CC BY
28
9. Gröbas S. Effect of Vitamin E and A Suplementation on Egg Volk a - Tocopherd Concentration / S. Grobas. // Houltry Sciece. - 2002. - T. 81. - P. 376-381.
10. Guiot H. F. Role of competition for substrate in bacterial antagonism in the gut / H.F. Guiot // Infect. Immun. - 1982. - Vol. 38 (3). - Р. 887-892.
11. Lamand M. Interst de ja prophylaxil de ja miopathie du veau par addition de selenium aus complements minoraux des meres / M. Lamand. // Ann. Zootechn. - 1992. - Vd. 21, № 1. P. 173-175.
12. Rakoff-Nahoumet S. Recognition of commensal microflora by toll-like receptors for intestinal homeostasis / S. Rakoff-Nahoumet // Cell. - 2004. - Vol. 118 (2). -Р. 229-241.
References
Vivchars'ki i kozivnychi pidpryjemstva: VNTP - APK - 03.05. - K. - 87 s.
Mart. D. (2000). Kozy - jeto vse / D. Mart // Vesti. 63 (3385), 7. (in Russian).
Nikitenko, A. M., Malina, V. V., Kozak, N.V. (2007). TU Ukrainy 24.4-20573778-006. Mobes:
24. 42. 21.690. (in Russian). Nalivajskaja, N. N. Sravnitel'naja ocenka vlijanija laktoamilovarina i sporobakterina na organizm koz / N. N. Nalivajskaja // Uch.zap. VGAVM. - Vitebsk. - T.49. - V.2. - Ch.I. - S. 116120. (in Russian).
Spruzh, Ja. Ja., Aplocinja, E., Remez, I. M. (2012). Vlijanie razlichnyh zernovyh kormov na citologicheskie i immunologicheskie pokazateli moloka koz / Akt. problemy intensivnogo razvitija zhivotnovodstva: sb. nauch. tr. - Gorki. 15 (1), 160-168. (in Russian). Oliferenko, S. G., Drypa, A. N., Busol, V. O. (1989). Porady po kozivnyctvu - K. 136. (in Ukrainian).
Papazjan, T. (2003). Obogashhenie produktov zhivotnovodstva selenom // Zhivotnovodstvo
Rossii. 3, 16-18. (in Russian). Prylipko, T. M. (2011). Vplyv zgodovuvannja riznyh rivniv selenu v racioni na zabijni jakosti ovec' porody prekos / Naukovo-tehnichnyj bjulleten'. - L'viv. 12, 3,4, 139-142. (in Ukrainian).
Grobas, S. (2002). Effect of Vitamin E and A Suplementation on Egg Volk a - Tocopherd
Concentration / Houltry Sciece. 81, 376-381. Guiot, H. F. (1982). Role of competition for substrate in bacterial antagonism in the gut /
Infect. Immun. 38 (3), 887-892. Lamand, M. (1992). Interst de ja prophylaxil de ja miopathie du veau par addition de selenium aus
complements minoraux des meres / Ann. Zootechn. 21, 1, 173-175. Rakoff-Nahoumet, S. (2004). Recognition of commensal microflora by toll-like receptors for intestinal homeostasis / Cell. 118 (2), 229-241.
Стаття надтшла до редакцй 30.04.2016
УДК 619:614.31.637.562.006
Бродовський В. А., начальник управлтня ветеринарног медицины в Миколагвському район Миколагвськог областг, м. Миколагв, Украгна ©
ОБС1МЕН1ННЯ ЯЛОВИЧИНИ I СВИНИНИ, ЯК1 НАДХОДЯТЬ В РЕАЛ1ЗАЦ1Ю З ПРИСАДИБНИХ I ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ, БАКТЕР1ЯМИ ГРУПИ
КИШКОВО1 ПАЛИЧКИ
В сучаснш УкраШ значно розширилась сфера переробки тварин в умовах приватного сектору, що призводе до порушення технологи гх забою i первинног переробки, санimарно-гiгieнiчних умов збереження, транспортування i реалiзацiг продукmiв забою. Особливо актуальною сьогодн е проблема проведення ветсанекспертизи в умовах державних лабораторш ветеринарно-сантарног експертизи на ринках, яю повины забезпечувати випуск у реалiзацiю безпечног для споживачiв, продукцИ
Тому нашою метою було до^дити обиментня м 'яса яловичини та свинини, яке надходить до реалiзацiг на ринки з присадибних i фермерських господарств, бакmерiями групи кишковог палички.
