CC BY
19
3. Юркевич И.Д., Гельтман В.С. География, типология и районирование лесной растительности. - Минск: Наука и техника, 1965. - 288 с.
4. Янушко А.Д. Экономика лесного хозяйства. - Минск: УП "ИВЦ Минфина", 2004. - 368 с.
5. Янушко А.Д. Демидовиц В.П. Структурная перестройка экономического механизма в лесном хозяйстве// Труды Белорусского государственного технологического ун-та. Серия 6: Экономика и управление. - Минск: БГТУ. - 1997, вып. 3. - С. 37-42.
УДК 639.1(639.104) М.Л. Вдовцов1 - "Втоблагролк "
ОБГРУНТУВАННЯ доц1льност1 розведення диких тварин п1дприемством "в1ноблагрол1с"
Зважаючи на сприятл^ природно-юторичш та бюценотичш умови i врахову-ючи вимоги чинного законодавства обгрунтована доцшьшсть розведення диких тва-рин на тдприемста "Вшоблагролю".
Ключов1 слова: розведення диких тварин.
M.L. Vdovtsov - chief director of "Vinoblagrolis"
Grounds for the usefulness of the breeding of wild animals in the
"Vinoblagrolis"
The usefulness of the breeding of wild animals in the "Vinoblagrolis" is grounded following to the current law and considering the appropriate natural, historical and bioce-notic conditions.
Keywords: grounds, breeding, wild animals.
Вщомо, що розведення й утримання диких тварин тюно пов'язане з ïx прирученням та одомашненням. Зародилося воно, ймовiрно, 15-20 тисяч ро-юв тому, тобто за 5-10 тисяч роюв до початку доместикаци диких тварин. Одним з напрямюв розведення диких тварин е створення звiринцiв - зооло-пчних парюв. Найдавнiшi звiринцi iснували в Gгиптi, Китаï та Мексищ iще до нашоï ери [1]. В Сврош першi зоолопчш парки з'явились у XVIII ст.: у Вщш (1752), Мадридi (1774) i Парижi (1793). На теренах Украши перший звь ринець оргашзував С. Петруський (1825), пiзнiше були створеш зоологiчнi парки в Харковi (1896), Миколаевi (1901) i Киевi (1908). У наш час розведення диких тварин у зоолопчних парках, у вольерах i навт на спещальних фермах набуло широкого поширення в багатьох краïнаx св^у. В Украïнi, за винятком окремих випадюв, ця проблема залишаеться поза увагою як на-уковцiв, так i практиюв [2-9]. Бшьше того, недостатня кiлькiсть пiдприемств, що займаються утриманням i розведенням диких тварин ютотно ускладнюе як збереження генофонду i вщтворення чисельностi мисливсько1' фауни, так i ведення еколопчного виховання молодi.
Мета дано1' роботи - розробити обгрунтування органiзацiï утримання i розведення автохтонних та алохтонних видiв тварин Вiнницьким обласним комунальним спецiалiзованим лiсогосподарським пiдприемством "Вшоблаг-ролю" Мiнiстерства аграрно1' полiтики Украши.
1 генеральний директор
Дослiдження проводилися загальноприйнятими методами. Зроблено аналiз природно-юторичних особливостей району розмiщення шдприемства та рекогносцировочне обстеження територй вщведено1 для створення вольерiв; дослiдженi особливостi бюгеоценотичного покриву i гельмiнтологiчна ситу-ащя на дiлянках окремих вольерiв; вивчено зарубiжний досвiд i нормативно правничi засади розведення диких тварин, а також охарактеризовано бюлопч-нi особливост перспективних для розведення видiв звiрiв i птахiв.
