CC BY
30
УДК: 291.2
Крупник Я.Г., Крупник М.Г. ©
Льв1вський нацюнальнийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш iмет С.З.Тжицького, Льв1в, Украгна ПОЧАТОК «БУТТЯ» ЯК ПРООБРАЗ БЛАГОВ1ЩЕННЯ ТА Р13ДВА
Вникаючи у початок «Буття» та Книгу Припов1док, ми знаходимо два стльт образи - «Дух Божий» та «Мудр1стъ». А Книга Мудрости розширюе «повноваження» мудрости; тдкреслюе значимкть мудрости настыьки, що «творителъка всъого - мудргстъ» (Муд. 7:21). Це говорить про те, що титул Мудрости належитъ Боговг, и визначае духовний образ Отця i Сина, i Святого Духа, а також ПресвятогБогородиц1 - «Престолу премудрости» .
Пресвята Д1ва Мар1я - Цариця ceimy i Заступниця людського роду. Достатнъо 1г одного жесту, - тднести Ceiu перст до Неба, - i всякий «окупант» християнсъког dyrni заберетъся гетъ. Однак, це залежитъ, насамперед, eid нас.
Ключов1 слова: Бог, Icyc Христос, Святий Дух, Пресвята Д1ва Мар1я, Буття, Мудргстъ, Благовщення, Pisdeo, прообраз.
УДК: 291.2
Крупник Я.Г., Крупник М.Г.
Львовский националъныйуниверситет ветеринарноймедицины
и биотехнологий имени С.З.Гжицкого, Львов, Украина НАЧАЛО «БЫТИЯ» КАК ПРООБРАЗ БЛАГОВЕЩЕНИЯ
И РОЖДЕСТВА
Вникая в начало «Бытия» и Книгу Притчей, мы находим два совместных образы - «Дух Божий» и «Мудрость». А Книга Мудрости расширяет «полномочия» мудрости; подчеркивает значимость мудрости настолько, что «творителъка всего - мудрость» (Муд. 7:21). Это говорит о том, что титул Мудрости принадлежит Богу, и определяет духовный облик Отца и Сына, и СвятогоДуха, а также Пресвятой Богородицы - «Престола премудрости».
Пресвятая Дева Мария - Царица мира и Защитница человеческого рода. Достаточно Ее одного жеста, - преподнести Свой перст к Небу, - и всякий «оккупант» христианской души уберется прочь. Однако, это зависит, прежде всего, от нас.
Ключевые слова: Бог, Иисус Христос, Святой Дух, Пресвятая Дева Мария, Бытие, Мудрость, Благовещение, Рождество, прообраз.
UDC: 291.2
Krupnyk Ya.G., Krupnyk M.G.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj, Lviv, Ukraine THE BEGINNING OF «BEING» AS A PROTOTYPE ANNUNCIATION
AN CHRISTMAS
Coming into the beginning of «Being» and the Book of Proverbs, we find two common images - «Spirit of God» and «Wisdom». A Book of Wisdom extends the «authority» of Wisdom; emphasizes the importanse of so that «the Creator of oll -wisdom» (Wis. 7:21). This suggests that the title Wisdom belongs to God and
© Крупник Я.Г., Крупник М.Г., 2014
272
emphasizes the spiritual image of the Father and of the Son and of the Holy Spirit, as also the Blessed Virgin Mary - «Throne of Wisdom».
The Blessed Virgin Mary - Queen of the world and the Deputy of the human. It's enough her only text - to raise Her finger to the Sky, - and every «occupant» of Christian souls will climb out. However, this depends, first of all, on us.
Key words: God, Jesus Christ, the Holy Spirit, the Blessed Virgin Mary, Being, the wisdom, Annunciation, Christmas, prototype.
Коли ж Бог сотворив людину на Свш (1х) образ i Свою (1хню) подобу (пор.: Бут. 1:26), BiH залишив !й ще «шанс» для довершения, щоби людина могла стати ствтворцем И ж само!. 1ншими словами, - створивши «живу ютоту» (Бут. 2:7), Бог дав людиш шанс, - щоб вона могла стати людиною, подШною до Icyca Христа [2, п. 459], - щоб могла носити Його небесний образ [10, п. 1]. Водночас, «Бог не тшиться погибшлю людей, бо ix сотворив на те, щоби були, i народи цшо! земл1 зробив споабними до уздоровлення» [11].
Це абсолютно, - як заповщь Божа. Ось що говорить Господь, - «Святими ви мусите бути, бо Я - святий, Господь, Бог ваш» (Лев. 19:2); «Тож будьте досконал^ як Отець Ваш небесний досконалий» (Мт. 5:49).
