Неоиндустриальное развитие металлургии Украины: предпосылки, Проблемы, направления Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 338.2:669 (477) Bipa Анатолнвна Шкчфорова,

канд. екон. наук 1нститут економ1ки промисловостi НАН Украши, Кив

НЕО1НДУСТР1АЛЬНИЙ РОЗВИТОК МЕТАЛУРГП УКРА1НИ: ПЕРЕДУМОВИ, ПРОБЛЕМИ, НАПРЯМИ

Одшею з основних тенденцш роз-витку св1тово1 економши в сучасних умо-вах е «загострення» уваги до реального сектору. Найбшьш значущ1 змши у про-мисловш полчищ багатьох кра1н спосте-р^алися тсля ф1нансово-економ1чно1 кризи 2008-2009 рр., яка продемонстру-вала необхщшсть прискореного розвитку промисловосп на якюно новш основь Головну роль при цьому ввдграе можли-вють реал1зац11 шновацшних р1шень на вах етапах виробничо! д1яльност1 - вщ видобутку ресурав до утил1зац11 вико-ристано! готово! продукцп.

Важливою особливютю ново! про-мислово! пол1тики, що одержала назву «неошдустр1ал1защя» (або «ре1ндустр1а-л1зац1я»), виступае не тшьки можливють, але i критична необхщшсть упроваджен-ня нов^шх технологiй та iнших видiв шновацш у базових галузях промисловосп, зокрема у металургп, яка залишаеться провiдним видом дiяльностi в усьому свт внаслiдок того, що метал виступае основним конструкцшним матерiалом у машинобудуванш та будiвництвi.

Для нащонального господарства Украши металургiя е стратепчною галуз-зю, вiд рiвня розвитку яко! залежить про-грес в шших, металоспоживаючих видах економiчноi дiяльностi. Для не! характерна висока залежшсть вiд кон'юнктури свiтових ринюв унаслiдок експортно! спрямованостi через перевищення вироб-ничих потужностей над потребами внут-рiшнього споживання. Це зумовлюе не-обхiднiсть активно! участi галузi у про-цесi iнтернацiоналiзацii виробництва i посилюе конкуренцiю зi св^овими ви-

- Економжа npoMucnoeocmi

ISSN 1562-109X 2016, №3 (75)

робниками як на зовшшньому, так i на внутршньому ринках.

Проте конкурентоспроможнiсть в^-чизняного металургшного виробництва нижча, нiж в шших крашах, через пос-тшне зростання собiвартостi продукцп та п невисоку якiсть, що пов'язано з техшч-ною i технологiчною вщсталютю вико-ристовуваних потужностей, низькою ш-новативнiстю виробничого процесу, де-фщитом та високою вартiстю деяких си-ровинних ресурсiв, нестабiльнiстю рин-юв збуту украшсько! металопродукцп та шституцшного середовища, надскладною полiтичною ситуацiею у крш'ш внаслiдок вiйськових дiй у Донецькш та Луганськiй областях.

На сьогодшшнш день найбiльш ак-туальним шляхом виршення цих проблем можна вважати реалiзацiю в галузi ново! промислово! полiтики - неошдуст-рiалiзацii - з урахуванням основних особ-ливостей та передумов розвитку втиз-няно! економiки.

Перехiд металургп на неошдустрь альну основу багато в чому залежить вщ ефективно! державно! промислово! поль тики, адже саме в нш визначаються основы напрями i прiоритети розвитку га-лузi вiдповiдно до штереав уае! нащо-нально! економiки.

Таким чином, доцшьшсть науково-го опрацювання питань неошдус^аль-ного розвитку металургп Украши зумо-вила необхiднiсть дослщження щодо ви-значення стратегiчних напрямiв розвитку галузi на новiтнiй високотехнолопчнш основi, зокрема наукових засад форму-вання сучасно! державно! галузево! поль

© В.А. НЫфорова, 2016

Экономика промышленности -

тики в контекст вшськових дш на Дон-6aci.

Першi спроби переосмислення про-мислово! полiтики з'явилися у США ще в другiй половиш 1980-х рокiв [1; 2], однак головш дослiдження щодо обгрунтування необхщносп кардинально! змiни вектора розвитку промисловосп почали активно пу6лiкуватися пiсля св^ово! кризи 20082009 рр., яка найбшьшою мiрою торкну-лася саме розвинутих краш

Починаючи з 2009 р. значна кшь-кiсть захщних учених i фахiвцiв, зокрема F. Eder [3], P. Marsh [4], D. North [5], A. Szirmai [6], F. Tregenna [7], E. West-kamper [8] та ш, у сво!х роботах звертали увагу на нагальну необхщшсть повер-нення на територiю розвинених держав рашше винесених за !х межi промисло-вих виробництв [8] та «перезавантажен-ня» вже наявних пiдприeмств. Основний акцент робився на тому, що нова промис-лова пол^ика, яка одержала назву «реш-дустрiалiзащя», повинна забезпечити як повернення промислових виробництв, включаючи пiдприeмства базових галу-зей, на територ^ розвинутих краш (ре-шоринг), так i грунтуватися на застосу-ваннi якiсно нових, шновацшних прорив-них технологiй.

Дослiдження питань ново'! промис-лово! полiтики останшми роками також здiйснювалися в Росп та кра!нах БР1КС у цшому [9-16]. Цей процес тут в основному отримав назву «неоiндустрiалiзащя», хоча деяю вченi також використовують термiн «реiндустрiалiзащя». Вiн передба-чае головним чином модернiзацiю вже наявних тдприемств i мае полягати, на думку С. Губанова, у повнш автоматиза-цГ! всього виробничого процесу - вщ ви-добутку сировини до утилiзацii вГдходГв [17, с. 78-79].

В Укршш науково-практичних на-працювань з проблем ново! промислово! полГтики, особливо п галузевого аспекту, на сьогодшшнш день не так багато. 1й

присвячено роботи О. Амош^ В. Виш-невського, Л. Збаразсько1 [18], О. Бшо-руса [19], В. Ляшенка [20], Ю. Кшдзерсь-кого [21] та деяких шших aBTopiB [22-24]. Однак унаслщок вiдставання розвитку в^чизняно1 промисловостi вщ провiдних зарубiжних аналогiв (перш за все, за рiв-нем ресурсо- й енергоефективносп) та традицiйно величезного значення про-мислових виробництв (зокрема, металур-гшного) для украшсько1 економiки це питання потребуе серйозного i невщклад-ного осмислення.

Мета статп полягае у визначеннi стратепчних напрямiв неошдус^ально-го розвитку металургп Украши з ураху-ванням фiнансово-економiчних i техно-логiчних особливостей функцюнування галузi в контекстi вiйськових дш на Дон-басi.

Iнформацiйну базу дослщження становлять нормативнi акти Украши та зарубiжних краш, статистичнi даш Дер-жавно1 служби статистики Украши, Головного управлшня статистики в Донець-кiй областi, Головного управлшня статистики у Луганськш обласп, Федерально'!' служби державно1 статистики Росп, Eurostat, World Steel Association, EUROFER, Державно1 установи «Агентство з розвитку шфраструктури фондового ринку Украши», анал^ичш матерiали i статис-тичнi данi про стан та напрями розвитку провщних металургiйних компанш свiту та Украши тощо.

Розгляд питання доцшьно розпоча-ти з визначення основних передумов нео-iндустрiалiзацiï металургшно1 галузi вщ-повiдно до загальносв^ових тенденцiй ïï розвитку.

Стан та ключовi тенденцп розвитку ceimaeoï металургп в сучасних умовах

На сьогодшшнш день одшею з най-бшьш значущих галузей промисловосп у всьому свiтi залишаеться металурпя. Не-

звaжaючи та тe щo зa тeмпaми зpocтaння мeтaлypгiйнa гaлyзь зapyбiжних RpäH (нaвiть тих, щo e ocнoвними мeтaлoви-poбникaми) ocтaннiми poкaми вiдcтae вiд тeмпiв зpocтaння в шших видaх eкoнo-мiчнoï дiяльнocтi 1, ïï пpoдyкцiя виcтyпae cвoepiдним бaзиcoм для poзвиткy бaгa-тьoх шших мeтaлocпoживaючих гaлyзeй. Toмy poль мeтaлypгiï в зaбeзпeчeннi eRo-нoмiчнoгo зpocтaння в cyчacних yмoвaх e дocить вaгoмoю, тa icнye нeoбхiднicть виявлeння ключoвих тeндeнцiй ïï poзвит-ку y cвiтoвoмy мacштaбi.

Пepшoю ключoвoю глoбaльнoю тe-ндeнцieю e бeзnpeцeдeнmнe зpoсmaння oбсягiв мemaлoвиpoбницmвa у ceimi. У ropioA з 1970 го 2015 p. oбcяг виплaвки cтaлi збiльшивcя y 2,7 paзa - з 595 дo 1621 млн т (pro. 1).

Дeякe знижeння (нa 2,9%) oбcягiв виплaвки cтaлi y 2015 p. пopiвнянo з пo-пepeднiм poкoм викликaнe гoлoвним чи-нoм зaгaльним cпaдoм y cвiтoвiй eкoнo-мiцi тa го e визнaчaльним для nieï тeн-дeнцiï poзвиткy гaлyзi.

Склaдeнo 3a дaними World Steel Association: www.worldsteel.org

Рис. 1. Динaмiкa oбcягiв eumaern cmaлi у ceimi

1 Tax, зa Aanni^H cлyжб cтaтиcтики зapyбiж-них Rparn тa мiжнapoдних oprarna^^ y кpaïнaх GC-28 ÍRAeRc мeтaлypгiйнoгo виpoбництвa y 2013 p. (пopiвнянo з 2012 p.) cклaв 99,1%, toaí як no пpoмиcлoвocтi в ц^му - 99,5%; y Ягонц y 2012 p. ÍRAeRc виpoбництвa чopних мeтaлiв (2005 = 100) дopiвнювaв 100,4%, ^eRc виpoб-ництвa мeтaлoвиpoбiв - 87,9, зaгaльний i^^eRc npoмиcлoвoгo виpoбництвa - 103,8, a iндeRC ви-poбництвa в зaгaльнoмy мaшинoбyдyвaннi -106,0%; y Typeччинi iндeRCи виpoбництвa чopних мeтaлiв i готовых мeтaлeвих виpoбiв (2010 = 100),

яш вiдnoвiднo cтaнoвили y 2013 p. 122,7 i 131,3%, хoч i були вищe зaгaльнoгo iндeRcy npoмиcлoвoгo виpoбництвa (117,5%), oднaк nocтynaлиcя ÍRAeR-caм виpoбництвa мaшин тa ycтaтRyвaння (139,2%) тa виpoбництвa eлeRтpoycтaтRyвaння (129,7%); y Pociï y 2013 p. (пopiвнянo з 2012 p.) тaROж cro-cтepiгaлocя бшьш низьRe знaчeння ÍRAeRcy мeтa-лypгiйнoгo виpoбництвa (100,0%) щoдo зaгaльнo-ro ÍRAeRcy npoмиcлoвoгo виpoбництвa (100,4%); y Kaзaхcтaнi ÍRAeRc мeтaлypгiйнoгo виpoбництвa y 2013 p. (пopiвнянo з пoпepeднiм p0R0м) cтaнoвив лише 95,1%, a зaгaльний ÍRAeRc npoмиcлoвoгo виpoбництвa - 102,3%.

При цьому, за даними World Steel Association (WSA) [25], 99% чавуну у свт виробляеться 39 кранами, 98% ста-лi - 68 кранами, з яких 10 основних ме-таловиробникiв (Китай, Япошя, США, Iндiя, Пiвденна Корея, Росiя, Имеччина, Туреччина, Бразилiя, Украина) забезпечи-ли у 2015 р. 80% загального обсягу ви-пуску сталi.

Основний тк зростання виробниц-тва металу у свт припав на перюд 20002005 рр. (рис. 2), коли вщбувався CTpi м-кий економiчний розвиток «нових шдуст-рiальних краш», а пiк спаду - на 19901995 рр. - на перюд розпаду СРСР, коли обсяги промислового (зокрема, металур-гшного) виробництва колишшх радянсь-ких республш катастрофiчно впали.

Складено за даними джерела [25, с. 7].

Рис. 2. Динамта середтх темтв зростання обсяг1в виплавки стал1

Також негативш темпи зростання 2008-2009 рр. (рис. 3), коли металургшна обсяпв виплавки сталi спостер^алися пщ галузь була одним iз найбiльш постраж-час св^ово"1 фiнансово-економiчноï кризи далих видiв економiчноï дiяльностi.

■Темпи зростання, % до попереднього перюду Розраховаио за даними World Steel Association: www.worldsteel.org

Рис. 3. Дииамта темтв зростаиия c6cH2ie виплавки стaлi у ceimi

Другою ключовою глобальною тен-денцieю розвитку св^ово'1' металурги е кардинальш зм1ни географ1чноХ структу-ри виробництва I споживання металопродукци.

За шформащею ОЕСР, «...за остан-не десятил^я сталеливарна промисло-вiсть пережила безпрецедентне розши-

рення виробничих потужностей, тому що багато краш вступили у стад^ штенсив-ного металургiйного зростання» [26, с. 5]. При цьому вщбулося змiщення «центрiв» виробництва i торгiвлi металом у краши Ази, Швшчно'1' Африки та Швденно'1' Америки, що швидко розвиваються (рис. 4).

1111111111

Ьпш краши 12,6 1 1 9,0 13,0 __1 13,1

1нни краши Ази 11.4 Н 1 1 12,6 1 14,9 1 г 16,2 1 1

Ьпш краши Свропи 2.3 | 1 1 | 2,2 2,3 1 г 2,7

Близький Схвд 1.3 1.8 —ш 3,3 3,5

1 1 1 1 ~ 1 ^^

Африка 1,6 1 1 I 0,8 1 1,9 1 1 2,6

ее-2 8 17,0 10,2 16,0 10,2

П 1 I 1 | г

СНД 9,9 6,3 4,0 3,3

1111111111

НАФТА 11,0 6,8 13,1 9,0

1 1 1 1 1

Японш 9,8 6,5 7,3 4,2

—1111 1 1

Китай 31,0 49,6 Р 33,2 44,8

У У У^ / / / х1 /

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

иЧастка у загальносвгговому обсяз1 виробництва стал1 у 2005 р. и Частка у загальносвгговому обсяз1 виробництва стал1 у 2015 р. и Частка у загальному обсяз1 споживання металопродукци у свт у 2005 р. н Частка у загальному обсяз1 споживання металопродукци у свт у 2015 р.

Складено тарозраховано за даними джерела [25, с. 14-15].

Рис. 4. Географ1чна структура свтового виробництва споживання металопродукци у 2005 та 2015рр.

