CC BY
17
УДК 616.831.38-006.328-021.3-073.756.8-073.8
НЕЙРОРАД1ОЛОГ1ЧНА Д1АГНОСТИКА МЕН1НГ1ОМ СЕРЕД ПЕРВИННИХ ПУХЛИН Б1ЧНИХ ШЛУНОЧК1В
м.е. пол1щук, м.к. мехрз1, а.г. cipko,
о.м. гончарук, о.м. возняк, м.с. кваша, в.в. кондратюк, о.л. мехрз1-федуна
ДУ «1нститут нейрохiрурrii iMeHi акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши», м. Ки'в
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфлшт штереав (Ми заявляемо, що у нас немае нiякого конфлiкту штереав). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интере-
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'ектiв дослiдження (людина/тварина) не пiдпадае пiд вимоги полгтики щодо роз-криття шформацп фшансування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
*Date of submission — 15.12.17
*Дата подачi рукопису — 15.12.17 *Дата подачи рукописи — 15.12.17
*Date of acceptance — 14.02.18
*Дата ухвалення — 14.02.18 *Дата одобрения к печати — 14.02.18
Мета роботи — визначити основн нейров1зуал1зацтш характеристики метнгюм серед первинних пухлин 6i4Hrn шлуночюв.
Mamepia^u та методи. Проведено аналiз результатiв ретроспективного i проспективного мультицентрового до^дження 275 wторт хвороб пацieнтiв з первинними пухлинами бiчних шлуночшв. Видыено 52 випадки метнгюм бiчних шлуночк1в (МБШ). Хворi з МБШ у перюд з 1990 до 2016 р. проходили лтування на базi 6 нейрохiрургiчних установ в Украгт: в ДУ «1нститут нейрохiрургiг iменi акад. А.П. Ромоданова НАМН Украгни» (n = 25, з них 1 пащ-ентку в подальшому було прооперовано в Кигвськт мтькт клшчнт лтарт швидког медичног допомоги), Кигвськт м^ькт клшчшй лтарт швидког медичног допомоги (n = 13), КЛ «Феофа-тя» (n = 5), а також в обласних клШчних лтарнях у м. Днтро (n = 6), Ужгород (n = 3), Рiвне (n = 1). Уам хворим проведено магнтно-резонансну (МРТ) та комп'ютерну томографЮ (КТ) у стандартних режимах та з тдсиленням контрастною речовиною. У перюд з 1990 до 2000 р. основним методом до^дження при госпiталiзацiг була КТ з/без введення контрастног речови-ни, в перюд з 1993 до 2016р. — МРТ. Остання дае змогу вимiряти пухлину в трьох проекщях, визначити структури, розташоват в безпосереднт близькостi до пухлини, а також отрима-ти зображення в акЫальних, коронарних i сагтальних зрiзах.
Результаты. За даними КТ та МРТ, МБШ мають переважно чтко окреслен межi. У передньому розi метнгюми локалiзувались в 2 (3,85 %) випадках (1 справа i 1 злiва), в трикут-нику — у 22 (42,31 %; 10 справа i 12 злiва), у дыянщ заднього рогу — в 20 (38,46 %; 8 справа i
12 злгва). Спостерггали новоутворення, якг поширювалися за меж1 одтег шлуночковог камери: в трикутнику л1вого б1чного шлуночка з поширенням у нижнш р1г — 1 (1,92 %) випадок, у пе-редньому роз1 з поширенням у тыо — 2 (3,85 %) випадки, обидва зл1ва. Траплялися множинш мешнгюми: в дыянщ задньогорогу з обох бок1в — 3 (5,77 %) випадки (в одному з них мешн-гюматоз спостерггали в структур1 нейроф1броматозу другого типу), в дыянщ переднього i заднього рогiв — 1 (1,92 %) випадок (у цього пащента мешнгюми були розташоваш також у III i IV шлуночках), вздовж усього лiвого шлуночка вiд фронтального до потиличного рогу та паралельно в задньому розi справа — 1 (1,92 %) випадок.
Висновки. Нейровiзуалiзацiя мае важливе значення для визначення локалiзацil, структури, поширення та конф^ураци пухлин бiчних шлуночшв, залучення суЫдшх структур. Ретельне вивчення КТ/МРТ зображень з урахуванням вшу та загального стану пащента (наявшсть супутньог патологи — нейрофiброматоз, туберозний склероз, онкопатологiя внутршшх ор-гашв) дае змогу на дооперацшному етат припустити ймовiрнiсть того чи тшого гiстологiч-ного варiанта об'емного процесу в бiчному шлуночку. Визначення характерних особливостей МБШ за даними нейровiзуалiзацil дае змогу обрати оптимальний хiрургiчний доступ у конкретного пащента.
Ключов1 слова: меншгюми бiчних шлуночюв, первинш пухлини 6i4HHx шлуночюв, не-йровiзуалiзацiя, магштно-резонансна томографiя, комп'ютерна томографiя.
DOI 10.26683/2304-9359-2018-1(23)-14-23
Новоутворення бiчних шлуночюв трапля-ються рщко (в 0,8-1,6 % випадюв внутрш-ньочерепних пухлин). На ix частку припадае 50 % вщ уах внутршньошлуночкових пухлин у дорослих i 25 % — у дггей [1-3, 5]. Меншгюми бiчних шлуночюв (МБШ) головного мозку — рщюсш пухлини. 1х частка стано-вить близько 0,5-5,0 % вщ уах внутршньоче-репних меншгюм [1-3].
