CC BY
14
Еволющя використання технолопй роботи центрального контрагента
М1сце появи Застосовуван1 технолог^'
Рисовий ринок Додз1ма • внесення початковоУ марж1; • гарантування виконання угод
Ринок бавовни в Л1верпул1 • розрахунок вар1ац1йноУ марж1
Товарна л1кв1дац1йна каса Гавра • гнучка динам1чна система визначення розм1ру початковоУ марж1; • портфельний п1дхщ до оц1нки позиц1У торговц1в; • можливють внесення марж1 не тшьки грошовими коштами
Кл1рингова асоц1ац1я М1ннеапол1са • початок роботи центрального контрагента, який виступав покупцем для вс1х продавцт i продавцем для вс1х покупц1в
Кл1рингова палата Нью-ЙоркськоУ то-варноУ б1рж1 • створення гарантмного фонду; • вимоги внесення додаткових коотв членами палати у разi дефолту одного з учаснимв клiрингу пропорцiйно до обсягу Ух операцм
вид1в paxyHKiB, а також початок використання центральних контрагвнт1в для KëipèHry цiнниx пaпеpiв. Пзыше американсь-Ki технологи були викоpистaнi для запуску клipингy цЫних папе-piв 4epeç центpaльного котрагента в 6вpопi в 1990 pоцi в фpaнцyзькiй системi Relit. Необхщнкть викоpистaння тако! фоpми кпipингy була викликана особливостями пpaктики pоз-paxyнкiв у Фpaнцiï: залежно вiд типу цЫних пaпеpiв вони могли здмснюватися чеpез тиждень, два або й мкяц пiсля укладен-ня угоди. Центpaльний контpaгент був необxiдний для ефек-тивного захисту вiд pизикy невиконання зобов'язань.
Висновки
Отже, система клipингy та pозpaxyнкiв на бipжовомy pинкy поxiдниx фiнaнсовиx iнстpyментiв пpойшлa тpивaлий шлях pо-звитку, який зaвеpшився ствоpенням центpaльниx ^^фаген-™ з шиpокими повноваженнями щодо yпpaвлiння pизикaми. Зapaз вони е невщ'емним елементом сучасного фiнaнсового pинкy. Грядок еволюци' викоpистaння теxнологiй ïx pоботи вЬ добpaжений у тaблицi. Геpевaги викоpистaння центpaльниx контpaгентiв пpизвели до домЫуючоУ pолi центpaльниx конфа-ген^в у сфеpi кпipингy та pозpaxyнкiв за бipжовими деpивaти-вами. Окpiм того, зapaз центpaльнi контpaгенти все о^ше починають залучатися до pоботи на позaбipжовомy pинкy.
Список використаних джерел
1. Ноpмaн Г. Убавляя pискaми. Kлиpинг с участием ценральных контpaгентов на глобальных финансовых pb^rax // Гитеp Ноpмaн; пеpевод с англ. - М.: Манн, Иванов и Феpбеp, 2013. - 704 с.
2. CCorp.A History:Trusting,Growing,Leading,Clearing, 2006.
3. KrosznerR.S. Central counterparty clearing: History, innovation, and regulation [E^eKTpoH. pecypc] - Pe^MM flocTyny: http://pa-pers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=948773
4. Monnet C. Let's make it clear: how central counterparties save(d) the day [E^eKTpoH. pecypc] - PexMM flocTyny:http://www.phil.frb.org/ research-and-data/publications/business-review/2010/q1/ brq110_central-counterparties.pdf
5. Pirrong C. The Economics of Clearing in Derivatives Markets: Netting, Asymmetric Information, and the Sharing of Default Risks through a Central Counterparty [E^eKTpoH. pecypc] - PexMM flocTyny: http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1340660
6. Ripatti K. Central counterparty clearing: constructing a framework for evaluation of risks and benefits // Bank of Finland Discussion Papers 30/2004
7. Russo D., Hart T., Schonenberger A. The evolution of clearing and central counterparty services for exchange-traded derivatives in United States and Europe // European Central Bank. Occasional paper series #5 - Sept. 2002
8. Schaede U. Forwards and futures in tokugawa-period Japan:A new perspective on the Dojima rice market [E^eKTpoH. pecypc] - Pe-xmm flocTyny:http://ideas.repec.org/a/eee/jbfina/v1 3y1 989i4-5p487-513.html
9. Teweles R., Stone H., Harlow C. The Commodity Futures Game : Who Wins? Who Loses? Why? // McGraw-Hill Professional, 1999.- 676 p.