© Бродовський В. А., 2016
202
Встановлено, що для реалгзацИ на ринки надходять яловичг i свинячг тушг забруднен бактерiями групи кишковог палички.
Так БГКП виавали з поверхн м'язiв 22,2 % яловичих i 18,1% свинячих туш. А вiдсоток яловичих туш з яких виавали БГКП з товщi м 'язiв склав 4,5 %, а свинячих -14,8 %о.
Всього з яловичих i свинячих туш було видтено 46 бактерш групи кишковог палички, як за серологiчною iдентифiкацieю були вiднесенi до сероварiантiв О8, О26, О111, О115, О127, О145.
Вам видтеним культурам була притаманна сильна патогентсть, яка коливалась в межах 10,0 - 30,0 % залежно вiд сероварiанту.
Встановлено, що видтеш сероварiанти бактерш групи кишковог палички мали рiзну термостшКсть. Найстшюшими до впливу температур виявились сероварiанти О8, 0127 i 0145, ят витримували протягом 25-30 хв. температуру 85 С.
Ключов1 слова: яКсть, безпечтсть, яловичина, свинина, обаментня, бактерп групи кишковог палички, сероварiант, патогентсть, термостабтьтсть
УДК 619:614.31.637.562.006
Бродовский В. А., начальник управления ветеринарной медицины в Николаевском районе Николаевской области, г. Николаев, Украина
ОБСЕМЕНЕНИЯ ГОВЯДИНЫ И СВИНИНЫ ПОСТУПАЮЩИХ В
РЕАЛИЗАЦИЮ С ПРИУСАДЕБНЫХ И ФЕРМЕРСКИХ ХОЗЯЙСТВ, БАКТЕРИЯМИ ГРУППЫ КИШЕЧНОЙ ПАЛОЧКИ
В современной Украине значительно расширилась сфера переработки животных в условиях частного сектора, что приводит к нарушению технологии их забоя и первичной переработки, санитарно-гигиенических условий хранения, транспортировки и реализации продуктов убоя. Особенно актуальной сегодня является проблема проведения ветсанэкспертизы в условиях государственных лабораторий ветеринарно-санитарной экспертизы на рынках, которые должны обеспечивать выпуск в реализацию безопасной для потребителей, продукции.
Поэтому нашей целью было исследовать обсеменение мяса говядины и свинины, которое поступает в реализации на рынки с приусадебных и фермерских хозяйств, бактериями группы кишечной палочки.
Установлено, что для реализации на рынки поступают говяжьи и свиные туши загрязнены бактериями группы кишечной палочки.
Так БГКП высевали с поверхности мышц 22,2 % говяжьих и 18,1 % свиных туш. Процент говяжьих туш из которых высевали БГКП из толщи мышц составил 4,5 %, а свиных - 14,8 %.
Всего из говяжьих и свиных туш было выделено 46 бактерий группы кишечной палочки, которые по серологической идентификации были отнесены к серовариантив 08, 026, 0111, 0115, 0127, 0145.
Всем выделенным культурам была присуща сильная патогенность, которая колебалась в пределах 10,0 - 30,0% в зависимости от серовариантив.
Установлено, что выделенные серовариантив бактерий группы кишечной палочки имели разную термостойкость, но наиболее устойчивыми к воздействию температур оказались серовариантив 08, 0127 и 0145, которые выдерживали в течение 25-30 мин. температуру 85 °С.
Ключевые слова: качество, безопасность, говядина, свинина, обсеменение, бактерии группы кишечной палочки, серовариантив, патогенность, термостабильность.
