CC BY
16Из приведенных данных следует, что в исходном состоянии у всех пациентов при наличии воспаления в тканях пародонта барьерная проницаемость слизистой десны для красителя раствора Ш-П была повышена. В результате проведенной терапии прокрашиваемость десны раствором Ш-П она снизилась на 13-17 % не только для красителей, но и для патогенных возбудителей воспаления. Улучшение барьерной защиты десны у пациентов основной группы сохранялось на протяжении 1 года наблюдения. В группе сравнения снижение барьерной проницаемости для красителя раствора Ш-П в течение года не наблюдалось.
Таким образом, спектроколориметрические исследования слизистой десны показали, что разработанная для рабочих металлургического производства комплексная профилактика основных стоматологических заболеваний эффективно нормализует функциональные реакции в микрокапиллярном русле и линию барьерной защиты слизистой десны, снижая ее проницаемость за счет повышения эффективности защитной линии гиалуроновая кислота - гиалуронидаза.
Выводы. Проведение комплексной профилактики стоматологических заболеваний у работников металлургического производства снижает величину колебаний рН ротовой жидкости в отдельных пробах в 2 раза, нормализует процент подвижных ядер буккального эпителия (53 %) и отношение амплитуд колебаний плазмолем и ядер (Апл/Ая 1,79), функциональные реакции микрокапиллярного русла на жевательную нагрузку и улучшает барьерную защиту десен (снижает проницаемость для красителя раствора Шиллера-Писарева).
Список литературы
1. Абдазимов А. Д. К механизму формирования и развития заболеваний органов полости рта рабочих производства меди, цинка и свинца / А. Д. Абдазимов // Гигиена и заболеваемость в металлургии меди и никеля : сб. науч. тр. Урал. гос. мед. ин-та. - Екатеринбург, 1992. - С. 49-56.
2. Билык Л. И. Влияние нагревающего микроклимата горячих цехов современного металлургического производства на состояние липидного обмена н систему гемостаза в организме рабочих : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. биол. наук / Л. И. Билык. - Киев, 1990. - 20 с.
3. Величковский Б. Т. Производственные аэрозоли в металлургии цветных металлов / Б. Т. Величковский, Б. А. Петров, Н. К. Вознесенский. - Киров, 2003. - 132 с.
4. Байбулова К. К. Особенности проявлений патологии в пародонте в условиях воздействия профессиональных вредностей. Актуальные вопросы клинической стоматологии / К. К. Байбулова, И. А. Кульманбетов // Материалы 3-го съезда стоматологов Казахстана. - Алма-Ата, 1986. - С. 47-50.
5. Бежина Л. Н. Совершенствование стоматологической помощи работникам отдельных отраслей промышленности с опасными условиями труда : дисс. ... канд. мед. наук : 14.00.33 / Л. Н. Бежина. - Москва, 2007.- 202 с.
6. Патент 47093 Укра'ша, МПК (2009) ШШ 33/487. Споаб прогнозування стоматолопчних захворювань / О.
B. Деньга, Е. М. Деньга, А. Е. Деньга ; опубл. 11.01.10, Бюл. № 1.
7. Шахбазов В. Г. Новый метод определения биологического возраста человека / В. Г. Шахбазов, Т. В. Колу-паева, А. Л. Набоков // Лабораторное дело. - 1986. - № 7. -
C. 404-406.
8. Деньга О. В. Метод оценки поверхностного заряда плазматических мембран клеток буккального эпителия у детей / О. В. Деньга // Вюник стоматологи. - 1997. - № 3. - С. 450-452.
9. Патент 47096 Украна, МПК А6Ш 5/00, А61К 8/00, и2009 09529. Споаб оцшки функцюнального стану мжрокапшярного русла слизово! ясен / О. В. Деньга, Е. М. Деньга, А. Е. Деньга ; опубл. 11.01.10, Бюл. № 1.
