УДК 532,135; 532
Е. В. БІЛЕЦЬКИЙ, канд. техн. наук
Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, м. Харків Ю. А. ТОЛЧИНСЬКИЙ, канд. техн. наук
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків
ОБЧИСЛЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ТЕПЛОВІДДАЧІ ПРИ ТЕЧІЇ ДЕЯКИХ НЕНЬЮТОНІВСЬКИХ РІДИН У ТРУБАХ І КАНАЛАХ
В статье рассматривается проблема теплообмена при течении в трубах и каналах неньютоновских жидкостей. Предложена методика определения теплообменных величин при течении степенных, бингамовских и обобщенных жидкостей.
У статті розглядається проблема теплообміну при течії в трубах і каналах неньютонівських рідин. Запропонована методика визначення теплообмінних величин при течії степеневих, бінгамівських та узагальнених рідин.
Вступ
Теплові процеси є найбільш розповсюдженими у процесах харчової та хімічної технологій. Неізотермічні умови протікання процесів зустрічаються набагато частіше, ніж ізотермічні. Відомо багато способів підведення і відведення теплових потоків до (від) тепловіддачі поверхні машин і апаратів, що передають тепло у тому числі і за принципом: труба в трубі або в сорочці. Величина потоку тепла через деяку тверду поверхню визначається її тепловим опором і коефіцієнтами тепловіддачі зі сторін середовищ, які обмінюються теплом [1, 2, 3]. Якщо середовище є ньютонівським, то коефіцієнти тепловіддачі визначаються за допомогою відомих формул [1, 2, 3]. Теплообмін в неньютонівському середовищі вивчене значно менше. У наведеній роботі пропонується розглянути обчислення коефіцієнтів тепловіддачі при течії неньютонівської рідини в трубі або каналі. З аналізу останніх досліджень та публікацій можна зробити висновок, що з усього різноманіття неньютонівських рідин найбільш поширеними є представники трьох класів - це бінгамівська рідина, узагальнена зсувна рідина, степенева рідина. Пояснення вимагає термін - узагальнена зсувна рідина. Це така рідина, в'язкість якої залежить від швидкості зрушення довільним способом. Окремим випадком такої рідини є степенева рідина [4]. Такі ділянки течії, як труби і канали, вибрані тому, що труба є основним елементом теплообмінного апарату, а канал - основним елементом робочої камери черв'ячного екструдера [5]. Зміст цієї роботи спирається на ряд результатів про течію згаданих вище рідин у трубах і каналах [6, 7, 8, 9, 10, 11,]. Зокрема, у попередніх роботах була розглянута течія в каналах плоскої і прямокутної форм, межі яких рухаються вздовж самих себе, а також в поздовжньому і поперечному напрямах. У згаданих роботах були побудовані тривимірні поля течії зазначених неньютонівських рідин при різних граничних умовах, які складають необхідні умови обчислення коефіцієнтів тепловіддачі. Як відомо, потік рідини в трубі або каналі може бути організований таким чином, що в процесі підведення або відведення тепла утворюється (або не утворюється) тепловий приграничний шар. При течії самої рідини також може утворюватися (або не утворюватися) гідродинамічний приграничний шар. Течія, в якій гідродинамічний шар відсутній або, що те ж саме, займає весь поперечний переріз труби чи каналу, називається стабілізованою. В іншому випадку - нестабілізованою [1, 2, 3]. Те ж саме справедливо і для процесу перенесення температури [1, 2, 3]. Мірою відносини товщин гідродинамічного і теплового приграничного шарів є число Прандтля [1, 2, 3]. Для більшої частини течій товщини гідродинамічного приграничного шару більше, ніж тепловий, а число Прандтля складає більше одиниці. Це особливо правильно, якщо гідродинамічний приграничний шар займає весь переріз труби або каналу.
