CC BY
22
12. Арх1в 1Н. - Ф. 1. - Оп. 2. - Од. зб. 408. Арк. 36.
13. Булашев Г. Украшський народ у сво'1'х легендах релiгiйних поглядах та вiруван-нях. - К.:, 1992. - С. 319.
14. Арх1в 1Н. - Ф. 1. - Оп. 2. - Од. Зб. 408. Арк. 51, 58.
15. Файник Т. Християнсью ритуальш дп народного майстра при будiвництвi житла в укра'шських Карпатах юнця Х1Х - початку ХХ столiть.// Народознавчi зошити № 1-2, 2003. - С. 129.
16. Байбурин А.К. Жилище в обрядах - С. 73.
17. Байбурин А.К. Жилище в обрядах - С. 74.
18. Вшценсз Ст. На високш полониш. - С. 91.
19. Иванов. Народные обычаи, поверья, приметы, пословицы и загадки, относящиеся к малорусской хате. (Материалы для характеристики миросозерцания крестьянского населения Купенского уезда). - Харьковской обл., 1889, вып. 3. - С. 42-43.
УДК 746.7:008 "18-19" Доц. О.Я. Федина, канд. мистецтвознавства -
Львiвська шщональж академiя мистецтв
ОБРАЗ "ДЕРЕВА ЖИТТЯ" В АНСАМБЛ1 УКРАШСЬКОГО НАРОДНОГО КОСТЮМА К1НЦЯ XIX - ПОЧАТКУ XX СТ.
Свггоглядш ще'1, пов'язаш з ушверсальною моделлю свггу, образом Св^ового дерева, зокрема, зумовлюють ансамблеве виршення традицшного украшського народного костюма. Метою i змютом останнього е творення образу ново! щеально! Людини, вщповщно! до образiв Природи та Всесвггу. Символiзм i метафоричшсть, мальовничiсть i декоративнiсть - визначальш риси ансамблю украшського народного вбрання кiнця XIX - початку XX ст.
Ключов1 слова: образ, Дерево життя, свiтогляд, традицп, ансамбль, одяг.
Doc. O.B. Fedyna - Lviv National Academy of Arts
The Tree of Life as an image in Ensemble of Ukrainian Traditional Folk
Costume at XIX and early XX cc.
The ideas of world outlook in connection with omniscient model of the Universe, with image of World Tree in particular, make dependent on the idea of ensemble solution for Ukrainian traditional folk costume. The aim and contents of last is creation of image for a new ideal Human, the image correlated to ones of Nature and Universe. Symbolism and metaphorical styling, colourfulness and decorativeness are determinant features inherent in ensembles of Ukrainian traditional folk dresses at the late XIX and early XX cc.
Keywords: image, Tree of Life, world outlook, traditions, ensemble, dress.
Проникнення в образний свгг ансамблю украшського народного костюма кшця Х1Х - початку ХХ ст. - важливе завдання як для дослщниюв, так i проектант1в одягу, з огляду на актуальшсть нового синтезу традицш та дизайну в сучасному культурному простор! Украши. Висвгглення основних, складових ще! проблематики, зокрема, в ii культуролопчному зр1з1, е метою нашого дослщження.
Теоретичним питанням вивчення украшського народного костюма, як феномена культури присвячено чимало праць 1сторико-етнограф1чного та мис-тецтвознавчого характеру як у минулому, так ниш (О. Потебня, Ф. Вовк, Я. Головацький, О. Сумцов, П. Чубинський, В. Щербаювський, П. Богатирьов, К. Матейко, Г. Маслова, Т. Школаева, М. Бшан i Г. Стельмащук, О. Коровиць-кий i З. Тканко та ш.). Народний костюм розглядався, передуЫм, як об'ект ет-
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
тчно1 ютори народу, атрибут традицшно1 побутово1 культури, або як певна естетична щнтсть - система композицiйних зв,язкiв форми, крою та декору складових частин комплексу (чи ансамблю) одягу тощо.
Ритуалiзований характер виготовлення окремих видiв народного одягу (збережений до початку ХХ ст.), !х семантичне значення в повсякденному життi (пояс, шапка, сорочка та шш1) й зокрема, сакральне - в святковiй та об-рядовiй звичаевост (присутнiсть космогошчних мотивiв у структурi головних уборiв, прикрас, оздобленнi одягу тощо), а вщтак i сам ансамбль святкового (весшьного) народного костюма, дають тдстави розглядати його як рiч i сим-волiчний образ водночас. У цьому контекст^ ансамбль украшського народного костюма кшця Х1Х - поч. ХХ ст. постае перед нами як деяка захована сут-шсть, виражена не в системi формальних зв,язкiв, а в образно - змютовнш едностi рiзних елементiв i частин художньо! цiлiсностi (за М. Некрасовою) [1].
