CC BY
9
В1СНИК Украгнсъког' медичног' стоматологгчног академгг
Матер1али
ВсеукраУнськоТ науково-практичноТ конференци
«Медична наука -2009»
(Полтава, 10-11 грудня 2009р.)
С Т AT ТI
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
УДК 616.12-008.315 + 616.379-008.64 + 616.12-008.331.1 + 577.115 + 615.22 Н0В1 ПОГЛЯДИ НА ЗАСТ0СУВАННЯ Т10ТРИА30Л1НУ У КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 ХВ0РИХ 3 СЕРЦЕВ0Ю НЕД0СТАТН1СТЮ, Щ0 ВИНИКЛА НА ГРУНТ1 АРТЕР1АЛЬН01 Г1ПЕРТЕН311 ТА П0РУШЕН0Г0 0БМ1НУ РЕЧ0ВИН
Белегай Р.1.
1вано-Франшвський нацюнальний медичний уыверситет, м. 1вано-Франювськ
Метою досл1дження було вивчення впливу терапи т'ютриазол'!ном на л1п1дний, вуглеводний обм-ни, синдром ендогенно¡нтоксикаци, стан перекисного окислення л1п1д1в та дисфункцию ендотел!ю. Встановлено, що т¡отриазол¡н позитивно впливае на перебг серцевоУ недостатност¡ у пац¡eнт¡в з ар-тер¡альною ппертенз!ею та ознаками метабол!чного синдрому.
Ключов1 слова: серцева недостатнють, метаболмний синдром X, перекисне окисления лодв, азоту оксид, ¡нсуль норезистентнють, тютриазолш.
Серцева недостатнють (СН) е важливою меди-ко-соц1альною проблемою сучасного сусптьст-ва. Незважаючи на значы досягнення в кардю-логп, широке впровадження в практику нових ефективних засоб1в фармакотерапи, СН й нада-л1 залишаеться одним ¡з найпоширешших, про-гресуючих \ прогностично несприятливих синд-ром1в серцево-судинноТ системи. СН - це пато-лопчний процес, у розвитку якого велике значения мають як нейрогуморальш й метабол1чш, так \ гемодинам1чш фактори [4]. Артер1альна п-пертенз1я (АГ) е дуже розповсюдженим захво-рюванням, яке сприяе розвитку ¡шем1чноТ хворо-би серця, цереброваскулярних ушкоджень, нир-ково1 недостатност1 та СН [12]. Вона часто зу-стр1чаеться у поеднанш з ¡ншими антропометри-чними та метабол1чними порушеннями, як1 включають абдомшальне ожиршня, диелтще-м1ю, зниження толерантносп до глюкози та ¡нсу-лшорезистентнють. Даний симптомокомплекс розцшюеться як окремий патолопчний стан, названий метабол1чним синдромом (МС) [8]. Останшм часом важливють д1агностики МС пщ-даеться критичному перегляду, хоча е дан1 про вищий загальний серцево-судинний ризик у па-
ц1ент1в ¡з МС, жж у хворих ¡з сукупнютю окремих його компоненте [10].
В1тчизняний 3aci6 метабол1чноТ дм тютриазолш знайшов свое застосування в кард1ологЛ [9]. Тим не менше, чи виправдане застосування його в фармакотерапи СН у хворих з МС, як1 патогене-тичн1 мехажзми будуть зад1яж, у доступнш л1те-paTypi не висв1тлено. Тому, виходячи з потреб клш1чноТ практики, проведено дослщження, мета якого полягала у вивченж дано'Г проблеми i пщ-вищенж ефективносп лкування пац1ент1в з ХСН, що виникла на тл1 АГ з проявами МС.