10. Weber M. Die Borse. GesammelteAufsaltezurSoziologie und Sozialpolitik, 1988.
ЮЛ. ТРУШ,
к.е.н., доцент, Нацюнальний ун'юерситет харчових технолопй
ОбГрунтування мотивацшного процесу для удосконалення управлшня яюстю
продукцп
Для усунення прогалин у системi управлння ямстю Ключов1 слова: мотиваця, мотивацйний процес,
розглянуто мотивацйний процес для удосконалення пщприемство, система управлння яюстю.
управлння якстю продукцп, що значною мiрою сприяе _
. . ¡-г- q целью устранения недостатков в системе управления
успииному розвитку пщприемств.
качеством продукции рассмотрен мотивационный процесс
148 Формування ринкових в1дносин в Укра'ш1 № 1 (152)/2014
© ЮЛ. ТРУШ, 2014
для усовершенствования управления качеством продукции, что очень важно для успешного развития предприятия.
Ключевые слова: мотивация, мотивационный процесс, предприятия, система управления качеством.
This mechanism refined and supplemented, by comparison with known theories of motivation, the structure of needs and the management block of motivational process, which significantly contributes to the successful development of enterprises.
Keyswords: motivation, motivational process, enterprises, quality management system.
Постановка проблеми. Важливу роль у пщвищены якост продукци та ефективносп управлЫня нею врграв мотива^я реал1заци цтей та завдань у рамках управлЫня яюстю й окре-мих управлЫських опера^ях. Процес управлЫня яюстю тюно пов'язаний ¡з персоналом управлЫня i окремими пра^вника-ми, безпосередньо зайнятими у виробництвi продукци, оскть-ки вiд ïx фiзичного, розумового i духовного стану залежить ус-пix вказано''' дiяльностi. Виходячи з цього головне завдання менеджера - розтзнати цей 6¡k людських схильностей i ство-рити таю системи мотиваци та стимулювання, як дозволили б пробуджувати працiвникiв до високовиробничо''', яюсно''' робо-ти в тюному поeднаннi '''хнГх iнтересiв та стимулiв до працi. В такому випадку ^¡вник повинен знати природу i умови ви-никнення тих чи ¡нших мотивiв та 'хн можливостi у мотиваци працiвникiв у процеС виробництва, оскiльки вона е основним засобом ефективного управлiння.
Анал'13 дослщжень та публ'кацш з проблеми. Hеобxiдно вiдмiтити, що питання мотиваци в сучасних системах управлЫня яюстю не досить розглянутi i в недостат-ньому обсязi використовуються на практик в тiсному зв'яз-ку ¡з стимулюванням, органiзацieю виробництва. Вiдмiтимо, що на пiдприeмстваx мотива^я персоналу за пiдвищення якостi практично не застосовуеться, преми, що виплачують-ся в кiнцi року, не стимулюють зростання якост продукци i не вщображають внесок працiвникiв у високу яюсть. Це свщ-чить про те, що пщпривмства у довгостроковм перспективi не можуть гарантувати сво'м споживачам стабiльно високу яюсть продукци, виконання робiт, зменшення плинност ка-дрiв, довгострокове закрiплення 'х на пiдприeмствi, оскiльки заходи в даному напрямi не застосовуються. Вищезазначе-не обумовлюе необxiднiсть обгрунтування мотивацмного процесу за пiдвищення якостi продукци.
Метою статт! в чiтке обгрунтування мотивацiйного процесу для вдосконалення управлЫня якiстю продукци.
Виклад основного матер!алу. 3 метою встановлення сутносл, структури i змюту мотиваци персоналу необхщно розглядати, що представляв собою процес мотиваци, мотив, мотивування i який 'хый взавмозв'язок зi стимулом i стиму-люванням.
