CC BY
12УДК 631.527:633.14"324"
СПАДКУВАННЯ МОРФОЛОГ1ЧНИХ I ШЬКЮНИХ ОЗНАК Р1 В1Д СХРЕЩУВАННЯ ДОНОР1В З В1ДМ1ННИМИ СЕЛЕКЦ1ЙНИМИ ОЗНАКАМИ ЖИТА ОЗИМОГО (8ееа!е оегеа!е)
B. В.Скорик, доктор сльськогосподарських наук
Носвська селекцйно-досл'дна станця Чернгвського '¡нституту АПВ УААН I. М. Ляшко, студент,
C. С. Не/жпапа, студент, I. М. Давидюк, студент
Нацональний унверситет бюресурав i природокористування Украни, спеЦалЗаця «Селекця i генетика сльськогосподарських культур», * IV курс
Селекцюнери досягли ютотних ус-пiхiв у створены високоврожайних сор^в жита озимого. Успшна селекцмна робота
з житом в останн десятилiття виявилась можливою завдяки поглибленню знань з генетики й цитогенетики цieT культури. На
Науковий кер1вник - професор Скорик В. превеликий жаль, селекцмы роботи в УкраТ'ы з житом проводяться в дуже обмежених масштабах, а з генетики -взагалi вщсутнк
Розвиток нових напрямiв у бiологiT ускладнив виршення селекцiйних про-грам i поставив вимогу органiзацiT промiжного етапу в роботi, зокрема створення спе^альних батькiвських форм (донорiв i джерел), носив окремих цЫних ознак або Тхних сполучень. Для селекцп е актуальними донори iмунiтету проти рiзноманiтних хвороб, короткостеб-лостi, якостi зерна, його бтковосД особливий тип Ытенсивност фотосинтез-тичного апарату зi сланким типом кущення в оаннм перюд i еректоТдним листком перед виходом рослин у трубку, а також потужною азотофксуючою здат-нiстю кореневоТ системи.
Рiд 8еса!е у процес еволюцп не утворив полiплоTдного ряду - в уах видiв жита диплоТдне число хромосом дорiв-нюе 14. Експериментально iндукована полiплоTдiя (автотетрапло'Тфя) призвела до створення нових тетраплощних (2п = 28) форм i сортiв культурного жита. У цьому напряму досягнутi вiдповiднi успiхи. У лiтературi описана низка випад-юв спонтанноT появи автотетраплоTдiв i анеуплоTдiв культурного жита [1, 2]. У популя^ях жита, особливо диких видiв,
В.
часто виявляються В-хромосоми, якi в^^зняються вiд основного набору розмiрами i високою мiнливiстю TхньоT чисельностi у рiзних рослин, але вони необов'язковi для нормального розвитку [3]. Геном роду жита позначають символом К (вщ англiйського Куе -жито).
У жита спостер^аеться значне варiювання характеристик карютипу (чи-сельностi i морфологiчноT будови хромосом), на пiдставi чого В. Г. Смирнов запропонував для опису набору хромосом окремих рослин i форм викорис-товувати термЫ „карюм" [4]. Бiльшiсть вивчених морфолопчних ознак (анто-цiанове забарвлення рiзних частин рослини, восковий покрив, опушення пiд колосом, розгалужений колос, нормальн звисаючi пластинки листка тощо) домн нантнi i спадкуються переважно моно-генно. 1снують данi про материнський вплив спадкування крупност зерывки, довжини стебла i колоса [5].
Видтення з полiморфних популя-цм жита рiзноманiтних спадкових варiан-^в за морфологiчними, фiзiологiчними, бiохiмiчними ознаками дае змогу ство-рювати генетичну колекцю зразкiв, у яких зосереджене внутршньовидове рiзноманiття, що створюе основу для вивчення генетичноT детермiнацiT рiзних
ознак i особливостей. Ще бiльша прихо-вана спадкова рiзноманiтнiсть мiститься у популя^ях i представлена рецесивними алелями в гетерозиготних рослинах. Виявлення цього прихованого рiзнома-ыття найдieвiшим чином вщбуваеться за iнбридингу [6, 4]. Однак у жита безпосереднм аналiз гетерозиготностi рослин у популяцiях шляхом Тх самоза-пилення неефективний через високий ступЫь самонесумiсностi.
