CC BY
12
СПОРТИВНА МЕДИЦИНА
© Дорофеева О. 6.
УДК 612:797.012.1:76-057.86
Дорофеева О. €.
НАПРУЖЕННЯ АДАПТАЦ1ЙНИХ МЕХАН1ЗМ1В
У СПОРТСМЕН1В ВИСОКОГО КЛАСУ ТА ЙОГО КОРЕКЦ1Я
ДЗ «Днтропетровська медична aKaAeMiq МОЗ УкраГни» (м. Днiпропетровськ)
Дана робота виконувалась у вщповщност з планом науково-дослщно! теми «Медико-бiологiчне забезпечення фiзичноI реабiлiтацiI, спортивних та оздоровчих тренувань» (номер державно! реестра-ци 0113и007653) кафедри фiзичноI реабiлiтацiI, спортивно! медицини та валеологiI ДЗ «Днтропе-тровська медична академiя МОЗ Укра!ни».
Вступ. Сучасний спорт з його тренувальними i змагальними навантаженнями, системними адап-тацiйними реакцiями органiв кровооб^у, дихання, вищо! нервово! дiяльностi, кровi та рухового i гормонального апара^в та iн. не можна порiвнювати з iншими видами екстремально! дiяльностi людини [4,13]. Вiн характеризуеться високими, часом по-замежними навантаженнями для оргаызму спортсмена, як призводять до напруження адаптацiйних механiзмiв, а iнодi й до !х зриву [6,8]. В даний час широко використовуються методи дiагностики напруження i зриву адаптацiйних механiзмiв у спортс-менiв високого класу, якi базуються в основному на показниках ЕКГ, ергометри, вираженостi гемодина-мiчних змiн [1,2,3,5,7,9,12,14].
Однак вони опосередковано вщображають по-рушення бiохiмiчних процесiв в органiзмi i не дають диференцiйованих даних про сутнють i характер енергетичних, метаболiчних та iмунних зрушень, якi розвиваються, хоча знання особливостей таких зрушень важливо не ттьки для розумiння мехаыз-мiв зриву адаптаци, але й для вибору оптимальних схем реабш^ацмно! терапи окремих спортсменiв.
Метою дано! роботи було видтення раннiх критерпв напруження адаптацiйних механiзмiв у спортсмеыв i на цiй основi розробка комплексу реабш^ацмно! терапи.
Об'ект i методи дослiдження. Для вирiшення поставлено! мети на першому етапi до^дження ми дослiдили 130 спортсменiв, як займались ци-клiчними видами спорту (плавання, легка атлетика i велоспорт), з яких 62 були майстрами спорту (МС) i майстрами спорту мiжнародного класу (МСМК),
41 кандидатами у майстри спорту (КМС) i 27 -першорозрядниками (I р). Спортсмени були у вщ вщ 14 до 25 роюв (у середньому 19,5 ± 5,8 р.). Bci спортсмени займалися спортом не менше 5 рокiв. Контролем служили 20 оЫб, якi були практично здо-ровi, не займалися спортом. Комплексне обсте-ження включало загальнокл^чну, iнструментальну (електрокардiографiю (ЕКГ) в споко! та пiсля фiзич-ного навантаження на велоергометр^ ехокардю-графт (ЕхоКГ)) та лабораторнi (бiохiмiчнi - рiвень АТФ еритроцитiв [1], глюкози кровi, лактатдеп-дрогенази (ЛДГ), активнють системи перекисного окислення лiпiдiв (ПОЛ) [3,6,12] та антиоксидант-ного захисту (АОЗ) [4,5,7,11], вмют електролiтiв плазми кровi (К, Са, Са2+, Mg); iмунологiчнi - вмiст iмуноглобулiну А, М, G, Е, Т - i В^мфоци^в) части за стандартними методиками. До^дження ЕКГ виконувались з використанням автоматизованого дiагностичного комплексу «Кардю+» НПП «Мете-кол», м. Ыжин, який мае державну реестрацiю за № 717/99 вщ 15.06.98 р. Пюля дослiдження по-казникiв у стан спокою, пацiенти виконували навантаження (тест PWC170) на вертикальному вело-ергометрi «Ketler X1». Тест PWC170 на велоергометрi проводили за стандартною методикою для визна-чення фiзично! працездатностi спортсменiв [10]. Спостереження проводилися в пщготовчому перю-дi за умови добровiльно! iнформовано! згоди.
