CC BY
20
с правовой точки зрения. Доказан исторический характер понимания содержания достоинства и чести, а также форм их защиты. Отмечается, что достоинство и честь как прежде всего нравственные и социокультурные ценности в своей основе содержат нематериальный, а также материальный интерес, что обусловливает эволюцию форм их правовой защиты.
Ключевые слова: достоинство, честь, моральные ценности, сатисфакция, компенсация морального вреда.
THE EVOLUTION OF FORMS THE DIGNITY AND HONOUR PROTECTION IN THE AXIOLOGICAL ASPECT
Zhdanenko S. B., Sirotenko S. Y.
The authors of the article perform valuable essence analysis of a personal dignity and honor. Their value for an individual and society defines indispensability of protection by law. Historical character in understanding the content of honor and dignity is proved, as well as forms of their primarily legal protection. It is noted that honor and dignity as moral and sociocultural values basically have non material and material interest that causes evolution offorms of their legal protection.
Keywords: dignity, honor, moral values, satisfaction, valuable essence, compensation of moral damage.
УДК 323.28:1:620
I. В. Владленова, кандидат фшософських наук, доцент;
Е. А. Кальницький, кандидат фшософських наук, доцент
НАНОТЕРОРИЗМ: НОВ1 МОЖЛИВОСТ1 ТА СОЦ1АЛЬН1 ЗАГРОЗИ
Розглянуто феномен тероризму i сощалът небезпеки, як можуть спричинити нанотехнологИ. Все це ставить перед мiжнародною стлънотою проблему застосу-вання не ттъки антитерористичних заходiв, а й до^дженъ гуматтарного аспекту цШ проблеми. Зазначено, що ва тi проблеми як створюютъ ниш терористи, з роз-витком i впровадженням нанотехнолог1й можутъ ктотно збтъшитися.
Ключовi слова: нанотероризм, зброя, нанотехнологп, сусптъство, небезпека.
Актуальтсть проблеми. Розвиток нанотехнологш обiцяe величезш по-тенцшш вигоди. Дослщження в галузi фiзики та дiагностики нанорозмiрних систем, бюнаносистем, наноелектрошки тощо вже сьогодш вщкривають велик! можливост для застосування отриманих знань у вмх сферах життед^
64 © Владленова I. В., Кальницький Е. А., 2011
яльност! людини. Нанотехнолооями, на нашу думку, доцшьно називати мiждисциплiнарну галузь фундаментально! та прикладно! науки, в якш ви-вчаються закономiрностi фiзичних i хiмiчних систем po3MipoM декшька на-нометрiв або часток нанометра, тобто нанотехнологп - це технологи, засно-ванi на машпуляцц окремими атомами та молекулами для побудови структур i3 наперед заданими властивостями. Розвиток нанотехнологш - прiоритетний напрям в умх странах, де е науковий потенцiал. В Укра!ш дie багато науко-вих проектiв з розвитку нанотехнологiй. Нацiональна академ1я наук Укра!ни постiйно розробляе цiльовi комплексш програми фундаментальних досл!-джень НАН Укра!ни [11]. Але, незважаючи на велию переваги, якi дають нанотехнологп, не слщ забувати про небезпеку, яку вони в собi несуть. Сер-йознi пщстави для роздумiв надають багаточисельнi терористичнi акти, як! вчиняються в р!зних кутках земно! кул!. Тому тероризм як сощальне явище перебувае в зон! постшно! пильно! уваги багатьох науковцiв та полггиюв. Потенцiал мiжнародного тероризму може зрости з впровадженням нанотехнологш. Це дае шдстави дшти висновку стосовно ймов!рност застосування збро! масового ураження, що ставить перед мiжнародною сшльнотою проблему впровадження антитерористичних заходiв та дослщження !! кр!зь призму соцiально-гуманiтарних аспектiв.