UDC 619:614.31.637.562.006
Brodovsky V.. Head of Veterinary Medicine in Mikolaevsk districtMykolayiv region,
Mykolaiv, Ukraine 203
CONTAMINATION OF BEEF AND PORK COMING TO THE REALIZATION OF A HOMESTEAD AND FARMS, COLIFORM BACTERIA
In modern Ukraine has significantly expanded the scope of processing of animals in a private sector, which leads to a violation of the technology of their slaughtering and primary processing, sanitary conditions of storage, transportation and sale of products of slaughter. Particularly relevant today is the problem of veterinary sanitary inspection in a state laboratory of veterinary-sanitary expertise in markets, which should ensure the safe release of the implementation for the consumers of products.
Therefore, our goal was to investigate the colonization of beef and pork, which comes in the realization of the markets with gardens and farms, coliform bacteria.
It was found that for the market received beef and pork carcasses contaminated with coliform bacteria.
So coliforms were sown on the surface of muscle beef 22,2 % and 18,1 % of pig carcasses. The percentage of beef carcasses from which the thickness of the plated CGB muscle was 4,5 % and pork - 14,8 %.
Total of beef and pork carcasses were allocated 46 coliform bacteria, which by serological identification were assigned to serovariantami O8, O26, O111, O115, O127, O145.
All isolates were characterized by strong pathogenicity, which ranged from 10.0 -30,0 % depending on the serovariantami.
It was found that the isolated serovariantami coliform bacteria have different heat resistance, but the most resistant to temperature were serovariantami O8, O127 and O145, which was maintained for 25-30 minutes. 85 °S temperature.
Keywords: quality, safety, beef, pork, colonization, coliform bacteria, serovariantami, pathogenicity, thermal stability.
Вступ. З переходом Укра!ни на ринковi вщносини i пов'язан з цим перебудови в сшьському господарств^ виникають фактори що негативно впливають на якють продуктов забою. Зокрема розширилась сфера переробки тварин в умовах приватного сектору, що призводе до порушення технологи !х забою i первинно! переробки, сангтарно-ппешчних умов збереження, транспортування i реалiзацi! продуктов забою. В сучасних умовах виробництвом м'яса i м'ясних продуктов займаються люди без професшно! подготовки у непристосованих умовах. Так на поверхню тушi при з^кненш з забрудненими шструментами, руками i одягом, водою, транспортними засобами тощо можуть потрапляти мшрооргашзми. Тому на ринки, часто потрапляе м'ясо i м'ясопродукти, ям можуть являти джерело токсикозiв, токсикошфекцш та шших захворювань для споживачiв Г1-31.
Особливо актуальна проблема проведения ветеринарно-саштарно! експертизи в умовах державних лабораторш ветеринарно-саштарно! експертизи на ринках, як повинн забезпечувати випуск у реалiзацiю безпечно! для споживачiв, продукцп Г41.
Метою до^джень було встановити обамешння м'яса яловичини та свинини, яке надходить до реалiзащ! на ринки з присадибних i фермерських господарств, бактерiями групи кишково! палички.
MaTepia™ i методи. Матерiалом до^джень були яловичi i свииячi туши що надшшли на реалiзацiю до риншв мiста Миколаева, пройшли контроль у лабораторп ветеринарно-саштарно! експертизи риншв i були допущенi до реатзаци.
Вiдповiдно до вимог «Обов'язкового мiнiмального перелiку дослiджень сировини i продукщ! тваринного походження ...» [5] провели дослвдження на обсiменiння туш бактерiями групи кишково! палички.
Дослiдження проводили класичними методами, що увiйшли до чинних Держстандар-пв [6-9].
Результати дослщжень. Проведеними нами дослiдженнями встановлено (табл. 1), що для реалiзащl на ринки надходить вщ 18,1 % до 22,2 % яловичих i свинячих туш забруднених бактерiями групи кишково! палички. Зокрема встановлено, що високе
204
обаменшня спостерк'аетъся на поверхш мяз1в, а в товщi - незначне. Так ввдсоток яловичих туш в яких виавали БГКП з товщi м'язiв не перевищував 4,5 %, а свинячих - 14,8 %.
Надалi, ми провели вдентифшащю видiлених бактерiй групи кишково! палички.
