з
2011
Нормалізація тонусу м’язів у дітей з церебральним паралічем в умовах спеціальної школи
Кругляк М.А., Баришок Т.В.
Класичний приватний університет
Анотації:
Розглянуто особливості використання вправ на зменшення тонусу м'язів у дітей з церебральним паралічем в умовах навчання у спеціальній школі. У дослідженні приймали участь діти з церебральним паралічем 7-10 років. Наведено результати оцінки моторних функцій та тонусу м'язів. Доведено ефективність застосування засобів фізичної реабілітації у дітей з церебральним паралічем, позитивний вплив використання спеціальних фізичних вправ на розтягування м'язів з підвищеним тонусом, на покращення моторних функцій та нормалізацію тонусу м'язів.
Ключові слова:
тонус м’язів, гнучкість, фізична реабілітація, корекція, спастика, моторні функції.
Кругляк М.А., Баришок Т.В. Нормализация тонуса мышц у детей с церебральным параличом в условиях специальной школы. Рассмотрены особенности использования упражнений на уменьшение тонуса мышц у детей с церебральным параличом в условиях обучения в спеЦиальной школе. В исследовании принимали участие дети с церебральным параличом 7-10 лет. Представлены результаты оценки моторных функций и тонуса мышц. Доказана эффективность применения средств физической реабилитации у детей с церебральным параличом, положительное влияние использования специальных физических упражнений на растягивание мышц с повышенным тонусом, на улучшение моторных функций и нормализации тонуса мышц.
тонус мышц, гибкость, физическая реабилитация, коррекция, спастика, моторные функции.
Kruglyak, M., Barishok T. Normalization of muscle tone in children with cerebral palsy in special schools. The features of using exercise to reduce muscle tone in children with cerebral palsy in training at a special school. The study involved children with cerebral palsy 7-10 years. Presents the results of evaluation of motor function and muscle tone. The efficacy of the use of physical rehabilitation for children with cerebral palsy, a positive effect of using special exercise in stretching the muscles with increased tone, improve motor function and normalization of muscle tone.
muscle tone, flexibility, physical rehabilitation, correction, spasticity, motor function.
Вступ.
Велике медичне та соціальне значення проблеми церебрального паралічу зумовлено не лише важким характером цього захворювання, яке часто призводить до інвалідизації, але й значною його розповсюдженню.
Лікування дітей і підлітків з церебральними паралічами (ЦП) є однією з найскладніших проблем дитячої неврології і медичної реабілітації. Ця проблема актуальна в усьому світі. За підрахунками ВООЗ, дітей з особливими потребами налічується близько 2-3% дитячої популяції. За даними центру медичної статистики МОЗ України (2006) рівень загальної інвалідності дітей за більш як десятирічний період збільшився на 85% (з 95,7 випадків інвалідності на 10 000 дітей у 1992 р. до 117,6 у 2005 р.). Серед усіх дітей, які народжуються з вродженими захворюваннями, близько 70-75% є інвалідами. Тому потреба у відновленні втрачених функцій дітей с даною проблемою на даний момент стоїть дуже гостро.
Вирішальний період фізичного, розумового та емоційного розвитку, що зумовлює успіх усебічного розвитку дитини, припадає на дошкільний вік. Проте переважна більшість дітей з вадами у розвитку не отримують до школи спеціального корекційного навчання, а тому вся турбота за дитину з особливими потребами лягає на сім'ю або на інтернатні заклади (спеціальні школи), куди потрапляє дитина. Головне завдання шкіл-інтернатів - забезпечити поєднання загальноосвітньої підготовки в обсязі державних вимог до освіти з необхідним лікуванням, оздоровленням та реабілітацією хворих дітей (Бандуріна К.В., 2008). [1,4]
Систематичне комплексне лікування в умовах школи-інтернату протягом тривалого часу викликає покращення рухових можливостей дитини та результатів навчання. Велика кількість авторів радять про© Кругляк М.А., Баришок Т.В., 2011
тягом дня використовувати різні форми фізичної активності: ранкову гімнастику, лікувальну гімнастику, ходьбу, праце терапію тощо (Бражник К.В., 2006; Прокуда Т.В., 2006;) однак у доступній літературі ми не знайшли інформації про самостійні заняття дітей фізичними вправами в умовах спеціальної школи.[3,6] Сьогодні в Україні для реабілітації дітей з церебральним паралічем використовуються різноманітні методики в різних лікувальних, санаторних закладах і центрах (Вісковатова Т.П., 2008). Разом з тим у школах-інтернатах підходи до реабілітації дітей із ЦП вже довгий час лишаються незмінними. Це підтверджує необхідність пошуку нових ефективних заходів фізичної реабілітації для дітей з ЦП і свідчить про актуальність обраної теми.[2,5]
Вибраний напрям дослідження відповідає науковому плану кафедри фізичної реабілітації Класичного приватного університету «Теоретико-методичні основи фізичного виховання і фізичної реабілітації різних груп населення», номер держреєстрації 0107Ш04193.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи. Метою даної роботи було виявлення ефективності комплексного застосування вправ на зниження тонусу м'язів у дітей з церебральним паралічем в умовах спеціальної школи.
