CC BY
434
€вгешя МиколаТвна Копиця,
асп'1рантка
На^ональний юридичний унверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харюв
УДК 349.6.023
НОРМУВАННЯ ЯК ЗАС1Б ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕР1 ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ
У статтi дослiджуються нормативно-правовi основы нормування в галузi охорони атмосферного повтря та аналiзуeться його мкце у системi засобiв правового регулювання у дослiджуванiй сферi. У результатi аналiзу чинного законодавства выявлено iснуючi недолжи у понятiйно-категорiальному апаратi тституту нормування та запропоновано шляхи гх усу-нення на основi положень наукових дослгджень.
Ключовi слова: нормування, правове регулювання, охорона, атмосферне повиря.
Атмосферне повггря е життево важливим компонентом навколишнього природного середовища, невщ'емною частиною середовища проживання
г-» • <-» <-»
людини, рослин, тварин. За останне стол1ття негативнии антропогеннии вплив на цеИ природний компонент прив1в до штатного попршення Иого якост1, що вщбиваеться 1 на здоров'! населення, 1 на сташ довкшля в щлому.
За даними державно! статистично! зв1тност1, у 2013 р. в Укра!ш у розра-хунку на одну особу викинуто в атмосферу 148 кг забруднюючих речовин, 5,1 т дюксиду вуглецю, який ввдноситься до парникових газ1в, скинуто 38 м3
© Копиця е. М, 2015
189
забруднених спчних вод, утворено 9,9 т вiдходiв, у тому чи^ 20 кг ввдхо-дiв 1-111 класiв небезпеки. Понад 64 % небезпечних речовин, що потрапили у повпря, припало на стащонарш джерела забруднення промислових шдпри-емств. Вiд роботи двигушв пересувних джерел забруднення у 2013 р. у повЬ тря надшшло 2,4 млн т забруднюючих речовин, переважна частина з яких (2196,3 тис. т, або 90,6 %) - це викиди автомобильного, 46,1 тис. т, або 1,9 % -залiзничного, 7,8 тис. т, або 0,3 % - авiацiйного, 6 тис. т, або 0,2 % - водного транспорту та 168,5 тис. т, або 6,9% - виробничо! техшки. Порiвняно з 2012 р. збшьшення викидiв забруднюючих речовин в атмосферу вiдмiчалося у 6 реп-онах кра!ни, а саме: у Вшницькш (на 48,2 тис. т, або на 48 %), Запорiзькiй (на 38,3 тис. т, або на 19 %), 1вано-Франывськш (на 6,2 тис. т, або на 3 %), Хар-ывськш (на 12,7 тис. т, або на 6 %), Хмельницькш та Черкаськш (вщповщно на 0,9 тис. т та на 3,7 тис. т, або на 5 %) областях [1].
За таких умов принципового значення набувають правовi засоби охо-рони атмосферного повпря, адже саме створення дiево! та ефективно! нормативно-правово! бази е одним iз найважливших способiв реалiзацi! державно! полпики у сферi охорони атмосферного повпря. Законодавство про охорону атмосферного повпря е складовою екологiчного законодавства i спрямоване на збереження сприятливого стану атмосферного повiтря, його ввдновлення i полiпшення для забезпечення еколопчно! безпеки життедЬ яльностi людини, а також ввдвернення шкiдливого впливу на навколишне природне середовище [2, с. 254].
У свою чергу, слщ вщзначити, що у механiзмi еколопчного права iнститут нормування займае особливе мкце. Вiн мiстить критерп правомiрностi пове-дiнки суб'ектiв екологiчних правоввдносин, оскiльки конкретизуе ознаки скла-дiв адмiнiстративних (i не тiльки) еколопчних правопорушень, зафiксованих у бланкетних правових нормах, виступае як критерш правомiрностi (проти-правностi) поведiнки суб'ектiв еколопчних правовщносин.
