CC BY
13
УДК 373.016:81'243
БОГДАНА ЛАБ1НСЬКА
b.labinska@chnu.edu.ua доктор педагогiчних наук, професор, Чернiвецький нащональний унiверситет iменi Юрiя Федьковича
м. Чершвщ, вул. Коцюбинського, 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНИХ ПЛАН1В З НШЕЦБКО1 МОВИ ДЛЯ НАРОДНИХ ШК1Л БУКОВИНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIX СТОЛ1ТТЯ)
Охарактеризовано навчальнI плани з н1мецько1 мови для народних шкш Буковини у другш половинI XIX ст. Поняття «народна школа» розумгеться як початкова ланка освгти. Навчання н1мецько1 мови в Буковит у дослгджуваний перюд розпочиналося в молодшгй школ1, яка закладала основи знань ц1ег мови украшомовним учням, I надал1 продовжувалося в ргзних типах середнгх шк1л. Анализ сгтки годин I змгсту навчального матергалу для вивчення н1мецько1 мови, поргвняльна характеристика процесу и навчання в народних школах Буковини та В1дня дозволили виокремити спгльнг та в1дм1нн1 риси вивчення ц1ег мови. Встановлено, що навчання н1мецько1 мови у початковгй школ1 в Буковиш тривало шгсть рок1в, у В1дн1 - в1с1м; навчальний матергал з н1мецько1 мови для нгмецькомовного I ненгмецькомовного учня був однаковим; до украшомовного учня Iснували т1 ж вимоги щодо знань н1мецько1 мови, як I для и носгя. НавчальнI плани з н1мецько1 мови для народних шк1л Буковини I В1дня спрямовували зусилля учителгв на засвоення учнями елементарного орфографгчоного I граматичного матергалу, сприяли формуванню навичок д1алог1чного I монологгчного мовлення, розвивали навички читання I письма, формували навички перекладати з ргдно! мови Iноземною I навпаки.
Ключовi слова: нгмецька мова, навчальний план, народна школа, с1тка годин, навчальний матергал, вгддгл.
БОГДАНА ЛАБИНСКАЯ
доктор педагогических наук, професор, Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича
г. Черновцы, ул. Коцюбинского, 2
ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА УЧЕБНЫХ ПЛАНОВ ПО НЕМЕЦКОМУ ЯЗЫКУ ДЛЯ НАРОДНЫХ ШКОЛ БУКОВИНЫ (ВТОРАЯ ПОЛОВИНА XIX ВЕКА)
Дана общая характеристика учебных планов по немецкому языку для народных школ Буковины во второй половине XIX века. Понятие «народная школа» обозначено как начальное звено образования. Обучение немецкому языку на Буковине в исследуемый период начиналось в младшей школе, которая закладывала основы знаний немецкого языка украинооязычным ученикам, и в дальнейшем продолжалось в различных типах средних школ. Анализ распределения учебных часов и содержания материала для изучения немецкого языка, сравнительная характеристика процесса его обучения в народных школах Буковины и Вены позволили выделить общие и отличительные черты изучения этого языка. Установлено, что обучение немецкому языку в начальной школе на Буковине продолжалось шесть лет, в Вене - восемь; учебный материал по немецкому языку для немецкоязычного и ненемецкоязычного ученика был одинаковым; к украиноязычному ученику были те же требования относительно знаний немецкого языка, как и для его носителя. Учебные планы по немецкому языку для народных школ Буковины и Вены направляли усилия учителей на усвоение учащимися элементарного орфографического и грамматического материала, способствовали формированию навыков диалогической и монологической речи, развивали навыки и умения чтения и письма, формировали навыки перевода с родного на иностранный язык и наоборот.
Ключевые слова: немецкий язык, учебный план, народная школа, сетка часов, учебный материал, отдел.