Матерали та методи дослдження
Обстежено 75 хворих обох статей на артер1а-льну ппертензш (АГ), уекпаднену СН, та 15 здо-рових людей (середнш BiK 55,7 ± 6,28 року). Ос-новну групу (ОГ) екпали 50 хворих на АГ з ознаками МС (верифковано згщно критерпв ATP III, 2001), яких розпод1лили на дв1 р1вночисельж групи. Пац1енти l-oi групи отримували традицш-ну терап1ю СН (¡нпб1тор АПФ та р-адреноблокатор в ¡ндивщуально п1д1браних дозах, д1уретик, при потреб1 - серцев1 глкозиди), xBopi II групи одержували додатково тютриазо-л1н (0,3 г/добу). Контрольну групу (КГ) склали 25
Актуальт проблемы сучасно!" медицины
oci6 без МС - р1внозначну за bIkom, статтю й пе-pe6iroM АГ та СН. Для власних нормативних по-казниш обстежено 15 практично здорових oci6 такого ж в1ку й стат1. Лтщний спектр KpoBi - piBHi загального холестерину (ЗХС), триглщерид1в (ТГ) визначали ферментативним методом з ви-користанням набор1в «Lachema», глюкози натще - глюкозооксидазним методом [6]. Показники синдрому ендогенноТ ¡нтоксикацп (CEI) вивчали шляхом визначення вмюту середньомолекуляр-них пептид1в (СМП) у сироватц1 кров1 за методом Г.1.Габриеляна [5], BMiCT первинних продукт1в ПОЛ - д1енових кон'югат1в (ДК) у плазм1 KpoBi спектрофотометрично [2], ктькють кшцевого продукту ПОЛ - малонового диальдегщу (МДА) -за тестом з 2-тюбарб1туровою кислотою [7]. Ви-вчення стану антиоксидантного захису (АОЗ) проводили шляхом визначення активное^ церу-лоплазмшу (ЦП) в сироватщ KpoBi за методом Бабенка Г.А. (1968), концентрацш ¡нсулшу (IPI) в сироватц1 кров1 - за допомогою набору реагент1в Insulin Elisa Kit, DRG, USA ¡муноферментним методом на анал1затор1 "StatFax 303 Plus" (США). Для визначення ¡нсулшорезистентност1 застосо-вували ¡ндекс НОМА (Homeostasis model assessment), який вираховували за формулою, за-пропонованою Matthews D.R. [14]. Про наявнють ¡нсул1норезистентност1 св1дчив р1вень НОМА >2,77 ум.од. [15]. BmIct метабол1т1в оксиду азоту
Показники
- штриту (NO2) та н1трату (NO3) й загальний NO в сироватц1 кров! визначали за допомогою набору реагент1в Total NO/NO2-/NO3- Assay Kit (RDS, Великобриташя). Р1вень С-реактивного бтка (СРВ) у сироватщ KpoBi визначали ¡муноферментним методом з використанням набор1в «CRP EIA KIT».
Yci обстеження проводили до лкування та через 2 мюяц1 в1д початку л1кування. Ступ1нь до-CTOBipHOCTi результат1в досл1дження оц1нювали вар1ацшно-статистичним методом анал1зу за допомогою програми MS Excel. Результати вважа-лися в1рог1дними, якщо коеф1ц1ент достов1рност1 був меншим або дор1внював 0,05, що е загаль-ноприйнятим у медико-бюлопчних
досл1дженнях.
Результати та i'x обговорення
У пац1ент1в з MC антропометричы вим1рюван-ня засв1дчили зростання маси т1ла у пор1внянн1 3i здоровими людьми i хворими КГ майже в 1,5 разу, збтьшення IMT майже на 45% (р<0,05). Обв1д тaлiï в пор1внянн1 з практично здоровими людьми та особами КГ збтьшився на 26,7 i 22,7 см в I rpyni та на 29,0 i 24,9 см у хворих II групи вщповщно, в той час як у хворих КГ показники маси тта, ¡ндексу Кетле й обводу тали достов1р-но не вщр1знялися в1д таких у здорових oci6 (табл. 1).
Таблиця1.
