CC BY
14
4. Статистичний щорiчник Украши за 2011 piK / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : ТОВ "Август Трейд", 2012. - 560 с.
5. Офщшний сайт Державного комггету статистики Украши. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.ukrstat.gov.ua.
6. Офщшний сайт Головного управлшня статистики у Львiвськiй областi. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.stat.lviv.ua.
Луцкив Е.Н., Габрель М.С. Особенности и предпосылки структурной трансформации экономики региона
Определены основные составляющие и виды структуры экономики. Оценены структурообразующие факторы, обусловливающие структурные диспропорции. Выявлены основные тенденции отраслевых и воспроизводственных структурных изменений в Украине и Львовской области. Обоснована роль инноваций в преодолении структурных диспропорций и определены основные факторы, препятствующие активизации инновационной деятельности.
Ключевые слова: структура экономики, структурные диспропорции, региональные особенности, отраслевая структура, процессы воспроизводства, инновации.
Lutskiv O.M., Habrel M.S. The features and prerequisites of structural transformation of region's economy
The basic components and types of economic structure have been determined. The structure-factors cause structural imbalances. The main industry trends and reproductive structural changes in Ukraine and Lviv region. The role of innovation has been established in order to manage structural imbalances and the main barriers to innovation activity.
Keywords: economic structure, structural imbalances, regional characteristics, industrial structure, reproductive processes, innovation.
УДК 658.81:630*794 Доц. О.В. Максимець, канд. екон. наук;
студ. Г.М. Лесюк - НЛТУ Украши, м. Львiв
ОГЛЯД ПРОБЛЕМ ОРГАШЗАЦИ Д1ЯЛЬНОСТ1 Л1СОВИХ ШДПРИеМСТВ НА ЗОВН1ШН1Х РИНКАХ: ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д
Розглянуто теоретичш засади оргашзаци зовшшньоекономiчноl дiяльностi. Вияв-лено особливосп зазначених аспекпв управлшня зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю (ЗЕД). Дослщжено специфжу оргашзаци зовшшньоекономiчноl дiяльностi великих сопромислових компанш. Запропоновано шдходи до оргашзаци ЗЕД на укра!нських сових шдприемствах з врахуванням св^ового досвщу.
Ключовг слова: оргашзащя ЗЕД, транснацюнальних корпорацiй (ТНК) у люовш промисловостi, товарна структура, географiчна структура, прибутковiсть
Актуальнiсть дослiдження. В умовах глобатзацп свггово! економжи та тдвищення рол1 зовшшньоеконом1чно! д1яльносп одним 1з найважливших зав-дань для тдприемства стае ефективна оргашзащя д1яльносп на зовшшшх ринках. Потреба постшного вдосконалення оргашзацшних структур управлшня пов'язана з розвитком ринюв збуту продукцп, ускладненням господарських зв'язюв, посиленням конкурентно! боротьби на свггових ринках. Шдприемство-учасник зовшшньоторгових вщносин повинне враховувати специф1ку ринков приймаючих кра!н, р1вень конкуренцп на них та тенденцп свггово! економжи шд час оргашзаци зовшшньоеконом1чно! д1яльносп, щоб забезпечити високу ефектившсть д1яльносп загалом. Тобто ршення щодо вибору оргашзацшних структур управлшня 1 шлях1в оргашзаци зовшшньоеконом1чно! д1яльност1 е ак-туальним для сьогодення.
Мета 1 завдання. Метою роботи е дослщження зарубiжного досвiду ль сових шдприемств в оргашзацп зовшшньоекономiчноl дiяльностi i вибору орга-нiзацiйних структур управлшня.
Для досягнення поставлено1 мети було сформульовано таю завдання: розкрити економiчний змiст категорiй "органiзацiя" та "оргашзацшна структура"; визначити особливостi вибору оргашзацшних структур управлiння пiд час здшснення зовшшньоекономiчноl дiяльностi; дослiдити оргашзащю ЗЕД у великих люопромислових компанiях; оцiнити товарну i географiчну структуру ек-спорту та 1х вплив на органiзацiю ЗЕД; ощнити динамiку доходiв та ефектив-носп дiяльностi великих лiсопромислових компанiй.