Нам видаеться рацiональним провести опис спадковоТ рiзноманiтностi жита, подiляючи ознаки рослини на структуры (морфолопчы), фiзiологiчнi (тип розвитку, стiйкiсть проти хвороб, сумю-нiсть при заплщнены тощо) й бiохiмiчнi (вiдмiннiсть за забарвленням рiзних час-тин рослини). Подт досить умовний, оскiльки, без сумыву, в основi мiнливостi морфолопчних ознак лежать часто невiдомi ще бiохiмiчнi змiни, а фiзiолог-пчно рiзнi типи рослин часто рiзняться i морфологiчно.
Методика i матерiали дослщ-жень. У процесi тривалоТ селекцiТ на домiнантну короткостеблiсть (ген Н1) видтено зразок жита з вщсутнютю воскового покриву на листках i стеблi, а також Ыший зразок з еректоТдною будо-вою листка i вiдсутнiстю лiгули. Генетич-ним аналiзом встановлено моногенний рецесивний характер спадкування вщсут-ностi воскового покриву у рослин, а також еректоТдност i безлiгульностi листковоТ
пластинки при схрещуваны ix 31 звичаи-
ними рослинами жита. Рецесивн гени вщсутност воскового покриву символiзо-ван як wcwc (waxen cover) у гомозиготному стаы, а рецесивн гени еректоТдноТ форми листковоТ пластинки - elel (erective leaf) у гомозиготному станк Створено новий донор жита, у якому поеднано домЫантну короткостеблють, рецесивнi еректоТднiсть i вщсутнють воскового покриву з генетичною символiкою - HlHlelelwcwc (Р2). Даний донор представляе Ытерес для практичноТ селекцiТ, тому виникла потреба вивчення спадковоТ передачi вказаних морфолопч-них ознак при схрещуваннк Для таких схрещувань обрано стабтьний за проявом висоти, звичайноТ звисаючоТ листковоТ пластинки i густого воскового покриву сорт В'ятка 2 з альтернативною генетичною вщмЫнютю - hlhlElElWcWc (Р1) (рис. 1).
Вибираючи зразки для схрещу-вання використовували принципи Г. Менделя [7]:
- рослини проявляли у поколЫнях константно вщмЫы ознаки;
- материнськ рослини захищен вщ потрапляння невiдомого пилку при за-плiдненнi (додатково ця умова контро-лювалася проявом рецесивних ознак материнськоТ форми в F1);
- гiбриди, а також Тхн нащадки в F1 не проявляли пом^них порушень фертиль-ностi.
HlHlelelwcwc hlhlElElWcWc
Рис. 1. Альтернативы ознаки рослини жита озимого
ДомЫанты ознаки використовува-лися як маркеры, тому схрещування проводили без кастрацп, шляхом iзоляцiT окремих материнських рослин пщ пергаментними iзоляторами до початку кв^ування. Чоловiчi колоски з нероз-критими пиляками пiдводили знизу в iзолятор i пiднiмали вище материнських квтек, щоб пилок, падаючи вниз, потра-пляв на материнськi приймочки маточки. Схрещування проводили реципрокно. Наання вихщних батькiвських форм i реципрокних гiбридiв F1 висiвали сад-жалкою типу „хлопушка" з площею живлення 30 х 5 см, за схемою Pi: F1(P1 / Р2): fi(P2 / Р1): Р2. На дiлянках гiбридiв першого поколiння F1(P1 / Р2) бракували високорослi рослини, зумов-лен геном hl, а серед гiбридiв F1(P2 / Р1) виривали рослини з проявом еректор-Tдностi листка або вщсутнютю воскового покриву, що зумовлен рецесивними генами el i wc вiдповiдно. Нащадки вiд схрещування генетично вщмЫних бать-кiвських форм, рiзних за однieю парою ознак, у реципрокних схрещуваннях ви-явилися однаковими. Використання домЫантних маркерних геыв при гiбридизацiT жита економило час, працю, кошти i не пщдае сумнiву повну пб-риднiсть F1.
