CC BY
13
УДК 636.7:616.15:611.018.53
1ршденко С.В., астрант © Харювська державна зооветеринарна академ1я
НАТУРАЛЬН1 К1ЛЕРИ СОБАК ТА ÏX МОРФОФУНКЦЮНАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА В НОРМ1 I ПРИ ЧУМ1 МЯСОЩНИХ
Була здтснена спроба визначити, де (у тстковому мозку чи у печтщ) утворюються натуральт кшери. Для цього був здтснений пошук цих клтин у кровi i паралельно в печтщ здорових собак та собак, хворих на чуму. Анал1з отриманих даних дозволяе стверджувати, що NK у собак утворюються у тстковому мозку, в печтку вони потрапляють iз кров 'ю.
Ключовi слова: собаки, NK, кров, печтка, юстковий мозок, чума м 'ясогдних.
Вступ. У OTCTeMi захисту тварин i людини вщ шфжування ïx рiзноманiтними бюлопчними патогенами одне i3 перших мюць належить натуральним або природним кшерам (NK, ЕК) [2].
Натуральш кшери - це особлива популящя лiмфоцитiв, яю вiдрiзняються вщ звичайних лiмфоцитiв великими розмiрами, наявнiстю у ïxнiй цитоплазмi особливих гранул, але головне - це те, що щ клiтини можуть розтзнати i одразу пiсля цього знищувати будь-якi клiтини, iнфiкованi будь-якими збудниками, причому можуть це робити до 7-9 разiв, раз за разом i далi розтзнавати нове i знищувати його [1,2,7].
На жаль, НК-захист дie короткочасно, тшьки до пiдключення до захисту факторiв специфiчного iмунологiчного захисту.
Отже, звертатися до цього захисту оргашзм може лише на раншх етапах розвитку шфекцшного захворювання, стимулювати цей захист можна також на цих же етапах [2,4,6,8].
Серйозною перепоною в управлшш НК-захистом е наше незнання мюця, де виробляються НК. Вважаеться, що у людини щ клiтини мають кiстковомозкове походження, у тварин - не лише ккткомозкове, але й печшкове, але безперечних доказiв цього не мае [2,5,7,9].
Проте, питання про мкце вироблення НК у тварин е не тшьки важливим елементом знання про iмунологiчний неспецифiчний захист, але й надзвичайно необxiдним елементом практичноï iмунологiï [2,4,6].
Справа зводиться до того, що печшка у тварин е тим органом, в якому часто розвиваються рiзноманiтнi важкi патологii, вони можуть значно заважати реалiзацiï НК-захисту, навiть зводити його нанiвець.
У зв'язку з вищевикладеним:
Мета роботи - уточнити мкце вироблення NR у собак.
© 1ршденко е.В., 2009
95
Завдання дослщження:
1. Здшснити пункцшну бюпсш печiнки у собак для визначення рiвня вмюту в нiй ЫК.
2. Порiвняти рiвень вмiсту ЫК в кровi i за результатами пункцшно! бюпсп у печiнцi у здорових собак в рiзнi перiоди захворювання !х на чуму м'ясощних.
Матерiал i методи дослщження. Дослiдження проведено на 17 здорових статевозрших собаках рiзних порiд i безпорiдних, двох догах, трьох боксерах, чотирьох доберман тнчерах, двох шмецьких вiвчарках, шести безпорщних та 12 хворих на чуму м'ясощних, серед хворих - два доги, два боксери, два добермани-тнчери, три шмецьких вiвчарки i три безпорщних.
У вЫх вищеназваних собак тсля проколу вушно! вени бралася кров для тдрахунку наявних у нш натуральних кiлерiв, пiдрахунок здiйснювався на мазках кров^ забарвлених для виведення лейкоформули за Папенгеймом у модифжаци Крюкова. Визначення лейкограми проводилось шляхом диференщального тдрахунку 100 лейкоцита iз використанням рекомендованого для такого тдрахунку одинадцятиклавшного лiчильника, виявленi натуральнi кшери вносились до групи лiмфоцитiв iз окремим пiдрахунком !хнього вмiсту вщносно лiмфоцитiв. У виявлених натуральних кшерах проводився пiдрахунок наявних у 1хнш цитоплазмi азурофiльних гранул (сульфовмiсних глжопроте!шв, хондроiтинсульфатiв, якi виключають можливiсть ферментолiзу складових компонентiв цитоплазми НК перфоршом та гранзимами). За сумою вмкту НК i азурофiльних гранул виводився коефщент грануляци.
