CC BY
43
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (7) / 2015 УДК 342.95:352/354:340.134
НОРМОТВОРЧА ДШЛЬШСТЬ
М1СЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМШ1СТРАЦШ: ПРОБЛЕМН1 ПИТАННЯ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
е. А. ГЕТЬМАН,
канд. юрид. наук, старший науковий ствробШник, начальник вiддiлу координаци правових до^джень апарату президп НАПрН Украти, м. Хартв
Розглянуто питания нормотворчог д1яльност1 мгсцевих державних адм1н1страц1й. У результатI анал1зу дтчих нормативно-правових акт1в були встановлеш основн недолти нормативного регулювання нормотворчог д1яльност1 мгсцевих державних адм1н1страц1й I визначенг шляхи гх усунення.
Ключов1 слова: виконавча влада, органи виконавчо! влади, мiсцевi державш адмшютрацп, нормотворчють, розпорядження.
Мюцевий р1вень системи оргашв виконавчо! влади в Укра!ш представляють мюцев1 державш адмшютрацп (обласш, районш, Кшвська та Севастопольська мюью Ради), Рада мшютр1в Автономно! Республши Крим та мюцев1 органи виконавчо! влади, як знаходяться у безпосередньому шдпорядкуванш центральним органам виконавчо! влади [1, с. 30-31]. Порядок реашзаци нормотворчо! д1яльност1 органами виконавчо! влади на мюцях унормовано загальним Типовим положенням про територ1альш органи мшютерства та шшого центрального органу виконавчо! влади [2], Законом Украши «Про мюцев1 державш адмшютрацп» [3], але аналопчно з центральними органами виконавчо! влади у зазначених нормативно-правових актах лише визначено право вщповщних оргашв на видання акт1в та основш аспекти !х створення. При цьому, незважаючи на недостатне нормативне регулювання нормотворчого процесу оргашв виконавчо! влади на мюцях, дане питання не знайшло свого належного вщображення в наукових працях © Гетьман е. А., 2015 1
сучасних учених. Так, попри те, що незначна кшькють дослщжень [4] здiйснювалась у науцi адмшютративного права, науковцi в переважнiй бшьшост дослiджували окремi аспекти нормотворчо! дiяльностi органiв виконавчо! влади взагалi, не диференцдаючи !х залежно вiд рiвня органу нормотворення.
Типовим регламентом мюцево! державно! адмшютраци встановлено, що «голова мюцево! держадмшютраци на виконання актiв законодавства, доручень Прем'ер-мшютра Укра!ни, за власною iнiцiативою видае одноособово в межах повноважень мюцево! держадмшютраци розпорядження», розробниками яких е структурш пiдроздiли мюцево! держадмшютраци, апарату, територiальнi органи центральних органiв виконавчо! влади та районш держадмiнiстрацi! у разi, коли готуеться розпорядження голови обласно!, Ки!всько! та Севастопольсько! мiсько! держадмiнiстрацi! [5, п.п. 55-56]. Отже, шдставами створення розпоряджень мюцевих державних адмiнiстрацiй е: по-перше, iснування нормативного завдання на !х створення - виконання законодавства, доручень Прем'ер-мшютра або, по-друге, власна шщатива в межах наданих повноважень. Розробниками проеклв розпоряджень голови мiсцево! державно! адмiнiстрацi!, виходячи з норм Типового регламенту, можуть бути: структурш шдроздши державно! адмшютраци; структурш шдроздши апарату державно! адмiнiстрацi!; територiальнi органи центральних оргашв виконавчо! влади; для обласних державних адмшютрацш додатковим суб'ектом створення проеклв розпоряджень голови державно! адмшютраци е районш держадмшютраци [Там само, ч. 1 п. 56]. Уже з цього, на нашу думку, вбачаеться, що не вЫ мiсцевi державш адмшютраци е рiвними за статусом, як взагалi !х вщнесено до мiсцевого рiвня органiв виконавчо! влади. У попередшх працях, нами вже було запропоновано класифшащю оргашв виконавчо! влади мюцевого (територiального) рiвня на обласний та мiсцевий (мюький, районний, мiськрайонний, мiжрайонний, районний у мютах) через те, що щ два пiдрiвня територiального рiвня системи оргашв виконавчо! влади дшсно вiдрiзняються
один вщ одного за територiальною ознакою, обсягом повноважень, структурою апарату i дана норма щодо перелжу суб'еклв, якi мають право розробляти проекти розпоряджень, також шдтверджуе нашу пропозищю.