На теперiшнiй час створено досить широку законодавчу i наукову базу для розвитку правово! охорони атмосферного повггря. Вона Грунтуеться, у тому чисш, i на тих принципах i основах, що були закладеш i закрiпленi ще зако-нодавством СРСР, а також у вщповщних наукових пропозицiях i рекоменда-цiях. Вдосконаленню законодавства у галузi охорони атмосферного повiтря були присвячеш науковi дослiдження таких видатних вчених, як: М. М. Брин-чук, О. С. Колбасов, Н. В. Барбашова, В. I. Андрейцев, Г. I. Балюк, А. П. Геть-ман, А. I. Жмотов, М. I. Малишко, В. Л. Мунтян, В. В. Петров, В. К. Попов, Ю. С. Шемчушенко, М. В. Шульга, Н. Р. Малишева, В. К. Рибачек та ш. Слщ зазначити, що iснуючi наразi науково-правовi дослiдження в сферi охорони атмосферного повпря е нечисленними, а дослщженню iнституту нормування як одного iз базових елементiв у механiзмi правово! охорони атмосферного повiтря i досi не придiлено достатньо! уваги.
Провiдна роль нормування як засобу правового регулювання вiдносин у сферi охорони атмосферного повiтря визнаеться i законодавством, i пра-
вовою доктриною. Стаття 31 Закону Украши «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачае нормування використання природних ресур^в, ст. 5 Закону Украши «Про охорону атмосферного повпря» выводить нормуванню вiдповiдне значення у контекст правово!' охорони атмосферного повпря. Поза сумнiвом, цим роль нормування у регулюванш атмосфероохо-ронних ввдносин не обмежуеться.
Так, на думку Н. В. Барбашово!, у законодавствi Украши, яке регулюе забез-печення екологiчноï безпеки при здшсненш господарсько1 дiяльностi, одним iз трьох основних нормативних блоыв е стандартизащя, нормування i контроль забруднення навколишнього середовища [3, с. 8].
М. М. Бринчук зазначае, що нормування та стандартизащя з давшх шр використовуються в якост одного з основних заходiв або iнструментiв охорони довюлля, який завдяки урегульованост в природоохоронному законодав-ствi стае правовим [4, с. 428].
В. К. Рибачек визнае шститут нормування в галузi охорони атмосферного повпря одним iз стрижневих елементiв в механiзмi правово! охорони атмосферного повпря, пропонуючи всi iншi складовi цього механiзму (оцiнку впливу на навколишне середовище, екологiчну експертизу, еколопчний аудит, мошто-ринг та ш.) розглядати як похiднi, орiентованi на забезпечення дотримання вщповвдних нормативiв [5, с. 9].
Таким чином, ми маемо шдстави стверджувати, що шститут еколопчного нормування складае основу еколого-правового мехашзму, а основоположне значення цього шституту полягае у тому, що саме вш визначае вимоги до стану навколишнього природного середовища. Ця обставина зумовлюе дощльшсть поглибленого вивчення сутносп шституту нормування як засобу правового регулювання ввдносин у сферi охорони атмосферного повггря, дослвдження осо-бливостей чинного законодавства ще! сфери i виявлення можливих недолМв.
Аналiзуючи нормативно-правовi акти, що регулюють порядок нормування у сферi охорони атмосферного повпря, вважаемо за необхвдне провести аналiз основних закошв, яы займають центральне мiсце у механiзмi правового регулювання охорони атмосферного повпря. До таких закошв, у першу чергу, належить Закон Украши «Про охорону навколишнього природного середовища» вщ 25 червня 1991 р., який е визначальним для у^е! галузТ еколопчного права i таким, який встановлюе правовi основи шституту нормування в сферi охорони навколишнього середовища.
У ст. 31 цього Закону визначаеться мета еколопчного нормування, що являе собою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання при-родних ресур^в та забезпечення еколопчно!' безпеки. Статтею 33 цього Закону встановлюеться, що еколопчш нормативи встановлюють гранично допустим! викиди та скиди у навколишне природне середовище забруднюючих хГмГчних речовин, р!вш допустимого шшдливого впливу на нього ф!зичних та бюлопчних факторiв [6].
Таким чином, Закон Укра!ни «Про охорону навколишнього природного середовища» дае шдстави для визнання нормування як д1яльносп 1з вста-новлення норматив1в, норм, правил, вимог. Однак згадаш положення, на наш погляд, не в1др1зняються чптастю, однозначшстю 1 е дещо суперечливими.