На шшому етапi вивчали вплив реабттацм-но! терапi! у спортсмеыв з напруженням адапта-цiйних механiзмiв. Всi спортсмени в повному об-сязi виконували тренувальне навантаження, при цьому 37 (28,5%) покращували спортивн резуль-тати, 42 (32,3%) показували стабтьы результати i 51 (39,2%) попршували результати за показника-ми останнього року спостереження. Вщсутнють по-лiпшення спортивних результатiв на протязi року, може бути одним iз критерi!в, що вказуе на напруження адаптацмних механiзмiв.
Статистичну обробку отриманих результа^в здмснювали за допомогою пакету лщензмних при-кладних програм БТАТ^ТЮА (6.1, сермний номер А0АЯ909Е415822РА). Пороговим рiвнем статис-тично'| значимостi отриманих результа^в було взято р < 0,05 [11].
Робота проводилась з дотриманням норма-тивних докумен^в комiсiУ з медичноУ етики, роз-роблених з урахуванням положень Конвенци Ради бвропи «Про захист прав гiдностi людини в аспектi бiомедицини» (1997 р.). та Хельсшксько'| деклараци Всесв^ньо'| медичноУ асо^ацм (2008 р.).
Результати дослщження та Ух обговорення
При клiнiчному обстеженнi спортсменiв прояви напруження адаптацмних механiзмiв виражали-ся в попршенш спортивних результатiв (у 39,2% спортсмешв), у високому iнфекцiйному iндексi (бтьше трьох iнфекцiйних захворювань, що переносила людина на рiк) (16,2%), в ускладненому пе-ребiгу ГРВ1 (11,5%).
При iнструментальному обстеженнi у 86,2% спортсменiв високого класу ЕКГ у спокоТ, що в^ дображае довготривалу адаптацiю, була в межах норми. Ттьки у 13,8% спортсмешв вiдзначалася тахiкардiя у спокоТ, що вказуе на зниження мехашз-мiв «парасимпатичного захисту» у поеднаннi з вщ-носно високим зубцем Т, або укороченим Ытерва-лом ОТ, або низьким сумарним вольтажем зуб^в Я або з горизонтальним положенням електричноУ осi серця, якi не вважаються патологiею у спортсмешв, але можуть вiдображати напруження адап-тацiйних механiзмiв. За показниками ЕКГ шсля ф^ зичного навантаження (велоергометричного тесту PWC170) на напруження адаптацмних механiзмiв вказувало подовження iнтервалу РО, ОТ, зменшен-ня сумарного вольтажу зуб^в Я i збiльшення зубця Т на ™ вiдносно високого Т у спокоТ, що виявляли у 20,9% спортсмешв. Такi змши частiше зустрiчали у спортсменiв, яю погiршували результати (60,9% р < 0,05). Таким чином, змши ЕКГ у спокоТ, що вказують на напруження адаптацмних механiзмiв, були у 13,8%, а пюля навантаження - у 20,8%, що пщтверджуе необхщнють до^дження ЕКГ не тть-ки до, але й пюля фiзичного навантаження.
За даними ЕхоКГ, у спортсмешв в процес дов-готривалоТ адаптаци зазначалося: збiльшення маси мюкарду (ММ), товщини мiокарду лiвого шлуночка i мiжшлуночково^ перегородки в дiасто-лу, деяка дилятацiя правого шлуночка (р < 0,1), аорти (р < 0,1), збтьшення швидкост скорочення лiвого шлуночка (Шс). У груш спортсмешв, якi по-гiршували результати, мали ЕКГ ознаки напруження адаптацмних механiзмiв, достовiрно частiше були таю Ехо-показники, як зменшення швидкост скорочення (до 4,8 см/сек) i збiльшення коефщ-ента швидкiсть розслаблення до швидкост скорочення (Шр/Шс) вище нiж 1,90. Так у спортсмешв з ЕКГ-ознаками напруженя адаптаци Шс 4,78 ± 0,15 см/сек, при 5,27 ± 0,41 см/сек в цтому по групi (р < 0,1); а Шр - 8,78 ± 0,11 см/сек (в цтому по груш - 9,10 ± 0,35 см/сек р < 0,1). Наявнють ПМК 1-11 ступеня у спортсмешв високого класу сприяло бтьш швидкому розвитку дилатаци пра-
вого i лiвого шлуночюв, лiвого передсердя. При задовiльнiй адаптаци е ттьки тенден^я до таких зрушень, але у спортсменiв з ПМК II ступеня ц зрушення були статично достовiрнi. Так Шр змен-шувалася вiд 8,91 ± 0,19 см/сек у спортсменiв з ПМК I ступеня до 8,62 ± 0,11 см/сек у спортсмешв з ПМК II ступеня. Тому спортсмени з ПМК, особливо з ПМК II ступеня, потребують бтьш частого обстеження i призначення реабттацмних заходiв.
