Обґрунтування створення дослідно-промислового зразка системи рекуперації на маневровому тепловозі ЧМЭ3Т Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 629.4.016.15

ЧернякЮ.В., к.т.н, доц.(Дон1ЗТ), ПрилепськийЮ.В., к.т.н, доц.(Дон1ЗТ), Грицук 1.В., к.т.н, доц. (Дон1ЗТ)

ОБГРУНТУВАННЯ СТВОРЕННЯ ДОСЛ1ДНО-ПРОМИСЛОВОГО ЗРАЗКА СИСТЕМИ РЕКУПЕРАЦП НА МАНЕВРОВОМУ

ТЕПЛОВОЗ1 ЧМЭ3Т

Вступ. Економiчнiсть роботи будь-якого транспортного засобу е одним iз головних показникiв, що характеризують конкурентоспроможшсть експлуатацiйних пiдприемств, що експлуатують засоби транспорту, та науково-технолопчну оснащенiсть шдприемств, що виготовляють транспортнi засоби. У зв'язку iз зростанням цiн на паливно-енергетичш матерiали одними з найбшьш актуальних задач стають !'х економiя та рацiональне використання. Транспорт, у тому чи^ залiзничний, споживае значну кшьюсть електрично!' енергii й палива нафтового походження i е одним з головних забруднювачiв навколишнього середовища. Тому, зниження споживання палива транспортними засобами е одним iз найважливших напрямкiв розвитку транспортно!' галузi, як у плаш створення нових тишв транспортних засобiв, так i модершзацп iснуючих.

Ефективне використання паливо-енергетичних матерiалiв на залiзничному транспортi можливо за рахунок збшьшення коефiцiенту корисно!' дп енергетично!' системи та зменшення енергетичних втрат. Рекуперащя енергii при експлуатацп тягового рухомого складу е одним iз найбiльш рацiональних шляхiв енергозбереження на залiзничному транспортi. Так, для електропо'здв, доволi ефективною е система накопичення електрично!' енергп в конденсаторах велико!' емност на гальмових режимах з подальшим и використанням на розгшних та тягових режимах. Для тепловозiв з електричною тяговою передачею цей процес е ще бшьш актуальним, так як у даному випадку накопичення електрично!' енергп додатково може здшснюватись при робот дизель-генераторно!' установки на режимi холостого ходу.

Ефектившсть використання рекуперативних систем зростае разом iз пiдвищенням нерiвномiрностi руху по'зду при частих гальмуваннях та розгонах, або при змт напрямку руху. З вищесказаного можливо зробити

висновок, що на заизничному транспорт найбiльший ефект вiд використання системи рекуперацп електрично!' енергii може бути отримано на маневрових тепловозах з електричною тяговою передачею, де спостер^аеться найбiльша нерiвномiрнiсть руху.

До останнього часу рекуперативнi системи в промисловосп, головним чином, були пневматичними (закачування повiтря в балони) або мехашчними (накопичення енергii в маховиках). Для електричних рекуперативних систем найбтьш часто можливо використання лужних або кислотних акумуляторiв, але вони мають суттевi недолiки: значнi обмеження за максимальним струмом заряджання й розряджання; вiдносно малий термiн роботи, необхщшсть регулярного обслуговування та постiйного контролю техтчного стану, критичнiсть до режимiв перезаряджання, вихiд iз ладу при збергант в розрядженому станi й таке iнше.

Одним з найщкавших i найбiльш прийнятним для електричних рекуперативних систем е конденсатори надвелико!' емносп, що були розробленi останшм часом i якi не потребують постiйного контролю й регулярного техшчного обслуговування. О^м цього, вони мають значно бтьший термiн роботи й некритичш до глибокого розряджання.

Впровадженню рекуперативних електричних систем на залiзничному транспортi сприяе також поява надпотужних натвпровщникових елементiв повiльного регулювання електричного струму (натвпровщникових трiодiв), що у порiвняннi з тиристорами велико!' потужност дiють бiльш надiйно й мають бшьш високу граничну робочу частоту.

