CC BY
30
УДК 342.924
Мар'яна Тарнавська
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету '^bBiBCb^ полггехшка",
кандидат юридичних наук, асистент кафедри цившьного права та процесу selo_lystonowivka@ukr. net
НОРМИ ОРХУСЬКО1 КОНВЕНЦН В АСПЕКТ1 ПОСДНАННЯ ПРАВА НА ЗДОРОВЕ ДОВК1ЛЛЯ ТА ОБОВ'ЯЗКУ ЙОГО ЗАХИЩАТИ
© Тарнавська М., 2017
np0aHani30BaH0 положення ОрхуськоТ конвенцн стосовно доступу до правосуддя у справах про захист довкшля. Акцентуеться на особливостях правовоТ конструкцн, за якою право кожноТ людини на здорове навколишне середовище постае у нерозривнш едностi з обов'язком кожного захищати його. Висловлюеться бачення, що призначення такого формулювання норм Конвенцн е прагненням пщкреслити особливу важливкть позовiв на захист довкiлля.
Ключовi слова: Орхуська конвенцiя; законодавство; довкшля; право на здорове довкшля; обов'язок захищати довкшля.
Марьяна Тарнавская
НОРМЫ ОРХУСКОЙ КОНВЕНЦИИ В АСПЕКТЕ СВЯЗКИ ПРАВА НА ЗДОРОВУЮ ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ И ОБЯЗАННОСТЬ ЕЕ ЗАЩИЩАТЬ
Анализируются положения Орхусской конвенции о доступе к правосудию по делам о защите окружающей среды. Акцентируется на особенностях правовой конструкции, по которой право каждого человека на здоровую окружающую среду существует в неразрывной связке с обязанностью каждого защищать его. Высказывается мнение о назначении такой формулировки норм Конвенции, которым являеться стремление подчеркнуть особую важность исков в защиту окружающей среды.
Ключевые слова: Орхусская конвенция; законодательство; окружающая среда; право на здоровую окружающую среду; обязанность защищать окружающую среду.
Mariana Tarnavska
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University, Department of Civil Law and Procedure,
Ph. D.
PROVISIONS AARHUS CONVENTION IN ASPECTS COMBINING RIGHT TO HEALTHY ENVIRONMENT AND OBLIGATION TO PROTECT ITS
The article analyzes the provisions of the Aarhus Convention on access to justice in cases of environmental protection. The attention to the peculiarities of legal structures under which the right of everyone to a healthy environment appears in the inseparable unity of each duty to
protect it. It has a vision that the purpose of the wording of the rules of the Convention is the desire to stress the importance of actions to protect the environment.
Key words: The Aarhus Convention; legislation; environment; the right to a healthy environment; responsibility to protect the environment.
Постановка проблеми. Ратифшувавши Конвенщю про доступ до шформацп, участь громадськосп у процес прийняття ршень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкiлля (далi - Орхуська конвенщя) [1], Украша взяла на себе зобов'язання змшити усталену практику стосовно надання громадськосп екологiчноï шформаци та права на звернення до суду з позовами на захист довкшля. Втшення у життя норм ^eï Конвенцiï стало доволi проблематичним, не останньою чергою через недостатнш рiвень екологiчноï свiдомостi украïнського суспшьства. Однак позитивнi зрушення у цш сферi все ж iснують, i не тiльки через активну дiяльнiсть рiзноманiтних громадських екологiчних органiзацiй. Наукове дослщження норм Орхусько1' конвен-цп теж певною мiрою сприятиме поступу нашо1' держави i суспiльства у справi охорони довкiлля.
Як видаеться, окремi аспекти тлумачення та застосування Орхусько1' конвенцiï все ще потребують детального висвiтлення. Зокрема, особливий штерес викликае формулювання Преамбули Орхусько1' Конвенцп [1], де право людини жити у сприятливому для ïï здоров'я навколишньому середовищi подаеться у тюному зв'язку з ïï обов'язком захищати його, зокрема у судi. Спроба наукового осмислення ^eï правовоï конструкций яка не е певною мiрою вiдомою нацiональному законодавству i метою нашоï публiкацiï.