Внутршньошлуночкове розташування по-вшьно зростаючоi доброяюсно'1 маси забез-печуе компенсацшний мехашзм у виглядi резервного простору, що сприяе затримщ появи клiнiчних симптомiв [4, 6, 8, 9, 14].
Хоча МБШ легко виявляють за допомогою комп'ютерно'1 (КТ) та магштно-резонансно'1 томографа (МРТ), обидвi методики е неспе-цифiчними для щентифшацп гiстологiчного типу пухлини [7, 10, 14].
Мета роботи — визначити основш не-йровiзуалiзацiйнi характеристики меншгь ом серед первинних пухлин бiчних шлу-ночкiв.
Полщук Микола Ефремович д. мед. наук, професор
член-кореспондент НАМН Украши, 3aeidyea4 кафедри нейрохiрургii Нацюнально'1 медично'1 академИ тсляди-пломно '1 освти iменi П.Л. Шупика МОЗ Украти Адреса: 04050, м. Кшв, вул. П. Майбороди, 32 Тел.: (044) 483-94-07 E-mail: [email protected]
Матер1али та методи
Проведено аналiз результапв ретроспективного i проспективного мультицентрово-го дослщження 275 юторш хвороб пащенпв з первинними пухлинами бiчних шлуночюв. Видшено 52 випадки МБШ. Пащенти з МБШ у перюд з 1990 до 2016 р. проходили л^ван-ня на базi 6 нейрохiрургiчних установ в Украшу в ДУ «Институт нейрохiрурrii iменi акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши» (п = 25, з них 1 пащентку в подальшому було прооперовано в Кшвськш мiськiй клiнiчнiй лiкарнi швидко1 медично1 допомоги), Кшвськш мiськiй кль нiчнiй лiкарнi швидко'' медично'' допомоги (п = 13), КЛ «Феофашя» (п = 5), а також в об-ласних клiнiчних лшарнях у м. Днiпро (п = 6), Ужгород (п = 3), Рiвне (п = 1).
При аналiзi iсторiй хвороби пацiентiв, яких обстежували та лiкували на базi ДУ «1нсти-тут нейрохiрургii iменi акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши» в перюд з 1990 до 2016 р., ви-явлено 246 випадюв об'емних процесiв у бiч-них шлуночках, зокрема 239 первинних пухлин та 7 шших новоутворень. Серед тих, кого л^вали на шших клЫчних базах, виявлено 36 випадкiв первинних пухлин бiчних шлуноч-кiв, з них 27 верифшовано як менiнгiоми.
На базi ДУ «1нститут нейрохiрургii iменi акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши» пс-
тологiчне дослiдження проведено у 141 ди-тини та 105 дорослих. Розподiл гiстологiчних варiантiв серед д^ей був таким: плексуспат-лома — 47 випадюв, епендимома — 19, пшо-цитарна астроцитома — 14, субепендимарна пгантокл^инна астроцитома — 8, фiбриляр-на протоплазматична астроцитома — 7, при-мiтивнi нейроектодермальнi пухлини — 7, плексускарцинома — 3, нейроцитома — 3, арахно'дальна кюта — 2, менiгiома — 2, оль годендроастроцитома — 2, кавернома — 1, метастаз раку печiнки — 1, артерювенозна мальформацiя — 1, ксантома — 1, злояюсна глюма — 1, ганглiонейробластома — 1, ол^о-дендроглiома — 1, анапластична ол^одендро-глiома — 1. Недиференцшовано 19 пухлин бiчних шлуночкiв.
У дорослих хворих розподiл гiстологiчних варiантiв пухлин був iншим: переважали ме-нiнгiоми — 23 випадки (3 з них — у структурi меншпоматозу, зокрема в одного хворого хь рургiчне втручання з приводу МБШ не викону-вали, меншпому дiагностовано лише за даними нейровiзуалiзацii). Також виявлено: нейроцито-му — 9 випадюв, епендимому — 8, субепенди-марну гiгантоклiтинну астроцитому — 7, глю-му — 5, ол^дендроглюму — 5, пiлоцитарну астроцитому — 2, субепендимому — 2, ганглю-глiому — 1, плексуспапшому — 1, холестеато-му — 1, метастаз раку нирки — 1, артерювеноз-ну мальформацiю — 1. Недиференцшовано 39 пухлин бiчних шлуночюв.
Усiм хворим проведено нейровiзуалiза-цiю — МРТ i КТ у стандартних режимах та з тдсиленням контрастною речовиною. У перюд з 1990 до 2000 р. основним методом дослщження при госпiталiзацii була КТ з/без введення контрастно'' речовини, в перюд з 1993 до 2016 р. — МРТ як основний метод дiагностики зазначено'' патологи. МРТ дае змогу вимiряти пухлину в трьох проекщях, визначити структури, розташоваш в безпосе-реднш близькостi до пухлини, а також отри-мати зображення в акаальних, коронарних i сагiтальних зрiзах.