антропометричного досл1дження у хворих КГ i ОГ
ПОКАЗНИК ЗДОРОВ1 (N = 15) кг (N = 25) ОГ
1-ША ГРУПА (N = 25) 2-ГА ГРУПА (N = 25)
МАСА Т1ЛА, КГ 68,13 ± 4,9 69,09 ± 3,2 98, 5 ± 5,91,2 100, 7 ± 6,81,2
IMT, кг/м2 22,92 ± 0,33 23,04 ± 1,18 32,84 ± 0,981,2 33,1 ± 1,041,2
ОКРУЖНЮТЬ ТАЛИ', см 87,3 ± 1,18 91,4 ± 8,71 114,07 ± 7,91,2 116,3 ± 8,11,2
Прим1тка: 1 - рЬниця достов1рна в1дносно показниюв здорових oci6, р < 0,001;2- р1зниця достов1рна BiflHOCHO показник1в контрольно!' групи, р < 0,001.
Виявлеы наступш особливост1 показник1в ладного й вуглеводного обм1ну у пац1ент1в обох груп: зростання р1вня ЗХС кров1 в пор1внянн1 з показниками здорових oci6 у пац1ент1в як КГ (5,21 ± 0,06 ммоль/л), так i ОГ (6,22 ± 0,06 ммоль/л), проте ц1 показники у хворих на АГ були достов1рно нижчими, шж у хворих з MC (р<0,05). BmIct ТГ у хворих КГ i ОГ був вщповщно у 1,38 i 1,78 разу вищий, шж у здорових людей (р<0,05). Слщ зазначити, що р1зниця показ-ник1в ТГ була достов1рною м1ж особами КГ та ОГ. Анал1зуючи динамку змш цих показниюв за ФК СН, встановлено, що у пац1ент1в IV ФК СН спостер1гаеться тенденц1я до ïx зниження. Pi-вень глюкози плазми кров1 у пац1ент1в КГ досто-в1рно не в1др1знявся в1д показника здорових лю-
дей, а у хворих ОГ значения його були у 1,5 разу вищими I становили 7,51 ± 0,15 ммоль/л (р<0,05); достов1рною також була р1зниця цього показника м1ж хворими КГ та ОГ. Р1вень 1Р1 у па-ц1ент1в КГ становив 8,69 ± 0,33 мклОд/мл та до-стов1рно не вщр1знявся в1д показник1в здорових ос1б, у хворих ОГ в1н складав 13,05 ± 0,42 мклОд/мл, що було майже на 50% (р < 0,001) вище, н1ж у оаб без ознак МС. 1ндекс НОМА в ос1б КГ не вщр1знявся в1д такого у здорових людей I становив 1,94 ± 0,11 ум.од., у ОГ - 4,14 ± 0,17 ум.од., що в 2,5 разу бтьше вщ значения здорових оаб та в 2 рази бтьше вщ показниш КГ. Слщ зазначити, що з1 зростанням ФК СН в1д-значаеться достов1рне ступ1нчасте зб1льшення цих значень.
Том 9, Выпуск 4
9
BtCHMK Украгнськог' медичног' стоматологгчног академгг
Таблиця 2.
Динам'ма показнимв перикисного окислення ninidie у хворих з ХСН та ознаками MC nid впливом те_paniï т1отриазол1ном
ПОКАЗНИ К ЗДОРОВ1 (N = 15) ФКХСН, КГ (N = 25) or
1-ША ГРУПА (N = 25) 2-ГА ГРУПА (N = 25)
ДОЛ1КУВАННЯ ЧЕРЕЗ 2 MIC. ДО Л1КУВАННЯ ЧЕРЕЗ 2 MIC.