Пiд мотивацiEю ряд авторiв розумiE зовнiшнi та внутршн збуджувачi суб'вкта до дiяльностi для досягнення будь-яких
цiлей, наявнiсть ¡нтересу до тако'' дiяльностi та способи його ¡нщювання, пробудження. Iншi автори вважають, що моти-вацiя - це напрям до дiяльностi, стану особистосп, який визначав, наскiльки активно i з яким напрямом дis людина [4]. 1снув думка, що мотива^я представляв собою процес повднання цiлей пiдприEмства i цiлей пра^вника для най-бiльш повного задоволення потреб двох; систему рiзниx способiв впливу на персонал для досягнення поставлених цтей i пра^вника, i пщпривмства [1].
А.В. Шегда визначав мотива^ю як процес створення системи умов, що впливають на поведЫку людини та спрямо-ванють 'ï дiй у необxiдному для оргаызаци напрямi, тобто на досягнення мети [2].
Таким чином, аналiз проведених визначень свщчить, що мотива^я полягав у створеннi таких умов дiяльностi, при яких вiдбуваEться реалiзацiя iнтересiв пiдприEмства та пра-^вниюв, i те, що вигiдно й необхщно одному, став важливо необхщним та вигiдним ¡ншому. Тобто основним завданням мотиваци мав стати заохочення й пщтримка дiй спГвро6Гтни-юв, якi вiдповiдатимуть прiоритетам дiяльностi оргаызаци з урахуванням iнтересiв робiтникiв.
Мотива^я впливав на людину по-рiзному, в залежносп вiд внутрiшнього змiсту и' схильностей, iнтересiв, стимулiв i стану зворотного зв'язку з боку дiяльностi людини.
Мотива^я тiсно пов'язана ¡з мотивом. Дослiдження еконо-мГчно''' лгтератури дозволяв встановити, що мотив виступав як внутрiшнiй пробуджувач, усвiдомлена потреба, що визначав поведЫку людини, необхщну для и задоволення i реалiзацiï на практицi при наявностi зовншых умов (стимулiв) для задоволення потреби [1, с. 75, 139]. Сукупнють мотивiв поведiнки людини представляв собою мотивацмну структуру людини, в яюй мотиви знаходяться у вщповщному спiввiдношеннi один з ¡ншим. Мотивацмна структура може змiнюватися в залежносп вiд освiти, виховання, набуття досвiду роботи i ¡нше.
Мотивування в процесом впливу на людину з цтлю актива-цГ'' и до конкретних дiй за допомогою впливу на вщповщы мотиви. У зв'язку з цим мотивування необхщно вважати основою ефективносп управлЫня виробництва високоякюно''' продукци.
Залежно вщ вихГдних цiлей мотивування можна розподН лити на два види:
- мотивування, суть якого полягав у зовншньому впливГ суб'вкта управлiння на людину, з цГллю активаци и до Tie''' чи ¡ншо' ди, що обумовлюв отримання встановленого результату взамЫ на конкретнi стимули. Така мотива^я знаходиться в тГсному взавмозв'язку з матерiальним стимулюванням. При цьому мо-тивацiя вважавться здiйсненою ттьки при виконаннi умов сто-рн в протилежному випадку мотивацiя може не вщбутися;
- мотивування, що полягав у формуванн мотивацмно''' структури людини, в яюй головна увага придтявться ро-звитку бажаних мотивГв дГй i послабленню мотивГв, що зава-жають ефективному управлiнню.
Ще одним важливим елементом мотиваци в потреби, що являють собою внутршы стани людини, и' бажання, усвщо-
Формування ринкових вщносин в Укра'|'ш № 1 (152)/2014 1 49
млення потреби в обладнанн або досягненн конкретних життевих благ, вщ яких людина прагне звтьнитися або усу-нути Ух з1 своеУ пщсвщомост [3].
За допомогою мотива як засобв прискорення мотива-фйних процесс можна усунути потреби, рвы протирнчя, проблеми, що виникають у процес управлЫня яюстю продукций Важливим елементом процесс е стимулювання. Пщ яким в економннм л1тератур1 розум1ють пробудження, вико-ристання стимула, що дозволяють персоналу вести себе бажаним чином для особистоУ вигоди ¡ в ¡нтересах облич, як застосовують стимулювання. Стимулювання розглядаеться як процес впливу на людину шляхом значущого для нього зовншнього предмету (об'екта, умов, ситуаци), спонукаючи людину до певних дм [1].