Результати
За даними КТ та МРТ, МБШ мають пере-важно ч^ко окресленi межi. У передньому розi менiнгiоми локалiзувались в 2 (3,85 %)
випадках (1 справа i 1 злiва), в трикутнику — у 22 (42,31 %; 10 справа i 12 злiва), у дшянщ заднього рогу — в 20 (38,46 %; 8 справа i 12 злiва). Спостерiгали новоутворення, якi поши-рювалися за меж одше'' шлуночково'' камери: в трикутнику лiвого бiчного шлуночка з по-ширенням у нижнiй рiг — 1 (1,92 %) випадок, у передньому розi з поширенням у тшо — 2 (3,85 %) випадки, обидва злiва. Траплялися множинн менiнгiоми: в дiлянцi заднього рогу з обох боюв — 3 (5,77 %) випадки (в одному з них меншгюматоз спостертали в структурi нейрофiброматозу другого типу), в д^нщ пе-реднього i заднього ропв — 1 (1,92 %) випадок (у цього патента меншгюми були розташованi також у III i IV шлуночках), вздовж усього лiво-го шлуночка вiд фронтального до потиличного рогу та паралельно в задньому розi справа — 1 (1,92 %) випадок.
За даними КТ установлено, що меншгю-ма була представлена: гiподенсивною масою в 30 (73,17 %) випадках, iзоденсивною — в 11 (26,83 %). Внутршньовенне контрастування застосовано в 16 пащешив. 1нтенсивне i го-могенне накопичення контрасту спостер^а-ли в 2 (12,5 %) випадках, гетерогенне — в 13 (81,25 %), помiрне — в 1 (6,25 %). Внутрш-ньопухлиннi кальцифiкати виявлено в 25 (48,08 %) випадках, перифокальний набряк — у 10 (19,23 %).
У 7 (13,46 %) спостереженнях виконано КТ-ангюграф^ або МРТ в ангюрежимь У 4 (57,14 %) пащешив пухлина мала помiрну та виражену судинну атку, в 3 (42,86 %) — пухлина була слабко васкуляризованою.
МРТ виконано у 35 (67,31 %) пащенпв, з них у 21 з внутршньовенним тдсиленням. Сигнал внутршньошлуночково'' меншпоми в режимi Т1 був гшоштенсивним у 32 (91,43 %) випадках, iзоiнтенсивним — у 3 (8,57 %), у ре-жимi Т2 гiперiнтенсивним — у 33 (94,29 %), гшоштенсивним — у 2 (5,71 %). Пюля вну-тршньовенного введення контрастно'' речовини практично ва пухлини посилюються, що е надшним способом уникнути помилкових не-гативiв. Пiсля контрастування штенсивне i го-могенне накопичення контрасту спостер^али в 5 (23,81 %) випадках, штенсивне i гетерогенне — в 16 (76,19 %).
Розмiр пухлини (за даними МРТ або КТ, якщо данi МРТ недоступш) становив вiд 1,0
до 9,6 см, у середньому — (4,95 ± 1,72) см. Меншгюми за po3MÍpoM розподшили на три групи: 1) пухлини, po3MÍp яких менше шж 3 см (медiана — 2,5 см, n = 6); 2) пухлини роз-мiром вiд 3 до 5 см (медiана — 4,5 см, n = 24); 3) пухлини, розмiр яких перевищував 5 см (медiана — 6 см, n = 22).
За даними КТ i МРТ виявлено таю особли-восп: наявнiсть перифокального набряку — у
10 (19,23 %) випадках, кюти — в 11 (21,15 %), кальцинатiв — у 25 (48,07 %), змщення се-рединних структур — у 14 (26,92 %), ч^кий контур меншгюм — у 30 (57,69 %), неч^кий контур — у 22 (42,31 %), оклюзшна гщроце-фашя — у 9 (17,31 %).
Серед 52 випадкiв МБШ нейрорадюлопч-не дослiдження виявило цей пстолопчний ва-рiант лише в 11 (21,15 %) випадках (p = 0,477). Визначити тип пухлини на етат нейровiзуалi-зацп — надзвичайно складне завдання. Основш характеристики новоутворень, виявлених у бiчних шлуночках, наведено в таблица
Обговорення
Нейровiзуалiзацiя е невiд'eмною части-ною сучасного дiагностичного процесу. КТ i МРТ дають змогу визначити локалiзацiю, розмiр, форму та структуру новоутворення,
11 взаемозв'язок з навколишнiми тканинами. Аналiзуючи цi данi, ще до хiрургiчного втру-чання можна зробити припущення щодо пс-тологiчного варiанта пухлини.
Пухлину, розташовану в трикутнику, дифе-ренцiюють з папiломою судинного сплетення у пашешив вiком до 10 роюв, епендимомою та олiгодендроглiомою у хворих вшом вiд 10 до 40 роюв, метастазуванням i лiмфомою у хворих вiком понад 40 роюв. Хорющопапшо-ма вiдрiзняеться вщ МБШ формою у виглядi «цв^но! капусти» i характерним розширен-ням шлуночково! системи (вентрикуломега-лiя) [9].
Гшальш пухлини суттево вiдрiзняються за нейровiзуалiзацiйним малюнком вiд меншгю-ми [9]. Епендимоми i центральш нейроцито-ми не накопичують контраст. Наявшсть юст (однорiднi дiлянки з низькою щiльнiстю) е аргументом на користь пшоцитарно! астроци-томи або епендимоми [12].
Пухлини, локалiзованi в скроневому роз^
важко вiдрiзнити вiд штрапаравентрикуляр-них пухлин, як за клЫчними, так i за нейровь зуалiзацiйними даними [9].