АналЬз основних джерел та публжацш свщчить про те, що поряд з ефек-тивним використанням нанотехнологiй у таких галузях, як електронiка, фармаколог, промислов!сть тощо, останнiм часом досить висока увага прид!-ляеться сощально-гумаштарним дисциплiнам, як! наголошують на загрозi застосування нанотехнологш терористичними угрупованнями. Не випадково у фшософськш литератур! з'явилось поняття «нанотероризм» [4], бо, як по-казуе практика, саме нанонаука може озбро!ти потужним арсеналом збро! не тшьки вшськових, а й терористичш угруповання, як! можуть використовува-ти розробки в галуз! нанотехнологш для свое! корист!
Тероризм - це, безумовно, проблема свггового масштабу. Пщ ним бшь-ш!сть досл!дник!в розумгють форму сощально-полгшчно! боротьби, яка по-лягае в систематичнш реал!зацп щеолоочно обгрунтованих, публ!чних, не-безпечних для сустльства насильницьких дш або загрози з метою впливу на все населения чи окрем! сощальш групи для досягнення цшей, що стосують-ся державно! пол!тики [12]. 1снуе багато дослщжень феномену тероризму в контекст! шформацшного сустльства, де анал!зуеться можлив!сть викорис-тання терористами традицшних i новишх засоб!в масово! шформацп (ЗМ1), а також глобал!защйних процемв [1; 2; 9]. Але зазначеш дослвдження викону-ються бшьшою м!рою в контекст! полгголоочних наук, де ще не повшстю вщображено використання тероризмом нанотехнологш.
У цариш фшософських дослщжень, на нашу думку, головну увагу доцшьно придшити дослщженню причин появи тероризму, його видам, наслщ-кам, сощально-культурним засадам. Не менш важливими е й концептуальш
питання: саме що являе собою феномен тероризму? Як його можна визна-чити? Як вш пов'язаний з екзистенцшними поняттями страху, сенсу буття, насильством, примусом? Адже фшософських дослiджень феномену тероризму порiвняно з полiтологiчними дуже мало, а якщо i е, то вони присвячеш в основному проблемам щеологл [10] чи дослщженням тероризму в контекст м1жнародно! полiтики та економiки [5]. Значна увага придiляeться також со-цiально-культурним аспектам феномену тероризму (вважаеться, що тероризм з'являеться тсдо, коли суспiльство переживае глибоку кризу, в першу чергу кризу щеологп i державно-правово! системи) [7]. Тероризм також розгляда-еться i як вид комушкативних технологiй у контексп глобалiзацiйних про-цесiв. За Ж. Бодрийяром, тероризм - це насильство, яке виникае при пере-глядi телевiзора. С. Ж1жек вважае, що захщне суспiльство так повiрило у ство-ренi ним самим образи прекрасного свиту, що виявилось абсолютно не готовим до зустрiчi з реальними проблемами, а витиснувши з себе все зло в кра!нах третього свпту, продукувало тероризм. Зпдно з П. Бурд'е тероризм виникае внаслщок психологiчного придушення iндивiдiв, байдужосп та безмовностi.
Формулювання щлей. У статп на основi фiлософського анал1зу ставиться завдання проаналiзувати феномен тероризму в контексп розвитку та впро-вадження нанотехнологiй.
