CC BY
76
УДК 1:316.3+340.12
Ю. Ю. Калиновський, доктор фшософських наук, професор
НАЦЮНАЛЬНА 1ДЕЯ ЯК Ц1НН1СНА ДЕТЕРМ1НАНТА ДЕРЖАВОТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ В УКРА1Н1
Досл1джено сутшсш характеристики украгнськог нащональног ¡дег. Проанал1-зовано нац^ональну ¡дею украгнського народу у щнмсному вим1р1. Визначено особли-вост1 ¡нтерпретацт нащональног ¡дег у науковому дискурс¡. Обгрунтовано кореля-тивмсть розвитку нащональног 7дег та державотворчого процесу в Украгм.
Ключовi слова: нащональна ¡дея, державотворення, ц1нност1, нащональна св1-дом1сть, духовна культура.
Актуальтсть проблема. Протягом вторичного поступу украшсько'1 нацп державотворчий процес набував рiзних форм та змютовного наповнен-ня. Як вщомо, характер державотворення обумовлений низкою чинниюв, зокрема економiчними, пол^ичними, правовими, сощокультурними та ш. На наше переконання, штегральним св^оглядним тлом становлення держа-ви е нащональна iдея, яка являе собою проект розвитку певного народу як суб'екта юторп.
У нашому дослщженш ми ставимо за мету розглянути щншсний аспект украшсько'1 нащонально'1 ще'1 як пiдrрунтя державотворення.
Аналiз наукових джерел i публЫацш. Нацiональна щея, на думку Н. Левченко, це перш за все щншсна категорiя, феномен духовно'1 культури, який не варто обмежувати лише пол^ичним п компонентом. Тому доречно стверджу-вати, що украшська нацiональна щея мае оргашчно поеднати в собi надбання нащонально'1 духовно'1 культури й елементи загальнолюдсько'1 пол^ично'1 тра-дицп. Нацiональна iдея як матриця державотворення вщображае реальну ю-торiю украшського народу, розвиваеться одночасно з його формуванням, однак на бiльш високому рiвнi свого iснування перетворюеться в украшську держав-ницьку iдею, що вщдзеркалюе iнтереси й почуття вах народiв, якi складають сьогоднi украшську пол^ичну нацiю [1, с. 2-3]. Отже, нащональна щея стано-вить проект розвитку саме пол^ично'1 нацп як полiетнiчноi спiльноти, функщ-онування яко'1 грунтуеться на демократичних принципах, культурному плюра-лiзмi, захистi нащональних iнтересiв у рiзноманiтних сферах.
Можна погодитися з думкою О. Гришва про те, що нащональна щея лопчно виводиться з нащонально'1 мрп i являе собою концентровано оформ-
98
© Калиновський Ю. Ю., 2016
лену тд впливом нащонально! ел^и суть нацп як певно! людсько! стльно-ти та визначае !! роль у свiтовому процесi [2, с. 6].
Продовжуючи вказанi роздуми, зазначимо, що нацiональна iдея конкре-тизуе нацiональну мрiю, екстраполюючи !! у практичну площину розвитку певно! нацп та становлення !! державносп. На наше переконання, нащо-нальна щея е духовно-цiннiсною основою державотворчого процесу, на-прямом розвитку етнонащонально! спiльноти.
Аналiзуючи сутнiсть нащонально'! ще'!, вiдомий укра!нський дослiдник О. Куць визначив низку !! функцiй, яю вiдiграють важливу роль як у нащо-твореннi, так i у державотворенш. Зокрема до таких функцш вiн вiдносить такi: етнонацiотворчу (визрiвання у людськiй спiльнотi потреби у самоор-гашзацп в окремий етнос); штегруючу (згуртовуе в едину спшьноту рiзнi етноси); iдентифiкацiйну (сприяе самовизначенню й самоусвiдомленню окремих народiв та !х представникiв); культурологiчну (з народно! культури формуе загальнонащональну культуру); аксюлопчну (орiентацiя на певнi цiнностi, що впливають на свiдомiсть спiльноти); державотворчу (усвщом-лення необхiдностi створення пол^ичних iнституцiй та !х функцiонування) [3, с. 100].