ДК, нмоль/м л 1,27+0,09 II 2,67+0,06' 3,18+0,091,2 2,94+0,09 3,24+0,051,2 2,32+0,053,4
III 2,46+0,05' 2,79+0,061,2 2,50+0,07 2,76+0,041,2 2,02+0,043,4
IV 1,95+0,031 1,78+0,041,2 1,75+0,04 1,79+0,0312 1,86+0,03
МДА нмоль/м л 2,28+0,11 II 3,97+0,051 5,96+0,0412 5,46+0,05 5,94+0,051,2 4,32+0,053,4
III 4,29+0,021 7,88+0,061,2 7,08+0,07 7,87+0,041,2 5,65+0,063,4
IV 3,65+0,071 5,64+0,0812 5,67+0,08 5,67+0,0612 5,86+0,07
ЦП, УМ. ОД 25,59+0,51 II 28,45+0,521 38,23+0,981,2 35,77+1,12 38,40+0,641,2 29,90+0,693,4
III 32,29+0,491 47,22+1,411,2 45,08+1,48 46,49+1,531,2 36,08+1,23,4
IV 26,47+0,47 29,63+0,701,2 28,40+0,72 30,06+0,641,2 34,65+0,473,4
Примака: 1 - рЬниця достов1рна в1дносно показник1в здорових oci6, р < 0,001;2- р1зниця достов1рна BiflHOCHO показник1в контрольно!' групи, р < 0,05;3- р1зниця достов1рна в1дносно показник1в в rpyni до лкування, р < 0,05; 4- р1зниця достов1рна вщносно показник1в i групи п1сля лкування, р < 0,05.
Прогресування СН у пац1ен"пв 11-111 ФК (табл.2) супроводжуеться достов1рним збтьшенням у сироватц1 Kpoßi вмюту ДК i МДА, як1 е ¡ндуктора-ми апоптозу i маркером малозворотност1 проце-су ремоделювання серця при СН [3,4]. Тим не менше, у хворих з вираженою серцевою деком-пенсац1ею (ФК IV) ктькють продукт1в ПОЛ, як на початковому, так i к1нцевому р1внях oкcидaцiï, зменшувалась, не досягаючи значень здорових людей. Очевидно це можна пояснити виснажен-ням плазмових субстрат1в ПОЛ, необх1дних для його утворення [11], про що також вказуе тенде-нц1я до зростання ДК та МДА п1сля проведеного лкування у ц1й rpyni хворих. Аналопчы зм1ни ви-явлен1 й у функцюнуванш aHTHOKCHflaHTHOï сис-теми, зокрема в активност1 церулоплазм1ну (ЦП).
CEI е одним з серйозних ускпаднень ЦД, який не мае ч1тко виражених кл1н1чних ознак, однак веде до порушення метабол1зму й функцш бага-тьох орган1в i систем [1]. У хворих з СН при про-гресуванн1 IT спостер1галось достов1рне збть-шення вм1сту СМП обох фракц1й, що св1дчить про наявнють CEI: так, р1вень СМП280якухворих КГ, так i у ОГ вир1с у пор1внянн1 з показниками здорових людей на 50% (р <0,05), а значения СМП254 зб1льшилось в 1,5 i 1,7 разу вщповщно (р <0,05). Зниження нуклеотидно-пептидного ¡ндек-су (НП1) в обох трупах хворих свщчить про вщ-носне переважання токсичн1ших пептидних фра-кцш СМП. Виразн1шим CEI був у пац1ент1в з ознаками MC.
У хворих обох труп у пор1внянн1 3i здоровими особами зареестроване значне пог1ршення стану ендотелш, що проявлялося зменшенням синтезу оксиду азоту, особливо в oci6 з СН, що виникла на фунт1 порушеного обм1ну речовин. Встановлено, що piBHi загального NO у хворих ОГ i КГ були на 38% i 31% нижними, н1жу здорових oci6 (р<0,05). BmIct н1триту (NO2) у пац1ент1в КГ складав 2,67 ± 0,59 мкмоль/л i був нижчий вщ показника здорових людей на 17,6%, у ОГ - 2,25 ± 0,3 мкмоль/л i на 30,6 % нижчий вщповщно (р <0,05).
Запалення Biflirpae важливу роль у патогенез!
атеросклерозу, процесах ремоделювання мюка-рду, розвитку СН [13]. У хворих КГ й ОГ виявле-но п1двищення активност1 неспециф1чного мед1-атора запалення СРВ, який мае пряму л1н1йну залежн1сть в1д ФК СН та у 4,6 i 5,7 разу переви-щуе показники здорових людей вщповщно (р <0,05).