Доцiльно зазначити, що ум тi проблеми, як виникають через тероризм, з розвитком та впровадженням нанотехнологiй можуть ютотно збiльшитися, i це е приводом для занепокоення. Треба завжди мати на уваз^ що терористи можуть як придбати вже готову зброю, зроблену за новiтнiми технологiями, так i самотужки проводити (чи фшансувати) науковi дослiдження з метою впровадження нанотехнологiй у виробництво збро! масового ураження. Щ-каво, що зараз для американського мшютерства оборони на перше мюце ви-суваються завдання i плани модифiкацil сенсорних здiбностей солдатiв за допомогою нейроелектричного штерфейсу, аби отримати переваги в бойових дiях [14]. Як вiдзначаe В. Горохiв, у зв'язку з щею програмою можна поста-вити питання про насильницьке втручання ^<у внутршш справи» людського органiзму. Навiть якщо людина i погоджуеться на таке втручання у власний оргашзм, вона не в змозi оцiнити свш стан [4]. Уведення в мозок мжроелект-родiв, створених на основi iнтегральних схем, дае можливiсть уже попередньо обробляти сигнали, а це вщкривае можливосп для створення щеальних смертникiв-камiкадзе та слухняних солдатiв. «Неважко передбачити, що такого роду розробки можуть бути використаш не лише для проголошуваних американським урядом „благих цшей захисту демократil", а й для шших, наприклад, терористичних цшей або ж цшей, що невiрно тлумачать, напри-клад, для насильницького промивання мiзкiв рiзним групам населення, що не пiдтримують политику сьогоднiшньоl адмiнiстрацil або для збереження 11 влади» [4]. Таким чином, створення нейроелектронного штерфейсу може стати небезпечною зброею, а так зваш спроби пщвищення здатносп сприй-
няття здорових людей, так зване «нейрозбагачення» [13] можуть обернутися на трагедж). Цжаво, але вже запатентовано нейроелектронний оптоволоконний штерфейс для передач! шформацп в мозок (патент РФ № 2327202). У про-цес !мплантацп оптоволоконт нейроштерфейси можуть використовуватися при протезувант оргашв зору 1 слуху, реабттаци парал!зованих хворих, л!-кувант серйозних псих!чних захворювань. А чи дшсно це так? Як показуе практика, втручання в людську природу мае катастроф!чт наслщки, як не можуть спрогнозувати навгть учен!. Уже запатентовано й приймаюч! нейро-!нтерфейси (патент РФ № 2333526, http://www. fips. ru/russite). У них по опто-волоконних св!тлопроводах свило передаеться до нейронно! структури та модулюеться залежно в!д активност! найближчого нейрона ! в!дбиваеться назад в комбшовану матрицю, де перетворюеться на електричну форму. Ц! !нтерфейси можуть використовуватися для управлшня протезами ! техноло-г!чними засобами, транспортом ! зброею. На !х основ! будуть створен! зручн! ! ззовн! невидим! техшчш засоби зв'язку ! керування [7]. Звюно, що так! роз-робки «безц!нн!» для вчинення терористичних актив.
Соц!окультурне значення високих технологш не в останню чергу пов'язане з переосмисленням ц!нностей ! свгтоглядних настанов. У майбутньому зросте саме цштсний аспект впливу нанотехнолог!й на свгтогляд людини, що, можливо, призведе до трансформаций уявлень про сенс життя, життев! ц!л! людини; саме це е актуальним в антрополопчнш проблематиц!. Не в останню чергу це буде пов'язано з! збшьшенням тривалост! життя людини ! проблемою перебудови людського т!ла з метою покращення його ф!зичних ! розумових зд!бностей. Про-те, як показуе практика, вщхщ в!д принципу увей (в даосизм! це принцип невтру-чання, дотримання природного переб!гу речей) завжди призводить до катастро-ф!чних наслщюв. Ось чому важливо проводити футуристичн! дослщження, за-снован! на всеб!чному розум!нн! впливу нанотехнолог!й на сустльство. Треба вид!лити також так! можлив! зм!ни нанотехнологiчного сустльства. Здаттсть !нформац!!' виступати як стратег!чний ресурс зростатиме завдяки розвитку на-нотехнолопчних пристро!в, квантового комп'ютера, дадуть сво! результати також нанооптика ! наноелектрошка. Мабуть, така наукова !нформац!я надал! стане доступною не для вс!х у зв'язку з великим ризиком використання нанотехнолог!й у корисливих цшях ! на користь тероризму. Не зовмм зрозум!ло, яю соц!альн! групи матимуть пр!оритетне право опанувати досягнення нанотехнолог!й. Великою е !мов!ртсть того, що нанотехн!чною революц!ею рухатиме гонитва за при-бутком, а не потреба розвитку людства. Отже, нанотехнологи е складним ! багато-аспектним явищем, яке зач!пае також ус! сощальш та культурн! аспекти, що зу-мовлюе необх1дн!сть глибинного ф!лософського осмислення соц!альних перспектив, наслщюв, а також процесу сощально! адаптаци нанотехнолог!й.