Основна частина
У даній роботі розглядаються стабілізовані течії вказаних неньютонівських рідин у гідродинамічному сенсі і нестабілізоване перенесення температури з відносно теплового приграничного шару. Остання умова означає, що число Пекле значно перевищує одиницю [1, 2]. Для обчислення коефіцієнтів тепловіддачі використовується рівняння конвективного переносу температури [1, 2, 3]. На теплообмін впливає компонента швидкості, яка може бути, як дотичною, так і нормальною відносно тепло передаючої поверхні [3], що передає тепло у прямих каналах і трубах при стабілізованій течії нормальна компонента швидкості відсутня. Дотична компонента швидкості може мати дві складові - вздовж і впоперек поздовжньої осі труби або каналу. У цьому випадку дотична компонента швидкості являє собою векторну суму цих складових, і саме ця сума визначає коефіцієнт тепловіддачі.
Рівняння конвективного переносу температури записується так:
д Т
V-------Ь V
х д X
д Т
У ду
= X
д 2 Т
.2
х = -
X
Р°,
(1)
5 у ■ р
в якому их і иу - дотична і нормальна складові вектора швидкості неньютонівської рідини, м/с;
Т - абсолютна температура в рідині, 0К ;
2 /
X - температуропровідність рідини, м / с ; X - теплопровідність рідини, ВТ І м-0 К;
р - щільність рідини, кг/м
Ср - теплоємність рідини,
Дж/
кг-0 К.
Рівняння (1) записано в наближенні теплового приграничного шару так, що в правій його частині збережена тільки поперечна похідна по змінній у. Координата X вважається
спрямованою вздовж дотичній компоненти швидкості рідини (у випадку чисто поздовжньої течії дотична компонента спрямована вздовж осі труби або каналу). Вище сказане наведено на рис 1. Розглянемо, якщо vy = 0.
V У У У У У У
^^Приграничні шари
Ядро
ин
'У
+
w
г+(у+)
■*(7 )
ичні слої
у///у у у у у у у у у у у л
УУ У У У У У У У У У У У У Г7\
^^Приничні слої
Межа ядра
______Межа ядра____________
^^>Приничні слої V У У У У УУ ~У У У У У У У 7-71
w
а.
б.
з
+
Рис. 1. Теплові приграничні шари у бінгамівській рідині: а. вид упоперек каналу; б. вид уздовж плоского каналу
Маючи на увазі той факт, що існує тепловий приграничний шар, потік тепла біля твердої поверхні залежить від поведінки поля швидкості тільки поблизу цієї поверхні. Для бінгамівських і небінгамівських рідин слід використовувати в (1) розкладання другого і першого порядків відповідно по малій величині відстані до поверхні. Якщо обозначити цю
відстань через у то для бінгамівської і небінгамовської рідин біля меж ділянок течії (стінок труби каналів) слід використовувати таке вираження:
и,= "г+^ту , (2)
ду
а для бінгамівської рідини поблизу твердого ядра слід використати вираження такого виду:
я2
д и
и = и +-х к ду
х у 2,
(3)
в яких "г - швидкість стінки, м/с; и% - швидкість твердого ядра, м/с.
У (3) доданок, пропорційний у відсутній в силу умови звернення в нуль другогоінваріанта тензора швидкості деформацій [4].
Рівняння (1) з их по (2) і (3) допускає автомодельні рішення за допомогою підстановок такого виду [6]:
а =
2 ди У/3
2 х
У
13
(для их по формулі (2));
х
а =
д 2 V/4
2 ди
X ду2
(4)
У
Д/4
(для их по формулі (3)),
з яких виходить, що щільність теплового потоку зменшується вздовж напряму дотичної
• -1/3 • -1/4 • ....
швидкості як х ' і х ' для першого і другого випадків відповідно. Увівши середнє
значення щільності теплового потоку на деякій довжині L і зважаючи на стандартне
визначення числа Нуссельта Nu для останнього отримуємо такі вирази:
2 2/3 h
N11 =- —т
3 і13
, ди У/3
1_______х_
X су
N4 =
8 h
15 ¿V4
С і ди ^ 1_________х
X ду
1/4
(5)
в якому h - напівширина каналу, труби, м.
Таким чином, з (5) виходить, що числа Нуссельта визначаються похідними дотичної до стінки швидкості на стінках каналів, труб і на межах твердого ядра для бінгамівської рідини. Нижче розглядаються течії бінгамівської рідини в плоскому і прямокутному каналах (див. рис. 2 і 3).