Об'ектом досл1дження е зарубiжнi пiдприемства люово! промисловосп, якi працюють на зовшшшх ринках. Предметом дослiдження е оргашзащя дiяль-ностi лiсопромислових пiдприемств на зовшшшх ринках.
Результати дослщження. Питання щодо оргашзацп зовшшньоеконо-мiчноl дiяльностi та побудови органiзацiйних структур управлшня ЗЕД розгля-нуто в працях багатьох вичизняних вчених, серед яких: 1.В. Багрова, Г.М. Дро-зова, О.В. Захарченко, М.О. Карпенко, А.1. Кредюов, О.А. Кириченко, В.В. Ко-зик, О.С. Кузьмiн, О.Г Мельник, Л.А. Панкова, С.С. Твердохлеб та шш1 Вони розглядають основнi типи оргашзацшних структур управлшня та оргашзацшш форми зовшшньоторгового апарату. При цьому деякi автори вживають термiн "оргашзащя", а деяю - "органiзацiя зовшшньоекономiчноl дiяльностi".
Так, О.С. Кузьмiн та О.Г. Мельник розглядають оргашзащю як вид уп-равлшсько! дiяльностi, який вщображае процес формування структури управлшня оргашзащею, вiдповiдно до щлей ЗЕД пiдприемства, й розробленням оргашзацшних механiзмiв 1х реатзацп у межах наявних ресурив [6, с. 186]. Тодi як Г.М. Дроздова видшяе категорiю "органiзацiя зовнiшньоекономiчноl дiяль-ностi", яка передбачае уважне опрацювання таких питань як кон'юнктура ринку, потенщальш покупцi i продавщ, встановлення дiлових контактiв з ними, проведених переговорiв, пiдписання угод тощо [1]. У сво1й роботi 1.В. Багрова розглядае поняття "органiзацiя ЗЕД", як складову процесу управлiння зов-нiшньоекономiчною дiяльнiстю пiдприемства [2].
В.В. Козик, Л. А. Панкова та Я.С. Карп'як також видшяють поняття оргашзацп ЗЕД та визначають його як самостiйний процес реатзацп комплексу захо-дiв щодо шдготовки зовшшньоторговельно1 операцп, укладання зовшшньотор-говельного контракту та оргашзацп його контролю, виконання та припинення. Термш "оргашзащя ЗЕД" трапляеться i в робот О.А. Кириченко, який видiляе також чинники, як впливають на не1 [5]. Iншi автори, так! як О.В. Захарченко, М.О. Карпенко [4] та С.С. Твердохлеб [8], розглядають питання оргашзацп та побудови оргашзацшних структур управлшня ЗЕД, не ототожнюючи щ поняття.
На нашу думку, категорiя "оргашзацп ЗЕД" ширша, шж "оргашзащя", оскшьки перша вщображае створення структури управлшня (визначення вщпо-вщальних пiдроздiлiв), тодi як "оргашзащя ЗЕД" охоплюе актуальнi для сучас-них умов питання налагодження, формування, шдтримання та обслуговування нових зовшшньоторгових зв'язкiв. Логiчну схему проведення дослщження представлено на рис. 1.
