CC BY
20ЕПЩЕМЮЛОГШ, ОРГАН1ЗАЦ1Я, 1СТОР1Я
УДК 06.091.5
I. М. Печковська
ПВНЗ «Кшвський медичний унiверситет УАНМ»
О. С. ЯВОРСЬКА - ФУНДАТОР НЕЙРОСТОМАТОЛОГН В УКРА1Н1
В статтi наведено бiографiчнi данi та науковi здобутки одного з фундаторiв нейростоматологИ в Укра-iнi - доктора медичних наук Яворсько '1 Олени Станiславiвни, сторiччя з дня народження яко'1 вiдзначене в 2014 рощ.
Ключовi слова: Яворська Олена Станiславiвна, нейростоматологiя, глосодитя.
И. М. Печковская ЧВУЗ «Киевский медицинский университет УАНМ» Е. С. ЯВОРСКАЯ - ОСНОВАТЕЛЬ НЕЙРОСТОМАТОЛОГИИ В УКРАИНЕ
В статье приведены биографические данные и научные достижения одного из основателей нейростома-тологии в Украине - доктора медицинских наук Яворской Елены Станиславовны, столетие со дня рождения которой отмечено в 2014 году.
Ключевые слова: Яворская Елена Станиславовна, нейростоматология, глоссодиния.
I. M. Pechkovska PHEE «Kyiv medical university UAEM» YAVORSKAYA E. S. -.FOUNDER OF NEUROSTOMATOLOGY IN UKRAINE
The article presents the biographical data and the scientific achievements of one of the founders of neurostomatology in Ukraine - Yavorskaya Elena Stanislavovna, the centenary of whose birth is celebrated in 2014. Keywords: Yavorskaya Elena Stanislavovna, neurostomatology, glossodiniya.
У 2014 рощ наукова спшьнота та лшарська стоматолопчна громадсьюсть вщзначили CTopi4-чя з дня народження одного з корифе!в стоматологи Укра!ни та колишнього СРСР доктора медичних наук Яворсько! Олени Станiславiвни (1914-2009).
Актуальтсть дано! роботи полягае в осми-сленш життевого та творчого шляху О. С. Яворсько! - укра!нського вченого, що зробив неощ-ненний внесок у наукову та практичну стомато-логда, тдготовку стоматолопчних ка^в та пе-редачi знань про нього прийдешшм поколшням стоматолопв.
Народилася О.С. Яворська 7 травня 1914 року на Укра!ш в м. Смша Черкаського повггу, за походження - полька. Батько - Яворський Сташ-слав Миколайович - походив з шм'! розорених польських помщиюв, за спещальнютю агроном. Працював управителем у польсько! помщищ Мазараю в селi Хожин, що неподатк вщ м. Бер-дичева. Мама, також родом з Польщ^ була випу-скницею пансюнату для дiвчаток, надзвичайно освiченою жiнкою, вмiла лiкувати хворих народ-ними методами. За цей талант зцшювати вiд недуг знайомi називали !! знахаркою.
На початку Жовтневого перевороту, паш Мазаракi втекла на свою батьювщину. У селi ви-бухнуло повстання. Селяни тдпалили помщи-цький маеток, розiкрали пансью речi, меблi, забрали усю худобу, вивезли i винесли все, що тшьки пiд силу було забрати.
«Нас селяни не чшали, хоча й називали шд-панками, - згадувала Олена Станiславiвна, - бо дуже поважали батька й неньку. Тато, як був управителем, часто роздавав бщним мшками зерно, крупи, овоч^ фрукти з хазяйських комор, часом "позичав" !м назавжди i частину свое! зарплата... До мами ж ходили лшуватися всi хворi з села, декому ми з сестрою навт додому носили приготоваш нею мазi й настоянки».
Революцiя була страшною, багатою на рiзнi жахливi поди та загрози родиш Яворських. Для безпеки шм'! Батьки пере!хали до сво!х родичiв у м. Бердичiв. Там родина й зустрiла проголошен-ня Радянсько! Влади.