10. Патент 46671 Укра'ша, МПК А6Ш 5/00, А61К 8/00, и2009 09531. Споаб кшьюсно! оцшки запалення у тканинах пародонту / О. В. Деньга, Е. М. Деньга, А. Е. Деньга ; опубл. 25.12.09, Бюл. № 24.
Поступила 17.11.14
УДК 616.314.163-089.27
I. П. Мазур, д. мед. н., I. Г. Чайковський
Нацюнальна медична академiяmслядипломноl освгги iм. П. Л. Шупика
ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ МЕТОДУ ОБТУРАЦП КОРЕНЕВИХ КАНАЛ1В В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д МЕТОДУ АКТИВАЦП 1РИГАЦ1ЙНОГО РОЗЧИНУ НА ЕТАП1 ОЧИСТКИ I ДЕЗ1НФЕКЦП
Метою до^дження було порiвняння ефективностi очистки кореневих каналiв за допомогою пасивно'1' ультразвуково'1' iригацii та лазер-активовано'1' iригацii з подальшою 1'х тривимiрною обтурацт. Доведено ста-тистично значно краща обтурацiя може бути досягнута пся проведення лазер-активовано'1' iригацii.
© Мазур I. П., Чайковський I. Г., 2014.
Ключовi слова: Пасивна ультразвукова ¡ригацгя, лазер-активована ¡ригацгя, обтурацгя кореневих канал1в.
И. П. Мазур, И. Г. Чайковский
Национальная медицинская академия последипломного образования им. П. Л. Шупика.
ВЫБОР МЕТОДА ОБТУРАЦИИ КОРНЕВЫХ КАНАЛОВ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ МЕТОДА АКТИВАЦИИ ИРРИГАЦИОННОГО РАСТВОРА НА ЭТАПЕ ОЧИСТКИ И ДЕЗИНФЕКЦИИ
Целью исследования было сравнение эффективности очистки корневых каналов с помощью пассивной ультразвуковой ирригации и лазер-активированной ирригации и дальнейшей трехмерной обтурации. Доказано, что метод лазер-активированной ирригации более эффективен в удалении смазаного слоя и обтурация очищенных корневых каналов более качественная.
Ключевые слова: пассивная ультразвуковая ирригация, лазер-активированная ирригация, обтурация корневых каналов.
I. P. Mazur, I. G. Chaikovskyi Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education
COMPARATIVE STUDY OF PASSIVE ULTRASOUND IRRIGATION VERSUS LASER-ACTIVATED IRRIGATION IN EFFICACY OF ROOT CANAL CLEANING AND FOLLOW THREE-DIMENSIONAL OBTURATION
The aim of this study was to compare the effectiveness of passive ultrasound irrigation versus laser-activated irrigation in efficacy of root canal cleaning and follow three-dimensional obturation with warm vertical condensation combined vibration with frequency 150 Hz. Follow the results of this study, it can be concluded that LAI is significantly more effective than PUI in smear layer removal. Follow the LAI adequate three-dimensional obturation can be achieved. Definition of clinical effectiveness was done in accordance with European Endodontic society Criteria of effectiveness of endodontic treatment.
Key words: PUI (passive ultrasound irrigation), LAI (laser-activated irrigation), three-dimensional obturation, warm vertical condensation combined vibration with frequency 150 Hz.
Незважаючи на значний прогрес в розробках технологш шструментально! обробки системи кореневих каналiв, методик медикаментозно! ди i обтурацп кореневих каналiв, результати лшу-вання не завжди передбачуваш.
Метою ендодонтичного лшування е форму-вання, очистка, дезшфекщя та тривимiрна обту-ращя системи кореневого каналу [1]. Адекватш результати ендодонтичного лшування можуть бути досягнул шляхом слщування комплексу послщовних взаемозалежних кроюв, кожен з яких вщ етапу створення доступу i до кшцево! реставрацп, е важливим [2, 3]. Обтуращю кореневих каналiв не слщ розглядати окремо, бо вона е взаемозалежною складовою вщ устшно прове-дених етатв формування, очистки i дезшфек-Щ![2, 3].
