CC BY
28
Пюля трагично! загибел1 проводника ОУН у травш 1938 р., дружина та син G. Коновальця оселились у Phmî на Люнготевере Флямшо №74. Ольга до останнього працювала у б1блютещ Иосипа Слшого, пережила на 20 роюв улюбленого сина. II кредом була терпеливють - pazienza. Н1коли не поашхалась, але шхто не бачив ïï сл1з. Тому не noïxana шкуди з Риму, де були юмнати чоловша i сина - цше ïï трапчне життя, самотньо1, сумно1 людини, яку час вщ часу згадував cbît як достойну дружину Полковника Коновальця [6, с. 52].
Отже, дискурс украшського нацюнал1зму на сьогодшшнш день е неповним, якщо в ньому не визнаеться значимють повсякденного досвщу, того макрор1вня, що вщтворюеться щодня. Адже аналопя з с1м'ею - це елемент, котрий визначае концепти i символи, iepapxira ц1нностей нац1онал1зму. Особливими в цьому контекст! е образи, KOTpi персошфшують приватну сторону життя тому, що така «мужн1сть» чи така «жшочшсть» корисн1 i показов! для наци.
Лггература
1. Рябов О. Россия-матушка. Национализм, тендер и война в России XX века. // О. Рябов. - Stuttgart, 2007. - 271 с.
2. Сватко Я. Свген Коновалець - творець ОУН // Я.Сватко. - Льв1в, 2006. -
64 с.
3. Ковальчук М. На чол1 с1чових стршьщв: в1йськово-пол1тична д1яльн1сть Свгена Коновальця в 1917-1921 pp.// М.Ковальчук. - К., 2010. - 288 с.
4. Нейджел Дж. Маскул1нн1сть та нацюнал1зм: тендер та сексуальн1сть у творенш нац1й / Дж. Нейджел // Ï. - 2003. -№27,-с.13
5. Розповщ1 про Свгена Коновальця (3i спогаду дружини О.Коновалець) // Матер1али 1сторико-мемор1ального музею полковника G.Коновальця у Зашковь - 2 арк.
6. Кузьмович О. Про це i те. / О.Кузьмович. - Нью -Йорк, 2000. - 287с.
7. Рудницька М. Новий тип жшки. / М.Рудницька. Статт1. Листи. Документа. - Льв1в, 1998. -844с.
8. Свген Коновалець та його доба. - Мюнхен, 1974. -1019с.
9. Найближча родина Свгена Коновальця // Свобода. -1983. Ч. 96. 24 травня. -с. 3
Стаття надшшла до редакци 10.04.2015
УДК 821.161.2
Берко Й. М., д.б.н., професор © E-mail: tarasberko@gmail.com
Лъегесъкий нацгоналънийушеерситет ветеринарноХмедицины та 6iomexHonoziü ¡мет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украг'на
ПРО ТЕКСТУАЛЬШ В1ДМ1ННОСТ1 В1РША «БУВАЛИ ВОЙНИ Й BlflCbKOBIÏ СВАРИ...» В Р13НИХ ВИДАННЯХ ПОЕТИЧНИХ TBOPIB
ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Викладаютъся выявлен! автором текстуалъм eidMiHHOcmi 6 i 8 рядюв eiprna Тараса Шевченка «Бували войни й eiucbKoeiï свари...» в pi3uux виданнях його поетичних meopie, починаючи з остантх деох десятил1ть XIX, епродоеж XX i перших 14 poKie XXI стол1ть. Сдиним джерелом тексту цъого eiprna е список I. Лазареесъкого в «Быъш1й книжц!», який ein переписав з поетоеого автографа, що не збер1гся. Вважалося i продовжуе вважатися, що nid час переписування eiprna
© Берко Й. М., 2015
267
I. Лазаревсъкий зробив грубг помилки у текстг 6 i 8 рядюв i пропустив одне слово в 23 рядку. Це стало тдставою для втручанъ у текст цих рядюв редактор1в pi3uux виданъ з метою виправлення наявних у нъому помилок, що в результатi призвело до його суттевих текстуальных i 3Micmoeux eidMiHHOcmeu пор1еняно з списком I. Лазареесъкого. Автором обгрунтовуетъся безтдставтсть зеинуеаченъ I. Лазареесъкого в допущених ним грубих помилках у 6 i 8 рядках eiprna i стеерджуетъся, що вони не маютъ суттееого значения, е лише орфограф1чними i стосуютъся деох слгв i, можлиео, ще одного слова в цих рядках. Запропоноеано ноеий друкоеаний eidnoeidnuK другог строфи eiprna з гг 6 i 8 рядками 3zidno 3i списком1. Лазареесъкого.
Ключовг слова: Шевченко Тарас, поетичт твори, «Кобзар», eiprn «Бували войни й eiucbKoeii свари...», «Быъша книжка», список I. Лазареесъкого, помилки у списку I. М. Лазареесъкого, текстуалъм eidMimocmi eiprna pi3HUX виданъ, безтдстаетстъ зеинуеаченъ I. Лазареесъкого в допущених помилках, ноеий eapianm друкоеаного eidnoeidnuKa другог строфи eiprna 3zidno з списком I. Лазареесъкого.
УДК 821.161.2
Берко Й. М., д.б.н., профессор E-mail: tarasberko@gmail.com
Львовский националъныйуниеерситет ветеринарноймедицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицкого, г. Львов, Украина
О ТЕКСТУАЛЬНЫХ ОТЛИЧИЯХ СТИХОТВОРЕНИЯ «БУВАЛЫ ВОЙНЫ Й ВИЙСЬКОВИИ СВАРЫ...» В РАЗНЫХ ИЗДАНИЯХ ПОЭТИЧЕСКИХ СОЧИНЕНИЙ ТАРАСА ШЕВЧЕНКО
Излагаются выявленные автором текстуальные отличия 6 и 8 строчек стихотворения Тараса Шевченко «Бувалы войны й вийсъковии свары...» в разных изданиях его поэтических сочинений, начиная с последних двух десятилетий XIX, всего XX и первых 14 лет XXI столетий. Единственным источником этого стихотворения является список И. Лазаревского в «Билъший кныжци», который он переписал с автографа поэта, что не сохранился. Считалось и продолжает считаться, что во время переписывания стихотворения И. Лазаревский сделал грубые ошибки в тексте 6 и 8 строчек и пропустил одно слово в 23 строчке. Это стало поводом для исправления по своему усмотрению текста этих строчек редакторами разных изданий поэзий Тараса Шевченко, которые привели к существенным его текстуальным и смысловым отличиям. Автором обосновывается несостоятельность обвинений И. Лазаревского в допущенных им грубых ошибках в 6 и 8 строчках стихотворения и утверждается, что они не имеют существенного значения, являются лишь орфографическими и касаются лишь двух слов и, возможно, еще одного слова в этих строчках. Предложено новый печатный вариант второй строфы стихотворения с ее 6 и 8 строчками согласно со списком И. Лазаревского.
Ключевые слова: Шевченко Тарас, поэтические сочинения, «Кобзарь», стихотворение «Бувалы войны й вийсъковии свары.», «Билъша кныжка», список И. Лазаревского, ошибки в списке И. Лазаревского, текстуальные отличия стихотворения разных изданий, безосновательность обвинений И. Лазаревского в допущенных ошибках, новый печатный вариант второй строфы стихотворения согласно со списком И. Лазаревского.