У контекст нашо! науково! розвiдки особливу увагу варто придшити аксiологiчнiй функцп нащонально! ще'!. Вочевидь, нацiональна iдея грунту-еться на низщ цiнностей, якi спрямовують певний народ до омрiяноi мети — побудови незалежно! держави, облаштування етнонацiонального буття у неповторний споаб, притаманний тiльки цiй спiльнотi. Нащональна iдея стае об'еднавчим чинником стратепчного розвитку народу лише тодi, коли щнносп, що в нiй закладеш, подiляють як елiта, так i пересiчнi громадяни.
Водночас особлива роль у розробленш та втiленнi нащонально! ще! на-лежить елiтi суспшьства — iнтелектуальнiй та полiтичнiй меншосп, яка здатна повести за собою неактивну бшьшють i, проявляючи пол^ичну волю, духовну силу, реалiзовувати щнносп та прiоритети нащонально-держав-ницького розвитку. З цього приводу видатний укра!нський мислитель В. Ли-пинський зазначав, що керiвництво в перетвореннi усякого пасивного, хоча й вщмшного вщ iнших, але часто нацiонально несвщомого колективу в ор-ганiзовану, усвщомлюючу себе нацiю, i керiвництво у творенш нових форм громадського життя вже усвщомлено! нацп скрiзь i завжди виконуе певна активна меншють, яка завдяки сво!й моральнiй i матерiальнiй силi висува-еться на чолi нацп i творить динамiчнi — матерiальнi i духовнi — громадсью цiнностi, що потiм переймаються i присвоюються пасивною бiльшiстю наци, об'еднуючи 11 весь час в один сущльний, усвiдомлюючий себе нащо-нальний органiзм [4, с. 10].
На переконання фахiвцiв, нащональну щею можна штерпретувати як стратепчну мету нацюнального прогресу, породження i виразник нащонально! самосвщомосп. У цьому визначеннi мютяться двi важливi складовi нащонально! ще!. Перша полягае в тому, що нащональна щея — це форма ментального осягання нащею свого психолопчно-культурного змiсту, тобто характерного темпераменту, здiбностей, нахилiв, звичок, звича!в, вщношення до космосу, у тому чист до землi, на якiй живе, до шших народiв i нащй, яку вiдносять до поняття «нащональна самосвщомють». Друга — це форма ментального осягання коршних щнностей свого iснування i цiлей свое! дiяльнос-тi, якi iз останшх випливають. Отже, нацiональна iдея е сумою «нащонально! самосвщомосп» та «стратепчно! мети нацiонального прогресу» [5, с. 48].
Вщповщно розвиток та осягнення нащонально! ще! у вiтчизняному со-цiокультурному просторi потребуе пiдвищення рiвня нащонально! само-свiдомостi народу, !! прояву у державно-полiтичнiй дiяльностi, повсякденних поведшкових практиках. Нацiональна iдея, в свою чергу, е пщгрунтям ю-нування нащонально! свiдомостi та самосвщомосп, духовним стрижнем державотворення.
На основi нащонально! свщомосп базуються досягнення нацiональних штереав, цiнностей, юторично! долi. Звiдси бажання зберегти цi особли-востi, не пщдатися асимiляцii, розвивати нацiональну культуру, розвивати традицп, звича!, прагнення до економiчного та полiтичного суверенiтету, створення нащонально! держави, громадянського суспшьства. Тому нащональна свщомють е конститущйною основою нацп [6, с. 119].
