CC BY
19
подано рекомендацИ щодо того, як Украгна може використати балттсъкий досвгд у провадження трансформацтних реформ.
Ключов1 слова: трансформащя, полтична трансформащя, економ1чна трансформащя, крагни Балти, Украгна.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Трофименко М.В., к.полт.н, доц.; Хома Н.М., д.полт.н, проф.
УДК 327.82
I.A. Дужа
НОВ1 ВИКЛИКИ ГЛОБАЛЬНОМУ Л1ДЕРСТВУ США В АЗШСЬКО-ТИХООКЕАНСЬКОМУ РЕГ1ОН1
У статт1 розглядаетъся питання глобалъного значення Азтсъко-Тихоокеансъкого регюну для США на поч. XXI ст. Шдкреслюетъся особлива вага взаемов1дносин США i держав АСЕАН, як1 маютъ стлъш ттереси в полтичнш, економiчнiй сферах в АТР, а також питаннях мiжнародно'г безпеки. Значна увага придшяетъся розгляду причин втрати лiдерсъких позицт США у регюш та новим можливостям для гх вiдновлення.
Ключов1 слова: США, АТР, Обама, зовшшня полтика, стратегiя, лiдерство, глобалъна економжа, мiжнародна безпека
Азшсько-Тихоокеанський perioH (АТР) - найбшьш динам1чний perioH св1ту з точки зору темтв його розвитку. Наприкшщ першого десяташття XXI ст., 3i змшою влади у Сполучених Штатах, новим главою держави, кoлишнiм кандидатом вщ демократично! паpтii Б. Обамою було проголошено курс на посилення лщерських пoзицiй саме у даному репош. Так, уже на початку 2009 р. США робить акцент на Азiатськo-Тихooкeанський репон, як пpiopитeт №1, який е одним з найважливiших perioнiв свiту, що перетворився на центр св^ово! пoлiтики та економши. Цей reoпoлiтичний поворот викликав у наукових колах значний резонанс i дав тдстави по-новому поглянути на свiтoвe майбутне. Так, у сучасному АТР сходяться штереси провщних держав i мають мiсцe найважливiшi процеси глобального значення. Так, ключовою тенденщею oстаннiх дeсятилiть у аpхiтeктуpi мiжнаpoдних вiднoсин визнаеться змiщeння центру св^ового розвитку в Азiатськo-Тихooкeанський репон. Американський вибip пpiopитeтiв партнерства на його користь лише тдтверджуе цей факт. Водночас, прихщ США до АТР е дещо несвоечасним з точки зору його стзнення. Внаслщок фактичного eкoнoмiчнoro пiдйoму Азii центр розвитку, мiжнаpoднoro спiвpoбiтництва та суперництва вже кардинально змютився. АТР все бшьше стае двигуном свiтoвoi цившзацп, роль якого протягом п'яти останшх стoлiть виконувала Свропа. 1снуе усталена думка, що XXI ст. - це не стшття Америки чи Свропи, а час Азп. У даних умовах США як однополюсний безальтернативний свповий лiдep не може залишатися осторонь цих пpoцeсiв, оскшьки без пpавильнoro передбачення майбутнiх процеав роль наддержави буде остаточно втрачена.
Нова чинна адмшютращя Бiлoro Дому зробила вибip на користь АТР. У американському ютеблшменп пepeкoнанi, що якщо рашше, Свропа, пoдii в якш, пoлiтика яко! i боротьба за контроль в якш визначала змют св^ово! iстopii, зараз перестае ввдгравати центральну роль для Сполучених Шта^в, як це було на вах пoпepeднiх етапах iстopii. Транстихоокеансью вiднoсини стають ключовим ядром
104
м1жнародного св1топорядку, економ1чно'1 та комерцшно'1 шфраструктури. За 5 pp. президентства Б. Обами вщзначаеться, що основний час i зусилля посадових оаб США придшяеться скоpiше викликам китайського тдйому або твшчнокорейсько'1' ядерно'1 програми, зближенню з Iндieю, Фшттнами, Японieю, Пiвденною Кореею, В'етнамом, i багаторазово перевершують зусилля на трансатлантичному напрямку. Так, США скорочують вшськову присутшсть у Gвpопi i збшьшують його в Австралп. При цьому, якщо сухопутш амеpиканськi сили ще у тривалому процес виходу з 1раку i Афганiстану, то в райош Персько'1' затоки вiйськово-моpськi сили навпаки концентруються.
У зв'язку з проголошеними американськими лщерами планами i ix реальними кроками, постае необxiдним розглянути причини тако'1' геопол^ично'1' пеpеоpiентацii в американськш стратеги, з'ясувати завдання, яю постали перед США при конструюванш якiсно нових вiдносин з кранами pегiону, i, пеpедусiм, виклики, яю на сьогоднi стоять перед Сполученими Штатами щодо pеалiзацii ix стратепчно'1 мети.
В останнi роки змши в пpiоpитетаx нацiонального iнтеpесу США в бш АТР привертають все бшьшу увагу вiтчизняниx i заpубiжниx дослiдникiв. Так, спостеpiгаеться активiзацiя вивчення не тшьки piзниx аспектiв ствроб^ництва та суперництва США та Китаю, але i дво- та багатостоpоннix вiдносин США з рештою краш АТР та ix об'еднаннями. Серед росшськик фаxiвцiв, значно'1' уваги заслуговують напрацювання В. Дмiтpiева, М. Котлова, Я. Лексютшо'1', Б. Ширяева, Д. Мосякова, Г. Маслова, Г. Мурашево'1', В. Мазирша, М. Тригубенко, П. Цветова, В. Бойцова, А. Пармьонова, Н. Малетша, С. Глазунова, С. Кобелева та ш.
Серед праць укртнськик науковщв, у якиx окремим напрямом представлено аналiз ситуацп у вiдносинаx США та АТР, а також динамшу циx змiн, необxiдно вiдзначити пpацi С. Камiнського, Б. Гончара, I. Коваля, С. Шергша, С. Проня, О. Онищенка, Л. Матвеево'1', О. Лисенка, А. Кудряченка, В. Горбатенко, В. Мусшчука.
Згадана проблема потребуе подальшо'1' розробки та вивчення. Отже, мета дано'1' статп - дослщити основнi проблеми, з якими доводиться стикнутися США на шляxу вщновлення втpачениx позицiй регионального лiдеpства в АТР, ix сутшсть, основнi передумови виникнення та можливi ваpiанти ix практичного подолання.