Паралельно у вказаних собак здшснювалася аспiрацiйна бiопсiя печшки. Вона проводилась так, як це рекомендуе робота Ханс Г. Шмано та Петер Ф. Сутер. Взятий бюптат служив субстратом для пстолопчного дослiдження, матерiал фiксувався у нейтральному холодному формалЫ, ущiльнювався шляхом просочування тсля вщповщно! обробки парафiном, рiзання блокiв здiйснювалося на мiкротомi системи Майнот, тсля депарафшування гiстозрiзи забарвлювалися гематоксилiн-еозином, азур-еозином, альциановим синiм за Моту з дофарбуванням ядер галоцианшом або гематоксилiном [3].
Крiм цього, використовувалося осмiювання i забарвлення хлоридом золота за рекомендованими приписами [3].
У хворих на чуму м'ясощних гематолопчний i пстолопчний пошук НК здшснювався багато разiв, вiд 4-х до 6, показники, яю отримувались, порiвнювалися iз аналогiчними показниками здорових собак та з показниками доброго або нормального i важкого переб^у захворювання.
Результати дослщження. У кровi собак мютиться вiд 3 до 10% натуральних кiлерiв вiд загально! кiлькостi лiмфоцитiв, якi виявляються. Сама кшьккть лiмфоцитiв на кiлькiсть вмкту НК не впливае. Власне НК у собак значно вiдрiзняються вщ НК iнших тварин, у багатьох тварин НК значних розмiрiв, вони бiльшi за розмiром вiд лiмфоцитiв i дiйсно вiдповiдають сво!й
96
другш назвi - велию гранулярш лiмфоцити. У собак НК дрiбних розмiрiв, таких, як i лiмфоцити, нерiдко меншi за них.
У дослщжених нами порщ тварин зустрiчались собаки з рiзною кiлькiстю НК - великою, середньою та малою.
Кiлькiсть ацидофiльних гранул у натуральних кiлерах також була рiзною, але меншою, нiж у шших тварин - вiд двох до трьох, дуже рiдко зустрiчалися чотири гранули.
Кiлькiсть гранул не залежала вщ кiлькостi НК чи вщ породи собак.
Показники, яю знiмалися, скорiш за все, носили шдивщуальний характер.
НК у печшщ, також рiзнi показники кiлькостi, рiзнi показники вмiсту ацидофiльних або глжопротешвмкних гранул, рiдке спiвпадання кiлькостi НК у печшщ з кшькютю НК у кров1
За матерiалами проведених дослщжень, пошук НК у бюптатах печiнки за допомогою рекомендованих для виявлення НК забарвлень осмieм (осмшвання) i хлористим золотом (золочення) не був устшним.
Позитивнi результати були отримаш тiльки при забарвленнi НК альциановим синiм за Моту з дофарбуванням ядер галоцианшом i забарвленш азур-еозином [3].
Навколо жовчних проток та у мiжбалочних дiлянках поблизу синусодав виявлялися дрiбнi, невеликi кл^ини, в 1хнш цитоплазмi були штенсивно забарвленi у зеленувато-синюватий колiр (реакщя за Моту) гранули, кiлькiсть цих гранул - вщ двох до чотирьох.
При забарвленш азур-еозином у тих же дшянках, що i при позитивному забарвленнi альциановим сишм, визначалась наявнiсть дрiбних клiтин, у цитоплазмi яких були добре пом^ш забарвленi азуром гранули, кiлькiсть 1хня -вiд двох до чотирьох.
У захворших на чуму м'ясощних собак кiлькiсть НК у кровi на самому початку розвитку захворювання пiдвищувалась, це пiдвищення було рiзним за величиною, на кратнiсть пщвищення не впливала початкова кiлькiсть НК, але в середньому кшьккть НК у кровi пiдвищувалася у 2-3 рази, стосовно кшькост гранул у цитоплазмi цих клiтин, то вона не змшювалась, залишалася такою ж, як i у здорових собак.
Кшькють НК у печiнцi i кiлькiсть гранул, якi мiстяться в них, у захворших не змшювалася. Окремi iз цих клiтин зустрiчались навколо внутрiшньопечiнкових проток, поблизу синусовдв i навколо венул.
У мiру покращення стану захворiлих тварин показники НК-стшкост у них приходили до норми, знижувалась кiлькiсть НК у кров^ iз печiнки НК або повшстю зникали, або утримувались у початкових межах.
