CC BY
27
УДК: 636.087:636.2: 619
Дашковський О.О., к. вет. н., доцент © Фомша М.В., к. вет. н., ст. викладач Калин Б.М., к. вет. н., доцент Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологШм. С.ЗТжицъкого
ОКРЕМ1Ф13ИКО-Х1М1ЧН1ПОКАЗНИКИ ЯКОСТ1 МОЛОКА КОРШ ЗА ДП МЕТЮНАТ1В ЗАЛ13А, М1Д1, В1ТАМ1НУ Е ТА СВИНЦЮ В ДИНАМ1Ц1
Додавання до основного рацюну Ыиних кор1в метюнат1в зал1за, м1Ы та втам1ну Е выкликало зростання густини молока на 1.08 - 3 °А / загалъного быка на 0.23- 0.33 % залежно в/д перюду лактацп, при надмгрт концентрацИ екзогенного свинцюурацюш.
Ключое1 слова: ветеринарно-саштарна експертиза, мшроелементи, свинецъ, м\дъ, зал1зо, антаготзм, метюнт, хелати, етамш Е, ятстъ, молоко коров'яче, густина, загалънии бток.
Вступ. На сьогодшшнш день питания забезпечення людей яюсними продуктами харчування в умовах техногенного забруднення довкшля небезпечними х1м1чними речовинами та сполуками е дуже актуальним. Серед токсичних речовин, яю нагромаджуються в р1зних ланках троф1чних ланцюпв наземних \ водних екосистем, найнебезпечшшими е важю метали. Одшею з основних причин, яю суттево впливають на функцюнальний стан оргашзму тварин, 1х здоров'я та продуктившсть, е незадовшьний стан довкшля. Вмют важких метал1в у грунтах та вод1 господарств, що знаходяться в зош функцюнування промислових пщприемств, перевищуе гранично допустиму концентрацш. Оргашзм тварин, яких утримують в межах промислових зон зазнае хрошчного негативного впливу цих ксенобютиюв. [1,2,6,7].
Таким чином, через попршення еколопчно! ситуаци все актуальшшим стае питания вивчення можливост1 безпечного ведения тваринництва у бюгеох1м1чних зонах та на територ1ях, що зазнали техногенного впливу [3,10].
Важливою складовою виробництва молока \ зростання рентабельное^ галуз1 е пщвищення молочно! продуктивное^ та полшшення ветеринарно-саштарних показниюв якост1 одного з основних продукта харчування людини. Зокрема, значно! уваги набувае питания концентраци свинцю у молощ як продукт! дитячого харчування.
Пошук способ1в \ засоб1в корекцп обмшу речовин у тварин, в умовах техногенного забруднення важкими металами, для одержання еколопчно безпечно! продукцп тваринництва набувае особливого значения в умовах постшно дшчого техногенного тиску.
Нестача бютичних м1кроелемент1в у рацюш \ вщносно невисока бюлопчна доступшсть (1-25%), антагошетичш властивост1 м1ж ними,
© Дашковський О.О., Фомша М.В., Калин Б.М., 2013
315
утворення нерозчинних комплексных сполук, а також неадекватшсть стандартних премжшв до господарських та бюгеох1м1чних особливостей шдустр1альних зон е одшею з важливих причин низько! продуктивное^ тварин та невисоко! якост11х продукци.
Пщвищити бюлопчну доступшсть елементу для оргашзму при одночасному зниженш засвоення важких метал1в ¿з забруднених корм1в та води можна шляхом забезпечення оптимального р1вня мшерального I оргашчного компоненту у кормах, ф1зюлопчно наближеного сшввщношення м1кроелемент1в у премжсах I бшьш ефективного включения до них хелатних металооргашчних сполук бюгенних метал1в [4, 5, 8].
Хелатш сполуки м1кроелемент1в з амшокислотами легко проникають кр1зь кл1тинш мембрани та, конкуруючи з важкими металами, витюняють 1х з метабол1зму. Вважають, що використання мжроелемешгв хелатного комплексу дозволяе проводити цшеспрямований вплив на обмш речовин I енерги, корегувати дефщит тих чи шших бюлопчно активних речовин, пщвищувати резистентшсть, продуктившсть, вщтворювальш функци тварин та отримувати високояккну в еколопчному вщношенш продукцш. Мгкроелементи хелатного комплексу вщзначаються бюлопчно активною формою, завдяки чому досягаеться 1х висока засвоювашсть (95 - 100%).