Аналiз дослiдження проблеми. Вказана проблематика е предметом наукових дослщжень (А. А. Андрусевича, Л. Я. Анщенко, О. О. Гршченка, М. А. Медведевой О. П. Мiрошниченка, Т. О. Третяка та ш.).
Виклад основного матерiалу. Право на звернення до суду за захистом свого права е "службовим", допомiжним правом, необхiдним для захисту невизнаного, оспорюваного або порушеного "основного" права. Право на звернення до суду за захистом у процесуальному аспект безпосередньо пов'язане з проблематикою належносп позивача. Як правило, проблем не виникае, якщо особа подае позов на захист безпосередньо своïх прав та законних штерешв. Однак ситуащя значно утруднюеться, якщо з позовом звертаеться, наприклад, громадська оргашзащя (стосовно саме еколопчних прав, питома вага позовiв, як подаються громадськими оргашзащями е доволi значною).
Це питання врегульоване, зокрема, у згаданш вище Орхуськiй конвенцiï, зокрема, у ч. 2 ст. 9 передбачено, що "кожна зi Сторiн у межах свого нащонального законодавства забезпечуе, щоб вiдповiднi представники зацiкавленоï громадськосп, якi проявляють достатню зацiкавленiсть або як альтернатива, б) як вважають, що мало мюце порушення того чи шшого права, коли це зумовлено адмшстративно-процесуальними нормами вiдповiдноï Сторони, мали доступ до процедури перегляду прийнятих ршень у судi та (або) шшому незалежному та неупередженому оргаш, заснованому на законi, з метою оскарження законносп будь-якого ршення, дiï або бездiяльностi з правового та процесуального погляду за умови дотримання положень Статп 6 [1]. При цьому, зпдно з Конвенщею, термш "зацiкавлена громадськiсть" означае "громадсьюсть, на яку справляе або може справити вплив процес прийняття ршень з питань, що стосуються навколишнього середовища, або яка мае защкавленють у цьому процесi", при цьому "для цшей даного визначення недержавш органiзацiï, якi сприяють охоронi навколишнього середовища та вщповщають вимогам нащонального законодавства, вважаються такими, що мають защкавленють" [1].
Важливо також (i це варто тдкреслити, оскшьки для вггчизняного законодавство таке бачення не притаманне), що Орхуська Конвенщя розглядае право людини на безпечне i здорове довкшля не лише як право, а й як i обов'язок, тобто це право виступае радше як повноваження.
Так, Конвенщя визнае не лише те, що "кожна людина мае право жити у навколишньому середовищ^ сприятливому для ïï здоров'я та добробуту", а й те, що [кожна людина] також
зобов'язана як шдивщуально, так i спшьно з шшими людьми захищати i покращувати навколишне середовище на благо нишшнього та прийдешнiх поколiнь (Преамбула Конвенци) [1]. Це формулювання видаеться надзвичайно щкавим, зокрема i тому, що вiдображае екологiчну свiдомiсть, характерну, зокрема, для скандинавських кра!н. У цьому випадку йдеться про вщсутшсть еколопчного абсенте!зму - проявiв байдужосп чи пасивного ставлення до здшснення сво!х прав та виконання обов'язюв, зокрема екологiчних [2, с. 99]. Для порiвняння, згiдно зi ст. 16 Конституци Укра!ни, забезпечення еколопчно! безпеки i пiдтримання еколопчно! рiвноваги е обов'язком держави [3]. Ст. 50 Конституци проголошуе право кожного на безпечне для життя i здоров'я довкшля та на вщшкодування завдано! порушенням цього права шкоди [3]. Згiдно зi ст. 66 Конституци Укра!ни, кожен зобов'язаний не заподдавати шкоду природi [3]. Про обов'язок "захищати i покращувати" навколишне середовище у Конституци Укра!ни [3] не йдеться. Hi, ми аж шяк не вважаемо за потрiбне вносити законодавчi змiни з цього приводу, адже вважаемо, що част змши та навiть пропозици змш в Основний Закон держави негативно впливають на його авторитет та правосвщомють громадян Укра!ни загалом. Хочемо тшьки звернути увагу на особливост формулювання тексту правово! норми Орхусько! Конвенци, де право на сприятливе для здоров'я та добробуту людини навколишне середовище нерозривно пов'язуеться з обов'язком кожно! людини iндивiдуально чи стльно з шшими людьми захищати i покращувати довкшля [1].