Проекти розпоряджень голiв мiсцевих державних адмiнiстрацiй пiдлягають обов'язковому погодженню iз заiнтересованими структурними шдроздшами держадмiнiстрацiï та у разi потреби з шшими органами [5, ч. 1 п. 58]. Норма погодження проеклв нормативно-правових аклв е обов'язковим етапом створення будь-якого нормативно-правого акта в Украт. Разом iз тим викликае зауваження надане законодавством право головному розробнику проекту розпорядження голови мiсцевоï державноï адмiнiстрацiï самостiйно, на свiй розсуд визначати структурш шдроздши мiсцевоï державноï адмiнiстрацiï, ïï апарату та iншi органи, якi е заiнтересованими та яю беруть участь у розробщ проекту його обговорення та подальшому погодженнi [Там само, ч. 3 п. 58]. Тобто головний розробник проекту розпорядження майже особисто створюе проект нормативно-правового акта - розпорядження, що може негативно вплинути на наслщки його запровадження та подальшого застосування в процес його реалiзацiï. Таким чином, можуть бути не враховаш певш фактори, яю потребують врегулювання, але запровадження ïx на думку головного розробника е недоцшьними. Нами рашше вже було запропоновано конкретизувати факт початку нормотворчого процесу стосовно конкретного нормативно-правового акта, тобто вщзначати дату початку створення певного нормативно-правового акта ршенням суб'екта нормотворення, яким визначати як розробника проекту, так i защкавлеш органи, яю беруть участь у процес дiяльностi щодо розробки проекту, його подальшого погодження, строки його розробки. Вважаемо, що безпосередньо голова держадмшютраци мае приймати ршення стосовно того, який структурний шдроздш держадмшютраци, ïï апарату, шший орган будуть головним розробником проекту розпорядження й саме голова держадмшютраци, а не головний розробник проекту розпорядження, мае визначати, яю органи е защкавленими й братимуть участь
Teopia i npaKmuKa npaeo3naecmea. — Bun. 1 (7) / 2015
ISSN 2225-6555
y fioro CTBopeHHi Ta norog^eHm. TaKHM hhhom, nigxig go cTBopeHHa npoeKTiB po3nopag^eHb öyge ömbm oö' gkthbhhm i öaraTocTopoHHiM, öygyTb BpaxoBaHi Bei HeoöxigHi acneKTH npH fioro CTBopeHHi. 3po3yMmo, rn,o ro^OBa gep^agMimcipa^l Mae öyTH 3a^KaB.neHHM y CTBopeHHi aKicHHx, oö'gkthbhhx Ta BHnepnHHx HopMaTHBHo-npaBoBHx aKTiB, aKHMH öygyTb Bpery^boBam cycnmbm BigHocHHH b neBHoMy periom, ocoö^hbo aKrnp nuraHHa cTocyroTbca BHpimeHHa eKoHoMiHHHx nuraHb, co^anbHo He3axHrn,eHHx BepcTB Hace^eHHa Tornp.
TnnoBHM peraaMemoM Mic^Bo! gep^aBHol' agMimcTpa^l nepegöaneHo, rno roToBHfi npoeKT po3nopag^eHHa, nic^a fioro norog^eHHa, 3gificHeHHa HeoöxigHHx 3axogiB rnogo po3nopag^eHb, aKi e pery^^TopHHMH aKTaMH, nig^arae ocTaTOHHoMy nepeg nignucaHHaM oпpaцroвaннro b anapaTi gep^agMimcTpa^l, aKHfi y pasi noTpeÖH pegarye fioro [5, n. 65]. Äne gaHa HopMa, Ha Hamy gyMKy, noTpeöye neBHHx gonoBHeHb, a eaMe: Ba^nHBo npH oпpaцroвaнm npoeKTy po3nopag^eHHa b anapaTi gep^agMimcTpa^l, He3Ba^aronH Ha gogaTKoBi goKyMemu go npoeKTy po3nopag^eHHa, 3a HeoöxigHocTi 3anynara npegcTaBHHKa ro^oBHoro po3poÖHHKa g^a HagaHHa noacHeHb. Цe eyTTeBo enpnaTHMe eKoHoMil naey npH fioro npHfiHaira, ag^e He BapTo BmpanaTH nac Ha KoperyBaHHa npoeKTy HopMaTHBHo-npaBoBoro aKTa, aKi b noganbmoMy, nic^a oöroBopeHHa lx 3 ro^oBHHM po3poÖHHKoM npoeKTy po3nopag^eHHa, Mo^yTb BHaBmuca Hego^^bHHMH. npH цboмy cmg Haro-rocmu, rno THnoBHM peraaMemoM Mic^Bol gep^aBHo! agMimcTpa^l He 3a3HaneHo, aKoro BHgy KoperyBaHHa npoeKTy po3nopag^eHHa Mo^e 3gificHWBaTH anapaT gep^agMimcTpa^l b пpoцeci oпpaцroвaннa - 3MicToBHi, ^eKCHHHi, Texmnm Ta iH.