Було показано, що в порожниш кореневого каналу е 108 мiкроорганiзмiв [4]. Використання хiмiчних iригантiв в комбшацп з шструменталь-ною обробкою зменшуе число мiкроорганiзмiв в 1000 разiв, але не забезпечуе повну стерилiзацiю системи кореневих каналiв. У деяких випадках застосування сучасних методiв очищення приз-водить до подальшого зменшення кшькосп мш-
роорганiзмiв, до стану коли вони не культиву-ються. Пщ час лiкування в один сеанс i3 застосу-ванням сучасних методiв стерилiзацii каналiв за-лишаеться бiля третини мiкроорганiзмiв (кшь-юсть ix суттево зменшуеться до 104). Незважаючи на зменшення кшькосп мiкроорганiзмiв, ix вплив на результат ендодонтичного лшування може бути суттевим [5]. У наш час юнують рiзнi точки зору стосовно необхщносп повноi дезш-фекцii кореневих каналiв перед ix пломбуванням. Так Peters, Wesselink (2002) [6] не виявили рiзни-цi у результатах лшування перiодонтитiв при на-явносп в каналах мiкроорганiзмiв.
Бiльшiсть дослщниюв вважае, що ретельна iнструментальна обробка перед пломбуванням сприяе бiльшiй кшькосп успiшниx результатiв лiкування. Цi даш представленi в рiзниx роботах на основi як ретроспективних, так i прогностич-них дослiджень. Але згщно дослiджень [7, 8] ро-тацшний iнструмент залишае необробленими до 45 % площi стiнок каналу, самоадаптуючий файл - до 33 %. Тому тд час лiкування потрiбно вра-ховувати, що в OT^^i кореневого каналу е ре-зидуальна флора, яка залишаеться навiть тсля ретельноi обробки кореневого каналу. Не-
вщ'емною частиною етапу формування каналу ротацшними шструментами е утворення на стш-ках змазаного шару [9]. 1ригацшш розчини вико-ристовуються як на етапах формування, так i на етапах очистки i дезшфекци для видалення змазаного шару i бiоплiвки [10, 11]. Хоч на сьогодш немае остаточно! думки що до обов'язкового ви-далення змазаного шару з каналу [12, 13], але змазаний шар захищае бактери що розташоваш у дентинних трубочках i вщгалуженнях каналу вiд впливу на них iригантiв, iнгибуе / пригнiчуе дез-iнфекцiйнi властивостi iригацiйних розчинiв [14] i унеможливлюе проникнення сiлера вглиб дентинних трубочок [15].
В ашкальнш частиш кореневого каналу кь лькiсть дентинних канальцiв е значно меншою, нiж в устьовiй i середнiй третинах. Було доведено, що мехашчне утримання сiлера до стшок каналу, яке досягаеться за рахунок адгези залежить вщ можливостi пенетрувати углиб отворiв дентинних канальщв, отже !х мала кшькють в атка-льнiй третиш i укриття стiнок змазаним шаром значно знижують iнтеграцiю обтурацiйного конгломерату до стшок каналу [15].
1ригацшш розчини використовуються для очистки кореневого каналу у рiзних протоколах, бшьш ефективними серед них е послщовне ви-користання 3 %-5,25 % розчину гiпохлориту натрда i 17 % розчину ЕДТА [16-18]. В^м, ефекти-внiсть очистки та дезшфекци значно залежить вщ температури розчину i технiки iригацi!. Дос-лiдженнями [19] було доведено, що щщ^в iри-гацiйного розчину пщвищуе ефективнiсть його ди. З метою досягнення iригацiйним розчином апексу використовують ендодонтичш канюлi, але !х ефективнiсть е незадовiльною [20,21]. Для пщвищення ефективностi iригантiв широко використовують пасивну ультразвукову iригацiю-!х активацiю з використанням ендосонор-файлiв ультразвуку, ефективнють яко! було неодноразово доведено в дослщженнях [19]. Ефективнють пасивно! ультразвуково! iригацi! досягаеться за рахунок кавггаци i мiкростримiнгу. Через склад-ну будову системи кореневого каналу ефективнють пасивно! ультразвуково! iригацi!' значно знижуеться при торканш стшок ендосонор-файлом, а часом i взагалi нiвелюеться при блоку-ваннi кiнчика файлу у вигинах каналу [22].
