CC BY
25
К^Ш!ребёнка
КлУчна пед1атр1я / С!1п1со! РеЬ1а1г1еэ
УДК 616-021.5:615.37]-036.6
НЕАЕЛЬСЬКА С.М, ЯРЦЕВА А.О., МАРЧУКН.М, ААЦЕНКО О.М. ЗапорЬький державний медичний унверситет, кафедра факультетсько! педатри
НОВИЙ ПОГЛЯД НА МЕХАЫЗМИ ¡НДУКЦП РЕМ1СП АЛЕРПЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПРИ ЛкУВАНЫ АЛЕРГЕНАМИ
Резюме. У сmаmmi наведет особлuвостi Fas/FasL-оnосередкованого апоптозу та експреси розчинног' форми рецептора 1Ь-13Яа2 при полшозах у дтей залежно вгд його клжчного варiанту та проведено оцтку змт у цих системах при включенш алергенспецифiчноi iмунотерапii (АС1Т) у схеми лжування. Показано, що АС1Тсприяе зменшенню алергiчного запалення за рахунок активащ процеав апоптотично'1' загибелi iмунокомпетентних клтин, що беруть участь у процеа запалення. Ключовi слова: апоптоз, аяерг^я, алергенспецифiчна iмунотерапiя.
Алерпчш захворювання (АЗ) сьогодш посдають вагоме мюце в рiзномашттi хвороб дитячого вжу, оскшьки вони не тшьки попршують життя хворих, але й пов'язаш iз суттевим економiчним наванта-женням на державу та хворого.
Як вщомо, основна мшень фармаколопчних агентiв при л^ванш хронiчних алергiчних за-хворювань — це запалення слизових оболонок або шюри. Алергiчне запалення мае сво! особливостi й опосередковуеться багатьма клггинами та медiато-рами. У випадку контакту з алергеном (наприклад, пилком рослин) вiдбуваеться така послщовшсть по-дiй, що призводять до розвитку ураження слизових оболонок верхнк вщдшв рестраторно! системи або бронхiв (частiше за все). Пилок потрапляе на сли-зову оболонку та завдяки фактору проникностi проходить ^зь епiтелiй, набрякае, лускаеться, його внутршнш вмiст усмоктуеться в кров та лiмфу, що викликае вщповщь iмунноI системи. Первинна дiя алергену готуе слизову оболонку до таких контакпв, робить й бiльш чутливою. Цей феномен отримав назву «праймуючого ефекту». У результатi при на-ступнiй провокацп кiлькiсть пилкових часток, яка необхщна для появи симптомiв полiнозу, знижуеть-ся в декшька десяткiв разiв. Феномен праймуван-ня пояснюе виникнення симптомiв без наявност головного тригеру та призводить до «мшмального персистуючого запалення» слизово! оболонки, яке залишаеться протягом декiлькох тижшв пiсля алер-генно! провокацП навиъ при отриманнi пацiентом протизапально! терапи [1, 9, 10]. В умовах вщсут-ностi лiкування медiаторнi взаемодп призводять до ремоделювання слизово! оболонки, наслщком чого е фiброзування тканини.
Сьогодш створення нових лiкiв спрямоване на пригшчення алергiчного запалення. Тому розу-мiння механiзмiв, якi його зумовлюють, е першо-черговим завданням наукових пошуюв. Одним iз пояснень юнування «мiнiмального персистуючого запалення» виступае уповшьнення процесiв загибе-лi запальних клггин [3, 17].
В органiзмi людини iснуе два можливих шляхи загибелi клiтин — апоптоз та некроз. Загальним ета-пом розвитку для них е деградац1я ДНК. Некроз — це не програмована, патолопчна форма загибел^ яка розвиваеться у вщповщь на пошкодження клггини надмiрноI сили та супроводжуеться формуванням класичних ознак запалення. Апоптоз — енергоза-лежний процес, що активуеться внаслщок реалiза-цп генетично запрограмовано! клггинно! загибелi (ПКЗ) або як вщповщь на зовнiшнi стимули, потре-буе синтезу молекул с!в поуо (бiохiмiчне визначення) та проявляеться зменшенням розмiру клiтини, кон-денсацiею, фрагментацiею хроматину, ущшьнен-ням зовшшньо! та цитоплазматично! мембран без виходу лiзосомальних ферменпв назовнi (морфоло-гiчне визначення) [1, 13]. Фактор програмованост та активний характер процесу е бшьш принципови-ми, але зазвичай використовують термш «апоптоз».