© Печковська I. М, 2015.
На колишшх землях помщищ Мазараю ор-гашзували агробазу, а батька запросили нею за-вiдувати. Сiм'я знову повернулася в село.
Фото 1. О. С. Яворська, доктор медичних наук (1974), доцент кафедри терапевтично! стоматологи КМ1-УДМУ-НМУ 1м. О.О. Богомольця (1957-2004 рр.).
1921р. Олена пiшла навчатися у польську школу-семирiчку в Бердичевь З усiх педагогiв найбшьше Олена Станiславiвна запам'ятала вчи-тельку украшсько! мови Марiю Гнатiвну, яка
кожен урок починала з читання вiрша "Кобзаря" Тараса Шевченка. Саме ця жiнка зародила у сер-цi юно! Олени любов до Укра!ни та украшсько! мови.
При школi працювали гуртки, польський клуб, проводилися вечори учшвсько! самодiяль-ностi, танщв. Олена захоплювалася спортом, вщ-вщувала гурток "Червона блуза".
У 14 роюв Олена поступила на навчання до Вшницького медичного техшкуму, який було реорганiзовано в зуболшарську школу i переведено до м. Одеси. «Викладачi в новш школь., змогли сформувати в учнях-шдл^ках не лише високопрофесiйнi лiкарськi навички, а й вихова-ти вмшня шанувати хворого, ставитися до нього з повагою».
Пiсля закiнчення Одесько! зуболшарсько! школи (1931р) Олену Яворську, як вщмшницю, направили на навчання до Ки!вського стоматоло-гiчного iнституту.
« В 1932-1933 рр. в Украш лютував страш-ний голод. Особливо страждали студенти - що-дня на кожного видавали по 100 г хлiба i 200 г повидла, у !дальш годували супом з одше! капус-ти, а поруч - нiкого з рщних чи близьких».
Пiсля першого курсу Олена оформила ака-демвiдпустку i пере!хала до сестри в Житомир. Через рш вiдновилася у навчанш.
У 1937 роцi О. С. Яворська заюнчила шсти-тут з вщзнакою i була залишена в астрантуру на кафедрi терапевтично! стоматологи Кшвського стоматологiчного iнституту, якою завщував про-фесор Л.А. Бiлейкiн.
Фото 2. Асистент О.С. Яворська проводить практичне заняття з1 студентами 3-го курсу (1952).
А далi була вшна. II чоловiка - командира запасу ВПС - мобшзували у першi ж днi. Стома-толопчний iнститут разом з усiма сшвроб^ни-
ками евакуювали в м. Ташкент, але Олена Сташ-славiвна виршила залишитися у Киeвi. У не! на руках була маленька донечка, а головне - цшо-
добово переконували по радю, що столиця Ра-дянсько! Укра!ни школи не буде здана нiмцям. Тривожш ж чутки продовжували поширюватися - шмщ уже в Iрпенi, шмецький десант висадився у Дарницi... I тодi Олена Станiславiвна наважи-лася, буквально з останшм ешелоном покинула Ки!в. У дорозi по!зд постшно бомбили, увесь час були затримки, пересадки, хвилювання.
«Нарештi ми дюталися мiста Петровськ Са-ратовсько! областi. Нас розселили. Оскiльки я не мала на руках жодних докумеипв i грошей, то виршила звернутися у райвiйськкомат i отрима-ла там направлення на роботу в мюцевий евако-гостталь.. .працювати лшарем. Госпiталь дiяв як
прифронтовий, для легкопоранених. Нашим за-вданням було оглянути хворих i "вiдсортувати" -легкопоранених залишали у себе, а тяжкохворих, надавши першу необхщну допомогу, вщправля-ли на подальше лiкування в тил. Ешелони з фронту приходили один за одним. Часто доводилося працювати цшодобово. Лiкарi надавали допомогу навт вiдразу на вокзалi, у вагонах потяпв, не чекаючи доки поранених транспортуватимуть у госпiталь. Це була надзвичайно важка, напружена праця. Переконана, пiд час вшни розкривали-ся безмежнi можливостi людсько! сили й духу, по-справжньому перевiрялися особистi якостi».