Проголошений Вашингтоном курс на вщновлення i змщнення свого лiдеpства в АТР, перенесення туди центру уваги американсько'1' пол^ики спонукае по-новому оцiнити обстановку в регюш. Напpикiнцi президентського термшу Дж. Буша-мол, США стикаеться з двоякою проблемою: piзкою змiною xаpактеpу мiжнаpодного середовища, пов'язаною з наслщками глобально'1' фiнансовоi та економiчноi кризи, i стpiмким пiдвищенням pолi Азп у глобальнiй економiчнiй аpxiтектуpi, що створило ряд загроз для утримання Сполученими Штатами св^ового лiдеpства. Так, недостатня залучешсть едино'1' свiтовоi наддержави до справ АТР може залишити ii на узбiччi свiтового процесу. На це вказуе потужне становище цього регюну. На сьогодшшнш день в АТР проживае найбшьша частина людства, на яку припадае бшьше половини св^ового ВВП. Саме в Азiатсько-Тиxоокеанському pегiонi - з уpаxуванням Пiвнiчноi Америки виробляеться найбiльша частина св^ового продукту. У pегiонi розташоваш глобальнi економiки, включаючи найбiльшi - американську, китайську i японську. Майже половина краш «велико'1' двадцятки» вщноситься до Азiатсько-Тиxоокеанському pегiону: Австpалiя, Канада, Китай, Iндiя, Iндонезiя, Японiя, Роая, Пiвденна Корея, США, Мексика. Китай та Iндiя е головними двигунами св^ового економiчного зростання. За актуальними даними, населення 10 краш-члешв Асощацп кра'1'н Пiвденно-Сxiдноi Азii (АСЕАН) в сукупносп становить 600 млн. чоловш, а ix загальний ВВП - 2.1 трлн. долаpiв США [1]. При цьому дана група краш вiдpiзняеться
105
cтiйким зpocтaнням eкoнoмiки, poзвиткoм cepeдньoгo клacy i низькoю coбiвapтicтю виpoбництвa. Пpи вiдcyтнocтi pea^ii Baшингтoнa нa пoдiбнi тeндeнцiï, ycтaлeнoмy в ATP в ocтaннi дecятилiття бaлaнcy cил бyлo б зaвдaнo знaчнoï шкoди.
Пoзицiя CШA щoдo ATP. Для C^ŒA пiдйoм Aзiï - де i виклик, i мoжливicть. Bиклик тoмy, щo впepшe зa бaгaтo cтoлiть нa cxoдi з'явивcя цeнтp cили, щo пepeвepшye зa cвoïми мoжливocтями 6удь-який з шшж peгioнiв cвiтy. Зoкpeмa, oдин лишe Kитaй з йoгo мiльяpдним нaceлeнням нe бeз пiдcтaви poзглядaeтьcя як ocнoвний пpeтeндeнт нa звaння дpyгoï нaддepжaви плaнeти. У вcix ^o^cax в Aзiaтcькo-Tиxooкeaнcькoмy peгioнi aктивнo бepe yчacть Iндiя, якa cтae вте бiльш знaчyщим глoбaльним i peгioнaльним гpaвцeм. B ATP poзтaшoвaнa нaйбiльшa в cвiтi icлaмcькa ^arna -Iндoнeзiя. Дo Aзiaтcькo-Tиxooкeaнcькoгo peгioнy нaлeжaть дepжaви з нaйвищим piвнeм poзвиткy в Пiвдeннiй пiвкyлi - Aвcтpaлiя i Hoвa Зeлaндiя. Toмy Cпoлyчeнi Штaти Aмepики зaлишaютьcя дoмiнyючoю cилoю в peгioнi щe з чaciв Дpyгoï cвiтoвoï вiйни i мaють тopгoвo-eкoнoмiчнi вiднocини, щo бaгaтopaзoвo пepeвepшyють ïx тpaнcaтлaнтичнi зв'язки. Piшeння CШA пpo пepexiд в piшyчий таступ нa пpocтopи Aзiйcькo-Tиxooкeaнcькoгo peгioнy визpiвaлo впpoдoвж дecятилiть ocтaннix poкiв, тому зapaз Бapaк Oбaмa нe випaдкoвo нaзивae ceбe «Tиxooкeaнcьким пpeзидeнтoм».
Icтopiя вxoджeння ATP дo нaцioнaльнoгo irnepecy CШA мae глибoкe кopiння. Чacтинa aмepикaнcькoï зoвнiшньoï тopгiвлi впepшe пpипaлa нa ATP щe зa чaciв Poнaльдa Peйгaнa. Ocтaтoчнo CШA звepнyли yвaгy нa ATP як та ocoбливo вигiдний нaпpямoк зoвнiшньoï пoлiтики вжe зa чaciв aдмiнicтpaцiï Дж. Бyшa-cт. B тoй чac як ocнoвнoю cфepoю зoвнiшньoï пoлiтики CШA впepшe в icTOpiï ATP був визнaчeний aдмiнicтpaцieю Kлiнтoнa, кoли в cepeдинi 1990-x pp., Baшингтoн тд йoгo кepiвництвoм пpaгнyв cтвopити peгioнaльнy apxiтeктypy в ATP зa yчacтю CШA для пiдтpимки eкoнoмiчнoгo зpocтaння ocтaнньoгo тa зaбeзпeчeння дoвгocтpoкoвoï cтaбiльнocтi. Цe пiдтвepджye тeзy пpo тe, щo cтpaтeгiчний пoвopoт Oбaми в Aзiю нe e нecпoдiвaним. У. ^штон iнiцiювaв cтвopeння «Hoвoгo тиxooкeaнcькoгo cпiвтoвapиcтвa» нa ocнoвi «вiднoвлeнoгo пapтнepcтвa мiж CШA i Япoнieю, пpoгpecy в нaпpямкy бiльш вiдкpитиx eкoнoмiк, збiльшeння тopгiвлi тa пiдтpимки дeмoкpaтiï». B ocнoвi ща iнiцiaтиви бyлa iдeя пpo фopмyвaння eдинoгo Aзiйcькo-Tиxooкeaнcькoгo peгioнy бeз штучш'1' лшп poздiлy пocepeд oкeaнy. З пpиxoдoм дo влaди aдмiнicтpaцiï Kлiнтoнa пoчaлacя adrara пiдтpимкa тpaнcтиxooкeaнcькoгo cтpaтeгiчнoгo eкoнoмiчнoгo rapTOepcraa (TTCEП) в якocтi oднoгo з ключoвиx eлeмeнтiв зaлyчeння CШA в eкoнoмiчнi пpoцecи в ATP. Baшингтoн пpoвiв вiciм payндiв пepeгoвopiв пo виpoблeнню нoвoï yгoди взaмiн пepвиннoï, poзpoблeнoï «чeтвipкoю», i зaпpoпoнyвaв poзшиpити cклaд, зaпpocивши дo yчacтi в yгoдi Aвcтpaлiю, B'eтнaм, Maлaйзiю, ^ву Зeлaндiю, Пepy, щo нaдaлo нoвий пoштoвx для зближeння з ATP. Зa виcнoвкoм H Гopoдня, пepeд пpeзидeнтaми-дeмoкpaтaми У. Kлiнтoнoм i Б. Oбaмoю cтoяли бaгaтo в чoмy cxoжi зaвдaння, дo виpiшeння якиx вoни пiдxoдили з близьк^ пoзицiй. Ha думку нayкoвця, вoни oбидвa зpoбили Cxiднy Aзiю пpiopитeтним вeктopoм cвoeï пoлiтики, ввaжaли eкoнoмiкy ocнoвoю глoбaльнoгo лiдepcтвa CШA, виxoдили з тicнoгo взaeмoзв'язкy зoвнiшньoï i внyтpiшньoï пoлiтики, вiддaвaли пepeвaгy peгioнaльнoмy бaгaтocтopoнньoгo пiдxoдy дo вeдeння пepeгoвopiв як y тopгoвeльнo-eкoнoмiчнiй гaлyзi, тaк i в cфepi бeзпeки. У дiяльнocтi o6ox aдмiнicтpaцiй чiткo пpocтeжyвaлacя iнтeгpaцiйнa cклaдoвa, виpaжeнa в ïx a^erni нa мyльтилaтepaлiзм як вaжливoмy eлeмeнтi нoвoгo cвiтoвoгo пopядкy, та зaxoди щoдo включeння CШA в peгioнaльнy apxiтeктypy Cxiднoï Aзiï чepeз двocтopoннi тa бaгaтocтopoннi мexaнiзми. B eкoнoмiчнiй cфepi цiй мeтi пocлyжив poзвитoк <^po^cy poзшиpeння ATEC», йoгo пepeтвopeння з нeфopмaльнoгo кoнcyльтaтивнoгo
мexaнiзмy в pyшiйнy cray peгioнaльнoï irnerpa^ï ATP, a y cфepi бeзпeки - пiдтpимкa APФ пpи пapaлeльнoмy змiцнeннi peгioнaльниx coюзiв i пapтнepcтв [2].
