CC BY
21УДК 631.1(092)
НАУКОВА ТА ОРГАН1ЗАЦ1ЙНА Д1ЯЛЬН1СТЬ ВИДАТНОГО СЕЛЕКЦ1ОНЕРА Б.М. ЛЕБЕДИНСЬКОГО
Г. В. Кулик, молодший науковий спiвробiтник
1ванвська дослiдно-селекцiйна станця 1нституту цукрових бурякв УААН
Актуальысть дослщження еторп вггчизняно'Т аграрноТ науки зумовлена ТТ науковим i суспiльним значенням, осмисленням мюця i ролi перших селекцiйних установ у аграрному виробництвi. Крiм того, це мае велике практичне значення для процеав реформування АПК. Подальший розвиток аграрноТ науки мае базуватися на юторичному досвiдi минулого та аналiзi ТТ сучасного стану, що допоможе у виршенн складних питань ринково'Т економiки. lсторiя аграрноТ науки вщображае стан сiльського господарства у вщповщну iсторичну епоху [1].
Важливу роль у становленнi сiльськогосподарсько' науки в^грали вченi-теоретики свiтового масштабу: Д.1. Менделеев, В.В. Докучаев, В.В. Вернадський, Д.М. Прянiшнiков, П.О. Костичев та Ышк
Наявнi науковi першоджерела не дають повного уявлення про фактичн етапи становлення i розвитку селекцп цукрового буряку й озимо'Т пшениц i наукову дiяльнiсть у цьому процес селекцiонерiв-аграрникiв, якi працювали на lванiвськiй дослiднiй станцГТ. Тому виникла необхiднiсть у зверненнi до аржвних матерiалiв [2].
У друпй половинi XIX столiття цукроварiння в УкраТн набувае широкого розмаху. Починаеться активна дiяльнiсть цукрозаводчикiв (Олексiя Григоровича Бобринського, бра^в Артема Яковича i Михайла 1вановича Терещенкiв, 1вана Герасимовича Харитоненка, родини Бродських) щодо виробництва власного наання, яке було значно дешевшим вщ iноземного (капiталiстiв-цукрозаводчикiв) i придатнiшим до мiсцевих клiматичних умов.
Йвень же розвитку галузi був значно нижчим, ыж у кра'Тнах Захщно'Т
Свропи. Основною причиною такого стану слщ вважати вiдсутнiсть
129
наукового забезпечення галузк Тому перед цукроварниками постала нагальна потреба - тюна спiвпраця з науковцями.
З еторп розвитку аграрноТ науки випливае, що окрiм держави науковi дослiдження пщтримували приватнi особи i рiзнi громадськ органiзацiТ. Так, одним iз засновниюв дослщноТ справи в сiльському господарствi УкраТни можна вважати професора А.С. Зайкевича -видатного вченого, агронома, фiзiолога. За перiод з 1881 по 1902 рр. вченим було оргаызовано 37 дослiдних полiв, на яких вивчались технологи вирощування основних польових культур i особливо бурякоаяння. В книзi "О некоторых сторонах культуры сахарной свеклы в связи с нынешним состоянием свеклосахарной промышленности в России" вЫ розкрив шляхи розвитку галуз^ особливу увагу придтивши застосуванню фосфорних добрив для пщвищення врожайност коренеплодiв та створенню високопродуктивних сортiв, що вiдповiдали б мюцевим агроекологiчним умовам. Вiн говорив: "Можно поэтому с уверенностью сказать, что сколько бы ни стремились наши плантаторы сохранить неизменными выписанные иностранные сорта свеклы, это им никогда не удастся... следует стремиться вывести свои сорта, вполне приспособленные к местным климатическим, почвенным и культурным условиям... возлагать эту задачу на семенные хозяйства, совершенно невозможно..."[3].
Створення своТх сортiв можна було здмснити лише на дослщних полях, де вирiшувалися переважно практичн питання мiсцевого господарства. Дослiднi поля в^грали важливу роль у розвитку науковоТ думки в УкраТы, зробили значний внесок у теорю i практику сiльського господарства, i все ж вони не могли забезпечити подальший розвиток украТнськоТ науки.