Актуальною проблемою досягнення атка-льного герметизму тд час проведення обтурацi! е адекватне очищення на етапах формування, очистки i дезiнфекцi!. За даними багатьох досль джень, пасивна ультразвукова iригацiя хоч i е значно ефективнiша за традицшну iригацiю з ви-користанням ендодонтичних канюль, проте не
сприяе повнiй очистцi каналу вiд змазаного шару.
Мета нашого до^дження. Визначити вплив методiв iригацii на якють тривимiрноi об-тураци.
Матерiали i методи. Для учасп у клшчних дослiдженнях було залучено 48 (n=48) хворих на гнiйний пультт у премолярах верхньоi щелепи, з них перших пермолярiв було 24 (n=24), других премолярiв 24 (n=24). Bík хворих складав 21-58 роюв, з них кiлькiсть жiнок було 33, чоловшв 15. Термiн спостереження за хворими складав 2 роки.
Лшування хворих проводили у одне вщвщу-вання. Вшх хворих було обстежено клшчно i ла-бораторно (радiовiзеографiя). На етапi формування, тсля анестезп Sol. Ubistesini 1/200000 i накладення кофердаму, проводили розкриття по-рожнини доступу, антисептичну обробку порож-нини 3 % розчином гшохлориту натрда Chloraxid 3% (Cerkamed , Польща). Пiсля електронноi апе-кслокаци проводили механiчне формування ко-реневих каналiв за допомогою послщовносп ру-чних К-файлiв (FKG, Швейцарiя) та ротацiйних файлiв RaCe (FKG, Швейцарiя) за методикою «Crown-Down», з використанням ендомотору Silver (VDW, Кмеччина), до d=0,35mm 0.06 ко-нусносп з формуванням апiкального упору в дь лянцi апiкальноi констрiкцii верхiвки кореня. При змiнi кожного ротацшного iнструменту проводили промiжну iригацieю каналу 1 мл 3% гшохлориту натрда Chloraxid 3 % (Cerkamed , Поль-ща).
На етат очистки i дезшфекци в залежносп вщ протоколу активаци iригацiйного розчину хворих подшяли на двi групи: у однш з них ГВК-В-PUI (n=24) проводили пасивну ультразвукову iригацiю, в iншiй ГВК-В-LAI (n=24)- активацiю iригацiйного розчину проводили за допомогою ErCr:YSGG лазеру Waterlase MD (Biolase, США) та насадки RTF-2 згщно рекомендованим вироб-ником налаштуванням.
Протокол пасивно1' ультразвуково!' iригацii в групi ГВК-В-PUI був наступним:
1. Розчином гшохлориту натрда 3 % Chloraxid (Cerkamed, Польща)- 3 цикла з часом експозици 30 сек з активащею ендосонор-файлом ультразвукового приладу Suprasson Lux 2 (Satellec, Франщя) протягом 30 сек на рiвнi по-тужностi "3" з використанням ендорежиму. Пюля кожного циклу, вмют кореневого каналу евакую-вали за допомогою ендоканюлi i вщсмоктуючого хiрургiчного аппарату «Бюмед-7А-23».
2. Розчином ЕДТА 17 % EndoSolution (Cerkamed , Польща) - 1цикл з часом експозици 60 сек з активащею ендосонор-файлом ультраз-
вукового приладу Suprasson Lux 2 (Satellec, Франщя) протягом 60 сек на píbhí потужносп "3" з використанням ендорежиму. Поим, bmíct коре-невого каналу евакуювали за допомогою ендока-нюлi i вщсмоктуючого хiрургiчного апарату «Бь омед-7А-23».