На нашу думку, на основi щнностей, закладених у нащональнш ще'!, повинна формуватися стратепя розвитку держави, прюритетш напрями !! позищювання на мiжнароднiй аренi. Як зазначае О. Луцюв, укра!нська на-щональна iдея — це не лише програма дш на завтра, засвоення i збережен-ня набуткiв минулого, його юторичних, традицiйних iнституцiй, а й науково обгрунтоваш, сконсолiдованi, шновацшш та iнтеграцiйнi спрямування су-часниюв у свiтоглядному, мотивацiйно-цiннiсному та шших духовно-шфор-мацiйних i просторово-часових вимiрах [7, с. 209-210].
Реалiзацiя нащонально! ще! повинна мати конкретний змют, наповню-ватися практичними кроками у розбудовi Укра!нсько! держави. Укра!нська нащональна щея та вiдповiдно державницький в^чизняний поступ мають грунтуватися на таких щнностях та прiоритетах, як сощальна справедли-вiсть, рiвнiсть усiх громадян перед законом, свобода життевих стратегш, повага до нащонально-культурних традицiй укра!нського народу та етнона-цiональних спшьнот, що мешкають на !! теренах, демократизм у вах сферах суспшьного життя, втiлення моральних норм у сощальних вiдносинах тощо.
На переконання В. Паачника, iерархiю нащональних щнностей та систему нащональних прюрите^в визначае переважно нащональний iдеал. Цiнностi та прiоритети формують життевi орiентацii нацп й людини у свiтi, а отже, е результатом поеднання власного та запозиченого загальнолюдсько-го досвщу, що став нащональним надбанням [8, с. 62].
З цього приводу слушно зауважуе А. Фартушний, що украшська нащональна щея — це iерархiзована система духовних вартостей, що об'ективно склалася у процес етногенезу й нащогенезу автохтонного населення Подншров'я i Поднiстров'я i котра адекватно вiдображае реальнi умови ю-нування цього населення [9, с. 29].
Свого часу, розмiрковуючи над вказаними проблемами, розкриваючи мету нащонального розвитку, його щншсш прiоритети, М. Драгоманов намагався наповнити нащональш традицп сучасним суспшьно-пол^ичним змiстом. На думку вченого, провщним завданням визвольного руху Укра-1'ни мусить стати 11 повернення до ам''1 вiльних i культурних европейських народiв, до цiнностей та засад сучасно'1 цившзацп, з розвитком яко'1 Укра-1на була мiцно пов'язана в минулому. Наголошуючи на життевш необхщ-ностi «европе'зацп» укра'нського нащонального руху, М. Драгоманов порiвнював юторш Укра'ни з нацiонально-визвольними рухами шших народiв Свропи. Минуле i майбутне Укра'ни М. Драгоманов бачив у евро-пейському суспiльно-полiтичному просторi, закликав не перебшьшувати реального значення рис нацiональноi «окремiшностi» украiнцiв вiд сусщ-нiх народiв, вирiзняти за цими зовшшшми рисами спiльнi iнтереси та тенденцп загальноевропейськоi iнтеграцii. Вiн був упевнений, що единий слушний шлях поступу украшщв — це рух до европей^^' цивiлiзацii [10, с. 35-36].
Як i за часiв М. Драгоманова, ключовим питанням для прискорення дер-жавотворчих трансформацiй в Укршш на сьогоднi е тривалють процесу ро-зумiння та сприйняття европейських щнностей уам укр^'^ським суспшь-ством, в усiх регiонах. Адже усвщомлення громадянами цих цiнностей та 1'хнього значення для кожного здатне запустити процес масштабшший, анiж пщписання угод чи договорiв. Тобто процес евроштеграци знизу. Саме свiто-гляд громадян, а не географiчнi межi формують нинi кордони европейського цившзащйного простору [11, с. 38]. Важливо, щоб вiтчизняна нацiональна iдея мютила европейськi демократичнi цiнностi, якi б сприймалися й реаль зовувалися у рiзноманiтних сферах суспiльного буття.
