Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Сищук Н.Н. Характеристика гибридизационной клоновой семенной плантации лиственниц на Буковине
Приведены материалы по созданию и изучению гибридизационной клоновой семенной плантации лиственниц европейской, японской и даурской на Буковине. Описаны отдельные технологические процессы, касающиеся закладки плантации, а также приживаемости трансплантантов на ней, их семеноношения, общего состояния растений, важных элементов ухода за ними и рационального использования плантационных семян. Отмечены наиболее перспективные клоны каждого вида, представленого на плантации. Проведен прогноз их семеноношения в будущем.
Ключевые слова: лиственницы европейская, японская и даурская, клоновая гиб-ридизационная семенная плантация, создание, семеноношение, уход, использование.
Sischuk N.M. Characterization of hybridized clonal seed plantation of larch in Bukovyna
Materials used to create and study hybridization clonal seed plantation of the European, Japanese, and Dahurian larches in Bukovyna are presented. Certain technological processes related to creation of plantations and viability of transplants on it, their seed production, general state of plants, and important elements of care and management of plantation seeds are described. The most promising clones of each species present on the plantation are noted. A forecast of their future seed production is given.
Keywords: European larch, Japanese and Dahurian larch, clone hybridization seed plantation, creation, seed production, care, use.
УДК582.475:630*1(477.4) Проф. М.1. Сорока, д-р бюл. наук;
доц. Т.В. Юськееич, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
НАСАДЖЕННЯ PINUS NIGRA ARN. НА ПОД1ЛЛ1
Проведено ф1тоценотичш дослщження рослинносп методом Браун-Бланке на-саджень сосни чорно! (Pinus nigra Arn.) на Подшьськш височиш. Встановлено, що насадження сосни чорно! на Захщноподшьському плато у мюцях дубово-грабових л^в не витримують конкуренци з листяними породами. Натомють в Гологорах сосна чорна повшстю натуралiзувалася i дае насшне потомство.
Ключовг слова: сосна чорна (Pinus nigra Arn.), Подшля, метод Браун-Бланке.
Вступ. Насадження екзопв, яю пройшли первинний етап актматиза-цп та вщновлюються в природа самостшно, вщповщно до сучасно! лiсiвничоl науки заслуговують особливо! уваги [1]. Проте приклади устшно! акшмати-зацп перспективних для люового господарства видiв школи суперечать законам розвитку природних екосистем. Подiбнi висновки, ушкальш у своему ро-дi та суперечливi за оцшкою, одержат нами за результатами дослщжень су-часного стану Pinus nigra Arn. на Подшля
Об'екти та методика. Об'ект дослщжень - насадження Pinus nigra Arn. на Подшль Проведено комплексш дослщження, яю включали фггосощ-ологiчнi та rрунтовi описи. Дiагностування синтаксонiв проводили iз застосу-ванням методу Ж. Браун-Бланке [3]. Подано об'еми, структура та назви син-таксошв [4].
Результати дослщження. Дослщження велися у межах Подшьсько! височини на територп Улашювського та Гермаювського лiсництв державного пiдприемства "Чортювське лiсове господарство" та Бiло-Камiнського i Золо-чiвського лiсництв ДП "Золочiвське лiсове господарство". Виявлено рiзновi-
150
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник М.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.6
kobí насадження Pinus nigra, створеш з використанням гетерогенного посад-кового матерiалу. Ми обстежили двi дiлянки пристигаючих насаджень Pinus nigra на територп цього люництва та дев'ять дiлянок молодняюв (20052009 рр. посадки), BidM з яких знаходяться в Улашювському й одна - в Гер-макiвському лiсництвах.
У 26 квартат Улашкiвського лiсництва насадження створенi посадкою Pinus sylvestris L. та P. nigra, проте у тдросп появився Carpinus betulus L., а трав'яне вкриття сформоване типовими неморальними видами: Aegopodium podagraria L., Fragaria vesca L., Galium intermedium Schult., Majanthemum bi-folium (L.) F.W. Schmidt, Pulmonaria obscura Dumort., Viola reichenbachiana Jord. ex Boreau та синантропними видами - Geranium robertianum L., Geum ur-banum L., Chelidonium majus L., Glechoma hederacea L., Urtica dioica L.