3. Дистильованою водою - 1цикл з часом ек-спозици 30 секунд з активащею ендосонор-файлом ультразвукового приладу Suprasson Lux 2 (Satellec, Франщя) протягом 30 секунд на рiвнi потужносп "3" з використанням ендорежиму. Поим, вмют кореневого каналу евакуювали за допомогою ендоканюлi i вщсмоктуючого хiрур-пчного апарату «Бюмед-7А-23».
Протокол лазер-активовано! iригащ! в груш ГВК-В-LAI був наступним:
1.Розчиноми гшохлориту натрiю 3 % Chloraxid (Cerkamed , Польща) -2 циклу з часом експозици 30 секунд з активащею за допомогою насадки RFT 2 та ErCr:YSGG лазера Waterlase MD (Biolase, США) з налаштуваннями: 0.75W; H-mode; 15 Hz; water- off; air- 10. Пюля кожного циклу, вмют кореневого каналу евакуювали за допомогою ендоканюлi i вщсмоктуючого хiрур-пчного апарату «Бiомед-7А-23».
2. Дистильованою водою-1 цикл з часом експозици 30 секунд з активащею за допомогою насадки RFT 2 та ErCr:YSGG лазера Waterlase MD (Biolase, США) з налаштуваннями: 0.75W; H-mode; 15 Hz; water- 25; air- 10. Поим, вмют кореневого каналу евакуювали за допомогою ен-доканюлi i вщсмоктуючого хiрургiчного апарату «Бюмед-7А-23».
Вс хворим на етат обтурацп проведили га-рячу вертикальну конденсащю гутаперчi у тех-нiцi «безперервно! хвилЬ> у комбшацп з вiбрацi-ею з використанням електронного плагера GuttaEst-V (Geosoft, Росiя) згiдно рекомендацiй виробника. В якосп сiлера використовували AH Plus (Dentsply, Нiмеччина), в якосп фiлера - гу-таперчевi штифти Meta GuttaPercha Points (Meta Biomed, П.Корея).
Середню i устьову третини каналу обтурува-ли за методикою «Back-Fill» з використанням електронного iнжектора GuttaEasy (DXM, Корея) за загально прийнятою методикою.
В ушх групах, залишок гутаперчi на рiвнi устя зрiзали за допомогою роз^рггого плагера i ущшьнювали на 1.5-2 мм нижче рiвня устя, пiсля чого устя i порожнину доступу пломбували з ви-користанням композитного матерiалу Gaenial Universal Flow (GC, Япошя ) згiдно шструкцп виробника.
У визначенш успiшностi ендодонтичного ль кування керувались «Критерiями оцiнки успiху ендодонтичного лшування» Свропейсько! ендо-
донтично! асощацп 2000р та 2006р. [23], згщно якого визначали «устшне», «сумтвне» та «нев-дале» ендодонтичне лшування. Критер1ем лшу-вання «устшне» вважали вщсутнють сукупносп клшчних та рентгенолопчних ознак невдалого ендодонтичного лшування. До клшчних критерий устху вщносяться: вщсутнють ознак запа-лення та больових вщчутпв; безболюна перкус-с1я та пальпащя; ф1зюлопчна рухливють зубу; вщсутнють нориць та осередку деструкци. До рентгенолопчних критерпв устху належать: пе-р1ашкальна щшина нормально! ширини з чгтки-ми контурами; вщсутнють осередку деструкци. Наявнють хоча б клшчних чи рентгенолопчних ознак запалення, або !х сукупносп, вщповщае критерда «невдале». Критерш лшування «сумш-вне» не вважався недолшом { згщно критерпв устху за вщсутнютю чгтких ознак загострення, мае спостер1гатись до чотирьох роюв тсля ендодонтичного лшування, { лише по заюнченню цього термшу може бути прийняте ршення про ортоградну чи ретроградну рев1зда.