Швидкість поздовжньої течії в плоскому каналі має такий вигляд [7]
+ h dP ( 2 ^ ї~ dP С _
и = ^---------------1 1 -%2 \±1---------1 1 + %
|| || 2^udCh V У) ц У
у± = ±
0
dP|dC
■ +
ж, -ж, І/2
h
1 dP го
ц dCh Ц
де и - швидкість течії, м/с;
ц л. = ц+ э^ и
т
¡и - в'язкість бінгамівської рідини Па ■ с;
Р - тиск у бінгамівській рідині Па;
W|jt - швидкості верхньої і нижньої меж каналу відповідно, м/с (рис. 2);
r+(r+ )
т(у )
w-®
а.
W+
Vk_
Ядро /
I
v/y/y/y/y/y/y/y/\
W-
б.
Рис. 2. Поздовжня течія бінгамівської рідини у плоскому каналі
а. вид упоперек каналу; б. вид уздовж каналу
x
у± - безрозмірні координати твердого ядра;
То - межа течії, Па.
Швидкість подовжньої течії бінгамівської рідини в прямокутному каналі записується таким чином [8, 9]:
± _-A_dP і-ъ2 ±hdP r^'(iТЪ) ±
lly 2ßdCh 1 + ж2р±(1 Т r±)± ßdCh 1 + ж2р^(1 Т r±) ||y,
(7)
u± _-__________________1 -g ±r±-(1 Т4) + w±
|X 2^d^a 1 + Px±(1 Т Гх1 )/ ж2 2^dCa 1 + Px±(1 Т Гх) ^
ж _ hla ; _ y/h ; -x _ x/a ; -h _ z/h ; -a _ Va,
де а - ширина прямокутного каналу, м; h - висота цього каналу, м;
Г± і r± - координати безрозмірних меж твердого ядра, б/р.
Значення величин r± і Г± визначене авторами [8, 9]. Їх конкретний вид є лінійною
комбінацією виразів виду (6) для r± з ваговими множниками, залежними від параметра форми каналу ж [8, 9].
Швидкість поздовжньо-поперечної течії бінгамівської рідини в прямокутному каналі зі швидкістю меж (див. рис. 3). для поздовжньої компоненти швидкості співпадає з виразами
(7), а поперечні компоненти швидкості uíy і üíx представлені наступними виразами [10]:
у± _ AdPi -2-r±2±(1 ±r±)(r±-£)±wíy(-r±)
íy 2ßddh 1 + ж2г± • (1Т r±) 1Т ry ’
(8)
± _ а dPx £ -У± ±0 ±У±±)(У±±-Їх) ± х •( -ГІ)
и±х 2^Ма 1 + s±■(l + Ух)! ж2 ± 1 + УХ ’
ви=хік; _ у/к;
ву _ уIа; йх _ хІа;
у яких dPy|d9h , dPx|dв^ - поперечні градієнти тиску в площині поперечного
перерізу каналу, Па/м (див. рис. 3).
в.
Рис. 3. Течія бінгамовської рідини: а. поздовжня течія бінгамівської рідини у прямокутному каналі; б. поздовжня течія бінгамівської рідини у прямокутному каналі як композиція плоских рідин; в. поперечна течія бінгамівської рідини у прямокутному каналі
У формулах (7) і (8) є величини ру, р± , Г± , s±, які залежать від комбінацій
граничних умов дробово-раціональним чином які із-за громіздкості обчислень тут не представлені [10]. Спираючись на формули (4) і (5) слід вичислити відповідні похідні. Для плоского каналу і повздовжньої течії є два коефіцієнти тепловіддачі - на верхній і нижній стінках; і два коефіцієнти тепловіддачі - на верхній і нижній межах твердого ядра. Це означає, що потрібно вичислити перші похідні вирази (6) в точках = ±1 і другі похідні
цього ж виразу в точках = у . Опускаючи прості проміжні дії можна записати такий результат:
дог
... 1 dP ( ±
± 1 =------------—І 1 + у
h
я2 ± д о
1 dP
цк d£
(9)
к
Отже, числа Нуссельта пропорційні кореню кубічному з першого вираження і кореню четвертого ступеню з другого виразів (9). Враховуючи вираження (6) для у± виходить, що числа Нуссельта досить складним чином залежать від усіх параметрів течії: градієнта тиску, порогу течії, різниці швидкостей стінок.