БОНБЛЫЛ ЬАВТЫБКА
Doctor of Pedagogy, Professor,
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University Chernivtsi, Kotsiubynsky street 2
GENERAL CHARACTERISTICS OF SYLLABUS IN GERMAN FOR PUBLIC SCHOOLS OF BUKOVYNA (THE SECOND HALF OF THE 19TH CENTURY)
The article describes the general characteristics of the syllabus in German for public schools of Bukovyna (the second half of the 19th century). The concept of "public school" refers to the primary education level. Teaching German in Bukovina in the study time period started in elementary school and continued in different types of secondary schools. Primary school laid the foundation of knowledge in German for Ukrainian-speaking students. The analysis of different types of documents made it possible to distinguish German as the second foreign language in Bukovyna region. The analysis of contact hours and the content of the study material for learning foreign languages, comparative characteristics of the process of learning German in public schools of Bukovyna and Vienna allowed highlighting common and distinctive features of teaching the language. Learning German in elementary schools of Bukovyna lasted for six years, eight years in Viennese schools. The study material in the German language was the same for both German-speaking and non-German-speaking students. A Ukrainian-speaking student had the same requirements concerning the knowledge of German language as a native speaker. Study material offered to the first-grade students presupposed familiarity with its surroundings; learning phonetic material was carried out by teaching vowels, consonants in written and printed forms. Teaching reading was associated with teaching speaking. Students had to be able to read slowly and later quickly and correctly and render the content of what has been read. The curriculum for elementary schools presupposed learning by heart simple works of fiction. Teaching writing was exercised through rewriting texts from the textbook. In the second grade, according to the syllabus, the students had to read aloud correctly; answer the questions and memorize samples of fiction. In the analyzed period of time the students were asked to do spelling exercises taking into account the peculiarities of vowels pronunciation, spelling capitalized words. Teaching grammar material implied students' acquaintance with: simple sentence structure; nouns, verbs, pronouns, numerals and so on. Teaching writing was carried out by re-writing a certain amount of text from manuals and doing exercises. In addition, non-German-speaking students were asked to do translations. The third-grade students had to read clearly and quickly printed and hand-written texts; render the content of what has been read and understand the author's intentions of the work; memorize excerpts of fiction. They were also introduced to the morphological structure of lexical items, semantics of words and their use in context. Regarding the grammatical material, they had to be able to do spelling exercises, given the similarity in the sounding of words; know the structure of the extended simple, compound and complex sentences. Also the in-depth study of morphology was offered. Teaching speaking presupposed rendering the content of what has been read, narration, description; teaching writing was carried through doing exercises, writing letters and business correspondence. The syllabi in German for public schools of Bukovyna and Vienna were aimed at students' mastering of basic grammatical and spelling material, favored the development of dialogical and monologue speech skills, develop reading and writing skills, form the skills of translation from a foreign language into a mother tongue. All this indicates the trend of the expansion of general culture and the personality of the student, the significance of this stage in his preparation for obtaining secondary education, the formation of practical skills.
Keywords: German, syllabus, public school, contact hours, educational material, department.
Минуле в житп народу tícho пов'язано з його сучасним i майбуттм. HayKOBi ще! вчених минулого, л^водидакпв, педагопв, методичт розробки та поради творчих yчителiв щодо навчання шоземно! мови (1М) актуальш й сьогодш. Дослщження специфши розвитку методики навчання шоземних мов (МН1М) в Буковиш дасть змогу збагатити конкретним мaтерiaлом щею бaгaтомiрностi юторичного процесу, виявити причини i наслщки рiзномaнiття юнуючих пiдходiв, принцишв, методiв, прийомiв навчання шоземних мов.
Окремi аспекти проблеми дослщження розглядали I. В. Рахманов (методичт аспекти навчання нових захщноевропейських мов у Х1Х-ХХ ст.); В. С. Раушенбах (методи навчання IM з I до кшця ХХ ст.), Г. С. Ведель (методи навчання IM до середини ХХ ст.), О. О. Миролюбов (стан МН1М у XX-XXI ст.), М. I. Ртер (розвиток методики навчання тмецько! мови в школах Галичини до 1918 р.), Н. I. Гез i Г. М. Фролова (iсторiя зaрyбiжно! МН1М) тощо.