no3HTHBHoro, Ha Hamy gyMKy, e HopMa rnogo BCTaHoB^eHHa CTpoKy oпpaцroвaннa npoeKTy po3nopag^eHHa ro^oBH Mic^Bol gep^aBHo! agMimerpa^l ll anapaToM. TaK, TnnoBHM peraaMemoM nepegöaneHo, rno «cipoK oпpaцroвaннa npoeKTy po3nopag^eHHa b anapaTi Mic^Bol gep^agMimerpa^l He noBHHeH nepeBH^yBaTH 15 poöonnx gHiB. y pa3i noTpeÖH 3a3HaneHHfi CTpoK Mo^e öyTH npogoB^eHo Ha oörpymoBaHe npoxaHHa nocagoBol ocoÖH anapaTy Mic^Bo! gep^agMimcTpa^l» [5, n. 65]. BogHonac 3 цboгo npHBogy HeoöxigHo 3poÖHTH
зауваження, що залишаеться не зрозумшим, який строк е максимальним - строк максимального продовження та строк максимального опрацювання акта. Звщси мае бути визначено, що проект повинен бути опрацьований протягом 15 дшв, та за потреби строк його опрацювання може бути продовжений, але в такому разi необхщно передбачити, що не довше шж на п'ять дшв; або ж шший варiант конкретизаци - строк опрацювання може бути продовжений, але максимальний строк опрацювання проекту розпорядження голови мюцево1" державно!" адмшютраци в ïï апарат не може перевищувати 15 днiв. Визначення часових жорстких меж е вкрай важливим для ефективноï та якiсноï нормотворчост^ оскiльки дозволяе сконцентрувати зусилля на важливих питаннях й оптимальнiше оргашзовувати роботу в апаратi, передаючи менш важливi питання iншим працiвникам, не задiяним в розробцi проектiв розпорядження.
Окремоï уваги заслуговуе участь юридичного вщдшу мiсцевоï державноï адмiнiстрацiï в опрацюванш проекту нормативно-правового акта -розпорядженш голови держадмiнiстрацiï. Так, типовим регламентом передбачено, що «проекти розпоряджень шдлягають обов'язковш правовiй експертизi у юридичному вщдш» [5, ч. 1 п. 66], при цьому правова експертиза здшснюеться в процес опрацювання готового, погодженого проекту розпорядження апаратом держадмшютраци. Тобто юридичний вщдш опрацьовуе проект розпорядження, поданий головним розробником до апарату держадмшютраци, а саме здшснюе його правову експертизу, вносить поправки, приводить у вщповщнють iз вимогами нормопроектувальноï техшки та у разi необxiдностi редагуе його [5, ч. 3 п. 66]. Звщси, юридичний вщдш залучаеться до нормотворчого процесу держадмшютраци лише на стади опрацювання готового погодженого шшими структурними шдроздшами проекту розпорядження, що видаеться не зов^м лопчним, адже головним розробником витрачаеться час на подальше правове корегування проекту розпорядження шсля опрацювання його юридичним вщдшом. Отже, у разi виникнення
суттевих зауважень, яю потребуватимуть необхщнють внесення до проекту розпорядження ютотних змш, вiн повертаеться на доопрацювання та повторне погодження, що гальмуе та затягуе нормотворчий процес та вщповщно регулювання суспшьних вiдносин та, як наслщок, може порушувати права та законш iнтереси фiзичниx та юридичних о^б. З метою недопущення затягування нормотворчого процесу мюцевих державних адмшютрацш необxiдно встановити, що юридичний вщдш мае бути в обов'язковому порядку залученим до процесу створення нормативно-правового акта. За такого пщходу представник юридичного вщдшу буде вносити сво1' корегування (змютовш, техшчш, та шшого характеру) до проекту розпорядження в проце^ його створення на вЫх стадiяx нормотворчого процесу.
