CC BY
255І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного
ПСИХОЛОГІЯ
виховання і спорту
Напрями дослідження проблеми підготовки спортсменів високої кваліфікації в умовах професіоналізації (на прикладі легкої атлетики)
Козлова О.К.
Національний університет фізичного виховання і спорту України
Анотації:
Надано аналіз і узагальнення системи змагань у легкоатлетичному спорті. Зазначається на необхідності комплексного підвищення ефективності планомірної підготовки до змагань олімпійського циклу зі змагальною діяльністю у престижних турнірах. відзначено, що в умовах професіоналізації кількість змагань різного рівня на рік сягає понад 470. Рекомендовано систематизувати сучасний календар змагань залежно від завдань, що стоять перед конкретним спортсменом у багаторічній і річної підготовці. Показано напрямки розробки моделей річної підготовки спортсменів. Рекомендовано орієнтуватись на чинники ефективної діяльності фахівців різного профілю.
Ключові слова:
професія, професіоналізація, змагання, змагальна діяльність, спортивне тренування.
Козлова Е.К. Направления исследования проблемы подготовки спортсменов высокой квалификации в условиях профессионализации (на примере легкой атлетики).
Предоставлен анализ и обобщение системы соревнований в легкоатлетическом спорте. Отмечается необходимость комплексного повышения эффективности планомерной подготовки к соревнованиям олимпийского цикла с соревновательной деятельностью в престижных турнирах. Отмечено, что в условиях профессионализации количество соревнований различного уровня в год достигает более 470. Рекомендуется систематизировать современный календарь соревнований в зависимости от задач, стоящих перед конкретным спортсменом в многолетней и годичной подготовке. Показаны направления разработки моделей многолетней подготовки спортсменов. Рекомендовано ориентироваться на факторы эффективной деятельности специалистов различного профиля.
профессия, профессионализация, соревнования, соревновательная деятельность, спортивная тренировка.
Kozlova O.K. Directions of research of problem of preparation of elite athletes in the conditions of professionalization (on the example of track-and-field).
Provided analysis and generalization of competition in track and field sports. The need for a comprehensive efficiency of systematic preparation for a competition of the Olympic cycle with competitive activity in the prestigious tournament. It is noted that in the professionalization of the number of competitions at various levels in a year reaches more than 470. It is recommended to systematize the current calendar events, depending on the challenges facing individual athlete in a multi-year and annual training. Show the directions of modeling long-term preparation of athletes. It is recommended to focus on the factors effective operation of different specialists.
profession, professionalization,
competition, competitive activities, sports training.
Вступ.
Серйозні соціально-політичні й економічні зміни, що сталися у світі наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років, сприяли появі цілого комплексу тенденцій розвитку спорту вищих досягнень, до якого входить професіоналізація спорту [6]. Ця тенденція, обумовлена політикою Міжнародного олімпійського комітету (МОК), активною діяльністю Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій, формуванням нових професій, зацікавленістю представників засобів масової інформації та спонсорів у створенні ефективних систем фінансування, найбільш яскраво проявилася у легкій атлетиці [6].
На сьогодні легкоатлети офіційно стали професіоналами, оскільки відповідно до правових документів МОК, спортсменом-професіоналом вважається той, хто підписав трудову угоду з організацією або приватною особою і цим визнав, що спорт є його основною трудовою діяльністю. Спортсмен-професіонал виступає як кваліфікований фахівець, який професійно виконує свою роботу й отримує за неї адекватну винагороду. Згідно з контрактом (трудовою угодою) в Україні, предметом роботи спортсмена є підготовка до успішних виступів на Іграх Олімпіад, які сприймаються громадськістю не лише як особисте досягнення конкретного атлета, а як реалізація однієї з найважливіших складових вірно обраної соціальної політики держави, яку він представляє на найбільших міжнародних форумах. Професійне удосконалення легкоатлетів високої кваліфікації здатна забезпечити ефективна підготовка, подальше удосконалення якої вирішальною мірою ви© Козлова О.К. , 2011
значатиметься її науковою обґрунтованістю, відповідністю сучасному розвитку науки і практики та сучасних тенденцій у спорті. Тому важливим є обґрунтування напрямів дослідження проблеми підготовки спортсменів високої кваліфікації в умовах професіоналізації на прикладі легкої атлетики, в якій найбільш яскраво виражена дана сучасна тенденція.