Пicля пpиxoдy дo влaди aдмiнicтpaцiï Дж. Бyшa-мoл., нeзвaжaючи нa тe, щo зoвнiшня пoлiтикa aктивiзyвaлacя y бaгaтьox нaпpямкax, в CШA зa 6удь-яким з ниx нe бyлo poзpoблeнo жoднoгo фyндaмeнтaльнoгo дoкyмeнтa зi cтpaтeгiï в ATP, в я^му б yтoчнювaлиcя peгioнaльнi acпeкти взaeмoдiï. Boднoчac, вжe нa Шaнxaйcькoмy caмiтi ATEC, який вiдбyвcя лишe чepeз мicяць толя пoдiй 11 вepecня 2001 p., там^илжя poзбiжнocтi мiж CШA, з oднoгo бoкy, тa Iндoнeзieю тa Maлaйзieю, - з iншoгo, щo cтocyютьcя дeякиx piзкиx «aнтитepopиcтичниx» cтpaтeгiй пiдcyмкoвoгo дoкyмeнтa caмiтy. Iншoю xapaктepнoю pиcoю бyшiвcькoï пoлiтики в periom cтaв виpaзний зcyв y бш cтpaтeгiï, зacнoвaнoï нa oднocтopoнньoмy фopмaтi нacтyпaльниx дiй.
Звaжaючи нa вшну з тepopизмoм пpoтягoм 2001-2008 pp. тa eкoнoмiчнy кpизy 2008-2009 pp., пoзицiï CШA в Aзiйcькo-тиxooкeaнcькoмy periom пoмiтнo ocлaбли. Зaгaлoм, цe впиcyeтьcя в зaгaльнy тeндeнцiю poзвиткy ^arn Зaxoдy ocтaнньoгo дecятилiття, нaвiть якщo yпycтити aнтитepopиcтичнy oпepaцiю. Ha дaнoмy eтaпi poзвиткy мiжнapoдниx вiднocин ^гаю^ нeпiдкoнтpoльними пpoцecи пiдйoмy нoвиx ^ш^в cили, здaтниx нa пeвнoмy eтaпi зaйняти лiдepcькi пoзицiï cтapиx гpaвцiв. Ocнoвнi фaктopи вiдpoджeння бaгaтoпoляpнocтi в cвiтi в пepшy чepгy - piзкe зpocтaння eкoнoмiчнoï, тexнoлoгiчнoï тa вiйcькoвoï мoгyтнocтi Kитaю, a тaкoж вiднocнe пocлaблeння мoгyтнocтi CШA i ^arn Зaxoдy в peзyльтaтi глoбaльнoï eкoнoмiчнoï кpизи. Cyттeвy poль вте ж тaки зiгpaлa i нeдocтaтня yвaгa Дж. Бyшa-мoл. дo дaнoгo peгioнy, вiдcyтнicть пocлiдoвнoï i мacштaбнoï пpoгpaми дiй щoдo нoвoгo eкoнoмiчнoгo цeнтpy.
З вiдxoдoм кoнcepвaтивнoгo ^ита aмepикaнcькoгo icтeблiшмeнтy в oco6í pecпyблiкaнця Дж. Бyшa i пpизнaчeнням дeмoкpaтa Бapaкa Oбaми i oднoчacним пoлiпшeнням eкoнoмiчнoï i пoлiтичнoï oбcтaнoвки, y Aмepики з'явивcя нoвий шaнc вiднoвити втpaчeнi пoзицiï i знoвy зaйняти лiдиpyючy, ключoвy пoзицiю в ATP. Ta^ дo чинникiв, щй пepeдбaчaють peaлiзaцiю дaнoгo cцeнapiю мoжнa вiднecти: пoдoлaння eкoнoмiчнoï кpизи 2008 p., вдауттсть явнoï тepopиcтичнoï aтaки i зaгpoзи для CШA ycepeдинi ^шни i вiдмoвa вiд пpiopитeтнocтi тaкoï бopoтьби як caмoцiлi, a тaкoж змiнa кepiвництвa ^arn^ якa нapaзi пpoпoнye фopми взaeмoдiï зi cвiтoвим cпiвтoвapиcтвoм, щo бiльш пpийнятнi, шж плaтфopмa лiбepaльнo-кoнcepвaтивнoï rap^' pecпyблiкaнцiв тд кepiвництвoм Дж. Бyшa-мoл. Пpoцec пepeдaчi влaди в CШA в кшщ 2008 - пoчaткy 2009 pp. cyпpoвoджyвaвcя aктивним пoшyкoм cвiжиx дай i piшeнь тиx cклaдниx пpoблeм, якi дicтaлиcя y cпaдoк вщ aдмiнicтpaцiï Дж. Бyшa-мoл. Ha oфiцiйнoмy i eкcпepтнoмy piвнi бyлo cфopмyльoвaнo pяд iдeй i кoнцeпцiй, щo визнaчaють нoвe бaчeння cepeдньocтpoкoвиx i дoвгocтpoкoвиx цiлeй i зaвдaнь в periom. Вщбултоя icтoтнi змiни в ocмиcлeннi aмepикaнcькими пpaвлячими кoлaми знaчeння Tиxooкeaнcькoï Aзiï тa Aзiaтcькo-Tиxooкeaнcькoгo peгioнy (ATP) в цiлoмy для мaйбyтньoгo eкoнoмiчнoгo poзвиткy, нaцioнaльнoï бeзпeки i глoбaльнoгo пoлiтичнoгo лiдepcтвa CШA i пoвepнeння дo cтpaтeгiï дeмoкpaтичнoï aдмiнicтpaцiï пpeзидeнтa У. Kлiнтoнa. Oдним з тайбшьш вaжливиx peзyльтaтiв тaкoгo пoшyкy cтaлa пyблiкaцiя 80-cтopiнкoвoï дoпoвiдi «CШA i Aзiaтcькo-Tиxooкeaнcький peгioн: cтpaтeгiя бeзпeки для aдмiнicтpaцiï Б. Oбaми» [3, c. 73]. Cвoю пpaвoнacтyпнicть y cтpaтeгiï щoдo ATP, a ^ ïï iннoвaцiнicть Б. Oбaмa пiдкpecлив вжe пiд чac виступу в aвcтpaлiйcькoмy пapлaмeнтi y лиcтoпaдi 2011 p. Пpeзидeнт COA Б.Oбaмa нaгoлocив: «Haш нoвий aкцeнт та цьoмy peгioнi (ATP) вiдбивae фyндaмeнтaльнy icтинy: Cпoлyчeнi Штaти були i зaвжди будуть тиxooкeaнcькoю дepжaвoю» [4].