Методологiчна проблема дослщження образного змiсту украшського народного костюма як i творiв народного мистецтва загалом е проблемою осягнення сутност картини свiту прадавньо! людини, 11 свiтоуявлення, свгто-вiдчуття, свiтосприйняття. Народна картина св^у грунтуеться на системi ху-дожнiх архетипiв та фундаментальних образiв. Пiд архетипами, у сучаснш на-уцi, розумiють найбiльш загальш, базовi мiфологiчнi мотиви, висхiднi схеми св^оуявлень, як вважаються загальнолюдськими [2]. Одшею з таких ушверса-лш е Вiсь Свiту та 11 варiанти: Свiтове Дерево, Хрест, Гора, Храм, Дiм тощо.
Унiкальним помiж них i найбiльш поширеним, зокрема, в укра!нсько-му народному мистецтвi е символ Свiтового Дерева (Дерево Рода, Дерево Життя, Райське дерево, Дерево шзнання, Триблаженне дерево, тощо). Його традищя, на думку окремих учених, зародилася в культурi Месопотами в до-iсторичнi часи, звщти поширилась у кра!ни Заходу [3].
Свггове Дерево представляе космогонiчну структуру (тернарно-тет-рарну - в просторi та циклiчну - в чаш), вселенськ принципи та реали (кос-мо - i антропогенез, бшарну опозицiйнiсть буття, космологiчну iерар-хштсть), найважливiшi екзистенцiйнi цiнностi людини i суспiльства (ще1 1с-тини, Краси, Добра тощо). Власне схема Свггового Дерева мютить в собi систему '^фопоетичних" космотворчих числових констант (вщ 1 до 12). Два-надцять, як образ повноти i е числом Свiтового Дерева. Образ повноти не як завершеносл, а повноти як цшсносп структурно - еволюцшного процесу свiтобудови, як поеднання лшшного (вертикальний аспект) i цикшчного (го-ризонтальний аспект) розвитку, як едност вiчного та становлюваного [4].
Висока духовна значимють символу Свггового Дерева як родового архетипу зумовила стшюсть традицш його зображення в мистещв рiзних на-родiв, у розматга жанрiв мистецтва та форм нащонального вираження. Зокрема, в уснш народнiй творчостi украшщв та iнших народiв збереглося чима-ло найдавнiших легенд, казок, переказiв, колядок, в яких змальовано яскра-вий емоцiйно-насичений, метафоричний образ Дерева: "воно росте на верху небесно1 нави, в царствi богiв, а в^ями сягае додолу. По цьому дереву б^ае з землi на Небо бшка й приносить Боговi звiстки з землi. На ньому ростуть золот яблука, а з листя капае запашна роса, а з коршня б'ють джерела золоте
та срiбне". Це один з найбшьш поширених переказiв у Gвропi [5]. У давньоукрашських народних оповiданнях та космогошчних колядках зберш-ся до наших дшв i такий опис: "А посредi Раю Дерево Животное, еже есть божество, i приближаеться верх того дерева до Небес. Древо то златовидно в огненнш красот^ воно покриваеть вптями весь Рай, iмiеть же листя от вЫх дерев, i плоди тоже. 1сходить от него сладкое благоухаше (пахощi), а от коре-ня его текуть млеком i медом 12 iсточников" [6].
Символiчний, художнiй образ Свiтового Дерева, народжений мiфоло-гiчним мислення прадавньо1 людини, послужив могутшм творчим iмпульсом для численних його штерпретацш в украшському народному мистецтвi, тво-реннi предметно - просторового середовища. Як вселенський, багатозначний символ, вш посiдае центральне мiсце серед орнаментальних мотивiв чи не вЫх видiв народного декоративно-ужиткового мистецтва аж до початку ХХ ст. й, насамперед, в екстер,ерi та iнтер,ерi народно1 хати (настшний розпис, рушники, килими, посуд, мебл^ одяг тощо). Кожному з них притаманш сво! художнi, стилiстичнi та технолопчш засоби виразностi.