На думку В. I. Андрейцева, за допомогою нормування встановлюються яысш та кшьюсш показники, можлив1 р1вш (гранично допустим! показники (величини) можливого впливу), а також нормативи [7, с. 27-28].
Дещо ширшим е визначення еколопчного нормування як такого, що запро-ваджуеться з метою обмеження 1 контролювання антропогенних вплив1в на навколишне природне середовище 1 е комплексом заход1в для встановлення граничних меж, в яких можуть коливатися параметри показниыв, що характеризуют стан природного середовища [8, с. 187].
Еколопчне нормування е обмеженням негативного впливу на навколишне природне середовище шляхом встановлення обов'язкових норматив1в такого впливу. А еколопчш нормативи - це закршлеш законодавством норми, яю регулюють природоохоронш 1 природоресурсш вщносини, спрямоваш на задо-волення еколопчних потреб сусшльства 1 забезпечення оптимально! якосп навколишнього природного середовища.
Законом Укра!ни «Про охорону атмосферного повпря» в1д 16 жовтня 1992 р., який сьогодш д1е в редакцГ! в1д 21 червня 2001 р., були визначеш пра-вов1, оргашзацшш та еколопчш вимоги в галуз1 охорони атмосферного пов1-тря. Саме цей Закон безпосередньо визначае основи правового регулювання нормування у галуз1 охорони атмосферного пов1тря.
Однак вважаемо за дощльне ввдзначити пох1дний характер вимог щодо встановлення норматив1в у данш галуз1 в1д визначеного у ст. 50 Закону Укра-!ни «Про охорону навколишнього природного середовища» поняття еколо-пчно! безпеки як стану навколишнього природного середовища, при якому забезпечуеться попередження попршення еколопчно! обстановки та виник-нення небезпеки для здоров'я людей.
Статтею 5 Закону Укра!ни «Про охорону атмосферного повпря» встановлюються наступш нормативи: нормативи еколопчно! безпеки атмосферного повпря; нормативи гранично допустимих викид1в забруднюючих речовин стащонарних джерел; нормативи гранично допустимого впливу ф1зичних та бюлопчних фактор1в стац1онарних джерел; нормативи вм1сту забруднюючих речовин у вщпрацьованих газах та впливу ф1зичних фактор1в пересувних джерел; технолопчш нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин [9].
Порядок розроблення та затвердження норматив1в у галуз1 охорони атмосферного повпря встановлюеться Кабшетом М1н1стр1в Укра!ни в1дпо-в1дно до цього Закону. Так, Порядок розроблення та затвердження норма-тив1в гранично допустимих викид1в забруднюючих речовин 1з стац1онарних джерел затверджено постановою Кабшету М1н1стр1в Укра!ни № 1780 вщ 28.12.2001 р. Даний Порядок визначае вимоги розроблення та затвердження
HopMaraBÎB гранично допустимих викидiв забруднюючих речовин та ïx сукуп-шсть, як мктяться у складi пилогазоповiтряниx сумiшей, що ввдводяться вiд окремих типiв обладнання, споруд i надходять в атмосферне повпря 3i ста-цiонарниx джерел. Нормативи гранично допустимих викидiв забруднюючих речовин 3i стацiонарниx джерел визначаються з метою дотримання норма-тивiв еколопчно1 безпеки атмосферного повiтря з урахуванням економiчноï доцiльностi, рiвня теxнологiчниx процесiв, теxнiчного стану обладнання та газоочисних установок, вимог нащонального законодавства i законодавства бвропейського Союзу та розробляються на одиницю маси за одиницю часу, на одиницю продукцп чи сировини [10].
Для оцшки стану забруднення атмосферного повггря встановлюються нормативи еколопчно1 безпеки атмосферного повпря та нормативи гранично допустимих викидГв в атмосферне повпря забруднюючих речовин, р!вш шкщ-ливого впливу фГзичних та бюлопчних факторiв у межах населених пункпв, у рекреацiйниx зонах, в шших мюцях проживання, постшного чи тимчасового перебування людей, об'ектах навколишнього природного середовища з метою забезпечення еколопчно1 безпеки громадян i навколишнього природного середовища: нормативи якосп атмосферного повпря, гранично допустим! р!вш впливу акустичного, електромагштного, юшзуючого та шших ф!зичних факто-рГв i бюлопчного впливу на стан атмосферного повпря населених пункпв. Для курортних, лжувально-оздоровчих, рекреацiйниx та шших окремих райошв можуть встановлюватись бшьш сувор! нормативи екологiчноï безпеки атмосферного повпря (ст. 6 Закону Украши «Про охорону атмосферного повпря»).