Bпepшe пpo пepeфopмaтyвaння нaцioнaльнoгo iнтepecy пyблiчнo бyлo зaявлeнo дepжceкpeтapeм X. Kлiнтoн y 2010 p. №ю бyлa oзвyчeнa кoнцeпцiя aмepикaнcькoгo лiдepcтвa в ATP нa нaйближчe cтopiччя. Kpiм Япoнiï, Пiвдeннoï Kopeï, Aвcтpaлiï, Фiлiппiн i Taïлaндy, в я^ел мoжливиx coюзникiв i пapтнepiв CШA в цьoмy пiдxoдi нaзвaнi Iндoнeзiя, Iндiя, Ciнгaпyp, Hoвa Зeлaндiя, Maлaйзiя, Moнгoлiя, B'eтнaм, Бpyнeй, ocтpiвнi дepжaви O^amí. B пoчaткoвoï кoнцeпцiï пepeдбaчaлocя cпiвpoбiтництвo i з Kитaeм, aлe лишe зa yмoв виштання ним вiдoмиx aмepикaнcькиx вимoг дeмoкpaтизaцiï тa пpaв людини, oбмeжeння вiйcькoвиx витpaт. Oднaк, як пoкaзaлa пpaктикa, вжe в 2014 p. для ^eï ^aï™ пoдiбнi вимoги вжe вiдiйшли нa дpyгий плaн зapaди вcтaнoвлeння взaeмoвигiднoгo cпiвpoбiтництвa, ocкiльки oбидвi ^aï™ дiйcнo пoтpeбyють йoгo.
Hecвoeчacнicть вiдcтoювaння лiдepcькoï пoзицiï CШA в ATP cтвopилo pяд пepeшкoд, aбo викликiв для тaкoгo зaлyчeння. Пo-пepшe, цe peгioнaльнa iнтeгpaцiя ^arn ATP, пo-дpyгe eкoнoмiчнa cyвepeнiзaцiя peгioнy, йoгo зaмкнeний цикл виpoбництвa i тopгiвлi бeз yчacтi CШA i бeзпeкoвi виклики нeвpeгyльoвaнocтi crnya^ï, якa пoгpoжye пoxитнyти cтaбiльнicть ycix yчacникiв perio^, в тoмy чиcлi iнтepeciв OTA.
Peгioнaльнa iнтeгpaцiя, aбo гeoпoлiтичний вaкyyм. Щe дo кiнця XX ст. ïï зoвнiшня пoлiтикa ^arn perio^ бyлa cпpямoвaнa пepeвaжнo нa Зaxiд. Oднaк, з пoчaткy вiйни COA з тepopизмoм, втpaтoю oпiки ^eï нaддepжaви, ATP пoмiняв cвoю ^н^пщю зoвнiшньoï пoлiтики i пpeдcтaвляe ceбe в ocтaннi 15 p. вжe як caмocтiйнe yтвopeння з влacними cyвepeнними iнтepecaми i мexaнiзмaми yпpaвлiння тa peгyлювaння. Цe cпpичинeнe тим, щo глoбaлiзaцiя i влacний eкoнoмiчний poзвитoк cepйoзнo пpиcкopили нa пoчaткy XXI cт. пpoцecи взaeмoзaлeжнocтi eкoнoмiк aзiaтcькo-тиxooкeaнcькиx дepжaв. Biдпoвiднo aктивiзyвaлacя зaцiкaвлeнicть y фopмyвaннi peгioнaльнoï apxiтeктypи тopгoвo-eкoнoмiчниx вiднocин, якa cпpиялa б гapмoнiзaцiï eкoнoмiчниx iнтepeciв ^arn peгioнy та ocнoвi poзpoбки зaгaльнoпpийнятниx пpинципiв i пpaвил вeдeння тopгoвo-дiлoвoï aктивнocтi i, в кiнцeвoмy paxyнкy, cтимyлювaлa б пoдaльшe eкoнoмiчнe зpocтaння як y ^жнш oкpeмo взятiй ^ami, тaк i в ATP в цiлoмy. Для пoдoлaння eкoнoмiчниx пpoблeм perio^ тa нeдoпyщeння iнтepвeнцiï Зaxiдниx ^arn i вcтaнoвлeння дoмiнyвaння нaйбiльш cepйoзнoгo лiдepa - KHP, ^aï™ ATP вдaлиcя дo cтpaтeгiï peгioнaльнoï ime^a^'i. Taким чинoм, в peгioнi, дe знaxoдитьcя вeличeзнa кiлькicть вeликиx дepжaв, ядpoм i pyшiйнoю cилoю iнтeгpaцiйниx пpoцeciв нa cьoгoднiшнiй дeнь вистутають дepжaви дpyгoгo пopядкy, oб'eднaнi в ACEAH, opieнтoвaнi нa пpимиpeння i ^rae^yc. Boни oб'eднaнi в ACEAH i вoлoдiють дocить cпeцифiчнoю пoлiтичнoю кyльтypoю. Peгioнaльний фopyм ACEAH (APФ), дo якoгo вxoдять 27 дepжaв, якa, виcтyпae в якocтi гoлoвнoгo мexaнiзмy зaгaльнopeгioнaльнoгo пoлiтичнoгo дiaлoгy з пстгань зaбeзпeчeння миpy i cтaбiльнocтi, пpoтидiï нoвим викликaм cyчacнocтi, бaгaтocтopoнньoгo cпiвpoбiтництвa y cфepi бeзпeки тa фopмyвaння зaxoдiв дoвipи. Зpocтaючy poль вiдiгpaють фopмaти ACEAH + 1 з пpoвiдними пapтнepaми opгaнiзaцiï. Фopмaт зa yчacтю Cпoлyчeними Штaтaми, Kитaeм aбo Япoнieю e вce щe нaйбiльш вaжливий для ^arn Пiвдeннo-Cxiднoï Aзiï, шж iншi дiaлoгoвi фopмaти. Haбиpae вaги cпiвпpaця y фopмaтi ACEAH + 3 - Krn-a^ Япoнiя i Пiвдeннa Kopeя. Ha чepзi - cтвopeння зoни вiльнoï тopгiвлi ACEAH з Kитaeм i Япoнieю. Paзoм з тим пoки нe мaли ocoбливoгo ycпixy бaгaтopiчнi зycилля в paмкax ATP з пpocyвaння «пpeвeнтивнoï диплoмaтiï», пoкликaнoï вpeгyлювaти нaзpiвaючi кoнфлiкти - чepeз пoбoювaння ^arn perio^, щo цe зaгpoжye втpyчaнням вeликиx дepжaв, нacaмпepeд, CШA, y внyтpiшнi cпpaви бiльш cлaбкиx i нeдeмoкpaтичниx кpaïн, якi зapaди peгioнaльнoï ime^a^'í i нaмaгaлиcя пoзбyтиcя тaкoгo впливу.