Захворювання з участю апоптозу подшяють на 2 групи: внаслщок уповшьнення або прискорення останнього. АЗ супроводжуються iнгiбiцiею ПКЗ, проявляючись у легенях персистуванням запален-
© Недельська С.М., Ярцева Д.О., Марчук Н.М.,
Даценко О.М., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
ня, дезорганiзацieю епiтелiю та посиленням фг6ро-зування тканин. Механiзми регуляцй апоптозу до-сить складнi та практично не змшилися в процесi еволюцп, що пiдкреслюe його фундаментальну бю-логiчну роль. Пiсля отримання сигналу «смертЬ, а iнодi й за вщсутносп необхщного сигналу в клггиш розвиваеться два послщовних процеси: у мембраш з участю рецепторiв смерт та в цитоплазмi внасль док активацй специфiчних ферментiв (каспаз), що призводить до ушкодження ДНК та безпосередньо! апоптотично! загибелi клiтини [14]. Сенсорами по-заклiтинних сигналiв до апоптозу е розташоваш на поверхш клiтин рецептори, а сигналом виступае вщповщний лiганд. При АЗ переважае загибель за-пальних елементiв через систему Fas/FasL, що на-лежить до суперродини ФНП-а. Ця система вклю-чаеться в елiмiнацiю шгаляцшних чужорщних субстанцiй та призводить до видалення активова-них Т-лiмфоцитiв, що i е необхвдним елементом у зменшенш алергiчного запалення. У разi полiнозу, на думку деяких учених, саме уповiльнення Fas-опосередкованого апоптозу е причиною гшерпро-дукцй IgE та iнших медiаторiв алергп [11, 23].
Fas (APO-1/CD95) — один iз трьох вщомих ре-цепторiв, що проводить сигнал клиинно! смерть Вш, як i iншi рецепторнi протеши, iснуе у зв'язаному з мембраною або вшьному сташ (роз-чиннiй формi) без втрати активность У найбшьшш кiлькостi Fas експресуеться на нейтрофшах, гепа-тоцитах, Т^мфоцитах-хелперах, що характеризуе !хню велику чутливiсть до FasL-iндукованого апоптозу. Мембранний рецептор постшно вившьня-еться в позаклггинний простiр та формуе розчинну фракцго, залишаючись стабшьним на поверхш кль тини для адекватного проведення сигналу [21]. При цьому експре^ Fas на Т-клiтинах збпаеться з кгль-кiстю апоптотичних клггин, що виявляють iншими методами [12, 13, 16]. Взаемодiя Fas-рецептора з його натуральним лiгандом призводить до активаци вищенаведених механiзмiв. Лiгандом для Fas виступае FasL (APO-1L/CD178). Згщно з теорiею лпанд-рецепторних взаемодiй, провiдну роль у проведенш сигналу та запуску ПКЗ мае лпанд. Для його активацй потрiбно три молекули рецептора. Тримеризацiя лiганду активуе домен смертi (death domain), що, у свою чергу, сприяе активацп каскаду каспаз, серед яких найбiльшу активнiсть у розщепленш 6глюв мае каспаза-3: пгсля ii активацп клiтина втрачае здат-шсть до виживання [15, 19, 20].
кргм того, у здорових дггей класичнi рецептори апоптозу, у тому числг й Fas, можуть проводити як проапоптотичний, так i антиапоптотичний сигнали. ви6гр залежить вгд дози лпанду, його функцюналь-ного стану, типу та наявност гнших клиин з про-або протиапоптозною актившстю. Дослiдженнями останнк рокгв доведено, що додавання до культури тканин таких прозапальних цитоюшв, як IL-9 або IL-13, призводить до редукцп спонтанного апоптозу епiтелiальних клгтин легенiв за рахунок послаблен-ня проапоптотичних ефекпв Fas [12, 20]. Тобто в
opraHÍ3MÍ здорових людей за вщсутносп пщвищених концентрацiй прозапальних медiаторiв Fas опосе-редковуе проведення проапоптозних сигналiв, а в атопiкiв, у разi пщвищених концентрацiй IL-13, — антиапоптозних.