Варто звернути увагу на те, що прийняття Закону Украши «Про охорону атмосферного повпря» стало суттевим кроком на шлях до створення яккно1 нормативно-правово1 бази у сферi охорони атмосферного повпря [11, с. 5]. Проте врегулювати вс питання правово!" охорони атмосферного повпря в ньому не вдалося. Зокрема, у Закош не надаеться визначення термша «нормування». А як зазначаеться в юридичнш лператур^ одна ¡з причин низько1 ефектив-ност екологiчного законодавства - яюсть тексту нормативно-правового акта. Результатившсть правового регулювання залежить вед того, наскшьки однако-вим е застосування юридичних понять i термшв [12, с. 41].
Проблема термшолопчного визначення тривалий час була i залиша-еться в межах наукових дискусш. I це не випадково, оскшьки, як зауважив О. С. Колбасов, на сьогодшшнш день тривае складний процес пошуку необхщ-них ошв, що найкращим чином виражають сутшсть правових категорiй та явищ [13, с. 27]. На думку А. П. Гетьмана, використання в законодавствi ввдповщних понять пов'язане з виршенням концептуальних i практичних питань застосування норм права, визначення шляхГв кодифшацп та ушфжацп законодавства Украши [14, с. 111; 15, с. 580-592]. Таким чином, проблема юридично!" термшо-логп як складово1 частини юридично!" теxнiки мае велике значення в сучасний перюд для становлення i розвитку украшсько! державностi [16, с. 5].
Як було виявлено вище, визначення термша «нормування» не знайшло свого вщображення i у комплексному Закош Украши «Про охорону навколишнього природного середовища». Тому вбачаеться дощльним навести результати наукових дослвджень з цього питання, визначаючи ступшь його розробки та обгрунтованосп.
У правовш доктрин ¡снуе декiлька шдходГв до тлумачення поняття «нормування». Так, ¡снують твердження, що нормування слад визнавати дГяльшстю ¡з встановлення певних стандартiв, яы охоплюють поняття «норма», «норматив» та «правило» [17, с. 39; 18, с. 75]. В шших теоретичних дослвдженнях нормування визначаеться як встановлення «нормативГв (норм, правил i вимог) у вадповадносп до вимог законодавства» [4, с. 285].
Деяы науковщ видгляють два розумшня нормування: вузьке та широке [10, с. 26; 19, с. 379; 20, с. 374]. У широкому розумшш нормування як засГб правового регулювання е дГяльшстю ¡з встановлення певних обов'язкових яысних та кшьккних показниыв, яю можуть позначатися як нормативи, норми, техшчш норми, техшко-юридичш норми, правила, вимоги, регламента тощо. Вузьке розумшня нормування Грунтуеться на тому, що термш «нормування» вживаеться в законодавствГ зазвичай разом ¡з термшом «стандартизащя», причому щ поняття розглядаються як однопорядковГ (див., напр., роздгл VII Закону Украши «Про охорону навколишнього природного середовища» та шшГ акти чинного законодавства). Виходячи з того, що стандартизащя е поняттям достатньо визначеним i пов'язуеться ¡з виданням особливого рГзновиду нормативно-правових акта - нормативних документа ¡з стандартизацп (стандарта), можна вважати, що нормування е дГяльшстю ¡з видання шших рГзновидГв нормативних документа, крГм нормативних документа зГ стандартизацп, що шодГ називаються «нормами».
Сшвввдношення понять стандартизацп та нормування можливо також розглядати i з шшо'1 точки зору. Так, стандарти становлять загальний i обов'язковий напрям единого пщходу до визначення стану атмосферного повпря за допомогою встановлення правил, нормативГв та вжиття шших заходГв. А нормативи, в свою чергу, конкретизують стандарти охорони атмосферного повпря [21, с. 16].