Не брати до уваги цих Божих сл1в у контексп питания самовдосконалення аж шяк не можна, бо тод1 може бути або одностороне виправдовування себе 3i сторони людини (за небажання), або ж, под1бно до цього, «виправдовування» Бога людиною, чого Господу не потр1бно взагал1 (це коли кажуть: «Що я можу зробити, як я таким народився?»). Разом з тим, у цьому ж контекст^ як доповнення (а не заперечення), звучать слова Icyca: «Без Мене ж ви шчого чинити не можете» (Йо. 15:5).
Отож, ми маемо себе довершити, - але це робити з Христом-Богом у Святому Дуа [4; 10, п. 8]. Бо «Дух дослщжуе все, нав1ть глибини БожЬ>, алише духовна людина може прийняти те, що ввд Духа Божого походить (пор.: I Кор. 2:10-15).
Слщ сказати, що в економп спасшня беруть участь Bci три Бож1 Особи, кожна з яких мае сво! oci6Hi стосунки з створшням i головно з людиною. Однак, могутн1сть i спшьна енерпя животворящо!, спасительно!, обожествляючо! Тройщ здшснюеться в спшьний cnoci6 вщ кожно! з трьох ¿постасей [9].
То ж, як досягнути Божого образу й використати даний нам шанс, щоб бути досконалими, тобто досягнути обожествления? [10, п. 95].
Один з найлегших й самих надшних шлях1в у цьому, - е сприяння перед Богом Пречисто! Д1ви Mapii.
Згадаймо к1лька BipmiB 3i Святого Письма, як1 пщтверджують цю тезу. Насамперед, Icyc Христос, - «путь, ютина i життя» (Йо. 14:6), - ще змалку «як йому було дванадцять роюв» (Лк. 2: 42), «був !м слухняний. [_] зростав мудр1стю [...]» (Лк. 2: 51-52).
П1зн1ше, коли Icyc розпочинав Свою д1яльн1сть, «мав яких рок1в тридцять» (Лк. 3:23), BiH пщкорив Свою волю Mapii', як «мати його мовила до слуг: «Що лиш скаже вам, - po6iTb» (Йо. 2:5). Й так було зд!йснено перше чудо Icyca в Каш Галилейськш.
А звершуючи Свою Miciro, розп'ятий Icyc словами до MaTepi, - «ось син тв!й», - даруе нам материнський захист Пречисто! Дiви Mapii'. А нам же n0Tpi6H0 плекати дoвip'я до Пресвято! Eoropoflnui як нашо! Небесно! Неньки, бо i CboroflHi Христос мовить до учня: «Ось MaTip твоя» (пор.: Йо. 19:25-27).
273
Як пояснити таку «силу з висоти» Пресвято! Д1ви Mapii'?!.
1з «Дiяння Aпocтoлiв» ми знаемо, що пicля Boзнeciння Icyca на небо, у день П'ятидесятнищ, Mapiя, мати Icyca, та Bci Ti, хто були у ерусалимськш горнищ, - «Yci вони сповнились Святим Духом [...]» (Дг 2:4).
А ще до цього, св. Лука, автор Дiяння Aпocтoлiв, детально описуючи Блaгoвiщeння (Лк. 1:26-38), переповщае слова Ангела до Mapii' про те, що Дух Святий зшде на не! й сила Всевишнього OTiHHTb !!; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий (пор.: Лк. 1:35). Про ташство Воплочення евангелист Матей каже вщкрито, по-простому й конкретно, що Mapiя «була BariTHa вщ Святого Духа» (Мт. 1:18).
Отже, Пречиста Дiвa Mapiя е, no-cyTi, Обручницею Святого Духа: « Так в людсьюм pofli гршшм i 3incyTiM знайшлася одна Дiвиця, достойна стати обручницею Святого Духа, Маир'ю Божого Сина» [12]. Тому то св. Иосиф, обручник Mapii' (за традищею), став li' oniKyHOM за волею Божою. Бо знав Господь, - Бог ревнивий (Вих. 34, 14), - серце «сина Давидового», - цього богобоязливого й праведного чoлoвiкa (пор.: Мт. 1:18-21), - ще до того, як BiH народився (пор.: Ср.: 1:5). Отже, коли б на нас напосшася спокуса говорити про Пречисту Д!ву Марш, що вона - «звичайна жiнкa», - то згадаймо слова Icyca до фарисе!в: «Ви судите за тшом [...]» (Йо. 8:15). (Ця розмова стосувалася того, що вони не знали, звщкшя прийшов Icyc i куди йде). Тому, говорячи про духовш ¿стини, ми маемо звшьнитися вщ тiлecнoгo чи земного, й, дшсно, «зодягнутися силою з висоти» (пор.: Лк. 24:49).