По завершенню ендодонтичного лшування, а також через 6, 12 та 24 мюящ проводили рентге-нограф1чне дослщження з метою визначення якосп обтурацп. Рентгенограф1чними критер1я-ми устху одразу по закшченш пломбування кореневого каналу вважали обтуращю з р1вном1рно оптично щшьним шаром обтурацшного конгломерату без ознак нещшьного прилягання до сть нок, без пустот та включень, без ознак оверекст-рузп. Наявнють хоч одного з вищевказаних критерий вважаеться невдалим ендодонтичним лшу-ванням. Контрольний огляд пащеппв проводили на 7-10 добу тсля обтурацп, проводили клшч-ний огляд на наявнють ознак запалення, опиту-вали на наявнють тсляпломбувально! больово! чутливосп, визначали результати клшчних ме-тод1в дослщження.
Пщ час контрольних огляд1в через 6,12, 24 мюящ тсля ендодонтичного лшування проводили клшчний огляд, зб1р анамнезу, визначали результати клшчних метод1в дослщження та ощ-нювали стан реставраций На рентгенограф1чних дослщженнях визначали якють реставрацп, наявнють ознак хрошчного перюдонтиту. Отримаш дат заносили до протоколу обстеження.
Ощнка / обговорення результат1в. Клшчш результати, що нами були отримаш у групах, вь дповщно до метод1в проведено! !ригацп на етат очистки { дезшфекцп свщчать, що жоден протокол ¡ригаци не гарантуе 100 % р1вню устху ендодонтичного лшування.
В обох групах було проведено обтуращю з ущшьненням термопластифшовано! гутаперч1 за рахунок в1брацшних рух1в наконечника елект-
ронного плагера, що сприяе найбшьш повнш адаптацп розплавлено! гутаперчi до стiнок коре-невого каналу. Такий ефект досягаеться завдяки балансу мiж складовими вертикального i горизонтального векторiв тиску кiнчика електронного плагера на розплавлену гутаперчу. Метод гарячо! вертикально! конденсацп у технiцi «безперервно! хвилЬ> показав перевагу перед шшими методами обтурацi! i в деяких шших дослiдженнях.
Як було показано рашше, на якiсть обтурацi! впливае очистка вщ органiчних i неоргашчних залишкiв, та дезинфекцiя кореневих каналiв. Проте пiсля iнструментально! обробки 30-40 % поверхш кореневого каналу залишаються необ-робленими i в результат роботи ротацiйного iн-струменту утворюеться змазаний шар, отже без очистки досягти штеграцп обтурацiйного конгломерату зi стiнкою кореневого каналу немож-ливо. Значно менша кшькють отворiв дентинних канальщв в апiкальнiй третинi у порiвняннi з устьовою та середньою третиною сприяють сла-
Порiвняння рiвню устшного ендодонтично-го лiкування через 24 мю у перших i у других премолярах у кожнш груш не виявило статисти-чно значно (р<0.05) вищо! рiзницi, хоч i свiдчить про вищий рiвень усшху який спостерiгаеться у лiкуваннi других премолярiв 91 % проти 83 % у групп з пасивною ультразвуковою iригацiею, та 100 % проти 91% у груш з лазер-активованою iригацiею. Таю показники свщчать про значно ефектившшу очистку як з використанням ультразвуку, так i з використанням лазеру каналiв з проспшою анатомiею в других премолярах, у порiвняннi з складшшою будовою системи кореневих каналiв у перших премолярах.
Порiвняння рiвню успiшного ендодонтично-го лiкування через 24 мю у перших i у других
бюшому механiчному утриманню та штеграцп сшера i гутаперчi до дентину кореня зуба.
Порiвняння рiвня успiху ендодонтичного ль кування у групах ГВК-В-Ри1 та ГВК-В^А1 свщ-чить, що хоч i не було виявлено статистично значно! (р<0,05) рiзницi, але вищий рiвень успiху через 24 мiсяцi тсля проведеного ендодонтичного лiкування було досягнуто у зубах з проведен-ням лазер-активовано! iригацi! (95,8 %) порiвня-но з зубами, в яких було проведено пасивну уль-тразвукову iригацiю (87,5 %) (табл.). Така ж за-лежнiсть спостер далась i через 12 мiсяцiв тсля ендодонтичного втручання. Це на нашу думку може бути пов'язано зi значно кращим очищен-ням вщ змазаного шару за рахунок фотоакустич-ного стрiмiнгу та потенцiювання дезшфекцшно-го ефекту гiпохлориту натрiя за рахунок опромь нення стiнок кореневого каналу лазером, яке може проявляти бактерицидний ефект на глибиш 500-800цт. Вщсутнють бактерицидного ефекту ультазвуку не сприяе кращш дезiнфекцi!.