268
UDC 821.161.2
Berko J. M., Doctor of Biological Sciences, professor, tarasberko@gmail.com
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj
TEXTUAL DIFFERENCES IN THE POEM «BUWALY WOJNY I WIJS'KOVII SWARY...» IN DIFFERENT EDITIONS OF TARAS SHEVCHENKO'S POETRY
Textual differences between the sixth and the eighth lines of Taras Shevchenko'poem «Buwaly wojny i wijs'kovii swary...» defined by the author in various editions of his poetry, beginning from the two last decades of the 19th century, during the 20th century and the first fourteen years of the 21 st century are laid out. The only source of this verse is I. Lasarevskyi's list in his work «Bil'sha Knyzhka» («The Bigger Book»), which he rewrote from the unpreserved autograph of the poet. It was considered and still is that I. Lasarevskyi made glaring mistakes in the sixth and the eighth lines, and missed a word in the 23 d line while rewriting the poem. It caused the involvement in the edition of those lines editors from different publishers in order to correct the mistakes, and as a result, there are essential textual and contextual differences in comparison with I. Lasarevskyi's list. The author claims that I. Lasarevskyi's accusations of making mistakes in the sixth and the eighth lines of the poem are unjustified and they are considered to be not so important, they are just orthographical discrepencies applicable to two words and probably one more in those lines. A new printed corresponding version of the second verse in the poem including the sixth and the eighth lines of I. Lasarevskyi's list is presented.
Key words: Taras Shevchenko, poetry, «Kobzar», the poem «Buwaly wojny i wijs'kovii swary...», «Bil'sha Knyzhka» («The Bigger Book»), I. Lasarevskyi's list, mistakes in I. Lasarevskyi's list, textual differences of the poem in various editions, baselessness of the accusations of I. Lasarevskyi of making mistakes, a new corresponding version of the second verse according to I. Lasarevskyi's list.
Вивчаючи як боташк св1т рослин у поетичних творах Тараса Шевченка за «Кобзарем» видання 2003 року [25], мотиви й особливосп в живлення тих чи шших иазв рослии у тканину твору, ми, що цшком законом1рно, студдавали всю доступну нам наукову л1тературу, дотичну до теми нашого дослщження. Яким же було наше здивування, коли, опрацьовуючи одне з лп-ературних джерел, зокрема дуже змютовну статтю М. Скринника [6] про семантику украшсько! ¿дентичносп в поетищ «Кобзаря», ми прочитали в нш таке судження автора: «У Bipmi «Бували войни й вшськови свари...» старий дуб символ1зуе нашвзруйновану, дезоргашзовану украшську сшльноту, причиною занепаду яко! е зрада нацюнальних iHTepeciB чшьними речниками украшсько! владно! i духовно! ел1ти, ix запроданство у форм1 служшня чужШ державг Для Шевченка вони - нацюнальна шашель, що тлить стовбур дерева життя Украши» (стор. 145). I як продовження на шдтвердження ще! думки автором наводяться таю рядки з Шевченкового Biprna: «Галагани, i Кисел1, i Кочубе1-Нага1, Було добра того чимало. Минуло все, та не пропало, Остались шашелк гризуть, Жеруть i тлять старого дуба...»
Причиною нашого здивування стало те, що в цьому ж Bipmi, тобто «Бували войни й в1йськовй' свари...», опублшованому в «Кобзар1» видання 2003 року [25], в його рядках, яю наводить М. Скринник, i згадки немае про старого дуба, а замють нього в рядку Bipma м1ститься зовс1м ¿нше за значениям словосполучення, а саме:
269
«старого дща». На шдстав1 цього стало зрозумшим, що М. Скринник для свое! статп використав уривок з в1рша, опублшованого в «КобзарЬ» в шший час (1971 р.) та шшим видавництвом, шж «Кобзар» видання 2003 року. Тут наше здивування ще бшьше зросло, адже йдеться про замшу сл1в в одному й тому ж в1рш1, опублшованому в р1зних виданнях, чого, як вщомо, не повинно бути, тим бшьше, подумалось, ¿з в1ршем Тараса Шевченка.
Таким чином, завдяки опрацюванню статп М. Скринника вдалося виявити текстуальну розб1жшсть одного \ того ж в1рша Тараса Шевченка, опублшованого в р1зних виданнях його поетичних твор1в. Ця обставина й спонукала нас вивчити це питания на бшьшш кшькосп видань Шевченкових поезш \ спробувати виявити чи йдеться в даному раз1 про одиничшсть цього явища, а чи про його ширше розповсюдження в багатьох виданнях твор1в поета.
3 щею метою з картотеки вщдшу украшютики Льв1всько1 нацюнально! науково! б1блютеки ¿меш В. Стефаника, яка мютить вщомосп про численш видання поетичних твор1в Тараса Шевченка, довшьно було обрано понад два десятки шформативних карточок про конкретш видання цих твор1в, що вийшли в свп у р1зний час, починаючи з останшх десятир1ч XIX, впродовж усього XX 1 завершуючи 2014 роком XXI столпъ. Ус1 щ, вибраш для досягнення поставлено! нами мети видання, як нам здаеться, являють собою чисельно довол1 репрезентативну виб1рку, опрацювання яко! дозволило отримати загалом щкав1 матер1али, яю наводяться в таблицях 1 1 2 та обговорюються нижче в статп. Однак, перш шж приступите до !х обговорення, доцшьно буде навести текст в1рша «Бували войни й вшськовп свари...», щоб у читача склалося повне уявлення про цей тв1р. Подаемо його за «Кобзарем» видання 2003 року [25]:
«Бували войни й вшськовп свари: Галагани, 1 Кисел1, 1 КочубеьНага! -Було добра того чимало. Минуло все, та не пропало. Остались шашелг гризуть, Ж[е]руть I тлять старого дща... А од коршня тихо, любо Зелен[1 паросп] ростуть. I виростуть; 1 без сокири Аж зареве та загуде, Козак безверхий упаде, Розтрощить трон, порве порф1ру,
Роздавить вашого кумира, Людськп шашел1. Няньки, Дядьки отечества чужого! Не стане ¿дола святого, I вас не стане, - будяки Та кропива - а бшьш шчого Не виросте над вашим трупом. I стане купою на куш Смердючий гнш - 1 все те, все Потроху вп-ер рознесе, А [ми ] помолимося Богу I небагатп, невбоп.
Проведене нами пор1вняння тексту цього в1рша, видрукованого у р1зних виданнях поезш Тараса Шевченка, дозволило виявити в ньому суттев1 вщмшносп не в двох чи трьох ¿з цих видань, а в значно бшьшш !хнш кшькостг Вщмшносп щ стосуються, головним чином, тексту 6 1 8 рядюв друго! строфи в1рша. Це добре видно з таблиц! 1, в якш наведен! тексти 6, 7 ! 8 рядюв ще! строфи в1рша у р1зних виданнях твор1в поета в хронолопчному порядку, починаючи з кшця XIX, впродовж XX 1 закшчуючи початком XXI столпъ.
Бшьше того, як видно навпъ ¿з поб1жного анал1зу матер1ал1в ще! таблищ, текстуальш розб1жносп в1рша «Бували войни й вшськовп свари...» не тшьки не зникли впродовж такого довгого перюду видань Шевченкових твор1в, а, навпаки, невблаганно торують соб1 шлях, як бачимо, й у XXI столптя. Яскравим
270
шдтвердженням цьому слугуе низка видань поетових твор1в з 2001 по 2014 р1к включно, в яких знаходимо значш вщмшносп в текстах 6 1 8 рядюв згадуваного в1рша. Цшаво, що таю вщмшносп знаходимо навиъ у виданнях одного року, наприклад, 2014-го, випущених у свп р1зними видавництвами (табл. 1).