Зв'язати науку з практикою стьського господарства могли ттьки дослiднi станцiТ. Вперше в 1908 р. на Всеросмсьш нарадi з органiзацiТ дослщноТ справи була оприлюднена модель програми оргаызацп дослiдноТ справи i схвалена МУстерством землеробства [4].
Дослiднi станцil мали за мету здмснювати дослiдження з урахуванням "використання результатiв для мюцевих потреб". У спецiальному роздiлi програми йшла мова про необхiднiсть розвитку селекцп та ТТ державноТ пщтримки.
У листопадi 1897 р. було вщкрито lванiвську дослiдно-селекцiйну станцiю, названу так на честь засновника станцп 1вана Герасимовича Харитоненка.
Серед обов'язкових напрямiв дiяльностi 1ваывськоТ ДСС були агротехычний, селекцiя сiльськогосподарських рослин, ентомолопя i фiтопатологiя, хiмiчний аналiз та метеоролопя.
130
Для виршення актуальних питань землеробства i селекцГТ цукрового буряку на станцю запрошуються вiдомi вченi Я.М. Жуков, Б.М. Рождественський, В.1. Сазанов, Б.М. Лебединський та iншi. Очолив станцю професор О.Ф. Гельмер [5].
Засновником селекцмно'Т роботи з цукрового буряку та х^бних злакiв на 1ваывсьюй ДСС вважаеться Борис Миколайович Лебединський, визначний вчений, генетик i селекцюнер, здiбний органiзатор наукових дослiджень, великий знавець з методики дослщно'Т справи. Ним обфунтоваы програми селекцмно'Т роботи i розробленi методики Т'хнього проведення.
ВЫ прийшов на дослiдну станцю в 1909 р. i зразу ж став заступником завщувача 1ваывською ДСС, а згодом з 1911 року -завщувачем ЩСС. Весь цей час вЫ був провщним спецiалiстом iз селекцГТ цукрового буряку та хлiбних злакiв. Борис Миколайович умто вирiшував назрiлi питання забезпечення цукрових заводiв маточним насiнням цукрового буряку. Таким чином, розпочата вченим селекцмна робота тюно пов'язувалась iз замовленнями господарств. Вигiднiсть такоТ справи була наспльки очевидною, що господарства цукрозаводчикiв батька i сина Харитоненюв вiднайшли можливiсть не закуповувати наання iноземного походження, а шляхом оргаызацп власно'Т селекцiТ мати свое наання. Продаж маточного наання в дореволюцмы часи зрiс вiд 11 до 90, а в окремi роки становив 189 пудiв[6]. За радянський перiод вiдпуск насiння цукровим заводам значно зрю i становив у 1926 р. 2490 пудiв.
Багаторiчна праця вченого по селекцГТ цукрового буряку була досить плщною. За час його роботи, сорти 1ваывсько'Т дослщно-селекцiйноТ станцiТ за врожайыстю коренеплодiв i валовим збором цукру займали першi мiсця як серед вгтчизняних, так i iноземних. Результати дослщжень за 1924-1926 рр. показали, що серед селекцмного матерiалу перебували надзвичайно цЫы раси, якi за корисними ознаками значно перевищували закордонн сорти, що i нинi вважаються кращим вихiдним матерiалом для селекцГТ.
На основi цих матерiалiв у 1929 р. створено 4 сорти цукрового буряку, як за державним сортовипробуванням увмшли в першу групу, а сорт 1ваывська марка № 2 за збором цукру зайняв перше мюце. Рекордну продуктивнють виявив сорт 1ваывський 1305, районований у 1934 р., i упродовж довгого часу використовувався як стандарт. Сорт створений на основi селекцiйних матерiалiв, що одержали високу оцiнку в попереды роки.