За даними тесту PWC170 на велоергометрi бть-шiсть обстежених спортсменiв мали високий i вище середнього рiвень фiзичного стану (РФС) (92,3%), що вказуе на хороши адаптацiйнi можливостi обстежених спортсмешв. Тiльки у 7,7% був середшй РФС, переважно спортсмешв, якi погiршували результати.
Напруження i зрив адаптаци супроводжуються зрушеннями в енергозабезпеченш, метаболiзмi та iмунiтетi, якi можуть передувати змiнам на ЕКГ i ЕхоКГ Рiвень АТФ еритроци^в, що вiдображае стан системи фосфорилювання i клiтинних запасiв АТФ тканин, у спортсмешв у сташ спокою i пiсля короткочасного фiзичного навантаження був зни-жений. При зниженш адаптацiйних можливостей, наявностi ЕКГ- та ЕхоКГ-ознак, що вказують на напруження адаптацмних механiзмiв, виявлено бтьш значне зниження рiвня АТФ в еритроцитах у спокоТ (нижче 0,63 мкмоль/мл), що поеднува-лося з бтьш низьким рiвнем фосфору сироватки кровi (нижче нiж 1,10 ммоль/л). Незважаючи на те, що у вЫх спортсмешв рiвень еритроцитiв i ге-моглобiну був у норм^ вмiст сироваткового залiза у них був знижений (15,3 ± 2,5 ммоль/л р < 0,1). Але у спортсмешв iз середнiм РФС, яю погiршу-вали результати, що мали ЕКГ ознаки напруження адаптаци, це зниження було статистично досто-вiрним. Тому зниження рiвня сироваткового зал^ за нижче 14,0 ммоль/л може бути критерiем при оцшц адаптацiйних механiзмiв спортсменiв i по-казанням необхщност включення в реабЫтацм-ний комплекс препара^в залiза.
Крiм фосфору, АТФ еритроци^в, залiза сироватки кров^ непрямим показником стану енер-гозабезпечення у спортсмешв можуть бути таю показники як вмют глюкози кровi та ЛДГ, яю вщи грають важливу роль у процесi утил1заци лактату, який у значних юлькостях утворюеться при вико-наннi фiзичних навантажень. У спортсменiв виявлено недостовiрне зниження рiвня глюкози при достовiрному зниженнi ЛДГ. При цьому у спортсмешв, яю попршували результати, у спортсменiв з ЕКГ ознаками напруження адаптацмних меха-нiзмiв, з середнiм РФС рiвень глюкози був досто-вiрно нижче, шж в цiлому по групi, хоча залишався в межах норми. Рiвень ЛДГ в цих групах не вiдрiз-нявся.
Енергетичний статус спортсмешв високого класу поеднувався з змшами юнних градiентiв: до-стовiрним зниженням кальцю i Са2+ плазми кровi при помiрнiй ппермагшеми i нормальному рiвнi на-трiю, калiю. У спортсмешв з напругою адаптацмних механiзмiв ц змiни були бiльш вираженими, сшв-вiдношення Са/Са2+ вiдхилялося вiд показниюв осiб
контрольно! групи на 16,0%, а Са/Мд - на 12,2%, що свщчило про дисбаланс кальцт i магнiю, на-явностi дефщиту загального кальцiю при вiдноснiй ппермагыеми.