Лщером у цьому процес е Китай, який з 2005 р. (коли вш перетворився на основного нетто-експортера сталi), бшьш шж у 2,3 раза збшьшив виплавку стал^ i у 2015 р. зайняв майже половину загаль-ного обсягу виробництва металу та спо-живання готово! металопродукци. Також значно посилилися позици 1нди та Туреч-чини як основних металовиробникiв, що остаточно закршило за Азiею роль головного сталеливарного регюну. Зрiс вплив

Бразили, яка у 2010 р. увшшла до ТОП-10 виробниюв сталi та продовжуе наро-щувати темпи зростання. Позици Украь ни i Нiмеччини (також як Свропи i СНД у цiлому), навпаки, дещо погiршилися, що викликало необхщшсть змiни промисло-во! полiтики цих краш, зокрема галузе-во'1'.

Серйозних змiн зазнала не тiльки географiчна структура виробництва, але i споживання металопродукци у свт. За

ocтaннe дecятилiття (y 2015 p. пopiвнянo з 2005 p.) cпocтepiгaлocя збiльшeння ча^ тки KHP мaйжe y 1,4 paзa тa знижeння бiльш шж y пiвтopa paзa питoмoï вaги Rparn GC, HAФTA тa Япoнiï, чacткa ж iнших peгioнiв змiнилacя мeнш пoмiтнo.

Taкoж cвiтoвa Rproa пoзнaчилacя нa oбcягaх cпoживaння кiнцeвoï мeтaлoпpo-дукцп нa душу нaceлeння y ^ахнах -ocнoвних мeтaлoвиpoбникaх (тaбл. 1). Тут зpocтaння пopiвнянo з дoкpизoвим 2007 p. cпocтepiгaлocя y Krn-aï (бiльш нiж

Tpeтьoю ключoвoю глoбaльнoю тe-ндeнцieю, яга знaчнoю мipoю e нacлiдкoм пepших двoх, виcтyпae зaгocmpeння збу-

на 50%), Typeччинi (нa 45%) тa ^дп (бiльш нiж нa тpeтинy), a нaйбiльший cпaд (тaк caмo, як i y випaдкy з oбcягaми виpoбництвa) - в У^шт (мaйжe 60%), ^яшах GC (25%), Япoнiï (бiльшe 20%) та CmA (17%). Пpи цьoмy нeoбхiднo вpa-хoвyвaти, щo дyшoвe cпoживaння cтaлi зaлeжить нe тiльки вiд oбcягiв виpoбниц-тва, aлe i вщ чиceльнocтi нaceлeння. Цe e oднieю iз пpичин бiльш низькoгo cпoжи-вання cтaлi в Тндп та Pociï, а бiльш ви^-шго - y Пiвдeннiй Kopeï та Япoнiï.

moeux, eкoлoгiчниx ma pecуpcниx npoблeм у ceimoeiü мemaлуpгiï.

Вищeзгaдaнi тeндeнцiï зpocтaння мeтaлoвиpoбництвa та змши йoгo reo-

Тaблuця 1

Дuнaмiкa cnoжuвaння мemaлonpoдукцiïу ceimi нa душу нaceлeння, кг/чoл. 1

Kparna (period 3om

2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2015/ 2007, %

■Cpai™

Пiвдeннa

Kopeя 1142,1 1210,7 930,5 1067,2 1142,5 1089,9 1038,4 1108,8 1113,6 97,5

Япoнiя 636,9 612,4 414,6 499,3 503,7 503,0 513,8 533,9 497,3 78,1

Hiмeччинa 518,2 514,8 350,3 450,5 506,2 465,9 471,8 491,6 483,8 93,4

^тай 319,6 326,9 413,4 438,2 475,6 487,0 539,5 519,0 488,6 152,9

Typeччинa 299,6 262,5 253,0 325,9 366,3 380,3 410,6 396,9 436,8 145,8

Рociя 285,6 251,5 173,5 256,7 289,7 298,7 302,1 299,8 274,6 96,1

CmA 358,5 323,6 192,7 257,8 285,5 305,6 301,8 335,0 297,4 83,0

Бpaзилiя 114,0 122,2 94,4 134,3 130,1 131,3 137,2 124,3 102,6 90,0

Украта 179,4 147,8 84,6 119,9 139,2 138,7 123,6 94,8 74,7 41,6

Iндiя 45,8 45,1 47,7 52,8 55,9 57,3 57,6 58,7 60,6 132,3

Рeгioни

GC-28 403,9 371,7 242,1 291,6 311,6 278,5 281,6 295,5 303,5 75,1

Aзiя 190,0 191,6 209,0 226,7 242,9 247,5 266,4 261,3 250,5 131,8

Близький

Cхiд 231,1 226,6 221,1 228,3 235,2 228,2 228,1 232,0 225,4 97,5

CHД 220,4 195,0 138,6 190,4 212,3 220,9 224,1 213,5 190,0 86,2

Aфpикa 36,5 39,2 31,5 27,4 27,6 30,1 32,5 32,5 33,1 90,7

CBÍT

у цшому 198,9 193,8 171,4 192,8 205,7 207,4 217,8 217,1 208,2 104,7

1 Cклaдeнo за даними World Steel Association: www.worldsteel.org.

графiчноi структури призвели до значно-го збшьшення викидiв шкiдливих речо-вин у навколишне середовище, посилен-ня конкуренцп мiж «традицiйними» (кра-!'ни СС, СНД, Япошя, Пiвденна Корея) i «новими» (Китай, Iндiя, Туреччина, Бра-зилiя) сталевиробниками, а також поси-лили дефiцит сировинних ресурав для виробництва металопродукцп внаслiдок 1'х вичерпностi та розташування покладiв в основному на територп кра!'н, що роз-виваються.

Так, залежнiсть вiд iмпорту залiзо-рудно! сировини найбiльшого виробника сталi у свiтi - Китаю - у 2013 р. зросла до рекордних 58,7% порiвняно з 36,0% у 2000 р. [27].

Експерти ОЕСР вважають, що «... значне прискорення зростання виробництва сталi в останне десятил^тя при-звело до рiзкого збшьшення попиту на сировину, зокрема, залiзну руду, вугшля, кокс, лом чорних металiв та рiзнi легуючi елементи, i виробники ще! сировини зро-били кроки, щоб збiльшити 1'х пропози-цiю та iнвестувати в новi проекти. Проте швестицп в сировинш ресурси потребу-ють часу та значних фшансових вкла-день. Крiм того, багато шахтарiв та шших постачальникiв сировини просто не очь кували такого рiзкого прискорення зростання виробництва стал^ яке почалося на початку 2000-х роюв, тож !'х реакцiя на збшьшення попиту була вщстрочена. У результат! вщкриття нових шахт та роз-ширення iснуючих вiдстае вiд розвитку попиту, створюючи суттевi ринковi дис-баланси, якi призвели до рiзкого пвдви-щення цiн на сировину i побоювань з приводу доступносп поставок. Однак високi цiни стимулювали бум у прничо-добувнiй дiяльностi та швестицп в не!', i багато нових проектiв, як очшуеться, на-буде чинностi найближчими роками» [26, с. 5].

За даними WSA i Мiжнародного енергетичного агентства (МЕА), на чорну

металурпю припадае 6,7% загального обсягу викидiв дiоксиду вуглецю (СО2) у свiтi, що в середньому складае 1,8 т СО2 на тонну виплавлено! сталi. I, як вщзна-чають експерти цих оргашзацш, знижен-ня викидiв дiоксиду вуглецю та шших шкщливих речовин у майбутньому мож-ливе тiльки за рахунок розробки i впро-вадження радикально нових сталепла-вильних технологiй [28, с. 2].

Також з початку 2000-х роюв ввдбу-лося безпрецедентне загострення конкуренцп на свiтовому ринку металопродук-цп, головною причиною якого був при-скорений розвиток сталевого виробництва в багатьох кра'нах, що розвиваються (перш за все, у Кита!) на базi бшьш су-часних технологш, що призвело до пере-виробництва металу i виникнення проблем зi збутом продукцii.

На основi даних WSA було виявле-но, що за десятирiчний перюд з 2006 по 2015 р. середнш щорiчний темп зростання виробництва сталi та споживання готово! металопродукцп становив 104%, тодi як середнiй темп зростання профши-ту металу у свiтi (перевищення вироб-ництва над споживанням) за той самий перюд перебував на рiвнi 108,6%; частка профiциту в загальному обсязi виробництва металу в середньому складала 7,5%, або 108,6 млн т.

Зазначеш тенденцп зумовили необ-хiднiсть внесення змiн у промислову по-лiтику багатьох кра!'н (неоiндустрiалiза-цiя), що потребуе бшьш докладного нау-кового дослiдження.

Основт напрями неоiндустрiалi-зацп у металурги зарубiжних крат

Слщ зазначити, що в бшьшосп за-рубiжних кра!'н неоiндустрiальний розвиток металургiйноi галузi розглядаеться в контекстi розвитку вае'1 промисловостi, спираеться на однакову базу, мае схожi напрями i проблеми реалiзацii [29]. Вiд-мiнностi можуть полягати лише у прин-

ципових особливостях функщонування металургл, таких як висока (порiвняно з iншими високотехнолопчними видами дiяльностi) ресурсоeмнiсть виробництва, адже неможливо одержати метал «i3 по-в^ря»; неможливiсть повнiстю уникнути забруднення навколишнього середовища; капiталоeмнiсть виробництва, викликана необхщшстю будувати виробничi майда-нчики та шфраструктуру й використову-вати громiздке обладнання тощо.

Дослiдження св^ового досвiду нео-iндустрiалiзащï у металургл дозволило виявити, що бiльшiсть краш намагаеться комплексно пiдiйти до виршення цього питання.

Так, концепцiя краш БР1КС щодо майбутнього розвитку галузi полягае у мiжнародному промисловому ствроб^-ництвi, яке включае економiчну i технь ко-технологiчну складову, ствробггниц-тво у сферi науки та шновацш, професш-ну пiдготовку, перепiдготовку та тдви-щення кватфшацл кадрiв, а також орга-нiзацiйнi форми тако'' спiвпрацi [30].

При цьому акцент робиться на розвитку прюритетних промислових класте-рiв, коли металургшна галузь тiсно взае-мопов'язана з видобувною промисловю-тю, iнфраструктурою та будiвництвом, енергетикою, агропромисловим комплексом, iнформацiйними та «зеленими» технологиями, розробкою принципово нових технологiчних рiшень i технiчних засобiв на рiзних етапах виробництва з активним використанням нанотехнологш [31].

Найбшьш показовим у питаннi роз-робки й упровадження ново'' шдус^аль-но'' полiтики е приклад краш €С. У черв-нi 2013 р. ними було прийнято «Action Plan for a competitive and sustainable steel industry in Europe» («Steel Action Plan») [32], у якому передбачено план дш щодо подальшого розвитку металургл в коротко-, середньо- та довгостроковш перспе-

ктива BiH cTocyeTbca TaKux c^ep ii gianb-Hocri, aK npaBOBe perynroBaHHa, nigBH-^eHHa nonmy Ha cTanb, 3a6e3neneHHa piBHHX yMOB TopriBni h gocTyny go cupo-bhhh Ha Mi^HapogHOMy piBHi, eKonorinHa noniTHKa, nigBH^eHHa eHeproe^eKTHBHOC-Ti, iннoвaцГi Ta co^anbHa c$epa.

npu цboмy aK TexHonorinm gpaMBe-pu po3BHTKy rany3i po3rnagaroTbca npiopu-TeTHe BHKopucTaHHa eneKTpogyroBux ne-neM, ^o npaцroroтb Ha MeTano6pyxTi, a He Ha 3ani3opygHiM cupoBum; po3ropTaHHa внpo6ннцтвa 3ani3a npaMoro BigHoBneHHa, npu aKoMy BHKopucToByeTbca npupogHuM ra3, a He kokc; 3acTocyBaHHa npopuBHux TexHonoriM gna CKoponeHHa BHKugiB gioK-cugy вyгneцro, 3oKpeMa npoMucnoBux ycTaHoBoK Moro ynoBnroBaHHa Ta 36epiraH-Ha [32, c. 4-5].

KpiM цboгo, BHacnigoK nagiHHa (no-piBHaHo 3 goKpu3oBHM 2007 p.) npaKTHHHo Bcix ochobhhx noKa3HHKiB eBponeMcbKoi MeTanyprii (Ta6n. 2) 3'aBunuca HHcneHHi gocnig^eHHa Ta HopMaTHBHi goKyMeHTH [33-38], y aKux BH3HaneHo npiopuTeTH Ta HanpaMH gianbHocri rany3i, ageKBaTHi cy-nacHHM BHKnuKaM, ^o cnpuaTHMyTb ii Heo-iHgycTpianbHoMy po3BHTKy.

Ochobhhm i HaM6inbm KoMnneKCHHM cepeg цнx goKyMeHTiB, aKuM Mo^Ha BBa-^aTH npogoB^eHHaM npuMHaToro paHime «Steel Action Plan», e KoMroHiKe, npegcra-BneHe GBponeMcbKoro KoMiciero 16 6epe3Ha 2016 p. «CTanb: 3a6e3neneHHa criMKux po-6ohhx мicцb Ta eKoHoMinHoro 3pocTaHHa y GBponi» («Steel: Preserving sustainable jobs and growth in Europe») [39]. y HboMy 3a3HanaeTbca, ^o MeTanypria 3a6e3nenye 1,3% eBponeMcbKoro BBn, Hagae noHag 320 thc. npaMux po6onux мicцb Ta cnpuae 3HanHiM HenpaMiM 3aHHaTocri, BucTynae gpyruM 3a o6caraMH nicna KuTaro cTaneBH-po6hhkom Ta 3anumaeTbca cBiToBHM nige-poM y cerMeHTi BucoKoTexHonorinHoi Me-TanonpogyK^i.

Динам1ка основних показнишв розвитку металургтног промисловост1 краги СС 1

Показники Роки 2015/ 2007, %

2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015

Обсяг випуску стал^ млн т 209,7 197,9 138,8 172,9 177,4 168,5 165,6 169,1 166,0 80,6

Обсяг видимого спожи-вання сталi на душу насе-лення, кг/чол. 403,9 371,7 240,7 294,4 310 278,5 274,2 287,7 303,5 75,1

1ндекс обсягу виробництва металопродукцп, % до по-переднього перюду 104,9 96,9 76,0 110,5 106,6 96,4 98,9 101,7 100,7

Кiлькiсть працiвникiв, тис. чол. 406,0 416,2 378,7 367,7 364,1 350,6 336,7 328,6 320,8 80,8

Частка у свгговому вироб-ницга сталi, % 15,6 14,9 11,3 12,2 11,7 10,9 10,3 10,1 10,2

Частка у свгговому спожи-ваннi готово'1 металопродукцп, % 16,0 15,2 10,7 11,3 11,1 9,9 9,3 9,5 10,2

Обсяг експорту металопродукцп, млн т 161,8 155,6 113,4 134,6 146,1 141,5 133,8 138,4 140,2 86,7

Обсяг iмпорту металопродукцп, млн т 169,3 162,2 102,6 125,1 144,0 133,3 125,9 133,7 144,1 85,1

Обсяг внутршньорегюна-льно'1 торгiвлi металопро-дукцiею, млн т 127,7 119,6 81,8 123,0 108,0 101,8 95,1 101,3 106,4 83,3

1 Складено та розраховано на ochobî даних European Steel Association: http://www.eurofer.org/; World Steel Association: http://www.worldsteel.org/; Eurostat: http://ec.europa.eu/eurostat.