Значущу роль Fas/FasL-системи в патогенезi по-лiнозу доводить збiльшення рiвнiв цих цитокiнiв пщ впливом алергенспецифГчно'1 iмунотерапГi (АС1Т) причинними алергенами [19, 22]. Даш, як отри-мують ученi щодо рiвнiв Fas та FasL при рiзних кль шчних проявах полiнозу, досить суперечливi. Деяи дослщники свщчать, що рiвень Fаs-рецептора у па-цieнтiв iз бронхГально'1 астмою (БА) прямо корелюе з тяжшстю, перiодом та тривалiстю захворювання i вищий за рiвень здорових. Iншi — що при БА (в тому числГ i пилково'1 етюлогп) його рiвень нижчий, нгж у здорових [2, 5, 11]. Згщно з дослщженням M. Kato зi спiвавт. (1999), у пащенпв iз пилковим алергiчним ринiтом (АР) рiвнi Fas були вiрогiдно нижчими, нгж у здорових пацiентiв, а у хворих на пилкову БА — вищими. У той же час у разi поеднання астми з риш-том його рiвень був нижчим, нгж при iзольованiй БА [17, 23]. Згiдно з даними шших дослiдникiв (Mezei Gyorgyi зi спiвавт., 2006), поеднання пилково'1 БА та АР характеризуеться вищими цифрами Fas. При цьому рiзницi мiж перiодами (загострення або ремь сiя) дослiдники не вiдмiчають. У разi приеднання до пилково'1 шших ввддв сенситизацп (при сполученнi цiлорiчних та сезонних форм) виникае тдвищення рiвня sFas. Щодо змiн у юлькосп лiганду iснуе не так багато робгг: дослiдження, проведене у дггей з полiнозом, зарееструвало бГльш висок рГвн лГган-ду, нгж у здорових [4, 18].
Таким чином, ¡мунолопчш змши при полшозГ свщчать про переважання патерну прозапальних ци-тоюшв, що призводить до персистенцй запалення та зумовлюе необхщнють пошушв терапевтичних стра-тегiй, здатних розiрвати це порочне коло. бдиним на сьотодн пщходом до лГкування, що може бути ко-рисним у подоланш алергiчного запалення, е АС1Т.
Базовий ефект АС1Т — це шдукцГя клшГчно'1 та Гмунолопчно'1 толерантностi до специфiчних алер-гешв. Це можливе за рахунок тривало'1 десенсипзацп ¡з залученням механiзмiв, що змшюють алергенспе-цифГчну пам'ять ¡мунокомпетентних клгган. У лгге-ратурГ юнують деяи дан i стосовно впливу терапп на змши у рГвш розчинно'1 форми Fas-рецептора. Так, у дгтей з АЗ пилково! етюлогп рГвень Fas-рецептора шсля клшГчно устшних курсГв АС1Т причинними алергенами вГропдно пГдвищувався [19, 22].
Тому метою нашо'1 роботи стало дослГдження особливостей Fas/FasL-опосередкованого апоптозу та експресп розчинно'1 форми рецептора IL-13Ra2 при полшозах у дгтей залежно вщ !х ключного ва-рГанту та оцшка змш у цих системах при включенш АС1Т у схеми лГкування.
Матер1али та методи
Пд нашим спостереженням знаходилося 104 ди-тини з полшозами, як дали згоду на участь у досль
дженш. У 77 (74,04 %) з них було дiагностовано брон-xianbHy астму у поeднаннi з ринокон'юнктивггом (АСРК/АСР). Цi дiти склали першу групу. Iншi 27 (25,96 %) - дати з iзольовaним АСРК/АСР - 2-гу групу. Контрольну групу (група 3) становили 18 здорових дггей. Групи були однорщними за статтю, вiком та тривaлiстю захворювання. Дизайн досль дження представлений на рис. 1.