Лiси мВiноблагролiсм розташоваш в межах Дшстровсько-Дшпровсько1 Люостепово1 фiзико-географiчноl провшци. Поверхня областi - хвиляста ле-сова рiвнина, що поступово знижуеться з Пiвнiчного-Заходу на Швденний Схiд. Долина Пiвденного Бугу подшяе область на двi частини. На Швшчно-Схiдну - Приднiпровську височину (висота до 322 м н.р.м.) та Швшчно-За-хщну рiвнину (висота н.р.м. до 300 м). Характеры ландшафти з сiрими люо-вими грунтами, що утворилися шд широколистяними лiсами. Трапляються плоскi i слабо хвиляст дiлянки з глибокими мало гумусними чорноземами, що сформувались шд степовими луками. Поширенi також вододшьш рiвнин-но-хвилястi мiсцевостi з глибокими мало гумусними чорноземами i долинно-балковi з еродованими сiрими люовими грунтами. Мiсто Вiнниця та його околищ розташованi в межах Волинсько-Подшьського кристалiчного масиву, прикритого четвертинними вщкладеннями пiскiв, глин, вапнякiв та мергелiв. Перемiшуючись iз залишками рослинного свггу, вони утворили родючi чор-ноземш грунти. За геоботанiчним районуванням люи мВiноблагролiсм розмь щенi в межах Вшницько! (Центрально-подшьсько1) геоботашчно1 округи, що представляе собою частину Подшьсько-Бессарабсько1 геоботашчно! шдпро-вшцп, Схщноевропейсько1 широколистяно-люово1 провшци. Згiдно люомис-ливського районування територiя Вшницько1 областi вiдноситься до По-дiльського лiсомисливського району, Захщноукрашсько1 Люостепово! люо-мисливсько! округи, Люостепово1 Правобережно! люомисливсько1 областi [2]. Природна рослиншсть на теренах Вшницько1 областi займае всього близько 17 % територп, з них 3 % припадае на лучш степи i луки, 0,5 % - на болота. Площа лiсiв близько 360 тис. га, в тому чи^ на схилах ярiв i балок -понад 43 тис. га, полезахисних люосмуг - понад 20 тис. га. Головш лiсотвiрнi породи: дуб звичайний, граб, ясен, клен гостролистий, липа, в'яз. На швдш област зростае дуб скельний, у заплавах рiчок - вiльха чорна. Для Вшниччи-ни характерне тривале не спекотне лгго з достатньою кшьюстю вологи та по-рiвняно короткою не суворою зимою. Середня температура шчня -5,8 °С, липня +18,3 °С. Рiчна кiлькiсть опадiв 638 мм. З несприятливих кшматичних явищ спостерiгаються хуртовини (вiд 6 до 20 дшв на рiк), тумани в холодний перюд року (37-60 дшв), грози з градом (3-5 дшв). Тривалють св^ового дня коливаеться вщ 8 до 16,5 годин.
У цшому природно-iсторичнi особливостi району розмщення тд-приемства вiдповiдають бюлопчним особливостям перспективних для утри-мання i розведення автохтонних (олень лiсовий, сарна европейська, свиня дика, фазан, куршка сiра, перепiлка та ш.), реiнтродукованих (зубр) та штроду-кованих (лань, олень плямистий, страус Ему та ш.) видiв тварин.
Як свщчать матерiали державно!, офщшно! статистики (форма 2 ТП -мисливство) чисельшсть i щiльнiсть населення основних видiв мисливських тварин на територй Вшницько! областi дуже низька. Бшьше того, упродовж останнiх 5-15 роюв встановилася стiйка тенденцiя до подальшого зменшення !х поголiв,я. Так, у 2000 р. облжовано 8814, а у 2004 р. - всього 5671 особина сарни европейсько!, тобто чисельшсть виду зменшилася на 35,7 %. Чисельшсть сарни европейсько! у 2001-03 рр. становила вщповщно 8331, 7862 та 7909 голiв. Поголiв,я свиш дико! у 2000 р. становило 2308 особин, а через п'ять рокiв, у 2004 р. - 1489 особин, тобто чисельшсть зменшилася на 819 особин, що у вщсотках становить 35,5 %. У 2001-2003 рр. чисельшсть свиш дико! становила 2313, 2077 та 2092 особини вщповщно. Незважаючи на сприятливi природно-юторичш умови, а також добрi кормовi та захисш властивост мисливських упдь областi, фактична щiльнiсть населення сарни европейсько! ко-ливаеться в межах 1,5-3,5, а свиш дико! 0,5-1,0 особин на тисячу гектарiв при-датних для поширення видiв упдь. При цьому, зпдно "Настанови з упорядку-вання мисливських упдь", Ки!