Такий обов'язок (а разом з правом вш може розглядатися як повноваження) не притаманний для укра!нського законодавства. Так, як уже зазначалось вище, у Конституци вш не передбачений, а, наприклад, обов'язок громадянина берегти природу, охороняти i рацюнально використовувати li (ст. 12 Закону Укра!ни "Про охорону навколишнього природного середовища" [4]) не е аналопчним обов'язком захищати i покращувати довкшля.
На перший погляд вказана правова конструкщя може визнаватися декларативною i шчим не виправданою, зрештою, залишитись просто образним художшм висловом. Однак це не так. Hасправдi ж у сучасних умовах глобально! еколопчно! кризи подiбнi формулювання повинш тдкреслити специфшу екологiчних прав, адже якщо йдеться про захист права на чисте повггря, воду чи iншi складовi здорового i безпечного довкiлля, то це стосуватиметься штерешв невизначеного кола ошб, а не лише т1е! особи чи органiзацi!, яка подае позов. Окремi держави, прагнучи тдкреслити особливу роль еколопчних прав, вдались до щкавих юридичних новацiй, як утiм, з огляду на еколопчну ситуацiю у цих конкретних кра!нах та у свiтi загалом, не можна назвати недоцшьними чи малозрозумшими. Так, зокрема, Еквадор став першою кра!ною, яка закрiпила у сво!й Конституци права природи i екосистеми на юнування, вiдтворення i вщновлення (2008 р.) [5, с. 403]. Ц норми вже застосовувались судами Еквадору тд час вирiшення кшькох справ [6]. Болiвiя закрiпила статус "матер>землГ' у сво!й Конституци, лопчним продовженням яко! мае стати "Ley de Derechos de la Madre Tierra" (закон про права МатерьЗемлО [7]. Вказаний закон закршлюе за бюсферою та дикою природою загалом 11 прав, включно з правом на життя та юнування, на здшснення життевих циктв без людського втручання, на чисту воду та чисте повггря, захист вщ забруднень, на тдтримку балансу, право на збереження клгшнних структур у !х первюному виглядi та на свободу вщ великих проектiв, що впливають на баланс екосистем i райони поселення коршних народiв [7]. У 2011 р. мюька рада Пггсбурга (США) прийняла закон, "_який повшстю забороняе видобуток природного газу, i стверджуе, що природа мае "невщ'емне право юнувати та процвiтати" [5, с. 404].
З огляду на такий стан речей, стае зрозумшшою вищезгадана правова конструкщя з Орхусько! конвенци [1]. Якщо суб'ектом права на здорове i чисте довкшля виступае природа, то людина лише користуеться позитивними наслщками вщ реалiзацii такого права, i, вщповщно, на не! може покладатися обов'язок захищати [свое право на чисте i безпечне] довкшля. Ясна рiч, постае питання: чи юнуе i як повинна виглядати вщповщальшсть за порушення цього зобов'язання? Адже вщомо, що юридичний обов'язок е дiевим, як правило, лише тод^ коли вш забезпечений вщповщальшстю, адже притягати до вщповщальносп кожного, хто не вдавався до будь-яких засобiв захисту сво!х еколопчних прав, - це нонсенс. Отже, з якою метою був встановлений такий обов'язок? Яка його роль? Щоб краще зрозумгш суть цього обов'язку, потрiбно вдатися до
цшьового тлумачення норм Орхусько1 конвенцiï [1]. Так, зпдно з Преамбулою до Heï, багато важливих прав, що становлять серцевину ^eï конвенцiï, надаш саме "для забезпечення можливостi вщстоювати це право та виконувати цей обов'язок" [1]. Отже, право на доступ до шформацп, право брати участь у процес прийняття ршень, право на доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища, e шструментами для захисту навколишнього природного середовища, зокрема, i у судовому порядку. Як видаеться, формулювання права на сприятливе i здорове довкшля як зв'язок права та