Постановка проблемы Дослщження специс]лки оргашзацп та оргашзування ЗЕД у люопромислових компашях
Обгрунтування вибору компашй. Особливосп компашй
Вивчення оргашзащ! робота на зовшшшх
| Яьа вщдши вщповщають за j
-►j зовшшньоеконом1чну д1яльнють? За яким j
1_______________________________________1
Вивчення особливостей оргашзування ЗЕД 1 -►1 1 1 Яким чином здшснюеться j робота на зовшшшх ринках? J
Товарна i географ1чна структуры продажу продукцп
компашй. BaroMicTb ЗЕД *
Анал1з та ощнка дох од ¡в та ефективносп д1яльносп компашй
| Г1. Оргашзащйна
—►I структура ЗЕД будуеться з
I врахуванням цих аспект! в
—И дшльност1 компанп визначаються | ефектившстю оргашзування ЗЕД
Формування висновив щодо переваг оргашзування ЗЕД для дослщжуваних компашй
Рекомендацп для украшських люових шдприемств стосовно оргашзування ЗЕД
Рис. 1. Логiчна схема до^дження
Оргашзацш дiяльностi великих люопромислових шдприемств на зов-нiшнiх ринках розглянемо на прикладi таких зарубiжних корпорацiй, як Moel-ven, Södra та Tembec. Корпораци Moelven (Норвепя), Södra (Швецiя) та Tembec (Канада) входять до топ-100 найбiльших компанш свiту люово!, паперово! та пакувально! галузi (за вершею PricewaterhouseCoopers (PwC)) [9] i виготовляють та продають люопродукцш, будiвельнi матерiали, продукцiю паперово-целю-лозно! галузi як на внутршньому, так i на зовнiшньому ринках. За перюд 20102011 рр. корпораци Södra та Moelven покращили сво! позицп в рейтингу (PwC). Зокрема Södra, за шдсумками 2011 р., зайняла 35 позицш (i^i як у 2010 р. -41), а Moelven - 68 (у 2010 р. - 76). Корпоращя Tembec протягом 2010-2011 рр. займала 57 мюце. Покращення позицш е наслiдком збiльшення обсягiв прода-жiв (передусiм на зовнiшнiх ринках) корпорацш, а отже, можна висунути гшо-тезу про адекватну оргашзацш зовнiшньоекономiчноl дiяльностi, а також про важливють i доцiльнiсть дослiдження 1'х досвiду.
Moelven. Норвезька промислова група Moelven пропонуе сво! товари та послуги покупцям у трьох основних сегментах: обробна промисловють, роз-дрiбна торгiвля i будiвництво. Для цшей управлiння група органiзована в чоти-ри рiзнi пiдроздiли за продуктами i спектром послуг. Moelven складаеться з трьох продуктових пiдроздiлiв: шдроздш, що реалiзуе лiсоматерiали (Timber division), шдроздш, що займаеться продажем деревини (Wood division); шдроздш, що реалiзуе будiвельнi матерiали (Building Systems division), i тдроздш, що вщ-повщальний за iнновацiйнi послуги, фшанси та бухгалтерський облiк, страху-вання, комушкацш i HR.
Пiдроздiл, який займаеться продажем деревини, складаеться з 20 вироб-ничих одиниць i 3 центрiв продажу; включае виробництво тдлоги, внутрiшнiх панелей, плит та ш. Пiдроздiл, що реалiзуе будiвельнi матерiали, складаеться з
8 виробничих тдроздшв i 33 центрiв продажiв та обслуговування i дiлиться на вщдши Glulam, Building Modules and System Interiors, як е ринковими лiдерами в Норвегй та Швецй. Пiдроздiл, що peani3ye лiсоматерiали, складаеться з 15 виробничих одиниць i 4 центрiв продажу; забезпечуе дшовою деревиною, пило-мaтерiaлaми (основш деревнi породи - ялина i сосна).
Tembec. Продукцiя канадсько! корпорацй Tembec - пиломaтерiaли, ба-ланси, патр i целюлоза - реaлiзуeться через специфiчнi продуктовi вiддiлення, що забезпечуе ч^ку спрямовaнiсть на потреби кшенпв. Дiяльнiсть Tembec вклю-чае п'ять бiзнес-сфер: чотири продуктовi (Forest Products, Pulp, Paper, Chemicals) й управлшську (Corporate). Протягом грудня 2010 р. компашя реоргaнiзувaлa внутрiшню структуру продуктових вiддiлiв: продуктовий вiддiл, що займався продажем целюлози (Pulp), було роздшено на два вiддiли: вщдш розчинення це-люлози Dissolving and Chemical Pulp (який включив в себе продуктовий вщдш xi-мiчниx зaсобiв (Chemicals)) i високорозчинно! целюлози High-Yield Pulp.