Таблиця 1
Сшвставлення тексту 6-8 рядкчв другоТ строфи в1рша «Бували войни й
вшськовп свари...» з р1зних видань поетичних твор1в Тараса Шевченка
№ № Назва видання Назва видав - ва Назва м1ста Р1к Текст 6-8 рядшв в1рша
1 2 3 4 5 6
1 Кобзаръ ( 3 )* Печатньа «Громади» Женева 1878 Жеруть 1 тльать старого дща...** А од кор1нньа тихо, льубо Зелен1 парости ростуть. (Стор. 63).
2 Кобзарь (10 ) Друкарня НТШ Льв1в 1908 Жеруть 1 тлять старого дща... А од коршня тихо, любо Зелеш паростТ ростуть. (Стор. 417).
3 Кобзар (12) «Лпература 1 мис-тецтво» Харк1в -Ки1в 1932 Жеруть 1 тлять старого дща. А од коршня тихо, любо Зелеш парост! ростуть. (Стор. 368).
4 Кобзар (13 ) Держлп-видав Ки!в 1939 Жеруть 1 тлять старого [дуба]... А од коршня тихо, любо Зелеш коршня ростуть. (Стор. 704).
5 Кобзар (14) Держлп-видав Ки!в 1940 Жеруть 1 тлять старого [дуба]... А од коршня тихо, любо Зелеш коршня ростуть. (Стор. 358).
6 Кобзар (15) Держ. видав-во худож. лператури Ки!в 1947 Жеруть 1 тлять старого [дуба]... А од коршня тихо, любо Зелеш парост! ростуть. (Стор. 368).
7 Повна зб1рка твор1в. Т.1. (16) Держлп- видав Украши Ки!в 1949 Жеруть 1 тлять старого дуба... А од коршня тихо, любо Зелеш парост! ростуть. (Стор. 595).
8 Кобзар (17) Держ. видав-во худож. лператури Ки!в 1956 Жеруть 1 тлять старого дуба... А од коршня тихо, любо Зелеш парост! ростуть. (Стор. 545).
9 Кобзар (18) Держлп- видав Украши Ки!в 1960 Жеруть 1 тлять старого дуба... А од коршня тихо, любо Зелеш парост! ростуть. (Стор. 500).
10 Кобзар (19) Держлп- видав Укра!ни Ки!в 1964 Жеруть 1 тлять старого [дуба]... А од коршня тихо, любо Зелен^ парост!] ростуть. (Стор. 353).
11 Кобзар (20) «Дн1про» Ки!в 1972 Жеруть 1 тлять старого дуба... А од коршня тихо, любо Зелеш парост! ростуть. (Стор. 508).
12 Кобзар (21) Вид. центр «Просвгга» Ки!в 1993 Жеруть 1 тлять старого дща... А од коршня тихо, любо Зелеш пароси ростуть. (Стор. 482).
271
13 Кобзар (22) «Дшпро» Ки!в 1994 Жеруть 1 тлять старого дща... А од коршня тихо, любо Зелеш парост! ростуть. (Стор. 599).
14 Кобзар (23) «Преса Украши» Ки!в 2001 Ж[е]руть 1 тлять старого д1да... А од коршня тихо, любо Зелен^ паросл! ростуть.
15 Повне з1брання TBopiB. Т. 2. (24) «Наук. думка» Ки!в 2001 Ж[е]руть 1 тлять старого [дуба]... А од коршня тихо, любо Зелен^ паросл] ростуть. (Стор. 368).
16 Кобзар (25) Вид. центр «Просвгга» Ки!в 2003 Ж[е]руть 1 тлять старого дща... А од коршня тихо, любо Зелен^ паросл] ростуть. (Стор. 290).
17 Yci твори в одному TOMi (26) ВТФ «Перун» Ки!в 2006 Ж[е]руть 1 тлять старого [дуба]... А од коршня тихо, любо Зелен^ паросл] ростуть. (Стор. 256).
18 Кобзар (27) TOB ВКФ «БАО» Донецьк 2008 Жеруть 1 тлять старого дща... А од коршня тихо, любо Зелеш паросл ростуть. (Стор. 439)
19 Кобзар (28) Вид. центр «Просвгга» Ки!в 2008 Ж[е]руть 1 тлять старого дща... А од коршня тихо, любо Зелен^ паросл] ростуть. (Стор. 290).
20 Кобзар (29) Каменяр Льв1в 2011 Ж[е]руть 1 тлять старого [дуба]... А од коршня тихо, любо Зелен^ паросл] ростуть. (Стор. 833).
21 Кобзар (30) Вид. центр «Просвгга» Ки!в 2012 Ж[е]руть 1 тлять старого [дуба]... А од коршня тихо, любо Зелен^ паросл] ростуть. (Стор. 650).
22 Кобзар (31) «Фолю» Харк1в 2012 Ж[е]руть 1 тлять старого [дуба]... А од коршня тихо, любо Зелеш [паросл] ростуть. (Стор. 697).
23 Бшьша книжка (32) TOB «Вид-во «КЛЮ» Ки!в 2013 Ж[е]руть 1 тлять старого дуба... А од коршня тихо, любо Зелен^ паросл] ростуть. (Стор. 599).
24 Кобзар (33) «В1ват» Харк1в 2014 Ж[е]руть 1 тлять старого [дуба]... А од коршня тихо, любо Зелен^ паросл] ростуть. (Стор. 404 ).
25 Кобзар (34) КК «Клуб С1мейного Дозвшля» Харк1в 2014 Ж[е]руть 1 тлять старого [дуба]... А од коршня тихо, любо Зелеш [паросл] ростуть. (Стор. 638).
26 Кобзар (35) Вид. д1м «Школа» Харшв 2014 Жеруть 1 тлять старого дща... А од коршня тихо, любо Зелеш паросл ростуть. (Стор. 493).
Примтки: * — номер видання у списку л1тератури, що подаеться в кшщ статп;
** — тут I дал1 все, що грубим шрифтом, видшено автором стати; правопис тексту 6—8 рядшв в1рша збережено
272
Як встановлено в результат! пор1вняльного анал1зу текстуальних вщмшностей в1рша у р1зних його виданнях, найголовшшою !х ознакою, безперечно, е наявнють у його 6 рядку протилежних за значениям сл1в, за якими вс1 щ видання виразно подшяються на дв1 групи, а саме: перша група - це т1 видання, в яких у згаданому рядку в1рша надруковано словосполучення «старого дща», а друга група — це т1 ¿з них, у яких надруковано в цьому рядку шше словосполучення, зокрема «старого дуба». 1з щею ознакою корелятивно пов'язана друга ознака, фактично р1внозначна першш щодо замши сл1в у рядках в1рша. Маемо на уваз1 його 8 рядок, який в одних виданнях мае слово «коршня», а в шших, яких бшьшють, слово «паросп». Наявш також деяю шш1, менш суттев1 вщмшносп, яю стосуються пропущених у словах л1тер або коректури сл1в за сучасним правописом.