Помiж численних мотивiв Дерева Життя в декорi вишиваних та тка-них виробiв, особливо1 уваги дослiдникiв костюма заслуговують його антро-поморфнi штерпретаци - стаизоваш зображення жiнки-дерева (Велико1 Бо-гинi, Праматерi, роже(а)ниць тощо). Щ образи - унiверсальне вираження жь ночого начала на знаковому рiвнi. 1х антропоморфнiсть е втiленням двох сут-ностей - Богинi-Матерi та Свгтового дерева, свiдченням взаемозв'язку. Вони допомагають глибше збагнути щею гармоншно1 едностi Людини та Всесвiту, сутност буття.
У твореннi образiв (знаюв, символiв) виявляеться свобода мислення.
Творчо опановуючи довколишнш свiт, людина його антропоморфiзуе, тобто
переносить на т чи iншi явища властивостi свого фiзичного Я, як вищо1 i пер-
винно1 суб'ективно1 цiнностi i як носiя цшо1 системи таких самих первинних та
основних змю^в (за О. Габричевським) [7]. М^окосм творить макрокосм. "Коло ковн1ра - [яснш] зорки, На пазушках - ясний мюяць,
А у полах - сиви голубки " - сшваеться в давнiй космогонiчнiй коляд-цi [8]. Виразною тут е триярусна вертикальна структура Свiтового Дерева -своерщно1 моделi свiту i людини.
"Як на роду написано" - говориться в украшському народному прис-лiв,l. Так, на чистому, бшому тлi сорочки, свити, кожуха, безрукавки, хустки (як i на бiлiй поверхнi стiни (печi), на бшому полi рушника) у виглядi моно-композицiй та орнаментованих смуг, стаизованих гiлок, квiтiв i листочюв тощо, закодована iнформацiя про Людину, Рщ, Народ, Природу, Космос, Всесвгт тощо. Гiлками одного дерева, за сво1м образним, стилiстичним та конструктивним вирiшенням, сприймаються, зокрема, доросла, шдлпкова та дитяча свити украlнцiв Рогатинщини (фонд одягу музею 1Н НАН Укра1ни). Три фантазiйнi, нiби розетт галузки (трилисник) у поеднаннi з орнаменто-ваними смугами становлять основу 1х системи декорування. Мотив Дерева Життя е часто домiнуючим в оздобленш спинки традицiйного верхнього одягу або на його полах [9].
Нащональний лкотехшчний ун1верситет УкраТни
Символ1чний образ Свгтового Дерева (Дерева Життя, Райського дерева) виявляеться й у структур! та декор1 головних убор1в украшщв як жшочих, так { чолов1чих. Зокрема, поширеними в Укршт були весшьт вшки з чггкою тридшьною композищю [10]. Наприклад, на Гуцульщиш (с. Високогори Вер-ховинського р-ну), складовими обрядового вшка наречено! слугували: мета-леве "чшьце", широкий, пишно декорований р1знокол1рними стр1чками обруч та "уплгтки", розташоваш на т1м'1 голови, у форм1 двох кшець. Арх1тектошка головного убору, обумовлювалася, очевидно, ушверсальним принципом: низ - середина - верх.
Крону квггучого дерева, що "мае листя вщ уЫх дерев { плоди тоже. 1с-ходить от него сладкое благоухаше (пахошд)" нагадуе багатий, пишний, укла-дений з р1зномангтних квтв та зшля, барвистий вшок укра!нки. Вшки прик-рашали не тшьки р1зномангтними живими кв1тами, але й штучними, надзви-чайно фантазшними, часто позолоченими (позлгткою), шдкреслювали його казковють. Зокрема, блискучий позолочений барвшковий вшок, як символ1ч-ний знак { виразна декоративна прикраса в структур! головного убору наречено!, надавав 11 образу особливого емоцшного звучання. Позолочений барвшковий вшок, як символ Сонця, означав щею Свгтла, Вогню, Життя тощо. За сво!м художшм вир1шенням, вш шби перегукувався з образом Райського дерева: "Древо то златовидно в огненнш красой".
Под1бним щейним змютом характеризуються й "висотш" вшки, поши-реш в костюм! украшщв на Буковиш, Гуцульщиш, Покути, Захщному По-дшл1, а також Льв1вщиш [11]. Створеш з гшок, квтв та листя (трави), вони шби 1миували Дерево, що "покривае в1ттями весь Рай" або "приближаеться верх того дерева до небес".
У комплекс головних убор1в кшця Х1Х - поч. ХХ столгть виразною е й символжа птах1в, що "стережуть райське дерево в НебГ'. Вона виявляеться в образ1 р1зномангтного, багатокол1рного (пофарбованого) тр'я, зокрема, в оздобленш весшьних вшюв (чолов1чих та жшочих).