премолярах мiж групами ГВК-В-Ри1 та ГВК-В-LAI не виявило статистично значно (р<0.05) вищо! рiзницi, хоч i свiдчить про вищий рiвень усшху через 24 мюящ тсля проведеного ендодонтичного лшування який було досягнуто у груш ГВК-В^А1, де проводили лазер-активовану iри-гащю.
Слiд вiдмiтити, що единий перший премо-ляр, який було втрачено у грут ГВК-В-LAI другому рощ спостереження, було вiднесено до кри-терi!в «незадовшьно» через вщлом частини стiн-ки зубу з переходом сколу на коршь без ознак виникнення осередюв деструкцi! у перiапiкаль-нiй дiлянцi. Але вщповщно до «Критерi!в оцiнки успiху ендодонтичного лшування» Свропейсько! ендодонтично! ассоцiацi! 2000р та 2006р. [23],
Таблиця
Порiвняння [мвню успiху ендодонтичного лiкування в залежностi вiд метода iригацil
Група Група Термгн спостереження
доондження зуб1в 0 тс 6 тс 12 м1с 24 м1с
Загалом 24 (100,0) 24 (100,0) р=1,0 22 (91,0) р=0,146 21 (87,5) р=0,07
ГВК-В-PUI (П=24) Перш1 премоляри 12 (100,0) 12 (100,0) р=1,0 11 (91,0) р=0,307 10 (83,0) р=0,134
Друп премоляри 12 (100,0) 12 (100,0) р=1,0 11 (91,0) р=0,307 11 (91,0) р=0,134
Загалом 24 (100,0) 24 (100,0) р=1,0 24 (100,0) р=1,0 23 (95,8) р=0,312
ГВК-B-LAI (П=24) Перш1 премоляри 12 (100,0) 12 (100,0) р=1,0 12 (100,0) р=1,0 11 (91,0) р=0,307
Друп премоляри 12 (100,0) 12 (100,0) р=1,0 12 (100,0) р=1,0 12 (100,0) р= 1,0
Прим i тка : р - пор1вняння в1дносно перюду 0 м1с; * - р1зниця статистично значима (p<0,05).
втрата функцп зубу вщповщае критерда «невда-ле» ендодонтичне лшування.
Висновки: Аналiз отриманих результатiв показав залежнють ендодонтичного лiкування вщ проведених етапiв очистки та дезшфекци. Резь дуальна мiкрофлора кореневого каналу не може бути видалена повнютю i впливае на успiх обту-рацп. Складнiсть будови кореневого каналу впливае на результати ендодонтичного лшуван-ня. Збереження адекватно! реставрацп зубу, яка унеможливлюе мiкропiдтiкання в коронально-апiкальному напрямку, сприяе повноцiнному до-вготривалому функцiюванню ендодонтично ль кованого зубу. На противагу цьому, наявнють трщин зубу, вiдлом стiнки зубу i неадекватна реставрацiя значно попршують прогноз ендодонтично лiкованого зубу.
Список лтератури
1. Schilder H. Filling root canal in three dimensions. Dent Clin Nort Amer. 1967;11(5):723-44.
2. De Deus QD. Endodontia. 5. ed. Rio de Janei-ro:Medsi; 1992.
3. De Deus G, Gurgel-Filho ED, Ferreira CM, Coutinho-Filho T. Intratubular penetration of root canal sealers. Pesq Odontol Bras. 2002 Oct-Dec;16(4):332-6.