Явища енергодефiциту, якi виявленi у спортс-менiв, можуть викликати i бути наслiдком пору-шення трансмембранного транспорту речовин, пов'язаним з накопиченням в тканинах промiжних продук^в вiльнорадикального окислення лiпiдiв [15]. У спортсмеыв у споко! вiдзначалася трива-ло iснуюча помiрна активацiя ПОЛ з пщвищенням в основному юнцевих продуктiв - малонового дiальдегiду i перекисного гемолiзу еритроцитiв, i дисбалансом активной окремих ланок АОЗ (ак-тивацiею тiльки супероксiдцiсмутази (СОД) при зниженн таких показникiв, як антиокислювальна активнiсть (АОА), вiтамiн 6 i каталаза). Ступiнь ак-тивацi! ПОЛ була бтьш вираженою у спортсмеыв, якi погiршували результати, з ЕКГ ознаками напру-ження адаптацiйних механiзмiв, з ПМК. Так дiеновi кон'югати (ДК) (промiжний продукт ПОЛ) у спортс-менiв, якi погiршували результати був 3,86 ± 0,28 в.о./мл, а у прогресуючих спортсменiв -2,18 ± 0,22 в.о./мл (р < 0,05). Пюля одноразового фiзичного навантаження у спортсменiв наступало накопичення ДК, що сприяе пщвищенню кл^инно! проникностi мембран, при достовiрному пщви-щеннi каталази i зниженнi АОА, втамшу 6, СОД. Цi зрушення були бiльш вираженими у спортс-менiв, що мали ознаки напруження адаптацмних механiзмiв. Таким чином, помiрна активацiя ПОЛ у спортсменiв високого класу з накопиченням ДК пюля короткочасного фiзичного навантаження може розглядатися як адаптацмний метаболiчний пристосувальний мехаызм, що сприяе стимуляцi,|, ферментних систем i продукцi! АТФ, завдяки пщвищенню проникност мембран i пщвищенню ро-боти iонних насосiв кл^ини. Але при прогресуючо-му наростанн ПОЛ, дане явище може призводити до розриву мембран м^охондрм, лiзосом i сарко-леми, що посилюе енергетичний дефiцит, розлад електромеханiчного сполучення i сприяе пригы-ченню функци кардiомiоцитiв.
Модифiкацiя iмунологiчного статусу спортсме-нiв високого класу характеризувалася зниженням 1дй, Т-супресорiв. При цьому у спортсмеыв з про-явами напруження адаптацп виявлено достовiрне пiдвищення рiвня 1д6 (53,5 ± 5,1 Мо/мл), рiвня СД-16+ вище 10,0%, при зниженн абсолютно! ктькос-т Т-хелперiв (0,38 ± 0,04) i В-лiмфоцитiв, що може свiдчити про певний iмунодефiцит у цих спортсме-нiв на тлi фiзичних навантажень. Тому ц показники необхiдно до^джувати у спортсменiв з пiдозрами на наявнють зрушень адаптацiйних механiзмiв.
В умовах спортивних перевантажень, пов'я-заних зi значними фiзичними навантаженнями, прюритетного значення набувае комплекс пато-генетично обфунтованих заходiв, спрямованих на корекцю реабiлiтацiю, вiдновлення i захист орга-нiзму спортсменiв.
Всi обстеженi спортсмени, незалежно вщ дина-мiки спортивних результа^в, отримували планову фармакологiчну пщтримку два рази на рiк (восени
1 навеснi), яка включала курс в^амшотерапи i при-йом кардiопротекторiв. Вiтамiнотерапiя проводи-лася комплексним препаратом «Дуовт> (1 таблетка
2 рази на день), який мае в своему складi мiкроелi-менти. Тривалють курсу вiтамiнотерапi! залежала вiд наявност або вiдсутностi критерi!в напруження адаптаци. Спортсмени з хорошою адапта^ею отримували вiтамiни 3 тижнi, спортсмени з напру-женням адаптацiйних механiзмiв 4 тижнi. Крiм вта-мшотерапи всi спортсмени високого класу 2 рази на рк отримували препарат <^боксш» (1 таблетка
3 рази на день) з кардюпротекторною та метаболiч-ною дiею протягом 4 тижыв. Крiм цього в комплекс планово! реаб^таци спортсменiв з напруженням адаптацмних механiзмiв включили препарат «Тр^ овiт» з групи антиоксидантiв (1 капсула на день) протягом 4 тижыв, так як при виконанн значних фiзичних навантажень вiдзначалася актива^я ПОЛ при активацi! тiльки окремих показниюв АОЗ. Анти-оксиданти гальмують токсичн ефекти втьно-ради-кального окислення, сприяють нейтралiзацi! нега-тивних впливiв окислення на органiзм i пщвищенню витривалост при надмiрному фiзичному наванта-женнi. Спортсменам, якi мали зниження юлькост еритроцитiв, гемоглобiну в загальному аналiзi кровi або зниження рiвня сироваткового залiза нижче 14,0 ммоль/л в курс планово! терапи включали препарат залiза «Глобiрон» (1 таблетка на день) протягом 3-4 тижыв.