Поряд iз селекцею буряку цукрового, Б.М. Лебединський плщно працював над сортами пшеницi озимо'Т, селекцiя яких розпочалася в 1909 р. На основi глибокого вивчення погодних умов зони та поведЫки мюцевих сортiв визначились пiдходи до добору вихщного
131
матерiалу, обфунтування методики селекцiТ та принцитв добору рослин. Детально була розкрита сама техыка селекцiйного процесу. Плщнють цих теоретичних розробок переконливо пщтверджена в подальшiй практичнiй роботi за створення та впровадження у виробництво високопродуктивних сор^в пшеницi озимоТ, а саме: Дюрабль - надзвичайно спйкий до несприятливих умов; Альфа спйка - ранньостиглий, стiйкий, урожайний; Бета спйка - тзньостиглий, стiйкий, iз середньою врожайнiстю.
Високу продуктивнiсть виявили лУТ пшеницi озимоТ 1ваывськоТ станцп 2705, 2704, 2742, 2707, рекомендованi для впровадження в сiльськогосподарське виробництво. З 1920 р. створено новi сорти, як характеризувались високою продуктивною, зимостiйкiстю, стiйкiстю до вилягання, ураження бурою листковою iржею i доброю яюстю зерна. У двадцятi роки ц сорти витримували жорстку конкуренцю з кращими сортами iнших наукових установ i були вiдомi не лише в УкраТы, а й за и межами[7].
Створення Б.М. Лебединським нових високопродуктивних сортiв пшениц озимоТ дало змогу дослiднiй станцп у 1921 р. збтьшити вщпуск посiвного матерiалу цукрозаводам, розсадникам, дослщним установам i населенню до 1836 пудiв. З кожним наступним роком вщпуск наання зростав i в 1926 р. сягнув 4302 пудiв.
Поряд з успшною селекцiйною роботою Борис Миколайович вiв широку пропагандистську дiяльнiсть з впровадження нових сор^в у виробництво, брав активну участь у симпозiумах, наукових з'Тздах, виставках, виступав перед вiдвiдувачами станцiТ, на курсах слухачiв агромiнiмуму, серед селян. ВЫ дбав про вивчення еторп аграрноТ науки [8].
Свою справу виконував з любов'ю, творчою вщдачею, дохiдливо, з натхненням.
Його робота на 1ваывсьюй ДСС була припинена в листопадi 1928 р. у зв'язку з переведенням до м. Киева на посаду завщувача вщдтом селекцп Всесоюзного науково-дослiдного iнституту цукровоТ промисловостi i Наркомхарчопрому СРСР.
28 липня 1937 р. УДБ НКВС УРСР м. Киева за необфунтованим звинуваченням (участь у антирадянсьюй шкщницьюй оргаызацп) був заарештований i вщправлений етапом до Москви, де утримувався у Бутирськiй в'язницi.
4 листопада 1937 року вмськовою колегiею Верховного суду СРСР Б.М. Лебединський засуджений до вищоТ мiри покарання - розстрту. Вирок виконано у той же день у м. Москва.
Прожив всього 52 роки, з них 32 вщдаы науковм роботi. Значне наукове надбання, як i його iм'я, були на довгий час забуп. Реабiлiтовано вченого лише в 1957 р.
132
Вчений залишив великий науковий доробок. ВЫ уперше в еторп станци зробив "Климатический очерк Ивановской опытно-селекционной станции по данным 1898-1912 гг." [1914 р.] [9]. З-пщ його пера вийшло ряд фундаментальних праць: "Методика селекции сахарной свеклы на Ивановской селекционной станции" [1923 р.]; "Индивидуальный и массовый отборы при селекции сахарной свекловицы" [1923 р.]; "Очередные задачи селекции озимой пшеницы в связи с достигнутыми результатами" [1923 р.]; "Сортоиспытание и селекция главнейших хлебов: Хлебные злаки" [1914 р.]. 3 1927 р. на станци започатковане перюдичне видання: "Бюлетень 1ДСС", де в кожному номерi друкувались науковi прац iз селекци цукрового буряку, озимо'Т пшеницу жита, зокрема i Б.М. Лебединського.