обов'язку (фактично, як повноваження особи) мае на мет наголосити на важливосп звернення до суду чи шшого уповноваженого державного органу щодо захисту довкшля. Згадка про обов'язок такого звернення вказуе не на можливе притягнення до вщповщальносп за нездшснення дш на захист, а радше свщчить про особливу важливють здшснення прав на доступ до шформаци та правосуддя. Так, у Преамбулi до Конвенцп акцентуеться на "важливосп вщповщних ролей, як можуть вдагравати у справi охорони навколишнього середовища окремi громадяни, неурядовi оргашзацп та приватний сектор" [1]. Така особлива важливють i пояснюе доволi розширене тлумачення Конвенцieю юридичноï зацiкавленостi, що дае право на звернення до суду з питань охорони навколишнього середовища. Так, зпдно з ч.5 ст. 2 Конвенцп, термш "защкавлена громадськють" означае громадськють, на яку справляе або може справити вплив процес прийняття ршень з питань, що стосуються навколишнього середовища, або яка защкавлена у цьому процесi [1]. Таке розумшня загалом не е новим ш для украшського законодавства, ш для вггчизняно1' правозастосовно1' практики. А от продовження вказано1' норми не завжди сприймаеться украшськими судами без застережень: недержавш органiзацiï, якi сприяють охорош навколишнього середовища та вiдповiдають вимогам нащонального законодавства, вважаються такими, що мають зацiкавленiсть [див., наприклад, 8]. Таке "автоматичне" визнання юридично1' защкавленосп (тобто права на позов з питань, що стосуються охорони довкшля) за будь-якою недержавною природоохоронною оргашзащею загалом, ще не знайшло належного вщображення в украшському законодавствi та роз'ясненнях вищих судових шстанцш. Як правило, вггчизняш суди для додаткового обгрунтування юридично1' заiнтересованостi подiбних позивачiв намагаються знайти якiсь додатковi обставини, насамперед пов'язаш з територiальним принципом (мюцем реeстрацiï громадсько1' органiзацiï, мюцем проживання фiзичноï особи тощо). Мiж тим аналiз норм Орхусько1' Конвенцп дае змогу виокремити кшька чинниюв, що не повиннi враховуватись тд час визначення наявностi iнтересу у справi про охорону довкiлля (вщповщно i при визначеннi наявностi чи вщсутносп права на позов): 1) кшькюш (згiдно з преамбулою Конвенцп [1] термш "громадськють" означае об'еднання, оргашзащю, групу ошб, а також одну чи бшьше фiзичних або юридичних ошб); 2) територiальноï, нащонально1' чи iншоï належностi (ч. 9 ст. 3 Конвенцп [1] надае можливють громадськосп брати участь у процес прийняття ршень та достут до правосуддя з питань довкшля без дискримшацп за ознаками громадянства, нащонально1' належностi або мiсця проживання, а для юридично1' особи - без дискримшацп за ознаками ïï зареестрованого мюцезнаходження або фактичного центру дiяльностi).
Ще одним щкавим фактом, на якому варто закцентувати увагу, е те, що у Конвенцп [1] вживаеться словосполучення "законш економiчнi штереси", у той час, як про законнють чи незаконнiсть еколопчних штерешв не йдеться. Отже, можна припустити, що штереси, пов'язаш iз захистом довкшля (еколопчш iнтереси), автоматично сприймаються Конвенщею як законш, вщтак вщпадае необхiднiсть для вiтчизняного правозастосовця здшснювати перевiрку на наявнiсть законного штересу, принаймi, якщо йдеться про позов громадськоï екологiчноï органiзацiï.
Серед шших особливостей, пов'язаних з визначенням юридичноï зацiкавленостi, е те, що у п. а) ч. 1 ст. 4 Конвенцп у разi звернення громадськосп з запитом про надання екологiчноï шформаци вона позбавлена обов'язку формулювати (тобто обгрунтовувати - М. Т.) свою защкавленють [1].