Застосування планово! реабш^ацмно! терапи дозволило полтшити стан здоров'я спортсмеыв, сприяло достовiрному зниженню частоти захво-рювань, а також зменшенню кiлькостi пропускiв (у зв'язку з хворобою) тренувальних дыв. Бiльш значне зниження пропусюв тренувальних днiв пов'язано з тим, що при застосуванн планово! ре-абiлiтацiйно! терапi! тривалють захворювань ГРВ1 знизилася з 7,1 ± 1,5 днiв до 5,0 ± 0,5 днiв (р < 0,05), а юльюсть спортсменiв, як мали високий шфекцм-ний шдекс, зменшилась на 38,1% (р < 0,05). ^м зниження захворюваностi, застосування запропо-новано! планово! реабiлiтацi! дозволило полтшити адапта^ю спортсменiв до тренувальних навантажень, що виразилося в позитивна динамц спортивних результа^в.
Висновки
1. У роботi доведена необхщнють врахування критерi!в напруження адаптацмних механiзмiв для своечасного призначення реабттацмних заходiв у спортсменiв високого класу.
2. Запропонована планова фармаколопчна пщ-тримка, яка дозволила полiпшити стан здоров'я спортсмеыв, сприяла зниженню частоти захворю-ваностi, тривалостi захворювань i пропускiв тренувальних днiв, що забезпечило планомiрну, якю-ну пщготовку спортсменiв до успiшних виступiв на змаганнях.
Перспективи подальших дослiджень поляга-ють у розробцi, науковому обфунтуваны та впро-вадженнi в практику алгоритму обстеження i вибо-ру схем реабшггаци у спортсменiв високого класу з урахуванням !х адаптацiйних можливостей.
Л^ература
1. Белоцерковский З. Б. Сердечная деятельность и функциональная подготовленность у спортсменов (норма и атипичные
измерения в нормальных и измененных условиях адаптации к физическим нагрузкам) / З. Б. Белоцерковский, Б. Г Лю-бина. - М.: «Советский спорт», 2012. - 548 с.
2. Гаврилова E. А. Спортивное сердце. Стрессорная кардиомиопатия / E. А. Гаврилова. - М.: «Советский спорт», 2007. - 22 с.
3. Ландырь А. П. Регуляция и определяющие факторы частоты сердечных сокращений в покое у спортсменов / А. П. Лан-
дырь, E. E. Ачкасов // Лечебная физкультура и спортивная медицина. - 2012. - № 6. - С. 47-51.
4. Макарова Г. А. Спортивная медицина: Учебник / Г. А. Макарова. - М.: «Советский спорт», 2003. - 480 с.
5. Перхуров А. М. Амплитудные характеристики электрокардиограммы в динамике изменения функционального состояния
спортсменов / А. М. Перхуров // Спортивная медицина: наука и практика. - 2012. - № 2. - С. 7-11.
6. Пузин С. H. Заболевания сердечно-сосудистой системы у спортсменов-профессионалов / С. H. Пузин, E. E. Ачкасов,
О.Т. Богова, E. В. Машковский // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. - 2012. - № 3. - С. 55-57.