У стадiT молочно-восковоТ стиглос-т рослини виривали з коренем, досу-шували на стелажах i аналiзували з визначенням висоти рослин (см), продуктивно!' кущистост (шт.), довжини головного колоса (см), ктькост квтек i зерен у колосi (шт.), озерненост i щiльностi колоса (%), а пiсля обмолоту на молотарц МКК-2 визначали масу зерна з колоса (г) i масу 100 зерен з рослини (г) на електричних вагах ВЛКТ-500.
Статистичну обробку результат проводили за П. Ф. Рокицьким [8, 9].
Результати й обговорення дос-лщжень. У таблиц наведенi середнi
арифметичнi (X ± S^) ктькюних ознак
генетично вiдмiнних батькiвських форм i Tхнiх реципрокних гiбридiв F1. Середня висота рослин сорту В'ятка 2 (Р1) i нового донора домЫантно1 короткостеблостi, еректоTдностi та вщсутност воскового
покриву (Р2) рiзнилися за ^ею ознакою мiж собою на 116,3 см, (Р < 0,001). Згщно iз законом спадкування кiлькiсноT ознаки середня арифметична гiбридiв першого поколЫня мусить складати близько поло-вини суми двох вихщних батьювських форм, тобто у нашому випадку це становило близько 163,01 см [9]. У дос-л^ф середня висота пбридних рослин першого поколЫня виявилася нижчою вiд очiку-ваноT середньоT на 50 см. В Р1 проявилося домiнування короткостеб-лостi зумовлене геном Н1 у гетерозиготному станк Пбриды рослини Р1(Р2 / Р1) в из н ачалися короткостеблютю, але зовнiшньою пригнiченiстю рецесивних алелiв е1 i wc у гетерозиготному станк Вiдмiннiсть мiж середыми арифметик-ними реципрокних гiбридiв за висотою рослин вияви-лася неютотною (табл. 1).
Висота рослин жита вщноситься до ознак з невисоким варюванням. Визначення мЫливост кiлькiсних ознак за фенотитчним складом популяцп жита озимого надзвичайно важливе для селекцп. 1снуе пряма залежнiсть мiж величиною варювання i ефективнiстю добору. Коефiцiенти варювання висоти рослин у нового донора коротко-стеблостi, еректоTдностi i вщсутност воскового покриву становили 6,88 ± 1,04%, а у сорту В'ятка 2 цей показник виявився 10,39 ± 1,16% (Р<0,05). Роз-подiл висоти рослин вихiдних бать-ювських компонентiв за частотою мiж собою не перекривався i коливався в Р1 вiд 134 до 289 см, у Р2 - вщ 90 до 117 см. Коефщенти варiювання реципрокних гiбридiв виявилися невисокими (8,28 -9,44 %) i неiстотно вiдрiзнялися мiж собою. Амплiтуда варiювання Р1(Р1/Р2) становила вiд 90 до 130 см, а Р1(Р2/Р1) -вщ 81 до 139 см. У пбриднм популяцп першого поколЫня, де за материнську форму взято донор з домЫантною короткостеблютю, сполучений з проявом рецесивних геыв еректощност i вщсут-ностi воскового покриву, варювання висоти рослин виявилося скупченшим у напряму короткостебловоT форми, що вщповщало асиметричному типу кривоT з позитивним (змiщеним улiво) розподтом варiантiв.