Дослідження виконано згідно зі «Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2011-2015 рр.» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за темою 2.2. “Теоретико-методичні основи підготовки спортсменів високої кваліфікації в умовах професіоналізації (на прикладі легкої атлетики)”.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - визначити напрями дослідження проблеми підготовки спортсменів високої кваліфікації в умовах професіоналізації (на прикладі легкої атлетики) на основі аналізу науково-методичної літератури й узагальнення передового практичного досвіду.
Методи дослідження: аналіз і узагальнення
науково-методичної літератури, передового досвіду, інформації світової мережі Internet, законодавчих актів і програмних документів Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій, даних інформаційної бази легкої атлетики (All - Athletics), друкованих і електронних джерел Асоціації статистиків з легкої атлетики (Association of Track & Field Statisticians - ATFS); Європейської асоціації легкої атлетики (European Athletics Association), континентальних легкоатлетичних Асоціацій і федерацій легкої атлетики різних країн світу; методи статистичного аналізу.
Результати дослідження та їх обговорення.
Розвиток системи спортивної підготовки у багатьох країнах світу був зумовлений проведенням досліджень, що стосуються різних її складових у нерозривному зв’язку з розвитком загальних закономірностей теоретико-методичних основ системи підготовки спортсменів в олімпійському спорті: формування концепції олімпійської підготовки, система управління рухами, навчання спортивних вправ ; теорія і методика розвитку рухових якостей (Дьячков В.М. , 1972; Платонов В.Н. , 2010) [10]. На основі синтезу і всебічного осмислення багатого досвіду спортивної практики і досягнень суміжних дисциплін, перш за все медико-біологічного циклу, було сформовано систему знань, що складається з багаторівневих конструкцій та відображається у фундаментальних працях (Желязков Ц. , 2002; Матвеев Л. П. , 2005; Озолин Н.Г. , 2006; Платонов В.Н. , 2004). Зростання політичної значущості спорту, інтенсивна професіоналізація олімпійського спорту, загострення конкуренції на міжнародній спортивній арені стимулювали широке впровадження у спорт найрізноманітніших досягнень науково-технічного прогресу, що сприяло пошуку нових шляхів підвищення ефективності підготовки і змагальної діяльності спортсменів. Це спричинило появу фундаментальних наукових праць, в яких розглядаються актуальні проблеми сучасного спорту: допінг і використання різних ергогенних засобів у системі підготовки і змагальній діяльності спортсменів; підготовка й адаптація спортсмена до різних кліматичних, географічних і погодних умов; історичні, соціально-політичні, правові й економічні аспекти сучасного олімпійського і професійного спорту; спортивний маркетинг; спортивний менеджмент (Булатова М.М. , 1996; Гладков В. Н. , 2007; Платонов В.Н. , 2003; Переверзин И.И. , 2004) [2]; спортивна фармакологія; спортивна медицина; спортивні травми; психологія спорту; харчування спортсменів; генетичні чинники; система відновлення і підвищення фізичної працездатності у спорті вищих досягнень; медико-біологічні основи спортивного тренування жінок (Кристин А. Розенблюм , 2006; Волков И. П., Цикунов Н. С., 2005; Уйнберг Р.С. , 2001; Горчаков Н.А., Гудивок Я.С., Гунина Л.М, 2010).
Разом із загальнотеоретичними розробками у спорті в цілому, у легкій атлетиці було проведено безліч локальних досліджень, де розглядалися наукові питання, що стосуються різних складових системи підготовки спортсменів.
До 1980-х років удосконалення підготовки спортсменів у легкій атлетиці здійснювали в основному шляхом розробки теорії і методики спортивного тренування. Широкий спектр питань цієї наукової проблеми знайшов віддзеркалення у багатьох працях (Попов В.Б., 1998). Для цього періоду характерне формування тренувальних концепцій у різних видах легкої атлетики у багатьох країнах (Killing W., 2004).