У поздовжній течії бінгамівської рідини в прямокутному каналі є вісім меж - чотири стінки і чотири межі твердого ядра. Отже, є вісім коефіцієнтів тепловіддачі. Для їх обчислення потрібно визначити чотири перші похідні від виражень (7) по у і X відповідно
в точках % = ±1; % = ±1 і чотири других похідних по у і X відповідно в точках у х
% У = уу±, %х = у± . Опускаючи проміжні перетворення кінцевий результат можна записати
до
У
ду
± 1 =
1 dP
1 + у± У
ц dC1Л 2 ± [ л ±
^ ъ к 1 + х р -1 1 + у
У К У
дог,
х
дх
± 1 =
1 dP
ц d£
я2 ±
д о,.
У
ду'
1 dP
У
цкс*Ск 1 + х2 р± -11 + у±
У
1 + у
я2 ±
д о,
дх'
а 1 + Х ^П1 + Ух)/Х 2
1 dP
У
^^а 1 + Рх± - К1 + У;) / X2
У
У
(10)
1
1
Нарешті, в поздовжньо-поперечній течії в прямокутному каналі є вісім коефіцієнтів масовіддачі. Обчислення повністю співпадає з обчисленням для поздовжньої течії. Потрібно використати формули (7) і (8). Єдина відмінність для поздовжньо-поперечної течії полягає в
тому, що замість 0|у і 0^х слід вичислити перші і другі похідні від ^
“ГУ ] 2 +(°[ У ) 2 ‘
+ ^2 ( + ^2 • • о І +1 о^ І . Як приклад нижче наводиться обчислення для швидкості з індексом
« У ». Доречні такі вирази:
до
У
ду
■x<
о
У
+ I о
1У
до
оо
|У + 2оÎ
до
у ду 1 у дУ
Î
У, о~ = У
о
У
+ I о
1 У
^2 î до
________у_
ду 2
l
l
оо °у) +(о1 у
V У
у/2
о
дотт Î || У
+ 2о
до î 1У
||у ду 1у ду
x<
(д î Л
до
||У
ду
о
+ 2
( г, Î Л до о 1У
ду
о
+2о
доіг Î ||
+ 2о
до î 1У
||у ду 1у ду
У +-
о I о
||
+I о
1У
(ll)
Якщо вирази (ll) взяти в точках £у = îl і <^v=yÎ, то (ll) спрощуються так, що
отримуємо наступні результати:
дої
у
ду
Î l
W
\У
+ I w
1
2wñ
до
\У
д
до
+ 2w
1
î l
1 у ду
î і У
я2 î
до
н
ду
= 2о
k
У
у
~2 î
до
||У
д
+
^2 î до
1
У
у
д
2
У
У
(l2)
в яких L>k - швидкість твердого ядра, м/с.
Ця величина визначена в роботі авторів [l0] і через громіздкість обчислень тут не наводиться. Так само обчислюються похідні від компонентів иу по змінній у . Результат
співпадає з (l2) з урахуванням заміни індексу «у» і на індекс « Х » і величин W^ÿ, W^ на
W||X і W1Х (рис. 3). Самі ж перші і другі похідні, що входять в (ll) і (l2) обчислюються з виразів (8).
З урахуванням вищесказаного для бінгамівської рідини, слід розглянути обчислення коефіцієнтів тепловіддачі для течії узагальненої і степеневої рідин. Нижче розглядається поздовжня течія в плоскому каналі як базова, подібно до такої ж течії бінгамівської рідини. Потім розглядаються поздовжньо-поперечна течія в плоскому каналі і поздовжня течія в прямокутному каналі (рис. 4-7).
о
о
l
о
о
о
о
і
x
о
о
і
о
о
о
о
||дс
ІУ
< 2о —►—3 к
0 *! С і 8 і.
■ ^ © Г'и
\Х
IV
±Х
Ж,
Рис. 4. Прямокутний канал і граничні умови тривимірної течії в каналі:
- значення поздовжньої швидкості на стінках каналу; нормальних до осі OY; Ждх - значення поздовжньої швидкості на стінках каналу; нормальних до осі ОХ; ,^+ - значення поперечних швидкостей на границях каналу.
т
+
Граничны умови для базової задачи куеттовскої течії відображені на рис. 5.