За своУм призначення стимулювання та мотивацт вдоз-няються мж собою, тому що стимулювання, як правило, спрямовано на закртлення ¡снуючого результату в област¡ якост¡, а мотивацт - на вим^ювання ¡снуючого стану.
Пщ час планування пщвищення р¡вня якост¡ продукци ва-жливо враховувати наявнють необх¡дних ресурс¡в ¡ потен-ц¡алу п¡дприeмства, без яких неможливо реалвувати запла-нован¡ заходи. На пщвищення якост продукци впливае мо-тивац¡я прац¡, методи економнного ¡ морального стимулювання, осктьки вони обумовлюють ефективн¡сть викори-стання людських ресурса для п¡двищення якост продукц¡У. В л¡тературних джерелах мотиви визначаються як внутршы пробудження (усвщомлену потребу), в¡дм¡чаючи в той час необхщнють наявност¡ зовн¡шн¡х умов (стимула) для реалЬ зацГУ ц¡ei' потреби. Виробнич¡ в¡дносини проявляються через ¡нтереси суб'eкт¡в д¡яльност¡, що виражаються у вигляд¡ конкретно' ц¡л¡. Отже, можна побудувати таку лог¡чну схему мотивацп прац¡: потреба - мотив - цть - умови досягнення цЬ лей. При цьому цть, що спвпадае з ¡нтересом прац¡вник¡в, умови досягнення ц¡лей - це стимули. З погляду економн-них вщносин у рамках пщвищення якост ця схема буде ма-ти такий вигляд: потреба - мотив - ¡нтерес - стимули. При цьому важливо враховувати, що процес мотивацп повинен забезпечувати ув'язку цтей управлЫня як з ефективними
методами стимулювання. Для того щоб забезпечити ком-плексн¡сть охоплення мотивацию питань управл¡ння як¡стю продукци, процес мотивацп мае включати в себе процес стимулювання прац роб^ниюв за пщвищення якост продукци, а також процес мотивацп розвитку виробництва з цт-лю забезпечення його безперебмноси пщвищення науко-во-техн¡чного рвня, без дефектност¡ продукци, рацюналь-ного використання ресурса, освоення новоУ продукци. Вихо-дячи ¡з зазначених думок мотивацмний процес та його роль при досягненн ц¡лей в област п¡двищення якост¡ можна представити таким чином, як на рис. 1.
Ця схема показуе, що методи стимулювання ¡ мотивац¡i' при Ух поeднанн¡ дають змогу досягати поставлених цтей в област якост на основ¡ тюноУ гармоызаци стимул¡в та ¡нте-ресю прац¡вник¡в шляхом пробудження останн¡х на активН зац¡ю мотив¡в повед¡нки, направлених на комплексну д^ на органва^ю прац¡ ¡ виробництва та виконання намнених планових заход¡в в област якост¡.
Основу процесу мотивацп складають ц^ ¡ завдання для пщвищення якосл, на основ¡ яких формуються потреби та ¡нтереси працвниюв, як через в¡дпов¡дн¡ мотиви повед¡нки мають бути ув'язан з¡ стимулами та стимулюванням, що обумовлюють перестройку поведЫки, дп прац¡вник¡в на вирН шення завдань по п¡двищенню якост продукц¡i' [5].