в, 2002. - С. 31, оптимальна щшьшсть населення сарни европейсько! становить в упддях 2-го класу боштету - 39 голiв, а 3-го -21 особина; для свиш дико! - 9 i 6 голiв вщповщно. Порiвнявши фактичну щшьшсть населення сарни та свиш дико! з оптимальною щшьшстю населення зазначених видiв бачимо, що тiльки для досягнення нормативно! оптимально! щiльностi населення в мисливських упддях област необхщно збiльшити пого-лiв,я свинi дико! у 5-10, а сарни европейсько! у 10-25 разiв. Фактична чисельшсть оленя люового в мисливських упддях област з року в рш зростае: з 53 особин у 2000 р., до 59 у 2001 р., 67 у 2002, 77 у 2003 та 82 особин у 2004 р. Однак темп зростання чисельност оленя мшмальний i складав вщ 11,3 %, у 2001 р., до 14.9 %, у 2003 р. У 2004 р. прирют поголiв,я оленя рiзко зменшився i становив всього 6,4 %. Ще меншим приростом поголiв,я вщзна-чаеться олень плямистий, чисельшсть якого в област становила: у 2000 р. -406, у 2001 р. - 411, у 2002 р. - 427, у 2003 р. - 456 i у 2004-428 голiв. Приркст поголiв,я оленя плямистого становив у 2001 р. - 1,2 %, у 2002 р. - 3,9 %, у 2003 р. - 6,8 %. У 2004 р. чисельшсть оленя плямистого зменшилася на 28 го-лiв, тому прирют набув вщ'емного значення i складав 6,1 %. У попередне деся-тирiччя лань зникла з територй област й тому у 2004 р. було знову завезено 5 особин. Чисельшсть поголiв,я зубра у Вшницькш област^ з незначними ко-ливаннями утримуеться на одному рiвнi. У 2000 р. облжовано 91 зубра, у 2001 р. - 102, у 2002 р. - 126, у 2003 р. - 126, а у 2004 р. - всього 95 особин.
Низька чисельшсть поголiв,я основних видiв мисливських тварин на теренах Вшницько! област вимагае невщкладних заходiв, спрямованих на збшьшення щшьност населення цих тварин. Одним з ефективних шляхiв збереження, вщтворення i рацiонального використання об'екпв тваринного свiту е розселення автохтонних мисливських та акиматизащя нових для фа-уни Укра!ни видiв тварин. З метою забезпечення збереження генетичного фонду мисливських, рщюсних i таких, що перебувають пiд загрозою зник-нення видiв тварин необхщно створити центри та "банки" для збереження генетичного матерiалу.
Одним з таких центрГв можуть стати вольери для утримання i розведення диких тварин на територп Вшницького обласного комунального спещ-алiзованого люогосподарського пiдприемства мВiноблагролiсм, котре вщпо-вщно до Лiсового кодексу Украши (ВГдомост Верховно1 Ради. 1994, № 17, ст. 99) веде господарство у колишшх колгоспних люах у межах Bcieï Вш-ницько1 областi. Перша дшянка вiдведена для органiзацiï утримання та розведення диких тварин розташована на швшчнш околицi м. Вшниця. Координа-ти - 28°30' довготи та 49°10' широти. Вгд сусiднiх землекористувачiв терито-рiя призначена для утримування i розведення диких тварин вщгороджена су-цiльними залiзобетонними плитами, що мають висоту до 2,0 м. ОкрГм юну-ючоï огорожi по периметру територiï, кожен вольер (загш) огороджено окре-мо дротяною сiткою у поеднаннi з дерев'яними перекладинами. Загальна висота огорож вольер сягае 3-4 м. Подвшна конструкщя огорожi особливо з боку автомагiстралi унеможливлюе потрапляння тварин з вольеру за його межi i створення аварiйноï ситуаци.
Результати бiоценотичних дослiджень свiдчить про значне бюлопчне рiзноманiття, як рослинного, так i тваринного (безхребетш) розселення територп, вщведено1" для утримання i розведення диких тварин. У рослинному покривГ виявлено майже швсотш судинних рослин, серед яких таю види, як люпин багатолистий, конюшина середня i повзуча, тимофивка лучна, ожина сиза, бузина чорна, верба козяча, осика та шш^ що можуть служити природ-ним кормом для зазначених видiв ратичних. Позитивним е також наявшсть поблизу вольерiв резервно:' дшянки для вирощування кормових культур.