Однак надлишкове виробництво металу, особливо розвиненими кра'нами, призвело до рiзкого зростання експорту, дестабшзацп св^ових ринюв i рiзкого (до 40%) падiння цш на сталеву продук-цiю, результатом чого стало введения багатьма кра'нами торговельних обме-жень та сплеск недобросовюно! торгово! практики, що викривлюе глобальне ^ро-ве поле.

Для подолання ще! несприятливо! для европейсько! металургшно! промис-ловостi ситуацп у комюнiке та пов'язаних iз ним документах i дослiдженнях запро-поновано такi заходи:

визнання металургл однieю з основних точок зростання Bcieï промисловосп Евросоюзу;

виробництво шновацшно'1 високо-яюсно'1 продукцп з високою доданою ва-ртiстю, орiентованоï на клieнта, смарт-спецiалiзацiя галузi (зокрема в рамках програми Horizon 2020);

необхiднiсть повно'1 вторинно'1 пе-реробки металу в контекст реалiзащï плану дiй щодо впровадження циркулярной економiки (Circular Economy), що ютотно пiдвищуe значення металобрухту для галузевого розвитку та передбачае впровадження нових норм i вимог щодо його заготовки та збер^ання;

жopcткa пoлiтикa щoдo зaхиcтy дo-вкшля, яка б нe cyпepeчилa пpoмиcлoвo-му зpocтaнню;

пiдвищeння eнepгo- й pecypcoeфeк-тивнocтi мeтaлypгiйнoгo виpoбництвa;

зaбeзпeчeння piвних yмoв iз шнку-peнтaми (eдинoгo «iгpoвoгo пoля») y пи-таннях клiмaтичнoï, eнepгeтичнoï пoлiти-ки, дocтyпy дo pecypciв тoщo за дoпoмo-гoю мoдepнiзaцiï iнcтpyмeнтiв тopгoвe-льнoгo зaхиcтy (нaпpиклaд лiцeнзyвaння iмпopтy);

iнвecтицiï «в людeй» з мeтoю тд-вищeння квaлiфiкaцiï poбoчoï отли, збe-peжeння виcoкoгo piвня зapoбiтнoï плати та coцiaльних cтaндapтiв y галузь

Таким чинoм, ocнoвнuмu cmpame-гiчнuмu нanpямaмu нeoiндуcmpiaлiзaцiï ceimoeoï мemaлуpгïï виступають :

знижeння pecypco- та eнepгoeмнocтi на вciх eтaпaх виpoбництвa;

пiдвищeння eкoлoгiчнocтi виpoбни-чoгo ^orocy;

iнтeнcифiкaцiя здiйcнeння та впpo-вaджeння iннoвaцiйних poзpoбoк зi crao-peння пpинципoвo нoвих тexнiкo-тeхнoлoгiчних prnero для мeтaлypгiйнo-гo виpoбництвa;

yдocкoнaлeння copтaмeнтy пpoдyк-ци, щo випycкaeтьcя, з aкцeнтoм на шди-вщуальних пoтpeбaх та вимoгaх зaмoв-ника;

пoглиблeння cпiвпpaцi мeтaлypгiй-нoï гaлyзi з iншими видами eкoнoмiчнoï дiяльнocтi з мeтoю oдepжaння пoзитив-нoгo мyльтиплiкaтивнoгo eфeктy для вcьoгo нaцioнaльнoгo гocпoдapcтвa.

Зaзнaчeнi тeндeнцiï poзвиткy мeтa-лypгiйнoï пpoмиcлoвocтi зapyбiжних Rpa-1'н та ïx дocвiд y виpiшeннi вiдпoвiдних пpoблeм дoцiльнo вpaxoвyвaти ^и ^ий-няттi piшeнь щoдo пoдaльшoï дiяльнocтi гaлyзi в Укpaïнi, яка нapaзi пepeживae oдин iз нaйнecпpиятливiшиx пepioдiв за вecь чac cвoгo icнyвaння.

Розвиток металургй' Украти в контекстi вшськових diü на Донбаы

Мeтaлypгiйнa галузь Укpaïни була i зaлишaeтьcя ключoвим ceктopoм пpoмиc-лoвocтi, щo тicнo пoв'язaний з шшими видами дiяльнocтi вiтчизнянoï eкoнoмiки. Пpoтe y 2014-2015 pp. y^c^^oR yкpaй нecпpиятливoï кoн'юнктypи на cвiтoвиx pинкax та cepйoзниx внyтpiшнix пpoблeм, пoв'язaниx iз вiйcькoвими дiями на Дoн-бaci, yкpaïнcькi мeтпiдпpиeмcтвa oпини-лиcя y нaдзвичaйнo cклaднiй crnya^ï, яка вeльми нeгaтивнo пoзнaчилacя мaйжe на вcix ocнoвниx пoкaзникax мeтaлypгiйнo-гo виpoбництвa (табл. 3).

За даними Дepжaвнoï cлyжби cтa-тистики Укpaïни, y 2014-2015 pp. за ви-ключeнням oбcягiв peaлiзoвaнoï мeтaлyp-гiйнoï пpoдyкцiï y фактичних цшах cпo-cтepiгaлocя cкopoчeння виpoбництвa oc-нoвниx видiв мeтaлoпpoдyкцiï пpиблизнo на 20% щopiчнo, бiльш нiж на 10% змe-ншилacя кiлькicть найманих ^а^внигав, icтoтнoгo знижeння (на 20-40%) зазнали oбcяги eкcпopтy й iмпopтy мeтaлoпpoдy-кцй'. Щoпpaвдa, чacткa гaлyзi в зaгaльнo-му oбcязi зoвнiшньoтopгoвeльниx oпepa-цiй зaлишилacя пpaктичнo нeзмiннoю пopiвнянo з дoвoeнним пepioдoм. CRopo-чeння тopкнyлocя й oбcягiв зaлyчeння пpямиx iнoзeмниx iнвecтицiй (ПП) на 510%. Дiяльнicть мeтпiдпpиeмcтв була збиткoвoю, oднaк peнтaбeльнicть oпepa-цiйнoï дiяльнocтi, навпаки, - пoзитив-нoю, щo мoжe бути пoв'язaнo з вiдoбpa-жeнням в oфiцiйнiй araracra^ y 20142015 pp. лишe зaвoдiв, poзтaшoвaниx на пiдкoнтpoльнiй Укpaïнi тepитopiï.

Kopeктиви y фyнкцioнyвaння в^-чизнянoï мeтaлypгiï внecли тaкoж тeндeн-цй poзвиткy гipничoдoбyвниx пiдпpи-eмcтв, якi чacтo вxoдять дo жладу вepти-кaльнo iнтeгpoвaниx кoмпaнiй paзoм iз мeтaлypгiйними пiдпpиeмcтвaми i y ^и-зoвi пepioди мoгли чacткoвo пepeкpивaти ïx втpaти.

Динамгка основних показникгв фшансово-економгчног дгяльностг _металургП Украти у 2013-2015 рр. 1_

Показники Роки* 2014/2013, 2015/2014,

2013 2014 2015 % %

Обсяг реал1зовано'1 металургшно'1

продукцп, млрд грн (у фактичних щнах) 207,3 237,4 277,1 114,5 116,7

Частка металурги в загальному об-

сяз1 реал1зовано1 промислово1 продукцп, % 15,7 16,6 15,9

1ндекс металургшного виробництва,

% до попереднього перюду 94,7 85,5 83,9 - -

Обсяг виробництва основних вид1в

металургшно1 продукцп, у тому

числ1:

чавун, млн т 29,1 24,8 21,9 85,2 88,3

сталь, млн т 33,2 27,4 22,9 82,5 83,6

прокат готовий, млн т 17,8 14,3 11,9 80,3 83,2

труби та трубки, профш порожнис-т з1 стал1, млн т 1,8 1,6 0,97 88,9 60,6

Середньообл1кова кшьюсть штат-

них пращвник1в, тис. чол. 310 272 244 87,7 89,7

Середньомюячна номшальна заро-б1тна плата, грн 4150 4682 5645 112,8 120,6

Обсяг експорту металопродукцп, млн дол. 17525,2 15229,0 9470,7 86,9 62,2

Частка металопродукцп в загально-

му обсяз1 товарного експорту, % 28,1 28,3 24,8 - -

Обсяг 1мпорту металопродукцп, млн дол. 4953,2 3324,4 2004,2 67,1 60,3

Частка металопродукцп у загально-

му обсяз1 товарного 1мпорту, % 6,5 6,1 5,3 - -

Обсяг прямих шоземних швестицш,

млн дол. 6217,2 5551,6 5309,7 89,3 95,6

Частка металургП в загальному об-

сяз1 прямих шоземних швестицш, % 11,4 10,9 12,1 - -

Фшансовий результат металургш- Збшьшен- Збшьшен-

них тдприемств до оподаткування, млн грн -12081,5 -38640,0 -47061,2 ня збитюв у 3,2 раза ня збитюв у 1,2 раза

Рентабельшсть операцшно'1 д1яль-

носп, % -2,7 2,8 0,6 - -

1 Складено та розраховано за даними Державно! служби статистики Украши: www.ukrstat.gov.ua. * Даш наведено без урахування тимчасово окуповано! територiï АР Крим, м. Севастополя та час-тини зони проведения АТО.

Останш два pom y cвiтi cпocтepiгa-вcя нaдлишoк виpoбництвa зaлiзopyднoï cиpoвини (3PC) внacлiдoк нapoщyвaння гipничoдoбyвними шмпашями виpoбни-чих пoтyжнocтeй, rpyнтyючиcь на пoзи-тивних пpoгнoзax poзвиткy китaйcькoï eкoнoмiки та збiльшeння oбcягiв виплав-ки там cтaлi. Однак щ пpoгнoзи нe cпpaв-дилиcя, i тeмпи зpocтaння eкoнoмiки KHP yпoвiльнилиcя, щo cтaлo пpичинoю змeн-шeння cпoживaння мeтaлoпpoдyкцiï та вiдпoвiднo 3PC. Цe пpизвeлo дo peкopд-нoгo знижeння цiн на зaлiзнy pyдy та пo-cтaвилo цiлy тдгалузь гipничo-мeтaлyp-гiйнoгo кoмплeкcy (rMK) У^аши на мe-жу peнтaбeльнocтi. Так, в^чизняш гipни-чoзбaгaчyвaльнi пiдпpиeмcтвa y 2015 p. збшьшили eкcпopт 3PC y нaтypaльнoмy виpaжeннi пopiвнянo з 2014 p. на 11,8% ^o 45,7 млн т), тoдi як валютна выучка за цeй rop^ знизилacя на 37% (дo 2,1 млpд дoл.).

Taкe icтoтнe падшня гaлyзeвиx пo-кaзникiв пoв'язaнe iз: загальним cRopo-чeнням пpoмиcлoвoгo виpoбництвa, щo змeншилo i дo ^oro нeвeликy eмнicть внyтpiшньoгo мeтaлopинкy; пocилeнням кoнкypeнцiï на зoвнiшнix pинкax внаош-дoк yпoвiльнeння eкoнoмiчнoгo зpocтaн-ня y низщ нaйбiльшиx eкoнoмiк cвiтy (пepш за вce, y Krná), щo пpизвeлo дo змeншeння cпoживaння cтaлi; пpoвeдeн-ням ATО на cxoдi Rpaí™, чepeз щo oфi-цiйнa cтaтиcтикa нe вpaxoвye oбcяги мe-талу, виpoблeнoгo на тимчacoвo готд-кoнтpoльнiй тepитopiï Дoнбacy, xoчa вo-ни i cтaнoвлять го мeншe 10% зaгaльнoгo виpoбництвa cтaлi (табл. 4).

Екcпopтнi цiни на бшьшють copтa-мeнтy вiтчизнянoï мeтaлoпpoдyкцiï y

2014 p. знизилиcя на 3-10%, тoдi як y

2015 p. падшня цш знaчнo пpиcкopилocя i cтaнoвилo вжe 30-35%. Ц пpизвeлo дo знижeння цiнoвoï кoнкypeнтocпpoмoж-нocтi yкpaïнcькиx мeтaлypгiв, aджe co6í-вapтicть ïx пpoдyкцiï пocтiйнo зpocтaлa пiд впливoм як зoвнiшнix чинниюв (тиcк

з бoкy пpиpoдниx мoнoпoлiй, щo тдви-щували цiни на пpиpoдний газ, тapифи на eлeктpoeнepгiю та зaлiзничнi тapифи; нeдocтaтньo вивaжeнa дepжaвнa пoлiтикa y питаннях зaбeзпeчeння мeтпiдпpиeмcтв мeтaлoбpyxтoм i cвoeчacнoгo вщш^ду-вання ПДВ тoщo), так i вну^ш^х (тex-нiкo-тexнoлoгiчнa вiдcтaлicть, низький piвeнь iнвecтицiйнo-iннoвaцiйнoï актив-нocтi тoщo). Пpи цьoмy caмe зpocтaння coбiвapтocтi мeтaлoпpoдyкцiï знaчнoю мipoю нiвeлювaлo eфeкт вiд збiльшeння eкcпopтнoï виpyчки y гpивнeвoмy eквiвa-лeнтi внacлiдoк дeвaльвaцiï нaцioнaльнoï валюти в aнaлiзoвaнoмy пepioдi.

Cyчacний cтaн мeтaлopинкy та стад виpoбництвa були пpичинoю cкopoчeння валютних нaдxoджeнь в Укpaïнy, дe мe-тaлypгiйнi пiдпpиeмcтвa завжди були oдними з ключoвиx пocтaчaльникiв. Так, за даними Дepжзoвнiшiнфopмy, y 2015 p. пopiвнянo з 2014 p. выучка вiд eкcпopтy мeтaлoпpoдyкцiï впала на 38% - дo 7,8 млpд дoл. (y нaтypaльнoмy виpaжeннi пocтaвки yкpaïнcькoгo мeтaлy на зoвнiш-ш pинки знизилиcя нaбaгaтo мeншe - на 12,8% - дo 21,2 млн т). Оcнoвними pин-ками збуту були кpaïни GC (близью 30%), Близькoгo та Cepeдньoгo Cxoдy (бiльшe 30%), CHД (дo 15%) та Aфpики (пpиблизнo 12%) [40].

^и цьoмy copтaмeнтнa cтpyктypa eкcпopтoвaнoï та iмпopтoвaнoï мeтaлo-пpoдyкцiï зaлишaлacя нeeфeктивнoю. Пpoтягoм ocтaнньoгo дecятилirтя ocнoв-нoю cтar'тeю eкcпopтy були нaпiвфaбpи-кати (дo 40%) i плocкий пpoкaт iз нeлeгo-вaнoï cтaлi бeз пoкpиrтя (бiльшe 20%), тoдi як iмпopтyвaлиcя гoлoвним чинoм пpoдyкти пpямoгo вiднoвлeння зaлiзниx pyд (бiльшe 10-20%), пpoкaт iз пoкpиrтям (15-20%) i виpoби з лeгoвaнoï cтaлi (дo 15%).