В оргашзм1 кнуе явище антагошзму м1ж свинцем, зал1зом та мщдю. Причиною цього е близьюсть атомарних рад1уЫв I незначна вщмшшсть атомних мае цих м1кроелемент1в [9]. Встановлено високу стутнь оберненого зв'язку м1ж р1внем свинцю у кров1 тварин та вмктом в1тамшу. За хрошчно! свинцево! штоксикаци вщбуваеться зниження всмоктування Ырковмкних амшокислот-метюншу, цистешу.
Виходячи з вищенаведеного, виникла потреба вивчити дш м1кроелемент1в-антагошст1в свинцю -зал1за I мвд у -сполущ з амшокислотою метюншом сукупно з в1тамшом Е (в оптимальних концентрациях у р1зному сшввщношенш) на процеси обмшу речовин в оргашзм1 лактуючих кор1в, як1 слугують пщгрунтям молочно! продуктивное^ I ветеринарно-саштарних показник1в якост1 молока.
Матер1али 1 методи дослщжень. На основ! одержаних результат стосовно забезпеченост1 корм1в мжроелементами, у селянськш епшщ "Вигода" для подальших дослщжень було пдабрано 50 кор1в-аналопв чорно-рябо! породи 4-5-01 лактацш одного перюду отелення. При пщбор1 кор1в враховувалась 1х молочна продуктившсть за попередню лактацш. 3 вдабраних кор1в було сформовано п'ять груп по десять гол1в у кожнш (контрольна та 1-1У дослщш). Першш I третш дослщним групам до основного рацюну додавали метюнати зал1за та мда з розрахунку на 1 мг/ кг живо! маси тша у р1зному сшввщношенш, а четвертш, кр1м метюнаив мжроелемешпв, ще й токоферол (Табл. 1).
316
Таблиця 1
Схема пщгод1вл1 ко|Мв дефщитними мжроелементами- антагошстами _свинцю у форм1 хелатних сполук з метшншом._
Групи тварин Юльюсть гол1в у груш Характер год1вл1
Контрольна 10 ОР (основний рацюн)
Гдослщна 10 ОР+ метюнат Бе (0,05мг/кг ж.м.) метюнат Си (0,05мг/кг ж.м.)
П-дослщна 10 ОР+ метюнат Бе (0,1мг/кг ж.м.) метюнат Си (0,05мг/кг ж.м.)
Ш-дослщна 10 ОР+ метюнат Бе (0,05мг/кг ж.м.) метюнат Си (0,1мг/кг ж.м.)
IV-дocлiднa 10 ОР+ метюнат Бе (0,1мг/кг ж.м.) метюнат Си (0,1мг/кг ж.м.) + вггамш Е - 0,25 МО (0,05 мг/кг ж.м.)
Проби молока для проведения ветеринарно-саштарно! експертизи вщбирали згщно вимог (ГОСТ 26809-86) . У пробах молока визначали: густину молока ткнометричним методом (ГОСТ3625-84) загальиу кшькють бшка та казешу визначали методом формольного титрування згщно ТУ491212-85.
Одним ¿з показниюв, значения якого свщчить про яюсть молока е густина. Це ф1зична величина, яка у великш м1р1 залежить вщ вмюту у молощ бшюв, вуглевод1в, зокрема лактози, мшеральних речовин (золи). Густина дозволяе судити про натуральшсть молока. Кр1м цього даний показник використовуеться для перерахунку л1тр1в у кшограми, для визначення у молощ сухо! речовини та сухого знежиреного молочного залишку. Результата дослщжень, проведен! нами стосовно густини представлен! на рис. 1
Як видно з рисунку густина молока на початку лактаци (перший мюяць) знаходилась в межах 28,42±0,69 — 29,50±0,64 °А. Починаючи з перших мюящв лактаци нами встановлено зростання даного показника у молощ кор1в у ах дослщних груп вщносно контролю. Так, у I дослщнш груш статистично в1рогщне зростання густини молока спостериилось на шостому мюящ лактаци — 6,1% (Р<0,05). У II грут таке пщвищення показника встановлено на шостому, сьомому та десятому мюяцях, вщповщно на 1,94; 1,66 { 2,12 °А, що становить 7,3; 6,1 { 7,5% (Р<0,05; Р<0,02). У Ш груш пщвищення густини молока було менш вираженим, шж у I та II дослщних групах {найбтьша р1зниця з контролем спостер1галась на шостому мюящ лактаци — 1,08 °А, що становить 4,1%. Найбшьш виражене зростання густини молока виявлено у кор1в IV дослщно! групи. Починаючи з перших мюящв лактаци пщвищення даного показника було статистично в1рогщним (Р<0,05; Р<0,02; Р<0,01), який змшювався вщ 28,58±0,39 °А на четвертому мюящ до 30,78± 0,36 °А в кшщ лактаци. Найбшьшу р1зницю з контролем встановлено на шостому мюящ лактаци — 3°А, що становить 11,4%. Слщ вщм1тити, що густина молока кор1в контрольно! групи в деяю мюящ лактаци, а саме четвертий-шостий, була нижчою за показник густини згщно вимог державного стандарту Украши (ДСТУ 3662-97) "Молоко коров'яче незбиране" . Так, на четвертому мюящ густина молока становила 26,56±0,45, на п'ятому — 26,32± 0,27 {на шостому 26,38±0,28 °А.