З яловичих i свинячих туш було видiлено 46 бактерш групи кишково! палички, з яких за серолопчною iдентифiкацieю 42 (91,3 %) було ввднесено до 6 сероварiантiв (табл. 2): О8 - 4 (9,5 %), О26 - 6 (14,2 %), О111 - 9 (21,4 %), О115 - 7 (16,6 %), О127 -11 (26,1 %), О145 - 5 (11,9 %) i 4 - не iдентифiковано.
Таблиця 1
Обriменшня яловичих i свинячих туш бaктерiями групи кишково'1 палички
Вид туш Дослщжено, туш Мiсце дослщження Виявлено БГКП
туш %
Свинячi 22 на поверхнi тушi 4 18,1
в товщi м'язiв 1 4,5
всього 4 18,1
Яловичi 27 на поверхнi тушi 6 22,2
в товщi м'язiв 4 14,8
всього 6 22,2
Подальшими дослiдженнями видiлених культур, встановлено, що з 42 iдентифiкованих культур, 40 - проявили рiзну стутнь гемолгтично! активностi. Культури бактерiй з найбшьш типовими гемолiтичними властивостями було до^джено на патогеннiсть (табл. 3).
Таблиця 2.
CepoBapiaHra бактерш групи кишково'1 палички видшет з яловичини i свинини
Дослщжено туш Видшено культур, всього сероварiанти Кшьшсть культур %
49 46 О8 4 9,5
О111 9 21,4
О115 7 16,6
О126 6 14,2
О127 11 26,1
О145 5 11,9
не дешифровано 4 9,5
З таблиц видно, що сильна патогеншсть була притаманна всiм видшеним культурам i коливалась в межах 10,0 - 30,0 % залежно ввд сероварiанту. Найбiльша патогеннiсть була притаманна сероварiанту О127, дещо менш патогенними виявились сероварiанти О8 i О145, а найменша патогеннiсть була виявлена у сероварiантiв О111, О115 i О126.
Надалi, видiленi нами сероварiанти бактерiй групи кишково! палички були дослвджеш на термолабiльнiсть, як один з факторiв, що впливае на виникнення харчових захворювань у споживачiв м'яса.
Таблиця 3
Патогеншсть видшених культур бaктерiй групи кишково'1 палички, яким
притaмaннi гемолiтичнi властивосп (n-10)
№ з/п Сероварiанти Патогеншсть
сильна помiрна слабка вщсутня
к-ть % к-ть % к-ть % к-ть %
1 О8 2 20,0 3 30,0 2 20,0 1 10,0
2 О111 1 10,0 2 20,0 4 40,0 1 10,0
3 О115 1 10,0 3 30,0 2 20,0 2 20,0
4 О126 1 10,0 2 20,0 3 30,0 2 20,0
5 О127 3 30,0 2 20,0 2 20,0 1 10,0
6 О145 2 20,0 1 10,0 3 30,0 2 20,0
Проведеними дослiдженнями було встановлено, що видшеш сероварiанти бактерiй групи кишково! палички мали рiзну термостшшсть, але всi гинули за температури 60 °С впродовж 50-55 хв. Найспйкшими до впливу температур
205
виявились cepoBapianm О8, О127 i О145, як витримували протягом 25-30 хв. температуру 85 °С.
Отримаш результати до^джень дають пiдстaву стверджувати, що яловичина i свинина, що надходять до реaлiзaщl на aгропромисловi ринки з присадибних i фермерських господарств, можуть являти собою небезпеку для споживача щодо виникнення харчових токсикоiнфекцiй бaктерiaльноl етюлогн.
Висновки.
1. Встановлено, що для ре^заци на ринки надходять яловичi i свинячi тушi забруднен бaктерiями групи кишково! палички.
2. БГКП виивали з поверхнi м'язiв яловичини становив 22,2 %, свинини -18,1 %, а ввдсоток яловичих туш з яких виивали БГКП з товщi м'язiв становив 4,5 %, а свинячих - 14,8 %.