Наука в сучасному сусп!льств! перетворилася на могутню силу, яка виступае не т!льки в рол! практичного перетворювача, а й спроможного трансформувати св!тогляд сучасно! людини, розширити обр!!' свгтоглядно! свободи. Перед твор-
цями науки XXI ст. вщкрилися нова онтолопя, нова культура теоретичного осмислення свиу в усш його тоталъносп, новi свiтогляднi ландшафти, новi проб-лемнi поля та незвщат простори. Новi змiни, як е наслвдком науково-технiчноl революцii, потребують переосмислення багатьох свiтоглядних орieнтирiв, прю-ритепв, людського сенсу. Як зазначае Т. Горбатюк, у пiдвалинах науки кожно1 доби завжди лежить деяке онтолопчне припущення про дослвджуваний нею Всесвгт у всiй його тоталъностi. Творцям науки таке припущення необхщне для того, аби вони могли професшно розмрковувати про Всесвiт у цшому, здшсню-вати свою дiялънiсть, дати певнi вiдповiдi на споконвiчнi свггоглядт запитання: що ми можемо знати про Всесвгт, частиною якого е наше життя? Чи адекватно ми дieмо у цьому свiтi? Яка цша антропогенних дiй у свт? [3]. Чи може прогрес нанотехнологш пiдiрвати традицшний бiзнес i залишити тисячi людей без робо-ти? Чи може зниження вартосп продукци завдяки нанотехнологiям i молекуляр-нш бюлогп зробити !х доступними для тих, хто забажае розробити небезпечш мiкроорганiзми? Це ще не вй запитання, на як1 повинна вщповюти людина, перш н1ж стане впроваджувати сво! мр11 стосовно нанотехнологгй.
Доцшьно видiлити такi очевиднi ризики застосування нанотехнологш, пов'язаш з можливими екзистенцшними потрясiннями:
— економiчний колапс через надмiрно дешевi нанотехнологiчнi товари;
— економiчне пригнiчення i зубож1ння мас через штучно шдвищеш на-нотехнолопчними монополiстами цiни;
— ризики для особистосп i суспiлъства через нанотехнологп в руках зло-чинцiв i терористiв;
— ризики для особистосп i суспiльства через зловживання владою заходами, що обмежують свободу;
— сощальш потрясiння у традицшних суспiльствах через доступнiсть товарiв (ранiше заборонених) i новi стилi життя;
— масштабне заподiяння шкоди довкшлю через безконтрольне масове виробництво нових товарiв;
— розвиток чорного ринку нанотехнологш (що сприяе зб^шенню iнших ризик!в);
— жорстко конкурукт нанотехнологiчнi програми (як насл1док — збшь-шення iнших ризикiв);
— спроби щлковшш заборони нанотехнологiй (збшьшення iнших ризикйв через утрату контролю за процесом) [3].