У 1990-ті роки увагу приділяли таким проблемам, як управління спортивним тренуванням , моделюван-
32011
ня і прогнозування у системі спортивної підготовки. Також тривав пошук шляхів удосконалення спеціальної підготовленості легкоатлетів (Разумовский Е.А., 1993). Розширення легкоатлетичної програми Ігор Олімпіад за рахунок включення жіночих видів сприяло вивченню системи підготовки жінок.
Важливе місце в наукових дослідженнях у легкій атлетиці на початку ХХІ ст. займала проблема індивідуалізації підготовки спортсменів (Врублевский Е. П., 2008). Розглядались питання раціонального планування тренувального процесу у видах легкої атлетики, розвитку рухових якостей легкоатлетів високої кваліфікації, стимуляції працездатності і відновлення у тренувальній і змагальній діяльності кваліфікованих спортсменів.
Нині тривають дослідження різних аспектів підготовки спортсменів високої кваліфікації у легкій атлетиці, що тісно пов'язані зі знаннями з суміжних дисциплін - анатомії, фізіології , біомеханіки, біохімії (Томпсон П., 2009). Фахівці з багатьох країн вивчають фізіологічні показники, що впливають на досягнення високих спортивних результатів та дозволяють прогнозувати їх залежно від специфіки виду легкої атлетики (Арселли Э., 2000). Локальні дослідження, проведені зарубіжними фахівцями США, Франції, Іспанії, Німеччини, спрямовані на покращення спортивних результатів, оптимізацію тренувального процесу в окремих видах легкої атлетики. Актуальними у дослідженнях залишаються питання розвитку і вдосконалення рухових якостей у видах легкої атлетики (Волков И. П., 2005) [4]. Увага приділяється кінематичному аналізу техніки легкоатлетичних вправ і їхніх окремих елементів (біг, стрибки, метання, спортивна ходьба), формуванню технічної майстерності спортсменів високої кваліфікації; розробці біомеханічних моделей рухових дій, що забезпечують досягнення заданих спортивних результатів, моделюванню управління рухами людини; використанню в процесі підготовки легкоатлетів вправ різної спрямованості; біомеханічних эргогенньIх засобів (автоматизовані системи управління тренувальним процесом, гравітаційні біомеханічні стимулятори) та іншим аспектам підготовки (Бобровник В.И. , 2005). Наукові дослідженнях фахівців із США сконцентровані на розгляді питань психологічної підготовки збірних команд до Ігор Олімпіад [1] тощо. Різні аспекти проблеми допінгу, травматизму спортсменів у легкій атлетиці знаходять віддзеркалення в публікаціях вітчизняних і зарубіжних фахівців [7, 8].
Аналіз науково-методичної літератури і передової спортивної практики дає підставу вважати, що численними дослідниками різних країн поставлено і вирішено цілий ряд актуальних питань, що стосуються підготовки спортсменів високої кваліфікації у легкій атлетиці. Неможливо перерахувати усіх досліджень, а також охопити багатий практичний досвід підготовки спортсменів високої кваліфікації, накопичений у світі в цьому виді спорту. Проте, незважаючи на існування великої кількості наукових публікацій, ще не розкрито
І ПЕДАГОГІКА І
ПСИХОЛОГІЯ
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
окремі напрями системи підготовки спортсменів високої кваліфікації і не розглянуто проблему комплексно з урахуванням специфіки нинішнього етапу розвитку легкої атлетики - професіоналізації як одного з найяскравіших явищ сучасності, найважливішого чинника прогресу спорту вищих досягнень і зростання його авторитету. Професіоналізація спорту спричинила виникнення цілого ряду питань, що стосуються забезпечення професійного вдосконалення легкоатлетів, їх виходу на новий етап або ступінь професіоналізму за наявності проблем і протиріч, що спостерігаються у легкій атлетиці в останні десятиріччя. Передовсім це стосується спортивного календаря, що значно розширився в умовах професіоналізації (понад 470 змагань різного рівня на рік з легкої атлетики) [5], при цьому підготовка легкоатлетів високої кваліфікації в сучасних умовах набула хаотичного характеру і повністю стала підпорядковуватися календарю змагань, який у паузах між змаганнями значною мірою заповнюється на розсуд тренера