Таблиця 1
Середш арифметичнi X ± кiлькiсних ознак генетично вщмшних батькiвських форм i реципрокних гiбридiв Р1 жита озимого
Ознаки рослин Р1 В'ятка 2 F1 Р1 / Р2 F1 Р2 / Р1 Р2
Генетична формула hlhlElElWcWc hlhlElElWcWc HlHlelelwcwc HlHlelelwcwc hlhlElElWcWc HlHlelelwcwc
Висота рослин, см 221,16 ± 3,01 112,01 ± 0,94 112,72 ± 0,87 104,86 ± 0,07
Продуктивна кущистють, шт. 8,15 ± 0,49 11,63 ± 0,58 12,26 ± 0,48 14,09 ± 0,21
Довжина колоса, см 14,15 ± 0,38 13,59 ± 0,18 13,62 ± 0,14 12,04 ± 0,33
Юлькють квтек у колоа, шт. 86,00 ± 1,65 78,10 ± 1,03 76,50 ± 0,80 71,64 ± 1,55
Продовження таблиц 1
Ознаки рослин Р1 В'ятка 2 F1 Р1 / Р2 F1 Р2 / Р1 Р2
Генетична формула hlhlElElWcWc hlhlElElWcWc HlHlelelwcwc HlHlelelwcwc hlhlElElWcWc HlHlelelwcwc
Юлькють зерен у колоа, шт. 62,75 ± 2,22 68,55 ± 1,35 54,74 ± 1,02 67,64 ± 1,53
Озерненють колоса, % 73,00 ± 2,22 87,78 ± 1,26 71,65 ± 1,15 94,54 ± 4,15
Щтьнють колоса 3,09 ± 0,07 2,90 ± 0,04 2,83 ± 0,03 2,99 ± 0,07
Маса зерна з колоса, г 2,00 ± 0,08 2,75 ± 0,07 2,21 ± 0,05 1,90 ± 0,09
Маса зерна з рослини, г 15,86 ± 1,02 31,49 ± 1,64 26,34 ± 1,04 25,84 ± 1,65
Маса 100 зерен, г 2,72 ± 0,10 4,07 ± 0,35 3,77 ± 0,05 3,04 ± 0,11
Мiж рiзними ознаками спостер^а-ються багаточисельнi зв'язки, якi визна-чаються з допомогою рiзноманiтних статистичних методiв, зокрема кореля-цiйного. Визначення фенотитчних коре-ляцiй широко поширене у всiх галузях бiологiТ, зокрема в генетицк Воно мае важливе практичне значення, оскiльки дае можпивють знаходити зв'язки мiж рiзними господарсько-корисними ознаками i використовувати Тх для потреб селекцiТ при створены нових сор^в, а також для ранньоТ оцiнки особливостей продуктивностi. Фенотитчы кореляцiТ стають об'ектом статистичноТ генетики у тому випадку, коли можна визначити Тхн причини.
У високорослоТ батьювськоТ форми Р1 (сорт В'ятка 2) мiж висотою рослин й Ышими кiлькiсними ознаками не встановлено ютотних фенотипiчних коре-ляцiй. Це свщчить про те, що не передбачаеться ютотних труднощiв при використаннi цього донора у програмах селекцп при схрещуванн з домiнантно короткостебловими зразками.
Висота рослин донора зi сполу-ченням ознак Н1Н1е1е№сшс (Р2) проявила низьку, але ютотну, зворотну кореляцю (г = - 0,35*) з довжиною i озерненiстю колоса (г = - 0,52**), тобто рослини з довшим стеблом виявилися менше озер-ненi. Стратегiею селекцiйного пошуку необхiдно передбачити спрямований до-бiр у низцi послiдовних поколiнь коротко-стеблових рослин з довгим i добре озерненим колосом.
КореляцiТ висоти рослин зi щть-нiстю колоса (г = 0,53**), масою зерна з колоса (г = 0,48*) та рослини (г = 0,53**) i крупнютю зерна (масою 100 зерен з рослини) (г = 0,57**) виявилися середыми прямими. Таю взаемозв'язки враховують-ся у перспективних селекцмних про-грамах.
У досл^ф вирощен i проаналiзо-ванi популяцiТ реципрокних гiбридiв F1 за висотою рослин, що дае можливють провести порiвняння коефiцiентiв коре-ляцiТ i переконатися в правильност вибору стратегiТ селекцп. У F1(Р1 / Р2) i F1(Р2 / Р1) проаналiзовано 97 i 148 рослин та встановлена невисока позитивна
кореля^я висоти рослин лише з масою зерна з рослини (r = 0,31** i r = 0,36***) вщповщно. Це означае, що лише 9 з 97 i 13 зi 148 продуктивнших рослин були довгостебловими. Для уникнення неба-жаного сполучення вказаних ознак необхщно починаючи з F1 проводити спрямований добiр елiтних рослин з коротким стеблом i високою продук-тивнiстю.