Sodra. Дiяльнiсть шведсько! корпорацй Sodra у 2007-2008 рр. охоплюва-ла 5 бiзнес-сфер: Sodra Skog (баланси, пиловник та бюпаливо), Sodra Vindkraft (виробництво вiдновлювaниx джерел енергй); Gapro (вироби для штер'еру з дерева i МДФ, зокрема молдшги, пaнелi, паркет), Sоdra Timber (пиломaтерiaли) та Sоdra Cell (целюлоза). Сьогодт Sodra включае таю 4 продуктовi напрями: Sodra Skog - сировина, лiсовi послуги; Sodra Timber - вироби з деревини; Sodra Cell -патр; Sodra Interior - штер'ер; вироби з деревини.
За оргатзащю роботи на зовшштх ринках у корпорацй Moelven вщпо-вiдaльнi окремi пiдроздiли. Варто зауважити, що питаннями iнновaцiйниx пос-луг, фiнaнсiв та бухгалтерського облжу, страхуванням, комунiкaцiями i HR займаеться материнська компашя Moelven Industrier ASA, тодi як дiяльнiсть продуктових тдроздшв забезпечуеться дочiрнiми компaнiями. Компaнiя Tembec також включае в себе материнську компатю - Tembec Inc. i дочiрнi шд-приемства. Оргатзащя роботи корпорацй Tembec вiдбувaeться через зазначеш вище продуктовi пiдроздiли за участю дочiрнix компaнiй.
Спiльним рисами для aнaлiзовaниx ТНК щодо оргашзацй ЗЕД е:
• використання глобальних продуктових ввддшв;
• широкий спектр послуг (реал1защя лшопродукцй i сировини готово! продукцй -буд1вельних матер1ал1в, предмепв штер'еру i ш.).
За перюд 2007-2012 рр. зменшувалися обсяги продажу лiсомaтерiaлiв, основними покупцями яких для Moelven були промисловi компанй, що займа-ються виготовлення пiдлоги, вiкон тощо. Спад обсягiв будiвництвa спричинив до змiн у товаршй структур! та гео графи продажу (рис. 2).
2012 2011 к 2010
° 2009 2008 2007
0 20 40 60 80 100 вщсотки
Рис. 2. Товарна структура обсягiв продажу продукцй компанПMoelven, %
(сформовано тарозраховано авторами на основ\ звтностг компанй Moelven [11, 13])
bW/Я
34
"4 4
У/25 АУЛ 349"
У/А9.1У/Л ' зШ
^ S
V//MST///X 34-
У//Ъ2АУ//А 319Г
У/Л^У/М 35.21
5(11)
3 7
~>7 Ч
] Л1соматер1али I I Пиломатер1али I | Буд1вельш системи 11нше
Отже, криза змусила звернути бшьшу увагу на продукщю вищого ступе-ня оброблення (ютотно збшьшуеться частка будiвельних систем з деревини у структурi продажу). Загалом, корпорацiя Мое1уеп реалiзуе свою продукщю ос-новним чином на територп власно! кра!ни або краш-сусщв: Данiя, Швецiя (8386 % обсяпв продажу), забезпечуеться скандинавськими кра1нами (табл. 1).
Табл. 1. Географiчна структура обсягiв продажу продукци компани Мов1увп, %
Кра!на / регюн 2010 р. 2011 р. 2012 р.
Норвепя 40,1 43,7 46,4
Швещя 42,2 32,6 34,7
Датя 3,9 5,0 3,9
Великобритатя 3,3 4,1 3,2
Шмеччина 2,0 2,5 1,8
1нш1 крайни Свропи 5,4 6,7 5,3
Крайни Ази 0.8 2,4 1,6
Краши Африки 1,5 2,8 2,5
1нш1 кра!ни 0,9 0,2 0,6
Всього 100 100 100
Сформовано та розраховано авторами на основ1 зв1тност1 компани Мое1уеп [11, 13].
У товарнiй структурi продажiв ТешЬее найбшьшу частку протягом 20082009 рр. займала целюлоза; пiсля реоргатзаци, що призвела до появи нових то-варних груп, - малорозчинна целюлоза i хiмiчнi засоби (табл. 2).