У науковш лпературГ також сформовано розумшня поняття «еколопчне нормування», яке являе собою дГяльшсть уповноважених державних оргашв у галузГ охорони навколишнього природного середовища, шших центральних оргашв виконавчо! влади щодо розроблення та затвердження меж допустимого впливу на довкглля хГмГчного забруднення, фГзичних, бюлопчних та шших шыдливих факторГв, що походять вгд стащонарних пересувних дже-рел, а також меж використання природних ресурсГв та дозволених природно-перетворюючих заходГв [22, с. 410].
Безумовно, викладеш мГркування вчених е слушними, впм, на нашу думку, найбгльш оптимальним та найближчим до сутносп нормування як засобу правового регулювання охорони навколишнього природного середовища i, вщпо-
вщно, охорони атмосферного повпря вбачаеться визначення нормування як врегульовано! правовими нормами процесуально! д1яльност1 уповноважених суб'ект1в 1з розробки яысних та кшьюсних показниыв (норматив1в) властивос-тей об'ект1в права у склад1 проект1в правових акт1в, а також д1яльшсть щодо узгодження та експертизи таких правових акт1в, !х затвердження та оприлюд-нення у встановленому порядку [23, с. 13].
На основ1 всього вищевикладеного можемо зробити наступний висновок. 1з прийняттям закошв Укра!ни «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про охорону атмосферного повпря» слщ констатувати, що законодавство у сфер1 охорони атмосферного повпря е достатньо задовшьним. Зокрема, закршлено основш положення правового регулювання нормування, визначена його мета та засади його реал1зацп.
Однак, на наш погляд, одним 1з найбшьших недолМв законодавства Укра-!ни у дослщжуванш сфер1 е вщсутшсть термшолопчного визначення базового поняття «нормування», що не може не призводити до викривлення його розу-мшня, 1 як результат - 1 до неефективного застосування в процес реал1за-цп заход1в, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища в щлому 1 атмосферного повпря зокрема. До того ж, розглянут нами доктри-нальш тлумачення характеризуються певними розб1жностями у шдходах.
Вир1шення ще! проблеми вбачаемо насамперед у визначенш цього термша законодавцем 1з урахуванням положень наукових дослвджень у ц1й сфер1 та його затвердженш шляхом внесення змш до закон1в Укра!ни «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про охорону атмосферного повпря».
Список лггератури:
1. Аналиична доповвдь державно! служби статистики «Довкшля Укра!ни у 2013 р.» // Публжащя документiв Державно! служби статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2012/ns_rik/analit/arhiv.htm.
2. Костицький В. В. Еколопя перехвдного перюду: право, держава економжа (економi-ко-правовий механiзм охорони навколишнього природного середовища) / В. В. Костицький -К. : 1н-т законодавчих передбачень i правово! експертизи ; УСП МСБ «Бштеи», 2003. - 772 с.
3. Барбашова Н. В. Правове забезпечення еколопчно! безпеки в процеа господарчо! дiяль-носп : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06 / Н. В. Барбашова. - К., 1999. - 18 с.
4. Бринчук М. М. Экологическое право (право окружающей среды) : учеб. для высш. юрид. учеб. завед. / М. М. Бринчук. - М. : Юристь, 2002. - 688 с.
5. Рибачек В. К. Правова охорона атмосферного повиря за законодавством Укра!ни : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06 / В. К. Рибачек. - К., 2010. - 20 с.
6. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон Укра!ни ввд 25.06.1991 р. № 1264-Х11// Ввдом. Верхов. Ради Укра!ни. - 1991. - № 41. - Ст. 546.
7. Андрейцев В. I. Проблеми права еколопчно! безпеки (Концептуальт засади) / В. I. Андрейцев. - К. : Ки!в. ун-т, 1999. - 34 с.
8. Природоохоронш технологи. Ч. 1: Захист атмосфери : навч. пошб. / Л. I. Северин, В. Г. Петрук, I. I. Безвозюк, I. В. Васильювський. - Вшниця : ВНТУ, 2010. - 363 с.