Процесу розвитку освгти та педагопчно! думки в Буковинському кра! на початку ХХ ст. присвячеш роботи Л. I. Кобилянсько! («Становлення i розвиток украшських народних шкш на
Буковинi (70-тi рр. XVIII - початок XX ст.)». 1998), I. М. Петрюк («Становлення i розвиток загально! середньо! освiти Буковиш (кшець XVIII - початок XX ст.)». 1998), О. I. Пешшкевич («Розвиток укра!нського шкшьнищва на Буковиш (XVIII - початок XX столптя)». 2002), I. В. Житарюка («Математична освiта i наука Буковини та ПГвшчно! Бесарабп у мiжвоeнний перюд (1918-1940 рр.)». 2008) та шших дослiдникiв.
Аналiз цих та шших джерел доводить, що розвиток МН1М в буковинських школах не був об'ектом спецiального наукового дослiдження.
Метою статп е проаналiзувати навчальнi плани з шмецько! мови для народних шкш Буковини, здiйснити порiвняльну характеристику навчальних планiв народних шкш цього краю та Вщня, розкрити особливосп методики навчання шмецько! мови в обох репонах у другiй половит XIX ст.
Одним iз ключових понять нашо! статтi е поняття «народна школа». Народна школа - це початкова державна школа, обов'язкова ланка освгти для вах дгтей вiком вгд 6 до 14 роюв [2, с. 373-384]. На тдсташ закону Австро-Угорщини вгд 14 травня 1869 р. були видаш краевi закони. Так, у 1870 р. Буковинський сейм прийняв крайовий шкшьний закон, яким у регюш уводилося обов'язкове початкове навчання для дггей вiком 7-13 рокiв, а в 1873 р. Галицький сейм ухвалив крайовий закон, вiдповiдно до якого початкова освiта Галичини стала обов'язковою для дiтей 6-12 роив.
О. I. Пешшкевич стверджуе, що змют початково! освiти, характер навчального плану, кiлькiсть предметiв i годин, якГ вiдводилися для !х вивчення, залежали вiд дiючого законодавства та шших чинниюв. Насамперед вiд статусу школи - однокласно!, двокласно! i далi до шестикласно!. Залежав вш i вiд того, чи класи були роздiленими, чи кшька клашв навчалися в одному примiщеннi з одним учителем. Помгтну роль у визначент навчального плану, подiлу годин вщгравало врахування фiзичних можливостей дггей. Тижневе навантаження учнiв становило вщ 19 до 30 навчальних годин залежно вщ категорп школи Г року навчання дитини в нш. Шкшьне обов'язкове навчання тривало 6 роив з додатковим повторним курсом, який продовжувався 2 роки шсля затанчення народно! школи. Мова навчання визначалася шкшьною адмшютращею з урахуванням нащонально! бшьшосп населення та думки тих, хто утримував школу [3, с. 54-55].
Однокласна нероздшена школа з щлоденним навчанням була в т часи найпоширешшим типом початкового навчання в Буковиш. ШколярГ дшилися на 3 групи: у першш училися дгти першого шильного року, в другш - другого Г третього, у третгй - четвертого, п'ятого Г шостого роив навчання.
Шестикласш школи за своею оргашзацшною будовою наближалися до класичного типу школи. Кожен клас навчався в окремому примщенш, програма була розрахована на весь навчальний рГк Г значно розширювала обсяг знань, якГ отримували учш.
Нагляд за роботою народних шкш доручався крайовому шкшьному шспекторату, який стежив за втшенням у життя шкшьних закошв Г розпоряджень Мшютерства вГровизнань Г освгти (МВЮ) на територп певного округу. Церковш парафГяльш школи пщпорядковувалися епарх1альному управлшню.