і спортсмена без серйозного наукового підґрунтя. Виникла проблема комплексного підвищення ефективності планомірної підготовки до головних змагань чотирирічного олімпійського циклу (Ігри Олімпіади), року (чемпіонати світу, Європи) зі змагальною діяльністю у престижних турнірах за персональними запрошеннями. Тому важливим напрямом дослідження проблеми підготовки спортсменів високої кваліфікації в умовах професіоналізації (на прикладі легкої атлетики) є аналіз і узагальнення системи змагань, що сформувалась і безперервно набуває змін в останні роки у легкоатлетичному спорті, змагальної діяльності найсильніших спортсменів світу. Необхідно систематизувати сучасний календар змагань залежно від завдань, що стоять перед конкретним спортсменом у процесі багаторічної і річної підготовки, від його індивідуальних особливостей; систематизувати змагання за значенням (контрольні, основні, головні змагання року) для спортсменів високої кваліфікації для реалізації їхніх соціальних і економічних потреб; вирішити завдання пристосування до ефективної системи сучасної системи змагань, яка дозволила б тримати високий рівень результатів протягом тривалого часу і в той самий час демонструвати найвищі спортивні результати в головних змаганнях року, чотириріччя. Останнє пов’язане з модернізацією періодизації річної підготовки. Розглядаючи перспективи подальшого вдосконалення спортивної підготовки спортсменів високої кваліфікації в умовах професіоналізації, необхідно відмітити, що резерви її вдосконалення за рахунок екстенсивних (кількісних) чинників слід вважати в основному вичерпаними. Легкоатлети високого класу, які готуються до найбільших міжнародних змагань, нині за основними показ-
никами процесу підготовки (сумарний обсяг змагальної і тренувальної роботи) не лише не перевершують своїх попередників періоду кінця 1970-1980-х років, й у ряді випадків поступаються їм, тому необхідно визначити підходи, що забезпечують підвищення якості спортивної підготовки, її основних компонентів (система змагань, спортивне тренування, позазмагальні і позатренувальні чинники), роботи фахівців, обслуговуючого персоналу.
У процесі подальшої наукової розробки необхідно усвідомлювати, що проблема є загальнонауковою та вимагає використання комплексного підходу, особливості якого у кожному конкретному випадку обумовлюються специфікою змагальної діяльності.
Висновки
1. Аналіз науково-методичної літератури і передової спортивної практики засвідчив, що фахівцями різних країн у сфері спорту вищих досягнень вирішено ряд актуальних питань, що стосуються різних складових системи підготовки спортсменів високої кваліфікації. У той самий час поза увагою дослідників залишаються проблеми підготовки спортсменів високої кваліфікації з урахуванням специфіки нинішнього етапу розвитку спорту вищих досягнень професіоналізації.
2. Сучасний стан підготовки спортсменів високої кваліфікації дозволяє констатувати факт наявності ряду проблем і протиріч, що зумовлюють необхідність комплексного вдосконалення теоретико-методичних основ підготовки з урахуванням основної тенденції розвитку спорту вищих досягнень - професіоналізації - та вимагають проведення досліджень теоретичного і експериментального характеру для обґрунтування системи змагань і змагальної діяльності, спортивного тренування, чинників, що забезпечують їхню ефективність, науково-практичної розробки моделей річної підготовки для забезпечення успішних виступів спортсменів високої кваліфікації в головних змаганнях і в престижних змаганнях за персональними запрошеннями протягом року.
3. Перспективи подальших досліджень підготовки легкоатлетів високої кваліфікації значною мірою визначатиметься її науковою обґрунтованістю, відповідністю сучасному розвитку науки і практики, єдністю з соціально-економічними, організаційними чинниками на основі комплексної реалізації трьох основних напрямів: системи змагань, змагальної діяльності, спортивного тренування, включаючи позазмагальні і позатренувальні чинники при ефективній діяльності фахівців різного профілю, що вимагає використання комплексного підходу.