У Конвенцп [1] йдеться також про балансування рiзних видiв штерешв у раз^ якщо вони вступають у суперечнють одне з одним (тшьки щодо доступу до екологiчноï шформацп). Зокрема, у запип щодо надання екологiчноï шформаци може бути вщмовлено, якщо ïï оприлюднення може негативно вплинути на таю групи штерешв: 1) законноï конфщенцшносп дiяльностi державних оргашв; 2) мiжнародних стосунюв, нацiональноï оборони або державноï безпеки; 3) вщправлення
правосуддя, його неупередженють та справедливють, можливють державних оргашв проводити poзслiдувaння дисциплшарного чи кpимiнaльнoгo характеру; 4) охоронювано! законом кoнфiденцiйнoстi кoмеpцiйнoï та промислово! iнфopмaцiï з метою захисту законних екoнoмiчних iнтеpесiв - iз застереженням, що шформащя про викиди, яка стосусться охорони навколишнього середовища, пщлягае оприлюдненню; 5) прав iнтелектуaльнoï власносп; 6) кoнфiденцiйнoстi особистих даних, apхiвiв, що стосуються фiзичнoï особи; 7) штереив третьо! сторони, яка надала шформащю (за певних умов); 8) навколишнього середовища, на яке поширюсться така шформащя (наприклад, мюця розмноження рщкюних видiв) - ч. 4 ст. 4 Конвенци [1].
Отже, Орхуська Конвенщя особливого значення надае дiяльнoстi недержавних громадських екoлoгiчних оргашзацш, зокрема, автоматично визнаючи за ними наявнють пpaвoмipнoï юpидичнoï зaцiкaвленoстi [1]. Однак непоодинокими е випадки, коли громадсью еколопчш opгaнiзaцiï пеpеслiдують у свош дiяльнoстi не тiльки i не стiльки екoлoгiчнi iнтеpеси. Так, канадська журналютка Нaoмi Кляйн у свош книз^ пpисвяченiй пpoблемaтицi глобального потеплшня, висвiтлюе чимало aспектiв сшвпращ piзнoмaнiтних opгaнiзaцiй "зелених" з нафтовими компашями, хоча нaспpaвдi це суперечить 1'хшм статутним цiлям [5, с. 183-189]. Зокрема, авторка описуе випадок з природоохоронною оргашзащею The Nature Conservancy, яка декларувала боротьбу за збереження тетеруюв лучних у штат Техас, США [5, с. 183-187]. Одшею з причин зникнення цього виду стало знищення 1'х мюць iснувaння, зокрема, внaслiдoк дiяльнoстi на цих теpитopiях нафто- i газовидобувних тдприемств. Одне з oстaннiх мюць гнiздiвлi цього зникаючого виду розташовувалось на землях, що належали компанп Mobil, бiля узбережжя затоки Галвестон у Ивденно-Схщному Техaсi. На цих землях уже були активш родовища, якi доходили до межi ареалу розмщення тетеpукiв. У 1995 рощ компашя Mobil пожертвувала свою власнють на вказаних теpитopiях на користь The Nature Conservancy. Згодом The Nature Conservancy, будучи природоохоронною оргашзащею, теж зайнялась видобутком нафти i газу. Отже, зазначае Н. Кляйн, тд патронатом природоохоронно1' спшки, яку у прес називали "найбшьшою недержавною еколопчною opгaнiзaцiею свпу", piдкiсний вид повнютю зник iз одного з останшх сво1'х apеaлiв iснувaння, внаслщок видобування нафти i газу природоохоронною оргашзащею протягом п'ятнадцяти роюв [5, с. 185-187]. Н. Кляйн констатуе, що велика частина еколопчних pухiв просто злилася з екoнoмiчними шгересами [5, с. 187].
Це лише один з можливих випадюв. Однак, якщо йдеться про Орхуську Конвенщю [1], то ïï норми не дають природоохоронним оргашзащям якюь надзвичайш пiльги чи переваги у 1'х дiяльнoстi, в жоден спoсiб не послаблюють ххню вiдпoвiдaльнiсть тощо. Навггь за умови iснувaння ризику, що право на звернення до суду використовуватиметься на захист не лише еколопчних штерешв, шкода вщ обмеження доступу до правосуддя може бути значно бшьшою. У сучасному свт екoнoмiчнi, екoлoгiчнi та iншi штереси piзних суспiльних груп та суб'екпв господарювання пеpеплетенi нaстiльки тiснo, що навггь щиpi у свохх нaмipaх екoлoгiчнi opгaнiзaцiï у свохй бopoтьбi за чисте довкГлля можуть сприяти чшмсь, суто екoнoмiчним, iнтеpесaм. Так, внаслщок збшьшення популярностГ рухГв за чисте довкшля сьогодш нaвiть недобросовюш виробники можуть отримати прибуток, використовуючи еколопчну тематику; конкурента Volkswagen отримали зиск внаслщок викриття махшацш з приховування рГвня вихлопних гaзiв тощо [9].
