CC BY
27Обгрунтування параметрів фізкультурно-оздоровчих занять для осіб з гіперхолестеринемією
Бочкова Н.Л.
Національний технічний університет України «КПІ»
Анотації:
За результатами власних досліджень та даних наукової літератури досліджувалась значущість гіпер-холестеринемії як фактора ризику серцево-судинних захворювань, визначалась питома вага різних фракцій в атерогенному зрушенні ліпідів. Вивчались питання впливу занять фізичними вправами на обмін ліпопротеїдів різних фракцій, взаємозв'язку спрямованості, інтенсивності, об'єму фізичних навантажень та рівня антиатерогенних ліпо-протеїдів високої щільності, впливу вихідного рівня ліпідного обміну на його динаміку. Приведені дані обстеження 43 осіб з різним рівнем індексу атерогенності за показниками фізичної працездатності та ліпідного обміну. За результатами дослідження наведено обґрунтування спрямованості, раціональної тривалості, об'єму фізкультурно-оздоровчих занять.
Ключові слова: гіперхолестеринемія, індекс атерогенності, обґрунтування, параметри, фізкультурно-оздоровчі заняття, фізичні навантаження.
Бочкова Н.Л. Обоснование параметров физкультурно-оздоровительных занятий для лиц с гиперхолестеринемией.
По результатам собственных исследований и данных научной литературы исследовалась значимость гиперхолестеринемии как фактора риска сердечно-сосудистых заболеваний, определялся удельный вес разных фракций в атерогенном сдвиге липидов. Изучались вопросы влияния занятий физическими упражнениями на обмен липопротеидов разных фракций, взаимосвязи направленности, интенсивности, объема физических нагрузок с уровнем антиатерогенных липопротеидов высокой плотности, влияния исходного уровня липидного обмена на его динамику. Приведены данные обследования 43 человек с разным уровнем индекса атерогенности по показателям физической работоспособности и липидного обмена. По результатам исследования дано обоснование направленности, рациональной длительности, объема физкультурно-оздоровительных занятий.
гиперхолестеринемия, индекс атерогенности, обоснование, параметры, физкультурно-оздоровительные занятия, физические нагрузки.
Bochkova N. L. Ground of parameters of athletic-health employments for persons with giperholesterinemia.
On results of own researches and data of scientific literature meaningfulness of giperholesterinemia was investigated as a risk of cardiovascular diseases factor, the specific weight of different factions was determined in the atherogenic change of lipids. The questions of influence of employments physical exercises were studied on the exchange of lipids of different fractions, intercommunication of orientation, intensity, volume of physical activities with the level of antiatherogenic lipids of high-density, influences of initial level of lipid exchange on his dynamics. These inspections over of 43 persons are brought with the different level of index of atherogenic on the indexes of physical capacity and lipid exchange. On results research the ground of orientation, rational duration, volume of athletic-health employments is given.
giperholesterinemia, index of atherogenic, ground, parameters, athletic-health employments, physical activities.
Вступ.
Більшість епідеміологічних досліджень свідчить про те, що гіперхолестеринемія є фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань і смертності [2, 3, 4, 7]. Половина летальних випадків з причини серцево-судинних захворювань пов’язані з ішемічною хворобою серця. Це захворювання найчастіше є мультифакторним, хоча описані і моногенні форми. У патогенезі ішемічної хвороби серця, інфарктів міокарда провідна роль належить атеросклерозу, який у значній частині випадків є результатом порушень синтезу і обміну різних ліпопротеїдів [3]. За даними Фремінгемського дослідження [11] в осіб з гіперхолестеринемією захворюваність на ішемічну хворобу серця (ІХС) у 3,5 рази вища, ніж в осіб з нормоліпідемією. При цьому прогностичне значення рівня ліпопротеїдів високої щільності (ЛІІВЩ) втричі вище, ніж рівня ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) або ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ). Разом з цим [11] найбільш інформативним показником є не абсолютний вміст ліпідів та їх фракцій, а відношення вмісту загального холестерину до вмісту ЛПВЩ, яке називається індексом атерогенності (ІА). Часті порушення ліпідного обміну [6, 7], високий зв’язок гіперхолестеринемії з серцево-судинними захворюваннями [2, 4] свідчать про необхідність корекції порушень ліпідного обміну.