Важливо вщзначити, що щ ознаки вщмшностей мають не статичний, а динам1чний вияв, бо проявляються у текста в1рша залежно вщ часу вщповщного видання 1, безсумшвно, позицп його редактор1в. Ц1 ознаки настшьки ур1зномаштнили текстуальш вщмшноста 6 1 8 рядюв друго! строфи в1рша у р1зних виданнях, що на п1дстав1 !х пор1вняння можна вид1лити аж 9 вар1ант1в цих в1дм1нностей, яю подаються в таблиц! 2. 1з не! видно, що найменше (лише два) вар1аш!в в1дм1нностей у текстах 6 та 8 рядюв друго! строфи в1рша характерно для I групи видань «Кобзаря». Причому вщр1зняються вони м1ж собою лише завдяки слову «паросл» 8 рядка, яке у другому вар1ант1 разом ¿з закшченням «-¿» першого слова цього рядка взято у квадратш дужки. Натомють аж 7 вар1антами текстуальних 1 орфограф1чних в1дм1нностей 6 1 8 рядюв згадано! строфи в1рша представлена II група видань поетичних твор1в Тараса Шевченка. За цими вщмшностями И можна под1лити на дв1 п1дгрупи. Перша з них складаеться з 4 вар1ант1в, сп1льних за однаковим написаниям слова «дуба» 6 рядка в1рша, яке взято в квадратш дужки, але в1дм1нних за наявнютю у 8 рядку в одному з них слова «коршня», а в шших воно замшене на слово «парост1», яке то пишеться без квадратних дужок, то береться в так1 дужки, то, будучи взяте в них, до нього в межах дужок долучаеться ще зак1нчення «¿» першого слова цього рядка.
Другу шдгрупу складають лише два вар1анти, сп1льних за написаниям слова «дуба» в 6 рядку в1рша без квадратних дужок, зате вщмшних за написаниям слова «паросп» його 8 рядка, яке в одному вар1ант1 подаеться теж без квадратних дужок, а в другому в таких дужках та ще й з додаванням в них зак1нчення «¿» першого слова цього рядка.
Вкажемо також на орфограф1чш в1дм1нност1, характерн1 слову «Жеруть», яким починаеться 6 рядок в1рша: в одних вар1антах обох груп видань Шевченкових твор1в воно пишеться без будь-яких правок, а в шших, навпаки, його л1тера «е» береться у квадратш дужки.
Звичайно, виявлен1 1 видшеш нами текстуальн1 в1дм1нност1 6 1 8 рядюв зумовлеш певними причинами, про яю д1знаемося з ведомостей про цей в1рш, що подаються у деяких виданнях, у яких його надруковано. Так, ¿з примггки в «Кобзар1» видання 1972 року [20] стае вщомо, що в1рш «Бували войни й в1йськовй' свари...» вперше був надрукований в 1876 рощ в другому том1 празького «Кобзаря» 1 що його автограф не збер1гся. Пов1домляеться також, що I. Лазаревський власноруч записав до «Бшьшо! книжки» Шевченка текст в1рша (його подано нами на рисунку), але припустився при цьому у ньому помилок. На думку В. С. Бородша [1], наявн1сть цих помилок зпричинена недбалим переписуванням автографа в1рша, внасл1док чого його текст виявився особливо перекрученим.
273
Таблиця 2
Вар1анти текстуальних вщмшностей другоТ строфи (6—8 рядки) в1рша «Бували
вомни й вшськовп свари...» з р1зних видань поетичних твор1в __Тараса Шевченка_
№ з/п Текст строфи (6-8 рядки) в1рша Видання 1 рж
1. Жеруть 1 тлять старого д1да... ** А од коршня тихо, любо Зелеш парост! ростуть. I група видань «Кобзаръ», 1878, (3);* «Кобзарь», 1908, (10); «Кобзар», 1932, (12); «Кобзар», 1993, (21); «Кобзар», 1994, (22); «Кобзар», 2008, (27); «Кобзар», 2014 (35).
2. Ж[е]руть 1 тлять старого дща... А од коршня тихо, любо Зелен^ паросл ] ростуть. «Кобзар», 2001, (23); «Кобзар», 2003, (25); «Кобзар», 2008 (28).
3. Жеруть 1 тлять старого [дуба]... А од коршня тихо, любо Зелеш коршня ростуть II група видань «Кобзар», 1939, (13); «Кобзар», 1940, (14).
4. Жеруть 1 тлять старого [дуба]... А од коршня тихо, любо Зелеш паросл ростуть «Кобзар», 1947, (15);
5. Жеруть 1 тлять старого [дуба]... А од коршня тихо, любо Зелен^ паросл ] ростуть. «Кобзар», 1964, (19).
6. Ж[е]руть 1 тлять старого [дуба]... А од коршня тихо, любо Зелен^ паросл ] ростуть. Повна з1брання твор1в: У 12 т. Т. 2, 2001 (24); Уа твори в одному том1, 2006 (26); «Кобзар», 2011, (29); «Кобзар», 2012, (30); «Кобзар», 2014, (33 ).
7. Ж[е]руть 1 тлять старого [дуба]... А од коршня тихо, любо Зелеш [ паросл ] ростуть. «Кобзар», 2012, (31); «Кобзар», 2014, (34).
8. Жеруть 1 тлять старого дуба... А од коршня тихо, любо Зелеш паросл ростуть. Повна зб1рка твор1в: У 3 т. Т.1, 1949 (16); «Кобзар», 1960, (18 ); «Кобзар», 1972, (20).
9. Ж[е]руть 1 тлять старого дуба... А од коршня тихо, любо Зелен^ паросл ] ростуть. «Бшьша книжка», 2013, (32).
Примаки: * — номер видання у списку л1тератури, що подаеться в кшщ статгц ** — тут I дал1 все, що грубим шрифтом, видшено автором статп; правопис тексту 6—8 рядшв в1рша збережено.
Найбшьш повш вщомосп щодо помилок у текста в1рша «Бували войни й вшськовп свари...» та способу !х виправлення наводяться Редакцшною колепею Повного з1брання твор1в Тараса Шевченка у 12 томах [24]. 1з них д1знаемося, що джерелом тексту в1рша е список I. Лазаревського в «Бшьшш книжщ» Тараса Шевченка, за яким вш подаеться у цьому виданш. Стверджуеться також, що автограф в1рша невщомий, список I. Лазаревського е неточним, бо дае спотворений текст рядка 8 1 мае пропуски та слова (в рядку 23).
На думку Редколегп цього видання, вади списку I. Лазаревського можуть бути до певно! м1ри усунут1 лише шляхом кон'ектурального виправлення тексту. Пропущен! в ньому лпери й слова були вщновлеш в квадратних дужках за контекстом. Так, у 6 рядку вщновлено л1теру «е» в слов1 «Ж[е]руть» 1 слово [дуба],
274
а в рядку 23 слово [ми]. За кон'ектурою подаеться також рядок 8, а саме: «Зелен[1 паросл] ростуть» замють спотвореного у списку I. Лазаревського тексту цього рядка: «Зелене коршне ростуть» (табл. 1, № 15; табл. 2, № 6).
Рис. Текст в1рша «Бували войии й шпськотТ свари...» Тараса Шевченка, переписаний до «БшьшоТ книжки» I. Лазаревським. Коп1я з «Бшьшо1 книжки» Тараса Шевченка [32]. Текст в1рша роздшений нами на да ршт частини по 12 рядов кожна. Внизу: Окремо видшеш 6, 7 1 8 рядки в1рша (збшьшено).