У тих випадках, коли чума м'ясощних у дослщжуваних собак набувала затяжного перебiгу, перебрала несприятливо, кiлькiсть натуральних кiлерiв у кровi пiсля пiдвищення не знижувалася i не поверталась до норми, а впродовж протязi 6-7 дшв залишалась пiдвищеною, що стосуеться печшки, то у випадку
97
вщсутност у нш патологи, кшькють НК була такою ж, як i у HopMi, у випадку розвитку слизово-катарального холанпту вона пiдвищувалась у 1,5-2 рази.
Нареши, якщо чума м'ясощних ставала затяжною за переб^ом, крiм множинних катаральних запалень, у собак появлялись нервовi розлади, у таких випадках НК iз кровi та iз печiнки зникали, причому, iз печшки - ранiше, нiж iз кров^
У зв'язку з вищевикладеним слщ вважати, що у собак натуральш кiлери продукуються у кiстковому мозку, у печшку вони поступають iз током кровi.
Натуральнi кiлери беруть участь у боротьбi з патолопею, яка розвиваеться у собак, хворих на чуму м'ясощних, тiльки на початкових етапах появи захворювання. £ тдстави вважати, що основним мюцем, де реалiзуеться дiя НК, е кров.
У печшщ NK проявляють свою активнiсть тiльки у випадку розвитку в нш холангiту або можливих iнших патологiй iз запальною основою.
Якщо у собак чума м'ясощних набувае затяжного переб^у, то НК виключаються iз боротьби з патолопею, що розвиваеться.
Висновки:
1. У собак визначалась наявнiсть натуральних кiлерiв у кровi та у печшщ, у кровi наявнiсть натуральних кiлерiв встановлювалась на мазках кров^ забарвлених за Папенгеймом, у печшщ - у пункцшно-астрацшних гiстобiоптатах, забарвлених альциановим синiм за Mowry та азур-еозином.
2. У випадку захворювання на чуму у собак на самому початку розвитку цього захворювання, кшькють натуральних кiлерiв збiльшувалось у кровi значно бiльше, нiж у печшщ.
3. У випадку важкого переб^у чуми м'ясощних НК iз кровi та печiнки у собак зникали, причому iз кровi зникали рашше, нiж iз печiнки.
4. За отриманими даними, НК у собак виробляються у кютковому мозку, у печшку вони потрапляють iз ккткового мозку.
Л1тература:
1. Бережков Н.В. Pit-клетки - тканевая форма больших гранулосодержащих лимфоцитов с естественной киллерной активностью// Архив анатомии, гистологии и эмбриологии.-1991.-т.100, № 3.-с.5-15.
2. Зак К.Г. Большие гранулярные лимфоциты. Новое понятие в гематологии и иммунологии/ Зак К.Г., Бутенко А.К.// Гематология и трансфузиология.-1985.-т.30, №9.-с.45-53
3. Кругова И.Ф. Естественные киллеры и методы их исследования// Лабораторная диагностика.-1998.-№ 2(4).-с.32-36
4. Славина Е.Т. Лимфоциты - естественные киллеры (NK-клетки) -эффекторные клетки противоопухолевой резистентности// Итоги науки и техники/ ВИНИТА. сер. Онкология. - 1984.-т.13.-с.98-141.
5. Хаитов Р.М. Естественные киллеры, феноменология/ Хаитов Р.М., Маджадов А.В.// Успехи современной биологии.- 1984.-№1.-с.3-19
6. Herberman R.B. Immunorgulation and natural killer cells// Mol. Immunol.- 1982.- v.19, №.10 - Р. 1313-1321
98
7. Langman K. Natural killer cell// Nature.-1980.-v.286, №5770.-p. 208-215
8. Roth C. Stromal - cell regulation of natural killer cell differentiation/ Roth C., Rothlyn C., et al // J.Mol.Ved..-2007.-v.1.-p.21-28.
9. Uliberg M. Recicling and target capacity of human natural cells// J.Exp., Med.-1981.-v.153.,№3.-p.615-628.
Summary Irnidenko E.V., post graduated studied Kharkov state zooveterinary academy.
NATURAL KILLERS OF DOGS AND THEM MORPHO-FUNCTIONAL DESCRIPTION IN A NORM AND AT THE DOG'S PLAGUE.
It was done attempt to define the place of produced for the dogs of natural killers. The search of these cages is done in blood and in a liver for healthy dogs and dogs of ill by a plague. Probably NK appear in marrow, and in a liver get with blood.
Key words: dogs, NK, blood, liver, marrow, plague of carnivorous.
Cmammx nadiumna do peda^ii 26.03.2009
99