Багато досл1дник1в застер^ають, що може виникнути небезпека протиправ-ного використання нанотехнологiй в баншвськш системi безгот1вкових розрахун-кiв, пластикових плапжних засобах, мобiльному телефонному зв'язку, комп'ютернш мереж1 тощо) [6]. Звюно, що поява нових технологiй породжуе появу нових видiв i способiв учинення злочин1в. Особливо це стосуеться нано-технологiй з !х безмежними можливостями. Основнi прiоритети пров1дних за-х1дних держав у галузi створення перспективних засоб1в ураження спрямованi на розроблення збро1 iз використанням електромагштнох енергil, роботизовано1
збро!, малопомiтних безпiлотних бойових платформ, що призначеш для ведення цшодобово! розвщки i таемного застосування р!зних видiв высокоточно! збро!. Водночас здшснюються заходи щодо подальшого п!двищення можливостей невеликих пiдроздiлiв при проведент iнформaцiйних, спецiaльних i повиряно-морських десантних оперaцiй у вщдалених регюнах свiту, а також оперaцiй в умовах великих Mier. DAPRA щдтримуе розроблення нових препарат!в, засно-ваних на досягненнях нанобютехжщоги, що дозволяють бойовикам тривалий час обходитися без сну, не втрачаючи боездaтностi. 1мов!рною е атака на ядерне озброення з метою таемного знешкодження або навпъ активування його на тери-тор!! кра!ни. Серйознi дослщження проводяться в гaлузi нейронних технологiй i зчитування нервових !мпульс!в. Подальший розвиток цих технолог!й призведе до появи бойових наноприлад!в, що здатт шпигувати або перехоплювати контроль над функщями орган!зму людини, використовуючи п!дключення до нервово! системи людини за допомогою розроблених у Кал!форн!! «нейротранзистор!в». Ще один проект - м!крохвильове випромшювання, яке уражае людину, не даючи !й змоги оборонятися. Active Denial System за принципом мжрохвильово! печ! змушуе водян! молекули п!д шкрою активно рухатися, нaгрiвaючи шк!ру до 130 градумв за Цельсiем. Нанотехнолопя дозволить створити дуже потужн! ви-6ухов!, зaпaлювaльнi та отруйн! речовини [6].
Таким чином, упровадження нанотехнологш може спричинити появу нових видов тероризму: психотероризму, aвiaтероризму, бiотероризму, юбертероризму, ядерного тероризму та !н. Отже, якщо не запровадити спецiaльнi регулюкт засоби, глобальний тероризм може стати найбшьшою загрозою для людства.
Ученим удалося досягти певних усп!х!в у використанш нaнотехнологiй в оборонно-промисловому комплекс^ виро6ництв! сучасних озброень, вшсько-во! i спецiaльно! технiки. Прогрес у цьому нaпрямi тривае та пов'язаний !з розробленням бойових нaнороботiв, а також системи мжродатчиюв, як! можна розкидати на територii противника для отримання iнформaцii в режимi реального часу. I, безумовно, проводитимуться дослщження, спрямовaнi на створен-ня нового виду шдивщуального захисту вшськовослужбовщв. Технологii, що дозволяють створювати легю, дешевi та м!цн! мaтерiaли, завжди мали страте-гiчне значения: нов! мaтерiaли дозволили б значно знизити витрату палива та з6!льшити маневретсть бронетехиiки, зберiгши Г! непробивaнiсть. Тому одтею з нaйaктуaльнiших розробок стане технология «невидимоси». Корисним вина-ходом може стати розроблення вшськово! форми як шдивщуально! бiосистеми, котра миттево б реагувала на ф!зичний стан солдата. Таким чином, нанозброя -це зброя принципово нового класу, яка реaлiзовуе потенщал нaнотехнологiй у вшськовому секторi, що, по суп, зм!нить структуру мaйбутнiх в!йськових конфлжпв i сценaрiй геополiтичних в!дносин м!ж державами.