Новоутворення лобного рогу у пашешив молодше 10 роюв — це найчастiше примь тивна нейроектодермальна пухлина (PNET), особливо якщо вона добре обмежена, щiльна, з фокусами крововиливiв, некрозу i кютозних утворень. Цi утворення на МРТ не мають осо-бливих ознак i помiрно накопичують контраст. Другим припущенням е субепендимарна пгантокл^инна астроцитома (SEGA), яку ви-являють у 10-15 % випадкiв при туберозному склерозi Бомевiлля. Ця пухлина часто кальци-фiкована, з наявшстю кiстозних дiлянок. Вона гетерогенна на МРТ i штенсивно накопичуе гадолшш [9]. При пухлинi лобного рогу у па-цiента вiком вщ 10 до 40 рокiв першим при-пущенням мае бути астроцитома, яка дуже штенсивно посилюеться при контрастуванш. У другу чергу пiдозрюють центральну нейро-цитому, гетерогенну з дшянками гшоштен-сивного сигналу на Т1-послщовностях. Ппе-рiнтенсивнi осередки внутрiшньопухлинних крововиливiв трапляються рiдко [9, 11]. У разi пухлини лобного рогу в пашешив вiком понад 40 роюв, особливо якщо вона розташована в д^нш прозоро! перегородки, насамперед слщ запiдозрити субепендимому. Для цього в^ також характерна центральна нейроци-тома. Дуже рщко трапляеться штравентри-кулярна лiмфома, яка гiпоiнтенсивна на Т2-зважених зображеннях [9, 11].
Пухлинами в дшянш межшлуночкового отвору (МШО) у пацiентiв вiком до 10 роюв найчастiше е плексуспапiломи, епендимоми, тератоми з великими дшянками жиру i каль-цифшатсв, SEGA [9]. У пашенпв вiком вiд 10 до 40 роюв частiше трапляються колощш юс-ти (15-25 %), SEGA, епендимоми, централь-нi нейроцитоми [9]. При пухлинах у дшянш МШО у пашенпв вшом понад 40 роюв дифе-ренцiйний дiагноз проводять мiж колощними кiстами, субепендимомами, внутршньошлу-ночковими метастазами раку легеш, молочно! залози чи злояюсно! меланоми.
Пухлинами, розташованими в тiлi бiчного шлуночка, у пацiентiв вiком до 10 роюв най-частiше е нейроектодермальш пухлини, тератоми, глюбластоми; у пацiентiв вiком вiд 10 до 40 роюв — епендимоми, астроцитоми,
Таблиця. Нейровiзуалiзацiйнi особливосmi рiзних гiстологiчних варiантiв новоутворень бiчних шлуночюв головного мозку
Пстолопчний тип пухлини Нейров1зуал1зацшш особливост1
Плексуспапшома КТ: iзо- або гiперденсивна у виглядi «цв^но' капусти», iнтенсивно накопичуе контраст. МРТ: iзо- або гiпоiнтенсивна на Т1-зважених зображеннях i гетерогенна на Т2-зважених зображеннях, що пов'язано з наявнютю дiлянок вiдсутностi сигналу
Епендимома КТ: найчаспше виявляеться частково кальцифiкована маса, iзо- або гiподенсивна щодо тканини мозку, по^зному накопичуе контраст. Пухлина неоднорщна, з багатьма юстозними гiподенсивними донками, яю не пiдсилюються пiсля введення йодовмiсних контрастних речовин. Iнодi в пухлиш виявляють геморагiчнi дiлянки. МРТ: структура гетерогенна через наявнють юстозних дiлянок, геморагiй або кальцифiкатiв. На Tl-зважених зображеннях пухлина iзо- або гшоштенсивна з кiстозними дiлянками (дещо iнтенсивнiшими, нiж цереброспiнальна рiдина, зонами гемораги (гiперiнтенсивними, якщо вони недавш), кальцифiкатами (гiперiнтенсивними). На Т2-зважених зображеннях пухлина неоднорщна з пперштенсивними юстозними дiлянками i кальцифiкатами або гшоштенсивними геморагiями. Режим Flair чiтко показуе вщмшшсть мiж пухлиною i лшвором. Тканина пухлини накопичуе контраст по^зному (вiд помiрного до вираженого ступеня), кiстознi дiлянки залишаються неконтрастованими
Астроцитома КТ: гшоденсивна маса з чiткими контурами. Шсля контрастування помiрно посилюеться, краще вiзуалiзуеться контур. МРТ: на Т1-зважених постконтрастних зображеннях гетерогенно посилюеться маса пухлини. Т2-зважеш зображення виявляють iзо- та гiперiнтенсивний сигнал вiд аномальних дiлянок, який викликаеться кальцифiкатами i кiстами рiзного розмiру