Типовим регламентом мюцево1' державно1' адмiнiстрацiï передбачено, що «проект розпорядження, який стосуеться життевих штере^в широких верств населення вщповщно1' адмiнiстративно-територiальноï одиницi, прав, свобод i законних штере^в громадян, передбачае затвердження регюнальних програм економiчного, соцiального, культурного розвитку, а також мае важливе соцiально-економiчне значення для ïï розвитку, може бути винесений для публiчного обговорення на будь-якому етат тдготовки шляхом опублiкування у друкованих засобах масовоï iнформацiï або доведення до вщома населення в iнший спо^б» [5, п. 70]. З цього вбачаеться, що зазначена стадiя нормотворчого процесу мюцевих державних адмшютраци е не обов'язковою, а факультативною, через те, що таке публiчне обговорення вщповщно до визначеноï норми «може бути», а не «мае бути» здшснено з шщативи голови державноï адмшютраци або за пропозищею головного розробника проекту розпорядження. Разом iз тим встановлено, що строк публiчного обговорення визначае головний розробник проекту розпорядження, але не визначено будь-яких граничних строюв такого обговорення. Одночасно типовим регламентом мiсцевоï державноï адмiнiстрацiï зазначено, що результати публiчного обговорення може бути пщставою для доопрацювання проекту розпорядження
Ta «npogoB^eHHa crpoKy BHeceHHa TaKoro npoeKTy go Mic^Bol agMirncrpaflil» [5, h. 2 n. 73], toöto HopMoTBopnnfi пpoцec Mic^Bol gep^aBHo! agMirncrpaflil, b цboмy BHnagKy, öyge TpHBanimHM.
Ba^nHBo 3BepHyTH yBary, rn,o B3arani HopMa Ta nopagoK npoBegeHHa nyömnHoro oöroBopeHHa, aK HaMH B^e 3a3Hananoca, nepegöanern 3aKoHoM yKpalHH «npo мicцeвi gep^aBHi agMirncrpaflil» [3], nocraHoBoro KaöiHeTy MiHicTpiB yKpalHH «npo 3aöe3neneHHa ynacri rpoMagcbKocri y ^opMyBaHHi Ta peani3aflil gep^aBHo! nomTHKH» [6], npH цboмy gaHHMH HopMaTHBHHMH aKTaMH nepegöaneHo BHnagKH, kohh nyömnm rpoMagcbKi oöroBopeHHa npoBogaTbca oöoB'a3KoBo. TaK, ct. 41 3aKoHy yKpalHH «npo Mic^Bi gep^aBHi agMimcTpa^l» nepegöanae, rn,o npoeKTH HopMaTHBHo-npaBoBux aKTiB Mic^BHx gep^aBHux agмiнicтpaцifi, aKi BignoBigHo go 3aKoHy e npoeKTaMH pery^aTopHHx aKTiB, nig^araroTb norog^eHHro 3 TepHTopianbHHMH opraHaMH cne^anbHo ynoBHoBa^eHoro ^mpanbHoro opraHy BHKoHaBHol B^agu 3 nuTaHb gep^aBHo! pery^aTopHo! nomTHKH b nopagKy, BcTaHoB^eHoMy 3aKoHoM yKpalHH «npo 3acagu gep^aBHo! pery^aTopHo! nomTHKH y c^epi rocnogapcbKol giarnHocri»
npoeKTH HopMaTHBHo-npaBoBHx aKTiB мicцeвнx gep^aBHHx agмiнicтpaцifi BHHocaTbca Ha rpoMagcbKe oöroBopeHHa m^axoM onpunrogHeHHa b nopagKy, nepegöaneHoMy 3aKoHoM yKpalHH «npo gocTyn go nyömnHol m^opMa^l», KpiM BHnagKiB BHHHKHeHHa Hag3BHHafiHHx cнтyaцifi Ta rnmux HeBigKnagHHx BHnagKiB, nepegöaneHHx 3aKoHoM, kohh TaKi npoeKTH aKTiB onpu^rogHwroTbca HerafiHo nic^a lx nigroToBKH. npu цboмy n. 2 h. 1 ct. 15 3aKoHy yKpalHH «npo gocTyn go nyömnHol rn^opMa^l» HiTKo BH3Hanae, rn,o po3nopagHHKH rn^opMa^l 3oöoB'a3aHi onpu^rogH^BaTH HopMaTHBHo-npaBoBi aKTH, aKTH mgHBigyanbHol gil (KpiM BHyTpimHbo opгaнiзaцifiннx), npufiHaTi po3nopagHHKoM, npoeKTH pimeHb, rn,o nig^araroTb oöroBopeHHro, m^opMa^ro npo HopMaTHBHo-npaBoBi 3acagu giarnHocri [7].