Для досягнення наміченої мети були поставлені наступні завдання:
1. Проаналізувати літературні джерела присвячені церебральному паралічу та фізичній реабілітації при ньому.
2. Запропонувати програму фізичної реабілітації для дітей з церебральним паралічем спрямовану на зниження тонусу спазмованих м'язів.
3. Оцінити ефективність програми фізичної реабілітації для дітей з церебральним паралічем спрямовану на зниження тонусу м'язів.
І ПЕДАГОГІКА І
ПСИХОЛОГІЯ
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
Методи дослідження:
1. Аналіз літературних джерел;
2. Візуальний огляд (за карою рейтингу постави Хоулі та Френкса)
3. Медико-біологічні методи дослідження: оцінка тонусу м'язів, оцінка амплітуди рухів (гоніометрія), оцінка великих моторних функцій; [7]
4. Лікувально-педагогічне спостереження (ЛПС) у процесі занять ЛФК за загальноприйнятою методикою;
5. Метод фізичної реабілітації;
6. Метод математичної статистики.
Дослідження проводилось на базі спеціальної школи-інтернату №1 для дітей з наслідками поліомієліту та дитячого церебрального паралічу, у досліджені приймали участь дві групи дітей по 8 осіб віком 7-10 років зі спастичними формами церебрального паралічу.
У контрольній групі застосовувались стандартні методи реабілітації та лікування, такі як масаж два рази на тиждень, фізіопроцедури та лікувальна фізична культура один раз на тиждень.
У експериментальній групі додатково застосовувались вправи на зниження тонусу м'язів у заняттях ЛФК 2 рази на тиждень, на уроках фізичної виховання раз на тиждень а також вранці та ввечері кожен день самостійно.
Результати дослідження.
Ефективність запропонованої методики оцінювалася за результатами обстежень дітей контрольної та експериментальної груп, що проводилися до і після курсу реабілітації. У реабілітації дітей були використані спеціальні фізичні вправи на розтягування м'язів з підвищеним тонусом, на покращення моторних функцій та нормалізацію тонусу м'язів.
Середні сумарні показники тонусу м'язів (привідні м'язи стегна, м'язи задньої поверхні стегна, м'язи внутрішні ротатори стегна, литковий та камбало подібний м'язи, привідні м'язи плеча, двоголовий м'яз плеча, згиначі кисті) на етапі констатуючого експерименту у дітей контрольної та експериментальної груп не мали статистично вірогідної різниці (Р>0,05). Різниця по правій стороні тіла між контрольною та експериментальною групами складала 0,62 бали, а різниця по лівій стороні тіла між - 1,87 бали відповідно отримані данні свідчать про те, що за цим показником групи були підібрані однорідні та однотипні.
На етапі формуючого експерименту у дітей контрольної та експериментальної групи по середньому сумарному показнику тонусу м'язів за по правій стороні тіла спостерігалася статистично вірогідна різниця (Р<0,05), а по лівій стороні тіла спостерігалася статистично не вірогідна різниця (Р>0,05). Середні результати даного показника зменшилися, по правій стороні тіла у експериментальній групі на 4,25 бали та по лівій стороні на 5 балів. У контрольній групі показники також зменшилися, - на 2,5 бали та - 2,25 бали. І хоча наприкінці дослідження ми спостерігаємо статистично достовірну різницю між групами лише по правій стороні (Р<0,05) це можна пояснити тим фактором. що по лівій стороні тіла на початку дослідження у ді-
тей експериментальної групи показник був вище ніж в контрольній на 1,87 бали, а наприкінці експерименту, знизившись на 5 балів, став нижче ніж у контрольній на 0,87 балів. Тому можна вважати, що використання вправ на розтягування у експериментальній групі позитивно вплинуло на нормалізацію тонусу м'язів Середні показники оцінки деяких великих моторних функцій (сидіння, стояння, ходьба) у дітей контрольної та експериментальної групи на етапі констатуючого експерименту не мали статистично вірогідної різниці (Р>0,05). Різниця між показниками контрольної та експериментальної групи на етапі констатуючого експерименту коливалася від 0,37 до 1,5 балів за трьома показниками, та за сумарним показником - 2,75 бала.
Середні показники оцінки деяких великих моторних функцій (сидіння, стояння, ходьба) у дітей контрольної та експериментальної групи на етапі формуючого експерименту за показниками «сидіння» та «стояння» не мали статистично вірогідної різниці (Р>0,05), хоча слід відзначити що за показниками «сидіння» приріст середнього результату по експериментальній групі склав 3,37 балів, а по контрольній - 2,35 бала, за показником «стояння» - 0,87 та 0,62 відповідно, за показником ходьби спостерігалася статистично вірогідна різниця (Р<0,05), між показником груп і склали 14,25±0,17 бали та 13,5±0,45 бали відповідно як і за сумарним показником всіх досліджуваних моторних функцій спостерігалася статистично вірогідна різниця (Р<0,01). Так сумарний показник моторних функцій у контрольній групі збільшив на 3,75 балів, а у експериментальній на 4,26 балів.