Табл. 2. Товарна структура обсягiв продажу продукци компани ТвшЬве, %
Вид продукци
2008 р.
2009 р.
2010 р,
2011 р
2012 р
Л1соматер1али
23,8
20,7
21,6
24,9
25,1
Целюлоза
54,3
51,2
Пашр
16,8
22,9
17,3
18
18,2
Х1м1чт засоби
Управлшня
0,1
0,2
0,2
0,4
0,5
Малорозчинна целюлоза 1 х1м1чш засоби
41,3
36,7
36,3
Високорозчинна целюлоза
19,6
20
19,9
Всього
100,0
100,0
100,0
100,0
100,0
5
5
Сформовано та розраховано авторами на основ1 звггносп компани ТешЬес [10, 15].
Варто також зауважити, що тдроздш, який займаеться тшьки управ-лшськими справами корпораци ТешЬес, у 2008-2009 рр. приносив 0,1-0,2 % вщ сукупного доходу. В географiчнiй структурi ми бачимо переважання США як основного партнера - при цьому частка ще! кра!ни у загальному обсязi продажу продукци ТешЬес збшьшилась вiд 33,5 % у 2008 р. до 36,8 % у 2012 р. (рис. 3).
2012 2011 2010 2009 2008
2Щ&
33.9
31
37 3
Яб^Г
33 5
20.2
22.5 Щ
0 Канада
□ США
□ Китай ■ СС И 1нии
0 20 40 60 80 100 вщсотки
Рис. 3. Географiчна структура продажiв компани ТвшЬве (сформовано та розраховано авторами на основ\ звтност1 компани ТвшЬве [10, 15])
Щкавим е зменшення поставок до Китаю - вщ 20,4 % у 2008 р. до 14,3 % у 2012 р. Це може бути пов'язане зорiентацiею китайських компанш на дешевшi джерела сировини. У товарнш структурi корпораци Sodra за перюд 20072012 рр. лiдируючi позицй займала паперово-целюлозна продукцiя (рис. 4).
И Люоматер1али (балансы,
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 вщсотки Рис. 4. Товарна структура o6cReie продажу продукци компани Sodra
(сформовано тарозраховано авторами на основ\ зв\тност1 компани Sodra [12, 14])
Протягом 2008-2009 рр. зменшились обсяги продажу баланЫв, пиловни-ка, целюлози. У 2009 р. видшено нову товарну групу Sodra Interior (замють Gap-ro, що юнувала дотепер), яка забезпечуе продукщею з деревини для штер^в (паркет, вшна/двер^ плитш матерiали, молдiнги тощо). На територп свое! кра-!ни шведська корпоращя Sodra реалiзовуе 39-42 % (табл. 2). Основними зов-нiшньоторговельними партнерами е Шмеччина (частка в структурi продажiв за 2012 р. становила 11 %), Великобританiя, Iталiя, Норвепя (табл. 3). У 2012 р. ю-тотно збiльшилась питома вага поставок продукци компани Sodra до Китаю -частка цього партнера збшьшилась вщ 2 % у 2011 р. до 8 % у 2012 р.
Табл. 3. Географiчна структура обсяггв продажу продукци компани Sodra, %
Кра!на
2009 р.
2010 р.
2011 р.
2012 р.
Швещя
40
42
39
Шмеччина
12
14
13
11
Норвепя
Великобриташя
1тал!я
Австр1я
Африка
Китай
1иш1
22
24
21
19
Джерело: сформовано та розраховано авторами на основi зв1тносп компани Боёга [12, 14].
Ощнивши оргашзащю ЗЕД, а також динамжу, товарну i географiчнi структури обраних для дослщження компанш, важливо проаналiзувати змiни у !х доходностi та прибутковосп за останнi 6 роюв (табл. 4). Результати показу -ють, що криза в економiцi дос впливае на доходи та прибутки компанш, а також в останш роки важче реалiзовувати свою продукщю на зовнiшнiх ринках.