Центральна нейроцитома КТ: чпко вiдмежована, багаточасточкова, гетерогенна, iзо- або злегка гшерденсивна порiвняно з мозковою тканиною, з помiрним контрастним посиленням, часто мютить багато кальцифiкатiв. Ц кальцифiкати точковi, розташованi в ^rnpi пухлини на вiдмiну вiд ол^одендроглюми, у якiй кальцифiкати розташованi по периферп. МРТ: Т1-зваженi зображення — тканина пухлини е гшерштенсивною, тодi як кiстозна частина гiпоiнтенсивна порiвняно з бiлою речовиною. Маса пухлини зазвичай прикршлена до стiнки бiчних шлуночкiв або прозоро'' перегородки. С зони вщсутносп сигналу, що пов'язано з пульсащею розширених вен, розташованих поруч з отвором Монро. Часте поеднання кальцифшатив, зон вiдсутностi сигналу i гiперiнтенсивних дiлянок зумовлюе гетерогенний вигляд пухлини в бшьшосп випадюв; Т2-зваженi зображення — пухлина гетерогенна, мае вигляд «мильних бульбашок» з численними пперштенсивними юстозними дiлянками. Зрщка центральнi нейроцитоми супроводжуються шлуночковими, внутршньопухлинними, паренхiматозними крововиливами або розростанням у паренхiму, що зазвичай характерно для злояюсно'' трансформацii
Продовження таблицi
Субепендимарна пгантокл^инна астроцитома (SEGA) КТ: iзо- або гiподенсивна, розташована поруч з отвором Монро, часто кальцифшована, з наявшстю кiстозних дiлянок. Можлива поява гшерденсивних дiлянок при вторинних геморапчних явищах. Гетерогенна та iнтенсивно забарвлюеться при внутрiшньовенному введеннi йодовмюно' контрастно! речовини. МРТ: гiпоiнтенсивна на Tl-зважених зображеннях, iнтенсивно контрастуется пiсля введения гадолшю. Бiльшiсть пухлин мають зв'язок з прозорою перегородкою або зi стiнкою бiчних шлуночкiв
Прим^ивна нейроектодермальна пухлина (PNET) КТ: вогнища гетерогенно! структури, з гiпо/iзоденсивним сигналом, ввдносно добре вiдмежованi вiд мозково'1 речовини, часто з дiлянками некрозу та крововиливiв, перифокальним набряком. МРТ: Т1-зважеш зображення — переважно гшоштенсивний сигнал, нерiвномiрне за iнтенсивнiстю зображення, ч^ю контури i невелика зона перифокального набряку; Т2-зваженi зображення — пперштенсивний сигнал, частiше — гетерогенна структура
Субепендимома КТ: маса пухлини добре вщмежована, часточково'1 структури, iзо- або злегка гшоденсивна щодо мозково'1 тканини, часто супроводжуеться гiдроцефалiею, рiдше — внутршньопухлинними крововиливами, що вiдповiдае дшянкам пiдвищеноi щiльностi. Накопичення контрасту, як правило, дуже iнтенсивне. Можуть зус^чатися кальцифiкати або кiстознi компоненти. Рщко виникае перитуморальний набряк. МРТ: Tl-зважеш зображення — гiпо- або iзоiнтенсивна, на Т2-знiмках це гiперiнтенсивне гетерогенне утворення з кiстозними компонентами внаслщок крововиливiв i наявностi кальцифiкатiв. Накопичення контрасту, як правило, дуже штенсивне. Проростання пухлини в паренхiму вщбуваеться рiдко
Ол^одендроглюма КТ: гiперденсивна маса, яка в бшьшосп випадкiв iнтенсивно контрастуется. Кальцифшати наявнi у бiльшостi випадюв i розташованi на периферii, що пояснюе вузлуватий зовнiшнiй вигляд. Перитуморальний набряк практично вщсутнш. Артерiографiя виявляе невиражену васкуляризацiю
Каверноми КТ: часто виявляють внутрiшньопухлиннi кальцифiкати. Контрастне посилення незначне або вщсутне, немае мас-ефекту. МРТ: пперштенсивний сигнал, що пояснюеться наявшстю метгемоглобшу. Зони з низькою штенсивнютю сигналу вiдповiдають кальцифiкатам i дшянкам фiброзу
Метастази КТ: метастази в шлуночках найчастiше iзо- або гiперденсивнi. МРТ: гшоштенсивш на Tl-зважених зображеннях i гiперiнтенсивнi на Т2-зважених зображеннях, штенсивно контрастуються
центральш нейроцитоми, олiгодендроглiоми. Останнi мiстять дшянки кiстозного некрозу i кальцифшацп. Вони гiпоiнтенсивнi на Т2-зважених зображеннях [9]. Новоутворен-нями тiла бiчного шлуночка у пацiентiв вiком понад 40 роюв можуть бути астроцитоми, rai-областоми, олiгодендроглiоми, центральнi нейроцитоми, субепендимоми, метастази i лiм-фоми.
Для пацiентiв молодше 10 роюв у дiлянцi трикутника бiчного шлуночка характернi па-пiломи i карциноми судинного сплетення. Зна-чна гетерогеншсть пухлинно'1 маси на МРТ е результатом велико! кiлькостi внутршньопух-линних кальцифiкатiв, крововиливiв, кiст i дь лянок некрозу [9]. У пащенпв вiком вiд 10 до 40 роюв у цiй частиш бiчного шлуночка най-частiшими е астроцитоми та епендимоми. У
пацiентiв вiком понад 40 роюв при пухлинах, розташованих в атрiумi, насамперед слiд за-тдозрити менiнгiоми (iзо- або злегка ппош-тенсивнi на Tl-зважених зображеннях i з ва-рiабельною iнтенсивнiстю на Т2-зважених зображеннях). Ксантогранульоми судинного сплетення трапляються рщко. Вони ппош-тенсивш на Tl-зважених зображеннях, мiстять численш кальцифiкати. Ще бiльш рiдкiсними е внутрiшньошлуночковi метастази [9].