Дггям груп порiвнння та контрольно! групи було проведене загальноклтчне обстеження, строме-тричне дослщження, проведена оцiнкa iмyноло-гiчних тестш 1-го та 2-го рiвнiв, а також визначен-ня в сироватщ кровi концентрaцiй sFas та sFasL та sIL-13Ra2. Визначення sIL-13Ra2, sFas та sFasL (не пов'язаних iз мембраною форм) проводилось на aнaлiзaторi для 1ФА в Центрaльнiй науково-дослщ-нiй лабораторп ЗДМУ. Статистичну обробку проводили на ПЕВМ з використанням лiцензiйного про-грамного забезпечення Statistica for Windows 6.1.RU, сершний номер AXXR712D833214SAN5. За статис-тично значимий був прийнятий рiвень р < 0,05.
Подальшим етапом була ощнка ефективностi рiзних схем терапп. Лiкyвaння проводили згщно з юнуючими вiтчизняними та м1жнародними протоколами з л^вання полiнозiв, АР та БА. АС1Т проводилась моно- (амброз1я) та полiкомпонентними вакцинами (мжст максимум 5 aлергенiв) передсе-зонно, за 5—6 мгсящв до передбачувано! пaлiнaцГi причинних рослин. Початкова доза алергену пiдби-ралась методом алергометричного титрування. За-галом схема проведення, окрiм строкiв початку, не в!^знялась вщ класично!, рекомендовано! провщ-ними алергологами нашо! кра!ни [8]. Фармакотера-п1я загострень включала основнi групи препарапв, що використовують для лiкyвaння АР та БА, i по-лягала в бгльш ранньому призначенш максимально
Дiти з полiнозами n = 104
БА+АСРК/АСР (група 1) n = 77
АСРК/АСР (група 2) n = 27
Контрольна група (3) — здоровi дiти n = 18
допустимого обсягу терапп, враховуючи особли-восп пилково! алергГ! (масивний викид пилку в по-вiтря, у зв'язку з чим формуеться його велика кон-центрац1я, що дiе одночасно на слизовi оболонки хворих дггей).
Оцiнка ефективностi лiкування проводилась через рж на пiдставi комплексного клшжо^муно-логiчного обстеження (проводилось визначення вищезазначених показникiв). Для оцiнки ефектив-носп терапп групи було переформовано залежно вщ отримуваного лiкування.
Результати дослщження та ix обговорення
У результaтi проведеного дослiдження концентраций розчинно! форми Fas-рецептора (табл. 1) було встановлено, що у дггей з полшозами його вмiст знижений до 341,83 ± 105,90 пг/мл проти 1149,93 ± 115,12 пг/мл у здорових дггей (р < 0,01).
Щ результати збпаються з дослщженням G.G. Орлово! та спiвaвт. (2002) [6], але вщрГзняють-ся вщ даних закордонних дослiдникiв, якi свщчать, що при БА (не уточнюеться етiологiчний чинник), навпаки, рееструеться збгльшення sFas у перiодi загострення, тим вище, чим тяжчий перебiг [3, 6]. Вказану невщповщшсть ми пов'язуемо з тим, що при полшозах вщбуваеться одночасна дiя велико! кглькосп алергену, за рахунок чого sFas пiдлягaе нaйшвидшiй утилГзацп i не встигае синтезуватись de novo.
На рис. 2 наочно показано рiвнi вмюту рецептора, що втричi меншi за показники здорових дггей. При цьому концентрaцiя рецептора у дгтей 1-! та 2-! груп вiдрiзняеться досить незначно (всього декглька десяткiв одиниць (пг/мл)). Це свщчить про щентич-нГсть змГн в оргашзмГ пaцiентiв з рослинною алер-гiею незалежно вГд рГвня ураження рестраторно! системи.
На вГдмГну вГд кглькостГ розчинно! форми рецептора вмют лГганду в сироватцГ кровГ дггей груп спосте-реження вдвГчГ перевищуе його рГвень, який ми ви-значаемо у здорових, i становить 248,40 ± 20,68 пг/мл при наявносп БА та 252,17 ± 26,34 пг/мл без не!. РГз-ниця з показниками здорових статистично вГропдна (р < 0,05).