Середня арифметична продуктивно!' кущистост високорослого жита В'ятка 2 виявилася на 5,94 шт. меншою вщ донора HlHlelelwcwc (Р < 0,001). Юлькють продуктивних стебел на рослин жита рiзнилася високою мiнливiстю (V = 37,64-47,14%), яка залежала вщ генетичних чинниюв середовища. Варiа-цiйний розподт продуктивно!' кущистостi у бiльшостi зразюв жита мав вигляд криво!' з негативною асиметрiею, у якiй модальний клас зрушений вправо вiд середньо!' арифметично!' [10]. Продуктивна кущистють реципрокних гiбридiв F1 проявила промiжний характер спадкуван-ня й ютотно вiдрiзнялася середньою величиною вщ обох вихiдних батькiвських форм (Р<0,001). Встановлено високий позитивний коефiцiент кореляцп' продуктивно!' кущистостi сорту В'ятка 2 з масою зерна з рослини (r = 0,73***), а також помiрнi кореляцп числа квтек (r = 0,37*) i зерен у колоа (r = 0,46**). У батьювсько!' форми з домЫантним геном коротко-стеблост i рецесивними еректощност й вiдсутностi воскового покриву кореля^я з масою зерна рослини виявилася низькою (r = 0,23), але дещо вищою, ыж у Р1 кореляцiями з кiлькiстю квтек (r = 0,30*) i зерен у колоа (r = 0,41**), високою його озерненютю (r= 0,83***). У реципрокних гiбридiв F1 висок кореляцп' встановлено лише з продуктивною кущистютю (r = 0,84***). Вказан особливостi взаемо-зв'язкiв враховуються у селекцп жита.
За середнiм показником довжини колоса форми hlhlElElWcWc (Р1) i HlHlelelwcwc (Р2) рiзнилися мiж собою на 2,11 см (Р<0,001). Реципрокнi гiбриди F1 за довжиною колоса проявили промiжне спадкування з ухилом у напрямку довго-колосово!' форми В'ятка 2. ВщмЫнють мiж пбридами F1 i батькiвською формою Р2 виявилася iстотною (Р <0,001). Характер спадкування довжини колоса у
першому поколЫы вiдкривае реальнi перспективи створення коротко стебло-вого з довгим колосом вихщного матерiалу жита.
У вихщних батьювських форм встановленi рiзнi за величиною кореляцп' довжини колоса з ктькютю квiток у ньому. У сорту В'ятка 2 коефщент кореляцп' мiж цими ознаками проявився на рiвнi r = 0,65***, а у Р2 всього - 0,12. У пбридних популяцiях F1 кореляцiя мiж
цими ознаками зафксована на рiвнi
*** ***
0,44 i 0,61 , тобто проявилося промiж-не спадкування кореляцм з ухилом до довгоколосово!' форми. Негативна коре-ля^я мiж довжиною i щiльнiстю колоса в уах популяцiях виявилася високою (Р<0,001).
Кiлькiсть квiток у колоа жита В'ятка 2 на 14,36 шт. була бтьшою, ыж у Р2 (Р<0,001). Число квiток у колоа в реципрокних гiбридiв F1 мае проявитися приблизно на рiвнi 78,82 шт., що вiдповiдало фактично отриманому в дос-лiдi [9].