Poзyмiння вaжливocтi i тавт нeoбxiднocтi виpoблeння cпiльниx пiдxoдiв дo peгioнaльнoгo oб'eднaння в peгioнi з'явилocя в 60-i pp. XX cmrnrra. Oднaк тiльки в лиcтoпaдi 1989 p. був yтвopeний фopyм Aзiйcькo-Tиxooкeaнcькoгo eкoнoмiчнoгo cпiвpoбiтництвa (ATEC), який oб'eднaв нa мiжypядoвoмy piвнi cпoчaткy 12 ^arn ATP, a згoдoм пpaктичнo вci eкoнoмiки peгioнy. В ocтaннi двa дecятилiття, мae мicцe piзкe зpocтaння кiлькocтi peгioнaльниx тopгoвeльниx угод (PTУ). Eкoнoмiчнa iнтeгpaцiя в ATP мaтepiaлiзyeтьcя y фopмi пpeфepeнцiйниx тopгoвиx yгoд - ïx вжe пiдпиcaнo бiльшe 50. Швидкими тeмпaми фopмyютьcя зoни вiльнoï тopгiвлi, якi в нaйближчi poки мoжyть oxoпити ва ^шни peгioнy. З 2010 p. д^ть ЗBT y cклaдi Krn^-ACEAH, Пiвдeннa Kopeя-ACEAH, пpo cвiй нaмip пpиeднaтиcя дo циx зoн зaявили CШA i Япoнiя, щoб да зaлишитиcь зa двepимa пoтeнцiйнoгo peгioнaльнoгo гiгaнтa. Pяд aзiaтcькиx ^arn, тpaдицiйнo poзвивaючиx бaгaтocтopoннi вiднocини (Aвcтpaлiя, Iндiя, Япoнiя, Kopeя i Ciнгaпyp), тaкoж пpoявили в цeй пepioд пoмiтнy aктивнicть, yклaвши цiлий pяд PTУ. Aвcтpaлiя yклaлa 7 PTУ, включaючи зoнy вiльнoï тopгiвлi (ЗBT) з CŒA, пiдпиcaнy в 2004 p. 8 PTУ були yклaдeнi Iндieю. Япoнiя пoвiдoмилa пpo 11 PTУ, з якиx 4 (з ACEAH, Iндoнeзieю, Бpyнeeм, Фiлiппiнaми) вступили в отлу тiльки в 2008 p., a в 2009 p дo ниx дoдaлocя щe 2 ^i Швeйцapieю i B'eтнaмoм). Crnra^p cтaв oдним з нaйбiльш пoпyляpниx пapтнepiв cepeд aзiaтcькиx ^arn. Вш бepe yчacть в 16 PTУ пoчинaючи з ЗBT ACEAH (AFTA), yтвopeнoï в 1992 p., aлe бiльшicть yгoд yклaдeнa зa oCT^m 10 pp. Ha думку aнaлiтикiв, Kитaй, Taïлaнд, Kopeя i Maлaйзiя тaкoж дocягли icтoтнoгo пpoгpecy в гaлyзi peгioнaльнoгo тopгoвeльнoгo cпiвpoбiтництвa пpoтягoм дaнoгo пepioдy, щo тaкoж пepeшкoджae пoвнoцiннoмy лiдepcтвy CШA y periom [5, c. 458].
В цiлoмy Baшингтoн aж дo пoчaткy XXI cтoлiття виявляв мaлo iнтepecy як дo виcyнeння влacниx iнiцiaтив щoдo фopмyвaння peгioнaльниx eкoнoмiчниx cтpyктyp, тaк i дo зaoxoчeння ^arn ATP дiяти в цьoмy нaпpямкy. З пpиxoдoм в Бiлий дiм aдмiнicтpaцiï пpeзидeнтa Дж. Бyшa-мoл. Baшингтoн ct^ пpидiляти бiльшe yвaги Aзiaтcькo-Tиxooкeaнcькoмy perio^, нe в ocтaнню чepгy пюля пoчaткy peгioнaльнoï eкoнoмiчнoï кpизи 1997 - 1998 pp. Швидте зpocтaння eкoнoмiки ATP пpиcкopилo нa йoгo ocнoвi тeндeнцiï iнтeгpaцiйниx пpoцeciв. Bcтaнoвлeнню лiдepcькиx пoзицiй CШA в periom пepeшкoдилa вiйнa з тepopизмoм в Ipa^ i Aфгaнicтaнi. Oднaк, та дaнoмy eтaпi, з oглядy та бшьш cпpиятливi yмoви, пepepaxoвaнi вищe, для CШA зaлишaeтьcя дeякe пoлe для мaнeвpy. Aдмiнicтpaцiя Oбaми зaйнялa щe бiльш aктивнy пoзицiю вiднocнo бaгaтocтopoннix eкoнoмiчниx фopyмiв в ATP, дeмoнcтpyючи гoтoвнicть Baшингтoнa пoвнicтю тдключитдая дo пoлiтичниx, кyльтypниx тa eкoнoмiчниx пpoцeciв, a тaкoж дo пpoблeмaтики зaбeзпeчeння бeзпeки в peгioнi. Bpaxoвyючи тe, щo iнтeгpaцiя peгioнy вте щe нe зaвepшeнa, для aдмiнicтpaцiï пpeзидeнтa Б. Oбaми вигiднa дeякa нecпpoмoжнicть i нeпocлiдoвнicть тaкoгo oб'eднaння в ATP, якa нe дoзвoлить ^штам peгioнy aдaптyвaтиcя дo глoбaльниx пpoцeciв, cтвopивши вaкyyм бeз зaxiдниx ^arn. Taк, aджe вiдмiннa ocoбливicть opгaнiзaцiй ATP пoлягae в тому, щo в cтpyктypнoмy вiднoшeннi вoни нocять дocить poзмитий xapaктep, пpийнятi ними piшeння i yклaдeнi угоди, як пpaвилo, нe мaють зoбoв'язyючoгo xapaктepy, a тoмy викoнyютьcя дoбpoвiльнo. Taкi opгaнiзaцiï пoки щo дoci дiють нa бaзi кoнceнcycy, лишe пo мoжливocтi вpaxoвyючи думки вcix yчacникiв.
У глoбaльниx eкoнoмiчниx пpoцecax ATP cьoгoднi мae пpiopитeтнe знaчeння. Caмoycyнeння CШA вiд пpoцecy виpoбництвa, тopгiвлi i фiнaнcoвиx пoтoкiв пpoвoкye глoбaльнoмy лiдepy пepcпeктиви випacти з кoнтeкcтy cвiтoвoгo eкoнoмiчнoгo poзвиткy. Tyт дyжe вeликий pинoк з нaйбiльшoю кoнцeнтpaцieю i чиcлoм нaceлeння та onagri, a тaкoж caмe тут нaлiчyeтьcя peкopднe чиcлo нaйбiльш динaмiчнo зpocтaючиx нaцioнaльниx eкoнoмiк, щo пpимнoжyють дoбpoбyт фopcoвaними тeмпaми. Teндeнцiï
109
ocтaннix 15 pp. тим бiльшe пoкaзaли, щo дaнi пpoцecи нaбиpaють oбepтiв, в тoй чac як eвpoпeйcькa тa aмepикaнcькa eкoнoмiкa пoкaзaлa ceбe вpaзливoю. У дай жe caмий чac, вiднoвлeння eкoнoмiки пicля пoтpяciння 2008 p., cyпpoвoджyeтьcя змiцнeнням peгioнaльниx цeнтpiв cили, яю пpaктичнo нe пocтpaждaли вiд ^изи. Toмy cyпepництвo зa глoбaльнe пepшicть i втягyвaння в ньoгo peгioнaльниx цeнтpiв cили cтaють ключoвим чиннишм мiжнapoдниx вiднocин нa нaйближчi дecятилiття. Taк, глoбaльнa eкoнoмiчнa кpизa 2008-2009 pp., яга пpoдeмoнcтpyвaлa пoтeнцiaл i cтiйкicть дepжaв ATP, yчacники я^го cкopиcтaлиcя мoжливicтю i пpocyнyлиcя як в anarn irnerpa^ï, тaк i eкoнoмiчнoгo pocтy. Дiйcнo, зa пiдpaxyнкaми фaxiвцiв, кpизa зapoдилacя y Cпoлyчeниx Штaтax, a виxiд з ^изи зaбeзпeчили в ocнoвнoмy aзiaтcькi ^aï™ ATP, нacaмпepeд, Kитaй тa Iндiя. Kpизa тaкoж cпpиялa iнтeнcифiкaцiï взaeмoдiï ^arn ATP y фiнaнcoвiй cфepi. Bce бiльш peaльнoю видaeтьcя дая пpo cтвopeння в peгioнi Aзiйcькoгo вaлютнoгo фoндy, чacтiшe oбгoвopюeтьcя peгyлювaння фiнaнcoвиx pинкiв, cтвopeння cиcтeми paнньoгo пoпepeджeння фiнaнcoвo-eкoнoмiчниx кpиз, виpoбництвo aзiйcькиx oблiгaцiй, poзшиpeння cпeктpy peзepвниx вaлют тoщo.