Навчати дгтей в народнш школГ мали право лише т вчителГ, якГ затанчили вчительсью препаранди/семшарп Г забезпечували вчительству фахову освгту.
Т. К. Завгородня зазначае, що закон вщ 1869 р. МВЮ регламентував питання пщготовки вчителГв та пщтвердження !х фахово! квашфГкацп, так Г пщготовка педагопчних кадрГв мала здшснюватися у вчительських семшарГях окремо для кожно! стал [1, с. 25].
Народш школи вщгравали велику роль у подальшому набутп знань дгтьми в рГзних типах середшх шкш. У початковш школГ, зокрема, закладалися основи знань шмецько! мови укра!номовними учнями.
Навчальний план для певного типу навчального закладу затверджувало МВЮ Австро-Угорщини. В Буковиш навчальний план для народних шкш затверджувався Крайовою шкшьною радою, мютив мету, а також вказГвки щодо обсягу навчального матерГалу для кожного класу та вивчення друго! Г третьо! крайових мов. Вш вмщав сгтку годин для кожно! дисциплши, навчальний матерГал для всГх предметГв на кожний рГк навчання.
На жаль, навчальних програм Г рГчних звтв для народних шкш нами не вщнайдено, в арх1вах збереглися лише навчальш плани.
Наведемо фрагмент навчального плану для народних шкш за 1888 навчальний рш з шмецько! мови. ПроаналГзуемо сгтку годин, мету навчання Г навчальний матерГалу та
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
вказ1вки щодо И навчання, яю вщображають регюнальш особливост навчання шмецько! мови в буковинських школах.
Зазначимо, що ця мова була одшею з трьох регюнальних мов в Буковиш { мовою державно! документацп. Шсля прийняття конституцшних закошв, зокрема стати 19 конституцп Австро-Угорщини про право навчатися рщною мовою, вщносимо И до шоземно! для укра!номовного населення [4].
Вважаемо за необхщне представити план шмецько! мови та показати в наступному фрагмент! навчального плану дат щодо вивчення И як крайово! мови. Пщ час анал1зу документа будемо передавати предметний змют так, як вш викладений у текси, збер1гаючи вщповщну тогочасну термшолопю, а у висновках для зручносп використовуватимемо термши, характерш для сучасного етапу розвитку МН1М.
Таблиця 1
Фрагмент навчального плану з шмецько!мови для однокласног нероздшено! народно! школи
в Буковин (1888 р.). Сгтка годин
Дисциплши Вщдш II. Вщдш III. Вщдш
1 н. р. 2 ! 3 н. р. 4, 5, 6 н. р.
Кмецька мова 12 годин на тиждень 10 годин на тиждень 10 годин на тиждень
(як мова навчання)
Мета - чггке розумшня повщомлень шших, розвиток вмшня усного 1 писемного висловлювання власних думок, розвиток читання в письмовш { друкованш формах.
Перший вщдш (перший шкшьний р1к)
Читання { мовш вправи: пщготовлеш мовш вправи, якi вщображають оточення дггей; вправляння в навчанш читання написаного 1 надрукованого; обговорення прочитаного; списування з книжки текста; запам'ятовування легких фрагмента лггературних твор1в у зв'язаному мовленш.
Другий вщдш (другий { третш шкшьний рш)
а) Читання: коректне читання вголос; вщповщ на запитання до змюту прочитаного; пояснення ств; запам'ятовування уривкiв твор1в { вщтворення !х напам'ять у зв'язаному мовленш;
б) мовш вправи: орфограф1чш вправи з1 зверненням уваги на довп { короткi склади; написання велико! лггери; знання будови простого речення, ¿менника, д1еслова в р1зних часових формах, займенника, числ1вника тощо; письмове виконання вправ з пщручника.