При застосуванн¡ рвних метод¡в економ¡чного ¡ морального стимулювання необхщно весь комплекс заходв зводи-ти в програми стимулювання заслуг персоналу, як також е елементом планування п¡двищення якост¡. В основу таких програм з погляду забезпечення УхньоУ ефективност мають бути покладен так¡ принципи:
- визначена послщовнють визнання;
- частота застосування форм стимулювання;
- захоплення процесом стимулювання як можна бтьшоУ частини працвниюв в¡д загальноУ к¡лькост¡ персоналу;
- своечаснють мотивацп, тобто визнання заслуг мае слЬ дувати практично вщразу п¡сля досягнення ц¡л¡, щоб сфор-мувати у прац¡вник¡в поведЫку для забезпечення та покра-щення якост^
Формування потреб 1 штереив
Мотив
Мотиващя шдвшцення якосп
Мотиващя пращ робУтниюв
Мотивацш розвитку виробництва
Поведшка та дп по забезпеченню 1 покращенню якосп
Цшь 1 завдання в обласп якосп
Стимули
Рисунок 1. Мотивацшний процес для пщвищення р1вня якост продукци
150 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 1 (152)/2014
Рисунок 2. Система cmMyëiB пpацiвникiв до пiдвищeння я
- paнжyвaння фopм cтимyлювaння зa cтyпенем вaжливo-cтi ефективнocтi дй pезyльтaтiв;
- плaнyвaння зacoбiв нa мaтеpiaльне cтимyлювaння.
Пpoгpaмa cтимyлювaння дocягнень пеpcoнaлy мae 6УТИ
пoбyдoвaнa тaким чинoм, щoб зaбезпечити зaoxoчення пеpcoнaлy в пpoцеci пiдвищення якocтi i пocиленню тиx яга-cтей пpaцiвникiв, якi в нaйбiльшiй мipi зaбезпечyють гам-плекcне зaдoвoлення cпoживaчiв.
Для бтьш пoвнoï pеaлiзaцiï пpинципiв зaoxoчення пеpcoнa-лу, пocтiйнoгo пoкpaщення i ефективнocтi якocтi неoбxiднo пе-pедбaчaти pеaлiзaцiю пpoгpaм виcyвaння пpoпoзицiй, впеpше впpoвaджениx нa пiдпpиeмcтвax в C0A в cеpединi 90-x po-юв XIX cтoлiття. Цiннicть тaкиx пpoгpaм oчевиднa як для opra-нiзaцiï, тaк i для iï пеpcoнaлy. Зaзнaченi пpoгpaми дaють мo-жливють кoжнoмy пpaцiвникoвi opгaнiзaцiï пpедcтaвити ^oi' пpoпoзицiï для пoкpaщення poбiт i якocтi пpoдyкцiï, oтpимaвши зa це вiдпoвiднy мaтеpiaльнy й мopaльнy винaгopoдy.
Для тoгo щoб зaпpoпoнoвaнi зaxoди мaли зaкiнчений тa oбrpyнтoвaний xapaктеp, неoбxiднo тicнo пoв'язaти цей пpo-цеc iз пocтiйним вивченням i пiдгoтoвкoю пpaцiвникiв з пи-тaнь якocтi, включaючи плaни зaxoдiв пo пiдвищенню якocтi.
Hеoбxiднo вiдмiтити, |щ| в cyчacниx теopiяx yпpaвлiння мo-тивaцiя мaлo пoв'язyeтьcя зi cтимyлювaнням, y pезyльтaтi чo-гo зменшyeтьcя ефективнicть менеджментy i недooцiнюeтьcя poль людcькoгo фaктopa в yпpaвлiннi пеpcoнaлoм. Для виpi-шення пocтaвлениx цтей не зaвжди дocтaтньo тiльки мoтивa-ци, ocoбливo для pеaлiзaцiï тaкиx вaжливиx зaxoдiв, як пщви-щення якocтi пpoдyкцiï тa пoкpaщення yпpaвлiння нею.
Ó тaкoмy випaдкy piix^y poль пpизнaченi вiдiгpaти oкpемi cтимyли i пpoцеc cтимyлювaння пiдвищення якocтi й пocилен-ня мoтивaцiï. Ha нaшy думку, в пpoцеci yпpaвлiння якicтю ^i-бoбyлoчнoï пpoдyкцiï неoбxiднo пpaвильнo гapмoнiзyвaти ме-тoди cтимyлювaння й мoтивaцiï, ocкiльки cтимyли виганують poль зaoxoчення мoтивaцiйниx пpoцеciв зa дoпoмoгoю пoкpa-
CTi прОдукцй|
щення oплaти пpaцi, пpемiювaння, винaгopoди зa вcтaнoвле-н pезyльтaти в oблacтi якocтi i тaк дaлi, тобто cтимyлювaння е oдним з ефективниx зacoбiв впливу нa мoтивaцiю.