Аналiзуючи сучаснi iнтерпретацii нацiональноi iдеi як щншсного пiд-грунтя державотворення, варто навести позищю вiтчизняного дослiдника О. Ляшенка, який вважае, що украшська нащональна щея повинна стати пол^ичним проектом майбутньо'1 нацii, смисложиттевим чинником нащо-
нального розвитку. Вщтак нащональну щею слщ вважати щеею нацп як спшьноти з такими характеристиками:
1) полiетнiчна, консолщована шститутом громадянства, приналежшсть до Укра!ни як спшьно! Батькiвщини;
2) свщома свое! пол^ично! мети — побудови незалежно!, економiчно мщно! та сощально!, демократично!, правово! держави;
3) об'еднана спшьшстю юторично! долi, мовою, культурними традищя-ми, толерантнiстю корiнного, укра!нського етносу щодо численних етнiчних груп [12, с. 253].
Для того щоб нащональна щея стала дiевою основою устшного модер-нiзацiйного проекту, вона мусить вщповщати певним вимогам. Першою з них е !! вiдповiднiсть таким цiнностям, як нащональний iнтерес та нащо-нальний ментал^ет. Нацiональна iдея зароджуеться та виникае в масовш свiдомостi як певна потреба, необхщшсть. Необхiднiсть породжуеться чинниками життя народу i кра!ни — економiчними i полiтичними вщноси-нами в суспшьста, культурою та iсторiею народу, його прагненням до пев-ного сценарiю свого майбутнього, яю стають своерiдним емпiричним пщ-грунтям формування нащонально! ще!. Спроби довшьного конструювання нацiональноi iдеi приреченi на провал [13, с. 140].
Можна стверджувати, що сучасний державотворчий процес в Укра!ш потребуе модершзацп уявлень про нащональну щею, внесення певних ко-ректив до !! щншсного наповнення. Так, М. Розумний виокремлюе три групи чинниюв, що визначають динамiчнiсть та конструктившсть розвитку нащонально! ще!. Перша група — це дiя когнiтивних чинникiв суспiльноi свщомосп, котрi сфокусованi в самому понятл «iдея». Повноцiнний розви-ток нащонально! ще! можливий як вiдновлення здатносп оформлювати свiй досвiд, свое сприйняття дiйсностi в певнiй оптимiзованiй стратеги поведш-ки. Модернiзована нацiональна щея — це новий суспшьний орiентир укра-!нсько! нацii. У нш мають знайти свое узагальнене вираження коршш проб-леми буття спшьноти, в якш вони знайдуть свое образне, лопко-понятшне та практично-вольове розв'язання. Нацiя у цьому випадку виступае суб'ектом, надшеним невiд'емними властивостями кожного суб'екта — свободою й творчютю. Друга група чинникiв умовно може бути об'еднана пщ назвою нащонально! генетики. Для людини природним е бачити себе чужими очима. 1дентичшсть звичайно розглядають як сукупшсть основних ас-пекпв суспшьного самоусвiдомлення людини. Iдентичнiсть дорiвнюе на-лежностi до спiльноти. Нарештi, третя група чиннимв — цивiлiзацiйна динамша, адже ми живемо в час, коли величезш маси людей перейшли вщ стану спокою до стану руху [14, с. 401-404].
Цшшсне наповнення сучасно" штепретацп украшсько!' нащонально!' ще!' викликае багато суперечок та дискусш. Разом з тим, на думку фахiвцiв, формуючи нащональну iдею, закладаючи в '11 основу прогресивну нащо-нально-державну iдеологiю, не враховуеться те, що в сучасних умовах непродуктивно вкладати в змют нащонально!' ще", з одного боку, можливють концептуально-психолопчно!' експлуатацп низки арха'1'чних символiв i кон-сервативних щей, а з другого — однобiчну орiентацiю на вестернiзований лiбералiзм та культ безнацiональних цiнностей «горизонтального св^огля-ду». Подолання зазначено" проблеми може повнощнно вiдбутися лише в напрямку «третього шляху», згiдно з яким необхщно враховувати як куль-турну своерiднiсть Укра'ни, так i глобальнi тенденцп сучасного свiту [15, с. 211].