Анал1зуючи вплив Tepanii на показники лтщно-го та вуглеводного обм1ну, з'ясовано, що у хворих I i II групи спостер1галось зниження вмюту ЗХС, ТГ. Однак у пац1ент1в II групи ц1 змши були виразн1шими: р1вень ЗХС знижувався на 13%, ТГ - на 10% (р<0,001). У хворих обох груп показники IPI, ¡ндексу НОМА суттево не зм1нювалися. За двомюячний пер1од л1кування у обох трупах у пац1ент1в з 11-111 ФК СН вщзначалося зменшення ктькост1 як початкових, так i кшцевих продукт1в ПОЛ сироватки кров1. Проте при застосуванн1 т1отриазол1ну в комплекснш Tepanii дано'Г кате-ropii хворих ефект був кращим, н1ж у хворих I групи, про що свщчить зниження вмюту ДК на 13,75 %, а МДА на 12 % вщповщно до I групи (р <0,05). Активнють ЦП в1рогщно знижувалася у пац1ент1в 11-111 ФК ХСН, а у хворих IV ФК спосте-р1галася тенденц1я до зростання даного показника, що свщчить про стимуляцш компенсатор-них механ1зм1в АОЗ.
Фармакотерап1я тютриазолшом зменшувала прояви CEI, про що свщчить зниження вмюту СМП254 i СМП28оу II rpyni хворих майже на 28%, у той час як у хворих I групи лише на 1,5% i 3,6%. НП1 достов1рно зростав ттьки у пац1ент1в II - III ФК ХСН II групи. Тютриазолш не впливае досто-BipHO на метабол1зм оксиду азоту.
PieeHb СРВ пюля проведено! фармакотерап1| зменшився в обох групах, проте суттев1ше зниження зареестровано у пац1ент1в II групи пщ впливом т1отриазол1ну - 48% проти 39% в I rpyni (р <0,05). Сл1д зазначити, що у пац1ент1в з II ФК ХСН в обох трупах вщбулася нормал1зац1я цього показника.
Висновки
1. Метабол1чний синдром у пац1ент1в з СН, що виникла на фунл АГ, ускладнюе nepeöir серце-
Актуальт проблемы сучасноТ медицини
BOi недостатносп через виразне порушення лн niflHoro i вуглеводного oÖMiHiß, токсемш за ра-хунок зростання вмюту СМП, виражену дисфун-кцш ендотелш, що проявляеться порушенням метабол1зму оксиду азоту та зростанням р1вня СРБ.
2. Застосування тютриазолшу у хворих на АГ, що ускладнилася СН i супроводжуеться МС, не виявляе дм на вуглеводний обмш та метабол1зм оксиду азоту, проте проявляе позитивний вплив на лтщний обмш, стан ПОЛ та АОЗ, зменшуе CEI, покращуе стан ендотелш, що виявляеться зниженням piBHiB СРБ, i може бути рекомендо-ване поряд з базовою терашею для профтакти-ки прогресування та лкування хворих з СН.
У подальшому плануеться вивчення впливу терапп тютриазолшом на гемодинам1чш показники у дано'Г категорп хворих.
Лтература
1. Абылайулы Ж. Взаимосвязь эндогенной интоксикации и избыточной массы тела / Абылайулы Ж., Ошакбаев К.П., Кожабекова Б.Н. [и др.] // Клиническая медицина. - 2005. - № 11. - С. 53-58.
2. Барабой В.А. Ионизирующая радиация в нашей жизни / Барабой В.А. - М. : Наука, 1991. - 224 с.
3. Васильев В.Н. Динамика показателей перекисного окисления липидов у больных сердечной недостаточностью / Васильев В.Н, Кайдашев И.П., Расин М.С. [и др.] // Запорожский медицинский журнал. -2003. - Т.1, №6. - С. 115-117.
4. Воронков Л.Г. Хронмна серцева недостатнють: практичний поабник / Воронков Л.Г. - К. : Четверта хвиля, 2004. - 198 с.
5. Габриэлян Н.И. Скрининговый метод определения средних молекул в биологических жидкостях : метод. рекомендации / Габриэлян Н.И., Левицкий Э.Р., Дмитриев A.A. - М., 1985. - 18 с.