7. Смоленский А. В. Перспективные направления развития спортивной кардиологии / А. В. Смоленский, А. В. Михайлова //
Hаука и спорт: современные тенденции. - 2013. - Т. 1, № 1. - С. 69-79
8. Солодков А. С. История и современное состояние проблемы адаптации в спорте / А. С. Солодков // Ученые записки уни-
верситета им. П. Ф. Лесгафта. - 2013. - № 16 (100). - С. 123-130.
9. Станкевич А. В. Функциональные пробы в оценке резервных возможностей кровотока у спортсменов / А. В. Станкевич,
A.А. Ахапкина, И. А. Тихомирова // Ярославский педагогический вестник. - 2013. - T. 3. № 4. - С. 190-194.
10. Фiзична реабЫтащя, спортивна медицина / В. В. Абрамов, В. В. Клапчук, О. Б. Hеханевич [та ш.]; за ред. професора
B.В. Абрамова та доцента О. Л. Смирновой - Дшпропетровськ: Журфонд, 2014. - 455 с.
11. Халафян А. А. STATISTICA 6. Статистический анализ данных / А. А. Халафян. - М.: ООО «Бином-Пресс», 2007. - 512 с.
12. Харламов E. В. Морфофункциональные показатели спортсменов-юниоров циклических видов спорта / E. В. Харламов, H. М. Попова, Л. А. Дрижика, И. H. Жучкова // Спортивная медицина: наука и практика. - 2012. - № 2. - С. 12.
13. Уилмор Дж. Х. Физиология спорта: пер. с англ. / Дж. Х. Уилмор, Д. Л. Костилл. - К.: Олимп. лит., 2001. - 502 с.
14. Pluim B. M. The athlete's heart: a meta analysis of cardiac structure and function / B. M. Pluim, A. Zwinderman, A. Laarse, E.E. van der Wall //Circulation. - 2000. - Vol. 101. - P. 336-344.
15. Tanskanen M. Altered oxidative stress in overtrained athletes / M. Tanskanen, M. Atalay, A. Uusitalo // J. Sports Sci. - 2010. -Vol. 28, № 3. - P. 309-317.
УДК 612:797.012.1:76-057.86
НАПРУЖЕННЯ АДАПТАЦ1ЙНИХ МЕХАН1ЗМ1В У СПОРТСМЕН1В ВИСОКОГО КЛАСУ ТА ЙОГО КО-РЕКЦ1Я
Дорофеева О. €.
Резюме. Метою роботи було видшення раных критерпв напруги адаптацмних механiзмiв у спортс-меыв i на цм основi розробка комплексу реабьжтацмноУ терапи. Нами були обстежен 130 спортсмеыв, як займались циктчними видами спорту вком вщ 14 до 25 роюв. Обстеження включало ктычну, шстру-ментальну (електрокардюграфт в спокоУ та пюля фiзичного навантаження на велоергометр^ ехокардю-графю та лабораторну частини ^вень АТФ еритроци^в, глюкози кров^ лактатдегщрогенази, активнють системи перекисного окислення лт^в та антиоксидантного захисту, вмют електролтв плазми кровi (К, Са, Са2+, Мд), вмют iмуноглобулiнiв (А, М, Э, 6), Т - i В^мфоци^в). В робот доведено необхщнють враху-вання критерив напруження адаптацмних механiзмiв для своечасного призначення реабьттацмних захо-дiв у спортсмеыв, що дозволило полтшити стан Ух здоров'я, сприяло зниженню частоти захворюваност, тривалост захворювань i пропусюв тренувальних дыв.
Ключовi слова: адаптащя, напруження механiзмiв, спортсмени, критерiУ, корек^я.
УДК 612:797.012.1:76-057.86
НАПРЯЖЕНИЕ АДАПТАЦИОННЫХ МЕХАНИЗМОВ У СПОРТСМЕНОВ ВЫСОКОГО КЛАССА И ЕГО КОРРЕКЦИЯ
Дорофеева Е. Е.