уОО
2И(2а)
Рис. 5. Фрагмент щілинного каналу та граничні умови: і = х, у ; і = х , ширина канала - 2а; і = у , ширина канала 2И
х
Рис. 6. Поперечна течія в щілинному каналі: а - в залежності від координати у, б - в залежності від координати х
а
а б
Рис. 7. Розбивка прямокутного каналу і лінеаризація розбивки: а - для поздовжньої течії; б - для поперечної течії
Вираження для профілю поздовжньої течії в плоскому каналі має такий вигляд [11]:
+ а(к + у) о~ = —---------— +
2 Р
(а2 + у * - у dP
4Р
2 р dz
3/2
у
2 Р
3 dP|dz
( „.2
а
*
4Р
Ь + у dP 2 р
■ +
2 Р +
+ w-
3 dP|dz
*
у=
w + - w
а-2
Р
2
а Ь dP К\Р2 + Р ^ ;
12 ’
*эф =а +
(13)
в якому ¡иэф - в'язкість узагальненої рідини Па ■ с ; а, Р - параметри в'язкості;
^ —
W і W - швидкості руху стінок каналу, м/с. (див. рис.4);
2 - координата уздовж осі каналу, м.
Вираження для швидкості поздовжньо-поперечної течії в плоскому каналі в поздовжньому напрямку мають вигляд, подібний (13), але через те, що в цій течії існують дві компоненти швидкості, величина Р змінюється за таким правилом:
Р ^ Р2 = РдДГ+'к2)/2, де величина kзалежить від швидкостей на межах каналу таким чином [12].
w
1
+ -Wи - Wи
(14)
де Wl, w^ - швидкості стінок каналу в поздовжньому і поперечному напрямах
відповідно.
Величина а в поздовжньо-поперечній течії співпадає з однойменною величиною поздовжньої течії. Поперечна компонента швидкості о* те ж описується формулою (13), в якій градієнт поздовжнього тиску необхідно поміняти на поперечний градієнт
dP|dy ; і величину Р поміняти на величину Рх за правилом: Р ^ Рх = Р^Дї + к 2 )/2к 2 . При цьому величина а залишається рівною своєму значенню в поздовжній течії.
1—Г * * 44 *
Поздовжньо-поперечна течія характеризується двома спеціальними точками у2 і у у, вирази для яких виходять з вираження (13) для координати у * за такими правилами:
у*,(і+ - і- ,а,Р, dP|dz у*(і\+ ~ і\\,а,Рг, dP|dz )
у*У(і+ -і-,а,Р,dP¡dz)^у*у(і -і-,а,Рх,dP/dx\ .
Величина dPІdx визначається з такої формули:
dP 3 і, +1 — = —а . ^ dx 2 h
- (
а
а + р
X
7 Рх (
+--------1
"1
1 ,
Рх:
а+Р
х У
(15)
у якій т і п - деякі числові параметри, би/р.
Поздовжня течія в прямокутному каналі також будується з профілів швидкості (13) як основних параметрів. Це робиться шляхом кускового розбиття прямокутника поперечного перерізу каналу на підобласті, в яких поздовжня швидкість залежить від координат X і у
окремо [13]. Компактний запис вираження для поздовжньої швидкості має такий вигляд:
^3/2 _ ( 2 _ * ^3/2
и+ =а( + х,)+
zі 2р. Хі і
( 2 а
г ^ Хі Хі dP
4Р2 Рі ^
V і У
і+ -1. г г
а
- 2
Р
( 2 а і
1.
ч1/2
, 4Р
V і
г_^
2 Р dz
+
ау =а
ах = а
(1 + ж2); (1 + 1/ ж2);
2 _Р_
3 dP|dz
*
а
і + і і
4Р
і = у, х;
Р dz
і
¡і = И, а:
Ру =Р(1 + ж2 )і/!/2;
Рх =Р(1 +1/ ж2 )ї2/2,
2 _Р_
3 dP|dz х = И/а;
(16)
у якому а - ширина прямокутного каналу, м.