Робота виконана за планом НДР Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».
© Бочкова Н.Л., 2011
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою даної роботи є дослідження параметрів фізкультурно-оздоровчих занять, що впливають на рівень індексу атерогенності в осіб з гіперхолестеринемією. Використовувались наступні методи дослідження: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, клініко-фізіологічні методи, методи математичної статистики. За показниками фізичної працездатності, ліпідного обміну обстежено 43 особи обох статей у віці 20-59 років. Визначались: максимальна фізична працездатність (PWCшax, Вт/кг), максимальне споживання кисню (МСК, мл/хв-кґ1), вміст загального холестерину (ЗГ, мг%), тригліцеридів (ТГ, мг%), ліпопротеїдів високої щільності (мг%), індекс атерогенності (ум. од.). За величиною індексу атерогенності досліджувані були поділені на три групи - у першій групі (п=12) індекс атерогенності був до 5 ум. од., у другій (п=18) - від 5 до 6 ум. од., у третій (п=13) - більше 6 ум. од. Проводився кореляційний аналіз між показниками фізичної працездатності, МСК та рівнем ЗХ, ЛПВЩ, ТГ, ІА.
Результати дослідження.
За результатами досліджень вплив фізичних навантажень на рівень ЛПВЩ визначається багатьма параметрами. Показано, що ступінь підвищення рівня антиатерогенних ЛПВЩ залежить від тижневого об’єму бігових навантажень - при об’ємі 54 км на тиждень у бігунів відмічається підвищення рівня ЛПВЩ на 49% [14]. Характерно, що спрямованість фізичних вправ неоднаково впливає на рівень та характер змін ліпідного обміну. Найбільше підняття рівня ЛПВЩ відмічається у спортсменів з високим
Педагогіка, психологія та медико-біологічні
Таблиця 1
Показники фізичної працездатності та ліпідного обміну в осіб з різним рівнем індексу атерогенності
Показники Індекс атерогенності Р1-2 Р,-3 Р2-3
ІА<5, п=12 5<ІА<6 п=18 ІА>6 п=13
PWC , Вт/кг 2,7±0,05 2,18±0,04 1,84±0,03 <0,05 <0,05 <0,05
МСК, мл/хв-кг-1 31,80±1,00 28,40±1,30 21,20±1,30 >0,05 <0,05 >0,05
Загальний холестерин, мг% 222,6±14,50 228,1±15,8 264,8±12,3 >0,05 <0,05 <0,05
Тригліцериди, мг% 152,3±21,9 154,5±15,4 163,6±13,3 >0,05 >0,05 >0,05
ЛПВЩ, мг% 52,0±2,70 45,7±2,5 44,4±4,0 >0,05 <0,05 >0,05
ІА, ум. од 4,29±0,36 5,26±0,50 6,64±0,75 >0,05 <0,05 >0,05
об’ємом аеробного навантаження [10, 15] і практично не підвищується рівень ЛПВЩ у спортсменів з переважаючим анаеробним навантаженням. Багато-факторний регресійний аналіз [9] також показав, що швидкість бігу краще корелює з рівнем ЛПВЩ, ніж з іншими факторами ризику, такими як куріння, ожиріння. Ці дані свідчать про тісний зв'язок між об’ємом і інтенсивністю виконуваних вправ і рівнем ЛПВЩ. Кореляційний аналіз встановив достовірні коефіцієнти між тижневим об’ємом навантажень і рівнем ліпопротеїдів: від 0,41 до 0,62 [9]. Коефіцієнт кореляції між максимальною аеробною здатністю і рівнем ЛПВЩ дорівнює 0,41 в осіб, які пробігають не менше 35 кілометрів на тиждень [9]. Деякими авторами на підставі проведених досліджень [8, 13] зроблено припущення, що заняття, які підвищують фізичну працездатність до 70-80% від належних вікових значень, сприятимуть нормалізації ліпідного обміну. В залежності від вихідного функціонального стану, за умов систематичних занять, такий рівень фізичної працездатності досягається за 6-12 місяців тренувань. Дослідження вмісту холестерину і його фракцій в осіб, які були нерухомі у зв’язку з травмою, виявило значне зниження ЛПВЩ [12]. Концентрація ЛПВЩ дорівнювала у малорухомих чоловіків 31,4±5,0 мг%, у контрольній групі - 45,7±8,1 мг%, у жінок - 33,7±8,1 мг% та 59,6±11,6 мг% відповідно [12].