Спецалюти цукробуряковоТ галузi у 1929 р. одержали його книгу "Изучение сортов сахарной свеклы при различных внешних приемах культуры" (ствавтори Котуков Г.Н. та Селiхов В.В.).
Велику увагу Б.М. Лебединський придтяв поширенню досвщу серед масового читача-селянина, який вирощував буряк цукровий та пшеницю. На 1ваывсьюй дослщно-селекцмнм станци в той час видаються: "Веснян поради" й "Осiннi поради", де Б.М. Лебединський публкував сво'Т працi, доступы широкому колу читачiв. Видаеться безлiч плакатiв, листiвок, буклетiв, якi поширюють науковий досвщ, зближують науку з масами. Прац визначного вченого, генетика, селекцюнера, опублiкованi в чисельних друкованих виданнях 20-30-х роюв XX столбя, зберiгають наукову цiннiсть i пониы, оскiльки в них вiдображена iсторiя аграрноТ науки. Збереглися науковi прац в рукописах, якi сьогоднi теж мають важливе значення. Таким е рукопис, датований 1909 р. - "Организация селекционной работы в Ивановской опытно-селекционной станции по сахарной свекловице и хлебных злаках".
Значне мюце займае наукова дiяльнiсть вченого у перюд перебування його на посад завщувача вщдтом селекцГТ Всесоюзного науково-дослщного iнституту цукровоТ промисловостi Наркомчарчопрому СРСР з 1928 р. по 1937 р. Цей перюд науково'Т дiяльностi Бориса Миколайовича мало вщомий вченим i фахiвцям, i потребуе подальшого вивчення.
Наукова спадщина визначного вченого, доктора стьськогосподарсько'Т науки, заслуговуе дбайливого вивчення. Вона допоможе молодому поколЫню значно пщвищити свiй науковий рiвень.
Використана л^ература:
1. Вергунов В.А., Юрпаль З.П. Вивчення iсторiТ аграрноТ науки УкраТни в архiвних фондах//Бюлетень ЦНСГБ УААН. - Вип. 2(2). - К., 2001. С. 79-85.
2. Науковi прац 1ваывськоТ дослщно-селекцмноТ станцп 19011997 рр.: Науково-допомiжний бiблiографiчний покажчик / Центр, наук. с.-г. б-ка уаан, 1нститут цукр. буряюв, lванiвська дослщно-селекцiйна станцiя; Упоряд.: Кулик Г.В., Дерлеменко Т.Ф., Полякова Л.Д.; Наук ред. Слободяник М.С. - Суми: Козацький вал, 2000.- 66 с. (До 100 рiччя 1ДСС).
3. Зайкевич А. О некоторых сторонах культуры сахарной свеклы в связи с нынешним состоянием свеклосахарной промышленности в России. - Харьков, 1889. - 136 с.
4. Гельмер О.Ф. Автобиография (аржв музею 1ДСС).
5. Труды Ивановской сельскохозяйственной опытной станции П.И. Харитоненко. Вып. 1/Сост. Я.М.Жуков. - X.: Печатное дело, 1901.-254 с.
6. Шапошников И.И. К тридцатилетию Ивановской опытной станции / Бюлетень 1ваывськоТ дослщноТ та селекцмноТ станцп Цукротресту. Ч.З. Редкол.: Шапошников 1.1., Лебединський Б.М., Демиденко Б.Г. - Охтирка. 1927.- С.1-8.
7. 1ваывська зональна дослщна та селекцмна станця: Пам'ятка екскурсанта / 1ван.досл.-селек.ст.; Уклад.: Демиденко Б.Г., Кириченко А.1., Гринько Т.Х. та Ы.;- Пщ ред. Шапошникова 1.1. - Охтирка: Книгосптка, 1930. - 52 с.
8. Лебединский Б.Н. Климатический очерк Ивановской опытной селекционной станции по данным 1898-1912гг.// Тр. ИОСС, П.И. Харитоненко. - Сумы, 1914. - Вып. 6. - С. 3-116.