Отимули пpедcтaвляють coбoю збyджyвaчi тГе' чи ^moi' ди для пщвищення ягастГ пpoдyкцiï. Cтимyлювaння е зacoбoм pе-aлiзaцiï мoтивaцiï з цтлю збaлaнcyвaння дocягнень пocтaвле-ниx в oблacтi якocтi цтей. Cтимyлювaння пеpcoнaлy для зa-безпечення ви^га''' якocтi - це вaжливa функцГя yпpaвлiння нею. Bcrci гaммy cтимyлiв для cтвopення виcoкoякicнoï пpaцi мoжнa poзпoдiлити нa двГ гpyпи: мaтеpiaльнi тa немaтеpiaльнi [1]. Cиcтемa cтимyлiв пГдвищення ягастГ пpoдyкцiï з вpaxyвaн-ням poзглянyтиx paнiше фaктopiв, щo впливaють нa не', пpи-веденa нa pиc. 2. ЗГ cxеми виднo, !o в дocлiджyвaнiй гaлyзi paцioнaльнo зacтocoвyвaти piзнi cтимyли i мoтиви пщвищен-ня якocтi тa ïx пoгoдженicть oдин з Гншим, щo дoзвoлить oxo-пити ocнoвнi фaктopи, !o впливaють нa якicть, i pеaлiзyвaти не тГльки мoтивaцiю пpaцi poбiтникiв, a й мoтивaцiю poзвиткy виpoбництвa. Ó нopмaльниx yмoвax виpoбництвa викopи-cтaння piзниx вaжелiв cтимyлювaння yмoжливлюe зpocтaння пoтpеб, a ocтaннi, ^oe^i чеpгoю, cтимyлюють poзвитoк ви-poбництвa i пГдвищення якocтi пpoдyкцiï. Ha piвнi мoтивy тaке пoeднaння пopoджye ocoбиcтий iнтеpеc, цГллю якoгo е зaдo-вoлення кoнкpетнoï пoтpеби й oднoчacнo виникae cycпiльний iнтеpеc - пщвищення якocтi пpoдyкцiï.
Пoeднaння мoтивiв i cтимyлiв е тГею cy^^c^, якa дo-звoляe pеaлiзyвaти пoтpеби пеpcoнaлy нaйбiльш зpyчним для ньoгo метoдoм - шляxoм pеaлiзaцiï ^oix мoжливocтей, a тaкoж дae мoжливicть менеджеpy poзpoбити cиcтемy cти-мулю^ння пpaцi poбiтникiв, пoeднaвши цГлГ пiдпpиeмcтвa i пpaцiвникa.
Для пoбyдoви ^стеми мoтивaцiï пГдвищення якocтi, якa вiдпoвiдae opгaнiзaцiйнiй кyльтypi пiдпpиeмcтвa, неoбxiднo знaти, якими мoтивaми кеpyeтьcя пеpcoнaл i яю cтимyли мoже пpед'явити йoмy пiдпpиeмcтвo для pеaлiзaцiï циx мo-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Уфа'М № 1 (152)/2014 1 51
thbîb та задоволення його потреб шляхом побудови ефек-тивних оргашзацмних, економ1чних базиав мотивацп. Якщо об'еднати Bci елементи мотивацп разом, тобто у лопчшй по-слщовност fi етапiв, можна сформувати мехаызм мотивацп виробничого персоналу.
Висновки
Отже, запропоноване обгрунтування мотивацiйного про-цесу для удосконалення управлiння яюстю продукци, система стимулювання передбачав активiзацiю трудовоУ дiяльно-cтi персоналу, спрямованоУ на пiдвищення якоcтi продукци, без якоУ рiвень оплати працi вiдчутно зменшиться. Така система стимулювання дозволить постмно пiдтримувати ба-жання працiвникiв до високоУ якост продукцiï i, як наcлiдок, високоУ оплати працi за ïï досягнення.