Однieю з ^ичин тaкoï cитyaцiï e дoвoлi низький piвeнь iнвecтицiйнo-iннoвaцiйнoï aктивнocтi в галузь

1 Складено за даними металургiйиих компашй. Даиi за 2015 р. е попередшми та пiдлягають уточ-ненню.

* У 2014 р. без урахування тимчасово окуповано! територи АР Крим, м. Севастополя та час-тини зони проведення АТО в Украш було вироблено 27,4 млн т сталг Проте з урахуванням обсягiв виплавки сталi на найбшьших металургiйиих пiдприемствах, розташоваиих на тимчасово непвдконт-рольиiй Украш територи Донбасу, загальний обсяг виробництва сталi в Укрш'ш становив приблизно 31,7 млн т.

** У 2015 р. без урахування тимчасово окуповано! територи АР Крим, м. Севастополя та час-тини зони проведення АТО в Укрш'ш було вироблено 22,9 млн т сталг Проте з урахуванням обсяпв виплавки сталi на найбшьших металургшних пiдприемствах, розташованих на тимчасово непвдконт-рольиiй Украш територи Донбасу, загальний обсяг виробництва сталi в Украiиi становив приблизно 25,5 млн т.

Таблиця 4

Найбыьш1 виробники стал! в Украш у 2013-2015рр. 1_

Пщприемство 2013 2014 2015

млн т % в!д загаль-ного обсягу млн т % в!д загаль-ного обсягу млн т % в!д загаль-ного обсягу

ТОВ «Метшвест Холдинг»

ПАТ «Мар1упольський металургшний комбшат 1меш Ьлача» 5,0 15,1 3,5 11,1 2,6 10,2

ПАТ «Металургшний комбшат «Азов-сталь» 4,5 13,6 3,6 11,4 3,3 12,9

ПАТ «Снаюевський металургшний завод» 2,9 8,7 2,1 6,7 1,9 7,5

ВАТ «Запор1зький металургшний комбшат «Запор1жсталь» 3,8 11,4 3,9 12,4 4,0 15,7

Корпоращя «1ндустр1альний союз Донбасу»

ПАТ «Алчевський металургшний комбшат» 4,2 12,7 2,2 6,9 0,68 2,7

ПАТ «Дншровський металургшний комбшат 1м. Ф.Е. Дзержинського» 2,9 8,7 2,5 7,9 2,3 9,0

1ншг

ПАТ «АрселорМ1ттал Кривий Р1г» 6,4 19,3 6,3 20,0 6,0 23,5

ПАТ «Електрометалургшний завод «Дншроспецсталь» 1м. А.М. Кузьмша» 0,28 0,8 0,28 0,9 0,24 0,9

ПАТ «СВРАЗ - Дншропетровський металургшний завод 1м. Петровського» 0,99 2,9 0,98 3,6 0,99 3,9

Загальний обсяг виробництва сталi в Украгт 33,2 100 А 31,7 100 й * 25,5 100

Масштаби швестицшного «аутсай-дерства» в1тчизняно! металурги досить очевидно представлен! на рис. 5. Д1агра-ма показуе, що розрив у 3-4 рази з показ-никами найближчого конкурента - росш-

сько! металурги - стшко збер1гаеться. Таким чином, формуються економ1чш передумови майбутшх конкурентних втрат Укра'ни на ринках металопродук-цп.

Розраховано за даними Державно! служби статистики Украгни: http://www.ukrstat.gov.ua/; Федеральног служби державног статистики РосИ: http://www.gks.ru/

Рис. 5. Динам1ка твестицт в основний каптал у металургтнт галуз1 Украгни та Роси (на тонну выплавлено! стал1)

Динамша надходження прямих шо- ною, хоча частка галузi в загальному об-земних швестицш у металурпю Укра!ни сязi ПП в економшу кра!ни практично не останшми роками також була негатив- змшилася (табл. 5).

Таблиця 5

Динам1ка прямих шоземних твестицт у металургЮ Украти у 2007-2015рр. 1

Показники 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015

Обсяг ПП,

млн дол., усього 5774,6 5534,4 5535,8 5904,9 6103,5 6114,9 6217,2 5551,6 5309,7

Темпи зростання 1111,

% до попереднього перюду, усього 95,8 100,0 106,7 103,4 100,2 101,7 89,3 95,6

Частка швестицш у

металурпю у загальному обсязi ПП в еко-

номшу Укра!ни, % 19,5 15,5 14,1 13,5 12,5 11,4 10,9 12,1 12,2

1 Складено та розраховано за даними Державно! служби статистики Украши: www.ukrstat.gov.ua.

За географiчною структурою найбь льше кошт1в надшшло з Имеччини (бь льше 80%), Kinpy (близько 10%), Кдерла-ндiв (приблизно 3%). Також у pi3Hi роки у

втизняну металyргiю iнвестyвали Роая, Великобританiя, Польща, Швейцарiя.

Зниження обсяпв капiтальних та прямих iноземних швестицш негативно позначасться на можливостях металур-

Ийн^ п^пр^ме^ провадити конче не-обxiднi шновацп та заxоди щодо модернь заци виробництва, адeкватнi cyчаcним викликам неотдуо^ального розвитку галyзi.

Фiнанcyвання шновацшно! дiяльно-cтi у металургп протягом 2007-2014 рр. майже на 100% здiйcнювалоcя за раxyнок влаcниx коштв пiдприeмcтв, виключен-ням cтав тшьки кризовий 2008 р., коли у компанш cпоcтeрiгавcя значний cпад фь нанcовиx рeзyльтатiв.

Oднieю з найбшьш нeгативниx xа-рактeриcтик iнновацiйноï дiяльноcтi в галyзi, яка не вiдповiдаe напрямам неош-дycтрiального розвитку, e низька питома вага пiдприeмcтв, що впроваджували процecнi шновацп (менше 10%), i мала частка маловiдxодниx, рecyрcозбeрiгаю-

Iнновацiйна активнicть у металур-гшнш промиcловоcтi Украши оcтаннiми роками вiдрiзнялаcя дуже низьким рiвнeм та значною нecтабiльнicтю за вciма о^ новними показниками (табл. 6).

чиx, бeзвiдxодниx процeciв у загальнiй кiлькоcтi новиx тexнологiчниx процeciв у металургп (менше 50%). Причому щ по-казники у 2013-2014 рр. мали тенденщю до зниження на тл уповшьнення шве^ тицiйноï активноcтi та попршення cвiто-воï кон'юнктури на cвiтовиx ринкаx ме-талопродукцп.

Наcлiдком тexнологiчноï вiдcталоc-тi галyзi, зокрема, e втоокий рiвeнь ïï еко-лопчно! небезпеки разом iз виробниками електроенергл, газу й води, кокcy i про-дyктiв нафтопереробки, xiмiчною проми-cловicтю (табл. 7).

Taблuця 6

Iннoвaцiйнa aкmuвнiсmь у мemaлуpгiï yk-paï/iuу 2007-2014pp._

Показники 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

Oбcяг витрат на шновацшну дiяль-

нicть, млн грн 2762,6 3291,9 892,1 298,3 1334,8 1076,3 1091,2 466,6

Темпи зростання витрат на шнова-

цшну дiяльнicть, % до попереднього перюду 175,7 110,8 66,3 33,4 447,5 80,6 101,4 42,8

Чаcтка витрат на шновацшну дiяль-

нicть у металургп в загальному обcя-

зi витрат на шновацшну дiяльнicть у промиcловоcтi, % 25,5 27,4 11,2 0,4 9,3 9,4 11,4 6,1

Упроваджено новиx тexнологiчниx

процеав у мeталyргiï, од. 58 102 81 82 136 153 221 320

Чаcтка маловiдxодниx, рecyрcозбeрi-

гаючиx та бeзвiдxодниx процеав у

загальнiй кiлькоcтi новиx тexнологiч-

ниx процeciв у мeталyргiï 53,4 46,1 45,7 47,6 30,9 34,6 33,5 27,2

Ocвоeно виробництво iнновацiйниx

видiв мeталопродyкцiï, од. 122 181 197 172 224 223 352 354

Частка рeалiзованоï iнновацiйноï ме-

талyргiйноl продyкцil в загальному

обcязi рeалiзованоï продyкцiï в мета-лургП,% 6,2 8,4 7,3 3,7 1,7 1,7 3,2 1,1

1 Складено та розраxовано за даними Державно! алужби статистики Украши: www.ukrstat.gov.ua.

Таблиця 7

Динамжа oснoвниx eкoлoгiчниx шказниюв дiяльнoсmi мeтaлуpгiйнoï гaлузi У^ати _у 2008-2015 pp. 1_

Псказники 2QQ8 2QQ9 2Q1Q 2Q11 2Q12 2Q13 2Q14 2Q15

Oбcяг викидiв забpyднюючиx

peчoвин в атмocфepy y мeталy-pгiï, тиc. т 1149,7 926,7 1Q76,8 11Q2,3 1Q15,8 1QQ4,6 8Q3,9 87Q,7

Teмпи зpocтання oбcягy вики-дiв забpyднюючиx peчoвин в атмocфepy y мeталypгiï, % де пoпepeдньoгo пepioдy 8Q,6 116,2 1Q2,3 92,2 98,9 8Q,Q 1Q4,6

Чаcтка мeталypгiï в загальнoмy oбcязi викидiв забpyднюючиx peчoвин в атмocфepy, % 25,4 23,6 26,1 25,2 23,4 23,4 25,2 3Q,5

Oбcяг викидiв дioкcидy вyглe-цю (CO2) y мeталypгiï, тиc. т 382Q7,2 34348,3 39234,8 64Q73,1 58188,1 6Q52Q,6 4253Q,1 4Q544,5

Teмпи зpocтання oбcягy вики-

дiв дюкетду вyглeцю (CO2) y

мeталypгiï, % да пoпepeдньoгo пepioдy - 89,9 114,2 162,3 92,4 1Q4,Q 7Q,3 95,3

Чacткa мeталypгiï в загальнoмy

oбcязi викидiв д^^иду вyглe-

цю, % 21,9 22,5 23,8 31,7 29,4 3Q,6 27,8 29,2

Oбcяг викцщв дioкcидy вyглe-

цю на тонну виплавлeнol cталi,

т/т 1,Q 1,1 1,2 1,8 1,76 1,8 1,6 1,8

Чаcтка капiтальниx iнвecтицiй

у мeталypгiï в загальшму oбcя-

зi капiтальниx iнвecтицiй на

готочш витpати пiдпpиeмcтв на

oxopoнy та pацioнальнe викo-

pиcтання пpиpoдниx pecypciв, % н/д 33,6 25,3 15,8 18,7 28,Q 25,3 н/д

1 Складeнo та poзpаxoванo за даними Дepжавнoï cлyжби cтатиcтики Укpаïни: www.ukrstat.gov.ua.

Пpи цьoмy за yмoви низькй чаcтки мeталypгiï в загальнoмy oбcязi пiдпpи-eмcтв, яю здшотювали викиди вщ стаць oнаpниx джepeл забpyднeння (нe бiльшe 3,5%), питома вага галyзi в загальнoмy oбcязi викид1в забpyднюючиx peчoвин в атмocфepy та дioкcидy вyглeцю e дoвoлi значнoю, cкладаючи в piзнi pom вщ 20 дo 30%. Частка ж капiтальниx iнвecтицiй y мeталypгiï в загальнoмy oбcязi катталь-нж iнвecтицiй на oxopoнy та pацioнальнe викopиcтання пpиpoдниx pecypciв в ана-лiзoванoмy пepioдi знижyвалаcя.

Oбcяги викидiв мeталypгiйними пiдпpиeмcтвами забpyднюючиx peчoвин в атмocфepy знижyвалиcя y кpизoвi ropio-ди 2008-2009 та 2014 pp., пpoтe пoв'язанo цe бyлo тшьки iз загальним знижeнням oбcягiв випужу мeталoпpoдyкцiï, а нe з пiдвищeнням eкoлoгiчнocтi виpoбничoгo пpoцecy.

Oднак ошд зазначити, щo за пoказ-нишм oбcягiв викидiв дioкcидy вyглeцю (CO2) на тoннy виплавлeнoï cталi впчиз-няна мeталypгiя пpактичнo нe пepeвищye загальнocвiтoвий piвeнь, який, за даними

World Steel Association, за останш 5 роюв становив у середньому 1,8 т СО2/т сталi (за винятком деяких розвинених кра!н, де цей показник не перевищуе 1,2 т СО2/т сталi).

Найбiльша кiлькiсть викидiв парни-кових газiв мае мюце в аглодоменному виробництвi (майже 50% вщ загального обсягу). Тому для украшсько! металургл найбiльш актуальним е зниження викидiв у доменному передш (зниження питомих витрат вуглецевмiсних матерiалiв, вдму-хування пиловугшьно! сумiшi в домни, уташзащя i використання доменного й коксового газу для технолопчних потреб).

1з низькою шновацшно-швес-тицшною активнiстю галузi багато в чо-му пов'язана висока енерго- та ресурсое-мнiсть металургiйного виробництва в Укрш'ш.

Частка сировини у собiвартостi ме-талопродукцп становить до 44%, а частка вах енергоресурсiв, включаючи природ-ний газ, вугiлля, кокс, електроенергш, -42%. Решта становлять загальш витрати, включаючи заробiтну плату.

Найбшьший обсяг енергоресурсiв витрачаеться при виплавщ чавуну (до 45%), виробницга зливкiв iз мартешвсь-ко! та електросталi (близько 10%, включаючи сам процес виплавки стал^. Енер-говитратним також е випуск виробiв iз нержав^чо! сталi та плоского прокату.

Унаслщок низького технологiчного рiвня виробництва на виготовлення одше! тонни сталi в Укршш витрачаеться 52,8 людино-години, тодi як у Росп цей показник становить 38,1, у Имеччиш - 16,8. При повнш завантаженостi металургш-них комбшапв Украши з повним металу-ргшним циклом продуктивнiсть працi становить приблизно 200-250 т сталi на одного роб^ника на рiк, у той час як на сучасних електрометалургшних мiнi-заводах з обсягами виробництва 1,5-

2,0 млн т сталi на рiк цей показник дорiв-нюе 3000-4000 т [41].

Як зазначено вище, одшею з голов-них причин значного погiршення фшан-сово-економiчних показникiв украшсько! металургп у 2014-2015 рр. були вiйськовi дп у Донецькiй та Луганськiй областях, що розпочалися у 2014 р. Хоча порiвняно з тдсумками дiяльностi металургп вае1 Укра'ни результати галузi на Донбасi були значно пршими.

У докризовому 2013 р. у Донецькш областi, де розташована переважна бшь-шiсть металургiйних пiдприемств регю-ну, працювало майже 90 тис. чол., тобто п'ята частина всiх працiвникiв промисло-востi. Частка металургп в загальному обсязi реалiзованоi промислово! продук-цп областi становила 33%, товарного ек-спорту - 64,2, прямих шоземних швести-цiй - 16,4%. Результати дiяльностi металургп Лугансько! обласп в цей перiод були значно скромшшими в натуральному вираженш, однак галузь забезпечува-ла 30,9% реалiзованоi промислово! про-дукцп та 45,2% товарного експорту. Частка Донецько! та Лугансько! областей у загальноукра'нському обсязi реалiзованоi металургшно! продукцп у 2013 р. становила 42,6%, у виробницга сталi - 42,5, в експорп металопродукцп - 54,9%.