Створення нaнотехнологiчного суспiльствa змшить нaшi уявлення про природу сощальносп, соцiaльного простору, продуктивних сил i в!дносин. Нанотехнолопчне сусп!льство вщкрие свгт «невидимоси». Ця «невидимють»
обумовлена юнуванням шшого свпу за межами можливого виявлення даними нам природою органами чуття, поставить шд сумнiв факт соцiальноi неза-лежносп, можливостi вiлънодумства. З нанотехнологiями ми школи не змо-жемо знати, коли ми знаходимося тд наглядом, а коли — нi, наявний у нашо-му органiзмi розмщений у мозку чiп чи т. Якщо сучасна людина схилъна до полгшчно1 манiпуляцil, яка мае психолопчну природу i якiй можна перешко-дити, то манiпуляцiя, заснована на нанотехнолопях, може працювати несв!-домо, не залишаючи мiсця для вибору! Маншулювання людиною буде одним iз найактуальнiших тем у нанотехнолоочному суспiльствi. Манiпуляцiя зможе набрати жахливих розмiрiв, а особа, що здшснюе манiпулятивну дгю за допомогою вбудованих у мозок чишв, — здшснювати контроль над тим, аби людина, яка е об'ектом впливу, визнала б нав'язаний учинок або спомб жит-тя як едино правилъний для себе. Так можна буде створювати щеалъних вошш, покiрних пращвниюв. Так! поняття, як «особистють», «духовне зростання», «самовдосконалення», набудуть абсолютно шшого значення, адже особа формуеться таким чином, щоб вшьно i самостшно обирати цМ i засоби д!-яльност!, керувати своею д!ялън!стю, одночасно вдосконалюючи i розвиваю-чи сво! зд!6ност!, зм!нюючи i вдосконалюючи себе. Людина розвиваеться не тшьки зпдно !з закладеною в неi спадковою програмою i п!д впливом довкш-ля, а й залежно вщ тих чинник^в, що закладенi в и псих!ц!, досв!д!, якостях, зд!6ностях. Безумовно, основою, що визначае штенсившсть i напрям роз-витку особи, е и потреби, в яких видшяються вищ! людськ! потреби (сощаль-н!, духовн!), як! е джерелами прогресу людини, потребами вдосконалення. Проте, кутруючи ц! потреби, можна отримати шертну масу, що виконуе дан! !й указ!вки. Може статися так, що наркомашя ! алкогол!зм набудуть ще б!лъш страх!тливих форм, адже стане можливим за допомогою тих самих читв приховано збуджувати в людини певн! настро1, що не зб!гаються !з И потребами ! бажаннями, або неусв!домлену радють та ейфор!ю, що призведе до появи залежност! в!д чиeiсь вол!.
На тл! с!ро1 маси видшятимуться люди, над!лен! надможливостями: на-новолокна, вплетен! у м'язову тканину, нададуть !м додатковоi сили, а мжро-схеми, вбудован! в головний мозок, тдсилюватимуть ! прискорюватимуть розумову д!яльшсть. Вони будуть над!лен! суперпам'яттю, навчаться чути ультразвук, бачити в шфрачервоному д!апазон! ! под. Безумовно, витримати конкуренц!ю з такими надвоiнами або надштелектуалами буде дуже складно (який буде доступ до наноресурс!в? Чи будуть вони доступш лише замож-ним?). У такому раз! кардинально змшяться наш! уявлення про природу п-лесност!. Людина розумна була одночасно ! людиною т!лесною. Вона була !стотою, над!леною т!лом, а з розвитком технологш т!ло людини може значно трансформуватися. Т!ло вже не буде осередком оргашв чуття людини, джере-лом И безпосередшх в!дчутт!в, коли предметом перетворюючоХ активносп людини стае й' власна природа. Межа тшесносп стане дуже рухливою ! м!н-
ливою. При рус! меж тшесносп наззовш за меж поверхт тша у проспр п-лесност включатимуться об'екти зовншнього свгту, що суб'ективно стають об'ектами свгту внутр!шнього. У вщношент «сощальне-природне» з'явиться нова компонента «техтчне», яка оргашзуе новий феномен - нанокультуру -вторично зумовлений р!вень розвитку сусшльства 1 людини, виражений у типах та формах оргашзацп життя 1 д!яльност! людей, а також у створюваних ними матер!альних та духовних цшностях, що базуються на використанш можливостей нанотехшки.