317
31
30
29
28
27
26
25
24
щппип
ггпцпПгг
Г Р Fl
МММ
и Мм
Г1
р
lMic 2Mic Контрольна
Змк 4Mic ■ I дослана
5Mic бмк II дослана
7Mic 8Mic
II дослана
9Mic 10iviic IV дослщна
Рис.1. Динамжа густини молока Kopie за дй* свинцю, метюнат1в залпа
i Mifli та в1тамшу Е.
Отже, додавання до рацюну Kopie з довготривалим навантаженням на оргашзм свинцем, дефщитних мкроелеменпв-антагошспв та в1тамшу Е сприяло зростанню густини, а звщси пщвищенню поживно! цшносп молока, оскщьки густина тюно иов'язана з вмютом у ньому бшюв, вуглевод1в, макро- та мкроелемент1в. При проведенш ф1зико-х1м1чних дослщжень молока значну увагу придшяють вм1сту бшюв, як1 являють собою найбшьш цшний у бюлопчному вщношенш компонент. До основних бшюв молока вщноситься казеш, альбумш та глобулш. Сшввщношення р1зних бшюв у молощ та ix амшокислотний склад змшюеться залежно вщ породи, перюду лактацп, вку тварин, р1вня год1вл1, впливу зовшшшх фактор1в. В результат! проведених нами дослщжень встановлено, що р1вень загального бшка у молощ Kopie ycix груп в перший мкяць лактаци (початок дослщу) перебував у межах вщ 3,16±0,03% у I rpyni до 3,21±0,10% у III rpyni. Додавання до рацюну Kopie метюнат!в дефщитних м1кроелемент1в позитивно впливало на р1вень бшка у молощ, як протягом лактогенезу, так i в пор1внянш з контролем (Рис.2), де даний показник був досить низьким, особливо у л1тньо-пасовищний перюд.
Имов1рно, це пов'язано i3 негативним впливом екзогенного свинцю на оргашзм Kopie. Так, у данш rpyni найнижчий р1вень загального бшка спостеркався на четвертому та п'ятому мюяцях, вщповщно 3,07±0,06 та 3,08±0,07%, хоча у другш половин! лактацп встановлено незначне пщвищення даного показника до 3,25±0,07% в кшщ лактацшного перюду.
У молощ Kopie дослщних груп (I-IV), на вщмшу вщ контролю, ВМЮТ
318
загального бшка поступово зростав i на кшець лактаци становив у I rpyni — 3,47±0,04; у II rpyni — 3,45±0,08; у III rpyni — 3,48±0,05 i у IV rpyni — 3,50±0,06% (P<0,05). Так, найвищим даний показник у I, II i IV дослщних трупах пор1вняно з контролем був на п'ятому мкящ лактацп, вщповщно на 0,25; 0,3 i 0,33% (P<0,05; P<0,02). У III дослщнш rpyni найбшьша р1зниця з контролем спостер1галась на шостому, дев'ятому i десятому мюяцях, яка дор1внювала 0,23% (P<0,05; P<0,02). Слщ вщм1тити, що пщвищення вмкту загального бшка у молощ Kopie IV дослщно! групи починаючи з четвертого мюяця лактаци було статистично в1рогщним (P<0,05; P<0,02).