Перевага рекуперативних систем з перетворенням електрично!' енергп полягае в тому, що вони ефективно працюють в широкому дiапазонi напруг як джерела електрично!' енергii, так i як и споживачi. Це дозволяе значно шдвищити ефективнiсть рекуперацп за рахунок практично повного використання накопичено!' електрично!' енергп на розгiнних та тягових режимах. Ще однiею суттевою перевагою таких систем е спроможнють змшювати в широкому дiапазонi потужнiсть електричного струму за рахунок застосування широтно^мпульсно!' модуляцп. В той же час щ системи потребують дуже ретельного, квалiфiкованого пiдходу до !'х конструювання та налагодження на робочi (оптимальш) режими.

Аналп останнЫ до^джень i публжацш. У зв'язку iз зростанням цiн на паливно-енергетичнi ресурси найбтьш актуальною задачею стае 'х економ1я та рацiональне використання. Потужнi транспорты засоби, що споживають значну ктьюсть електрично!' енергл й палива нафтового походження i е одним з головних забруднювачiв навколишнього середовища.

В даний час на б^ Донецького шституту заизничного транспорту проводяться роботи по створенню рекуперативно!' системи для транспортного засобу велико!' потужносп, наприклад, для маневрового тепловоза ЧМЭ3Т [1]. Для визначення параметрiв створена фiзична модель рекуперативно!' системи, на якш проводяться дослiдження впливу факторiв на експлуатацшш характеристики. В якостi накопичувачiв електрично!' енергii в системi використовуються конденсатори надвелико!' емностi [2].

Оскшьки пiд час заряду або розряду накопичувальних конденсаторiв, !'х напруга змшюеться в доволi широких межах, електричну частину рекуперативно!' системи розроблено по схемi з перетворенням електрично!' енергп (рисунок 1). Головними блоками електрично!' системи е генератор коливань (ГК), створений на базi Ш1М контролеру, силовий блок (БС), що фактично е тдсилювачем потужностi коливань, комутацшний блок (БК), що здiйснюе шдключення системи рекуперацп в електричну мережу транспортного засобу та реверсного переключення и в залежностi вiд режиму роботи (гальмiвний, розгiнний або тяговий режими), блок управлiння (БУ) з елементами автоматичного та ручного керування та блок живлення (БЖ) системи вщ бортово!' електромережi транспортного засобу або вщ побутово!' мережi для фiзичноi моделi. Регулювання напруги на входi та виходi перетворювача здшснюеться ступiнчасто за рахунок перемикання первинних та вторинно!' обмоток силового iмпульсного трансформатору (Тр). Регулювання струмових навантажень здiйснюеться за рахунок шпаруватостi iмпульсiв генератора коливань вiд 0 до 0,89.

Метою роботи е обгрунтування створення дослщно-промислового зразка системи рекуперацп на маневровому тепловозi ЧМЭ3Т, в першу чергу технiко-економiчне.

Основна частина. При обгрунтуванш створення дослщно-промислового зразка системи рекуперацп на маневровому тепловозi ЧМЭ3Т, по-перше, потрiбно розрахувати економiчнi показники вiд впровадження ще!' системи на енергонасиченому залiзничному транспортному засобу

Рисунок 1. - Блок-схема електрично!' частини фiзичноi моделi

рекуперативно1 системи

БЖ - блок живлення; ГК - генератор коливань; БУ - блок управлшня; БС - силовий блок; ДБК - додатковий блок керування обмоткою збудження (ОЗ); БКЗН - блок керування зовшшшм навантаженням; Д - електричний двигун постшного струму; Тр - iмпульсний силовий трансформатор; В -випрямляч; Ф - фшьтр; БК - комутацтний блок.

Подальшi розрахунки присвячет знаходженню економiчних показникiв вщ впровадження системи рекуперацii на одному маневровому тепловозi ЧМЭ3Т в рамках дослщно-промислового зразка для подальшого його впровадження в умовах сершного застосування та створення спещального пiдроздiлу в рамках депо з монтажу, ремонту i обслуговуванню його рекуперативно!' системи [3, 4].