Список використаних джерел
1. Агапцов С.А. Мотивац1я прац1 як фактор пщвищення ефектив-ност1 виробничо-господарськоУ д1яльност1 п1дприемства / Агапцов С.А., Мордвинцев А.1., Фом1н П.А., Шаховська Л.С. [Електрон. ресурс]. - www.smartcat.ru
2. Момот А.1. Менеджмент якост1 / Момот А.1. - Донецьк, 2000. -155 с.
3. Шаповал М. Менеджмент якост1: Пщручник. - К.: Т-во «Знан-ня», КОО, 2003. - 32. - 300 с. - (Вища осв1та XXI стол1ття).
4. Св1дло К.В. Методолопя i орган1зац1я наукових дослщжень в харчов1й галузi: пiдручник для студ. вищих навч. закладiв / К.В. Свщ-ло, Т.А. Лазарева, Л.О. Бачieва; Укр. Ыж.-пед. акад. - X.: Свгт книг, 2013. - 225 с.
5. Вишневецька О.В. Харчова промиcловicть УкраУни: тенденцп, проблеми, перспективи. - К.: Аграр Медiа Груп, 2013. - 175 с.
В.К. ХЛ1ВНИЙ,
к.е.н., доцент, Кивський наЦонапьний економ\чний ун'юерситет iм. Вадима Гетьмана
Особливост франчайзингу як виду шдприсмницько! д1яльност та вплив на нього р1зних чинниюв
V статтi розглянуто завдання франчайзингу, наведена схематична модель формування та реалiзацií франчай-зингових вiдносин, розкрита по^бнють iX з ншими видами економiчного спiвробiтництва, визначено необхщ-нiсть доповнення органами державноí влади норматив-них акт'ю, що регулюватимуть вщносини франчайзингу та дозволять запоб^ти уникненню суб'ектами господа-рювання спецальних норм законодавчого регулювання вщносин франчайзингу.
Ключов1 слова: франчайзинг, франчайзер, фран-чайз'1, франчайзингове п'!дприемство, франчайзинговi вщносини.
В статье рассмотрены задачи франчайзинга, приведена схематическая модель формирования и реализации франчайзинговых отношений, раскрыто их сходство с другими видами экономического сотрудничества, определена необходимость дополнения органами государственной власти нормативных актов, которые будут регулировать отношения франчайзинга и позволят предотвратить избежание субъектами хозяйствования специальных норм законодательного регулирования отношений франчайзинга.
Ключевые слова: франчайзинг, франчайзер, фран-чайзи, франчайзинговое предприятие, франчайзинго-вые отношения.
The author considers problems of franchising, gives schematic model of realization of the franchising relations. Also he compares them to other types of economic coop-
eration, defines urgency of adoption of some regulations which coordinate the relations of franchising and won't allow to some economic subjects to avoid of legislative regulation of franchising.
Keywords: franchising, franchiser, franchisee, franchising entrepreneurship, franchising relationships.
Постановка проблеми. Нин все бтьш помгтншу роль стало вргравати мале пщпривмництво, яке сприяв розвит-ку конкуренци та швидко реагув на запити ринку. Однак до-сить часто невмЫня оргаызувати партнерськ вщносини, а також вщсутнють Ывестицм приводять до краху малих пщ-привмств уже на стади Ух становлення. Пщтримка розвитку малого пщпривмства з боку держави в досить мiзерною, а його власы фiнанcовi можливост не можуть забезпечити устшне ведення бiзнеcу. бдиним вщомим Ыструментом, що дозволяв пщвищити ефективнють малого бiзнеcу, в франчайзинг - новий економiчний мехаызм, що надав можли-вють об'вднати переваги малого i великого бiзнеcу та вирЬ шити багато економiчних проблем.
Слщ пщкреслити, що у всьому свт франчайзинг - це не-вщ'вмний атрибут економки. (понад 40% продажiв здмсню-вться через франчайзинговi мереж^, тодi як в УкраУн вiн знаходиться на початковому етап свого розвитку. Нинi в УкраУн розвивавться внутрiшнiй франчайзинг, що представляв собою cпецифiчний сплав закордонних франчайзин-гових технологiй i в^чизняних пiдходiв до ведення бiзнеcу i менталитету. Бiльшicть закордонних компанiй усе ще нада-
152 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 1 (152)/2014
© В.К. ХЛ1ВНИЙ, 2014