У контекст державного будiвництва нащональна щея повинна бути ш-теграцшним свiтоглядним пiдгрунтям, на основi якого консолщуеться по-лiтична нацiя, створюеться проект розвитку кра'ни на майбутне. Як слушно зауважуе дослщник М. Безотосний, на суспшьному рiвнi необхщна наявнiсть спiльних цiнностей, що е передумовою об'еднання шдиввдв у спшьноту. Потрiбен синтез цiнностей у едину систему для створення iдеалiв. Передумовою зародження консолщащйно!' ще" е усвщомлена еднiсть, яка дозволяе шдивщам ототожнювати себе з нацiею. Якщо спшьш цiнностi, iдеали та усвщомлена едшсть е передумовою об'еднання нацп, то засобом п консолi-дацп е полiтичний ресурс [16, с. 70].
Висновки. Отже, нащональна щея украшського народу мае базуватися на юторичному, культурному, духовному, ментальному пщгрунп. Лише в цьому випадку вона буде сприйнята широкими верствами населення та стане основою втшення державницького проекту. Аксюлопчною основою нащонально" ще" мають бути як щнносп демократичного гатунку, так i ду-ховно-культурш традицii та прiоритети нашого народу.
ЛИТЕРАТУРА
1. Левченко Н. В. Нащональна щея як чинник державотворення в Укра'ш / Н. В. Левченко // Теор1я та практика держ. управлшня. - 2009. - Вип. 2. - С. 66-75.
2. Гришв О. Украшська нащональна щея як проблема науки / О. Гришв // Етшчна 1стор1я народ1в Свропи : зб. наук. пр. / Ки'в. нац. ун-т ¡м. Т. Шевченка. - К., 2001. - Вип. 9. - С. 4-8.
3. Куць О. М. Усвщомлена незалежнють: як/чи реал1зована етнопол1тична свобода? (Украшсью реалп) : монограф1я / О. М. Куць. - Х. : ХНУ ¡м. В. Н. Каразша, 2013. -368 с.
4. Липинський В. Листи до 6рат1в-хл1боро61в. Про щею \ оргашзащю укра!нського монарх1зму / В. Липинський. - К. ; Фшадельф1я, 1995. - 470 с.
5. Дузь-Крятченко О. П. Укра!нська нащональна щея: якою !й бути? / О. П. Дузь-Крятченко, Е. М. Лисицин // Зб. наук. пр. Центру военно-стратег. дослщжень Нац. ун-ту оборони Укра!ни ¡м. 1вана Чернях1вського. - 2014. - Т. № 3. - С. 45-49.
6. Лавриненко С. О. Проблема формування нащонально! свщомосп сучасно! моло-д1 / С. О. Лавриненко // Вюн. Нац. ав1ац. ун-ту. Сер.: Фшософ1я. Культуролопя. -2011. - № 2. - С. 117-120.
7. Луцюв О. М. Укра!нська нащональна щея як духовно-штелектуальний код со-борност народу: етшчний, штеграцшний та цившзацшний вектори / О. М. Луц-юв, Н. М. Попадинець // Регюн. економша. - 2011. - № 3. - С. 209-211.
8. Паачник В. М. Суть та структура нащонально! ще! / В. М. Паачник // Ефектив-нють державного управлшня : зб. наук. пр. - 2013. - Вип. 36. - С. 60-67.
9. Фартушний А. Нащональна щея як динам1чна система духовних вартостей / А. Фартушний // Укра!нська нащональна щея: реалп та перспективи розвитку. -Льв1в : 1н-т народознавства НАН Укра!ни, 1999. - Вип. 1. - С. 12-37.
10. Погребняк В. Громадянське виховання: Укра!нська Нац1ональна !дея у творчос-т1 Михайла Драгоманова / В. Погребняк // Педагопчш науки. - 2014. - Вип. 60. - С. 30-42.