Собiвартiсть будь-якого технолопчного процесу або створення (модернiзацii) ново!' техшки складаеться з таких основних показникiв: сума амортизацii основних фовддв, витрати на запаснi частини, основш та допомiжнi матерiали, паливо, електроенергш, iнструменти, фонд заробiтноi плати персоналу, накладш витрати, обов'язковi вiдрахування на сощальне страхування, обов'язковi платежi в мюцевий i державний бюджети.

Розрахунок каттальних вкладень. Капiтальнi вкладення в устаткування визначаються як сума вкладень в окремi його види:

Коб = Кот + Кое + Ков + Кпто + К + Квп, грн, (1)

де КОТ - сума каттальних вкладень у технолопчне обладнання, грн; КОЕ - сума каттальних вкладень в енергетичне обладнання, грн; КОВ -сума каттальних вкладень у вимiрювальне обладнання, грн; КПТО - сума каттальних вкладень у тдйомно-транспортне обладнання, грн; К1 - сума каттальних вкладень в тструмент i оснащення, грн.; КВП - сума каттальних вкладень у виробничий й господарський швентар, грн.

Систему, що проектуеться - дослщно-промисловий зразок, згiдно до проектного ршення, передбачаеться змонтувати на одному тепловоз^ що обслуговуеться та ремонтуеться в рамках виробничо-технолопчно! бази локомотивного депо. Додаткових витрат на будiвництво будiвель або споруд не передбачаеться, i в загальну калькуляцiю каттальних витрат вони не включенi. Основш роботи передбачаеться проводити в рамках дшьнищ по ремонту та обслуговуванню електричного обладнання.

Вартiсть технологiчного устаткування, що входить до рекуперативно! системи, визначаеться шляхом додавання до кутвельно! договiрноl цiни Цд.т.обл кожного виду технолопчного устаткування 15 % вщ вартостi на транспортування, монтаж i налагодження:

Цт.об.г = Цд.т.обл + Цд.т.обл ' К, (2)

де Цд.т.проЛ - договiрна цiна ьго виду устаткування, грн./шт; К -поправочний коефшдент до договiрноl (прейскурантно!) цiнi, що враховуе витрати, пов'язаш з транспортуванням i монтажем устаткування, К = 0,15; Перелш основного технолопчного й енергетичного устаткування, що передбачаеться використовувати для дослщно-промислового зразка рекуперативно! системи, наведено у таблиц 1.

Таблиця 1. - Каттальш витрати на технолопчне й енергетичне устаткування

Вид устаткування Цша, грн. Кшьюсть Сума, грн. Сума доставки та монтажу, грн. Усього, грн.

Технолопчне устаткування

- конденсаторний блок надвелико! емност 30ЭК405 29880 24 717120 107568 824688

- силовий блок перетворювача 18860 3 56580 8487 65067

- генераторний блок 320 1 320 48 368

- блок керування 436 1 436 65,4 501,4

- допом1жне обладнання 240 1 240 36 276

РАЗОМ: 774696 116204,4 890900,4

Енергетичне устаткування

- кабель силовий 28 90 2520 378 2898

- комутацшш елементи 8 420 3360 504 3864

- комутацшш дроти 2,6 300 780 117 897

РАЗОМ: 6660 999 7659

УСЬОГО: 898559,4

З урахуванням специфiчностi обслуговування, було прийнято, що вартють шструменту дорiвнюе 10 % вiд первюно!' вартостi технологiчного устаткування; виробничого i господарського iнвентарю - 2 % вщ первюноi вартостi устаткування; транспортуючих засобiв - 4 % вщ вартостi робочих машин; вимiрювальних i пускорегулюючих приладiв - 3 % вщ загальноi вартостi робочих i енергетичних машин.

Величина амортизацiйних вщрахувань визначаеться за формулою:

АГ = Ст • На /100, грн, (3)

де Ст - балансова вартють основних фондiв, грн; На - норма амортизацп по даному видi основних фондiв,%;

Вартють основних фондiв i сум амортизацшних вiдрахувань представленi в таблицi 2.