Песимютичний сценарш описуе вихщ техшки з-шд контролю людини. Под!бт настро! вщкривають широк! можливосп для розвитку технофобп. Чи розв'яже нанонаука глобальш проблеми сучасносп? Глобальт проблеми е единими, динам!чними, такими, що постшно змшюють свое м!сце в час!. Вони являють собою систему, яка е вщкритою, оскшьки в не! можуть вклю-чатися нов! проблеми, що виникають, а колишн!, розв'язуючись, зникають. I йдеться не тшьки про економ!чн! проблеми, а й про проблеми морально-етичн!. Духовно-моральною основою появи глобальних проблем сучасносп е значне поширення !деолог!! споживача. 1дея перетворення св!ту ! тдпоряд-кування споживчого ставлення людини до природи була домшантою в культур! техногенно! цив!л!зац!!. Чи вщбудеться зм!на !деолог!!? У якому напрям-ку зм!нюватимуться життев! стратег!! людства? Що станеться !з традиц!йни-ми сустльствами, як! характеризуються спов!льненими темпами сощальних зм!н? Як розв'язати проблему збереження людсько! особистост! в умовах зростаючих процес!в в!дчуження, що призводить до антрополопчно! кризи? Безумовно, фантаз!я дозволяе нам уявити можливост!, перспективи, що в!д-криваються за допомогою нанонауки, можливост! використання !х у таких галузях, як б!олог!я, медицина, ф!зика або телекомун!кац!!. Але юнуе безл!ч перешкод на шляху до реал!зацп поставлено! перед нанонаукою мети. Необ-х!дно здолати ц! перешкоди, як! не дають можливост! реально створити перед-бачуван! об'екти. Час, необхщний для того, аби перейти вщ концепц!! до реальност!, дуже важко п!ддаеться к1льк!сному оц!нюванню. Обмежуючим чинником для вт!лення мети, поставлено! у межах нанонауки, може стати вщсутшсть належного ф!нансування, яке завжди спостер!гаеться в «довго-строкових» проектах. Нанотехнолооя, як ! ран!ше, залишаеться досить ко -штовним пректом, що вимагае дорогого устаткування.
Висновки. Пщсумовуючи наведене, можна стверджувати, що використання у майбутньому нанотехнологш створить низку проблемних ситуац!й, яких св!т не знав ран!ше. У першу чергу викликае тривогу поява нових вид!в те-роризму, спричинених розвитком нов!тн!х. Поки що немае дослщжень, де на-нотехнолог!! анал!зувалися б як ц!л!сний соц!окультурний феномен, ще не розкрип механ!зми функцюнування ! причини впливу на сощум, культуру та людину. Це завдання може бути розв'язане насамперед у русл! фшософсько-го досл!дження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вакулич В. М. Компаративно-полпичт ви]шри та глоб^зацшш iMnepaTMBM про-тидп мiжнародному тероризмовi : автореф. дис. ... д-ра полгт. наук : 23.00.04 /
B. М. Вакулич ; НАН Украши. 1н-т свгт. економжи i мiжнар. вiдносин. - К., 2008. -42 с.
2. Вознюк В. С. Мйжнародний тероризм в сучасних глобалiзацiйних стратепях : автореф. дис. ... канд. полгт. наук : 23.00.04 / В. С. Вознюк ; НАН Украши. 1н-т свгт. економгки i мiжнар. вщносин. - К., 2005. - 16 с.
3. Горбатюк Т. В. Контраверза «Космоцентризм - еволюцюшзм»: методологiчнi на-слщки / Т. В. Горбатюк // Мультиверсум. Фшос. альманах. - К. : Центр духовно! культури, - 2005. - № 51. - Режим доступу: www. filosof. com. ua/Jornel /М_51/ Horbatuk. htm.
4. Горохов В. Г. Нанотерроризм: новый тип ответственности современного человека за окружающий нас мир и за будущее в глобальной технонауке : материали Третьего междунар. форума «Партнерство государства, бизнеса и гражданского общества при обеспечении информационной безопасности и противодействии терроризму», Гармиш-Партенкирхен, Мюнхен (Германия), апрель 2009 г. - Режим доступа : http:// iisi.msu.ru/publications/article21/).
5. Котвицький А. А. Тероризм як сощальне явище: поняття та ознаки / А. А. Котвицький // Вюн. Житомир. держ. ун-ту iм. I. Франка. - 2004. - № 18. -
C. 40-43.
6. Нанотехнологп в Украгш як заиб боротьби з мiжнародним тероризмом [Електрон-ний ресурс] / М. Стрельбицький, М. Вертузаев, О. Юрченко. - Режим доступу: http://www. crime-research. ru /articles/ Strelbizkij/.