%
3,5
3,4
3,3
3,2
3,1
3
2,9
J I
Iii I I
I I I P
P Г
Рис 2. Р1вень загального бшка у молощ лактуючих ко|Мв за дй' свинцю метюнат1в залпа, мвд11 в1тамшу Е, (%), М±ш, п=10
Отже, пщсумовуючи одержан! даш, яю представлен! на рисунку 2, можна зробити висновок, що застосування, як окремо взятих метюнат1в м1кроелемент1в, так I в комплекс! з в1тамшом Е, позитивно впливае на синтез основного бшка молока — казешу, внаслщок чого збшьшуеться р1вень загального бшка в молощ.
Л1тература
1. Грушко Я.М. Вредные неорганические соединения в промышленных выбросах в атмосферу /Справочник .- Л.: Химия.- 1997.- 190 с.
2. Губский Ю.И., Долго-Сабуров В.Б., Храпак В.В. / Химические катастрофы и экология.- Ки!в.- Здоров'я.- 1999.- 142
3. Засеюн Д.А. Детоксикащя надлишку важких метал1в в оргашзм1 тварин - запорука збереження здоров'я та одержання еколопчно чисто! тварин-ницько! продукцп // Науковий вкник НАУ.- 2000.- Вип.28. - С. 258-269.
319
птг
II 11
г г
■м
II
4. Кебец А.П., Кебец Н.М. Смешанно-лигандные соединения биометаллов с витаминами и аминокислотами и перспектива их применения в животноводстве // Теория и практика использования биологически активных веществ в животноводстве: X Тезисы докладов научной конференции, Киров, 67, - 1998. - С. 37-38.
5. Кравщв Р.Й., Дашковський О.О. Окрем1 морфо-бюх1м1чш показники кров! кор1в за ди метюнат1в зал1за, мщ1 i в1тамшу Е на фош надм1рного надходження свинцю в оргашзм // Науковий вкник Льв1всько! державно! академи ветери-нарно! медицини ¿меш С.З. Гжицького. - Льв1в.- 2000.- Т.2, № 3-4.- С. 44-50.
6. Твердые отходы и здоровье. ВОЗ, Европейское региональное бюро.-2005.- С. 20.
7. Трахтенберг И.М., Колесников B.C., Луковенко В.П. / Тяжелые металлы во внешней среде. Современные гигиенические и токсикологические аспекты. Минск.: Навука1 тэхшка .- 1994 С. 25-175.
8. Чиков А.Е., Зуев О.Е. Способ повышения эффективности применения за счет использования хелатных соединений // Научные основы ведения животноводства и кормопроизводства: Сб. науч. тр. / Сев.-Кавказ. НИИ животнов. - Краснодар.- 2009.- С. 269, 273, 529.
9. Alimentation animale. La mineralisation active // Agro-perform. - 1992. -№ 28. - P. 58-59.
10. Beattic John H., Avenell Alison. Trace element nutrition and bone metabolism // Nutr. Res. Revs. - 1992. - Vol. 5. - P. 167-188.
11. Katuzynski A., Moniuszko-Jakoniuk J., Miniuk K. The influence of lead and copper on some biochemical parameteres and iron concentration in rats // Pol. J. Pharmacol. and Pharm.- 2002.-Vol. 44.- P. 154.
12. Mahan D.C. Mineral nutrition of the cow: a review // Journal of Animale Science. - 1990. - Vol. 68. - P. 573-582.
13. The problem of improving the quality and safety of meat and milk products // Vestnik-Sel'skokhozyaistvennoi Nauki Moskva.- 2003, No. 2.- P. 26-32.
Summary O. Dashkovskyy, M Fomina, B. kalyn
Lviv National University of Veterinary Medicine & Biotechnology named after S.
Gzhytskyj
SOME PHYSICAL AND CHEMICAL INDEXES OF QUALITY OF MILK FOR ACTIONS BY IRON, COPPER METIONATES, VITAMIN E AND LEAD
IN A DYNAMICS
Addition to the basic ration of cows of metionates iron, copper and vitamin E caused promoted the milk density by 1.08 - 3 °A, general protein by 0.23- 0.33 per cent depending on the period of lactation, at surplus concentrations of exogenous lead in a ration.
Рецензент - к.вет.н., професор Козак М.В.
320