Фото 3. Колектив кафедри терапевтично! стоматологи тд час святкування 125-! р1чнищ КМ1 ш. О. О. Богомольця (1966). Доцент О.С. Яворська - у першому ряду п'ята зл1ва м1ж тодшшм завщувачем кафедри професором I. Й. Новиком (право-руч) [ його учнем та наступником - професором М. Ф. Данилевським (л1воруч).
За значний внесок у порятунок бшщв шд час Велико! ВiтчизняноI вшни О. С. Яворську наго-роджено 11 Урядовими медалями.
Лише 1946 року Олена Станiславiвна при!ха-ла у рщний Ки!вський стоматологiчний шститут, який повернувся з евакуацИ. Кафедра терапевтично! стоматологи тиснулася у двох юмнатках по вул. Артема,44. Завiдував кафедрою 1.С. Гiнзбург, якого невдовзi змiнив професор 1.Й. Новик. О. С. Яворську прийняли на посаду асистента.
Працювати доводилося у двi змiни, всiм од-ночасно не вистачало мюця. Кафедра постшно пере!здила з мiсця на мюце, поки И остаточно не перевели у 1964 рощ на вул. Зоолопчну,1, де по-будували окремий просторий стоматолопчний корпус медiнституту.
Професор I. Й. Новик запланував кожному асистенту науковi роботи. Був розроблений план
завдань, напружений графiк роботи вимагав вщ кожного рацiонального використання робочого часу. У 1955 рощ О. С. Яворська захистила кан-дидатську дисертащю на тему "Бюлопчний метод лшування пульпiтiв", в якш вперше науково обгрунтувала можливють збереження живо! пульпи при !! запаленнi. У результатi дослiджен-ня дано! проблеми була видана монографiя «Пульпiти» (1964), яка протягом кшькох десяти-рiч була настiльною книгою студенев i практич-них лiкарiв колишнього СРСР i Укра!ни. А клш> ка пульпiту, описана у монографи, е класикою терапевтично! стоматологи.
Пюля смертi I. Й. Новика кафедру терапевтично! стоматологи очолив професор М.Ф. Да-нилевський, котрий з перших дшв роботи запо-взявся тдвищити якiсть навчального процесу. З цiею метою вiн звернувся до тодшнього мiнiстра
охорони здоров'я В. Д. Братуся з проханням ви-дшити ставки л1кар1в для кафедри, { мшютр т-шов назустр1ч. На кожного асистента було взято по два л1кар1, яю допомагали на практичних за-няттях з1 студентами. Така практика дала пози-тивш результати, { р1вень тдготовки майбутшх спещал1спв значно зрю.
На той час О. С. Яворська вщповщала за л> кувальну роботу. II завданням було забезпечення груп студенпв тематичними хворими. А ще - ке-рування науковим студентським гуртком, яке вона здшснювала протягом 30 рсшв - найдовше
в ютори кафедри.
Довгий час О. С. Яворська була членом спш-ки культурних зв'язюв в1тчизняних л1кар1в 1з за-руб1жними кра1нами та республшами СРСР. Кожного л1та вона з групою ви1здила за кордон. Побувала в Угорщиш, Чехословаччиш, Естони, Латви, Лига. Делегаци вщвщували лшарш, зна-йомились з особливостями системи охорони здо-ров'я кожно1 кра1ни, обмшювались науковими здобутками, досвщом викладання, досягненнями практично1 стоматологи.
Фото 4. Виступ на науковiй конференци (Кшв, 1975). Перший зл1ва (сидить) Мшстр охорони здоров'я УРСР, член-кореспондент АН УРСР, професор В.Д. Братусь, другий (сто1ть) - професор Ю.Й. Бернадський. За трибуною - д.мед.н. О.С. Яворська.