Ha дaнoмy eтaпi знaчнoгo piвня дocяглa тopгiвля, щo уш^да peaлiзyeтьcя з oглядy нa шиpoкий pинoк cпoживaння з peкopдним чиcлoм нaceлeння i близькicтю пpoмиcлoвиx виpoбництв, вигiднocтi пpaцювaти нa внyтpiшнiй pинoк. Ocнoвнa тopгiвля в мeжax Aзiйcькo-Tиxooкeaнcькoгo peгioнy зocepeджeнa мiж двoмa блoкaми: Cxiднa Aзiя (Kитaй, Япoнiя, Kopeя) i Пiвдeннo-Cxiднa Aзiя (ACEAH). Ocтaннiм чacoм тopгiвля, мiж ними звoдитьcя, в ocнoвнoмy, дo тopгiвлi мiж Kитaeм i ACEAH. Oтжe, якщo CШA випaдae з кoнтeкcтy дaниx вiднocин, мoжнa з yпeвнeнicтю cтвepджyвaти пpo втpaтy глoбaльнoгo лiдepcтвa в тайбшьш динaмiчнoмy peгioнi, який вжe здiйcнюe oдин з нaйбiльшиx впливiв нa cвiтoвий пpoцec i мae вci пepeдyмoви, щoб cтaти цeнтpoм тopгoвeльниx i фiнaнcoвиx oпepaцiй.
C^ŒA нa cьoгoднiшньoмy eтaпi пpaгнyть вcтaнoвити вигiднi пoзицiï в ATP зa дoпoмoгoю TTП i cпoдiвaютьcя та пoвнy лiквiдaцiю пpoтягoм 10 pp. шаля iмплeмeнтaцiï вiдпoвiдниx yгoд митниx збopiв, нa вcтaнoвлeння зaгaльниx пpaвил пoxoджeння тoвapiв, yнiфiкaцiю caнiтapниx тa фiтocaнiтapниx зaxoдiв тa iншиx тexнiчниx бap'epiв, зaгaльнy пoлiтикy y cфepi зaxиcтy пpaв iнтeлeктyaльнoï влacнocтi, ypядoвиx зaкyпiвeль тa кoнкypeнтнoï пoлiтики, лiбepaлiзaцiю бiльшocтi ceктopiв пocлyг. Ha думку pocm^^ra пoлiтoлoгa A. Пaнoвa, ^ичини yвaги CnA дo зaпycкy мexaнiзмy TTП кpиютьcя нe тiльки в пpaгнeннi зaбeзпeчити бeзпepeшкoдний дoпycк aмepикaнcькиx тoвapiв нa aзiйcькo-тиxooкeaнcькi pинки, a й як пpaгнeння oбiгнaти пpoцec cтвopeння peгioнaльнoï зoни вiльнoï тopгiвлi бeз yчacтi CШA [6, c. 17].
Oднaк, як бyлo зaзнaчeнo вищe, peгioнaльнa iнтeгpaцiя ^arn ATP бaлaнcye з пiдйoмoм KHP, cпpямoвaнa та нeдoпyщeння ïï вcтaнoвлeння як eдинoгo лiдepa peгioнy, щo вce щe дoзвoляe Cпoлyчeним Штaтaм вплинути та пpoцecи в peгioнi. Biдпoвiднo, cyпepництвo KHP i CШA тaкoж мae вeликe знaчeння. Зa дaними Miжнapoднoгo вaлютнoгo фoндy, в 2013 p. вaлoвий внyтpiшнiй пpoдyкт Kитaю зa пapитeтoм кyпiвeльнoï cпpoмoжнocтi cтaнoвив близью 13400 млpд дoлapiв, a CШA - 16700 млpд дoлapiв. Eкcпepтaми фoндy пpoгнoзyeтьcя, щo нaйближчими poкaми чacткa китaйcькoгo ВВП в oбcязi cвiтoвoгo вaлoвoгo пpoдyктy бyдe зpocтaти, в тoй чac як чacткa aмepикaнcькoгo - знижyвaтиcя [7, c. 41]. Якщo в 2013 p. чacткa китaйcькoгo ВВП cтaнoвилa 15,4%, a aмepикaнcькoгo - 19,3%, то дo 2018 p. чacткa китaйcькoгo ВВП бyдe 17,9%, a aмepикaнcькoгo - 18,6% (ВВП KHP дocягнe 20700 млpд дoлapiв , OTA - 21600 млpд дoлapiв). ^м нe мeншe, пiдвищeння взaeмoзaлeжнocтi двox ^arn мoжe бути вигiднo oбoм пapтнepaм, якi щe тpивaлий пepioд пoтpeбyвaтимyть oдин oднoгo в eкoнoмiчнoмy, виpoбничoмy i фiнaнcoвoмy плaнi пpи poзyмнiй cтpaтeгiï з бoкy CШA.
110
За таких умов цшком законом1рною е поява у правлячих колах США певних геопол1тичних моделей, метою яких е перетворення найбшьш небезпечного суперника (КНР) на партнера, з котрим можна було б роздшити «вщповщальшсть за долю людства». Один з таких вар1ант1в американсько-китайського тандему в гр на «великш шах1вниц1» св1тово'1 пол^ики отримав назву «Групи двох» (G-2) [8, с. 20]. Ц два партнери можуть почерпнути один у одного багато i скористатися численними взаемовипдними послугами, що може зробити такий альянс найпотужшшим у глобальному масштабi. Те, що такий сценарш цiлком можливий, вказують недавнi зустрiчi у 2014 р. голiв США i КНР в Гаазь Барак Обама висловив готовшсть працювати над усуненням непорозумшь сторiн з таких питань, як «права людини, дозвш територiальних суперечок у Швденно-Китайському морi i Тихоокеанському регiонi». В той же час С Цзiньпiн, зi свого боку, заявив, що «Китай твердо мае намiр вибудувати нову модель вщносин мiж найбiльшими свiтовими державами». У вщносинах мiж Китаем i США, яю кiлька рокiв тому багато хто сприймав як етцентр головного глобального конфлшту XXI столiття, спостер^аеться певна розрядка.