Орхуська конвенщя [1] тшьки надае громадськосп та еколопчним оргашзащям ширший доступ до екoлoгiчнoï iнфopмaцiï та правосуддя, покладаючи в такий спошб 6Гльшу вiдпoвiдaльнiсть на судову систему i, зокрема, на суддю, що розглядатиме конкретну справу. Замють питання, чи мав право позивач звертатись ¡з вказаним позовом, вш повинен зосередитись на еколопчнш i правовш суп справи. Так, якщо спpaвдi буде виявлено порушення норм природоохо-ронного законодавства, то наслщком розгляду справи стане запобпання або припинення незаконного зaпoдiяння шкоди природГ, що е позитивним, навпъ якщо вГд цього виграють також i чиюь екoнoмiчнi iнтеpеси.
Зрештою Конвенщя передбачае двГ ремарки, що дають змогу контролювати пpaвoмipнiсть штересу. Так, не будь-яка недержавна оргашзащя визнаеться зaцiкaвленoю, а лише та, яка сприяе охорош навколишнього середовища та вщповщае вимогам нaцioнaльнoгo законодавства [1].
Хоча ще у 2009 рощ дослщники констатували, що рiвень втшення у життя ст. 9 Конвенцiï е доволi низьким [10, с. 68], однак, як показуе анатз ршень, розмiщених у Единому державному реес^ судових рiшень Украши, е помггш позитивнi зрушення у цiй сфер^
Висновки. Отже, формулювання з Преамбули Орхусько1' Конвенцiï, де право людини на безпечне i здорове довкшля тюно пов'язане з обов'язком захищати його, покликане тдкреслити особливу значущють позовiв на захист довкiлля. Звертаючись до суду з таким позовом, громадянин або громадська оргашзащя фактично сприяють виконанню сво1'х повноважень, наданих щею конвенщею. Вщтак нi кшькюш, ш територiальнi чинники не повинш враховуватись пiд час визначення наявносп iнтересу у справi про охорону довкшля. Орхуська Конвенщя '^ж рядками" наголошуе на особливiй цiнностi еколопчних штерешв. Так, iнтереси, пов'язанi iз захистом довкiлля (екологiчнi iнтереси) автоматично сприймаються Конвенщею як законш, вщтак вщпадае необхщнють для вiтчизняного правозастосовця здшснювати перевiрку на наявнiсть законного штересу, принаймi, якщо йдеться про позов громадсько1' екологiчноï органiзацiï.
Вважаемо за необхщне закрiпити "автоматичне" визнання юридично1' зацiкавленостi (тобто права на позов з питань, що стосуються охорони довкшля) за будь-якою недержавною природоохоронною оргашзащею, що зареестрована i дie вщповщно до украшського законодавства. Це вщповщатиме вимогам ч. 4 ст. 3 Орхусько1' Конвенцп, зпдно з якою наша держава забезпечуе "...належне визнання об'еднань, оргашзацш або груп, що сприяють охорош навколишнього природного середовища, та надае 1'м вщповщну пiдтримку i забезпечуе вщповщнють свое1' нацiональноï правово1' системи цьому зобов'язанню" [1].