Висновки
1. Нейровiзуалiзацiя мае важливе значення для визначення локалiзацii, структури, поши-рення та конф^ураци пухлин бiчних шлуноч-кiв, залученостi сусiднiх структур.
2. Ретельне вивчення КТ/МРТ-зображень з урахуванням вiку та загального стану пащен-
Список л1тератури
1. Менингиомы боковых желудочков: клиника, диагностика и лечение / Н.Е. Полищук, А.А. Облывач, А.М. Возняк, М.К. Мехрзи // Укр. журн. мало-швазивно! та ендоскоп1чно1 мрурги. — 2016. — Т. 20, № 3. — C. 17-21.
2. Полищук Н.Е. Эндоскопические вмешательства при опухолях боковых желудочков / Н.Е. Поли-щук, М.К. Мехрзи // Укр. журн. малошвазивно1 та ендоскошчно1 х1рургп. — 2016. — Т. 20, № 2. — С. 4-9.
3. Полищук Н.Е. Ближайшие результаты хирургического лечения новообразований боковых желудочков мозга у детей и взрослых / Н.Е. Полищук, М.К. Мехрзи, А.В. Смоланка // Укр. нейрох1р. журн. — 2017. — № 2. — С. 34-38.
4. Clinicopathological and radiological features of two cases of intraventricular meningioma in childhood / R.W. Byard, A.J. Bourne, B. Clark, A. Haniech // Pe-diatr Neurosci. — 1989. — Vol. 15(5). — P. 260-264.
5. Intraventricular meningiomas: radiological findings and clinical features in 12 patients / E.Y. Kim, S.T. Kim, H.J. Kim [et al.] // Clin. Imaging. — 2009. — Vol. 33(3). — P. 175-180.
6. Koeller K.K. From the archives of the AFIP. Cerebral intraventricular neoplasms: radiologic-pathologic correlation / K.K. Koeller, G.D. Sandberg; Armed Forces Institute of Pathology // Radiographics. — 2002. — Vol. 22(6). — P. 473-505.
та (наявшсть супутньо' патологи — нейрофь броматоз, туберозний склероз, онкопатолопя внутршшх оргашв) дае змогу на дооперацш-ному етат припустити ймовiрнiсть того чи ш-шого пстолопчного варiанта об'емного про-цесу в бiчному шлуночку.
3. Визначення характерних особливостей меншгюм бiчних шлуночюв за даними не-йровiзуалiзацii дае змогу обрати оптималь-ний хiрургiчний доступ для кожного пащента. 10 до 40 роюв — епендимоми, астроцитоми, центральш нейроцитоми, ол^одендроглюми. Останш мютять дшянки юстозного некрозу i кальцифшаци. Вони ппоштенсивш на Т2-зважених зображеннях [9]. Новоутворен-нями тiла бiчного шлуночка у пащенпв вiком понад 40 роюв можуть бути астроцитоми, глiо-бластоми, ол^дендроглюми, центральнi нейроцитоми, субепендимоми, метастази i лiмфоми.
7. Lateral ventricle tumors. (Part 2). Neuroradiological analyses of 30 cases / K. Kitaoka, K. Tashiro, M. Sato [et al.] // No Shinkei Geka. — 1978. — Vol. 6(12). — P. 1181-1192.
8. Lateral ventricular neoplasms of the brain: differential diagnosis based on clinical, CT, and MR findings / J. Jelinek., J.G. Smirniotopoulos, J.E. Parisi, M. Kanzer // Am. J. Neuroradiol. — 1990. — Vol. 11(3). — P. 567-574.
9. Magnetic resonance imaging of lateral ventricular tumours / H. Duong, L. Sarazin, P. Bourgouin, J.L. Vezi-na // Can. Assoc. Radiol. J. — 1995. — Vol. 46(6). — P. 434-442.
10. Mekhtieva N.D. Diagnosis of meningiomas of the lateral cerebral ventricles / N.D. Mekhtieva, V.A. Baliazin, A.A. Saiamova // Журн. эксперим. клин. мед. — 1973. — № 13(1). — С. 56-61.
11. MR appearance of central neyrocytoma / K.H. Chang, M.H. Han, D.G. Kim [et al.] // Acta Radiol. — 1993. — Vol. 34(5). — P. 520-526.
12. Piepmeier J.M. Tumors and approaches to the lateral ventricles. Introduction and overview / J.M. Piepmeier // J. Neurooncol. — 1996. — Vol. 30(3). — P. 267-274.
13. Radiographic diagnosis of meningioma of the lateral ventricle. Review of 22 cases / R.L. Mani, N.W. Hedg-cock, S.I. Mass [et al.] // J. Neurosurg. — 1978. — Vol. 49(2). — P. 249-255.
14. Radiological diagnosis of the lateral ventricle tumor / K. Nakajima, H. Watanabe, H. Chigasaki, S. Ishii // No Shinkei Geka. — 1977. — Vol. 5(3). — P. 243-251.
References
1. Polischuk NE, Oblyvach AA, Voznjak A.M, Mehrzi MK. Meningiomy bokovyh zheludochkov: klinika, diag-nostika i lechenie (Rus). Ukr. zhurn. maloinvazyvnoi ta endoskopichnoi hirurgii (Ukr). 2016;20,3:17-21.