У 36 кварталi Улашкiвського лiсництва насадження сформован посадкою Pinus sylvestris та P. nigra, другий ярус створюють Cerasus avium (L.) Moench, Tilia platyphyllos Scop., Fraxinus excelsior L., третш - Carpinus betulus L., Quercus robur L. Шдлюок - Corylus avellana L., Crataegus sp., Euonymus verrucosa Scop., Swida alba (L.) Opiz., Viburnum lantana L. Понов-лення природних деревних видiв складене Acer pseudoplatanus, Carpinus betulus, Cerasus avium, Tilia platyphyllos Scop. Таким же типово неморальним е i трав'яне вкриття, у якому переважають Aegopodium podagraria, Ajuga rep-tans L., Alliaria petiolata (Bieb.) Cavara et Grande, Anthriscus sylvestris (L.) Hoffm., Asarum europaeum L., Calamagrostis arundinacea (L.) Roth., Circaea lu-tetiana L., Convallaria majalis L., Dryopteris filix-mas (L.) Schott, Euphorbia cyparissias L., Fragaria vesca, Galeobdolon luteum Huds., Galium intermedium Schult., Geranium robertianum, Geum rivale L., G. urbanum, Hepatica nobilis Mill., Lathyrus vernus (L.) Bernh., Majanthemum bifolium, Mercurialis peren-nis L., Moehringia trinervia (L.) Clairv., Polygonatum multiflorum (L.) All., Pulmonaria obscura, Sanicula europaea L., Stachys sylvatica L., Stellaria holos-tea L., Veronica chamaedrys L., Viola mirabilis L.
За описами рослинносп та Грунпв встановлено, що первинний люо-вий фiтоценоз обох дiлянок належав асощацп Tillo cordatae-Carpinetum befall Tracz. 1962, дiагностичнi види якого вiдновлюються пiд наметом екзота. Природного поновлення Pinus nigra тут немае. Вс люокультурш посадки ще знаходяться на стадп формування та потребують заходiв догляду.
Однак на територп державного тдприемства "Золочiвське ЛГ" самос-тiйно формуеться природне поновлення Pinus nigra. У Бшо-Камшському лю-нищв виявлено посадку Pinus sylvestris i P. nigra. Другий ярус утворений Pinus sylvestris, третш - Fraxinus excelsior. Природне поновлення утворене Acer pseudoplatanus L., Cerasus avium, Fagus sylvatica L., Fraxinus excelsior, Pinus nigra, Quercus robur. Ддлюок - Corylus avellana, Crataegus sp., Euonymus verrucosa, Lembotropis nigricans (L.) Griseb., Swida alba (L.) Opiz., S. sanquinea (L.) Opiz, Viburnum opulus L. трав'яному вкритп вщзначено Achillea submille-folium Klok. et Krytzka, Agrimonia eupatoria L., Anemone nemorosa L., Anthemis tinctoria L., Arrhenatherum elatius (L.) J. et C. Presl., Asarum europaeum, Bro-mus secalinus L., Campanula glomerata L., C. persicifolia L., Carex buxbaumii Wahlenb, Dactylis glomerata L., Elytrigia repens (L.) Nevski, Fragaria vesca,
Штучне лковщновлення, лкорозведення, селекщя, насiнництво, генетика, бiотехнологiя
151
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет Украши
Galium mollugo L., Hypericum perforatum L., Knautia arvensis (L.) Coult., Leu-canthemum vulgare Lam., Melampyrum nemorosum L., Melittis sarmatica Klok., Orchis mascula (L.) L., Plantago lanceolata L., P. media L., Prunella vulgaris L., Salvia pratensis L., Solidago virgaurea L., Teucrium chamaedrys L., Thalictrum flavum L., Veronica chamaedrys, Vincetoxicum hirundinaria Medik., Viola hirta L. Дiагноз природного фiтоценозу, у мющ якого CTBopeHi цi культури - Me-curiali-Fagetum Cel. 1962.
Подiбне за складом i генезисом насадження е в Золочiвському люниц-TBi у 14 кварталi. Ця дшянка охоплюе захiдне вiдгалуження Голопрського хребта - г. Костюлок (423 м. н.р.м.). Верхне плато займае природна бучина Mercuriali-Fagetum Cel. 1962. Крiм едифжатора Fagus sylvatica у нижчих ярусах зростають Acer platanoides, Acer pseudoplatanus, Cerasus avium, Tilia cordata, Ulmus glabra, серед кущiв домшуе Corylus avellana. Трав'яне вкриття характерне для фiтоценозiв цiеï асощацп: Actaea spicata L., Aegopodium po-dagraria, Alliaria petiolata, Anemone nemorosa, Asarum europaeum, Campanula rapunculoides L., C. trachelium L., Carex digitata L., C. sylvatica L., Cepha-lanthera damasonium (Mill.) Druce, Circaea luteciana, Dactylis polygama Hor-vat., Dryopteris filix-mas, Epipactis helleborine (L.) Crantz, Festuca gigantean (L.) Vill., Ficaria verna Huds., Galeobdolon luteum, Galium odoratum (L.) Scop., Lathyrus vernus, Mercurialis perennis, Milium effusum L., Poa nemoralis L., Primula elatior (L.) Hill., P. veris L., Pulmonaria obscura, Salvia glutinosa L., Stachys sylvatica, Stellaria holostea, Viola mirabilis, Viola reichenbachiana Jord. ex Boreau. Найвищу частину схилу пiвденно-захiдноï експозицп займае насадження сосни чорноï 100^чного вжу. Нижче тягнеться смуга молодих зiм-кнених культур, складених Pinus nigra та P. sylvestris. Шдшжжя та прилегла B^iBrnra дшянка зайнят фгтоценозами лучних стетв асощацп Inuletum en-sifolia Kozl. 1925 var. Carex humilis, з насшним поновленням Pinus nigra [2].