9. Лебединский Б. Н., Колгушкин А. Д. Хлебные злаки: Сортоиспытание и селекция главнейших хлебов// Тр. ИОСС, П.И. Харитоненко. - Сумы, 1914. - Вып. 11. - С. 117-279.
10 Лебединский Б. Н. Результаты селекции и сортоиспытания озимой пшеницы 1909-1916 гг.: Тр.ИОСС. - Ахтырка. 1918. - Вып. 7. -136 с.
11. Лебединский Б. Н., Максимович С.А, Схематический план посевов сахарной свекловицы в 1918 г. Краткое описание основных сортов: Тр. ИОСС, П.И. Харитоненко. - Ахтырка. 1918 - 34 с.
12. Лебединский Б.Н., Практические выводы из работ Ивановской станции по селекции озимой пшеницы (1909-1921 гг.): Тр. ИОСС. - Ахтырка. 1921. - Вып. 8. - 22 с.
13. Лебединский Б. Н. Методика селекции сахарной свеклы на Ивановской селекционной станции: Тр. ИОСС, - К .: Сахаротрест, 1923.-Вып. 10.-23 с.
14. Лебединский Б. Н. Индивидуальный и массовой отборы при селекции сахарной свекловицы: Тр. ИОСС, - К .: Сахаротрест, 1923. -Вып. 11. - 19 с.
15. Лебединский Б. Н. Очередные задачи селекции озимой пшеницы в связи с достигнутыми результатами: Тр. ИОСС, - К., Сахаротрест, 1923. - Вып. 12. - 10 с.
16. Лебединский Б. Н. Характеристика сортов озимой пшеницы по зимостойкости в условиях района Ивановской станции// Бюллетень ИДСС Сахаротреста. - К., 1927. 4.3.- С. 8-35.
17. Лебединский Б. Н. Из работ селекционного отдела по сахарной свекловице/ Бюллетень ИДСС Сахаротреста. - К., 1927. - 4.1. - С. 9-37.
18. Лебединский Б. Н., Котуков Г.Н., Селихов В. В. Изучение сортов сахарной свеклы при различных внешних приемах культуры: Тр. ИОСС, - К .: Сахаротрест, 1929. - Вып. 16. - 74 с.
УДК 631.527.2:633.41 (92)
Кулик А.В. Наукова та оргаызацмна дiяльнiсть видатного селекцюнера Б.М. Лебединського//Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 3. - С. 129-136.
В статт розкрито творчий шлях одного з засновниюв селекцмноТ роботи з буряку цукрового та хлiбних злаюв Бориса Миколайовича Лебединського. Визначено мюце 1ваывськоТ дослщно-селекцмно'Т станци, як науково-дослщно'Т установи i роль ТТ у розвитку селекцмно'Т науки в УкраТнк
Ключовi слова: В.М. Лебединський, дослщы станци, 1ваывська ДСС, наанництво, озима пшениця, селекця, сорти, х^бы злаки, цукровий буряк, цукрозаводчики.
УДК 631.527.2:633.41 (92)
Кулик А.В. Научная и организаторская деятельность видающегося селекционера Б.Н. Лебединського // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 3. - С. 129-136.
Определено место Ивановской опытно-селекционной станции, как научно-исследовательского учреждения в селекционной науке в Украине. Непосредственно раскрыт творческий путь основоположника селекционной работы по сахарной свекле и хлебным злакам Бориса Николаевича Лебединского, видного ученого, большого знатока методики исследовательской работы, творца сельскохозяйственной науки.
УДК 631.527.2:633.41 (92)
Kulik A. The talented scientific capable organizer // Сортовивчення та
135
охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 3. - С. 129-136.
In clause the role and development of the Ivanovo skilled - selection station, as research establishment is determined. A creative way founder of selection work on sugar beet and grain cereals of Boris Nikolayevich Lebedinskiy, outstanding scientific, large connoisseur of a technique of research work, creator of an agricultural science also is directly opened.