У процес обстеження територи, вiдведеноï для вольерного розведення мисливських видiв звiрiв (олень, сарна, лань, кабан та ш.) i птахiв (фазан, ку-рiпка, перепiлка та ш.) нами не виявлено промiжних живителiв трематод i нематод - представниюв прiсноводних молюскiв (ставковики звичайний, ма-лий, болотяний та ш.). На дослiджуванiй територи не виявлено також iмаго представникiв комах, зокрема, твердокрилих (хрущ травневий захщний (Me-lolontha melolontha) та нехрущ червневий (Amphimalon solstitialis), личинки яких е промiжними живителями скреблянки гiгантськоï (Macracanthorhyn-chus hirudinaceus) - паразита травного тракту представниюв родини Suide (свиш дико")).
ОкрГм того, актуальним для Украши в цiлому, та для Вшнищ зокрема залишаеться використання об'еклв тваринного свiту в наукових, культурно-освiтнiх, виховних та естетичних цшях з метою органiзацiï наукових дослщ-жень, спрямованих на обгрунтування заходiв щодо охорони тваринного свь ту; виховання громадян у душ гуманного ставлення до тварин; пропаганди важливост охорони тваринного свгту; стимулювання дiяльностi, спрямованоï на охорону, ращональне використання i вiдтворення тваринного свггу, а також для комерцшних та шших цiлей вщповщно до чинного законодавства.
Поряд Гз зазначеним вольерне господарство зможе виконувати ще одну важливу еколого-сощальну, принципово нову, в умовах Украши, фун-кщю - забезпечувати життя диким тваринам, що з тих чи шших причин пот-рапили до рук людини. ПодГбш осередки для надання допомоги й утримання
диких тварин iснують практично в ycix крашах Захiдноï Свропи, проте в Ук-paÏHi вони вiдсутнi, за винятком окремих аматорських спроб.
Результати ан^зу нормативно-правових ак^в, щодо використання тваринного свпу свiдчить, що законодавством Украши дозволяеться утримання набутих в установленому порядку мисливських тварин у штучно ство-рених умовах, в яких вони живляться переважно природними кормами, але не мають можливост вшьно перемiщуватися за межi штучно iзольованоï дь лянки мисливського упддя, а також - утримання мисливських тварин у вщ-повщних спорудах, де вони не мають можливост живитися природними кормами та самостшно виходити за межi таких споруд. Згiдно з чинним законодавством (статт 23, 31, 32, 45 та ш. Закону Украши "Про тваринний свгг") i статутом шдприемства до повноважень "Вшоблагролю" у галузi мисливського господарства та полювання належить: органiзацiя робгг з охорони, використання i вщтворення мисливських тварин, збереження та полшшення стану мисливських угiдь; шдготовка проектiв планiв переселення мисливських тварин, оргашзащя роботи з ï^ штучного вiдтворення; вирiшення iнших питань у галузi мисливського господарства та полювання вщповщно до законодавства.
Таким чином, Вшницьке обласне комунальне спецiалiзоване люогос-подарське пiдприемство "Вiноблагролiс" з позици законодавства Украïни i свого статуту та, зважаючи на сприятливi природно-iсторичнi умови мае всi шдстави для органiзацiï вольерного розведення диких тварин з метою збереження, вщтворення i ращонального використання об'екпв тваринного свiту; розселення автохтонних мисливських та акшматизаци нових для фауни Украши видiв тварин; для забезпечення збереження генетичного фонду мисливських, рщюсних i таких, що перебувають тд загрозою зникнення, видiв тварин; створення центру та "банку" для збереження генетичного матерiалу; використання об'екпв тваринного свггу в наукових, культурно-освггшх, вихов-них та естетичних цшях; органiзацiï наукових дослщжень, спрямованих на обгрунтування заходiв щодо охорони тваринного свпу; виховання громадян у дус гуманного ставлення до тварин; пропаганди важливостi охорони тваринного свпу; стимулювання дгяльностг, спрямованоï на охорону, ращональ-не використання i вщтворення тваринного свпу, а також для комерцiйних та шших цiлей вщповщно до чинного законодавства за спещальними дозвола-ми, що видаються зпдно з правилами, що встановлюються Мiнiстерством екологiï та природних ресурЫв Украïни.
Л1тература
1. Бюлопчний словник// Редколепя. 2-е вид. - К. : Головна редакщя УРЕ. 1986. - 680 с.
2. Бондаренко В.Д., Делеган 1.В., Татаринов К.А., та ш. Мисливствознавство. - К.: НМК ВО, 1993. - 200 с.
3. Делеган 1.В. Вщенсью олет// Лгсовий i мисливський журнал. - 1999 Б, № 5. - С. 32.