4. Sjögren U1, Figdor D, Spangberg L, Sundqvist G. The antimicrobial effect of calcium hydroxide as a short-term intracanal dressing. Int.EndodJ. 1991 May;24(3):119-25.
5. Sjögren U, Figdor D, Persson S, Sundqvist G. Influence of infection at the time of root filling on the outcome of endodontic treatment of teeth with apical periodontitis. Int Endod J 1997: 30: 297-306.
6. Peters L. B., Wesselink P. R. Periapical healing of endodontically treated teeth in one and two visits obturated in the presence or absence of detectable microorganisms International Endodontic Journal, 35, 660-667, 2002.
7. Paque F., Ove A. Peters, M. Micro-computed Tomography Evaluation of the Preparation of Long Oval Root Canals in Mandibular Molars with the Self-adjusting File. JOE April 2011Volume 37, Issue 4, Pages 517-521.
8. Van Der Sluis L.W.M., Wu M.K., Wesseiink P.R. The efficacy of ultrasonic irrigation to remove artificially placed dentine debris from human root canals prepared using instruments of varying taper // Int. Endod. J. 2005. — Vol. 38, №10.-P.764-768.
9. Torabinejad M, Cho Y, Khademi AA, Bakland LK, Shabahang S. The effect of various concentrations of sodium
hypochlorite on the ability of MTAD to remove the smear layer. J Endod. 2003;29(4):233-9.
10. Akisue E, Tomita V.S. Gavini G. Poli de Figueiredo JA. Effect of the combination of sodium hypochlorite and chlorhexidine on dentinal permeability and scanning electron microscopy precipitate observation. J Endod. 2010;36(5):847-50.
11. Mohammadi Z. An update on the antibiotic-based root canal irrigation solu tions. Iran Endod J. 2008; 3(2): 1 -7.
12. Shahravan A., Haghdoost A.A., Adl A., Rahimi H., Shadifar F. Effect of smear layer on sealing ability of canal obturation: a systematic review and meta-analysis. J Endod. 2007;33(2):96-105.
13. Violich D.R., Chandler N.P. The smear layer in endodontics - a review. Int Endod J. 2010;43(1):2-15.
14. Torabinejad M., Handysides R., Khademi A.A., Bakland L.K Clinical implications of the smear layer in endodontics: a review. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol Endod. 2002;94(6):658-66.
15. White R.R., Goldman M., Lin P.S. The influence of the smeared layer upon dentinal tubule penetration by plastic filling materials. J Endod. 1984;10(12):558-62.
16. Yamada R.S., Armas A., Goldman M., Lin P.S. A scanning electron microscopic comparison of a high volume final flush with several irrigating solutions: Part 3. J Endod. 1983;9(4):137-42.
17. Hulsmann M., Heckendorff M., Lennon A. Chelat-ing agents in root canal treatment: mode of action and indications for their use. Int Endod J. 2003;36(12):810-30.
18. Shadi A. A scanning electron microscopic comparison of the cleaning efficacy of endodontic irrigants. Iran Endod J. 2008; 2(3):95-100.
19. Paragliola R., Franco V., Fabiani C. Final Rinse Optimization: Influence of Different Agitation Protocols. J Endod. 2010;36:282-5.
20. McComb D, Smith DC. A preliminary scanning electron microscopic study of root canals after endodontic procedures. J Endod. 1975;1(7):238-41.
21. Wu M-K., Wesselink P.R. Efficacy of three techniques in cleaning the apical portion of curved root canals. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Radiol Endod. 1995;79(4):492-6.
22. Malai M., Verhaagen B., Jiang L.M., Nehme W., Naaman A., Versluis M., Wesselink P.R., Van der Sluis LW. Irrigant flow beyond the insertion depth of an ultrasonically oscillating file in straight and curved root canals: visualization and cleaning efficacy. JOE,2012 May; 38(5): 657-61.
23. Отчет о согласованном мнении Европейского эн-додонтического общества об основных показателях качества при эндодонтическом лечении / Европейское общество эндодонтии // Эндодонтия today.-2001.- №1.-.3-12.
Поступила 10.11.14