У цьому ж pyoni, щоб зробився чпташим прообраз Mapii', нам приходять на думку слова Icyca про Авраама: «1стинно, ктинно кажу вам: Перше шж був Авраам, Я е» (Йо. 8:58). Так же само ми говоримо про Богородицю, - MaTip Сина Божого, - «Жшку, вщ яко! народився Biдкyпитeль, а також наше Боже усиновлення, в Tai'HCTBi «повноти часу»» [7].
Св. 1ван Павло II уточнюе: «Оця «повнота» вказуе на той вщ BiKiB визначений момент, в якому Отець послав свого Сина, «щоб кожен, хто Bipye в Нього, не загинув, а жив життям Bi4HHM» (1в. 3, 16)» [7].
Направду, ми школи у p03M0Bi ocтepiгaeмocя говорити слово «Богородиця», знаючи наперед, що можемо «зачепити» чш'сь не TaKi, як Hami, переконання. Й тому шукаемо шшого найменування Пречисто! Дiви. А говорити n0Tpi6H0 «у npocTOTi серця» (Муд. 1:1), адже, - що народжене вщ раба - раб, вщ вiльнoгo - вiльний, вщ Бога - Бог; людина ж сотворена (а не народжена) Богом «на образ i подобу Божу».
Очевидно, юде!, якi достеменно знали Писания, - бо i npocTi рибалки могли його цитувати, - й oчiкyвaли прихщ Mecii', насамперед у MaTepianbHOMy po3yMiHHi, - все-таки «вищу» духовшсть вiдклaдaли на другий план.
Хоча Мудрють голосила й кликала та вони «зреклися, як простягала руку, HixTO не xoTiB зважити» (Прип. 1:20, 24); «Bepнiтьcя на мою дорогу; ось ¿зшлю на вас мш дух, слова Moi' звiщy вам» (Прип. 1: 23).
I ось тут ми пщшшли до ключового Bipma 3i Святого Письма, що дае нам перехщ у «глибини Бoжi».
Уточнимо, - невже так MyflpicTb може говорити, мов би була piBHa EoroBi [пор.: 3, п. 143], а, тим больше, казати, - «ось ¿зшлю на вас Mift дух», якщо до CboroflHi ще немае едино! думки про Filioque [2, п. 246-248].
Тому цей текст n0Tpi6H0 розу Mi ти образно, а бшьш конкретно, -визначитися з прообразом.
274
Й, направду, - «Скажи до мудрости: «Ти сестра моя, а розум назви другом» (Прип. 7:4).
А Мудркть сама про себе говорить: «Господь створив мене почином nyri свое!, першою з його чишв споконв1чних» (Прип. 8:22).
Тут ще раз згадаймо слова Icyca: «Я - путь, ютина i життя! HixTO не приходить до Отця, як тшьки через Мене» (Йо. 14:6).
А Мудркть говорить знову: «Я настановлена була вщ вжу, вщ початку, рашше, шж земля постала; коли не було ще безодень, я народилась [...]» (Прип. 8:23-24).
Що ж тод1 було? «Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами» (Бут. 1:2).
I знову Мудркть уточнюе: «я була при ньому, при робот1, я була його вт1хою щоденно, усм1халась перед ним повсякчасно» (Прип. 8:30).
Ось до цього моменту ми бачимо, що мова йде тшьки про «дух Божий» та «Мудркть». Це i е прообраз ташства Воплочення.
Так, саме Мудрють - улюблениця Святого Духа. Тому ми кажемо: Мудркть - прообраз Богородиц!, - Улюбленищ Святого Духа [5]. У Благовщенш це пщтвердилося: «Ось я Господня слугиня: нехай 3i мною станеться по твоему слову!» (Лк. 1:38). I як доповнення про ташство Воплочення, звучить свщчення евангелкта Йоана «I Слово стало тшом [...]» (Йо. 1:14); «Справжне то було св1тло - те, що просвплюе кожну людину. Воно прийшло у цей св!т. [.] i св1т не вшзнав його» (Йо. 1:9-10).
Гляньмо, як синхронно звучать слова Пречисто! Д1ви Mapii' (у контекст! Благовщення) та св. Йоана Богослова (у контекст! Р1здва) i3 початком «Буття»: «[...], а дух Божий ширяв над водами. I сказав Бог: «Нехай буде свггло!» I настало св1тло. I побачив Бог св1тло, що воно добре, та й вщдшив Бог св1тло вщ темряви» (Бут. 1:2-4).