4. Делеган 1.В. Охорона р1зномашття мисливських тварин: правов1 аспекти// Наук. вюник УкрДЛТУ: Охорона бiорiзноманiтгя: теоретичш та прикладш аспекти. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 10.3. - С. 34-39.
5. Делеган 1.В., Делеган 1.1., Дикий 1.В. Сучасний стан i перспективи штенсивного розведення видГв пщродини оленi справжш (Cervinae)// Вюник ЛьвГв. ун-ту. Серiя бюл. -2001 Г, вип. 27. - С. 156-161.
6. Делеган 1.В., Делеган I.I. Свиня дика в антропогенному ландшафт^/ Вiсник Лу-ган. держ. пед. ун-ту iM. Т. Шевченка. - 2002, № 1. - С. 198-201.
7. Делеган I. Люова зоолопя. Безхребетш. - Львiв: Поллi. 2003. - 473 с.
8. Делеган I.B. Бюлопя лiсових птахiв i 3BipiB. - Львiв: Поллi, 2005. - 600 с.
9. Зайцев А.Г., Брусова З.А., Поляков К.С. Звероводство. - К.: Урожай, 1984. - 120 с.
10. Kolar Z. Metody chovu v intensivnich chovech jelenovitych// Myslivost. Strsz mysli-vosti. Rocnik 48 (78). № 5, 2000. - S. 14-15.
11. Pintir J. Intensivni chovy elenovitych v Ceske republice// Myslivost. Strsz myslivosti. Rocnik 48. № 1, 2000. - S. 4-6.
УДК630*15;630*907.13 Ст. наук. ствроб. М.С. Гунчак, канд. с.-г.
наук - Укратський НДЫрлк iM. П. С. Пастернака;
пошукувач М.М. Лущак - НЛТУ Украти
б1олог1чн1 та еколог1чн1 особливост1 ведмедя бурого (URSUS ARCTOS LINNAEUS, 1758) в карпатах
Охарактеризовано особливосп розмноження, рiчний цикл життя, живлення та окремi аспекти етологл ведмедя бурого у Карпатах.
Ключов1 слова: ведмщь бурий (Ursus arctos), живлення, хижацтво, поведшка.
Senior research worker M.S. Hunchk - Ukrainian NDIгiрлiс the name P.S. Pasternaka; пошукувач М.М. Luschak - NUFWT of Ukraine
Biological and ecological features of bear of brown (Ursus arctos Linnaeus, 1758) in Carpathians
Reproduction, annual cycles of life, food and preying on others, mind, and other behaviour aspects for brown bear in Carpathians are considered.
Keywords: brown bear (Ursus arctos), food, preying, behaviour.
Родина Ведмеж1 (Ursidae Fischer, 1817) в наш час представлена 7 видами, ведмщь бурий серед них найпоширешший. Ще недавно цей могутнш хижак був звичайним зв1ром суцшьних люових масив1в на значнш частит територп кра1ни. Навггь у першш половит Х1Х ст. ведмед1 ще водились у л1со-вих хащах Полюся. Тепер ведмщь залишився тшьки в захщнш частит краши - у прських мюцевостях карпатських лшв. За останш десятишття в л1сах Закарпатсько!', 1вано-Франювсько1', Льв1всько! та Чершвецько! областей чи-сельшсть ведмедя бурого помггно зменшилась.
Велика ведмежа голова сидить на короткш м'язистш ши!, i шби переходить в масивний бочкопод1бний тулуб. хвют короткий, на стопохщних лапах п'ять пальщв з мщними довжиною 6-12 см югтями, що не втягуються. Висота в холщ 70-130 см, жива маса дорослих особин може сягати 600 кг. За-барвлення дуже мшливе: вщ свггло-кремового до чорного. Для ведмежат ха-рактерний бший "нашийник", що шод1 може збершатися i в дорослих особин. Череп у ведмедя великий, масивний, з сильно розвинутими гребенями i ви-личними дугами, у самищ дещо менший i бшьш заокруглений. Кютки черепа масивш з ч1тко вираженими гребенями - середшм i потиличним.
Мета ще! роботи - з'ясувати основш бюлопчш та еколопчш особливосп ведмедя в умовах Укра1нських Карпат. Дослщження проводилися за-гальноприйнятими методами на теренах Карпатсько! люомисливсько! область