3. З яловичих i свинячих туш було видшено 46 бактерш групи кишково! палички, з яких за серолопчною вдентифшащею 42 (91,3 %) було ввднесено до 6 серовaрiaнтiв: О8 - 4 (9,5 %), О26 - 6 (14,2 %), О111 - 9 (21,4 %), О115 - 7 (16,6 %), О127 - 11 (26,1 %), О145 - 5 (11,9 %) i 4 - не адентифковано
4. Сильна патогеннють була притаманна вам видшеним культурам i коливалась в межах 10,0 - 30,0 % залежно ввд серовaрiaнту. Нaйбiльшa патогеншсть була притаманна серовaрiaнту О127, дещо менша - серовaрiaнтaм О8 i О145, i найменша - серовaрiaнтaм О111, О115 i О126.
5. Встановлено, що видшеш серовaрiaнти бактерш групи кишково! палички мали рiзну термоспйшсть, але всi гинули за температури 60 °С впродовж 50-55 хв. Найстшшшими до впливу температур виявились серовaрiaнти О8, О127 i О145, як витримували протягом 25-30 хв. температуру 85 °С.
Перспективи подальших дослiджень. Подaльшi дослiдження спрямован на вивчення сaнiтaрно! якост продукпв забою тварин, що надходить на реaлiзaцiю на ринки пiвдня Укра'ни, сприятиме профiлaктицi харчових захворювань споживача.
Лггература
1. Донченко Л. В. Международная система обеспечения безопастности пищевой продукции / Л. В. Донченко, В. Д. Надыкта // Безопастность пищевой продукции. - М.: ДеЛи принт, 2007. - С. 46-53.
2. Котелевич В. А. Щодо визначення якосп й безпеки м'яса та м'ясопродукпв на ринках Житомирщини / В. А. Котелевич, В. С. Федотов // Ветеринарна медицина Укра!ни. -2010. - № 8. - С. 10-14.
3. Про основш принципи та вимоги до безпечносп та якосп харчових продукпв. Закон Укра!ни. Ввдомосп Верховно! Ради Укра!ни, 1998, № 19, ст. 98 [редакщя вщ 01.01.2016]
4. Богатко Н. М. Значення ветеринарно-санггарного контролю для забезпечення якосп та безпеки яловичини / Н. М. Богатко, В. В. Касянчук// Сучасш проблеми : мaтерiaли I мшнародно! науково-практично! конференцп - Бша Церква, 2005. - С. 141-143.
5. Обов'язшв мiнiмaльний перелiк дослщжень сировини, продукцп тваринного та рослинного походження, комбiкормово! сировини, комбiкормiв, вгтамшних препaрaтiв та in., якi слад проводити в державних лaборaторiях ветеринарно! медицини, за результатами яко! видаеться ветеринарне свiдоцтво (Ф - 2). Ки!в 2004. - 41с.
6. ГОСТ 26668 - 85 Продукты пищевые и вкусовые. Методы отбора проб для микробиологического анализа. - М : Издательство стандартов, 1985. - 22с.
7. ГОСТ 26669 - 85 Продукты пищевые и вкусовые. Методы подготовки проб для микробиологического анализа. - М : Издательство стандартов, 1985. - 22с.
8. ГОСТ 30518 - 97 Продукты пищевые и вкусовые. Методы выявления количества бактерш групы кишечных палочек. - М : Издательство стандартов, 1997. - 27с.
9. ДСТУ 4161 - 20037 Система управлшня безпечносп харчових продукпв [чинний вщ 2003-01-01]. К. : Держспоживстандарт Укра!ни, 2003. - 61с.
References
Donchenko, L. V., Nadykta, V. D. (2007). Mezhdunarodnaja sistema obespechenija bezopastnosti
pishhevoj produkcii / Bezopastnost' pishhevoj produkcii. - M.: DeLi print, 46-53. (in
Russian).
206
Kotelevych, V. A., Fedotov, V. S. (2010). Shhodo vyznachennja jakosti j bezpeky m'jasa ta m'jasoproduktiv na rynkah Zhytomyrshhyny / Veterynarna medycyna Ukrai'ny. 8, 10-14. (in Ukrainian).
Pro osnovni pryncypy ta vymogy do bezpechnosti ta jakosti harchovyh produktiv. Zakon Ukrai'ny. Vidomosti Verhovnoi' Rady Ukrai'ny, 1998, 19, 98 [redakcija vid 01.01.2016] (in Ukrainian).