Варто наголосити, що спроби якнайповшшого усунення з тексту в1рша «Бували войни й вшськовп свари...», допущених I. Лазаревським помилок, властив1 не тшьки Редакцшнш колегп Повного з1брання твор1в поета, але й упорядникам багатьох шших видань його твор1в впродовж усього перюду гх виходу в св1т, як1 розв'язували це, загалом непросте, проблемне питания у р1зний споаб 1 з р1зних позицш, унасл1док чого виникла юнуюча багатовар1антнють текста в1рша, власне його 6 1 8 рядшв, 1 до певно1 м1ри гх смислове сприйняття. Яскравим прикладом продовження ще1 традицп е останне 2013 року видання «Бшьшо1 книжки» Тараса Шевченка, яке складаеться з факсимшьного в1дтворення «Автограф1в поезш 1847 -1860 рр.» та 1х за сучасним правописом друкованого в1дпов1дника [32]. У «Примггках» цього видання вказуеться, що цей в1дпов1дник «ретельно зв1рено з оригшалом, максимально в^цчиташ викреслеш рядки чи слова зафжсовано в
275
ламаних дужках (< >), а нерозб1рлив1 фрагменты та розкриття скорочень — у квадратних ([ ])» (стор. 658).
Звичайно, ус! щ редакторсью операцп стосувалися \ в1рша «Бували войни й вшськовп свари...», друкований вщповщник якого подано у виданш на сторшщ 599, а його 6—8 рядки наведено нами в таблицях 1 (№ 23) та 2 (№ 9). 1з них видно, що, под1бно як 1 у виданш Повного з1брання твор1в Тараса Шевченка [24], у виданш «Бшьша книжка» слова «Ж[е]руть» (6 рядок) 1 словосполучення «Зелен[1 паросп]» (8 рядок) виправлеш з застосуванням кон'ектурального способу. Щодо юнцевого слова 6 рядка «дуба», то його надруковано без квадратних дужок, тобто шбито так, як е в рукописному списку I. Лазаревського. Не можемо не зауважити також, а це особливо добре видно з таблиц! 2 (№ 9), що за текстом 6 1 8 рядки друго! строфи в1рша з видання «Бшьшо! книжки» виразно контрастують з ус1ма шшими вар1антами !х текстуальних вщмшностей з шших видань, унаслщок чого ними збшьшено число таких вар1ант1в, виявлених у переглянутих нами виданнях поезш Тараса Шевченка, 1 доведено !х до дев'яти. Звичайно, таю вщмшносп в текст! цього в1рша, особливо його 6 1 8 рядюв, у р1зних виданнях поетових твор1в мають, безперечно, суб'ективний характер 1 зумовлеш, про що ми вже згадували вище, р1зними пщходами !х редактор1в щодо виправлення в його тексп помилок, наявних у списку I. Лазаревського.
Ознайомившись ¿з цими в1дм1нностями в1рша у р1зних виданнях твор1в Шевченка спробуемо критично розглянути !х на п1дстав1 власних м1ркувань з цього ще актуального проблемного питания. Розпочнемо ¿з виправданого в таких випадках способу пор1вняння факсимшьного в^дтворення тексту цього в1рша, переписаного I. Лазаревським до «Б1льшо! книжки» [32] (рис.) ¿з його друкованими в1дпов1дниками у р1зних виданнях Шевченкових поез1й. Оск1льки найб1льше критичних зауважень до списку I. Лазаревського стосуються текст1в 6 1 8 рядюв в1рша, подаемо зроблений нами досл1вний друкований в1дпов1дник його друго! строфи з цими рядками ¿з збереженням правопису:
Минуло все та не пропало, Остались шашелк гризуть, Жруть I тлять старого деда.... А отъ кор1ння тихо, любо Зелене кор1нне ростуть Варто зауважити, що вс1 слова ц1е! строфи, як 1 !хн1 л1тери, написан! I. Лазаревським акуратним 1 виразним почерком та ще й з наголосами. Виняток х1ба-що становить слово 8 рядка «коршне», остання л1тера якого граф1чно суттево в1др1зняеться вщ л1тери «е», трич1 однаков1с1нько написано! ним в першому слов! цього рядка «Зелене» та й в шших словах в!рша (рис.). Бона дуже нагадуе л!теру «е», хоча нею ш Шевченко, що видно з автограф!в його поез!й, н! !х переписувач I. Лазаревський, не користувалися. Можна думати, що Лазаревський механ!чно припустив описку в написанш ц!е! лнери, але чомусь не став !! виправляти, можливо, щоб не знизити естетичний р!вень рукопису або з якихось ¿нших причин.
Однак перейдемо до пор!вняння текст!в 6 ! 8 рядк!в в!рша в списку I. Лазаревського з! текстами цих рядюв у р!зних виданнях поетичних твор!в Шевченка. Як бачимо, 6 рядок списку Лазаревського заюнчуеться ч!тко написаним словом «д!да», причому з використанням переписувачем двох форм писано! мало! лнери «д». Так, для написания його першого складу «дЬ> вжито усталену л!теру «д», тод! як для другого складу «да» вжито шшу форму «д» з висх!дною дугопод!бною л!н!ею. Зауважимо, що вживання I. Лазаревським писано! мало!
276
лпери «д» здшснювалося не тальки для написания слова «дща». Як видно з його списку в1рша, в одних словах, наприклад, «добра» (3 рядок), «Роздавить» (13 рядок), «Людськп» (14 рядок), «Дядьки» (15 рядок) лпера «д» в цих словах написана за загальноприйнятою И формою, тод1 як у словах «загуде» (10 рядок), «упаде» (11 рядок), «будяки» ( 17 рядок), «Смердючий» (21 рядок) вжито лперу «д» шшо1 форми, - як у другому склад1 слова «дща» (6 рядок).
Як видно з таблиць 1 1 2, у певнш частиш видань Шевченкових твор1в, переглянутих нами (I група), починаючи з 1878 року [3] 1 заюнчуючи 2014 роком [35], юнцеве слово 6 рядка в1рша, яким е «дща», подаеться у повнш вщповщноста з цим словом 6 рядка списку I. Лазаревського (рис.). Натомють у багатьох шших виданнях, що теж добре видно з таблиць 1 1 2, слово «дща» у цьому рядку в1рша замшено словом «дуба», причому в одних виданнях воно взято в квадратш дужки, яю свщчать про здшснене редакторами видань кон'ектуральне виправлення, тод1 як в шших виданнях воно друкуеться без дужок чи будь-яких шших позначень так, шбито це слово е в 6 рядку в1рша в списку I. . Лазаревського. Нижче ми постараемося довести, що така замша сл1в 6 рядка в1рша властива багатьом виданням твор1в поета, починаючи з 1939 року [13] 1 заюнчуючи роком 2014 [34], е необгрунтованою 1 зайвою.
Аналопчна редакторська операщя, тобто з замшою одного слова шшим, здшснена практично у вс1х, за окремими винятками, виданнях, починаючи теж з 1878 року [3] 1 заюнчуючи 2014 роком [35]. Йдеться про замшу слова «коршне», тобто «коршня», з 8 рядка в1рша з1 списку I. Лазаревського на слово «паросп» (табл. 1 1 2). Не здшснено тако! операци з переглянутих нами видань лише у двох ¿з них, а саме: у виданш «Кобзаря» 1939 [13] 1 1940 [14] роюв. Не сталося ще! замши тому, що редакцшна колепя першого ¿з цих двох видань «Кобзаря», як вона сама про це повщомляе, мала сво!м завданням подати тексти Шевченкових твор1в у редакци, найближч1й до вол1 автора. Також повщомляеться, що ус1 тексти поезш, яю друкуються в «КобзарЬ», були зв1рен1 з автографами чи авторитетними друкованими редакц1ями.