Третш вщдш (четвертий, п'ятий ! шостий шкiльний рш)
а) Читання: швидке ! чггке читання написаного ! надрукованого; переказ прочитаного ! висловлювання сво!х м1ркувань щодо змюту прочитаного; вивчення напам'ять зразюв твор1в художньо! лггератури;
б) мовн! вправи: орфограф1чш вправи з1 зверненням уваги на под1бш за звучанням слова; розширене речення; продовження ! доповнення граматичного матер1алу; утворення ств з аблаутом (морфолопчно зумовлене чергування голосних кореня слова в р1зних граматичних формах; вщмшювання даеотв в р1зних часових формах; складносурядн! ! складнотдрядт речення тощо; переказ змюту коротких лтературних твор1в; розповщ ! описи, написання особистих ! дшових листа [5, с. 4-5].
Щодо навчання друго! ! третьо! крайових мов то мета ! навчальний матер1ал були такими самими, додавалися лише завдання щодо перекладу текста рщною мовою учшв (укра!нською, румунською, польською та ш.) [5, с. 12-13].
Для пор1вняння сггки годин, мети навчання ! навчального матер1алу, який пропонувався для народних шкш В!дня, наведемо фрагмент навчального плану для народно! однокласно! школи в 1874 р.
Таблиця 2
Фрагмент з навчального плану для навчання шмецько!мови в нероздыетй однокластй народнш _ школ1 у Шдш. (1874р.). Сгтка годин__
Дисциплши Вщдш 1 н. р. II. Вщдш 2, 3 { 4 н. р. III. Вщдш 5, 6 ! 8 н. р.
Кмецька мова 12 10 10
Одразу впадае у в1ч1 групування учшв, зокрема те, що в однокласнш нероздшенш школ! подш на групи здшснювався на трьох вщдшах - перший вщдш (перший шкшьний р1к); другий
вiддiл - другий, третш i четвертий шкiльний piK; третш вщдш - це п'ятий, шостий, сьомий, восьмий шкшьний piк. Як бачимо, третш вщдш передбачав сьомий i восьмий шкшьний рш, чого не було у планах для шкш в Буковиш.
Мета навчання, навчальний матеpiал i структура навчальних плашв для народних шкш Буковини i Вiдня були iдентичними. Рiзниця полягала лише у поданнi навчального матеpiалу для друго! i третьо! крайових мов в Буковинi, де навчання шмецько! мови на четвертому рощ навчання передбачало здшснення перекладу з шмецько! рщною мовою учшв i навпаки.
Отже, мета навчання i навчальний матеpiал з шмецько! мови для шмецькомовного i нешмецькомовного учня були однаковими. До украшомовного учня були тi ж вимоги щодо знань шмецько! мови, як i для ношя мови. Звичайно, така ситуащя не могла позитивно позначатися на результатах навчання загалом, з одного боку, а з шшого - систематичне спшкування шмецькою мовою з нолями мови, висок вимоги до piвня ïï знания сприяли опануванню учнями нiмецькоï мови на певному piвнi.
Навчальний матеpiал, який пропонувався учням для першого класу, передбачав знайомство школяpiв з його оточенням, навчання фонетичного матеpiалу здiйснювалося шляхом знайомства з голосними, приголосними звуками в письмовiй i друкованш формах. Навчання читання пов'язувалося з навчанням говоpiння. Учнi повинш були вмiти спочатку повiльно, а шзшше швидко i правильно читати й передавати змют прочитаного. Навчальним планом для початковоï школи передбачалося вивчення напам'ять доступних твоpiв художньоï лiтеpатуpи. Навчання письма здiйснювалося на основi списування текстiв з пщручника.
У другому вщдш, за вимогою плану, учш мали правильно читати вголос, вщповщати на поставленi запитання i запам'ятовувати зразки художньо!' лтератури. У дослщжуваний вiдpiзок часу школярам пропонувалося виконання оpфогpафiчних вправ з урахуванням особливостей вимови голосних звуив, написання слiв з великоï лтери. Навчання граматичного матеpiалу передбачало знайомство учшв з будовою простого речення, iменником, дieсловом, займенником, числiвником тощо. Навчання письма здшснювалося за допомогою списування з пiдpучника певного обсягу тексту i виконання вправ. Кpiм того, для ненiмецьких школяpiв пропонувалося здшснювати переклади.