На рис. 3 показано вщмшносп у вмюп sFasL серед здорових та хворих на полшоз дггей. Звертае на себе увагу те, що не тгльки середнГ значення, але й стандартнГ вщхилення вмюту sFasL у дГтей Гз полшо-
Рисунок 1. Дизайн дослщження
Таблиця 1. Концентраця sFas та sFasL в сироватц кров1 дтей ¡з полшозами
Д^и N для sFas Концентращя sFas, пг/мл (M ± m) N для sFasL Концентращя sFasL, пг/мл (M ± m)
Група 1 29 341,83 ± 105,9* 36 248,4 ± 20,68**
Група 2 11 349,70 ± 174,22* 13 252,17 ± 26,34**
Здоровi дiти (група 3) 5 1149,93 ± 115,12 9 146,71 ± 28,48
Примтки: M ± m — середне ± похибка середньо/, N — кшьюсть спостережень; * — позначення статистичноi вiрогiдностiвщмн на р'1вн'1 р < 0,01 порiвняно з'1 здоровими; ** — позначення статистичноiвiрогiднос-т вщм1н на р '1вн'1 р < 0,05 пор1вняно з! здоровими.
зами незалежно вiд наявностi або вщсутносп астми однаковi (р > 0,05).
Виявлеш нами змiни кiлькостi sFas та sFasL у дiтей з полшозами при порiвняннi 3i здоровими диъми та вiдсутнiсть вГропдно! рiзницi всерединi групи хворих свiдчать про однаковi механiзми кль тинно! загибел^ якi мають мiсце у дггей з пилковою астмою та без не!. Це збйаеться з даними шших до-слiдникiв [7].
Результати дослщження представленi в табл. 2.
Як показано в табл. 2, у здорових дггей вiдмiча-ються вищГ, нгж у хворих на полшоз, рГвш цього показника, що становлять 765,6 проти 272,5 пг/мл (р < 0,05). Тобто в дггей ¡з полшозом зареестровано майже втричГ нижчГ рГвш sIL-13Ra2, що тдтверджуе теоретичш припущення й пояснюе гшрепродукщю IgE. Мгж групами (1 та 2) ми не знайшли вГрогщних вщмшностей, що свадчить про щентичшсть змш незалежно вщ рГвня ураження дихально! системи.
Отримаш нами вщомосп дозволили ощнити ефектившсть терапГ! без урахування ключного ва-рГанту полГнозу. ДинамГка маркерГв апоптозу ид впливом лiкування подана в табл. 3.
Бачимо, що вже тсля першого курсу АС1Т мж-стом смГтникових трав рееструеться статистично вь рогiдне пiдвищення рГвня sFas, що шдтверджуеться сильним прямим кореляцшним зв'язком цього показника до та тсля лжування (r = +0,91, р < 0,0001).
Змши середнк значень sFas пiд впливом рiзних схем терапп наочно наведен на рис. 4.
Якщо на тлi проведення АС1Т вiдбуваеться тд-вищення рiвня рецептора, то за умови и вщсутнос-тi тсля 1 року рiвень sFas зменшуеться. За рахунок невелико! кiлькостi спостережень (п = 4) ми не отримали статистично! вiрогiдностi, але сильний прямий кореляцшний зв'язок (г = +0,8, р > 0,05) пщтверджуе наше припущення.
Попередш данi, отримаш нами, показали, що рiвнi sFasL у дiтей iз полiнозами вищ^ нж у здорових дггей. Такi iмунологiчнi змiни, можливо, по-яснюються компенсаторним збшьшенням лiганду з метою прискорення процесiв програмовано! смер-тi запальних клiтин. Пiд впливом терапп (табл. 3) кiлькiсть лйанду зростае незалежно вщ схеми ль кування. Його збiльшення як у разi використання АС1Т, так i без не! говорить про недостатне, хоча i
Таблиця 2. Р1вень sIL-13Ra2 у дтей iз пол1нозом (Ме (Ою-J)
Група дней PiBeHb sIL-13Ra2, пг/мл
Здоров1 д1ти 765,6 [217,1; 1672,2]
БА + АСРК/АСР 272,5 [29,3; 660,2]*
Примтки: * — позначення статистичноiв1рогщност1 вщмн на р1вн1 р < 0,05 пор1вняно 3i здоровими; Ме (Q10-90) — Mediana, нтерпроцентильний розмах.