Зам1на редакторами видань поетичних твор1в Шевченка слова «коршне» (коршня) на слово «паросп» здшснювалася, як нам здаеться, виходячи з1 суто ботан1чного розум1ння ними змюту текст1в 7 1 8 рядюв в1рша списку I. Лазаревського. Потреба замши одного слова шшим, думаемо, мотивувалася ними тим, що коршь — це один ¿з двох основних орган1в рослинного оргашзму (другим е паг1н), який у переважно! б1льшост1 рослин розм1щуеться в грунта, не несе листк1в 1 в процес1 росту та галуження розвивае залежно в1д виду рослини та умов життя в1дпов1дно1 потужноста кореневу систему (кор1ння), яка, природно, теж розм1щуеться в Грунт1 [4, 5]. Вщ кор1ння, дальше думали редактори в1рша, не може в грунта «тихо, любо» рости «зелене коршне» (зелене коршня), бо воно не мае хлорофшу. Отже, на !х думку, те, що росте вщ кор1ння I мае зелене забарвлення, то це не коршня, а пагони, у яких, вийшовши на денну поверхню, зелен1е стебло 1 розвиваються на ньому зелеш листки. Таю молод1 пагони рослини називають в народ1 паростками або паростю.
Приблизно так можна соб1 уявити х1д думок редактор1в 8 рядка в1рша списку I. Лазаревського, яю вважали, що слово «коршне» в ньому переписане з автографа помилково 1 його потр1бно замшити на думку одних без будь-яких застережень на слово «парост1», а на думку шших теж замшити, але з примпкою про його кон'ектуральне виправлення з взяттям у квадратш дужки. Важливо зауважити, що замша цих двох сл1в одного другим обгрунтовувалася редакторами певно! частини видань, виходячи з1 зм1сту 7 1 8 рядюв в1рша. Щодо 6 рядка, то його змют не брався
277
до уваги i в ньому не вщбулося жодно! замши сл1в пор1вняно з цим рядком у списку I. Лазаревського (табл. 2, №1), або кон'ектурально виправлено лише слово «Ж[е]руть» (табл. 2, № 2).
В шшш частиш видань твор1в поета в коло редакторських правок були включеш уже Bei три — 6, 7 i 8 рядки Bipma, внаслщок чого в 6 рядку вщбулася замша слова «дща» на слово «дуба». Сталося це, як ми думаемо, тому, що i в цьому випадку редактори виходили ¿з чисто боташчних м1ркувань. На i'x думку, Hi коршня, Hi вщ них уже тепер i napocri, як орган рослинного оргашзму не можуть рости вщ нещадно мордованого шашелями старого дща, тобто людського оргашзму, що взагал1 е абсурдом. Так зародилася у редактор1в певно! частини видань думка, що й в цьому рядку I. Лазаревський припустив при переписуванш Bipma ще одше! помилки. Отже, стала потреба замшити слово «дща» назвою якоюь рослини. Напевно, im тут пригадалось, що Шевченко у cboix поез1ях пор1внював людину чи то в образ1 статечних за bIkom oci6, яких у народ! поважно називають дщами, чи то в образ1 молодого козака ¿з деревною рослиною, зокрема з дубом. Згадаймо, наприклад, Шевченкове: «Mob Ti дщи високочол1, Дуби з гетьманщини стоять» («Катерина»).
Очевидно, це й стало переконливим доказом замши у 6 рядку слова «дща» на слово «дуба». За тако! замши 6 - 8 рядки з боташчно! точки зору змютовно утворюють лопчну сув'язь. Адже тепер вщ старого дуба росте «тихо, любо» коршня, а вщ нього зелеш napocri. Одначе, це лише так на перший погляд. Насправд1, все виглядае по-шшому. Що це так, спробуемо висунути проти тако! замши сл1в у 6 i 8 рядках Bipma два, як на наш погляд, варт1 уваги контраргумента. Перший з них випливае i3 змюту тексту самого Bipma. Адже, з замшою сл1в «дща» на «дуба» виникае алопчна ситуащя ¿з описом дп шашел1в, яю тепер повинш i гризти, i жерти i тлити старого дуба. Але ж за змютом тексту Bipma - це не звичайшсшью mameni, не комашиш, що руйнують деревину старих дерев, а «Людськй' mameni» (14 рядок), яким записано на !хньому роду зд1йснювати напад i мучити (гризти, жерти, тлити) людський оргашзм, а не рослинний, що представлений життевою формою дерева. Таким чином, така зам1на сл1в у 6 рядку Bipma суперечить його змюту i не е лог1чною.
Другий контраргумент, висунутий нами, стосуеться не тшьки замши у 6 рядку Bipma сл1в «дща» на «дуба», але й зам1ни у 8 рядку сл1в «кор1нне» на «napocri» в багатьох виданнях Шевченкових твор1в. Хоча, як ми уже згадували вище, за тако! зам1ни сл1в виникае н1бито з ботан1чного погляду лог1чна зв'язка зм1сту текст1в 6, 7 i 8 рядк1в, яка в довшьному виклад1 звучить так: вщ старого дуба росте коршня, а вщ нього «тихо, любо» ростуть зелеш napocri. Однак, насправд1, все це не так, бо ця лог1чна зв'язка е штучною, сконструйованою з вол1 редактор1в тексту списку I. Лазаревського.
Для аргументаци цього твердження ми також скористаемося ботан1чним п1дходом, за допомогою якого добре виявляеться безп1дставн1сть таких словесних взаемозам1нних операц1й. Уся справа в тому, що дуб належить до групи пор1д дерев, у яких здатнють утворювати кореневу парость е слабко вираженою або зовс1м im не властивою [11], нав1ть якби вона росла i тихо, i любо. Таю napocTi розвиваються у багатьох вид1в рослин - деревних (вишня, слива, осика, 6ina акац1я та ¿н.), кущових (малина, терен, бузок та ¿н.), трав'яних (хрш, осот, жовтий осот, польова бер1зка та ¿н.), на коренях яких з i'x внутр1шн1х тканин утворюються додатков1 (адвентивн1) бруньки [4, 5]. Саме з цих бруньок, з кожно! з них зокрема, розвиваеться молодий надземний nariH - кореневий паросток. Утворення таких паростк1в ¿з багатьох додаткових бруньок на коренях рослини й формуе надземну кореневу парость.
Таким чином, проти замши у 6 рядку слова «дща» на слово «дуба», а у 8 рядку сл1в «коршне» на «napocTi» виступае фактично сама природа ще! деревно! рослини, генетична програма яко! загалом не передбачае або допускае лише зр1дка
278
утворення у не! коренево! паросп. За щею програмою вщ корешв дуба «тихо, любо» можуть рости, як правило, тшьки кореш, про що цшком правильно було написано Шевченком в оригшал! в1рша \ у таюй же м1р1 правильно переписав з нього 6, 7 1 8 рядки у своему списку й I. Лазаревський.