Висновки.
1. Аналіз літературних джерел показав, що вчені багатьох країн здійснюють пошук ефективних засобів зміцнення здоров'я неповносправних, відновлення їхньої працездатності, соціальної інтеграції, адаптації, реабілітації, активної участі у житті. Однак недостатньо розроблені та опрацьовані питання організації фізичної реабілітації у вигляді самостійних занять дітей з церебральним паралічем в умовах спеціальних шкіл.
2. Розроблена програма занять фізичними вправами дала можливість здійснити вибір фізичних вправ для покращення рухової сфери дітей з церебральним паралічем та контролювати результат реабілітації. Впровадження програми в процес фізичної реабілітації дітей 7-10 років з церебральним паралічем в умовах спеціальної школи сприяло покращенню функціонування опорно-рухового апарату та психоемоційної сфери дітей, підвищенню мотивації до відновлення фізичних функцій, розвитку самостійності.
3. Всі отриманні результати свідчать про позитивний вплив запропонованих засобів фізичної реабілітації для зниження тонусу м'язів у дітей з церебральним паралічем і про необхідність впровадження у систему спеціальної школи використання спеціальних вправ як на уроках фізичного виховання так на заняттях ЛФК, так і самостійно.
32011
II
Таблиця 1
Середні сумарні показники тонусу деяких м’язів у дітей хворих на церебральний параліч на етапі констатуючого та формуючого експерименту
Сторона тіла Констатуючий експеримент Формуючий експеримент
ЕГ, М±т КГ, М±т Р ЕГ, М±т КГ, М±т Р
Права (бали) 9,13±1,58 9,75±0,94 >0,05 4,88±0,93 7,25±0,48 <0,05
Ліва (бали) 11,25±3,02 9,38±0,72 >0,05 6,25±1,49 7,13±0,58 >0,05
Таблиця 2
Середні показники оцінки деяких великих моторних функцій у дітей хворих на церебральний параліч на етапі констатуючого експерименту
Моторні функції ЕГ,М±т КГ,М±т Р
Сидіння 13,88±0,65 12,38±0,69 >0,05
Стояння 13,25±0,33 12,88±0,13 >0,05
Ходьба 13,63±0,4 12,88±0,74 >0,05
Сумарний показник 40,75±1,04 38,00±1,41 >0,05
Таблиця 3
Середні показники оцінки деяких великих моторних функцій у дітей хворих на церебральний параліч на етапі формуючого експерименту
Моторні функції ЕГ,М±т КГ,М±т Р
Сидіння 16,25±0,52 14,63±0,66 >0,05
Стояння 14,13±0,24 13,5±0,28 >0,05
Ходьба 14,25±0,17 13,5±0,45 <0,05
Сумарний показник 45,00±0,69 41,75±0,85 <0,05
У подальшому планується дослідити особливості процесу фізичної реабілітації у спеціальній школі для дітей з церебральним паралічем 10-12 років.
Література:
1. Бандуріна К.В. Відновлення великих моторних функцій дітей з церебральним паралічем, як показник ефективності застосування самостійних занять фізичними вправами / К.В. Бандуріна // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту. - 2008. - №1. - С. 17-19.
2. Бражник К.В. Місце фізичної реабілітації у системі роботи спеціалізованих центрів / К.В. Бражник //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту.
- 2006. - №5. - С. 12-14.
3. Гузій О.В. Засоби фізичного виховання у фізичній реабілітації дітей з церебральним паралічем: [метод. рекоменд.] / О.В. Гузій, О.С. Куц. - Львів: Українські технології, 2002. - 80 с.
4. Детский церебральный паралич: хрестоматия / [составители
- Л.М. Шипищина и И.И. Мамайчук]. - М.; СПб.: Дидактика Плюс, 2003. - 503 с.
5. Козявкин В.И. Детские церебральные параличи. Медикопсихологические проблемы / В.И. Козявкин, Л.Ф. Шестопало-ва, В.С. Подкорытов. - Львів: Українські технології, 1999. - С. 7-28.
6. Прокуда Т.В. Застосування засобів фізичної реабілітації для зниження тонусу м'язів у дітей з церебральним паралічем в умовах сім'ї / Тетяна Прокуда //Молода спортивна наука України.
- 2006. - Вип. 10, т.4, кн.2. - С. 98-102.
7. Шкалы, тесты и опросники в медицинской реабилитации: рук-во для врачей и научн. работ. / [под ред. А.Н. Беловой, О.Н. Ше-петовой]. - М.: Антидор, 2002. - 440 с.
Надійшла до редакції 27.05.2011 р. Кругляк Мария Андреевна Баришок Татьяна Витальевна pamella.20@ukr.net