Помiрними виявилися кореляцп' мiж числом квтек i зерен у колоа (г = 0,44-0,65, при Р < 0,001) в уах дослщжених популя^ях. У донора геыв HlHlelelwcwc встановлена висока коре-ляцiя маси зерна з колоса (r = 0,75***) i помiрноï маси зерна з рослини (r = 0,58***). У реципрокних пбридних попу-ля^ях F1 таких кореляцм не встановлено, що вщкривае можливостi для добору сполучення ознак у бажаному спрямуваннк
Число зерен у колоа - надзви-чайно складна ознака, яка залежить вщ генетичних чинниюв i мiнливих умов середовища пщ час онтогенезу. ВщмЫ-нiсть мiж батькiвськими компонентами за ч и слом зерен у колоа становила всього 4,89 шт. i була неютотною. Реципрокн пбриди F1 за числом зерен у колоа виявилися неадекватними. У комбЫацп F1(P1/P2) середня арифметична дорiв-нювала 68,55 ± 1,35 шт., а в F1(P2/P1) -54,74 ± 1,02 шт. (Р < 0,001). Коли як материнську форму у схрещуванн взяли жито сорту В'ятка 2 у F1 проявився ефект гетерозису - 5,8 зерен (Р<0,05). Якщо як материнську форму використано донор геыв HlHlelelwcwc, то проявилася де-преая у 12,9 зерен порiвняно з пршою
батьювською формою (Р<0,001). Обфун-TOBaHi генетичн висновки будуть зроб-ленi пiсля проведення детальних дослщ-жень розщеплення морфолопчних i кiлькiсних ознак у другому поколЫы гiбридiв за вирощування ïx на Носiвськiй та Верхняцьюй селекцiйниx дослiдниx стaнцiяx i Волинському 1нститут АПВ за единою методикою, щоб можна було визначити ктькють рiзниx форм, роздн лити генотипи, встановити 'хн взaемнi кiлькiснi стввщношення i стaтистичнi па-раметри ктькюних ознак за окремими класами рослин.
Кореля^я мiж числом зерен i озерненютю колоса в усix популя^ях була високою (Р<0,001). Низькi, але ютоты, коефiцiенти кореляцiï числа зерен у колоа виявилися в уах популя^ях з масою зерна у колоа i масою зерна з рослини. У сорту В'ятка 2 мiж числом зерен i масою 100 зерен з рослини проявилася кореля^я на рiвнi 0,49***, у Ыших популя^ях тако' зaлежностi не встановлено.
Озерненють колоса визначаеться вщношенням числа утворених зерен до числа квтек у колоа i виражаеться у вщсотках. Мiж бaтькiвськими формами вщмЫнють за озерненiстю колоса стано-вила 21,54% на користь коротко-стеблового зразка Р2 (Р<0,001). Середня озерненють пбридних рослин мала б проявитися на рiвнi 83,77%, але фак-тично характер розподiлу вaрiaнтiв ухи-лявся у напряму батьювсько''' форми F1(P1/P2) = 87,78 %, a F1(P2/P1) = 71,65% вщповщно, рiзниця мiж середньою озерненютю реципрокних гiбридiв була iстотною на рiвнi Р<0,001.
Щiльнiсть колоса у жита озимого не належить до елемен^в структури врожаю, але вона корелятивно пов'язана з його довжиною i числом квтек у ньому. За щтьнютю колоса мiж батьювськими формами i гiбридними популяцiями F1 iстотноï рiзницi не встановлено.
Маса зерна з колоса - важливий елемент продуктивност рослини й уро-жaйностi зерна жита озимого. Адже, основне завдання селекцп жита - збть-шення маси зерна з колоса. Залучен до схрещування зразки культури мали досить високу масу й ютотно рiзнилися мiж собою (Р<0,01). У F1 за масою зерна
з колоса гетерозис проявився на 10,5 % у Р2/Р1 i 37,5 % у Р1/Р2 вщповщно. Ефект гетерозису при використанн високорос-лого зразка сорту В'ятка 2 як материн-сько' форми виявився вищим вщ реци-прокного пбрида, нiж за використання як батьювсько' форми. Всi гiбриднi рослини при використанн високорослого зразка як материнсько' форми виявилися корот-костебловими й вирiвняними за висотою рослин.
Ефект гетерозису можна викори-стовувати для промислового вироб-ництва пбридного нaсiння. Необxiдно опрацювати чiтку програму використання ефекту гетерозису з генною або цитоплазматичною стерильнютю високо-росло' материнсько' форми. Батьюв-ським компонентом майбутнього пбрида доцтьно використовувати форму з домЫантним геном короткостеблостi i рецесивними генами еректощност та вщсутност воскового покриву HlHlelelwcwc.
Маса зерна з колоса проявляе високу позитивну кореляцю з продуктивною рослини (r = 0,69***) i масою 100 зерен з не' (r = 0,71***). Вказаний елемент зумовлений генетичними чинниками з адитивною, домЫантною i епютатичною дiею геыв i його необхщно вдо-сконалювати у рiзниx перспективних селекцiйниx програмах.