У третьому вщдш учш повинш були вмгги чггко i швидко читати надруковане i написане вiд руки, вмiти передавати змют прочитаного i розумпи задум автора твору, запам'ятовувати зразки твоpiв художньоï лiтеpатуpи. ïх знайомили також з морфолопчним складом лексичних одиниць, семантикою слова та його вживанням у контексп. Щодо граматичного матеpiалу то необхiдно було вмiти виконувати оpфогpафiчнi вправи, враховуючи подiбностi у звучанш слiв, знати будову розширеного простого, складносурядного i складнопiдpядного речення. Також пропонувалося поглиблене вивчення морфологи. Навчання говоршня передбачало передання змюту прочитаного, розповщь та опис, навчання письма здшснювалося на основi виконання вправ, написання лиспв та ведення дiловоï кореспонденцп.
Таким чином, навчальш плани з нiмецькоï мови для народних шкш Буковини i Вщня спрямовували зусилля учителiв на засвоення учнями елементарного оpфогpафiчного i граматичного матеpiалу, сприяли формуванню навичок дiалогiчного i монологiчного мовлення, розвивали навички читання i письма, формували навички перекладу з p^rof мови шоземною. Все це свiдчить про тенденщю розширення загальноï культури й особистост школяра, вагомiсть цього етапу у його пщготовщ до отримання сеpедньоï освiти, формування практичних мовних i мовленневих навичок i вмшь.
Л1ТЕРАТУРА
1. Завгородня Т. К. Шдготовка вчител1в для укpаïнськоï народно1 школи Галичини (1919-1939 роки): монограф1я / Т. К. Завгородня. - 1вано-Франшвськ: Плай, 1999. - 126 с.
2. Законъ з дня 14 мая 1869, которимъ устанавливаются засады учения дотично школъ народнихъ // Хронологический спись законовь, роспоряжений и пр. котрый помещенъ суть в рочнику 1869 переводовъ вестника законовъ державныхъ для Буковины. - Черновцы, 1870. - С. 372-384.
3. Пешшкевич О. I. Розвиток укранського шкшьництва на Буковиш (XVIII - початок XX столггтя): монограф1я / О. I. Пешшкевич. - Чершвщ: Рута, 2002. - 520 с.
4. Labinska В. Extralinguistische Erscheinungsvoraussetzungen der Methodik des Deutschunterrichts in der Bukowina (zweite hälfte des XIX jhs.) / B. Labinska // Codrul Cosminului. Universitatea "Stefan cel Mare". - Suceava: Discipline "History", 2016. - Vol. XXII. - № 2. - P. 71-80.
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
5. Lehrplan für ungetheilte einclassige Volksschulen in der Bukowina (mit ganztägigem Unterricht). - Czernowitz: Verlag des k. k. Universitäts-Buchhandlung H. Pardini, R. Eckhardt'sche Buchdruckerei, 1888. - 13 S.
6. Lehrplan für ungetheilte einclassige Volksschulen (mit Halbtagsunterrichte). - Wien: k. k. Schulbücher -Verlage, Druck von Karl Görischek, 1874. - 9 S.
REFERENCES
1. Zavhorodnya T. K. Pidhotovka vchyteliv dlya ukrayinskoyi narodnoyi shkoly Halychyny (1919-1939 roky) [Teaching training for Ukrainian public schools of Galicia (1919-1939)]: monohrafiya / T. K. Zavhorodnya. - Ivano-Frankivsk: Play, 1999. - 126 s.