Визначення проектноi чисельностi працюючих. Номшальний фонд часу працюючих визначиться по формула

Fн.p = (365 - Д}) • п • ТСМ = (365 - 112) ■ 1 ■ 8 = 2024 години, (4)

де Д1 - кшьюсть вихiдних i святкових дшв у роцi; п - кшьюсть змiн у добi (у даному випадку п = 1); ТСМ - тривалють робочоi змiни, година.

Явочний обслуговуючий штат. Рекуперативну систему у вщдшенш ремонту електричних машин складае 2 особи, у тому числг оператор - 1 особа; електрик - наладчик - 1 особа.

Таблиця 2. - Вартють основних виробничих фондiв i рiчнi амортизацiйнi вщрахування

Найменування груп основних фонд1в Первюна вартють, грн. Норма амортизацп, % Сума амортизацшних вщрахувань, грн.

Технолопчне обладнання 890900,4 10*) 89090

Енергетичне обладнання 7659 15 1148,9

Вим1рювальне обладнання 26956,8 25 6739,2

Транспортызасоби 35636 25 8909

1нструмент та оснастка 89090 15 13363,5

Виробничий 1 господарчий швентар 17971,2 15 2695,7

РАЗОМ: 1068213,4 121946,3

Розраховано на 10 - 15 роюв експлуатацп

Облiковий штат основних робггниюв визначиться:

Шс = Шя • З • Ксп, (5)

де ШЯ - явочний штат, чол.; З - кшьюсть змiн у добi; КСП - коефщент облiкового штату:

Ксп = fi f2 • f3 = 1 ■ 1,078 ■ 1,03 = 1,11, (6)

де f =1 - коефщент, що враховуе пiдмiну на вихiднi дш; f2 -коефщент, що враховуе шдмшу на вiдпустку, визначиться при тривалост вiдпустки 26 календарних дшв, як 1 + 26 / [365 - (26 + 8)] = 1,078; f3 -коефщент, що враховуе шдмшу на невиходи по поважних причинах (2% -хвороба, 1% - державш обов'язки), дорiвнюе 1,03;

Резервний штат на вихщш дш визначиться:

Швд = Шя • (fi - 1) = 1 ■ (1 - 1) = 0. (7)

Резервний штат на вщпустки:

Шо = Шя • f - 1) = 1 ■ (1,078 - 1) = 0,078. (8)

Резервний штат на державш обов'язки i невиходи через хворобу:

Шго = Шя • fi •f. • f3 - 1) = 1 ■ 1,078 ■ (1,03 - 1) = 0,032. (9)

У цшому, облжовий штат визначиться:

ШС = ШЯ + ШВД + ШО + ШГО = 1 + 0 + 0,078 + 0,032 = 1,11 ~ 1. (10)

Аналопчним чином облжовий штат розраховуеться для шших робггниюв. Результати розрахунку облшового штату наведено в таблиц 3.

Розрахунок фонду заробггно1 плати. Розрахунок фонду заробггно1 плати здшснювали окремо за кожною профешею робггниюв.

Основна заробггна плата визначаеться за формулою:

Зт = Т ■ У • Тем ■ Шсп, грн, (11)

де Т - годинна тарифна ставка одна працюючого, грн/година (таблиця 3); В - кшьюсть виходiв одного працюючого у запланованому перюдц ТСМ - тривалють одше!' змши, година; ШСП - облшовий штат дшьнищ.

Таблиця 3. - Облшовий штат

Профеая Граф1к роботи Система оплати пращ Тарифний розряд Годинна тарифна ставка, грн ю тд .12 к лк ат и о к ^ рп н « "(3 Штат

На змшу На добу Обл1ковий

Основш роб1тники

Оператор « к К К ¥ Погодинно-прем1альна V 5,8 26 1 1 1

РАЗОМ 1 1

Допом1жш роб1тники

Електрик-наладчик IV 5,5 22 1 1 1

РАЗОМ 1 1

УСЬОГО 2 2

Премп з фонду заробггно1 плати розраховуються за формулою:

Зп = Зт • П /100%, грн., (12)

де П - розмiр премii за виконання виробничо!' програми, %. Додаткова зарплата за вислугу роюв визначаеться:

Зв = Зт • Л/100%, грн., (13)

де Л - розмiр винагороди за вислугу роюв, % Фонд заробiтноi плати (ФЗП) дорiвнюе:

ФЗП = Зт + Зп + Зв, грн. (14)

Премп з фонду матерiального заохочення (ФМЗ) за яюсть продукцп складуть М = 5% вщ ФЗП робiтникiв:

ФМЗ = ФЗП • М/100%, грн. (15)

Заробггна плата визначиться:

ЗП = ФЗП + ФМЗ, грн. (16)

Вщрахування на сощальне страхування, фонд зайнятост працiвникiв складае 37,5% вiд суми основно! i додатково! зарплати:

ФСОЦ = ЗП • 37,5/100, грн. (17)

Аналопчним образом розраховуеться фонд заробггно! плати робггниюв з iншою годинною тарифною ставкою. Результати розрахунюв наведено в таблиц 4.

Розрахунок собiвартостi рекуперативно! системи. Енергетичнi витрати експлуатацп установки складаються з витрат на технолопчну електроенергiю, на електроенергiю оссвiтлення, на техшчну воду i воду на господарсько-побутовi потреби.

Таблиця 4. - Результати розрахунку фонду заробггно! плати i вiдрахувань на соцiальне страхування

Профес1я Обль ковий штат Зароб1тна плата за тарифом, грн. ФМЗ, грн. ЗП, грн. Соцстрах, грн.

За тарифом Прем1я Додат-кова Разом ФЗП

Оператор 1 11739,2 4108,7 587 16434,9 821,7 17257 6471,2

Електрик 1 11132 3896,2 556,6 15584,8 779,2 16364 6136,5

УСЬОГО: 2 22871,2 8004,9 1143,6 32019,7 1600,9 33621 12608

Розрахунок технолопчно! i силово! електроенергп розраховували за формулою:

ЭТС = Е (Рг • КС) • Fд, кВт • година, (18)

де Е Рг - сумарна встановлена потужнють ушх електроспоживачiв, кВт; Fд - дшсний рiчний фонд часу роботи устаткування, година; КС -коефщент попиту: КС = КИ • К,

де КИ - коефщент використання потужностi електроспоживачiв; К -коефщент, що враховуе одночаснють роботи електроспоживачiв.

Этс = 15 • 2024 • 0,23 • 0,18 + 0,5 • 2024 • 0,23 • 0,18 = 1299 кВт • година.

Витрата електроенергп на виробниче освгглення визначиться за формулою:

Эо = So • q • Fo • Ко /1000, кВт • година, (19)

де Sc> - освгглювана площа м2; q - питома витрата електроенергп на одиницю площi виробничих примщень (12...18 Вт/м ); КО - коефiцiент, що враховуе одночасшсть горiння ламп (0,7...0,9); Fc - число годин висвгглення в рощ.

ЭО = 30 • 12 • 800 • 0,7/ 1000 = 201,6 кВт • година.

Витрата води на господарсько-побутовi потреби:

Вхб = Шсп • q • Fв, м3, (20)

де ШСП - облшовий штат, ошб; q - питома витрата води на одного робггника за годину, м /(ошбгодина); FB, - дшсний фонд часу роботи, година.

ВХБ = 2 • 0,01 • 2024 = 40,5 м3.

Зведену вщомють енергетичних витрат наведено в таблиц 5.

Розрахунок додаткових витрат на самообслуговування. До статтi витрат на утримання й експлуатацiю устаткування варто вщнести витрати на допомiжнi матерiали, що споживаються в процесi ремонту й експлуатацп устаткування; електроенергiю, стиснене пов^ря, воду, що витрачаються для приведення в дш машин i здiйснення технологiчних процесiв.

Витрати на поточний ремонт устаткування приймаються в розмiрi 1015% його первiсноi вартостi.

Iншi витрати дiльницi визначаються в розмiрi 10...12% вiд суми заробiтноi плати робiтникiв:

Таблиця 5. - Зведена вщомють енергетичних витрат

Найменування витрат Один. вим1рювання Кшьюсть Вартють, грн Сума, грн.