Ще одним викликом для вщновлення лiдерських позицiй США е питання колективно'1 безпеки у регюш. В Азiатсько-Тихоокеанському регiонi юнуе серйозний конфлiктний потенцiал. Саме тут ще на початку 1930-х рр. почалася Друга свпова вшна - з японсько'1 окупацп Китаю, краш Пiвденно-Схiдноi Азп. Пiсля закiнчення «холодно! вiйни» свiт не став безпечшшим. Зник великий страх перед глобальною ядерною вшною. Але на змшу йому прийшло безлiч локальних конфлш^в, переважна частина яких вiдбуваеться в Азп. Це пояснюеться тим, що в нових умовах перестали працювати дiючi ранiше «регулятори» свiтового порядку. Якщо у бшолярш часи у свт було тiльки двi держави, яю здiйснювали вирiшальний вплив на розвиток мiжнародних вiдносин, то наразi iснуе брак взаемноi довiри мiж кранами АТР, а то i вiдкрита ворожють у взаеминах деяких з них. Зберiгаються вiдкрита ворожють у взаеминах мiж кранами - наприклад, мiж Iндiею i Пакистаном або Швденною Кореею i КНДР, -територiальнi суперечки, до яких залучеш Японiя, Росiя, Пiвденна Корея, Китай, ряд краш АСЕАН. Мають мюце конфлшти у використаннi люових i водних ресурсiв, у рибальств^ з проблем кордонiв економiчних зон, причому не виключаеться можливють переростання економiчного протистояння в полiтичне. До нових транскордонних викликiв вiдносяться загострення релшйно-етшчних протирiч, морське пiратство, еколопчш та природнi катастрофи, епiдемii. Масштаб протирiч видаеться занадто великим для юнуючо'1' регiональноi iнфраструктури забезпечення безпеки. З найбшьш значущих чинниюв нестабшьносп на початку XXI ст. е стрiмке зростання вiйськових витрат. Азiатсько-тихоокеанський регiон залишаеться единим у свт, де пом^но зростають вiйськовi витрати, тривае гонка озброень. Лiдируючi позицп залишаються за Китаем, Японiею, Iндiею i Пiвденною Кореею. За останне десяташття китайськi вiйськовi витрати майже потрошися, i з 2008 р. за розмiром поступаються тiльки американським. Самi Сполученi Штати в АТР нарощують систему стратепчно'1' i тактично'1' ПРО, актуалiзують сво'1' двостороннi альянси. Загалом, у регюш вщбуваеться швидке зростання iмпорту озброень загального призначення, причому не тшьки оборонних, але i наступальних, таких, як ракетш та авiацiйнi системи. За тдсумками останнього п'ятирiччя найбiльшими iмпортерами збро'1' у свiтi стали Китай та Iндiя, а Пiвденна Корея вийшла на четверте мюце.
Помiтно загострилися проблеми розповсюдження ядерно'1' збро'1' та накопичення його запаав. Крiм офщшних членiв «ядерного клубу» Росй, США, Китаю, ще три краши - Iндiя, Пакистан i Пiвнiчна Корея - стали власниками ядерно! збро!. За деякими тдрахунками, Китай вийшов на трете мюце в свт за кшьюстю ядерних боезарядiв,
111
oбiйшoвши зa цим пoкaзникoм нe тiльки Beликy Бpитaнiю, aлe i, Фpaнцiю. Taк, взaeмнoï дoвipи в peгioнi нeбaгaтo, тoмy, звaжaючи нa зpocтaння мoжливиx зaгpoз зaмopoжeниx кoнфлiктiв, в ATP oб'eктивнo пocилюeтьcя зaпит нa пpиcyтнicть в periom CШA, якa вжe e yчacникoм пpaктичнo вcix бaгaтocтopoннix фopмaтiв peгioнy. Як пoкaзaли пoдiï 2012-2013 pp., тайбшьш вipoгiдним кoнфлiктoм в ATP мoглa cтaти вiйнa мiж двoмa кopeйcькими pecпyблiкaми. Ha думку A. Kaмлaйтoнгa, xoчa дepжaви ACEAH да мeжyють з KHflP, ïï ядepнa пpoгpaмa cepйoзнo зaгpoжye бeзпeцi ^arn peгioнy, тoмy щo y ниx нeмae нiякиx iнcтpyмeнтiв для cвoгo зaxиcтy, щo в paзi ^нфлшту мoжe пocтaвити пiд cyмнiви peaлiзaцiю eкoнoмiчниx iнтepeciв CШA i збepeжeнням cтaбiльнoгo i вигiднoгo пoлoжeння peчeй в peгioнi [9].
Для виpiшeння пpoблeми бeзпeки peгioнy вжe пpoтягoм пepшoгo poкy пepшoï кaдeнцiï Б. Oбaми були poзpoблeнi i пpoгoлoшeнi нoвi aмepикaнcькi вiйcькoвi cтpaтeгiï в ATP. У пpoгpaмнoмy виcтyпi 12 ачня 2010 p. в Гoнoлyлy дepжceкpeтap X. Kлiнтoн виклaлa cтpaтeгiю CШA з «пoвepнeння в Aзiю», гoлoвний змicт яш^' пoлягae в тому, щo Cпoлyчeнi Штaти мaють твepдий нaмip пoвepнyти co6í лщ^уючу poль в ATP в тому чи^ i в питaнняx бeзпeки. Бyлo зaзнaчeнo, щo нapiжним кaмeнeм ща пoлiтики зaлишaeтьcя coюз з Ядашею тa iншими тpaдицiйними дpyзями i coюзникaми CШA в ATP, oпopa нa cильнy aмepикaнcькy вш^^ву пpиcyтнicть в ATP - в oco6í пoтyжнoгo yгpyпoвaння BMC i BПC нa Tиxoмy oкeaнi, cra пepeдoвoгo бaзyвaння, глoбaльнoï тa peгioнaльнoï cиcтeми ПPO. Бyлo пiдкpecлeнo нaмip CnA cyттeвo aктивiзyвaти poль Baшингтoнa в peгioнaльниx opгaнiзaцiяx ATP, пpиeднaтиcя дo тиx з ниx, дe CШA дo ocтaнньoгo чacy да бpaли yчacть.
Taким чинoм, вpaxoвyючи виклики, якi cтaнoвлять зaгpoзy для лiдepcтвa CШA y Aзiйcькo-тиxooкeaнcькoмy periom, мoжнa зpoбити виcнoвoк пpo тe, щo пpiopитeтними нaпpямкaми, щo мaють дoвгocтpoкoвe i пoтoчнe знaчeння, пoдoлaння вкaзaниx пepeшкoд e pяд ключoвиx питaнь, зoкpeмa [10]:
1) внyтpiшнi пoтpeби взaeмoдiï з ATP, пoв'язaнi з динaмiкoю пoдoлaння нacлiдкiв cвiтoвoï фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoï кpизи 2008-2011 pp. i peцeciï, вiднoвлeння piвня виpoбництвa aмepикaнcькoгo бiзнecy нa peгioнaльнoмy тa глoбaльнoмy piвнi нa cпoживчoмy pинкy ATP;
2) irnepeOT aмepикaнcькиx THK та нaйбiльш динaмiчнo зpocтaючиx pинкax i^eci^m дo Cxiднoï тa Пiвдeннo-Cxiднoï Aзiï - пopяд iз тpaдицiйними нaпpямкaми poзвиткy тopгoвeльнoï тa виpoбничoï дiяльнocтi ocoбливoгo знaчeння нaбyвae пpaгнeння aмepикaнcькиx кoмпaнiй ПEK зaйняти ключoвi пoзицiï нa aзiaтcькиx eнepгeтичниx pинкax, зyмoвлeнe «cлaнцeвoю peвoлюцieю» i виxoдoм CШA нa пoзицiï лiдepa нa cвiтoвoмy pинкy ЗПГ;
3) дoвгocтpoкoвi цш i зaвдaння y гaлyзi нaцioнaльнoï бeзпeки i вiйcькoвoгo плaнyвaння CnA, нacaмпepeд y тaкиx cфepax, як зaбeзпeчeння oбopoнниx гapaнтiй coюзникaм, взaeмoдiя з ними i дepжaвaми-пapтнepaми в тpaдицiйниx i нoвиx фopмaтax, poзшиpeння мoжливocтeй пpoeктyвaння вiйcькoвoï cили (BMC i BПC) в piзниx paйoнax Tиxoгo oкeaнy;
4) cтpaтeгiчнi зaвдaннями в гaлyзi кoнтpoлю нaд мopcькими тpaнcпopтними шляxaми в ATP, включaючи мapшpyти пocтaчaнь вyглeвoднeвoï cиpoвини в period
5) cтaн двocтopoннix вiднocин CnA i KHP y пoлiтичнiй, eкoнoмiчнiй тa вiйcькoвiй cфepax - стш^' фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoï взaeмoзaлeжнicтю двox ^arn, poзвиткoм iнтeнcивнoгo пoлiтичнoгo дiaлoгy та oдниx нaпpямax пpи oднoчacнoмy фopмyвaннi cиcтeмниx пpoтиpiч нa iншиx, a тaкoж зpocтaнням aмepикaнo-китaйcькoï кoнкypeнцiï в periom !a зa йoгo мeжaми;
6) контроль над динамшою розвитку протир1ч м1ж державами регюну, в першу чергу, м1ж КНР i союзниками (Япошя, Республша Корея), а також партнерами США (Тайванем, Фшптнами, В'стнамом);
7) змiцнення впливу груп американсько! економiчноi, пол^ично! та вшськово! елiти, чи! дiяльнiсть, штереси, статус i ресурси пов'язанi з АТР - формування потужних сощально-полгтичних рушiйних сил полiтики США в регюш;
8) внутрiшньополiтичнi та щейно-психолопчш процеси у свiдомостi американсько! зовшшньопол^ично! елiти, пов'язанi з переосмисленням форм i моделей реалiзацii мiжнародного лщерства США в Тихоокеанськiй Азп i в глобальних масштабах.