TaKo^ BignoBigHo go nocTaHoBH KaöiHeTy MiHicTpiB yKpalHH «npo 3aöe3neneHHa ynacri rpoMagcbKocTi y ^opMyBaHHi Ta peam3a^l gep^aBHo! © rembMan €. A., 2015 7
полггики» консультаци з громадсьюстю обов'язково проводяться, по-перше: щодо «проеклв нормативно-правових акпв, що мають важливе суспшьне значення i стосуються конституцшних прав, свобод, штере^в i обов'язкiв громадян, а також акпв, якими передбачаеться надання пшьг чи встановлення обмежень для суб'еклв господарювання та шститулв громадянського суспшьства, здiйснення повноважень мiсцевого самоврядування, делегованих органам виконавчо1' влади вщповщними радами»; по-друге, щодо «проектiв регуляторних акпв»; по-трете, щодо «проектiв державних i регюнальних програм економiчного, сощального i культурного розвитку, рiшень стосовно стану ix виконання» [6].
Необxiдно зазначити, що порядком проведення консультацш з громадськiстю передбачено, що проекти нормативно-правових акпв, яю стосуються прав, свобод та обов'язюв громадян, економiчного, соцiального та культурного розвитку тощо, е обов'язковими для публiчного обговорення, а Типовим регламентом мюцево1' державно1' адмiнiстрацiï таке обговорення саме ще1' категори проектiв розпоряджень е факультативною стадiею.
Можливо, що Типовим регламентом мiсцевоï державноï адмiнiстрацiï факультативнiсть, тобто можливють вирiшення самостiйно питання проведення публiчного обговорення певних проектiв розпоряджень стосуеться етапу створення розпорядження, на якому таке обговорення буде проводитися. Але з тексту норми Типового регламенту [5, п. 70] не зрозумшо, вщносно чого встановлено «може бути». З метою усунення неточност та приведення зазначеноï норми у вщповщнють iз порядком проведення консультацш з громадсьюстю необхщно зазначити, що публiчне обговорення е обов'язковим при розробщ конкретних видiв нормативно-правових акпв, та проводитися вони можуть на будь-якому етат створення нормативно-правового акта.
Враховуючи наведене вище, можна дшти висновку, що основними стадiями нормотворчого процесу мюцевих державних адмшютрацш щодо створення розпоряджень голiв мюцевих державних адмшютрацш е таю:
1) розробка проекту розпорядження головним розробником, яким може бути для Bcix мюцевих державних адмшютрацш структурш шдроздши держадмшютраци, iншi органи виконавчо! влади, а для обласних держадмшютрацш, ще й райдержадмшютраци; 2) погодження проекту розпорядження i3 заштересованими структурними пiдроздiлами мюцево! державно! адмшютрацп та шшими органами виконавчо! влади, як на сьогоднi визначаються головним розробником; 3) факультативна стадiя, яка полягае в публiчному обговореннi iз громадськiстю актiв, якi визначенi такими, що пiдлягають обговоренню; 4) опрацювання проекту розпорядження в апаратi мюцево! державно! адмiнiстрацi!, пiсля яко! при вщсутност зауважень проект передаеться головi мiсцево! державно! адмiнiстрацi! на шдпис. Таким чином, нормотворчий процес мюцевих оргашв виконавчо! влади, а саме мюцевих державних адмшютрацш як виду мюцевих оргашв виконавчо! влади, вiдрiзняеться вщ нормотворчого процесу взагаи наявнютю додатково! стади -остаточне опрацювання проекту розпорядження голови держадмшютраци в апарат держадмшютраци.
