керiвник - Краснова I. В., кандидат економ1чних наук, доцент кафедри менеджменту баншсьш дiяльностi, ДВНЗ «Кивський нацюнальний економiчний ушверситет iменi
Вадима Гетьмана»