2. Polischuk NE, Mehrzi MK. Jendoskopicheskie vme-shatel'stva pri opuholjah bokovyh zheludochkov (Rus). Ukr. zhurn. maloinvazyvnoi ta endoskopichnoi hirurgii (Ukr). 2016;20,2:4-9.
3. Polishuk NE, Mehrzi MK, Smolanka AV. Blizhajshie rezultaty hirurgicheskogo lechenija novoobrazovanij bokovyh zheludochkov mozga u detej i vzroslyh (Rus). Ukr. nejrohir. zhurn (Ukr). 2017;2:34-8.
4. Byard RW, Bourne AJ, Clark B, Hanieh A. Clinico-pathological and radiological features of two cases of intraventricular meningioma in childhood. Pediatr Neurosci. 1989;15(5):260-4. PMID: 2488954.
5. Kim EY, Kim ST, Kim HJ et al. Intraventricular meningiomas: radiological findings and clinical features in 12 patients. Clin Imaging. 2009;33(3):175-80. PMID: 19411021 DOI: 10.1016/j. clinimag.2008.09.005.
6. Koeller KK, Sandberg GD; Armed Forces Institute of Pathology. From the archives of the AFIP. Cerebral in-traventricular neoplasms: radiologic-pathologic correlation. Radiographics. 2002 Nov-Dec;22(6):1473-505. PMID: 12432118 DOI: 10.1148/rg.226025118.
7. Kitaoka K, Tashiro K, Sato M et al. Lateral ventricle
tumors. (Part 2) — Neuroradiological analyses of 30 cases. No Shinkei Geka. 1978;6(12):1181-92. PMID: 732935.
8. Jelinek J, Smirniotopoulos JG, Parisi JE, Kanzer M. Lateral ventricular neoplasms of the brain: differential diagnosis based on clinical, CT, and MR findings. Am. J. Neuroradiol. 1990 May;11(3):567-74. PMID: 2349896.
9. Duong H, Sarazin L, Bourgouin P, Vezina JL. Magnetic resonance imaging of lateral ventricular tumours. Can. Assoc. Radiol. J. 1995;46(6):434-42. PMID: 7583723.
10. Mekhtieva ND, Baliazin VA, Saiamova AA. Diagnosis of meningiomas of the lateral cerebral ventricles. Zh. Eksp. Klin. Med. (Rus). 1973;13(1):56-61. PMID: 4732819.
11. Chang KH, Han MH, Kim DG et al. MR appearance of central neurocytoma. Acta Radiol. 1993;34(5):520-6. PMID: 8369193.
12. Piepmeier JM. Tumors and approaches to the lateral ventricles. Introduction and overview. J. Neurooncol. 1996;30(3):267-74. PMID: 8943102.
13. Mani RL, Hedgcock MW, Mass SI et al. Radiographic diagnosis of meningioma of the lateral ventricle. Review of 22 cases. J. Neurosurg. 1978;49(2):249-55. PMID: 671077 DOI: 10.3171/jns.1978.49.2.0249.
14. Nakajima K, Watanabe H, Chigasaki H, Ishii S. Radiological diagnosis of the lateral ventricle tumor. No Shinkei Geka. 1977;5(3):243-51. PMID: 557745.
НЕЙРОРАДИОЛОГИЧЕСКАЯ ДИАГНОСТИКА МЕНИНГИОМ СРЕДИ ПЕРВИЧНЫХ ОПУХОЛЕЙ БОКОВЫХ ЖЕЛУДОЧКОВ
НЕ. ПОЛИЩУК, М.К. МЕХРЗИ, А.Г СИРКО, ОН. ГОНЧАРУК, А.М. ВОЗНЯК, М.С. КВАША, ВВ. КОНДРАТЮК, О.Л. МЕХРЗИ-ФЕДУНА
ГУ «Институт нейрохирургии имени акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины», г. Киев
Цель работы — определить основные нейровизуализационные характеристики менинги-ом среди первичных опухолей боковых желудочков.
Материалы и методы. Проведен анализ результатов ретроспективного и проспективного мультицентрового исследования 275 историй болезни пациентов с первичными опухолями боковых желудочков. Выделено 52 случая менингиом боковых желудочков (МБЖ). Пациенты с МБЖ в период с 1990 по 2016 г. проходили лечение на базе 6 нейрохирургических учреждений в Украине: в ГУ «Институт нейрохирургии имени акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины» (n = 25, из них 1 пациентка в дальнейшем была прооперирована в Киевской городской клинической больнице скорой медицинской помощи), Киевской городской клинической больнице скорой медицинской помощи (n = 13), КБ «Феофания» (n = 5), а также в областных клинических больницах в г. Днепр (n = 6), Ужгород (n = 3), Ровно (n = 1). Всем больным проведена магнитно-резонансная (МРТ) и компьютерная томография (КТ) в стандартных режимах и с усилением контрастным веществом. В период с 1990 по 2000 г. основным методом исследования при поступлении была КТ с/без введения контрастного вещества, в период с 1993 по 2016 г. — МРТ. Последняя позволяет измерить опухоль в трех проекциях, определить структуры, расположенные в непосредственной близости к опухоли, а также получить изображения в аксиальных, коронарных и сагиттальных срезах.