Пщсумовуючи, можна зазначити, що нормотворчий процес мюцевих державних адмшютрацш сьогодш врегульовано в загальних рисах. Саме через це у зазначенш сферi залишаеться досить багато проблемних питань, яю лише поверхнево вщображаються в типовому регламентi мюцево! державно! адмшютрацп, залишаючись у формi декларовано! норми, яка по суп не вирiшуе питання, а лише викликае безлiч проблем, пов'язаних iз !х реалiзацiею. Перш за все, це стосуеться питання строюв у нормотворчому процес взагалi та нормотворчому процес мiсцевих органiв виконавчо! влади зокрема. Для усунення дано! проблеми запропоновано максимально конкретно регламентувати строки нормотворчого процесу оргашв виконавчо! влади в Укра!ни на в^х його стадiях в залежност вщ виду нормативно-правового акта, який приймаеться. Встановлення граничних строюв створення нормативно-правових ак^в органами виконавчо! влади строюв мае спростити та
вдосконалити дiяльнiсть органгв виконавчо! влади з планування нормотворчо! дiяльностi й вгдповгдного виконання запланованих заходiв; перешкоджатиме зволгканню та гальмуванню в процесi реалгзаци органами виконавчо! влади нормотворчо! дiяльностi та вiдповiдно сприятиме своечасному та оперативному регулюванню суспiльних вiдносин та, як наслгдок, захисту прав, свобод i законних iнтересiв фiзичних та юридичних осiб.
Список л1тератури:
1. Авер'янов В. Б. Органгзацгя виконавчо! влади: необхiднiсть усунення внутрiшнiх суперечностей / В. Б. Авер'янов // Право Укра!ни. - 2009. - № 5. - С. 30-31.
2. Типове положення про територiальнi органи мшгстерства та гншого центрального органу виконавчо! влади, затверджене постановою Кабгнету Мгшстргв Укра!ни вiд 25.05.2011 р. № 563 // Лгга: Закон Елгг. Версiя 9.1.3 [Електронний ресурс] / 1АЦ «Лга». -Електрон. дан. - К. : Л^а : Закон, 2013. - Режим доступу : http://search.ligazakon.ua
3. Закон Укра!ни «Про мiсцевi державнг адмшгстраци» вiд 09.04.1999 р. № 586 (гз змiнами) // Вгдом. Верхов. Ради Укра!ни. - 1999. - № 20-21. - Ст. 190.
4. Делгя Ю. В. Територiальнi громади в механiзмi реалгзацп правових норм у галузi мгсцевого самоврядування в Укра!ш / Ю. В. Делгя // Проблеми правознавства та правоохоронно! дгяльностг - Донецьк : ДВС, 2003. - № 3. - С. 18-25; Глущенко М. Ю. Питання регуляторно! дгяльностг мгсцевих державних адмгнгстрацгй / М. Ю. Глещенко // Держава i право. - 2008. - № 1. - С. 234-240; Глущенко Ю. М. Правотворча дгяльнгсть мгсцевих державних адмгнгстрацгй та основнг напрямки ii удосконалення : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 ; 1н-т держави г права гм. В. М. Корецького НАН Украши. - К. : [б. и.], 2011. - 20 с.; Шармоянц А. Н. Реггональна нормотворчгсть у системг нацгонально! правотворчостг: загальнотеоретичнг аспекти (на прикладах автономних утворень Украши г Росг!) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / А. Н. Шармоянц ; Луган. держ. ун-т внутр. справ гм. Е. О. Дгдоренка. - Луганськ, 2011. - 20 с.; Глущенко Ю. М. Питання вдосконалення правотворчо! дгяльностг / М. Ю. Глущенко // Держава г право. Юридичнг г полгтичнг науки : зб. наук. пр. - 2004. - Вип. 27. - С. 273-278; Дел1я Ю. В. Участь органгв державно! влади у забезпеченнг реалгзацг! актгв мгсцевого самоврядування в Украшг / Ю. В. Делгя // Держава г право. Юридичнг г полгтичнг науки : зб. наук. пр. - Вип. 47. - К. : 1н-т держави г права НАН Украши, 2010. - С. 126-132; Делгя Ю. В. Нормотворчгсть публгчно! адмшгстрацп : проблеми теорг! та практики реалгзацп : [моногр.] / Ю. В. Делгя ; Кабгнет Мгнгстргв Укра!ни, Нац. ун-т бгоресурсгв г природокористування Укра!ни. - Донецьк : Кальмгус, 2012. - 603 с.; Делгя Ю. В. Адмшютративно-правовг аспекти нормотворчостг публгчно! адмшгстрацп в Украшг : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.07 / Ю. В. Делгя ; Мгжреггон. акад. упр. персоналом. - К., 2014. - 35 с.