Загалом в усiх компанiях спостерiгаеться зниження обсяпв чистого доходу у 2012 р., порiвняно з 2007 р., а отже, в галузi ще спостерiгаються кризовi явища. К^м того, у 2012 р. ус три дослiджуванi компанi! отримали збиток, од-нак прибуток вiд операцшно! дiяльностi було вiдзначено у Мое1уеп, яка наро-щуе останнiм часом продаж продукци вищо! вартостi.
Зменшення попиту на деревинну продукщю у 2012 р. позначаегься не лише на великих компашях, але й на укра1нських лiсових шдприемсгвах, якi мають значно нижчi обсяги виробницгва й огриманих доходiв. У найближчi роки сигуащя на зовнiшнiх ринках не буде покращувагись, на наш погляд, а огже, важливо знаходиги опгимальш шляхи до оргашзацп зовшшньо! дiяльносгi для уникнення зайвих виграг га огримання якомога бшьшого рiвня доходiв.
Табл. 4. Динамжа доходiв, експорту, прибуткiв та прибутковостг дiяльностi \Ioelveit, ТешЬее та ,Уо<1га за 2007-2012 рр.
Компашя Роки Темпи приросгу, %
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2008 / 2007 рр. 2009 / 2008 рр. 2010 / 2009 рр. 2011 / 2010 рр. 2012 / 2011 рр.
Чисгий дохщ, млн дол. США
Мое1уеп 1348 1369 1017 1169 1439 1456 1,6 -25,7 14,9 23,1 1,2
ТетЬес 2571 2243 1786 1877 1763 1666 -12,8 -20,4 5,1 -6,1 -5,5
8о^а 2634 2586 2194 2744 2805 2592 -1,8 -15,2 25,1 2,2 -7,6
Операцшний прибугок, млн дол, США
Мое1уеп 156,4 43,2 47,8 49,1 43,2 45,0 -72,4 10,6 2,7 -12,1 4,3
ТетЬес -2,6 -65,3 -116,1 120,1 95,2 -32 2440,6 77,7 -203,5 -20,7 -133,6
Sodra 258,1 234,5 221,6 249,7 336,6 -121,5 -9,2 -5,5 12,7 34,8 -136,1
Чисгий прибугок, млн дол, США
Мое1уеп 118 15 16 27 -10,2 -3,4 -87,3 6,7 68,8 -137,8 -66,7
ТетЬес -46 -142 -214 52 -3 -82 208,7 50,7 -124,3 -105,8 2633,3
Sodra 202 79 61 282 56,6 -87,4 -60,9 -22,8 362,3 -79,9 -254,4
Ренгабельшсгь реал1зовано! продукци, %
Мое1уеп 11,6 3,2 4,7 4,2 3,0 3,1 -72,8 48,9 -10,6 -28,6 3,1
ТетЬес -0,1 -2,9 -6,5 6,4 5,4 -1,9 2812,2 123,2 -198,5 -15,6 -135,6
Sodra 9,8 9,1 10,1 9,1 12,0 -4,7 -7,5 11,4 -9,9 31,9 -139,1
Обсяги експоргу, млн дол, США
Мое1уеп 678,0 672,2 551,2 659,3 810,2 780,6 -0,9 -18,0 19,6 22,9 -3,7
ТетЬес 2118,5 1872,9 1459,2 1509,1 1438,6 1362,8 -11,6 -22,1 3,4 -4,7 -5,3
Sodra 1551,4 1572,3 1320,8 1709,5 1629,7 1578,2 1,3 -16,0 29,4 -4,7 -3,2
Часгка експоргу, %
Мое1уеп 50,3 49,1 54,2 56,4 56,3 53,6
ТетЬес 82,40 83,5 81,7 80,4 81,6 81,8
Sodra 58,9 60,8 60,2 62,3 58,1 60,9
Джерело: сформовано га розраховано авторами на основ! звггносг компанш Мо-е1уеп, ТетЬес га 8б^а [10-15].