7. Никитин Н. Н. Общество и терроризм / Н. Н. Никитин, И. В. Белоусов, Э. В. Гос -тева // Культура народов Причерноморья. - 2006. - № 95. - С. 188-191.
8. Рогова О. В. Культура народов Причерноморья. - 2004. - № 49, Т. 2. - С. 70-72.
9. Свентицька О. В. 1нформацшний тероризм як феномен сучасно! мiжнародноi политики : автореф. дис. ... канд. полгт. наук : 23.00.03 [Електронний ресурс] / О. В. Свентицька ; Ки!в. нац. ун-т iм. Т. Шевченка. - К., 2007. - 19 с. - укр.
10. Смагш I. I. Мюце щеологп сучасно! освгти в нацюнальнш системi протиди теро-ризму / I. I. Смагш // Вюн. Житомир. держ. ун-ту iм. I. Франка. - 2005. - № 20. -С. 58-61.
11. Фундаментальш проблеми наноструктурних систем, наноматерiалiв, нанотехно-логiй 2011-2014 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www. nano. nas. gov. Ua / UA / nasu / nanoprogramms / Pages / default. aspx.
12. Целуйко М. G. Антитерористична политика держави як фактор суспшьно! стабiль-ностi : автореф. дис. ... канд. полгт. наук: 23.00.02 / М. G. Целуйко; Дшпропетр. нац. ун-т. - Д., 2006. - 19 с.
13. Hennen L. Einsichten und Eingriffe in das Gehirn. Die Herausforderung der Gesellschaft durch die Neurowissenschaften / L. Hennen, R. Grünwald, Ch. Revermann, A. Sauter. -Berlin : Edition Sigma, 2008. - S. 133.
14. The National Nanotechnology Initiative Strategic Plan. National Science and Technology Council, Dec. 2007. - NNI_Strategic_Plan_2007. pdf.
НАНОТЕРРОРИЗМ: НОВЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ И СОЦИАЛЬНЫЕ УГРОЗЫ
И. В. Владленова, Э. А. Кальницкий
Рассмотрены феномен терроризма и социальные опасности, к которым могут привести нанотехнологии. Все это ставит перед международным сообществом проблему применения не только антитеррористических мероприятий, но и исследований гуманитарного аспекта этой проблемы. Отмечено, что все те проблемы, к которым приводят ныне террористы, с развитием и внедрением нанотехнологий могут существенно увеличиться.
Ключевые слова: нанотерроризм, оружие, нанотехнологии, общество, опасность.
NANO-TERRORISM: NEW POSSIBILITIES AND SOCIAL THREATS
Vladlenova I. V., Kalnitsky E. A.
The phenomenon of terrorism and social dangers to which can bring nano- technologies over is examined in the article. All of it puts before an international association the problem of application of not only counterterrorist measures but also researches of humanitarian aspect of this problem. It is marked that all those problems to which terrorists lead today, with development and introduction of nano- technologies can be substantially increased.
Keywords: nano- terrorism, weapon, nano- technologies, society, danger.
УДК 130.2 :141.32
Городиська О. М., кандидат фшософських наук, доцент
ПРО ДЕЯК1 СПОСОБИ БУТТЯ ЛЮДИНИ, АБО БУТТЯ ЯК ЗА-БУТТЯ
Розглянуто деяк своер1дт способи буття сучасноI европейсъкоЧ людини, як суттево змтилися протягом сусптъноI еволюцп. Алкоголь I наркотики визначаютъся не як зрозумШ та сумт сощалът явища. Авторка намагаетъся осмислити Их як фор-ми ращоналъност1. Показано неможлив1стъ традицШного використання та тлума-чення цих явищ через суттсну трансформащю екзистенцИ сучасноI людини.
Ключовi слова: людсъке буття, традищя, сучасна кулътура, ращонал1защя.
Актуальтсть проблеми. Буття сучасно! людини давно набуло нaйрiзно-маштнших форм та спосо6!в, шод! ми навгть не можемо впевнено говорити,
© Городиська О. М., 2011 73