11. Вшшчук О. В. Особливосп трансформацп полггичних ц1нностей укра!нського сусп1льства у постреволюцшний пер1од / О. В. Вшшчук // Вюн. Дншропетр. ун-ту. - 2015. - № 1. - С. 33-40.
12. Укра!нська пол1тична нащя: генеза, стан, перспективи / В. С. Крисаченко, М. Т. Степико, О. С. Власюк та ш. ; за ред. В. С. Крисаченка. - К. : Н1СД, 2004. -648 с.
13. Ирен М. Архетипов! засади становлення та розвитку укра!нсько! нащонально! ще! / М. П1рен // Публ. управлшня: теор1я та практика. - 2013. - Спец. вип. -С.136-143.
14. Розумний М. Нащональна щея: вщкрипсть новому й свггу як штеграцшний ор1ентир укра!нського суспшьства / М. Розумний // Укра!на на шляху до Свропи / [упоряд. В. I. Шкляр, А. В. Юричко]. - К. : Етнос, 2006. - С. 395-409.
15. Козловець М. Нащональна щея як рефлекшя нацюнально-культурно! щентич-носп / М. Козловець, Ю. Ковтун // Плея : наук. вюн. - 2013. - № 73. - С. 210-212.
16. Безотосний М. Нащональна щея - основа консолщацп укра!нського суспшьства на сучасному етат / М. Безотосний // Рщний край. - 2013. - № 2 (29). - С. 69-72.
НАЦИОНАЛЬНАЯ ИДЕЯ КАК ЦЕННОСТНАЯ ДЕТЕРМИНАНТА ГОСУДАРСТВЕННОГО СТРОИТЕЛЬСТВА В УКРАИНЕ
Калиновский Ю. Ю.
Исследованы сущностные характеристики украинской национальной идеи. Проанализирована национальная идея украинского народа в ценностном измерении.
Определены особенности интерпретаций национальной идеи в научном дискурсе. Обоснована коррелятивность развития национальной идеи и процесса государственного строительства в Украине.
Ключевые слова: национальная идея, государственное строительство, ценности, национальное сознание, духовная культура.
NATIONAL IDEA AS VALUE-DETERMINANT OF STATE-CREATION PROCESS IN UKRAINE
Kalinovsky Y Y
Investigated the essential characteristics of the Ukrainian national idea. It is proposed to interpret national idea as a strategic goal of national development and conceptual ground state processes in Ukraine. Defined the components of the national idea: the first is that the national idea is a form of mental comprehension nation's psychological and cultural content, the second component reflects the fundamental value of existence of the people and especially its existence.
Analyzed national idea of the Ukrainian people in terms of values. In particular, the Ukrainian national idea and in accordance state domestic progress should be based on values and priorities such as social justice, equality of all citizens before the law, freedom of life strategies, respect for national and cultural traditions of Ukrainian people and ethnic communities living on its territory, democracy in all spheres of public life, the embodiment of moral norms in social relations etc.
Defined features interpretations of the national idea in the scientific discourse. It was shown that national unity is interpreted as political, cultural, spiritual and ethno-mental characteristics. Specifies the functions of the national idea, among which are crucial ethno-nation-creation, integrating, identity, cultural, axiological and state-creative. It is alleged that the strategic goal of implementation of the national idea is to build an independent state. It is proved that the national idea is the uniting factor of strategic development only when values that it laid shares both elite and ordinary citizens.
Grounded correlativity ideas and development of the national state building process in Ukraine. The national idea has to modernize accordance with the requirements of today while keeping the spiritual values of the Ukrainian people. The national idea is the basis of effective statehood modernization project if meets the following requirements: democratic, progressive, spirituality. In modern conditions the national idea as the state-project should not absorb archaic symbols and conservative ideas and focus on purely liberal (globalized, denationalized) values. Ukrainian national idea should be based on historical, cultural, spiritual, mental and motivated implemented in specific projects of development of the state.
Key words: national idea, state-creation, values, national consciousness, spiritual culture.