Нашими дослідженнями [1, 5] та дослідженнями інших авторів [4, 14] показано, що атерогенне зрушення ліпідів сполучається з низькою фізичною працездатністю, і найбільші відхилення у ліпідному обміні виявлені в осіб з рівнем фізичної працездатності менше ніж 60% від належної вікової норми (табл.1) Разом з цим показано [5], що між рівнем ліпідного обміну та об’ємом добової рухової активності існує обернена залежність. Так, коефіцієнти кореляції між добовим об’ємом рухової активності і такими показниками, як загальний холестерин (ЗХ), ЛПНЩ, індекс атерогенності, дорівнюють, відповідно, -0,323, -0,338, -0,424 [5].
Вельми суттєво, що динаміка ліпідного обміну знаходиться у значній залежності від його вихідного рівня. Про це свідчать величини коефіцієнтів кореляції між вихідним рівнем і зрушенням загального холестерину, тригліцеридів, ЛПНЩ, ЛПВЩ, ІА, які дорівнювали, відповідно, 0,515, 0,616, 0,629, -0,576,
0.896. У той же час коефіцієнт кореляції між зрушеннями рівнів ліпідів і об’ємом занять без урахування вихідного рівня не перевищував -0,272 [5]. Нормалізація ліпідного обміну можлива в процесі [1] реалізації загальних задач. Це підтверджується наявністю прямого зв’язку між максимальною фізичною працездатністю з рівнем ЛПВЩ та зворотнього зв’язку з ІА, і свідчить про можливість немедикаментозного зниження атерогенності і підсилення анти-ризик-факторів розвитку серцево-судинних захворювань фізичними вправами в умовах фізкультурно-оздоровчих занять. Але оскільки нормальні значення окремих показників ліпідного обміну зустрічаються у більшості випадків в осіб з рівнем фізичної працездатності, відповідним належним віковим значенням, тому для досягнення цього рівня необхідне тривале застосування засобів фізичної культури, з послідовним та поступовим використанням різних її видів: реабілітаційної, рекреаційної фізичної культури, кондиційного тренування, загальної фізичної підготовки, базового спорту. У зв’язку з цим стають зрозумілими дані окремих авторів, які не отримали позитивних зрушень ліпідного обміну при нетривалих (менше 6 місяців) заняттях фізичними вправами.
В осіб з ризиком розвитку серцево-судинних захворювань відмічається зниження рівня ЛПВЩ. Оскільки є пряма залежність між зрушенням ЛПВЩ під впливом занять фізичними вправами та їх вихідним рівнем, розширення рухової активності за рахунок включення фізкультурно-оздоровчих занять має зменшити атерогенне зрушення ліпідів. При цьому оптимальний ефект, що проявляється у збільшенні рівня антиатерогенних ЛПВЩ і зниженні індексу атерогенності в осіб з гіперхолестеринемією, спостерігається при комплексному використанні вправ аеробної і аеробно-анаеробної спрямованості. Оскільки останній вид вправ характеризується високою інтенсивністю навантажень, доцільним є облік індивідуальних рівнів гранично-припустимих навантажень з метою запобігання негативних наслідків.
Висновки.
1.Атерогенне зрушення ліпідів супроводжується зниженням рівня фізичної працездатності; найбільші відхилення у ліпідному обміні виявлені в осіб з рівнем фізичної працездатності менше ніж 60% від належної вікової норми.
2.Підвищення рівня антиатерогенних ліпопротеїдів високої щільності досягається тривалим застосуванням засобів фізичної культури. Доцільно послідовно та поступово використовувати реабілітаційні, рекреаційні засоби фізичної культури, кондиційного тренування, загальної фізичної підготовки, базового спорту.