Bogatko, N. M., Kasjanchuk, V. V. (2005). Znachennja veterynarno-sanitarnogo kontrolju dlja zabezpechennja jakosti ta bezpeky jalovychyny / Suchasni problemy: materialy I mizhnarodnoi' naukovo-praktychnoi' konferencii' - Bila Cerkva, 141-143. (in Ukrainian). Obov'jazkiv minimal'nyj perelik doslidzhen' syrovyny, produkcii' tvarynnogo ta roslynnogo pohodzhennja, kombikormovoi' syrovyny, kombikormiv, vitaminnyh preparativ ta in., jaki slid provodyty v derzhavnyh laboratorijah veterynarnoi' medycyny, za rezul'tatamy jakoi' vydajet'sja veterynarne svidoctvo (F - 2). Kyi'v 2004, 41. (in Ukrainian). GOST 26668 - 85 Produkty pishhevye i vkusovye. Metody otbora prob dlja
mikrobiologicheskogo analiza. - M : Izdatel'stvo standartov, 1985, 22. GOST 26669 - 85 Produkty pishhevye i vkusovye. Metody podgotovki prob dlja
mikrobiologicheskogo analiza. - M : Izdatel'stvo standartov, 1985, 22. GOST 30518 - 97 Produkty pishhevye i vkusovye. Metody vyjavlenija kolichestva bakterij grupy
kishechnyh palochek. - M : Izdatel'stvo standartov, 1997, 27. DSTU 4161 - 20037 Systema upravlinnja bezpechnosti harchovyh produktiv [chynnyj vid 200301-01]. K. : Derzhspozhyvstandart Ukrai'ny, 2003, 61. (in Ukrainian).
Стаття надшшла до редакцп 19.04.2016
УДК 577.161.3:636.5
Авдосева I. К. 1, к. вет. н., Калиновська Л. В. науковий ствробгтник, Сех О. А.1, старший науковий ствробггник, Романович Л. В. 2, астрант ©
1 Державный науково-дослгдний контрольный тститут ветеринарных препарат1в та кормових добавок, вул. Донецька,11. М.Льв1в, 79019, Украгна Львгвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологш iмет С. З. Гжицького, вул. Пекарська,50, м.Львгв, 79010, Украгна
РОЛЬ В1ТАМ1НУ Е ПРИ ВИРОЩУВАНН1 ПТИЦ1
У статтi обхрунтовано застосування втамту Е для тдвищення несnецифiчног резистентностi оргатзму птищ, стимуляцп iмунноi системи, тдвищення рiвня протективних антитт при проведенн вакцинацш проти вiрусних захворювань та тдвищення збереженостi i nродуктивностi. Подано перелж ветеринарних nреnаратiв (АТС vet класифжацшний код: QA11HA03 Ветеринарн препарати втамМв). Токоферол (втамт Е) i втамтних кормових добавок для тварин та птиц iмnортного i втчизняного виробництва, що мктять втамт Е, яю зареестроваш в УкраЫ станом на 1.03.2016 року. Обtрунтованi показання гх застосування для стьськогосподарських тварин та птищ. Усього зареестровано ветеринарних nреnаратiв 41 та втамтних кормових добавок 11, в тому чи<rni для птиц 24 та 9 вiдnовiдно. Декларований склад ВП, ят мютять втамн Е у поеднанн з рiзною комбта^ею комnонентiв становить: 8 (33 %) nреnаратiв - 2-х компонентт; 5 (21 %) - 3-ох компонентт; 2 (8 %) - 4-ох компоненты та 9 (38 %) - багатокомпонентт.
Ключов1 слова: втамт Е, зареестрован ветеринарн препарати, втамтн кормовi добавки, птиця.
УДК 577.161.3:636.5
Авдосьева И. К.1, к. вет. н., Калиновская Л. В.1, научный сотрудник, Сех А. А.1, старший научный сотрудник, Романович Л. В.2, аспирант
1 Государственный научно-исследовательский контрольный институт ветеринарных препаратов и кормовых добавок, ул. Донецкая,11. г. Львов, 79019, Украина
© Авдосева I. К., Калиновська Л. В., Сех О. А., Романович Л. В., 2016
207