Резюме. Целью работы было выделение ранних критериев напряжения адаптационных механизмов у спортсменов и на этой основе разработка комплекса реабилитационной терапии. Нами были обследованы 130 спортсменов, которые занимались циклическими видами спорта в возрасте от 14 до 25 лет. Обследование включало клиническую, инструментальную (электрокардиографию в покое и после физические нагрузки на велоэргометре, эхокардиографию) и лабораторную части (уровень АТФ эритроцитов, глюкозы крови, лактатдегидрогеназы, активность системы перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты, содержание электролитов плазмы крови (К, Са, Са2+, Мд), содержание иммуноглобулинов (А, М, Э, Е), Т - и В-лимфоцитов). В работе доказана необходимость учета критериев напряжения адаптационных механизмов для своевременного назначения реабилитационных мероприятий у спортсменов, что позволило улучшить состояние их здоровья, способствовало снижению частоты заболеваемости, продолжительности заболеваний и пропусков тренировочных дней.
Ключевые слова: адаптация, напряжение механизмов, спортсмены, критерии, коррекция.
UDC 612:797.012.1:76-057.86
FEATURES ADAPTATION MEHANISM AT TOP ATHLETES AND ITS CORRECTION
Dorofieieva O. E.
Abstract. Introduction. Modern sport with its training and competition loads can not be compared with other types of extreme human activity. It is characterized by high, sometimes extremely high loads for an athlete, which lead to stress adaptation mechanisms, and sometimes to their breakdown. It is now widely used diagnostic methods of tension and breakdown of adaptive mechanisms at top athletes, based largely on ECG, erhometriyi, he-modynamichnyh changes.
Knowledge of features energy, metabolic and immune changes, it is important not only for understanding the mechanisms of tension and disruption of adaptation, but also for the selection of optimal schemes of rehabilitation therapy to individual athletes.
The aim was to identify early the criteria of tension adaptation mechanisms of sportsmen and to develop a complex of rehabilitation therapy on this basis.
Materials and methods. We have examined 130 athletes who were engaged in cyclic kind of sports at the age of 14 to 25 years. The examination included clinical, instrumental (ECG at rest and after exercise, echocardiography) and laboratory parts (levels ATP of red blood cells, blood glucose, LDG, lipid peroxidation and antioxidant protection, electrolytes of blood plasma (K, Ca, Ca2+, Mg), levels of immunoglobulins (A, F, G, E), T - and B-lymphocytes). After researching indicators at rest, patients perform load (test PWC170) on the vertical bicycle.
Result. Clinical examination of athletes manifestations tension adaptation mechanisms are expressed in worsening sports results (39,2% athletes), high infection index (more than three infectious diseases tendured a year) (16,2%). ECG changes at rest, indicating tension adaptation mechanisms were at 13,8% athletes, but after loading (test PWC170)) - 20,8%.
Athletes with tension adaptation, according to EhoCG, the speed of left ventricular contraction decreased to 4,8 cm/sec, and coefficient speed of relaxation to traction increased above 1,90.
The tension and wrench adaptation manifested by shifts in energy, metabolism and immunity, which may precede changes in the ECG and EhoCG. Athletes with tension adaptation mechanisms had significant decrease of ATP erythrocyte level (below 0,63 mkmol/mL) in combination with low phosphorus level (below 1,10 mmol/l), serum iron (below 16,14 mmol/l), LDH, imbalance of calcium and magnesium, LPO activated with increasing mainly MDA (above 16,14 mkmol/L) and the imbalance of activity of individual units of AOP. Modification of the immunological status of athletes with tension adaptation was characterized by a significant increase level of Iq E (53,5 ± 5,1 Mo/ml), level of SD-16+ is higher than 10,0%, with a decrease absolute number of T-helper cells (0,38 ± 0,04) and B-lymphocytes.
The use the planned rehabilitation therapy has improved the health of athletes, especially at persons with tension adaptation mechanisms, contributed to a significant reduction in the frequency and duration of diseases. It is possible to improve the adaptation of athletes to training loads, especially sportsmen worsening results, positively influenced on the dynamics of sports results on the competition.
Conclusions
1. The paper shows the criteria tension adaptation mechanisms for the timely appointment of rehabilitation measures at high-class athletes.
2. A target pharmacological support has improved the health of athletes, contributed to reducing the disease incidence, duration of disease and skips training days, that ensured systematic, quality training athletes for the successful performance in competitions.
Keywords: athletes, adaptation, tension adaptation mechanism, criteria, correction.
Рецензент - проф. Мщенко I. В.
Стаття надшшла 05.02.2016 року