Продуктивнють рослин - важлива складова врожайност зерна з одиницi площк За масою зерна з рослини мiж рiзновисокими бaтькiвськими формами встановлено вщмЫнють у 9,98 г на користь донора з домЫантною коротко-стеблiстю i рецесивним проявом ознак еректо'дност й вiдсутностi воскового покриву (Р < 0,001). Згщно iз законом спадкування ознак, зумовлених адитив-ними генами, маса зерна з рослини в F1 мала проявитися на рiвнi приблизно 20,85 г. Фактично ознака продуктивност рослини у гiбридiв F1 проявила ефект гетерозису вщ 26,33 до 51,03% над кращою батьювською формою (Р2). При-чому як i у попередньому випадку, ефект гетерозису виявився значно вищим, коли як материнську форму взято високорос-лий сорт В'ятка 2. Актуальним завданням стае опрацювання коректно' дмово!'
програми оволодЫня ефектом гетерозису за масою зерна з рослини.
Кореля^я маси зерна з рослини виявилася помiрною до маси 100 зерен з рослини (r = 0,44** - 0,57***). Найвищий i стабтьний коефщент кореляцп' проявив-ся мiж масою зерна з рослини i продуктивною кущистютю (r = 0,84***). Таю особливост прояву корелятивних зв'язюв у пбридних рослин жита рiзного генетич-ного походження необxiдно враховувати у практична селекцiï.
За крупнютю зерна (масою 100 зерен з рослини) батьювсью форми вiдрiзнялися на 0,32 г (Р<0,05). При адитивному спадкуванн кiлькiсноï ознаки маси 100 зерен з рослини у гiбридiв F1 передбачалася наближеною до 2,88 г. Фактично в ^(Р.|/Р2) вона становила 4,07 ± 0,35 г, а в реципрокного F1(P2/P1) - 3,77 ± 0,05 г (Р < 0,001).
Ефект гетерозису, що спосте-р^ався у першому поколЫы схрещування у виглядi потужнiшого розвитку ктькюно' ознаки порiвняно з батьювськими росли-нами, встановлено у випадку схрещування високоросло' дрiбнозернистоï форми жита сорту В'ятка 2 hlhlElElWcWc з донором символiзовaниx генами HlHlelelwcwc. ВЫ проявився на рiвнi 41,30%, а в реципрокнм комбЫацп - на 30,90%.
Кореляцп маси 100 зерен прояви-лися з масою зерна з колоса (r = 0,43** -0,71*** ) i масою зерна рослини (г = 0,24 -0,57***).
Висновки. Використання домн нантних маркерних геыв у батьювсько' форми жита озимого, що контролюють висоту стебла, еректощнють листково' пластинки i вщсутнють воскового покриву рослини, при пбридизацп дае можливють безпомилково отримувати пбриды рослини F1. Починаючи з F1 необхщно прово-дити спрямований добiр на сполучення в ел^них рослин короткого стебла i високо' маси 100 зерен. Зменшення висоти рослин у гiбридiв F1 пiдвищувaло продук-тивну кущистють, що в 53 % випадюв збiльшувaло продуктивнiсть рослини.
Довжина колоса в F1 проявила промiжний тип спадкування. Створення виxiдного мaтерiaлу для селекцiï жита з коротким стеблом i довгим колосом не передбачало генетичних ускладнень.
Число зерен у колоа проявляе високу залежнють вщ мiнливиx умов середовища.
У гiбридiв F1 проявився високий ефект гетерозису за масою зерна з колоса, рослини i крупност зерна. Гетерозис за вказаними ознаками виявився вищим при використанн високорослого зразка з рецесивними генами короткостеблост як материнсько' форми.
Використана л^ература:
1. Скорик, В. В. Крупность зерна озимой ржи и эффективность селекции по этому показателю: дисс. канд. с.-х. наук: 06.01.05. / В. В. Скорик. - К., 1974. - 154 с.
2. Кахидзе, И. Т. Мейозис у ин-цухтированной ржи / И. Т. Кахидзе // ДАН. - 1939. - Т.25, №1. - С. 37 - 45.