Група хворих
Ч, Медiана О 25-75 % ~Т~ Дiапазон значень о Викиди -;;:- Крайн значення
800 | 700 600 га 500
U_
ся
.5 400 Ц 300
® 200
ZL
£ 100 0
-100
1 2 Група хворих
"•щ., Медiана 25-75 % ~Т~ Дiапазон значень
Викиди ;;; Крайнi значення
Рисунок 2. Концентра^я sFas у дтей залежно в 'щ тяжкост полiнозу
Рисунок 3. Концентра^я sFasL у дтей залежно в 'щ клiнiчноi форми пол'шозу
Таблиця 3. Вплив р1зних схем терапп на динам1ку показниюв Рав/РавЬ-опосередкованого апоптозу
в дтей з полнозами
Концентращя sFas, пг/мл Концентращя sFasL, пг/мл
АС1Т + фармакотeрапiя, n = 18 АС1Т + фармакотерашя, n = 23 Фармакотeрапiя, n = 5 Фармакотерашя, n = 4
До л1кування 597,1 ± 186,7* 250,28 ± 20,92* 153,10 ± 45,76 287,54 ± 127,93
Пюля л1кування 610,28 ± 180,89* 339,15 ± 32,44* 197,29 ± 31,34 251,61 ± 94,66
Кореляц1я Сглрмена (r) +0,91; р < 0,0001 +0,4; р = 0,05 +0,5; р > 0,05 +0,8; р > 0,05
Примтка: * — позначення статистичноi вiрогiдностi вдмн (р < 0,05) до та тсля л^вання.
Bipor^He пiдвищення пiд впливом АС1Т р1вня рецептора (рис. 5).
Щодо змш концентраций рецептора sIL-13Ra2, то у пащенпв, як1 отримували АС1Т, вiдмiчeнo шдви-
3000
2500
-500 -'-'-'-
До лiкування Пюля терапп
Перiод вимiрювання
^ Вплив АС1Т о Outliers Extremes
Вплив фармакотерапп Рисунок 4. Динамка р1вня sFas в сироватц кров1 дтей ¡з пол'шозами залежно вД отримуваного л1кування
щення в два рази пopiвнянo з piвнeм до л^вання (табл. 4, рис. 6). У хворих групи пopiвняння, яким призначали симптоматичне л^вання, вiдмiчeнo тенденщю до зниження piвня sIL-13Ra2 удвiчi.
Таким чином, результати проведеного досль дження пщтверджують протективну роль АС1Т причинними алергенами щодо шдвищення piвня sIL-13Ra2, який блокуе актившсть прозапального мeдiатopа IL-13.
Таким чином, АС1Т сприяе зменшенню алерпч-ного запалення за рахунок активацп процеав апоп-тотично! загибeлi iмунoкoмпeтeнтних клггин, що беруть участь у процес запалення. На пiдставi отри-маних даних ми можемо стверджувати, що змши, якi виникають на тл1 проведення АС1Т пилком буp'янiв, через рж пiсля ще! терапп вже помггш, але ще недо-статш для адекватно! активацп пpoцeсiв апоптозу та повно! елшшацц запалення, що пщтверджуе необ-хiднiсть проведення АС1Т протягом дек1лькох рок1в. Тpивалiсть АС1Т та к1льк1сть курс1в потребуе уточ-нення, що е метою нашо! подальшо! роботи.
Список А^ератури
1. Антипкин Ю.Г. Новое понятие клеточной смерти: апоне-кроз: обзор лит. /Ю.Г. Антипкин, Т.Д. Задорожная, О.И. Ещенко// Перинатология и педиатрия. — 2007. — № 2 (30). — С. 127-129.
2. Апоптоз и CD-95-антигенная детерминанта эффектор-ных клеток в индуцированной мокроте у больных бронхиальной астмой и хроническим обструктивным бронхитом / Невзорова В.А., Коновалова Е.Н., Суровенко Т.Н., Пазич С.А. // Материалы XI нац. конгресса по болезням органов дыхания. — М, 2001. — № 2. — С. 124.