Література:
1. Верначчиа Р. А. Подготовка к Олимпиаде - психологическая поддержка олимпийской легкоатлетической команды США к Играм 2000 года в Сиднее / Верначчиа Р.А., Xенсен К.П., Лидор Р. // Легкоатлетический вестник ИААФ. - 2005. - № 1. - С. 51-5б.
2. Гуськов С.И. Профессиональный спорт / С.И. Гуськов, В.Н. Платонов. - К.: Олимп. лит., 2000. - 392 с.
3. Джексон Р. Спортивная медицина / Р. Джексон ; пер. с англ. - К.: Олимп. лит., 2003.- 384 с.
4. Завиера-Кох М. Упражнения со штангой в тренировке легкоатлета.
Ч. 1/ М. Завиера-Кох // Легкоатлетический вестник ИААФ. - 2005.
- № 1. - С.7-23.
5. Козлова О.К. Категорії змагань та їх рейтингова характеристика в умовах професіоналізації легкої атлетики / О.К. Козлова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фіз. виховання і спорту: Наук. монографія / За ред. проф. С.С. Єрмакова
- Xарків: XДАДМ (XXffl), 2009. - №12. - С. - 90 - 94.
6. Платонов В.М. Професіоналізація олімпійського спорту / В. М. Платонов // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2005.
- № 1. - С. 3-8.
7. Шиффер Ю. Восстановление после спортивных травм / Ю. Шиффер // Легкоатлетический вестник ИААФ. - 2009. - № 2.
- С. 7-18.
8. Ямасава Ф. Злоупотребление андрогенными анаболическими стероидами и их неблагоприятное воздействие на атлетов / Ф. Ямасава // Легкоатлетический вестник ИААФ. - 2005. - № 2. -С. 27-35.
9. Siff M.C. Biomechanical foundations of strength and power training // Biomechanics in sports. - Blackwell Since, 2000. - P. 10-139.
10. Zatsiorsky V.M. Kinetics of human motion / V.M. Zatsiorsky. -Champaign: Human Kinetics, 2002. - б54 p.
Информация об авторе: Козлова Елена Костантиновна
dena-nayka@yandex.ru Национальный университет физического воспитания
и спорта Украины Ул. Физкультуры 1, г.Киев-150, 01б80, Украина.
Поступила в редакцию 29.11.2011г.
32011
References:
1. Vernachchia R.A. Legkoatleticheskij vestnik [Journal of Athletic ], 2005, vol.1, pp. 51-56.
2. Gus’kov S.I., Platonov VN. Professional'nyj sport [Professional Sports], Kiev, Olympic Literature, 2000, 392 p.
3. Dzhekson R. Sportivnaia medicina [Sports Medicine], Kiev, Olympic Literature, 2003, 384 p.
4. Zaviera-Kokh M. Legkoatleticheskij vestnik [Journal of Athletic ], 2005, vol.1, pp.7-23.
5. Kozlova O.K. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicniproblemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2009, vol.12, pp. 90-94.
6. Platonov V.M.. Teoriia i metodika fizichnogo vikhovannia i sportu [Theory and methods of physical education and sport], 2005, vol.1, pp. 3-8.
7. Shiffer Iu. Legkoatleticheskij vestnik [Journal of Athletic ], 2009, vol.2, pp. 7-18.
8. Iamasava F. Legkoatleticheskij vestnik [Journal of Athletic ], 2009, vol.2, pp. 27-35.
9. Siff M.C. Biomechanical foundations of strength and power training. Biomechanics in sport. Blackwell Since, 2000, pp. 10-139.
10. Zatsiorsky V.M. Kinetics of human motion. Champaign: Human Kinetics, 2002, 654 p.
Information about the author: Kozlova Elena Kostantinovna
elena-nayka@yandex.ru National University of Physical Education and Sport of Ukraine Physical Education str. 1, Kiev-150, 01680, Ukraine.
Came to edition 29.11.2011.