1. Конвенщя про доступ до Шформацп, участь громадськост1 у процес прийняття ршень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкшля (Орхуська конвенщя) eid 25 червня 1998 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3. rada. gov. ua/laws/show/994_015. 2. Бондар О. М. Екологiчний абсентегзм у сучасному промисловому Mi^i: 3Miст, причини та прояви / О. М. Бондар //Грат. - 2012. - № 1(81). - С. 98-101. 3. Конститущя Украгни вiд 28 червня 1996 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2. rada. gov. ua/laws/show/254 %D0 %BA/96-%D0 %B2 %D1 %80. 4. Закон Украгни "Про охорону навколишнього природного середовища" вiд 25 червня 1991 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2. rada. gov. ua/laws/show/1264-12 5. Кляйн Н. Змiнюeться все. Капiталiзм проти miмату // пер. з англ. Д. Кожедуба. - К. : Наш Формат, 2016. - 480 с. 6. Еквадор. Свтовий досвiд // Портал Сила права [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Sila-prava. com. ua/ua/world/equador/. 7. Боливия готовит закон о Матере-Земле // Портал Живая планета [Електронний ресурс]. -Режим доступу: animalworld. com. ua/news/Bolivija-gotovit-Zakon-o-Materi-Zemle. 8. Постанова Кигвського апеляцтного адмiнiстративного суду Украгни вiд 10 липня 2014 р. у справi № 826/13710/13-а // Сдиний державний реестр судових ршень Украгни [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www. reyestr. court. gov. ua/39870780. 9. "Дизельний скандал": Volkswagen сплатить у США до 15 мiльярдiв доларiв компенсацт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. dw. com/ дизельний-скандал-volkswagen-сплатить-у-сша-до-15-мiльярдiв-доларiв-компенсацт/а-19362368. 10. Грушкевич Т. В. Питання доступу до правосуддя у справах про вiдшкодування шкоди, завданог вна^док негативного впливу на навколишне природне середовище / Т. В. Грушкевич // Утверситетсью науковi записки. - 2009. - № 4(32). - С. 64-69.
REFERENCES
1. Convention on Access to Information, Public Participation in Decision-making and Access to Justice in Environmental Matters (Aarhus Convention) Available at: http://zakon3. rada. gov. ua/laws/show/994_015 2. Bondar O. M. Ekolohichnyy absenteyizm u suchasnomu promyslovomu misti: zmist, prychyny ta proyavy [Environmental absenteeism in the modern industrial city, meaning, causes and manifestations]. Hrani - Facets, 2012, Vol. 1(81), pp. 98-101. 3. Constitution of Ukraine of June 28, 1996. Available at: http://zakon2. rada. gov. ua/laws/show/254 %D0 %BA/96-%D0 %B2 %D1 %80 4. On
Environmental Protection Law of Ukraine of June, 25, 1991. Available at: zakon2. rada. gov. ua/laws/show/1264-12 5. Klyayn Naomi Zminyuyet'sya vse. Kapitalizy proty klimatu [Changing everything. Capitalism vs. Climate]. Kyyiv, Nash Format publ., 2016, 480 p. 6. Ekvador. Svitovyy dosvid [Ecuador. International experience] Portal Syla prava. Available at: Sila-prava. com. ua/ua/world/equador/ 7. Boliviya gotovit zakon o Matere-Zemle // Portal Zhivaya planeta [Bolivia to prepare a law on mother earth]. Portal Zhyvaya planeta. Available at: animalworld. com. ua/news/Bolivija-gotovit-Zakon-o-Materi-Zemle 8. Resolution of the Kyiv Appeal Administrative Court of Ukraine on July 10, 2014 // Yedynyy derzhavnyy reyestr sudovykh rishen ' Ukrayiny [Unified state register of judgments]. Available at: http://www. reyestr. court. gov. ua/39870780 9. "Dyzel'nyy skandal": Volkswagen splatyt' u SShA do 15 mil'yardiv dolariv kompensatsiy ["Diesel scandal": Volkswagen to pay the US $ 15 billion compensation] [Elektronnyy resurs]. Available at: http://www. dw. com/dyzel'nyy-skandal-volkswagen-splatyt'-u-ssha-do-15-mil'yardiv-dolariv-kompensatsiy/a-19362368 1 0. Hrushkevych T. V. Pytannya dostupu do pravosuddya u spravakh pro vidshkoduvannya shkody, zavdanoyi vnaslidok nehatyvnoho vplyvu na navkolyshnye pryrodne seredovyshche [The issue of access to justice in cases of damages caused due to the negative impact on the environment] Universytet s 'ki naukovi zapysky-University research note, 2009, Vol. 4(32), pp. 64-69.
Дата надходження: 09.04.2017р.