Щодо слова «Жруть», яким починаеться 6 рядок в1рша у списку I. Лазаревського 1 в якому, як вважаеться [24] ним допущена помилка, а саме: пропущена лггера «е», то, на нашу думку, з цього приводу можна висунути дв1 верен. Перша з них допускае, що I. Лазаревський пщ час переписування в1рша з його оригшалу таки пропустив л1теру «е» в цьому словг Друга верс1я допускае протилежне: у такому стил1 це слово могло бути вжитим Шевченком у його в1рш1 й I. Лазаревський переписав його вщповщним чином. 1з змюту цього в1рша видно насюльки р1зко осудно ставиться поет до дш людських шашел1в, спрямованих проти старого дща. Щоб показати безмежжя жорстокосп цих дш вш використовуе не одне, а аж три семантично близью д1еслова, два з яких укра!нсью, а третам, як ми припускаемо, могло бути вульгарне слово з розмовно! росшсько! мови. Цими словами е: гризти («мщно здавлюючи зуби, роздр1бнювати що-небудь тверде»; сильно жалити, кусати») [7], тлити («швидко \ жад1бно !сти, поглинати») [8] та жрать (у списку I. Лазаревського — «Жруть»; укр.: жерти: «1сти жад1бно, багато чого-небудь; пощаючи, нищити» [7]. Вживши це росшське слово, Шевченко, можливо, хота ще, кр1м осуду, проявити ще свою емоцшну, зневажливу, оцшку д1ям шашел1в. Однак, — це тшьки верс!я 1 в друкованому вщповщнику списку I. Лазаревського, безперечно, це слово треба писати, вставивши л1теру «е».
Однак повернемося до контраргумент1в щодо взаемозамши сл1в у 6 1 8 рядках друго! строфи в!рша. Окр!м двох ¿з них, обгрунтованих нами вище, вкажемо ще й на третш, яким е тропе!чна основа самого в!рша, що представлена алегор!ею [9]. А це значить, що образи старого д!да, коршня, що росте тихо ! любо, та зеленого коршня, що росте вщ нього — все це не що шше, як алегоризм. Уживши цей спос!б висловлювання, поет домтся глибшого розкриття явищ украшсько! ¿сторично! д!йсност!. Зосередимося лише на слов! «коршня» що е в текстах 7 ! 8 рядюв в!рша. Пам'ятаючи про алегоричн!сть розглядуваного твору, кор!ння, яке «тихо, любо» росте вщ старого д!да — це не боташчний терм!н, який означае п!дземний орган рослини, а дещо образно ¿нше, семантично глибоко суттев!ше. Це генетична, спадкова основа старого дща, в!чна й шким незборима, його кор!ння, матриця невмирущосп його родоводу.
Можливо, старий дщ не всто!ть, не т! вже роки, п^д зв!рячими д!ями людських шашел!в, але живим залишаеться його коршня, вщ якого «тихо, любо» ростуть нов! «зелен! коршня». Вони ще дуже молод! щ коршня, ще за вшом ! життевим досв!дом «зелен!» (згадаймо тут народну приказку: «Молоде — зелене»). Так, ще зелен!, але ж вони, ! на цьому особливо наголошуе поет, ростуть, ! мине небагато часу — «I виростуть», замшять д!да, ! звершать ус! його мри та бажання. Звичайно, зважаючи на алегоричн!сть в!рша, Шевченко пщ «зеленими кор!ннями», як! в!дростають вщ кор!ння старого д!да, розум!в молоде поколшня сп!вв!тчизник!в, як!, змужн!вши, виступлять ! звитяжно переможуть людських шашел!в, п!длих д!дових ворог!в.
В!дзначимо, що в!рш «Бували войни й вшськовп свари...» не раз привертав увагу шевченкознавц!в, як!, розум!ючи його алегоричнють, були одностайними в сво!х штерпретаторських судженнях про цей тв!р. Правда, ними штерпретувався текст в!рша з тих видань Щевченкових твор!в, в яких слово «дща» (6 рядок) було замшене словом «дуба», а «Зелене коршне» на «Зелен[! паросп]». Так, на думку В. Смшянсько! ! Н. Чамати [9] Шевченко в цьому в!рш! осмислюе юторичну долю Укра!ни, причини втрати украшським народом свое! державност!, звинувачуючи у цьому тих представниюв верх!вки украшського сусп!льства, як! стали на шлях нацюнально! зради ! прислужництва поневолювачам. Як ! Ю. 1вак!н [2], В. Смшянська разом з Н. Чаматою вважають, що «старий дуб» — це символ Украши, яка перебувае в пщневшьному становищ!, зазнаючи руйнування свое! державност!,
279
а «зелеш паросп» — це молоде поколшня патрютав, яю зможуть в боротьб1 з ворогом вщновити й утвердити И державнють, нацюнальне й сощальне визволення. Цим думкам цшком сшвзвучш думки 1 твердження М. Скринника [6 ].
На завершения усього викладеного вище про текстуальш вщмшносп 6 1 8 рядюв друго! строфи в1рша «Бували войни й вшськовп свари...» у р1зних виданнях поетичних твор1в Тараса Шевченка, !х багатовар1антшсть, причини виникнення, висловлеш нами контраргументацп щодо редакторських правок тексту наважимося у пщсумку викласти свш вар1ант друкованого вщповщника друго! строфи списку I. Лазаревського з супроводжуваними його пояснювальними виносками. Текст цього вар1анту вщповщника е таким:
Минуло все, та не пропало, Остались шашелк1 гризуть, Ж[е]руть 1 тлять старого дща2...
А од коршня3 тихо, любо ЗеленЩ коршн[я]4 ростуть.
Висновки
1. В1рш «Бували войни й вшськовп свари...» у р1зних виданнях Шевченкових поезш, яю виходили у св1т впродовж тривалого часу (кшець XIX, XX 1 початок XXI стол1ть), мютять суттев1 вщмшносп в текстах його 6 1 8 рядюв.
2. Вихщною причиною юнування таких вщмшностей являються суб'ективш твердження про наявнють у 6 1 8 рядках помилок, допущених I. Лазаревським пщ час переписування ним в1рша з автографа, який втрачений, до «Бшьшо! книжки» Тараса Шевченка. Список I. Лазаревського е единим джерелом тексту цього в1рша.
3. Загшнотизоваш живучими твердженнями про помилковють текспв 6 1 8 рядюв списку I. Лазаревського, редактори р1зних видань Шевченкових поетичних твор1в старалися 1 продовжують старатися виправити !х у кожному окремому випадку, виходячи з власних м1ркувань 1 використовуваних способ1в правок, унаслщок чого появлялися р1зш вар1анти текспв цих рядюв, число яких зросло до дев'яти.
4. На пщстав1 проведеного пор1вняльного анал1зу текспв 6 1 8 рядюв в1рша з р1зних видань поетичних твор1в Тараса Шевченка з аналопчними його рядками з рукописного тексту I. Лазаревського обгрунтовуеться безпщставшсть висловлюваних проти нього звинувачень у допущенш ним суттевих помилок текстуального характеру.
I. Лазаревський справд1 припустив у своему списку помилки, але лише орфограф1чш: по однш у словах 8 рядка «Зелене» 1 «коршне» замють «ЗеленЩ коршн[я]» 1, можливо, в першому слов1 6 рядка «Жруть» замють «Ж[е]руть». Пропущене ним також слово [ми] в 23 рядку в1рша.
За результатами цього анал1зу пропонуеться новий вар1ант друкованого вщповщника друго! строфи в1рша згщно з списком I. Лазаревського.
Лггература
1. Бородш В. С. «Бшьша книжка» / В. С. Бородш // Шевченювський словник у двох томах. Т.1. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1978. — С. 73—74.
2. 1вакш Ю. О. Коментар до «Кобзаря» Шевченка. (Поезп 1847—1861 рр.). / Ю. О. 1вакш. — К.: Наук. думка, 1968. — С. 388—393.
1 Очшьники владно! верх1вки украшського суспшьства, яш стали на шлях нацюнально! зради I служшню його ворогам
2 Зраджена 1 розорена внутр1шшми й зовшшшми ворогами Украша
3 Спадкова, в1чно жива 1 шким незборима, основа украшського народу
4 Молоде, ще «зелене», але безстрашне 1 геро!чне поколшня украшських патрюпв
280
3. Кобзаръ Тараса Шевченка. Част. перша. - Женева: Печатньа «Громади», 1878 / [Репринтне вщтворення женевського видання 1878 року. - К.: Добровшьне Тов-во любител1в книги Украшсько1 PCP, 1991].