Висновки. Вибiр глобальних продукгових органiзацiйних сгрукгур уп-равлшня для лiсових ТНК виправданий, оскшьки органiзацiя робоги по 4-5 продукгових шдроздшах (у межах яких дie декшька дочiрнiх компанiй) дае змогу максимально зосередигися на одному напрямi i споживачах цього напряму.
Незважаючи на ге, що основним недолжом глобальних продукгових ор-гашзацшних сгрукгур управлiння е дублювання робгг управлiнським персоналом у межах кожного з продукгових тдроздшв, аналiз оргашзацп робоги кор-порацiй показуе, що гакий недолш можна подолаги, якщо вiдповiдальним за уп-равлшсью пигання (фшанси, сграхування, шновацп гощо) буде окремий тд-роздiл або магеринська компашя.
Продукщя, яку реалiзують аналiзованi транснацiональнi корпорацп, - це не тшьки лiсоматерiали (пиловник, баланси), але лiсопродукцiя вищого ступеня оброблення - вироби для штер'еру з дерева, будiвельнi системи. Тобто трансна-цiональнi корпорацп орieнтуються не тшьки на ринок промислових компанш, що купляють сировину для власного виробництва, але й на споживчий ринок i, ^iM власних виробничих центрiв, мають центри продажiв.
Аналiз географiчноl структури продажiв лiсових транснацюнальних кор-порацiй показуе, що певш групи кра1н е домiнуючими у формуванш доходiв. Причому, для норвезько! корпорацп Moelven домiнуючою групою кра1н у фор-муваннi доходiв е Скандинавсью кра!ни, для канадсько! корпорацп Tembec -США, а для швецько! корпорацп Södra - Шмеччина, Норвегiя та в останнiй рж - Китай, тобто при виборi зовнiшньоторгових партнерiв ТНК враховують на-самперед фактор географiчного розташування.
Досвщ транснацiональних корпорацiй лiсового сектору економжи показуе, що для бшьш ефективно! роботи укра!нським лiсогосподарським тд-приемствам варто обрати один з двох напрямiв: 1) вдосконалювати юнуючий органiзацiйний апарат i тдвищувати ефектившсть роботи вiддiлу зов-нiшньоекономiчних зв'язюв; 2) залучати iнвестицiйнi кошти, за рахунок яких розширювати асортимент продукцп.
Л1тература
1. Дроздова Г.М. Менеджмент зовшшньоеконом1чно1 д1яльност1 тдприемства : навч. по-с1бн. / Г.М. Дроздова. - К. : Вид-во ЦУЛ, 2002. - 172 с.
2. Багрова 1.В. Зовшшньоеконом1чна дГяльшсть тдприемств : тдручник [для студ. ВНЗ] / 1.В. Багрова, Н.1. Редша, B.C. Власюк , О.О. Гетьман. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2004. - 580 с.
3. Козик В.В. Зовшшньоеконом1чш операцн i контракти : навч. пошбн. / В.В. Козик, Л.П. Панкова, Я.С. Карп'як та ш. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2004. -608 с.
4. Карпенко М.О. Удосконалення оргашзаци зовшшньоеконом1чно1 д1яльносп на тд-приемст / М.О. Карпенко, О.В. Захарченко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.fi-nance-library.com.ua/
5. Кириченко О.А. Менеджмент зовшшньоеконом1чно1 д1яльносп : навч. поабн. / О.А. Кириченко. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Знання-Прес", 2002. - 384 с.
6. Кузьмш О.С. Теор1я i практика бюджетування зовнiшньоекономiчноI д1яльносп шд-приемства / О.С. Кузьмш, О.Г. Мельник. - Льв1в : Вид-во "Растр-7", 2010. - 320 с.
7. Кузьмш О.С. Планування, оргашзаци та мотивування зовнiшньоекономiчноI д1яльносп : навч. поабн. / О.С. Кузьмш, А.О. Босак, Р.З. Дармщь. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська жштехш-ка". - 2009. - 324 с.