У Донецькш обласп у 2014 р. порь вняно з 2013 р. обсяги виробництва осно-вних видiв металопродукцп у натуральному вираженш впали на 20-30%, шдекс металургшного виробництва знизився на 27,7%, обсяг прямих шоземних швести-цш - на 39,5% (що означае вщплив фь нансових ресурав, конче необхiдних для модершзацп галуз^. Фiнансовi результати до оподаткування тдприемств металургшно! промисловостi були негатив-ними, сягнувши бiльше 6 млрд грн, обсяг експортних поставок металопродукцп знизився майже на 20%. Бшьш нiж на 10% скоротилася чисельшсть штатних працiвникiв, що у майбутньому може

пpизвecти дo кpитичнoгo знижeння кад-poвoгo пoтeнцiалy мicтoyтвopюючиx тд-пpиeмcтв.

^штивт тeндeнцiï 2014 p. пpoдo-вжилгоя i у 2015 p. Cпocтepiгалocя пoда-льшe падiння (на 26,4%) ^e^y мeталyp-гiйнoгo виpoбництва, змeншeння бiльш нiж у два pази oбcягiв eкcпopтy мeталo-пpoдyкцiï, cкopoчeння майжe на чвepть чаcтки ^ямж iнoзeмниx iнвecтицiй, збитки мeталypгiйниx гад^иема^ дo oпoдаткyвання зpocли у 2,5 pаза.

У Лyганcькiй oблаcтi у 2014 p. o6-cяги виpoбництва cталi, фepocплавiв та тpyб у натypальнoмy виpажeннi впали на 64; 41,4 та 56,9% вiдпoвiднo, фiнанcoвi peзyльтати мeтпiдпpиeмcтв дo oпoдаткy-вання були гогативними, збитки cтанo-вили бiльшe 20 млpд гpн (у 2015 p. - 6í-льшe 23 млpд гpн), oбcяг eкcпopтy мeта-лoпpoдyкцiï cкopoтивcя бiльш шж на 40% (у 2015 p. - на 85%).

Дичинами такиx нeгативниx тeн-дeнцiй у poзвиткy мeталypгiйнoï пpoмиc-лoвocтi Дoнбаcy е тe, щo вiйcькoвi дп у period пpизвeли як дo значнoгo загост-peння вжe icнyючиx галyзeвиx пpoблeм (низький тexнiкo-тexнoлoгiчний та e^-лoгiчний piвeнь виpoбництва, йoгo виco-ка eнepгo- i pecypcoeмнicть, низький pi-вeнь iнвecтицiйнo-iннoвацiйнoï активнo-cri мeтпiдпpиeмcтв, дeфopмацiï у crpy^ тypi виpoбництва, eкcпopтy, iмпopтy та cпoживання мeталoпpoдyкцiï тoщo), так i дo пoяви абcoлютнo нoвиx, пoв'язаниx виключнo зi збpoйним пpoтиcтoянням (загpoза pyйнyвання виpoбничиx пoтyж-нocтeй та загибeлi пepcoналy, дeфiцит cиpoвинниx pecypciв i тpyднoщi з вивe-зeнням готовй пpoдyкцiï чepeз пoшкo-джeння тpанcпopтнoï, пepeдyciм залiзни-чнй, та eнepгeтичнoï iнфpаcтpyктypи, пopyшeння тpадицiйниx лoгicтичниx cxeм pyxy pecypciв, пpoдyкцiï та пocлyг yнаcлiдoк тpанcпopтнoï блoкади peгioнy).

З ycix ocнoвниx мeталypгiйниx та кoкcoxiмiчниx пiдпpиeмcтв Дoнeцькoï та

Луган^кй oблаcтeй (згiднo з ïx oфiцiй-ними звпами та пoвiдoмлeннями) тiльки nAT «Mаpiyпoльcький мeталypгiйний кoмбiнат iмeнi Глшча» («MMK iм. 1лль ча») та nAT Meталypгiйний кoмбiнат «Aзoвcталь» (MK «Aзoвcталь»), poзта-шoванi у м. Mаpiyпoлi, нe зупиняли ви-poбничoгo пpoцecy. Пpoтe у cвoïй дiяль-нocтi вoни cтикаютьcя з oбмeжeннями пocтавoк cиpoвини та вивeзeння готовй пpoдyкцiï, щo нeгативнo пoзначаeтьcя на завантажeннi ïx виpoбничиx пoтyжнoc-тeй.

На пiдкoнтpoльнiй Укpаïнi тepитo-piï Дoнбаcy poзташoванi такoж npAT «Кocтянтинiвcький мeталypгiйний завoд» («KM3»), TOB «Кpаматopcький фepo-cплавний завoд» («КФЗ»), TOB «Елeкт-pocталь» (м. Кypаxoвe) та nAT «Aвдiïв-cький кoкcoxiмiчний завoд» («AKX3»). Oднак ïx фyнкцioнyвання е дocить rocra-бiльним нe тшьки чepeз пpoблeми з pe-cypcним забeзпeчeнням i збyтoм пpoдyк-цп, алe i внаcлiдoк близькocтi зoни бoйo-виx дiй.

Значна кшькють мeталypгiйниx i кoкcoxiмiчниx пiдпpиeмcтв Дoнeцькoï та Луган^кй oблаcтeй на cьoгoднiшнiй дeнь oпинилиcя на тимчаcoвo нeпiдкoнт-poльнiй У^аш тepитopiï (nAT «Снакь eвcький мeталypгiйний завoд» («GM3») (з Mакiïвcькoю фiлieю), nAT «Aлчeвcь-кий мeталypгiйний кoмбiнат» («AMK»), npAT «Дoнeцькcталь» - мeталypгiйний завoд» («Дoнeцькcталь»), nAT кий мeталoпpoкатний завoд» («,nMro»), npAT «Дoнeцький eлeктpoмeталypгiйний завoд» («,nEM3»), nAT «Хаpцизький тpyбний завoд» («XT3»), nAT «Cтаxанiв-cький завoд фepocплавiв» («CЗФ»), nAT «Я^^в^кий кoкcoxiмiчний завoд» («ЯКХЗ»), npAT «Mакiïвкoкc», npAT «€накieвcький кoкcoxiмпpoм» («СКХЛ»), nAT «Дoнeцьккoкc», nAT «Aлчeвcький кoкcoxiмiчний завoд» («Aлчeвcьккoкc»).

1з дpyгoгo пiвpiччя 2014 p. щ тд-пpиeмcтва, на якиx ^ацюе майжe 50 тиc.

чол., змушеш були постiйно призупиняти свою дiяльнiсть унаслiдок активних бо-йових дш. Деякi з них не працюють i на сьогоднiшнiй день. Пщприемства, що змогли частково (або на певний час) вщ-новити виробництво (наприклад, «До-нецьксталь», «СМЗ», «АМК»), стикають-ся головним чином iз проблемами дефь циту сировини та вивезення готово! продукцп внаслiдок значних руйнувань тра-нспортно! iнфраструктури та економiчноi блокади цих територiй. Через це !х по-тужностi були завантаженi не повшстю, а фiнансовi результати - вщ'емш.

Ситуацiя, коли пiдприемства единого до того прничо-металургшного комплексу Укра'ни опинилися по рiзнi боки лшп розмежування, призвела також до порушення виробничих ланцюжкiв у га-лузi. Це передусiм стосуеться складносп (або неможливостi) поставок ЗРС iз Дншропетровсько!, Запорiзькоi та Полта-всько! областей, поставок коксу i флюсо-доломiтiв iз тимчасово нетдконтрольно! територп Донбасу. Слiд зауважити, що поклади залiзноi руди розташованi тiльки на тдконтрольнш Укра'ш територп, тодi як бшьшють коксохiмiчних заводiв - на тимчасово нетдконтрольнш територп.

Крiм проблем забезпечення сирови-ною, виробничi ланцюжки порушилися i у сферi поставок напiвфабрикатiв, якi ранiше вироблялися заводами з нетдконтрольно! сьогоднi територп.

Наприклад, «АМК» поставляв про-дукщю з низькою доданою вартiстю для подальшо! переробки на свiй европейсь-кий завод ЗАТ «1СД Дунаферр» (м. Дуна-уйварош, Угорщина). У зв'язку з простоем «АМК» «1СД Дунаферр» вщновив власне виробництво сталевих натвфаб-рикатiв, що мало позитивний ввдгук вiд угорського уряду, проте у майбутньому може призвести до проблем у дiяльностi меттдприемтва, розташованого на територп Укра'ни, на якому i зараз працюють тисячi робiтникiв та яке сплачуе податки в укра'нський бюджет.

Також «АМК» традицшно поставляв осьову заготвку ПАТ «Днiпровський металургiйний комбшат iм. Ф.Е. Дзер-жинського», i у 2015 р. унаслiдок !! не-стачi (а також нестабшьносп поставок коксу та металобрухту) тдприемство не змогло виробити запланований обсяг продукцii, що стало причиною одержання збитюв у сумi 828 млн грн.

Проблеми з належним забезпечен-ням основними та допомiжними матерiа-лами для виробництва продукцп внаслi-док додатково введених процедур перетину вантажами будь-якого вмюту лiнii розмежування зони АТО виникли i у ПАТ «Харцизький трубний завод», яке в основному використовуе металопрокат вщ «Азовсталi» та «ММК iм. Iллiча».

Однак металургшна промисловiсть Донецько! та Лугансько! областей, не-зважаючи на кризовi явища, посщае чi-льне мiсце в економщ регiону та Укра!-ни в цшому. Навiть без урахування час-тини зони АТО частка Донецько! обласп в обсягах реалiзацii металургiйноi продукцп! у 2015 р. становила 28,1% (у загаль-ному обсязi реалiзованоi промислово! продукцп регюну - 43,9%), Лугансько! обласп - 1,8 та 19,3% вщповщно.

Металургiя всiеi Укра'ни протягом 2013-2015 рр. також змогла зберегти сво! позицii серед найбiльших кра!н-метало-виробниюв свiту, посiвши 10 мiсце, а найбшьша вiтчизняна меткомпанiя - ТОВ «Метшвест Холдинг» - у 2015 р. поста 40 мюце серед 50 провщних металургiй-них тдприемств свiту [25, с. 8-9].

Отже, вщродження галузi виступае нагальною необхщшстю та потребуе зна-чно! уваги з боку держави, бiзнесу i науки. Вирiшення проблем i подальший роз-виток галузi при цьому вбачаеться у !! неоiндустрiалiзацii, тобто у переходi на нов^ш технологii виробництва й управ-лшня - вiд видобутку сировини до утиль зацii продукцii та вiдходiв.

Стратегiчнi напрями неотдуст-рiальногорозвитку металурги Украгни

Для Украши цшком актуальными е загальносвiтовi стратегiчнi напрями нео-шдустрiалiзацii металургшно! промисло-

востi. Однак у нашш крш'ш !х реалiзацiя матиме низку особливостей, пов'язаних зi станом та iсторичними вiдмiнностями розвитку галузi (табл. 8).

Таблиця 8

Особливостг неоiндустрiалъногорозвитку металургтног промисловост1 1_

Основш напрями нео-шдустр1ального розвитку

База нео1ндустр1ального розвитку

Основш проблеми неошдустр1ального розвитку

Зниження ресурсо- та енергоемносп на вс1х етапах виробництва. Пщвищення еколопч-носп виробничого процесу.

1нтенсиф1кащя прове-дення та впроваджен-ня шновацшних роз-робок з1 створення принципово нових техшко -технолопчних ршень для металур-гшного виробництва. Удосконалення сортаменту продукци, що випускаеться, з акцентом на шдив1дуальних потребах та вимогах замовника.

Поглиблення ствпра-щ металургшно! галуз1 з шшими видами еко-ном1чно! д1яльносп для одержання муль-типлжативного ефекту для всього нацюналь-ного господарства

Розвинет кражи (на приклад1 СС-28)

Спещал1защя на випуску високо-технолопчно! продукци. Прюритетний розвиток вироб-ництв п'ятого \ шостого технолопчних уклад1в.

Розвинений внутр1шнш ринок. Наявшсть розвинених транснаць ональних компанш (ТНК). Розвинена система фшансових шститупв.

Високий р1вень життя населення

Обмежеш техшко-технолопчш можливост зниження енерго- \ ресурсоемност виробництв та пщвищення !х еколопчностг Залежшсть вщ !мпорту енерго-ресурав.

Недостатш обсяги виробництва сировини \ нашвфабрикапв. Певний дефщит квал1ф1кованих робпниюв

Кражи, що розвиваються (на приклад1 БР1КС)

Наявшсть сировинних ресурЫв (зокрема, енергетичних) для вс1х етатв металовиробництва. Наявшсть бшьш дешево! робочо!

сили.

Швидкозростаючий внутр1шнш ринок

Недостатнш р1вень розвитку високотехнолопчних вироб-ництв.

Бшьш низький р1вень життя населення пор1внян з розвине-ними кра!нами. Недостатнш р1вень розвитку системи фшансових шститупв

Укра!на

Наявшсть деяких вищв сировинних ресурав (зал1зна руда, флю-содоломпи, частково кокЫвне вугшля) для виробничого процесу. Наявшсть бшьш дешево! робочо! сили.

Функцюнування комбшапв пов-ного циклу виробництва (чавун-сталь-прокат)

Недостатнш р1вень розвитку високотехнолопчних вироб-ництв.

Високий р1вень морального та ф1зичного зносу бшьшо! части-ни використовуваних техноло-гш та обладнання. Мала емшсть внутршнього ринку.

Недостатнш р1вень розвитку системи фшансових шститупв. Низький р1вень життя населен-ня

1 Розроблено на основ1 наукових та аналггичних матер1ал1в щодо проблеми ре1ндустр1ал1заци / нео-шдустр1ал1заци в зарубшних кранах та Украш.

Перш за все, необхщно врахувати два основних блоки чинниюв розвитку в^чизняно! металургп на сучасному ета-т: економiчний та полiтичний.

До першого блоку належать таю об'ективш традицшш чинники, як попит та пропозищя металопродукци на св^о-вому та внутршньому ринках, техшко-технологiчний стан укра'нського мета-лургiйного виробництва, наявшсть i про-фесiйний рiвень робочо! сили, макроеко-номiчна ситуацiя в кра!ш тощо, якi ви-значають позитивш та негативнi перед-умови неоiндустрiалiзацii галузi.