Технолопчна електроенерпя кВт год 1299 0,3 389,7

Електроенерг1я на осв1тлення кВт год 201,6 0,3 60,5

Вода на господарсько-побутов1 потреби 3 м 40,5 4,4 178,2

РАЗОМ: 628,4

Витрати на охорону пращ приймаемо рiвними - 30 грн. на одного працюючого на рж.

Зношення малоцшного устаткування й швентарю, що швидко зношуеться, складае 20 грн. на одного працюючого на рж.Для визначення собiвартостi продукцп складаемо кошторис витрат, що представлено у таблиц 6.

Розрахунок економiчних показниюв на створення дослщно-промислового зразка. Позитивний економiчний ефект при впровадженш рекуперативно! системи утворюеться за рахунок рiзницi витрат на паливо, що витрачаеться за рш тепловозом без рекуперативно! системи та iз нею. За попередшми розрахунками економiя палива на 1 тепловоз за рш складе приблизно 80 тон за рш [3, 4]. При щш за 1 тону пального 6200 грн. (за цшами 2009р.), рiчнi додатковi витрати при експлуатацп без рекуперативно! системи становлять ВЗ = 496000 грн.

Таблиця 6. - Кошторис витрат

Статт1 витрат Сума, грн.

Амортизащя обладнання 121946,3

Основна 1 додаткова зароб1тна плата прац1вник1в 33620,6

В1драхування на сощальне страхування 12607,7

Витрати на електроенерпю 450,2

Витрати на воду 178,2

Витрати на охорону пращ 60

Поточний ремонт 1 експлуатащя обладнання 106821,3

1нш1 витрати 3362,1

Знос малоцшного 1 швидкозношуваного 1нвентарю 40

Разом цехов1 витрат 279086,4

Эг = (Вз - Вт) - Ен • К = 56681,6 грн./рш, (21)

де ВЗ - витрати на юнуючу технологш, грн./рiк; ВТ - витрати на розроблену технологш, грн./рш; ЕН - нормативний коефщент капiтальних вкладень; К - обсяг каштальних вкладень, грн. Прибуток визначиться за формулою:

П = ВЗ - ВТ = 216913,6 грн./т. (22)

Питомi каштальш вкладення на величину товарно! продукц^:

Ку = К / Тпр = 3,83 грн./грн. (23)

Продуктившсть пращ одного пращвника:

ПТ = ТПр / Чпп = 139543,2 грн./чол. (24)

Оборотш кошти визначаемо в розмiрi 10% вщ величини товарно'' продукцii:

Соб = 0,2 • ТПр = 27908,6 грн. (25)

Рентабельнють:

Р = Пг/ (К + Соб.) • 100% = 19,8 % (26)

Термш окупност каштальних вкладень:

Ток = К / Пг = 4,92 року. (27)

До додаткових витрат, кошти на як видшяються централiзовано, слiд вщнести проведення наукових робiт по вдосконаленню дослщно-промислового зразка. Загальна вартють робiт складе 148000 грн.

Основш технiко-економiчнi показники проекту наведено в таблиц 7 Таблиця 7. - Основш технiко-економiчнi показники при впровадженш дослiдно-промислового зразка

Показники Одинищ вим1ру Значення показниюв

Обсяг каштальних вкладень грн. 1068213

Додатков1 витрати на проведення дослщно'' роботи грн. 148000

Штат дшьнищ д1агностики чол. 2

у тому чист: роб1тниюв чол. 2

Фонд зароб1тно'' плати грн. 33620,6

Продуктившсть пращ 1 роб1тника грн./чол. 139543,2

Обсяг товарно'! продукцп грн. 279086,4

Прибуток грн. 216913,6

Питом1 витрати на одиницю товарно'! продукцп грн./грн. 3,83

Рентабельнють % 19,8

Р1чний економ1чний ефект грн. 56681,6

Термш окупносп каштальних витрат рок1в 4,92

Розрахунок економiчних показниюв серiйного випуску рекуперативно! системи та переоснащення тепловозiв ЧМЭ3Т. Для розрахункiв прийняли програму переоснащення 10 тепловозiв ЧМЭ3Т в рамках виробничо-технолопчно! бази одного локомотивного депо. За представленою методикою було виконано аналопчний розрахунок. Для скорочення описово! частини результати розрахункiв зводимо в таблиц 8.