3.Комплексне використання фізичних вправ аеробної і аеробно-анаеробної спрямованості сприяє збільшенню рівня антиатерогенних ліпопротеїдів високої щільності, зниженню індексу атерогенності в осіб з гіперхолестеринемією.
4.Заняття з комплексним використанням фізичних вправ аеробної і аеробно-анаеробної спрямованості необхідно проводити з урахуванням індивідуальних рівнів гранично-припустимих навантажень з метою запобігання негативних наслідків.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку подальшого дослідження проблеми дозування фізичних навантажень в заняттях оздоровчої спрямованості для осіб з гіперхолестеринемією.
Література:
1. Бочкова Н.Л. Використання фізичних вправ у корекції ліпідного обміну / Н.Л. Бочкова //Науковий вісник Волинського національного університету ім.Лесі Українки: Біологічні науки. - 2008. - № 3. - С. 37-39.
2. Лучко І.М. Механізми порушення функції і структури ендотеліоцитів ендокарда та мікроциркуляторного русла міокарда при емоційному стресі, гіперхолестеринемії і їх поєднанні: дис. ... канд. мед. наук: 14.03.04 / І.М. Лучко. - Одеса, 2009. - 232с.
3. Нетяженко В.З. Дисліпідемія як фактор кардіоваскулярного ризику / В.З. Нетяженко, О.Г Пузанова //Внутренняя медицина. -2009. - № 3. - С.85-95.
4. Талаева T.B. Механизмы инициации острого коронарного синдрома: роль модифицированных липопротеинов как аутоантигенного фактора / T.B. Tалаева, E.H. Амосова, B.B. Братусь // Укр. кардіол. журн. - 2006. - № 5. - С. 15-22.
5. Установить нормативы двигательной активности для различных возрастных и профессиональных групп населения: ^тчет о HOT (промежуточный), № гос. регистрации 870089668 / рук. Иващенко Л.Я.]. -Киев: КГИФК, 1987. - 65 с.
6. Утнарь B.R Уровень общего холестерина крови и его связь с основными факторами риска ишемической болезни сердца у сельских жителей Молдавии / B.R Утнарь, Л.Л. Кишмарь, А.М. Бартнов //Кровообращение. - 1989. - № 7. - С. З2-З5.
7. Morphologic findings of coronary atherosclerotic plaques in diabetics. A postmortem study / Burke A.P., Kolodgie F.D., Zieske A. [et al.] // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. - 2004. - Vol. 24. - P. 1266-127З.
8. Despres J.-P. Lack of relationship between changes in adiposity and plasma following endurance training / Despres J.-P. // Atherosclerosis. - 1995. - V.54. - N2. - Н1З5-14З.
9. Hagan R.D. High-density lipoprotein cholesterol in relation to food consumption and running distance /Hagan R.D., Smith M. // Prev. Med. - 199З. - V. 12. - P.287-295.
10. Hartung Q. Relation of diet to high-density-lipoprotein cholesterol in middle-aged marathon runners, joggers and inactive men / Hartung Q., Foreyt J.P. // Eng. J. Med. - 1992. - V302. - ЕЗ59-З61.
11. Kannel W. Some lessons in cardiovascular epidemiology from Framingham / Kannel W. // Amer. J. Cardiol. - 1976. - УЗ72. -P.269-271.
12. La Porte R.E. HDL-cholesterol cross a spectrum of physical activity from guadriplegia to marathon running /La Porte R.E., Brenes G. // Lancet. - 199З. - N1. - Е1212-121З.
13. Mark P. Exercise trainihg effects on serum lipids of prepubescent boys and adult men / Mark P., Savage N. // Med. And Science in Sports and Exercise. - 1986. - V.2. - P.197-204.
14. Schnabel A. Effects of maximal oxygen uptake and different forms of physical training on serum lipoproteins / Schnabel A., Kindermann W. // Eur. J. Physiology. - 1990. - V. 48. -Е26З-277.
15. Smith M.P. Exercise intensity dietary uptake, and high-density lipoprotein cholesterol in young female competitive swimmers / Smith M.P., Mendes J., Druckenmillers M. //Am. J. Clin. Nutr. -1992. - V36. - P. 251-255.
Hадійшла до редакції 2З.04.2011 р.
Бочкова Шталия Леонидовна [email protected]