До негативних, головним чином, належать системнi проблеми !! дiяльнос-тi, що накопичувалися протягом десяти-лiть [42]: низький техшко-технолопчний рiвень виробництва, що характеризуеться високим рiвнем зношеностi металургш-них агрегатiв (понад 60%) та домшуван-ням морально й фiзично вщсталих техно-логiй виробництва; висока енерго- та ре-сурсоемнiсть виробництва, що виража-еться у превалюваннi ресурсно! (особливо сировинно!) складово! в собiвартостi в^чизняно! металопродукци та постш-ному зростаннi дефiциту металургiйних ресурав (передусiм, коксiвного вугiлля та металобрухту); низький швестицшно-iнновацiйний та еколопчний рiвень ме-талургiйного виробництва; деформацп в структурi виробництва, експорту, iмпор-ту та споживання металопродукци на тл дуже значно! експортно! орiентацii галузi (до 80%); несприятлива макроекономiчна ситуацiя в Укра'ш в цшому, що суттево позначаеться на дiяльностi фiнансовоi та банкiвськоi систем кра!ни, розвитку ме-талоспоживаючих галузей, обсягах залу-чених iнвестицiй тощо.

Позитивними передумовами неош-дустрiалiзацii укра'нсько! металургiйноi промисловостi можна вважати наявшсть ютотних запасiв деяких видiв ресурав (залiзорудноi сировини) i квалiфiкованоi та вщносно дешево! робочо! сили, функ-цiонування комбiнатiв повного циклу

(що дае можливють не залежати вщ iм-порту напiвфабрикатiв) i, як це не парадоксально, техшко-технолопчну вщста-лiсть виробництва. Останне пов'язане з можливютю меншого «опору» з боку власниюв метпiдприемств у разi прове-дення !х кардинально! модершзацп.

Незважаючи на те що украшсью виробники нiколи не могли ютотно впли-вати на кон'юнктуру св^ового метало-ринку, а також мають цшу низку iнших проблем, цей блок чинниюв е природним для металурпв i дае можливiсть прогно-зувати розвиток ситуацii, вiдповiдати на виклики та зменшувати ризики.

Другий блок чинниюв кардинально вiдрiзняеться вiд першого, е абсолютно «новим» для металургiйноi промисловос-тi Укра'ни i на сьогоднiшнiй день пов'язаний iз вiйськовими дiями у Доне-цькiй та Луганськiй областях, яю мають дуже потужний негативний вплив на дiя-льнiсть там металургшних пiдприемств i, вiдповiдно, галузi в цшому. Проте його виршення цшком i повнiстю залежить вiд внутршньо! та зовнiшньоi державно! полiтики, i металургiйнi пiдприемства не мають змоги впливати на ситуацiю.

Виходячи з вказаних чинникiв розвитку металургл, можна видiлити кiлька найбiльш значущих особливостей !! нео-i ндустрiалiз ацГ1.

Одна з головних особливостей сто-суеться розриву в рiвнi використовуваних технологiй (табл. 9), що суттево вщобра-жаеться на ресурсоемносп та екологiчно-стi виробничого процесу.

Так, частка металургп в загальному обсязi викидiв дiоксиду вуглецю в Укра!-нi становить у середньому 23-27% [43], тодi як у европейських кра'нах - лише 47% [38, с. 7]; витрати на паливно-енерге-тичнi ресурси у структурi собiвартостi укра'нського металопрокату становлять 50%, тодi як у промислово розвинених кра'нах цей показник не перевищуе 20%, енергоемшсть виробництва чавуну на укра'нських метпiдприемствах на 30%

Таблиця 9

Тexнoлoгiчнa структура вupoбнuцmвa сmaлi в yxparni та ceimiу 2005-2015pp., _% eid зaгaльнoгo oбcягу вupoбнuцmвa 1_

Pei4^ (кра'1'на) вирoбництва сталi Частка бeзпeрeрвнoï рoзливки сталi

киснeвo-кoнвeртoрниИ eлeктрoсталe-плавильниИ мартeнiвськиИ

2005 2010 2015 2005 2010 2015 2005 2010 2015 2005 2010 2015

КитаИ 88,7 90,2 93,9 11,8 9,8 6,1 - - - 97,7 97,9 98,3

Япoнiя 74,4 78,2 77,1 25,6 21,8 22,9 - - - 97,7 98,2 98,1

CШA 45,0 38,7 37,3 55,0 61,3 62,7 - - - 96,8 97,4 99,0

Poсiя 61,6 63,4 67,7 16,3 26,9 29,0 22,1 9,8 2,4 54,0 80,7 81,8

Iндiя 43,7 38,1 42,7 54,1 60,4 57,3 2,2 1,5 - 71,6 69,5 83,4

Пiвдeнна Кoрeя 55,9 58,4 69,6 44,1 41,6 30,4 - - - 98,1 98,0 98,6

Hiмeччина 69,3 69,8 70,4 30,7 30,2 29,6 - - - 96,4 96,7 97,0

Украина 49,9 69,4 71,8 9,8 4,5 5,6 40,2 26,2 22,6 44,8 53,8 48,9

Бразилiя 76,1 74,7 78,5 22,0 23,7 19,9 - - - 92,4 96,6 99,0

Tyрeччина 29,2 28,3 35,0 70,8 71,7 65,0 - - - 100,0 100,0 100

Aзiя 76,3 80,0 84,4 23,8 19,9 15,5 0,2 0,1 - 95,6 95,8 97,1

GC-28 61,3 57,7 50,6 38,4 41,9 39,4 0,4 0,4 - 95,0 96,8 96,8

СНД 57,1 64,6 67,0 16,0 21,1 25,5 26,9 13,4 6,9 54,1 73,7 75,7

БлизькиИ Схщ 16,2 12,3 8,2 83,8 87,8 91,8 - - - 100,0 100,0 99,9

Aфрика 41,6 33,3 37,8 58,3 66,6 62,2 - - - 97,8 99,7 99,7

CBÍT у цiломy 65,4 69,8 74,4 31,9 29,0 25,1 2,8 1,2 0,4 91,7 94,6 96,1

1 Складeнo за даними World Steel Association: www.worldsteel.org.

вищe, шж у прoвiдних кoмпанiИ свпу, eнeрroeмнiсть вирoбництва тонни сталi в Укршш станoвить 840 кг yмoвнoгo пали-ва (у.п.), тoдi як у кранах GC вoна у 1,9 раза нижчe.

Однак для пoдальшoгo знижeння тиску на дoвкiлля рoзвинeним кранам нeoбхiднo рoзрoбити И впрoвадити прин-ципoвo нoвi тeхнoлoгiï та oбладнання (oсoбливo пiсля 2035 р.), аджe ïx сьoгoд-нiшнiИ рiвeнь на наИбiльш eфeктивниx eврoпeИськиx мeталyргiИниx завoдаx близькиИ дo свoïx фiзичниx мeж i вжe нe мoжe забeзпeчити пoдальшoгo знижeння викидiв дюксиду вyглeцю. Крiм тoгo, у «Steel Action Plan» oсoбливo пiдкрeслю-сться, щo для пiдвищeння кoнкyрeнтo-спрoмoжнoстi сталeливарнoï галyзi GC нeoбxiднe едиго «iгрoвe пoлe» у ^ма-тичнш пoлiтицi, тoмy щo трeтi краши за раxyнoк бiльш м'яких eкoлoгiчниx вимoг

дo вирoбництва oдeржyють кoнкyрeнтнy пeрeвагy, щo дoзвoляе занижувати витра-ти на випуск прoдyкцiï [32, с. 13-14].

ВишнавчиИ дирeктoр Мiжнарoднo-ro eнeргeтичнoгo агeнтства H. Tанака такoж вiдзначае, щo ввeдeння oбмeжeнь на викид вyглeкислoгo газу в oдниx краь нах (ОЕСР) за вiдсyтнoстi аналoгiчниx заxoдiв в шших ствoрюе загрoзy нeдo-брoсoвiснoï кoнкyрeнцiï та мoжe призвeс-ти дo «витоку вуггоцю», тoбтo пeрeнe-тення вирoбництв у рeгioни з мeнш жoр-сткими вимoгами дo eкoлoгiчнoстi вирoб-ництва. У мeталyргiИнiИ галуз^ на Иoгo думку, iснyють oбмeжeнi мoжливoстi скoрoчeння eнeргoспoживання при засто-сyваннi iснyючиx тexнoлoгiИ (xoча дeякi нoвiтнi рoзрoбки i мoжyть дoзвoлити зни-зити спoживання eнeргiï на 20-30%), тому будуть пoтрiбнi нoвi тexнiчнi рiшeння, якi, наприклад, yмoжливлять скoрoчeння

обсягу виплавок. Перехщ на новi види палива також дозволить знизити обсяг викидiв. Крiм того, розробка великомас-штабних проектiв з уловлювання вугле-кислого газу на метпiдприемствах дасть змогу одержати бшьш точне уявлення про масштаби витрат й ефектившсть р1з-них методiв вловлювання [44].

Таку ситуащю для Укра'ни цшком можна вважати позитивною. Вiтчизняна металурпя мае шанс не просто «наздо-ганяти» провiднi металургiйнi вироб-ництва свпу за рахунок зменшення роз-риву в основних показниках ресурсо-ефективностi й екологiчностi внаслiдок упровадження вже iснуючих зарубiжних технологiй. У галузi з'являеться можли-вiсть позицюнувати себе як р1внопршв-ного партнера, узявши реальну участь у розробщ принципово нових техшки i технологий. При цьому власники й ^р1в-ники метпiдприемств у розвинених кра!-нах можуть набагато бiльше «опиратися» новим капiталовкладенням, адже ф1зич-ний та моральний знос використову-ваного там обладнання досить невеликий, а строк окупносп швестицш у металургл обчислюеться роками.

Заходи укра'нських метпiдприемств, спрямованi на впровадження енерго- та ресурсоощадних технологий1, також в основному не вщповщають неошдуст-

1 Наприклад, у 2015 р. ПАТ «ММК 1м. 1лтча» повиiстю вщмовився в1д мартешвсь-кого способу виплавки стал1, зосередившись на киснево-конвертерному. Кр1м цього, було впро-ваджено 50 енергозбер1гаючих заход1в щодо економ1чним ефектом понад 150 млн грн, результатом чого стало зменшення р1чного споживання природного газу на 7,5 млн м3, вугшля - на 22,7 тис. т, коксу - майже на 5 тис. т, електроенергп - на 13,1 кВтгод., теплоенергп -9,5 тис. Гкал. Найбшьш значущими енергозберь гаючими заходами були зниження витрат твердого палива в аглошихп за рахунок збшьшення в шй частки шлам1в (на аглофабрищ); у доменному цеху - замша насадкових вироб1в 1з д1аметром 40 мм на вироби з д1аметром 30 мм на повпро-нагр1вач1 19 бю (у доменному цеху); переведення котл1в блоку середнього тиску на роботу тшьки на доменному газ1 при його надлишку (на ТЕЦ 1).

рiальнiй направленостi розвитку металургл. Як правило, вони бшьшою мiрою мають характер ремонпв, i аж нiяк не являють собою розробку й використання проривних технологiй, що можуть рiзко знизити обсяги використання традицш-них енергоресурав або запропонувати !х замiну на нов1, бiльш дешевi, екологiчнi й ощадш.

Дещо краща ситуацiя з необхщшс-тю задовольняти iндивiдуальнi потреби кожного ^ента2. Незважаючи на те що металурпя належить до масового типу виробництва, меттдприемства внаслщок посилено! конкуренци на зарубiжних ринках мають постшно оновлювати й удосконалювати сортамент продукцп, що виробляеться. I навпь якщо цю мета-лопродукцiю не можна назвати абсолютно новою, вона орiентована на конкретного споживача, тобто вщповщае «духу» неоiндустрiалiзацii.

2 Наприклад, тдприемства ТОВ «Метш-

вест Холдинг» тшьки за останнш рш осво'ли виробництво таких вид1в продукци: оцииковаио-го рулонного прокату за европейським стандартом EN 10346 (продукщя застосовуеться у буд1в-ницта для виготовлення легких буд1вельних тонкостшних конструкц1й (ЛБТК) 1 несучих профнастил1в); товстолистового прокату з конс-трукцшно! стал^ стшко! до атмосферно! корози, за европейським стандартом EN 10025-5 (рашше в Укра'ш не випускався. Аитикорозiйиi властиво-сп стшл1 за EN 10025-5 зумовлеш и х1м1чним складом. Завдяки особливш системi легування на поверхиi виробу утворюеться патина, що захищае внутршт шари вщ впливу довк1лля. Прокат з тако! стал не потребуе фарбування, що еконо-мить витрати на обробку поверхиi й експлуатацiю конструк^й. Продукщя широко застосовуеться при споруджеииi моспв i естакад, виготовлеииi резервуарiв, контейнерiв, у дизайш фшсшд1в будь вель i об'ектiв. Використання атмосферостшко! стал в конструкщях, що експлуатуються у сере-довищ1 димових гшз1в, продовжуе термiи служби димоход1в i газових кшншл1в); розширили лшшку борвмюних сталей товщиною в1д 2,5 мм, що упе-рше в Украш дозволило альськогосподарському машинобудуванню знайти вiтчизияиу альтернативу 1мпортному тонкому листу, який до цього регулярно поставлявся з Туреччини, Австрп та Фшлявдд.

З метою визначення прозорих на-прямiв розвитку металургшно'1' промис-ловостi, у реалiзацп яких зацiкавлена держава i якi у подальшому матимуть ïï пщтримку, а також зменшення «опору» з боку власниюв украшських метпщпри-емств у питаннi неоiндустрiального розвитку галузi доцiльно розробити й упро-вадити два основних нормативних доку-менти:

Довгострокову загальнодержавну стратегию розвитку металургп Украши (дiя попередньо'1' «Державно'1' програми розвитку та реформування прничо-металургiйного комплексу на перюд до 2011 року» закiнчилася бшьше чотирьох рокiв тому);

Стратегiю вщродження (рештегра-ци, вiдновлення, розвитку) тимчасово непщконтрольних Укршш територп До-нецько'1' та Лугансько'1 областей.

Конкретна назва документа на цьо-му етат не мае вирiшального значення. Йдеться не про планування на роки вперед сортаменту продукцп, заходiв щодо ремонту обладнання або ствпращ з яки-мось споживачем. У цих питаннях най-бiльш компетентними е самi металурги, i бiзнесу тут необхiдно дати якомога бшь-ше свободи.

Головна мета прийняття норматив-них актiв полягае в тому, щоб дати змогу метпiдприемствам побачити ситуащю у галузi в цiлому та зорiентуватися, у яких умовах та на якш територп вони функць онуватимуть у майбутньому. Необхiдно чпко визначити, якi ди металовиробникiв вщповщатимуть нацiональнiй стратеги розвитку Украши й одержать належну державну пщтримку (вщ податкових пiльг до державних гарантш перед зару-бiжними партнерами та пщтримки у мiж-народних судах), а яю жорстко карати-муться (вщ штрафiв до припинення гос-подарсько'1 дiяльностi).