8. Твердохлеб С.С. Особливосп управлшня зовшшньоеконом1чною дГяльшстю тд-приемства / С.С. Твердохлеб // Маркетинг: теор1я i практика : зб. наук. праць. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mtip/2008_14/tverdohleb.pdf
9. Forest, paper and packaging. PriceWaterhouse Coopers. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.pwc.com/gx/en/forest-paper-packaging/index.jhtml
10. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://tembec.com/en/company - офщшна веб-сто-ршка Tembec.
11. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.moelven.com/About-Moelven / - оф> цшна веб-сторшка Moelven.
12. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.S0dra.com/en / - офщшна веб-сторшка
Södra.
13. Moelven Annual Report 2012 - according to the Norwegian authorities' requirements. [Electronic resource]. - Mode of access http://mb.cision.com/Main/2762/9395115/108969.pdf
14. Södra Annual Report 2012. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.S0dra.com/html/ar12/en/
15. Tembec Annual Report 2012. [Electronic resource]. - Mode of access http://tembec.com/si-tes/tembec.com/files/en/Investors/FinancialReports/tembec_financial_report_2012_final_en.pdf
Максимец Е.В., Лесюк Г.Н. Обзор проблем организации деятельности лесных предприятий на внешних рынках: зарубежный опыт
Рассмотрены теоретические основы организации внешнеэкономической деятельности. Выявлены особенности указанных аспектов управления ВЭД. Исследована специфика организации внешнеэкономической деятельности крупных лесопромышленных компаний. Предложены подходы к организации ВЭД на украинских лесных предприятиях с учетом мирового опыта.
Ключевые слова: организация ВЭД, ТНК в лесной промышленности, товарная структура, географическая структура, прибыльность
Maksymets O.V., Lesiuk H.N. The overview the problems in organization of forest enterprises' activities on foreign markets: international experience
Theoretical principles of the foreign economic activity organization were studied. The peculiarities of these aspects in foreign trade activity management were revealed. The peculiarities of foreign economic activity organization on the large forest companies were studied. Approaches to the organization of foreign economic activity for the Ukrainian forest enterprises taking into account international experience were proposed.
Keywords: organize foreign trade activity management, TNC in forest industry, commodity structure, regional pattern, profitability.
УДК 330.131.7+334.716 Доц. В.1. Михайловський, канд. екон. наук;
студ. 1.В. Михайловська - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ТЕОРЕТИЧН1 П1ДХОДИ ДО ОЦ1НЮВАННЯ РИЗИК1В ЗБАЛАНСОВАНОГО ЗРОСТАННЯ ШДПРИЕМСТВА В КОНТЕКСТ КОНЦЕПЦП СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Визначено мегу, завдання га можливосп реалiзацii стратеrii зросгання виробни-чих шдприемств. Проаналiзовано резульгаги розрахунгав збалансованого зросгання шдприемств галузг Визначено теоретичш тдходи щодо оцшювання ризиюв зросгання шдприемств у контекст концепци сталого розвитку га запропоновано оптимально вщ-носно предмету нашого дослщження, мегоди оцшювання ризигав.
Ключовг слова: ризик, конкурентоспроможшсть, збалансоване зросгання, сталий розвигок.
Актуальшсть проблеми обумовлена: по-перше, прогресивно-динамiч-ними темпами зросгання ризиюв у тдприемницькш дiяльностi. Шдсумовуючи теоретичш дослщження, можна визначиги, що базою ризику у виробничому бiзнесi е:
• вщсуттсть реально! (достов1рно1, повно! i своечасно!) шформаци;
• некомпетенттсть (непрофесюнал1зм, вщсуттсть харизми тощо) менеджера або власника;
• змши на макро- або мжроеконом1чному рiвнi (цши на сировину й енергоносн, вимоги i потреби споживачш, економ1чн1 вщносини в держав1 тощо);
• поява на ринку тдприемств-конкурентш.
По-друге, концепщю сгалого розвигку, яка передбачае оновлення моделi економiчного розвигку [2]. Три принципово-обов'язковi складовi концепцп сгалого розвигку визначаюгь необхщшсгь i обов'язковiсгь економiчного зросгання; по-греге, необхщнютю пiдвищення конкуренгоспроможносгi вичизняних