9. Про охорону атмосферного повиря : Закон Укра!ни // Ввдом. Верх. Ради Укра!ни. -1992. - № 50. - Ст. 678.
10. Порядок розроблення та затвердження HopMaraBiB гранично допустимих виквддв забруднюючих речовин i3 стацюнарних джерел : постанова Кабшету Мiнiстpiв Украши вiд 28.12.2001 р. № 1780 // Офщ. вiсн. Украши. - 2002. - № 1. - Ст. 9.
11. Науково-практичний коментар Закону Украши «Про охорону атмосферного повиря» / Г. I. Балюк, I. С. Гриценко, Т. Г. Ковальчук та ш. ; за заг. ред. Г. I. Балюк. - К. : Юршком, 2011. -286 с.
12. Новикова Е. В. Теоретические проблемы развития экологического закондательства в республике Казахстан : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06 / Е. В. Новикова. - М., 1999. - 45 с.
13. Колбасов О. С. Терминологические блуждания экологии / О. С. Колбасов // Государство и право. - 1999. - № 10. - С. 27-37.
14. Гетьман А. П. Проблеми юридично'1 термшологп в еколопчному зaкoнoдaвствi Украши / А. П. Гетьман // Украшська державтсть: становлення, досввд, проблеми : зб. наук. ст. (за матерь алами XII Харювських полгголопчних читань). - Х. : Право. - 2002. - С. 111-113.
15. Гетьман А. П. Термшолопя еколопчного законодавства: методолопчш засади та перспек-тиви утфжацп / А. П. Гетьман // Вкник АПрН Украши. - 2003. - № 3 (34). - С. 580-592.
16. Гетьман А. П. Регюнальний еколопчний контроль: теopiя правового регулювання : моно-гpaфiя / А. П. Гетьман, Л. М. Здоровко. - К. : 1н-т законод. передбачень i правово'1 експертизи, 2004. - 216 с.
17. Петров В. В. Экология и право / В. В. Петров. - М. : Юрид. лит., 1981. - 224 с.
18. Бринчук М. М. Правовая охрана атмосферного воздуха / М. М. Бринчук. - М. : Наука, 1985. - 174 с.
19. Науково-практичний коментар Земельного кодексу Украши / А. М. Мipoшниченкo, Р. I. Марусенко. - 5-те вид., змш. i доп. - К. : Алерта, 2013. - 544 с.
20. Науково-практичний коментар Закону Украши «Про охорону навколишнього природного середовища» / за заг. ред. О. М. Шумша. - X. : Фактор, 2006. - 592 с.
21. Еколопчна стандартизащя i сертифжащя: навч. поаб. / Н. К. Блшова, В. I. Мохонько, С. О. Саломахша, О. В. Суворш - Луганськ : Вид-во СНУ iм. В. Даля, 2009. - 124 с.
22. Еколопчне право Украши. Акaдемiчний курс : тдруч. / за заг. ред. Ю. С. Шемчушенка. -К. : ТОВ Вид-во «Юридична думка», 2008. - 720 с.
23. Мipoшниченкo А. М. Нормування як зашб правового регулювання земельних ввдносин : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06 / А. М. Мipoшниченкo. - К., 2004. - 19 с.
Копица Е. Н. Нормирование как способ правового регулирования в сфере охраны атмосферного воздуха.
В статье исследуются нормативно-правовые основы нормирования в области охраны атмосферного воздуха и анализируется его место в системе средств правового регулирования в исследуемой сфере. В результате анализа действующего законодательства выявлено существующие недостатки в понятийно-категориальном аппарате института нормирования и предложены пути их устранения на основе положений научных исследований.
Ключевые слова: нормирование, правовое регулирование, охрана, атмосферный воздух.
Kopytsia I. M. Normalization as a means of legal regulation in the field of ambient protection.
The paper studies legal normative grounds for normalization in the field of ambient air protection and analyses its place in the system of legal regulation means in the field under question. Analysis of legislation in force revealed certain drawbacks in conceptual instruments of normalization institute, and ways of theirs elimination are proposed on the basis of scientific research provisions.
Key words: normalization, legal regulation, protection, ambient air.
Надшшла до редколегп 04.12.2014 р.