Основними механiзмами реалiзацiï галузево'1 полiтики неоiндустрiального розвитку галузi мають стати:

iнвестицi йно-i нноващ йнi (сприяння формуванню/залученню позабюджетних джерел швестицшних ресурсiв, у тому чист через вихiд на зовнiшнi ринки кат-талiв та спiвробiтництво з мiжнародними iнституцiями; пiдтримка формування сучасних форм ствпращ з науковими, технолопчними та шдус^альними парками, науковими установами i вищими навчальними закладами; участь у мiжна-родних програмах iнновацiйного розвитку, наприклад, «HORIZON 2020»1, «ULCOS»2);

приватно-державне партнерство для реашзаци великих репональних/загально-промислових екологiчних та шфраструк-турних проекпв;

фiнансово-кредитнi заходи (на ос-новi загального полiпшення умов оподат-кування та комерцiйного кредитування);

митно-тарифне регулювання екс-портно^мпортних операцiй iз сировиною для стабшзаци ресурсозабезпечення мет-пiдприемств та реалiзацiï завдання iмпо-ртозамiщення (у межах мiжнародно ви-знаних норм i зобов'язань).

Слщ ураховувати, що неошдус^а-льний вектор розвитку украшсько'1' металургп здшснюватиметься в контекстi впровадження в дго з 1 ачня 2016 р. еко-номiчноï частини «Угоди про асощащю

1 Наприклад, у рамках Horizon 2020 представниками металургшно1 галуз1 було подано новий проект державно-приватного партнерства шд назвою SPIRE, р1чний бюджет якого сягае близько 20-25 млн евро.

2 «ULCOS stands for Ultra-Low Carbon dioxide (CO2) Steelmaking» - у програмi беруть участь 48 основних европейських меткомпанiй iз 15 краш. Ïï метою е рiзке скорочення викидiв дiоксиду вуглецю ввд виробництва сталi. При цьому металургшш пiдприемства тiсно ствпра-цюють iз партнерами з науково-дослiдних шсти-тупв, енергетичними компанiями, провiдними iнженерами.

м1ж Укра'ною, з одше! сторони, та Свро-пейським Союзом, Свропейським ствто-вариством з атомно! енергл та !хшми державами-членами, з шшо! сторони» (дал! - «Угода про асощащю») [45], яка мае досить неоднозначш наслщки для гшлуз1 [46].

Наприклад, зобов'язання щодо ска-сування вив1зного (експортного) мита на брухт легованих чорних металiв, брухт кольорових металiв та напiвфабрикатiв 1з !х використанням та спецiальнi заходи у форм1 додаткового збору до вив1зного (експортного) мита, як1 м1стяться в до-датках 1-С та 1-0 документа, стали причиною ветування Президентом Укра'ни проекту Закону «Про внесення змши до статп 13 Закону Укра'ни «Про зовшш-ньоекономiчну д1яльн1сть» щодо змен-шення дефщиту брухту чорних металiв на внутршньому ринку» в1д 20 кв1тня 2016 р. № 3868 [47]. У законопроект пропонувалося збшьшити ставку вив1з-ного (експортного) мита на вщходи та брухт чорних металiв 1з 10 до 30 евро строком на 3 роки.

Необхщшсть тдвищення експортного мита автори документа обгрунтову-вали зростанням дефiциту металобрухту для внутр1шнього споживання, який у 2015 р. становив 22% (855 тис. т) вщ за-гально! потреби (3,92 млн т), тод1 як об-сяг експорту лому був найбшьшим за останш 10 роюв i склав 1,2 млн т. Це, зокрема, стало причиною сумарного простою сучасного електросталеплавильного заводу «1нтерпайп Сталь» протягом 63 даб [48].

Щоправда, 12 липня 2016 р. Верховна Рада Укра'ни з урахуванням про-позиц1й Президента Укра'ни повторно ухвалила проект Закону Укра'ни «Про внесення змш до деяких закошв Укра'ни щодо зменшення дефiциту брухту чорних металiв на внутр1шньому ринку», згщно з яким ставку вив1зного (експортного) ми-

та на вщходи та брухт чорних металiв було тимчасово, строком на один кален-дарний рш, збiльшено з 10 до 30 евро та скасовано обов'язкову реестращю конт-ракпв на експорт металобрухту для лiбе-ралiзацii зовнiшньоекономiчноi д1яльнос-т1.

Вирiшення проблем i подальший розвиток металургП Донбасу, як i Укра!-ни в цшому, також вбачаеться у модернь зацП виробництва на нов1й шдус^альнш основ1.

При цьому вiдновлення Донбасу необхщно розглядати як одну з головних точок зростання укра'нсько! економши та металургiйноi промисловост1, зокрема через участь метпщприемств регiону в реалiзацii великих iнфраструктурних та екологiчних проекпв за активно! сп1в-пршц1 з науковими, технолопчними й iндустрiальними парками. Це сприятиме штенсифшаци проведення та впрова-дження iнновацiйних розробок з1 ство-рення принципово нових техшко-технологiчних рiшень для металургiйно-го виробництва, що забезпечить внутрш-нш попит на влшсн1 науково-технiчнi й шновацшш розробки та потребуватиме вдосконалення сортаменту продукцп, яка випускаеться.

С сенс внести змши до структури основних ринюв збуту продукцп мета-лургшних пiдприемств Донбасу, зокрема, скоротити частку росшського ринку вна-сл1док активних процеав 1мпортозшм1-щення металопродукцП, що здшснюють-ся в РосП, а також низки полгтичних р1-шень щодо обмеження 1мпорту укра'нсь-ких товшр1в.

З огляду на вищезазначене, ключо-вим моментом ринково! стратеги розвит-ку металургП як Донбасу, так i Укра'ни в цшому е необхщшсть диверсифшаци ринк1в збуту металопродукцп з наданням прiоритетiв поставкам у Швшчну Африку та на Близький Схщ, а також змшнен-

ню зв'язюв з €С (зокрема, у рамках Угоди про асощащю), США та, можливо, кранами Латинсько' Америки. Цi ринки потребуватимуть як металопродукцп з низьким ступенем обробки (у коротко- та середньостроковш перспектив^, так i бiльш високотехнолопчно' (у середньо-та довгостроковiй перспективi).

Доцшьною вбачаеться оптимiзацiя галузево'' лопстично-збутово' полпики з акцентом на диверсифшащю джерел та шляхiв постачання сировини й енергоре-сурсiв в умовах неможливосп повнощн-ного використання традицiйних напрямiв вантажопотокiв. На пiдконтрольнiй частит регiону першочерговими прюрите-тами вщновлення галузi можна назвати розбудову виробничо' iнфраструктури в обхiд тимчасово нетдконтрольно' тери-тори Донбасу та переорieнтащю на пос-тачальникiв сировини (головним чином коксу та флюсодоломтв) з шших областей Укра'ни (Дшпропетровсько' та Запо-рiзькоi - ПАТ «СВРАЗ Дншродзержин-ський КХЗ», ПАТ «Запорiжкокс») або зарубiжних кра'н (Китай, Польща, Росiя, Iталiя, Чехiя, Казахстан та ш.).

Слiд зазначити, що неошдус^аль зацiя металургп Донбасу ппотетично можлива тiльки на тих тдприемствах, що наразi розташованi на тдконтрольнш Укрш'ш територп, проте найбiльш ефек-тивною вона буде за умови включення до даного процесу всього металургшного комплексу краши. Причиною цього е доволi тiснi транспортно-логiстичнi, си-ровинно-ресурснi, фiнансовi та шститу-цiйнi взаемозв'язки мiж усiма укра'нсь-кими меткомпанiями, i 'х подальше руй-нування означатиме, як мшмум, необ-хiднiсть ютотного перегляду частиною заводiв каналiв постачання сировини, збуту готово'' продукцп, одержання ви-робничих та управлiнських послуг тощо. Це ж, у свою чергу, «вщволшатиме» фь нансовi та професшш ресурси, необхiднi

для 'х неоiндустрiалiзацii. Тому збере-ження цiлiсностi вiтчизняного металур-гiйного комплексу е одним iз першоряд-них завдань при реалiзацii Укра'ною промислово' полпики та базисом майбут-нього розвитку галузь

Висновки. Важливою особливiстю неоiндустрiалiзацii в Укрш'ш мае стати розвиток на яюсно новiй основi базових видiв промислово' дiяльностi, зокрема металургп. Свiтова практика свiдчить, що вщродження галузi на неошдустрь альних засадах е не тшьки необхiдним, але i цiлком можливим. Реалiзацiя цього завдання передбачае врахування низки передумов, що включають як свiтовi тен-денцп галузевого розвитку, так i нащона-льнi секторальнi особливосп.

1. У перiод з 1970 по 2015 р. у свт вщбувалося безпрецедентне зростання обсягiв металовиробництва, коли збшь-шення випуску сталi становило бiльш нiж 2,5 раза. При цьому пiк зростання припав на першу половину 2000-х роюв, коли спостер^ався бурхливий економiч-ний розвиток «нових iндустрiальних кра-1'н», а пiки спаду - на першу половину 1990-х рокiв (перюд розпаду СРСР) та свiтову фiнансово-економiчну кризу 2008-2009 рр.

Кардинальних змш зазнала геогра-фiчна структура виробництва та спожи-вання металопродукцп зi змiщенням «центрiв» виплавки i торгiвлi металом у краши Ази, Швшчно'' Африки та Швден-но' Америки, що швидко розвиваються. Лiдером у цьому процес е Китай, який у 2015 р. виробив i спожив майже половину вах обсягiв сталi та готово'' металопродукцп, а також Iндiя, Туреччина, Бра-зилiя, Сгипет, 1ран, Саудiвська Аравiя та iн.

Перевиробництво металу та змши його географiчноi структури призвели до загострення збутових, еколопчних i ре-сурсних проблем у свповш металургп.

Спостер^алося значне збшьшення вики-д1в шкщливих речовин у навколишне середовище, посилення конкуренцп м1ж «традицшними» (кра!ни СС, СНД, Япо-н1я, Пiвденна Корея) i «новими» (Китай, 1нд1я, Туреччина, Бразил!я) сталевироб-никами, а також посилення дефщиту си-ровинних ресурав для виробництва ме-талопродукцп через !х вичерпнiсть i роз-ташування поклад!в в основному на те-риторп кра!н, що розвиваються.

Зазначеш тенденцп значною м1рою е причиною негативних результатв д1я-льност1 металургшно! промисловост1 та зумовлюють необхiднiсть змш у промис-лов1й пол1тиц1 заруб!жних кра!н, як1 одержали назву «реiндустрiалiзацiя» або «неоiндустрiалiзацiя».

2. На баз! узагальнення досв1ду впровадження ново! промислово! пол1ти-ки для подолання негативних тенденцш розвитку металургп у розвинених кра'нах та кра'нах, що розвиваються (на приклад! СС та БР1КС в1дпов1дно), визначено, що основними напрямами неоiндустрiалiза-ци галуз! у св1т1 виступають зниження ресурсо- та енергоемносп на вс1х етапах виробництва; тдвищення екологiчностi виробничого процесу; штенсифшащя проведення та впровадження шновацш-них розробок з1 створення принципово нових техшко-технолопчних рiшень для металургшного виробництва; удоскона-лення сортаменту продукци, що випуска-еться, з акцентом на шдивщуальних потребах та вимогах замовника; поглиблен-ня ствпращ металургшно! галуз! з шши-ми видами економiчноi д1яльност1 з метою одержання позитивного мультипль кативного ефекту для всього нацюналь-ного господарства.

3. Неошдустр!альна модель для металургп Укра'ни мае враховувати характеры в1дм1нност1 !! розвитку, насамперед, наявшсть економiчного i пол1тичного

6лок1в чинниюв !! д1яльност1 на сучасно-му етат.

Наявшсть системних проблем фун-кцюнування металургп (низький техшко-технолопчний та екологiчний рiвень виробництва, його висока енерго- i ресурсо-емнiсть, низький рiвень швестицшно-шновацшно! активносп, деформацп у структур! виробництва, експорту, 1мпорту та споживання металопродукцп тощо) та традицшних конкурентних переваг галуз! (поклади деяких вид1в ресурав, квал!фь кована та 61льш дешева робоча сила тощо) зумовлюють позитивш та негативш передумови !! неоiндустрiалiзацii. Проте ц1 чинники е природними для металурпв, дозволяють деякою м1рою «керувати» ситуацiею, зменшуючи загрози розвитку, i становлять економiчний блок. Пол1тич-ний блок чинник1в пов'язаний 1з вшсько-вими д1ями на Донбаа, як1 унеможлив-люють прогнозування подш та вплив на щ подп металургiйних пiдприемств.

У даному контекст найбшьш зна-чущими особливостями неоiдустрiалiза-цп в^чизняно! металургп е можливють меншого «опору» з боку власниюв мет-пiдприемств (пор1вняно 1з заруб!жними кра'нами) здiйсненню !х кардинально! модершзацп внаслщок значно! зношено-ст металургiйних агрегатiв в Укра'ш; шанс позицюнувати себе як р!вноправно-го партнера за рахунок участ в розробщ принципово нових технiки i технологiй, життево необхiдних пров1дним сталеви-робникам для як1сного прориву у питан-нях ресурсоефективностi й еколопчносп виробничого процесу, що дозволить на-ш1й кра!ш в1д1йти в1д «доганяючо!» стратеги; ютотна в1дпов1дн1сть «духу» неош-дустрiалiзацii у частиш вщповщносп продукцп вимогам конкретного кл!ента через посилену конкуренщю на зовшш-шх ринках.

4. На сьогодн1шн1й день в Укра'ш юнуе нагальна необхщшсть розробки та

прийняття двох основних нормативних документгв, яю прямо чи опосередковано регулюватимуть розвиток металургп на неошдус^альнш основа Перший являе собою довгострокову загальнодержавну стратегию розвитку впчизняно'1' металургп, другий - стратегию вщродження тим-часово нетдконтрольних Укршш тери-торiй Донбасу. Ц документи мають вщ-повщати нацiональнiй стратеги розвитку Украши та чпко окреслювати тi напрями розвитку галуз^ у реалiзацii яких защка-влена держава i якi в подальшому мати-муть ii тдтримку.

Основними механiзмами реалiзацii галузево'1 полпики неошдус^ального розвитку мають бути швестицшно-iнновацiйнi та фiнансово-кредитнi заходи, митно-тарифне регулювання експорт-но^мпортних операцiй та приватно-державне партнерство, особливо для реа-лiзацii великих регюнальних (загально-промислових) екологiчних й шфраструк-турних проектiв.

Крiм того, неоiндустрiалiзацiя мае надати вiтчизнянiй металургп новi мож-ливост розвитку в контекст запрова-дження в дго «Угоди про асоцiацiю з £С», наслiдки пiдписання яко'1 через по-гiршення стану i негативнi тенденцп розвитку европейсько'1 металургшно'1' про-мисловост та загострення ранiше не ви-рiшених системних проблем функщону-вання галузi в Укршш е досить супереч-ливими.

5. Розвиток металургп Донбасу та-кож мае вщбуватися на новш шдус^а-льнiй основа При цьому вiдродження регiону необхщно розглядати як одну з головних точок зростання всього нащо-нального господарства Украши та ii ме-талургшно'1' галузi. Загальнорегюнальни-ми заходами, що сприятимуть модершза-ц11 та техшко-технолопчному переосна-щенню промислового комплексу Доне-цько'г' та Луганськог' областей, виступають

активна спiвпраця з науковими, техноло-гiчними й шдус^альними парками, нау-ковими установами i вищими навчальни-ми закладами, реалiзацiя великих шфра-структурних та еколопчних проектiв на основi приватно-державного партнерства, активiзацiя державних замовлень, сприяння залученню позабюджетних джерел швестицшних ресурсiв тощо; галузевими - перш за все диверсифшащя джерел i транспортних шляхiв постачан-ня сировини та вивезення готово'1' проду-кцп метпiдприемствами регiону.