На початку 60-их роюв на кафедру терапев-тично! стоматологи Ки1вського медичного шсти-туту почали направляти хворих, яю страждали на бшь чи парестези (печшня) у щелепно-лицевш дшянщ за вщсутност захворювань оргашв { тканин порожнини рота. Джерела спещально1 л1тера-тури мютили суперечлив1 погляди щодо причини ц1е1 хвороби { способ1в II лшувания. Впродовж ба-гатьох роюв проблема залишалася нерозв'язаною, хоча нею займалися вщом1 науковщ стоматолоп-чних кафедр у р1зних мютах колишнього СРСР -Харков1, Одеш, Москв1 та ш. А тисяч! хворих у цей час були без допомоги, 1м проводили непотр> бш операци, видаляли здоров1 зуби.
Щоб допомогти таким людям, зрозум1ти причини !хшх страждань, О. С. Яворська закш-чила двор1чш курси невропатолопв, вивчила ба-гато наукових робгг з анатоми та ф1зюлогп нер-вово1 системи. За шщативи кафедри терапевти-чно1 стоматологи у 1962 рощ була оргашзована група стоматолопв 1з залученням консультаипв:
невропатолога, терапевта та оториноларинголога для детального вивчення ц1е1 категори хворих. Керувати групою доручили О. С. Яворськш. Група звернулася до провщних вчених Ки1всько-го медшституту. «Академш Б. М. Маньювський, зав. кафедрою невропатологи, дав нам у допомо-гу астранта Ю. М. Судакова, саме вш на тдста-в! кл1шчно1 симптоматики вперше висловив при-пущення, що такий больовий синдром виникае внаслщок подразнення вегетативних нервових вузл!в щелепно-лицево1 дшянки або ядер стовбу-ра головного мозку. МОЗ Укра1ни видшив для потреб групи дослщниюв ставку лшаря-невропатолога. Професор А. П. Пелещук надав у терапевтичному стащонар! п'ять л1жко-мюць з метою детального обстеження { лшувания наших пащеипв. Консультував хворих професор Ю. О. Бурчинський. Допомагала 1 кафедра бюх1ми. Ви-пробовування препарапв та експериментальну частину роботи проводили на собаках у в!вари медшституту».
Фото 5. О.С. Яворська (четверта зл1ва) проводить кшшчне обстеження нейростоматолопчного хворого з астрантами, клшчними ординаторами, кафедри терапевтично! стоматологи та слухачами факультету тдвищення квал1ф1кацп ви-кладач1в (1985). Перша справа - астрант Козлова М.Ю. (ниш д.мед.н., професор, зав1дувач кафедри стоматологи НМУ ш. О.О. Богомольця).
Клшчш спостереження та експериментальнi дослiдження дали !й можливiсть розкрити i кла-сифiкувати анатомiчну локалiзацiю больових си-ндромiв голови та ши!, вивчити симптоматику, патогенез та розробити методики дiагностики й лшування глоссодши, а в 1973 рощ - захистити докторську дисертащю з ще! проблеми. Вивчен-ню питань нейростоматологп О.С. Яворська при-святила 48 наукових праць, виступи на двох Укра!нських Республiканських з'!здах (в Одесi та Донецьку), а також на засщанш ВООЗ у м. Херсош.
За час юнування науково - дослщницько! групи, окрiм докторсько!, було захищено ще 3 кандидатсью дисертацiI ( М.Ю. Козлова, 1986; Л. Д. Оконська, 1990; Н. I. Медвшська, 2010), на-друковано понад 100 наукових статей. Всього перу О. С. Яворсько! належать 3 монографи та майже 200 наукових публшацш.
Фото 6. О. С. Яворська (перший ряд, друга зл1ва) серед ветерашв Велико! Вггчизняно! вгйни та пращ (2001). У другому ряду третш зл1ва - професор М.Ф. Данилевський - президент Асощаци стоматолог1в Укра!ни, Заслужений д1яч науки [ технь ки Укра!ни, лауреат Державно! премл Укра!ни.