5. Типовий регламент мгсцево! державно! адмгнгстрацг!, затверджений постановою Кабгнету Мгнгстргв Укра!ни вгд 11.12.1999 р. № 2263. // Офщгйний вгсник Укра!ни. - 1999. -№ 50. - С. 77.
6. Постанова Кабгнету Мгнгстргв Укра!ни «Про забезпечення участг громадськостг у формуваннг та реалгзацп державно! полгтики» вгд 3 листопада 2010 року № 996 (гз змгнами) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996-2010-%D0%BF.
7. Закон Укра!ни «Про доступ до публгчно! гнформацг!» вгд 13.01.2011 р. № 2939 (гз змгнами) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2939-17.
Гетьман Е. А. Нормотворческая деятельность местных государственных администраций: проблемные вопросы и пути совершенствования.
Рассмотрены вопросы нормотворческой деятельности местных государственных администраций. В результате анализа действующих нормативно-правовых актов установлены основные недостатки нормативного регулирования нормотворческой деятельности местных государственных администраций и определены пути их устранения.
Ключевые слова: исполнительная власть, органы исполнительной власти, местные государственные администрации, нормотворчество, распоряжения.
Getman Ye. Setting activities of local state administrations: problems and ways to improve.
The article deals with the question of legislative activity of local state administrations. An analysis of existing legal acts have been installed main drawbacks of regulatory rulemaking local administrations and the ways to address them.
Key words: executive power, executive agencies, local administrations, rulemaking orders.
Розширена анотащя статт Гетьмана Свгена Анатолшовича на тему: «Нормотворча дiяльнiсть мкцевих державних адмiнiстрацiй: проблемнi питання та шляхи
вдосконалення»
Getman Ye. А., Candidate of Law, Senior Research Fellow, Head of the Coordination of legal Research of the Presidium of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, Kharkiv
An extended abstract of a paper on the subject of: «Setting activities of local state administrations: problems and ways
to improve»
Problem setting. The article deals with the question of legislative activity of local state administrations. An analysis of existing legal acts have been installed main drawbacks of regulatory rulemaking local administrations and the ways to address them. The local level of the executive branch in Ukraine representing local administrations (regional, district, Kyiv and Sevastopol City Council), the Council of Ministers of the Autonomous Republic of Crimea and local authorities that are directly subordinate to central executive bodies. The procedure of rulemaking by executive powers regulates the general provisions of typical regional offices of ministries and other central executive body, the Law of Ukraine "On local state administrations", but similar to the central executive power in these regulations andlegal acts only stipulates the right of the publication of the relevant legislation and basic aspects of their creation.
Paper objective. The main stages of the legislative process of local state administrations for creating orders of local state administrations are: 1) the development project orders main developer, which may be for all local administrations structural subdivisions of state administration and other bodies of executive power, and for regional administrations, district administration also; 2) approval of the draft order with interested structural subdivisions of local state administration and other bodies of executive power, which today are mainly determined by the developer; 3) optional stage, which is in the public discussion of
public acts are defined as being non-negotiable; 4) to discuss the order in the office of the local administration, after which the absence of comments the project passed the head of the local administration to sign. Thus, the rule-making process of local authorities such as local administrations as a form of local government authorities, the legislative process is different from the general availability of additional stage -the final order to discuss the administration head in the office administration.
Paper main body. In summary, we note that the rule-making process of local state administrations now settled in general. That is why in this area is still a lot of issues that are only superficially appear in a typical local regulations state administration, being declared in the form of rules, which in fact does not solve the issue, but only causes many problems associated with their implementation. First of all, it concerns the issue in terms of the legislative process in general and the legislative process of local authorities in particular. To resolve this problem prompted most specifically regulate the terms of the legislative process of the executive power in Ukraine in all its stages, depending on the type of legal act to be adopted. Setting deadlines creation of legal acts of executive power terms is to simplify and improve the activities of executive planning rulemaking and appropriate implementation of the planned activities; hinder and delay in the implementation of deceleration executive bodies of legislative activity and in accordance facilitate timely and prompt regulation of social relations and, consequently, rights, freedoms and legitimate interests of individuals and legal entities.
Key words: executive power, executive agencies, local administrations, rulemaking orders.