Таблиця 8. - Основш технiко-економiчнi показники при сершному випуску рекуперативно! системи та переоснащенш 10 тепловозiв ЧМЭ3Т

Показники Одиниц1 вим1ру Значення показниюв

Обсяг каттальних вкладень грн. 10682134

Штат дшьнищ д1агностики ос1б. 2

у тому чист: роб1тниюв ос1б. 2

Фонд зароб1тно! плати грн. 33620,6

Продуктившсть прац1 1 роб1тника грн./особу. 1168998

Обсяг товарно! продукцИ грн. 2337995

Прибуток грн. 2622005

Питом1 витрати на одиницю товарно! продукци грн./грн. 4,57

Рентабельн1сть % 24

Р1чний економ1чний ефект грн. 1019685

Строк окупносп кап1тальних витрат рок1в 4,07

Як виходить з наведених даних, з сершним впровадженням рекуперативно! системи показники економiчноl ефективностi значно зростають, але й впровадження дослщно-промислового зразка дае позитивний економiчний ефект

Висновок. Розрахунок економiчних показникiв впровадження навiть дослiдно-промислового зразка дозволить одержати позитивний економiчний ефект в розмiрi 56,7 тисяч гривен при термшу окупностi капiтальних витрат 4,9 року (рекуперативна система розрахована на експлуатащю протягом 10...15 роюв). Сершне оснащення рекуперативною системою 10 локомотивiв за рiк дозволить одержати економiчний ефект 1,02 млн. грн.

Список лтератури

1. Черняк Ю.В. Физическая модель для изучения процессов рекуперации электрической энергии тепловоза ЧМЭ3Т / Ю.В. Черняк, Ю.В. Прилепский, А.Н. Горобченко, Н.В. Володарец //Зб. науков. праць УкрДАЗТ № 108.- Харк1в, 2009.- С. 6974.

2. Варакин А.И. Применение электрохимических конденсаторов в составе гибридных силовых установок маневровых и магистральных тепловозов / А.И. Варакин, И.Н. Варакин, В В. Менухов // НТТ, 2007, № 2.

3. Хасин Л. Ф. Экономика, организация и управление локомотивным хазяйством: учебн. / Л. Ф. Хасин, В. Н. Матвеев.- М.: Маршрут, 2002. - 452 с.

4. Экономика железнодорожного транспорта: Учебник для вузов /И. В. Белов, В. Г. Галабурда, В. Ф. Данилин и др.; Под ред. И. В. Белова. - М.: Транспорт

УДК 629.463.12

Ищенко В.Н., к.т.н., доц. (ДЕТУТ) ОсьмакВ.Е,. ст.викл. (ДЕТУТ) Обуховский В.В., к. и.н., доц. (ДЕТУТ)

ОЦЕНКА ТЕПЛОЗАЩИТНЫХ КАЧЕСТВ КУЗОВА КРЫТОГО ВАГОНА С ТЕПЛОИЗОЛЯЦИЕЙ.

Введение. Для обеспечения транспортировки нескоропортящихся продовольственных штучных, тарноштучных и пакетированных грузов, требующих защиты от атмосферных осадков и резких перепадов температур необходимо формирование парка крытых вагонов с теплоизоляцией (далее вагон).

Для создания и поставки на железные дороги данного типа вагонов ведется их разработка в Украине, России, созданы опытные образцы и проводятся испытания. Предварительные испытания опытных образцов вагонов дают основания для дальнейшего исследования и усовершенствования теплотехнических качеств кузова вагона.

Постановка задачи. Тепловлажностная защита и герметичность кузова вагона определяется конструкцией ограждающих поверхностей, теплоизоляционными материалами, технологией изготовления и размерами закрывающих дверей. Теплотехнические испытания вагона