А тепер уточнимо деяк1 аспекти i3 Книги Мудрости, де автор роздумуе над походженням мудрости, над И природою тощо. BiH пщкреслюе про мудр1сть й те, що : «У пор1внянш 3i св1тлом вона з'являеться перша» (Муд. 7:29).
У цьому ж контекст! ще раз в1дкриймо Енцикл1ку бл. п. Вселенського Архиерея св. 1вана Павла II «Мати В1дкупителя», де наводиться паралель м1ж «хронолопчним моментом» дати народження Mapii' та споконвАчним задумом Божим. Автор, керуючись думкою Церкви, зауважуе, що «Mapin появилась на обрп icmopii спастня ще перед Христом. В той час, коли остаточно наближалась «повнота часу», коли наближався спасенний прихщ Емману!ла, та, що споконв!ку була призначена стати Його Мат1р'ю, вже була на земл1» [7].
Отже, вникаючи у початок «Буття» та Книгу Приповщок, ми знаходимо два спшьш образи - «Дух Божий» та «Мудркть». А Книга Мудрости розширюе «повноваження» мудрости; п1дкреслюе значимють мудрости наст^льки, що «творителька всього - мудр1сть» (Муд. 7:21). Це говорить про те, що титул Мудрости належить, насамперед, Творцю.
А про Сина Божого як Мудрють сказано так: «Вона - в1чного св1тла в1дблиск, безплямне дзеркало Божого д1яння i образ його доброти» (Муд. 7:26).
I про Духа Святого як Мудрють говориться конкретно: «С бо у н1й дух розумний, святий, однородний [.]» (Муд. 7:22).
275
Отже, Мудршть - це титул, який належить Eoroei й пщкреслюе духовний образ Отця i Сина, i Святого Духа, а також Пресвято! Богородиц! [пор.11, с.9]-«Престолу премудрости» [5]. Висновки.
1. Воплочення Божого Сина розкривае сенс сотворения свпу: за д1ею Святого Духа Син Божий сходить у творшня, щоб пщнести творшня до Бога [пор.: 3, п. 102].
2. Силою Святого Духа творшня переображаеться в ход1 icTopiï в «нове творшня», прообразно явлене у прославленому тш воскреслого Христа [3, п. 107].
3. Пречиста Д1ва Map ¿я як «храм Святого Духа» для нас е не тшьки сяючим щеалом, але й Посередницею м1ж нами i Святим Духом [пор.: 8, с. 92].
Л1тература
1. Святе Письмо Старого та Нового Зав1ту /Переклад тексту - о. 1ван Хоменко, 3-го ЧСВВ. - Рим: MicioHep, 2007.
2. Катехизм Католицько! Церкви / Синод УГКЦ. - Жовква: MicioHep, 2002. - 772 с.
3. Катехизм Украшсько! Греко-Католицько! Церкви: Христос - наша Пасха. - Льв1в: Св1чадо, 2011. -336 с.
4. Словник б1блшного богослов'я. Заред. Ксав'е Леон-Дюфурата ш. /Пер. з фр. Вл. Софрона Мудрого, ЧСВВ. - Жовква: MicioHep, 2010. - 992 с.
5. Гнат1в Натал1я. 3 любов'ю до Богородиц!. - Льв1в: В-во «Папуга», 2009.
- 92 с.
6. Л1гуор1 Альфонс, св. Величания Mapiï. - Льв1в: «Добра книжка», 2008.
- 272 с.
7. Мати Вщкупителя. Redemptoris Mater / Енциклжа Вселенського Архиерея 1вана Павла II. - Льв1в: MicioHep, 2008. - 86 с.
8. Ортинський 1ван. П1д Твою мил1сть приб1гаемо. Роздуми про icTopiro та суть Маршсько1 побожност1. - 1вано-Франк1вськ: Нова Зоря, 2004. - 190 с.
9. CniTepic Яншс. Спас1ння i rpix у сх1дн1й традиц11 / Пер. з 1тал. о.В.Парасюка, ЧСВВ. -Жовква: MicioHep, 2009. - 288 с.
10. Шевчук Святослав, о. д-р. Життя у Христк Моральна катехиза. -Льв1в: Вид-во УКУ, 2004. - 180 с.
11. Шептицький Андрей, митрополит. Твори (аскетично-моральш). -Льв1в: «Св1чадо», 1994. - 494 с.
12. Шептицький Андрей, митрополит. Про почитания Пресвято! Богородиц!. Молитви та Пастирсью послання-декрети. - Льв1в: «Артос», 2010. -68 с.
Рецензент - к.ф.н., доцент Костенко В.Г.
276