З огляду на значущють металургп для нашо'1' краши та з урахуванням сучас-них глобальних i нацiональних тенденцш ii розвитку подальшi науковi дослщжен-ня буде спрямовано на виявлення мож-ливостей та обгрунтування напрямiв мо-дершзацп галузi на засадах «розумно'1» («смарт») промисловостi, де ключову роль ввдграе прiоритетне використання провiдних виробничих та шформацшно-комунiкацiйних технологiй.

Лггература

1. Stout M. Reindustrialization From Below: The Steel Valley Authority / M. Stout [Електронний ресурс] // Labor Research Review. - 1986. - Vol. 1: No. 9, Article 9. - Р. 18-33. - Режим доступу: http://digitalcommons.ilr.cornell.edu/lrr/vol 1/iss9/9.

2. The Reindustrialization of America [Електронний ресурс] // Journal of Public and International Affairs. - Р. 9-15. - Режим доступу: http://www2.gwu.edu/~ccps/ etzioni/A143.pdf.

3. Eder F. EU: Re-Industrialization More Important Than Climate Change / F. Eder, D. Welt [Електронний ресурс] / The Global Warming Policy Forum. - 2014, 20 Jan. - Режим доступу: http://www.the-gwpf.com/eu-reindustrialization-important-climate-change/.

4. Marsh P. The new industrial revolution: consumers, globalization and the end mass production / P. Marsh. - Yale: Yale University Press, 2012. - 320 p.

5. North D. Reindustrialization: Re-shoring Jobs To The U.S. / D. North [Елек-тронний ресурс] / Manufacturing.net. -2014. - June 30. - Режим доступу: http://www.manufacturing.net/blogs/2014/0 6/reindustrialization-reshoring-jobs-to-the-us.

6. Szirmai A. Pathways to Industrialization in the Twenty-First Century: New Challenges and Emerging Paradigms / A. Szirmai, W. Naude, L. Alcorta [Елект-ронний ресурс]. - Oxford Scholarship Online, 2013. - Режим доступу: http: //www. oxfordschol arship. com/view/ 10. 1093/acprof:oso/9780199667857.001.0001/ acprof-9780199667857.

7. Tregenna F. Manufacturing Productivity, Deindustrialization, and Reindustrialization [Електронний ресурс] / F. Tregenna / UNU-WIDER: World Institute for Development Economics Research. - Working Paper No. 2011/57. - 2011, Sept. - Режим доступу: http://www.wider.unu.edu/ publications/working-papers/2011/en_GB/ wp2011-057/.

8. Westkamper E. Towards the Re-Industrialization of Europe. A Concept for Manufacturing for 2030 / E. Westkamper. -Berlin: Heidelberg, 2014. - 119 p.

9. A growing number of American companies are moving their manufacturing back to the United States [Електронний ресурс] // The Economist. - 2013. - 19 Jan. -Режим доступу: http://www.economist. com/ news/special-report/21569570-growing-number-american-companies-are-moving-their-manufacturing-back-united.

10. Губанов С. Неоиндустриализация плюс вертикальная интеграция (о формуле развития России) / С. Губанов // Экономист. - 2008. - № 9. - С. 3-27.

11. Губанов С.С. Неоиндустриальная модель развития и ее системный алгоритм / С.С. Губанов // Экономические и социальные перемены: факты, тенденции, прогноз. - 2014. - № 3. - С. 23-44.

12. Коновалов В.М. Деиндустриализация и реиндустриализация / В.М. Коновалов // Россия: тенденции и перспективы развития. Ежегодник. Вып. 8. / РАН. ИНИОН. Отд. науч. сотрудничества и межд. связей; отв. ред. Ю.С. Пивоваров. - М., 2013. - Ч. 1. - С. 58-62.

13. Смолий К.А. Реиндустриализа-ция: социально-философский аспект / К.А. Смолий // Свободная мысль. - 2014. - № 1. - С. 202-204.

14. Татаркин А. Зарубежный опыт неоиндустриализации и возможности технологического сотрудничества для российской экономики / А. Татаркин, Е. Андреева // Проблемы теории и практики управления. - 2016. - № 4. - С. 5-16.

15. Хубиев К.А. О структурной перестройке российской экономики на новой промышленной основе [Электронный ресурс] / К.А. Хубиев // Проблемы современной экономики. - 2015. - № 3. -Режим доступа: http://www.m-economy.ru/ art.php?nArtId=5473.

16. Shehab al-Makahleh Neo-Indust-rialization and the Age of Innovation Shine in Emerging Markets / Shehab al-Makahleh [Електронний ресурс] // World Economic Journal. - 2013. - No 9(30). - Режим доступу : http://world-economic.com/arti cles_ wej-299.html.

17. Губанов С. Иллюзия постиндустриализма / С. Губанов // Беларуская думка. - 2009. - Червень. - С. 77-83.

18. Амоша А.И. Неоиндустриализация и новая промышленная политика Украины / А.И. Амоша, В.П. Вишневский, Л.А. Збаразская // Экономика промышленности. - 2012. - № 1-2. - С. 3-36.

19. Бшорус О.Г. Проблеми глобально! модершзацп та iмперативи неош-

дустрiалiзащï транзитивних краш / О.Г. Бшорус // Економiчний часопис-XXI. - 2012. - № 9-10. - С. 3-6.

20. Украша ХХ1: неошдус^альна держава або «крах проекту»?: моногра-фiя / В.1. Ляшенко, СВ. Котов; НАН Украши, 1н-т економiки пром-стi; Полта-вський ун-т економши i торгiвлi. - Кшв, 2015. - 196 с.

21. Кшдзерський Ю.В. Промисло-вiсть Украши: стратегiя i полiтика структурно-технологично':! модершзацп: моног-рафiя / Ю.В. Кшдзерський; НАН Укра'ь ни, 1н-т екон. та прогнозув. - Кшв, 2013. - 536 с.

22. Воробьев Е.М. Неоиндустриализация как форма экономической модернизации / Е.М. Воробьев, Т.И. Демченко // Вюник Харювського нащональ-ного ушверситету iменi В.Н. Каразша. -2013. - Серiя «Мiжнароднi вщносини. Економiка. Крашознавство. Туризм. -№ 1042. - С. 76-80.

23. Прушковская Э.В. Промышленность как составляющая вторичного сектора экономики в условиях глобализации / Э.В. Прушковская // Вестник университета «Туран». - Алматы: Эверо, 2013. - № 2 (58). - С. 9-15.

24. Шепетько Р. I. Неошдус^аль защя як фаза технолопчного розвитку реального сектору економши / Р. I. Шепетько // Формування ринкових вщносин в Украшу зб. наук. праць. - 2014. - № 8. -С. 29-33.

25. World Steel in Figures 2015 [Електронний ресурс] / World Steel Association. - 2015. - 32 р. - Режим доступу: http://www.worldsteel.org/dms/internetDoc umentList/bookshop/2015/W orld-Steel-in-Figures-2015/document/W orld%20Steel% 20in%20Figures%202015.pdf.

26. Steelmaking raw materials: market and policy developments / Organisation for Economic Co-operation and Development. - Paris: OECD Publications, DSTI/

SU/SC(2012)1/FINAL, 11 oct. 2012. - 70 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.oecd. org/sti/ind/steelmaking-raw-materials.pdf.

27. Зависимость КНР от импорта сырья выросла до рекордного уровня [Электронный ресурс] / Бизнес-портал UGMK.INFO. - 2014. - 16 июня. - Режим доступа: http://www.ugmk.info/news/zavi-simost-knr-ot-importa-syrja-vyrosla-do-rekor-dnogo-urovnja- .html.

28. Steel's contribution to a low carbon future / World Steel Association. -Worldsteel position paper, June 2014. - 6 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.worldsteel.org/dms/internetDocu mentList/bookshop/ Steel-s-contribution-to-a-Low-Carbon-Future2014/document/Steel_s %20contribution%20to%20a%20Low%20 Carbon%20Future%202014.pdf.

29. Никифорова В.А. Концептуальные положения неоиндустриализации развитых и развивающихся стран / В.А. Никифорова // Problems of social and economic development of business: Collection of scientific articles. - Publishing house «BREEZE», Montreal, Canada, 2014. -Vol. 1. - рр. 116-120.

30. Технологическая платформа БРИКС Промышленного инновационного клуба [Электронный ресурс] // Вестник центра Организации объединенных наций по промышленному развитию «ЮНИДО в России». - 2014. - № 13 (Март-апрель). Спецвыпуск. Производство металлов и металлопродукции, металлургическое машиностроение. -с. 7-8. - Режим доступа: http://www.umdo-russia.ru/archive/special_02/special_02_art4/.

31. Чукин М.В. Перспективы международного промышленного сотрудничества стран БРИКС в области металлургии [Электронный ресурс] / М.В. Чу-кин, О.Н. Тулупов, И.В. Кульков // Вестник центра Организации объединенных наций по промышленному развитию

«roHH^O B POCCHH». - 2013. - № 9. -C. 36-41. - Pe^HM gociyna: http://www.uni-do-russia.ru/archive/num9/ art9_9/.

32. Communication from the Commission to the Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of Regions. Action Plan for a competitive and sustainable steel industry in Europe / European Commission. -Brussels, XXX COM(2013) 407. - 23 p. [EneKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM gociyny: http://eur-lex.europa.eu/legalcontent/EN/TX T/?uri=CELEX: 52013DC0407.

33. A Steel Roadmap for a Low-Carbon Europe 2050 / The European Steel Association. EUROFER. - Brussels, 2013. -35 p. [E^eKTpoHHHÜ pecypc]. - Pe^HM goc-Tyny: http://www.eurofer.org/eurofer/Publi-cations/pdf/2013 -Roadmap.pdf.

34. The role of the steel industry in a Circular Economy and its proposals ahead of the Commission's Launch of a Revised Package [E^eKipoHHuu pecypc]/ The European Steel Association. EUROFER. - Pe-ähm gociyny: http://www.eurofer.org/News %26Media/PublicationsLinksList/Eurofer% 20supplement%202015%20W-0%20PMagz. pdf.

35. Communication from the Commission to the European parliament, the Council, the European economic and social committee and the Committee of the regions. Closing the loop - An EU action plan for the Circular Economy / European Commission. - Brussels, 2.12.2015, COM (2015) 614 final. - 21 p. [E^eKipoHHuu pecypc]. - Pe^HM gociyny: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri= CELEX:52015DC06 14.

36. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. For a European Industrial Renaissance / European Commission. - Brussels, 22.1.14, COM(2014) 14 Final. - 25 p. [Ene-

ктронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mpo.cz/ dokument147202.html.

37. Manifesto 2014 for the Members of the European Parliament [Електронний ресурс] / The European Steel Association. EUROFER. - Режим доступу: http ://www.eurofer. org/News%26Media/Pub licationsLinksList/201406-Manifesto2014_ EP.pdf.

38. Pardo N. Prospective Scenarios on Energy Efficiency and CO2 Emissions in the EU Iron & Steel Industry / N. Pardo, J.A. Moya, K. Vatopoulos / European Commission. Joint Research Centre. Institute for Energy and Transport. - Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2012. - 50 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.eurosfaire.prd.fr/ 7pc/ documents/13 55390994_j rc_green_steel. pdf.

39. Communication from the Commission to the European parliament, the European Council, the Council, the European economic and social committee, the Committee of the regions and the European investment bank. Steel: Preserving sustainable jobs and growth in Europe / European Commission. - Brussels, 16.3.2016, COM (2016) 155 final. - 13 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec. euro-pa.eu/DocsRoom/documents/15947.

40. Выручка от экспорта украинского металла в 2015 году упала на 38% [Электронный ресурс] / Бизнес Цензор. -24.03.16. - Режим доступа: http://biz. cen-sor.net.ua/news/1350/vyruchka_ot_ekspor-ta_ukrainskogo_metalla_v_2015_godu_upa-la_na_38.

41. Мазур В. Металлургия Украины: состояние, конкурентоспособность, перспективы [Электронный ресурс] / В. Мазур // Зеркало недели. - 2010. -№ 8, 27 февр. - Режим доступа: http://zn.ua/ECONOMIC S/metallurgiya_ukrai ny_sostoyanie,_konkurentosposobnost,_per-spektivy-59365.html.

42. Ншфорова В.А. Загальний стан i проблеми модершзацп украшсько! металургп / В.А. НЫфорова // Перший етап модершзацп економши Укра'1ни: до-свщ та проблеми: моногр. / О.М. Алимов, О.1. Амоша та iH.; за заг. ред. В.1. Ля-шенка; 1ЕП НАН Укра1'ни, КПУ. -Запорiжжя: КПУ, 2014. - 798 с. (Пщроз-дiл 2.3.1). - С. 290-300.

43. Довкшля Укра'1ни у 20082014 рр. [Електронний ресурс] / Державна служба статистики Укра'1ни. - Режим доступу: http:// www.ukrstat.gov.ua.

44. Танака Н. Новая промышленная революция [Электронный ресурс] / Н. Танака // Вестник центра Организации объединенных наций по промышленному развитию «ЮНИДО в России». - 2010. -№ 1 (Декабрь). - С. 56-57. - Режим доступа: http://www.unido-russia.ru/archive/ num1/art13/.

45. Угода про асощащю мiж Украиною, з одше'1 сторони, та Свропейським Союзом, Свропейським ствтовариством з атомно'1 енергп i 1'хшми державами-членами, з шшо'1 сторони // Офщшний вюник Укра'1ни. - 2014. - № 75. - Т. 1. -Ст. 2125.

46. Ншфорова В.А. Проблеми та перспективи европейського ринку збуту укра'нсько! металопродукцп у сучасних умовах [Електронний ресурс] / В.А. Н!-юфорова // Глобальш та нацюнальш проблеми економши. - 2015. - Вип. 8. -С. 228-234. - Режим доступу: http://www.global-national.in.ua/issue-8-2015/ 16-vipusk-8-listopad-2015-r/1424-nikiforo-va-v-a-problemi-ta-perspektivi-evropejsko-go-rinku-zbutu-ukrajinskoji-metaloprodukt-siji-u-suchasnikh-umovakh.

47. Проект Закону «Про внесення зм1ни до статп 13 Закону Укра'ни "Про зовшшньоеконом!чну д1яльшсть" щодо зменшення дефщиту брухту чорних ме-тал!в на внутр!шньому ринку» в1д 20 кв1т-ня 2016 р. № 3868 [Електронний ресурс] / Верховна Рада Укра'ни. - Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/web-proc4_1?pf3511=58020.

48. В Украине повысили экспортную пошлину на металлолом [Электронный ресурс] / Украинский бизнес-ресурс. - 31.03.2016. - Режим доступа: http://ubr.ua/market/industrial/v-ukraine-po-vysili-eksportnuu-poshlinu-na-metallolom-390695.

Надшшла доредакцИ 04.08.2016р.