6. Горячковский A.M. Справочное пособие по клинической биохимии / Горячковский A.M. - Одесса : ОКФА, 1994. - 415 с.
7. Коробейникова Э.Н. Модификация определения продуктов ПОЛ в реакции с ТБК / Коробейникова Э.Н. // Лаб. дело. - 1989. - №7. - С. 8 - 10.
8. Кравчун Н.О. Комплексне патогенетичне та своечасне лкування метаболмного синдрому - за-порука запоб1гання та сповтьнення розвитку су-динних ускладнень / Кравчун Н.О. // Новая медицина тысячелетия. - 2008. - № 1. - С. 3 - 5.
9. Мазур И.А. Клиническое применение тиотриазоли-на в терапии / Мазур И.А., Волошин М.А., Чекман И.С. // Сучасна гастроентеролопя. - 2006. - №1. -С.71 - 74.
10. Митченко Е.И. Актуальность метаболического синдрома в профилактике острых сердечнососудистых событий: преувеличение риска или недооценка очевидного? / Митченко Е.И. // Укр. кард. журн.- 2009. - Дод. 1. - С.185-191.
11. Рудик Б.И. Состояние перекисного окисления липидов у больных хронической сердечной недостаточностью / Рудик Б.И. Сабадашин Р. А., Блинова Н.Г. // Тер. архив.- 1991.-Т. 12, № 2.- С.68 - 69.
12. Свищенко Е. Сердечная недостаточность у больных с артериальной гипертензией // Doctor. - 2001.
- №4(8). - С. 40-44.
13. Шумаков В.Н. Прогностическое значение С-реактивного белка неопретина при трансплантации аутологичных клеток костного мезга больным с сердечной недостаточностью / Шумаков В.Н., Шевченко О.П., Козаков Э.Н. [и др.] // Кардюлопя. -2006. - № 1. - С. 19-26.
14. Bonora E. Homeostasis model assessment closely mirrors the glucose clamp technique in the assessment of insulin sensitivity / Bonora E.,Targher G., Alberiche M. [et al.] // Diabetes Care. - 2000. - Vol. 23.
- P. 57 - 63.
15. Reaven G.M. Counterpoint: just being alive is not good enough / Reaven G.M. // Clin. Chemistry. - 2005. -Vol. 51. - P.1354 - 1357.
Реферат
НОВЫЙ ВЗГЛЯД НА ПРИМЕНЕНИЕ ТИОТРИАЗОЛИНА В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ С СЕРДЕЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТЬЮ, ВОЗНИКШЕЙ НА ФОНЕ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ И НАРУШЕННОГО ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ Белегай Р.И.
Ключевые слова: сердечная недостаточность, метаболический синдром, перекисное окисление липидов, азота оксид, инсулинорезистентность, тиотриазолин.
Целью исследования было изучение влияния терапии тиотриазолином на липидный, углеводный обмены, синдром эндогенной интоксикации, состояние перекисного окисления липидов и дисфункцию эндотелия. Показано, что тиотриазолин положительно влияет на течение сердечной недостаточности у больных с артериальной гипертензией и метаболическим синдромом.
Summary
LATEST OPINIONS UPON THE ROLE OF THIOTRIASOLINE IN COMPLEX THERAPY OF THE PATIENTS WITH CARDIAC INSUFFICIENCY EVOLVING FROM ARTERIAL HYPERTENSION AND METABOLIC DISTURBANCES Belegay R.I.
Key words: cardiac insufficiency, metabolic syndrome, lipid peroxidation, nitric oxide, insulin resistance, thiotriasoline.
The paper was devoted to the effects produces by thiotriasoline on lipid and carbohydrate metabolism, endogenous intoxication syndrome, status of lipid peroxidation, and epithelium dysfunction. Thiotriasoline has been shown to produce beneficial action on the course of cardiac insufficiency in the patients with arterial hypertension and metabolic syndrome.
Tom 9, Выпуск 4
11