2. Zakonъ z dnya 14 maya 1869, kotorymb ustanavlyvayutsya zasady uchenyya dotychno shkolb narodnykhb [The order of May 14, 1869, concerning the principles of public schools functioning] // Khronolohycheskyy spys zakonov, rosporyazhenyy y pr. kotryj pomeshchenb sut v rochnyku 1869 perevodovъ vestnyka zakonovъ derzhavnych dlya Bukovyny. - Chernovtsi, 1870. - S. 372-384.
3. Penishkevych O. I. Rozvytok ukrayins'koho shkil'nytstva na Bukovyni (XVIII-pochatokXXstolittya) [The Development of the Ukrainian Education in Bukovyna (XVIII-early XX cent.)]: monohrafiya / О. I. Penishkevych. - Chernivtsi: Ruta, 2002.- 520 s.
4. Labinska В. Extralinguistische Erscheinungsvoraussetzungen der Methodik des Deutschunterrichts in der Bukowina (zweite hälfte des XIX jhs.) [Extra-linguistic features of teaching German in Bukovyna (the second half of the XIX century)] / B. Labinska // Codrul Cosminului. Universitatea "Stefan cel Mare". -Suceava: Discipline "History", 2016. - Vol. XXII. - № 2. - P. 71-80.
5. Lehrplan für ungetheilte einclassige Volksschulen in der Bukowina (mit ganztägigem Unterricht) [The syllabus for undivided single-class elementary school in Bukovyna (with a full-time training)]. - Czernowitz: Verlag des k. k. Universitäts-Buchhandlung H. Pardini, R. Eckhardt'sche Buchdruckerei, 1888. - 13 S.
6. Lehrplan für ungetheilte einclassige Volksschulen (mit Halbtagsunterrichte) [The syllabus for undivided single-class elementary school in Bukovyna (with a part-time training)]. - Wien: k. k. Schulbücher -Verlage, Druck von Karl Görischek, 1874. - 9 S.
УДК 377.014.521:37.018.5(477.43/.44)
ТЕТЯНА ЗУЗЯК
zuzyak@ukr.net кандидат мистецтвознавства, доцент, Вшницький державний педагопчний ушверситет iMeHi М. Коцюбинського
м. Вшниця, вул. Острозького, 32
ДОПРОФЕС1ЙНА ПОДГОТОВКА МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В У ЧОЛОВ1ЧИХ Г1МНАЗ1ЯХ СХ1ДНОГО ПОД1ЛЛЯ НА ПОЧАТКУ XX СТОЛ1ТТЯ
На основi iсторичних й архгвних джерел розкрита ¡сторгя становления i дгяльностг чолов1чих гiмназiй в Схiдному Подiллi на початку XX ст. Проаналiзована допрофесшна niдготовка майбуттх вчителiв у цих навчальних закладах. Охарактеризованi змiни та нововведення у навчально-виховному процеd гiмназiй. Доведено, що важливу роль у допрофесшнш пiдготовцi майбутнiх вчителiв вiдiграло введення викладання курсу фiлософськоi пропедевтики. Встановлено, що допрофесшна пiдготовка в чоловiчих гiмназiях регiону в розглядуваний перюд мала загалом безсистемний характер й обмежувалася набуттям учнями теоретичних знань, а не 1'х орieнтацiю на майбутню вчительську професiю. Показано, що достатня теоретична тдготовка, а також органiзацiя та проведення позакласних заходiв сприяли спрямуванню випускнитв гiмназiй на здобуття вищо'1' освiти в унiверситетах або iнститутах. Разом з тим неусвiдомлення тогочасними громадсьтстю та урядовцями значення фахово'1' i суспiльноi дiяльностi вчительства, недостатня пiдготовка учнiв гiмназiй гальмували розвиток педагогiчноi освiти в Схiдному Подiллi.
Ключовi слова: Схiдне Подыля, вчитель, чоловiча гiмназiя, nедагогiчна освiта. допрофесшна тдготовка, фшософська пропедевтика.
ТАТЬЯНА ЗУЗЯК
кандидат искусствоведения, доцент, Винницкий государственный педагогический университет имени М. Коцюбинского