3. Беш Л.В. Вивчення ефективностi застосування покроко-вого алгоритму лжарськог тактики у дтей з неконтрольованою бронхiальною астмою / Л.В. Беш, В.О. Бондарчук // Здоровье ребенка. — 2010. — № 3 (24). — Режим доступу до журн.:
900 800 700 600 500 400 300 200 100
До л^ування Пюля терапп Перюд вимiрювання
^ Вплив АС1Т о Outliers Extremes ^Сч, Вплив фармакотерапп
Рисунок 5. Динамка р1вня sFasL в сироватц кров'1 Дтей ¡з пол'шозом залежно вд отримуваного л'1кування
Рисунок 6. Динамка р'вня sIL-13Ra2 у дтей з полнозом пД впливом рiзних схем терапИ'
Перюд/група АС1Т + фармакотератя Фармакотератя
До л1кування, пг/мл 509,3 [29,3; 985,9] 275,5 [14,6; 660,2]
Пюля л1кування, пг/мл 1132,7 [14,6; 3362,1] 131,6 [14,6; 836,3]
Кореляц1я Стрмена r = +0,9; р < 0,05 r = -0,3; р > 0,05
0
Таблиця 4. Динамка р1вня sIL-13Ra2 у дтей iз тяжкими проявами пол1нозу (Ме (Q10_g0))
http://www.pediatric.mif-ua.com/archive/issue-12911/article-12935.
4. Булгакова В.А. Клиническое значение изучения маркеров активации и апоптоза иммунокомпетентных клеток при ато-пической бронхиальной астме у детей / В.А. Булгакова //Педиатрия. — 2009. — Т. 87, № 2. — С. 12-18.
5. Булгакова В.А. Оценка функциональной активности иммунокомпетентных клеток при атопической бронхиальной астме у детей / В.А Булгакова// Иммунология. — 2008. — № 5. — С. 284-289.
6. Галь И.Г. Эффективность и безопасность СИТ у больных аллергическим ринитом / И.Г. Галь, С.Л. Пушнина //Аллергология и иммунология. — 2005. — Т. 6, № 2. — С. 223.
7. Гатупов Р.Р. Поллиноз как возможная причина инвалидности населения / Р.Р. Гатупов // Аллергология и иммунология. — 2004. — Т. 5, № 1. — С. 56.
8. Геппе Н.А.. Новые международные рекомендации по бронхиальной астме у детей PRACTALL / Н.А Геппе, В.А. Ревя-кина // Атмосфера. Пульмонология и аллергология. — 2008. — № 1. — С. 60-68.
9. Евсюкова Е.В. Роль метаболитов арахидоновой кислоты в механизмах аллергических реакций / Е.В. Евсюкова, Г.Б. Федосеев //Аллергология. — 2000. — № 4. — С. 21-26
10. Иммунная система слизистых оболочек и ассоциированная лимфоидная ткань: механизмы взаимодействия в норме и при патологии, пути коррекции / Л.С. Овчаренко, А.А. Верте-гел, Т.Г. Андриенко [и др.] // КпМчна iмунологiя. Алергологiя. 1нфектологы. — 2008. — № 4. — С. 25-30.
11. Орлова Е.Е. О патогенетической роли растворимой формы Fas-рецептора при аллергических заболеваниях органов дыхания у детей / Е.Е. Орлова, Н.В. Пивень, Л.М. Беляева // Иммунопатология, аллергология, инфектология. — 2002. — № 3. — С. 46-51.
12. Потапнев М.П. Апоптоз клтин iмунноi системи та його регуляцы цитоктами/М.П. Потапнев// 1мунологы. — 2002. — № 3. — С. 237-242.
13. Самуилов В.Д. Биохимия программируемой клеточной смерти (апоптоза) у животных/В. Д. Самуилов// Соросовский образовательный журн. — 2001. — Т. 7, № 10. — С. 18-25.
14. Современная концепция патогенеза бронхиальной астмы / Балаболкин И.И., Смирнов И.Е., Булгакова В.А. [и др.] // Иммунопатология. Аллергология. Инфектология. — 2006. — № 1. — С. 26-35.