Результаты. По данным КТ и МРТ, МБЖ имеют преимущественно четко очерченные границы. В переднем роге менингиомы локализовались в 2 (3,85 %) случаях (1 справа и 1 слева), в треугольнике — в 22 (42,31 %; 10 справа и 12 слева), в области заднего рога — в 20 (38,46 %; 8 справа и 12 слева). Наблюдали новообразования, распространяющиеся за пределы одной желудочковой камеры: в треугольнике левого бокового желудочка с распространением в нижний рог — 1 (1,92 %) случай, в переднем роге с распространением в тело — 2 (3,85 %) случая, оба слева. Встречались множественные менингиомы: в области заднего рога с двух сторон — 3 (5,77 %) случая (в одном из них менингиоматоз наблюдали в структуре нейрофиброматоза второго типа), в области переднего и заднего рогов — 1 (1,92 %) случай (у этого пациента менингиомы были расположены также в III и IV желудочках), вдоль всего левого желудочка от фронтального к затылочному рогу и параллельно в заднем роге справа — 1 (1,92 %) случай.
Выводы. Нейровизуализация имеет важное значение для определения локализации, структуры, распространения и конфигурации опухолей боковых желудочков, вовлеченности соседних структур. Тщательное изучение КТ/МРТ изображений с учетом возраста и общего состояния пациентов (наличие сопутствующей патологии — нейрофиброматоз, туберозный склероз, онкопатология внутренних органов) позволяет на дооперационном этапе предположить вероятность того или иного гистологического варианта объемного процесса в боковом желудочке. Определение характерных особенностей МБЖ по данным нейровизуализации позволяет выбрать оптимальный хирургический доступ для конкретного пациента.
Ключевые слова: менингиомы боковых желудочков, первичные опухоли боковых желудочков, нейровизуализация, магнитно-резонансная томография, компьютерная томография.
NEURORADIOLOGICAL DIAGNOSIS MENINGIOMAS AMONG THE PRIMARY TUMORS OF LATERAL VENTRICLES
M.E. POLISCHUK, M.K. MEHRZI, AG. SIRKO, O.M. GONCHARUK, O.M. VOZNYAK, M.S. KVASHA, V.V. KONDRATYUK, O.L. MEHRZI-FEDUNA
The SI «Romodanov Neurosurgery Institute NAMS of Ukraine», Kyiv
Objective — to determine the main of neuroimaging characteristics meningiomas among primary tumors of the lateral ventricles.
Materials and methods. The work is based on the analysis of a retrospective and prospective multicentric study. 275 history of disease patients with primary lateral ventricular tumors, among which 52 cases of the lateral ventricles meningiomas (LVM). Patients with LVM since 1990 to 2016 were treated in 6 neurosurgical institutions in Ukraine at SI «Romodanov Neurosurgery Institute NAMS of Ukraine» (n = 25, including 1 patient who was further operated in ^iv Regional Clinical Emergency Hospital), ^iv Regional Clinical Emergency Hospital (n = 13), Clinical Hospital «Feofaniya» (n = 5), Regional Clinical Hospital in Dnipro (n = 6), Uzhgorod (n = 3), Rivne (n = 1). All patients with a tumor of the lateral ventricle underwent magnetic resonance imaging (MRI) and computed tomography (CT) in standard modes, which were performed with a contrast. In the period since 1990 to 2000 CT was intended for all patients as the main method of diagnosis of this pathology, in the period since 1993 to 2016 — MRI. MRI allows to measure the tumor in three projections, identify adjacent structures located in close proximity to the tumor, and also provides images in the axial, coronary and sagittal sections.
Results. According to CT and MRI data LVM were predominantly clearly delineated borders. In the anterior horn, meningiomas were localized in 2 (3.85 %) cases (one on the right and one on the left), in the trigone — in 22 (42.31 %) cases (10 on the right and 12 on the left), in the posterior horn — in 20 (38.46 %) cases (8 on the right and 12 on the left). Less commonly in our study, neoplasms that spread beyond the limits of one ventricular chamber were detected: occupying the trigone within the left lateral ventricle with distribution in the temporal horn — 1 (1.92 %) case, occupying the frontal
horn and the body of lateral ventricle — 2 (3.85 %) cases, both on the left. Also in establishing the preoperative diagnosis a cases of multiple meningiomas with great diagnostic value: in the area of the posterior horn on both side — 3 (5.77 %) cases (in one of which meningiomatosis was observed in the structure of the neurofibromatosis II), in the region of the anterior and posterior horns — 1 (1.92 %) case (in this patient individual meningeomas were located in the III and IV ventricles), the tumor occupying all the left ventricle from the frontal to the occipital horn, and another meningiomas occupying the occipital horn contralateral on the right side — 1 (1.92 %) case.
Conclusions. Neuroimaging is important for determining the localization, structure, distribution and configuration of lateral ventricular tumors, involvement of adjacent structures. Careful study of CT/MRI images, taking into account age and general condition of patients (presence of concomitant diseases — neurofibromatosis, tuberous sclerosis, oncopathology of internal organs), allows at the preoperative diagnoses Identifying the histological type of tumor within the ventricle. Determination of specific features of the LVM according to neuroimaging allows to choose the optimal surgical access for each case.
Key words: lateral ventricles meningiomas, primary lateral ventricular tumors, neuroimaging, magnetic resonance imaging, computed tomography.