3. Бреславец, Л. П. Тетра-плоидная форма озимой ржи. / Бреславец Л. П. // Президенту АН СССР Акад. В. Л. Комарову. - 1939. - С. 3-122.
4. Смирнов, В. Г. Генетика ржи. / В. Г. Смирнов, С. П. Соснихина. -Л.: ЛГУ, 1984. - 264 с.
5. Скорик, В. В. Генетичне вдосконалення методiв селекцп озимого жита (Secale cereale L.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. с.-г наук: спец. 06.01.05. Селек^я рослин. / В. В. Скорик - К., 1994. - 25 с.
6. Деревянко, В. П. Актуальные вопросы гетерозисной селекции озимой ржи. / В. П. Деревянко, Д. К. Егоров. - Харьков: Магда LTD, 2008. - 152 с.
7. Stahl W., Rasch D., Siler R., Vahal J. Populations genetik fur tierzucheter . - Berlin - Prag. - 1969. - Р.21.
8. Рокицкий, П. Ф. Биологическая статистика: изд. 3-е, испр. / П. Ф. Рокицкий. - Минск: Высшейшая школа, 1973. - 320 с.
9. Рокицкий, П. Ф. Введение в статистическую генетику. / П. Ф. Роки-цкий. - Минск: Высшейшая школа, 1974. - 448 с.
10. Мерурьева, Е. К. Биометрия в селекции и генетике сельскохозяйственных животных. / Е. К. Мерурьева. - М.: Колос, 1970. - 119 с.
УДК 631.527:633.14"324"
Скорик В. В., Ляшко I. М., Не'Гжпа-па С. С., Давидюк I. М. Спадкування морфологiчних i ктькюних ознак F1 вiд схрещування донорiв з вiдмiнними селекцiйними ознаками жита озимого (Secale cereale). // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрно!' пол^ики Укра'ши, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, Укра'шський шститут експертизи сортiв рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та ш.]. - К., 2009. - № 2 (10)
Для отримання пбридних рослин F1 жита озимого вперше використано донор маркерних геыв домшантно!' висоти стебла, рецесивних еректощност листково!' пластинки та вiдсутностi воскового покриву рослин. Визначен пара-метри та характер взаемозв'язкiв десяти ктькюних ознак у гiбридiв F1 вiд схрещування вiдмiнних за морфолог-гiчними ознаками зразкiв жита.
Ключовi слова: жито озиме, кiлькiснi ознаки, короткостеблють, ерек-тощнють, вiдсутнiсть воскового покриву. ДК 631.527:633.14"324" Скорик В. В., Ляшко И. Н., Неижпа-па С. С., Давидюк И. Н. Наследование морфологических и количественных признаков F1 от скрещивания доноров с альтернативными селекционными признаками ржи озимой (Secale cereale). // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрно!' пол^ики Укра'ши, Державна служба з охорони прав на сорти
рослин, Укра'шський шститут експертизи сор^в рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та iH.]. - К., 2009. - № 2 (10).
Для получения гибридных растений F1 ржи озимой впервые использован донор маркерных генов доминантной высоты стебля, рецессивных эректо-идности листовой пластинки и отсутствия воскового покрова растений. Определены параметры и характер взаимосвязей десяти количественных признаков у гибридов F1 от скрещивания отличительных за морфологическими признаками образцов ржи. ДК 631.527:633.14"324" V. Skorik, I. Lyashko, S. Neizhpapa, I. Davydyuk. Inheritance of Morphological and Quantitative Characteristics of F1 after Crossing Winter Rye (Secale cereale) Donors with Distinct Breeding Characteristics (Secale cereale). // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрно' пoлiтики Укра'ши, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, Укра'шський шститут експертизи сор^в рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та ш.]. - К., 2009. - № 2 (10).
In first time it is used the marker genes' donor of dominant stem shortness, recession erective leaf and absence of waxen plants' cover for the receipt of F1 hybrid plants of winter rye. It is certain the parameters and character of intercommunications for ten quantitative signs at F1 hybrids from crossing of rye standards with distinctive morphological signs.