4. Нечитайло В. А. Боташка. Вищ1 рослини: [шдруч.] / В. А. Нечитайло, Л. Ф. Кучерява. - К.: Фпосоцюцентр, 2000. - 432 с.
5. Потульницький П. М. Боташка. Анатсмя i морфолога рослин: [пщруч.] / П. М. Потульницький, Ю. Ю. Первова, Г. О. Сакало. - К.: Вища школа, 1971. - 356 с.
6. Скринник М. Семантика украшсько! щентичносп в поетищ «Кобзаря» / М. Скринник // В1сник КНУ ¿меш Тараса Шевченка. Сер1я: Фшософ1я. Полполопя.
- 2007. - № 84-86. - С. 143-146.
7. Словник украшсько! мови. Т. 2. - К.: Наук. думка, 1971. - 550 с.
8. Словник украшсько1 мови. Т.10. - К.: Наук. думка, 1979. - 658 с.
9. Смшянська В. Л. Структура i смисл: Спроба науково! штерпретацп поетичних текспв Тараса Шевченка / В. Л. Смшянська, Н. П. Чамата. - К.: Вища школа, 2000, - 207 с.
1 0. Твори Тараса Шевченка. Кобзарь. T. II (1847-1860) /виданий шд ред. 1вана Франка. - Льв1в: Наук. Тов-во îm. Шевченка, 1908. - 423 с.
11. Швиденко А.И. Люознавство: [шдруч.] / А.И. Швиденко, Б.Ф. Остапенко.
- Чершвщ: Зелена Буковина, 2001. - 352 с.
12. Шевченко Т. Кобзар / Т. Шевченко / [Видання трете; зред. та прими-. давали I. Айзеншток та М. Плевако]. - X.: Лпература i мистецтво, 1932. - 304 с.
13. Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко. - К.: Держлпвидав, 1939. -742 с. - [До 125-р1ччя вщ дня народження; ред. колепя: О. С. Корншчук, П. Г. Тичина, М. Т. Рильський, Ф. А. Редько, Д. Д. Копиця].
14. Шевченко Т. Г. Кобзар (Повна зб1рка поезш) / Т. Г. Шевченко. - К.: Держлпвидав, 1940. - 389 с.
15. Шевченко Т. Кобзар / Шевченко. - К.: Держ. вид-во худож. лперат., 1947.
- 398 с.
16. Шевченко Т. Повна зб1рка твор1в: [в 3 т.]. - Т. 1: Поезп / Т. Шевченко / редкол.: О. С. Корншчук (голова) [та ш]. - К.: Держлпъидав Украши, 1949. - 649 с.
17. Шевченко Т. Г. Кобзар / вступ. ст. акад. АН УРСР Максима Рильського / Т. Г.Шевченко. - К.: Держ. вид-во худож. л1терат., 1956. - 592 с.
18. Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко. - К.: Держлпъидав Украши, 1960. - 540 с.
19. Шевченко Т. Г. Кобзар (Повна зб1рка поезш) / Т. Г.Шевченко. - К.: Держлиъидав Украши, 1964. - 380 с.
20. Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко. - К.: Дншро, 1972. - 584 с.
21. Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко. - К.: Вид. центр «Просвпа»,
1993. - 510 с.
22. Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко / 1л. I.C. Марчука. - К.: Дншро,
1994. - 687 с.
23. Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко / [видання шюстр. худож. творами Т. Шевченка ]. - К.: Преса Украши, 2001. - 640 с.
24. Шевченко Т. Г. Повне з1брання твор1в: [у 12 т.]. Т. 2: Поез1я 1847 - 1861 / Т. Г. Шевченко. - [Редкол.: М. Г. Жулинський (голова) та îh.]. - К.: Наук. думка, 2001. -784 с.
25. Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко / (Передм. П. Мовчана; Прими. С. Нахлша). - К.: Вид. центр «Просвпа», 2003. - 344 с.
26. Шевченко Т. Ус1 твори в одному tomî / Тарас Шевченко. - К.; 1ршнь: ВТФ «Перун», 2006. - 824 с. - (Поетична поличка «Перуна).
27. Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко. - Донецьк: TOB ВКФ «БАО», 2008. - 480 с.
28. Шевченко Т. Г. Кобзар / Т.Г. Шевченко. - [Передм. П. Мовчана; Прими. С. Нахлша]. - К.: Вид. центр «Просвпа», 2008. - 352 с.
281
29. Шевченко Т. Г. Кобзар [текст]: [поез1я] / Т. Г. Шевченко. - Льв1в: Каменяр, 2011. - 871 с.
30. Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко. - [Передм. П. Мовчана]. - К.: Вид. центр «Просвп-а», 2012. - 736 с.
31. Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко. - [Вступ. ст. та прими- Р. Полонського; худож. оформ. Г.В. Кюель]. - X.: Фолю, 2012. - 736 с.
32. Шевченко Тарас. Бшьша книжка / Тарас Шевченко. - К.: TOB «Видавництво «КЛЮ», 2013. - 720 с.
33. Шевченко Т. Г. Кобзар. (Вибрана поез1я) / Т. Г. Шевченко. - X.: В1ват, 2014. - 448 с.
34. Шевченко Т. Г. Кобзар. Вперше з щоденником автора / Т. Г. Шевченко. -[упоряд. та коментар С. А. Гальченка; передм. I. М. Дзюби]. - X.: Книжк. Клуб «Клуб С1мейного Дозвшля», 2014. - 960 с.
35. Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко. - X.: Вид. д1м «Школа», 2014. -
576 с.
Стаття надшшла до редакци 6.03.2015
УДК 613.7
Голубева О. Т., старший викладач, Покотило Л. I., викладач ЛНУ ¿м. I. Франка, Стах1в М. М., старший викладач, Ковтун А. А., асистент ©
Льегеський нацгональнийушеерситет ветеринарног медицины та бютехнологт iмет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
АНАЛ13 СВ1ТОВОГО ДОСВ1ДУ У ФОРМУВАНН1 ЗДОРОВОГО СПОСОБУ життя
У статт1розглянуто проблеми формування здорового способу життя серед молодi у ceimoeiü стлънот!. Визначем негативт чинники, що провокуютъ пог1ршення стану здоров'я. Наведет приклади вирШення проблеми збереження здоров'я молод1у сучасному сустлъств1.
Ключовг слова: здоров'я, молодь, здоровий cnociöжиття.
УДК 613.7
Голубева Е. Т., старший преподаватель, Покотило Л. И., преподаватель ЛНУ им. И.Франко, Стахив М. М., старший преподаватель, Ковтун А. А., ассистент
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий им. С. 3. Гжицкого, г. Львов Украина
АНАЛИЗ МИРОВОГО ОПЫТА В ФОРМИРОВАНИИ ЗДОРОВОГО СПОСОБА ЖИЗНИ
В статье рассмотрены проблемы формирования здорового образа жизни среди молодежи в мировом сообществе. Определены негативные факторы, провоцирующие ухудшение состояния здоровья. Приведены примеры решения проблемы сохранения здоровья молодежи в информационном обществе. Ключевые слова: здоровье, молодежь, здоровый образ жизни.
© Голубева О. Т., Покотило Л. I., CraxiB М. М., Ковтун А. А., 2015
282