Символ Дерева Життя та космогошчш мотиви присутш й у вигляд1 жшочих прикрас, вщомих з давньоукра!нських чаЫв (колти, сережки, шдвю-ки, чшьця тощо). Деяк з них, у трансформованому вигляд1, збереглися в структур1 обрядових убор1в голови кшця Х1Х - початку ХХ ст.
У контекст! сказаного вище, ймов1рною видаеться думка про те, що в основ! образного виршення складових частин украшського народного костюма (сорочки, верхнього одягу, комплексу головних убор1в { прикрас та ш.), 1х ансамблево! едност лежать свиоглядш 1де1", пов'язаш з образом Свгтового Дерева (Дерева Життя, Райського дерева тощо). Тому характерними рисами ансамблю украшського народного костюма е символ1зм та метафоричшсть, декоратившсть та мальовничють, казковють.
Под1бно до того, як мала форма твориться за законами велико!, так при-сутнють символ1чного образу Дерева Життя (Свиового Дерева) в форм1 та декор1 компонентов костюма набувае ново! якост в 1х ансамблевш едноси. Твориться образ ново! (щеально!) Людини, в1дповщний образу Природи та Всесвпу.
За твердженням давшх тлумачiв Бiблil, Дерево Життя, розташоване в цен^ Раю, i е метою повернення досконало1 (преображено1) людини в Едем; воно знаходиться поза добром i злом [12].
Лггература
1. Некрасова М.А. Проблема ансамбля в декоративном искусстве// Искусство ансамбля. Художественный предмет - интерьер - арх1тектура - середа/ Сост. М.А. Некрасова. - М.: Изобраз. искусство, 1988. - С. 14.
2. Жидков В.С., Соколов К.Б. Вказ. прац. - С. 248.
3. Щербакчвський В.М. Украшське мистецтво: Вибраш неопублшоваш пращ/ Упоряд.
B. Ульяновський. - К.: Либщь, 1995. - С. 163.
4. Василькова В.В. Синергетика и архетипические коды социальной организации// Си-нергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве. - М.: Прогресс-Традиция, 2002. - С. 260.
5. Гларюн, митрополит. Дохристиянсью в1рування украшського народу: 1ст. - релтмо-ног. - К.: АТ "Обереги", 1992. - С. 56.
6. Вказ. прац.
7. Габричевський А.Г. Одежда и здание// Морфология искусства. - М.: Аграф, 2002. - С. 408.
8. Войтович В.М. Украшська м1фолопя. - К.: Либщь, 2002. - С. 98.
9. Кульчицька О.Л. Народний одяг захщних областей Украши. - К.: Вид-во АН УРСР, 1959. - Табл. 37.
10. Вказ. прац. -Табл. 4, 9, 15.
11. Стельмащук Г.Г. Традицшш головш убори украшщв. - К.: Наук. думка, 1993. -
C. 218.
12. Власов В.Г. Большой энциклопедический словарь изобразительного искусства. В 8 т, т. 2. - СПб.: Лита, 2001. -С. 825_
УДК 712.253. Ст. викл. Т.В. Федяй - НЛТУ Укршни
ПЕЙЗАЖНА Л1РИКА ТА ЗОБРАЖЕННЯ ДЕРЕВ У ТВОРЧОСТ1 В1ДОМИХ МИТЦ1В
Характеристика i аналiз творчо'1 подачi дерев у пейзажах видатних укра'шських, росшських, французьких майстрiв живопису та графши. Висвiтлено особливостi сти-лiстичних напрямюв та розвитку живопису.
Ключов1 слова: пейзажу лiрики, художники, колористика, пластика, стиль.
Senior teacher Т. V. Fediay - NUFWT of Ukraine Landscape lyric poetry and image of trees in creation of the known artists
There has been done the analysis of creative presenting of the trees in the landscapes of the prominent Ukrainian, Russian and French masters of painting and graphic arts. There where depicted some special features of the stylistic trends in the painting art development.
Keywords: kinds of the nature, lyrics, artists, color, plastic, style.
Напевно, в свт немае людини, яка б не спробувала зобразити чи опи-сати дерево. Воно завжди займало достойне мюце у творчост поет1в, худож-ниюв, живописщв, графтв, скульптор1в, архггектор1в. Дерево е одшею з найважливших часток нашого життя, пом1чаемо ми це чи ш. Дерево оточене природшм середовищем, але вир1зняеться з нього i е одшею з найпривабливь ших натур ус1х час1в i народ1в. В1д перших наскельних малюнюв до сьогодн1 бачимо захоплення деревом як натурою. Наприклад, ще в епоху Вщродження