Фундатор нового наукового напрямку - ней-ростоматологiI, вчений, присвятивший бiльшу частину свого життя вивченню патогенезу, клiнi-ки, дiагностики та лiкування глоссодiнiI, О.С. Яворська зробила вагомий внесок у стоматолоп-чну науку та практику в Укра!ш та колишньому СРСР. Вона отримала авторське свщоцтво (1999) на «Вюцеро-рефлекторний стовбурний синдром - синдром Яворсько! (глоссодшя)».
З проголошенням незалежносп Укра!ни iнi-цiативну групу з нейростоматологи лiквiдували,
а замiсть цього доцента О.С. Яворську перевели на посаду консультанта - нейростоматолога в стоматолопчнш полшлшщ медiнституту. На жаль, Олена Станiславiвна та ще один лшар-невропатолог не в змозi були прийняти ту кiль-кiсть хворих, якi щоденно звертаються по допо-могу. Тому й боролася вона впродовж багатьох роюв за створення нейростоматологiчного центру, де хворим надавалася б квалiфiкована допомога, а всi спецiалiзованi дослщження про-водилися на мiсцi. На базi центру також можна
було б проводити шформацшш треншги з дано! проблеми для мюьких та обласних стоматолопв кра!ни й оргашзувати курси з метою шдготовки викладач1в нейростоматологи для стоматфакуль-тет1в ус1х медичних вуз1в Укра!ни.
Олена Сташслав1вна ретельно вивчила стан цього питания за рубежем. «Тшьки у США на облшу перебувае понад 1 млн. хворих з д1агно-зом "палаючий рот" (глоссодшя) { лшують !х психотропними препаратами. 1ноземним лшарям 1 дос не вщомий патогенез та методи лшування ц1е! хвороби... Шкода, що проведена така тита-шчна робота... залишаеться не впровадженою через зволшання з боку чиновниюв охорони здо-ров'я. Можливо, майбутне поколшня медиюв до-веде до кшця справу всього мого життя...».
О.С. Яворська нагороджена багатьма держа-вними нагородами та вщзнаками.
Вона - Вщмшник охорони здоров'я, Ветеран пращ, Почесний член Асощаци стоматолопв Укра!ни. За заслуги у галуз1 стоматологи доцент О. С. Яворська - одна з небагатьох вчених-стоматолопв - нагороджена золотим нагрудним знаком Асощаци стоматолопв Укра!ни. Вона пропрацювала на кафедр1 терапевтично! стоматологи (ниш Нащонального медичного ушверси-тету ¡м. О.О. Богомольця) 67 з 95 роюв славно! ютори кафедри.
Сшвроб1тники кафедри, !! численш колеги,
учш та пащенти трепетно збер1гають св1тлу пам'ять про О. С. Яворську - Людину, Лшаря, Вченого. II життя е прикладом для наслщування. А мудрим наказом для тепершшх та майбутшх поколшь викладач1в стоматологи звучать !! слова: «Коли вщданий сво!й справ1, досить легко за-палити вогник любов1 до майбутньо! професи 1 в серцях молодого поколшня, виховати з кожного юнака чи д1вчини справжню лшарську особис-тють. Частинка мене, мо!х знань, мое! душ1 за-лишилася { в мо!х учнях. Мету свого життя я завжди вбачала у тому, щоб передати свш досвщ студентам, щоб вони знали { робили свою справу ще лшше за мене. Однак, намагалася не просто "наповнити" учня знаннями, а й допомогти йому полюбити свою професда 1 себе в нш».
Список лтератури
1. Час не владний // Медичш кадри. - 2004. - №13 (4 червня). - С. 3.
2. Кафедра терапевтично! стоматологи / 90 рокв сто-матолопчному факультету НМУ iмеиi О.О. Богомольця: ю-торш та сучасиiсть (1920 - 2010) [Борисенко А.В., Антонен-ко М.Ю., Печковський К.£] за ред. В. Ф. Москаленка. -ВПП «Контраст», 2011. - С. 112-113.
3. У робот! використаш автобiографiчиi матерiали О.С. Яворсько!. Цитати подаиi в лапках.
Надшшла 18.08.15