Висновки. Результата дослщжень Pinus nigra на заходi Украши при-водять до неоднозначних висновюв. Насадження Pinus nigra створеш у межах рiзних природних комплекшв - на територiï Улашкiвського та Герма-кiвського лiсництв ïх посадили на мющ колишнiх дубово-грабових лiсiв асо-цiацiï Tilio cordatae-Carpinetum betuli Tracz. 1962, умови яких зовшм не тд-ходять вимогам Pinus nigra. Таю посадки для тдтримання складу та структу-ри потребують значного догляду i, вiдповiдно, матерiальних затрат. Доцшь-нiсть створення люових культур з участю Pinus nigra у таких умовах е доволi полемiчним питанням. Натомiсть посадки Pinus nigra у Гологорах - яскравий приклад адаптивноï здатносп Pinus nigra, що знайшла тут свою еколопчну нiшу, близьку до природноï. Проте активна iнвазiя насiнного потомства Pinus nigra на прилеглi унiкальнi дшянки захiдноподiльських лучних степiв стано-вить неабияку загрозу ïх iснуванню.
Л1тература
1. Скробач Т.Б. Сосна чорна (Pinus nigra Arn.) в люових насадженнях захiдного регюну Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук / НЛТУ Украши. - Льв1в, 2006. - 18 с.
152
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.6
2. Сорока М.1. Фтосощолопчи аспекти нaтyрaлiзaщl сосни чорно! (Pinus nigra Arn.) / М.1. Сорока, Т.В. Юськевич // Hay^Bi працi Лгавничо! академи наук Украни : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 9. - С. 58-63.
3. Braun-Blanquet J. Pflanzensoziologie. Grundzuge der Vegetationskunde. - Wien-New York : Springer, 1964. - 3 Aufl. - 865 s.
4. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski. - Warszawa : Wyd-wo naukowe Panstwowe, 2001. - 536 p.
Сорока М.И., Юскевич Т.В. Насаждения Pinus nigra Arn. на Подолье
Проведены фитоценотические исследования растительности методом Браун-Бланке насаждений сосны черной (Pinus nigra Arn.) на Подольской возвышенности. Установлено, что насаждения сосны черной на Западноподольском плато в местах дубово-грабовых лесов не выдерживают конкуренции с лиственными породами. Однако в Гологорах сосна черная полностью натурализована и дает семенное потомство.
Ключевые слова: сосна черная (Pinus nigra Arn.), Подолье, метод Браун-Бланке.
Soroka M.I., Yuskevych T.V. Plantings Pinus nigra Arn. in Podilia
A study of black pine plantations (Pinus nigra Arn.) was performed. The peculiarities of soil were studied and phytocenological vegetation by Braun-Blanquet method had a place. It was defined, that in oak-hornbeam forests black pine plantings on West Podillia plateau can't compete with deciduous species. Instead in Holohory the black pine is completely naturalized and gives seed offspring.
Keywords: black pine (Pinus nigra Arn.), Podolsk Upland, the method of Braun-Blanquet.
УДК 630*228.31:633.877(477.44) Астр. ОА. Стасюк1 -
Уманський НУС
ПОС1ВН1 ЯКОСТ1 НАС1ННЯ СОСНИ ВЕЙМУТОВО1 В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Наведено результати експериментальних дослщжень насшного потенщалу сосни веймутово! на територи Правобережного Люостепу Укра!ни. Обстежено д^нки з участю дослщжувано! породи, даш Укра!нсько! державно! люонасшнево! шспекци та Укра!нського державного проектного люовпорядного виробничого об'еднання. З'ясо-вано перспективи заготiвлi насшного матерiалу. Вивчено поавш якост насшня виду.
Ключовг слова: насшний потенщал, сосна веймутова, бюметричш показники, ягасть насшня.
Вступ. Особливосп загот1вл1 люонастно! сировини, 11 перероблення, а також використання рацюнальних способ1в тдготовки настня до вишву е дуже важливими чинниками в загальному аспект культивування люових на-саджень за участю сосни веймутово! в Правобережному Люостепу Укра!ни [2, 3]. Встановлено, що оптимальт режими перероблення люонастно! сировини, способи тдготовки настня до вииву та вис1в самого насшня в оптимальт термши та за рацюнальною технолопю забезпечуе дружня поява схо-д1в та е запорукою устшного росту шянщв сосни веймутово!.
Метою наших дослщжень - встановлення впливу р1зних способ1в пе-редпошвно! тдготовки насшня сосни веймутово! на вихщ стандартних с1ян-щв породи з одинищ площ1, а також збережетсть !х протягом першого року вирощування у вщкритому Групп люового розсадника.
Штучне лiсовiдновлення, лкорозведення, селекщя, насiнництво, генетика, бiотехнологiя
153