При обчисленні коефіцієнтів тепловіддачі течій, швидкості яких представлені формулами (13), (14), (15) і (16), необхідно скористатися формулами (5) і при цьому взяти до уваги те, що в плоскому каналі в поздовжньому і поздовжньо-поперечному течіях є два коефіцієнти тепловіддачі, а в прямокутному каналі - чотири коефіцієнти тепловіддачі. У поздовжньо-поперечній течії в плоскому каналі потрібно складати по теорії Піфагора дві складові дотичної швидкості. Як і для течії бінгамівської рідини обчислення коефіцієнтів тепловіддачі зводиться до обчислення перших похідних швидкості біля меж каналів. Для поздовжньої течії в плоскому каналі значення похідних в точках у = ±h є рівними:
ди±
ду
у=± И
V
4Р
2
Р dz
(17)
Для поздовжньо-поперечної течії при обчисленні похідних потрібно використати правило знаходження модуля вектоара (див. формулу (17) вираження для и:у ). У результаті проведення обчислень для похідних є правильними такі вирази:
т
до
ду
=± ь 2-
л/(^± )2 +(^і)2
2н1
до±
ду
+ 2н
до±
у=± Ь
ду
у =± ь
до:
ду
= + ^±
у=± Ь
2Д
(а2 Ь + у * dP ^
- + :
: V 4Р] Рг ^ у
А=м+к2)/ 2;
до*
ду
а , ( а2 Ь + у* dP^
- + - ±
у=± Ь
2Р± V 4Д2 Р* dz
*
уг = —
У
Рх =р(1 + к2)/2к2
(а2 Ь dP^ ’
а-2
- + -
Р: І 4Р: Р:
(18)
*
у. =■
а
Р
-2
±
а
2
ЛІ2
+
Ь dP
4Р2 р± d±
V н± ± у
Обчислення похідних для поздовжньої течії в прямокутному каналі виконується за допомогою формул (16) і зводиться до формул типу (17) з відповідними значеннями аі, Рі,
±і.
Окремо має сенс розглянути обчислення коефіцієнтів тепловіддачі для течії степеневої рідини. У зв'язку з тим, що цілий ряд теплоносіїв характеризується в'язкістю степеневої рідини [14]. Через те, що головні моменти обчислень абсолютно подібні до тих, які описувалися стосовно бінгамівської і узагальненої рідинам, нижче розглядається тільки поздовжня течія статечної рідини в плоскому каналі. Вираження для швидкості поздовжньої течії степеневої рідини з показником п має такий вигляд:
о~ =
у - у * dP п+1 п +1 Р Ь + у * dP п+1
Р dz п + 2 dpdz Р dz
п +1 Р
* Н - Н
у =------------
И = Р
п + 2 dpdz dо
Ь dP Р
dy
(19)
Обчислення похідної від (19) для коефіцієнта тепловіддачі приводить до такого результату:
(20)
до± { Ь + у* dP л п+1
ду у=± Ь V Р dz у
Представлені результати свідчать про те, що залежність числа Нуссельта від градієнтів тиску (поздовжнього і поперечного) реологічних і геометричних характеристик рідин і
1
2
каналів є нелінійною і дуже складною. Для того, щоб зробити цю залежність простішою і наочнішою слід записати вирази для числа Нуссельта для найпростішої течії, тобто для поздовжньої течії в плоскому каналі. Більш складніші з розглянутих вище течій, також мають числа Нуссельта, але числа є більш кількісно, ніж якісно ускладнені.
Вирази для чисел Нуссельта нижче записуються відповідно до формул (5) з точністю до тривіальних множників при похідних швидкості. Для бінгамівської рідини число Нуссельта є пропорціональним наступному вираженню:
N..
1 dP
/и d£
1 Т
dP|dC dP|dC^(l| и)'(1 -г0/ dP|dC)
1/3
(на стінках)
Nи ~
у/4
, (на межах твердого ядра)
(21)
З цього виразу виходить, що перші два числа Нуссельта залежать від трьох параметрів:
(1/иХ^Р/б^); г0/(dP|dz); (м+- м )/2И
останній з яких є кінематичною швидкістю
зрушення куеттовської течії ньютонівської рідини.
Для узагальненої рідини вираження для чисел Нуссельта правильним є вираження:
N
± — ± 2Р
11/2
а
2
1 dP
4Р
2 Р dC
1 Т-
м+ - м І / 2h
Г 2 , ^
а 1 dP ч4р2 +Р
а
2р
1/3
(22)
З якого видно, що число Нуссельта також залежить від трьох наступних параметрів:
а/2/ ; (і//ЗУ^Р^С); (w+ - w-)/2h .