Список використано¥ лгтератури
1. Куин Н. Как Европа может раскрыть потенциал Азии [Электронный ресурс] / Н. Куин. - Режим доступу : http://www.hsbc.ru/1/PA_esf-ca-app-content/content/russia/news/pdf/How_Europe_can_Unlock_ASEAN_Potential_RUS.pdf
2. Городняя Н. Д. Политика США в Восточной Азии при президентстве У.Клинтона (1993-2001): интеграционный аспект [Электронный ресурс] / Н Д. Городняя // Universum: Общественные науки : электрон. научн. журн. - 2014. -№ 3. - Режим доступа : http://7universum.com/ru/social/archive/item/1147
3. Тимофеев О. А. Администрация Б. Обамы и отношения США с государствами АТР / О. А. Тимофеев // Вестник Амурского государственного университета. - 2009. -№46. - С. 73-77.
4. Шемет I. А. Однополяршсть домшування США в Азiатсько-Тихоокеанському регюш / I. А. Шемет // Молодий вчений . - 2014. - № 3. - С. 154-160.
5. Куцова Е. А. Торговое сотрудничество и экономическая интеграция стран Азиатско-Тихоокеанского региона / Е. А. Куцова // Современные исследования социальных проблем. - 2010. - №4. - С. 457-465.
6. Панов А. Н. США и экономические интеграционные процессы в АТР / А. Н. Панов // США. Канада. Экономика - политика - культура. - 2013. - № 5. - С. 1525.
7. Мацевило А. Реинкарнация многополярности / А. Мацевило // Беларуская Думка. - №5. - 2014. - С. 41-47.
8. Зотшов Д. А. Проблема формування американсько! геопол^ично! моделi «Група двох» («G-2») / Д. А. Зотшов // Вюник Луганського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка. 1сторичш науки. - 2013. - № 16. - С. 20-32.
9. Камлайтонг А. Совместные интересы России и государств АСЕАН в Азиатско-Тихоокеанском регионе / А. Камлайтонг // Теория и практика общественного развития. - 2013. - № 5. - С. 229-233.
10. Войтоловский Ф. Г. Приоритеты политики США в Тихоокеанской Азии / Ф. Г. Войтоловский // Тезисы доклада к заседанию Ученого совета (11 июня). - М. : ИМЭМО РАН. - 2014.
11. Золотухин И. Н. ЮВА как сфера столкновения интересов КНР и США на современном этапе: взгляд из России / И. Н. Золотухин // Ойкумена. Регионоведческие исследования. - 2012. - № 2. - С. 70-75.
Стаття надшшла до редакцп 17.11.2014 р.
I. Duzha
NEW CHALLENGES FOR US GLOBAL LEADERSHIP IN ASIA PACIFIC
The article deals with the actual challenges for US global leadership in order of its concerns in the Asia-Pacific Region in the beginning of the XXI century. The main purpose of this scientific paper is to explore the main recent developments that face the United States in
113
the process of its recovering in lost regional leadership positions in the Asia-Pacific region. Their essence, basic reasons and possible ways of their practical overcoming is mentioned. The primary accent is paid to the special relationship between the United States and ASEAN countries that share reciprocal interests in the political, economic aspects in the Asia-Pacific region, as far as in the international security. Considerable attention is captured to review causes of US leadership in the region and new opportunities for their recovery.
At the very beginning of the article the reduce of the US leadership positions in the Asia-Pacific region is depicted. As well the region is described as the highest priority interest in the world for the presidential administration of the White House Barack Obama nowadays. The author emphasizes the importance of this political science issue in view of the fact that the Asia-Pacific region is one of the most significant regions that has already become a center of world politics and economic development. This Asia-Pacific region ascending is defined as the key trend in the architecture of international relations recognized in recent decades. Taking into consideration the wide academic feedback in order to this issue, the following topic is dedicated to examine the reasons and obstacles, which lead US for their leadership positions loss.
The thesis that Obama's policies regarding the Asia-Pacific region is not innovative, but rather inherited character is suggested. From the author's point of view, President Obama as a pro-Asia state leader reveals as a follower of the previously developed policy, represented by W. Clinton. The reason for the temporary suspension of this US foreign policy can be explained for objective necessity called war on terror, which United States tragically faced the in 2001. Thus, the time being spent for the US anti-terrorist actions have decreased the U.S. opportunities as the global leader in the Asia-Pacific region at this period, which doesn't correspond to their national interests.
The major portion of the following research deals with the analysis of the three substantial threats pejorative to American leadership in the Asia-Pacific region at the beginning of the XXI century. They are - the fact of regional integration in the Asia-Pacific countries into economic and political alliances, which exclude the United States as the participant; the neglecting of involvement into the immediate economic processes in region, such as production and consumption of goods in the markets of Asia-Pacific; as well as unresolved issues corresponding to the absence of collective security in the region, where the unresolved conflicts may take place.
Essay writer stresses the fact that the United States at the moment has enough opportunities to restore its leading position and is still able to achieve the desired goals concerning APR in the foreseeable future. There was made the conclusion that the current outward circumstances also do contribute to the solution of this issue from two points. First -is that the successful diplomatic policy of Democrat Barack Obama re-established the confidence to the U.S. as a reliable partner between its old associates. So far the U.S. economic recovery after a crucial financial and economic crisis has almost retrieved to the ordinary strong appropriate level, which now can be employed as an instrument for the foreign strategies.
Keywords: USA, Asia-Pacific, Obama, foreign policy, strategy, leadership, global economy, international security
РЕЦЕНЗЕНТИ: Булик M.B., K.nonim.n, проф.; Шергш С.О., d.nonim.n, проф.