15. Biopathways representation and simulation on hybrid functionalpetri net/ Matsuno H, Tanaka Y., Aoshima H. [et al.]// Silico Biology. — 2003. — Vol. 3. — Р. 389-404.
16. CD95 co-stimulation blocks activation of naive T cells by inhibiting T cell receptor signaling / Strauss G., Lindquist J.A., Arhel N. [et al.]// J. Exp. Med. — 2009. — Vol. 206 (6). — P. 13791393.
17. Different serum soluble Fas levels in patients with allergic rhinitis and bronchial asthma / Kato M., Nakashima I., Kato M. [et al.] //Allergy. — 1999. — Vol. 54, issue 12. — Р. 1299-1302.
18. Increased Frequencies of Allergen-Induced Interleukin-13-Producing Cells in Atopic Individuals During the Pollen Season / Gabriellson S., Derlund A.S., Paulie S. [et al.] // Scand. J. Immunol. — 1998. — Vol. 48. — Р. 429-435.
19. Induced apoptosis of TH2 lymphocytes in asthmatic children treated with Dermatophagoides pteronyssinus immunotherapy / Tsai Y-G, Chien J-W., Chen W-L. [et al.] // Pediatr. All. and Immunol. — 2005. — Vol. 16, issue 7. — Р. 602-608.
20. Kuwano К. Apoptosis Signaling Pathways in Lung Diseases / K. Kuwano, M. Yoshimi, T. Maeyama // Medicinal Chemistry. — 2005. — Vol. 1. — Р. 49-56.
21. Level of expression of IL-13R alpha 2 impacts receptor distribution and IL-13 signaling / Daines M.O., Tabata Y., Walker B.A [et al.] // J. Immunol. — 2006. — Vol. 176 (12). — Р. 7495-7501.
22. Maggi E. Tcell responses induced by allergen-specific immunotherapy / Maggi E. // Clinical and Experimental Immunology. — 2010. — Vol. 161. — Р. 10-18.
23. The role of apoptosis in the pathophysiology of Acute Respiratory Distress Syndrome (ARDS): an up-to-date cell-specific review/ Galani V., Tatsaki E., Bai M. [et al.]// Pathol. Res. Pract. — 2010. — Vol. 206 (3). — Р. 145-150.
Отримано 03.09.13 □
Недельская С.М., Ярцева А-О., МарчукН.М., Ааценко О.М.
Запорожский государственный медицинский университет, кафедра факультетской педиатрии
НОВЫЙ ВЗГЛЯД НА МЕХАНИЗМЫ ИНДУКЦИИ РЕМИССИИ АЛЛЕРГИЧЕСКИХ ЗАБОЛЕВАНИЙ ПРИ ЛЕЧЕНИИ АЛЛЕРГЕНАМИ
Резюме. В статье представлены особенности Fаs/FаsL-опосредованного апоптоза и экспрессии растворимой формы рецептора Ш-13Яа2 при поллинозах у детей в зависимости от его клинического варианта и проведена оценка изменений в этих системах при включении ал-лергенспецифической иммунотерапии (АСИТ) в схемы лечения. Показано, что АСИТ способствует уменьшению аллергического воспаления за счет активации процессов апоптотической гибели иммунокомпетентных клеток, принимающих участие в процессе воспаления.
Ключевые слова: апоптоз, аллергия, аллергенспецифи-ческая иммунотерапия.
NedelskaS.M., Yartseva D.O., MarchukN.M., Datsenko O.M. Zaporizhya State Medical University, Department of Faculty Pediatrics, Zaporizhya, Ukraine
A NEW LOOK AT THE MECHANISMS OF REMISSION INDUCTION OF ALLERGIC DISEASES IN THE TREATMENT WITH ALLERGENS
Summary. The article presents the features of Fas/FasL-mediated apoptosis and the expression of soluble forms of IL-13Ra2 receptor in pollinosis in children depending on its clinical type, and the assessment of changes in these systems has been carried out when the allergen-specific immunotherapy (ACIT) was included in therapeutic regimen. It is shown that ACIT helps reduce allergic inflammation through the activation of apoptotic death of immune cells involved in the inflammatory process.
Key words: apoptosis, allergy, allergen-specific immuno-therapy.