Степенева рідина має число Нуссельта, пропорційні такому вираженню :
і
3(и+і)
N..
1 dP 1 т< ім+ - м )/ И .
Р dC ( 1 dP ^ 1 п+1
1р
(23)
в яке входить два такі
параметри: (1 Р^РМС) і (м+ - мт")/2И .
Висновки
Виходячи з вищевказаного, можна констатувати наступне. Усі представлені результати відносяться до гідродинамічно стабілізованих течій. Числа Нуссельта для бінгамівської рідини та інших неньютонівських рідин на стінках каналів, визначаються по першій похідній швид-
и
кості від змінної, спрямованої по нормам до стінки. Числа Нуссельта для бінгамівської рідини, які взяті у межах твердого ядра визначаються по другій похідній швидкості по нормам дії межі. Якщо дотична швидкість течії рідини у стінки має дві складові, то швидкість, похідна якої входить до числа Нуссельта, визначається через ці складові відповідно до теореми Піфагора. Числа Нуссельта для бінгамівської і узагальненої рідин залежать від трьох параметрів при поздовжній течії в плоскому каналі. Якщо течія має складніший характер, тобто є двох- чи трьохвимірною, то кількість параметрів зростає так, що ці параметри породжуються кожною компонентою швидкості багатовимірної течії і утворюють між собою усі можливі комбінації.
У подальшому значення чисел Нуссельта дозволяє обчислювати відповідні коефіцієнти тепловіддачі і теплопередачі між неньютонівськими рідинами, в трубах і каналах, і зовнішнім середовищем.
Список літератури
1. Кутателадзе С. С. Теплопередача и гидравлическое сопротивление. - М.: Энерго-атомиздат, 1990. - 367 с.
2. Кутателадзе С. С. Анализ подобия в теплофизике. - Новосибирск. Наука. Саб. отд. 1982. - 280 с.
3. Кутателадзе С. С. Основы теории теплообмена. - М.: Атомиздат. 1979. - 415 с.
4. Уилкинсон У! А. Неньютоновские жидкости. - М.: Мир. 1964. - 216 с.
5. Тадмор З., Гогос К. Теоретические основы переработки полимеров. - М.: Химия. 1984.
- 628 с.
6. Лойцянський Л. Г. Механика жидкости и газа. - М.: Наука. ГРФМЛ. -1973. - 848 с.
7. Г иргидов А. Д. Механика жидкости и газа (гидравлика). - СПб.: изд-во Политехнического ин-та. - 2007. - 545 с.
8. Полянин А. Д. Справочник по линейным уравнениям математической физики. - М.: Изд. фирма ФМЛ. Наука. 2001. - 576 с.
9. Білецький Е. В., Толчинський Ю. А. Модель в’язкопластичного бінгамовського плину в прямокутному каналі // Обладнання та технології харчових виробництв. - 2010. - № 24. - С. 45-54.
10. Білецький Е. В., Толчинський Ю. А. Властивості сімейства функцій для опису в’язкопластичної течії і граничних умов течі // Харчова наука і технологія. - 2010. - № 1(10). -С. 104-105.
11. Билецкий Э. В. Продольное течение бингамовской жидкости с поперечной циркуляцией в прямоугольном канале червячной машины //Теория и практика инновационного развития кооперативного образования и науки: Материалы международной научно-практической конференции профессорско-преподавательского состава и аспирантов., 14-16 апреля 2010 р. / Билецкий Э. В., Толчинский Ю. А.; Издательство БУПК. - Белгород. - 240 с.
CALCULATION OF HEAT-TRANSFER COEFFICIENTS FOR SOME NON-NEWTONIAN FLUID FLOWS IN PIPES AND DUCTS
E.V BILETSKIY, Cand.Tech. Scie.
YA. TOLCHINSKIY, Cand.Tech. Scie.
The article deals with the problem of heat-transfer for non-Newtonian fluid flows in tubes and ducts. Methods for determining heat-transfer values are proposedfor exponential, Bingamo and generalized fluids.
Поступила в редакцию 16.12 2011 г